Дослідницька діяльність з використанням інтерактивних технологій у вивченні географії

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           

 

 

                                           З М І С Т

В С Т У П……………………………………………………  4

РОЗДІЛ 1. Теоретико - методологічна основа

дослідницької   діяльності……………………….. ………...6

РОЗДІЛ 2. Дослідницька діяльність  з використанням

інтерактивних   методик  у вивченні географії…………...11

2.1. Дослідження як елемент творчої  діяльності…12

 

 

2.2. Уроки–дослідження в системі  навчального            

                  процесу…….…………………………………….33

 

ВИСНОВКИ……………………………………………... ...49

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ………………..50

ДОДАТКИ

Додаток 1. Тезаурус-словник………………………………51

Додаток 2. Тематика  досліджень…………………………53

 

 

 

В С Т У П

Три шляхи ведуть до знань: шлях роздумів - цей шлях найблагородніший, шлях наслідування – це найлегший, і шлях дослідження – найскладніший

Конфуцій  

Нова філософія освіти  - це  інноваційний процес , що забезпечує і потребує подальшого розвитку масштабних змін в освіті, які передбачені Концепцією  Нової української школи, що робить акцент на оволодіння компетентностями ХХІ століття.. Серед них і базові компетентності з природничих наук, які передбачають розвиток критичного мислення, творчість, ініціативність, уміння вирішувати проблеми,   приймати рішення, співпрацювати  в  команді. У плані їх формування  важлива роль належить технології  навчання як дослідження.

Проблема на даному етапі розвитку освіти є однією із першочергових і актуальних.

 По – перше, підготовка учнів до дослідницької діяльності передбачає створення нової, цілісної науково-методичної системи вивчення природничих наук .

 По – друге, застосування дослідницької технології орієнтує навчальну мотивацію на інтерес, забезпечує   активну пізнавальну діяльність учнів.

По - третє, сприяє реалізації вимог навчальних програм з географії щодо проведення досліджень.

 Успішне вирішення цього питання можливе за умови впровадження інноваційних технологій дослідницького навчання та інтерактивних методик. Термін "інтерактивний" прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий" в режимі організації навчально – пізнавальної, навчально - дослідницької діяльності. Умови розвитку сучасного суспільства вимагають об'єднання наукових досліджень і методичних розробок, наукових ідей і створення навчально-практичних посібників[4].

Отже, мета створення  методичного посібника – систематизація  методичних  прийомів для розвитку дослідницької діяльності учнів на уроках географії; визначення значимості інтерактивних методик, що активізують інтелектуальні     здібності, творчий пошук і дослідницькі вміння учнів для формування предметних компетентностей.

 Поставлена мета потребує вирішення таких задач:

• визначити доцільність технологій дослідницького та інтерактивного навчання в практичній діяльності щодо вивчення  курсу географії;
• скласти методичні розробки уроків (фрагментів) навчальних досліджень з курсу «Географія. 8 клас, «Україна у світі: природа, населення», що обумовлені чинними навчальними програмами з географії.

Очікуваним результатом проведення передбачених  навчальною  програмою досліджень є оптимальне засвоєння учнями навчального  матеріалу, розвиток дослідницьких умінь, ознайомлення  із методами наукового пізнання, що націлюють учнів  на здобуття  нових знань

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретико - методологічна основа дослідної діяльності

 

Теоретико–методологічною основою проблеми дослідницької діяльності та використання інтерактивних   методик у вивченні курсу географії  є концептуальні положення українських та зарубіжних науковців. Докладне, системне вивчення дослідницького   методу в навчальному процесі почалося в 60-ті роки XX століття.З’явилися вагомі праці: „ Про методи навчання”    М. Скаткіна, І. Лернера; „ Шкільні дослідницькі завдання”                   В. В. Успенського. Технологія навчання як дослідження  за С. Гончаровим  орієнтована на процес підготовки та проведення навчального дослідження через збір, обробку і аналіз інформаційних матеріалів , підготовку наукових повідомлень.

 О.Заболотний дослідницькі вміння розглядає як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь,  як уміння формулювати проблему, висувати та апробувати гіпотезу дослідження, самостійно планувати діяльність за етапами, обґрунтовувати власні погляди, оцінювати  діяльність.

Дослідницька діяльність аналізується у працях сучасних українських учених   В. Паламарчук,                    А. Сиротенко, О. Савенков, які відмічають, що дослідницьке навчання - це особливий підхід, що побудований на основі природного прагнення дитини до самостійного вивчення навколишнього середовища. 

  О. Марченко дає визначення, що дослідницька діяльність - творчий процес взаємодії двох суб’єктів навчального процесу [4]. Дослідницька освітня технологія, що використовує  головний засіб навчальне дослідження, має цілий ряд компонентів (Рис.1.1.).

 

 

Рисунок 1.1. Компоненти  дослідницької технології

Технологія, що  забезпечує вищий рівень пізнавальної  самостійної діяльності   учнів – дослідницька.  Мета застосування якої – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в самостійній  діяльності, об’єднання розвитку інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу. Потрібно зауважити,  якщо в науковому дослідженні головною метою є одержання об’єктивно нового результату, то метою навчально- дослідницької діяльності виступає набуття навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвиток здатності до дослідницького типу мислення, активізація особистісної позиції на основі одержання нових знань. У залежності від вікових особливостей учнів, рівня пізнавальних здібностей та  навченості, складності  матеріалу, який вивчається, добираються методичні прийоми, що дозволяють формувати дослідницькі вміння та навички. Зокрема, це:

• дослідницькі завдання, які ґрунтуються на спостереженні, передбачають висування гіпотез, моделювання явищ і процесів;
• завдання на визначення причинно-наслідкових зв'язків, що потребують застосування прийомів аналізу і синтезу;
• завдання на порівняння й оцінку понять, явищ;
• завдання на узагальнення і формулювання ознак понять, закономірностей.

 

 

Рисунок 1.2. Теоретичні методи дослідження

 

Дослідницький процес на уроках географії передбачає ряд теоретичних методів: логічні, системно – числові, які використовуються в практичній діяльності на уроках (Рис.1.2.). Короткий їх зміст подано в тезаурус – словнику (Додаток 1).

Формування навчально-дослідницьких умінь відбувається  в певній послідовності (Рис.1.3.). У  роботах  вітчизняних науковців не лише розкривається роль дослідницької діяльності учнів, але й визначаються основні  способи організації.

 

Рисунок 1.3. Навчальні  дослідницькі вміння

 

Вони розробляють творчо-розвивальні технології та започаткували проблемно-пошукові, дослідницькі  методи, які використовуються у процесі викладання природничих наук. Технологія дослідження  потребує індивідуальної діяльності  та активного     колективного пошуку, співпраці учасників навчального процесу в ході інтерактивного навчання , що знайшло  позитивне схвалення в практичній діяльності.

О. Пометун та Л. Пироженко зазначають: «Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, що актуальне для сьогодення освіти, мета якої  - створити такі умови навчання, коли кожен учень відчуває  свою необхідність, розкриває свої здібності, відчуття впевненості»[5]. Інтерактивне навчання здійснюється при постійній активній діяльності кожного учня.

Американські психологи та педагоги   в процесі діяльності дійшли  висновку, що не так  уже важливо вчити дітей, як доцільно створити ситуацію, в якій дитина змогла б навчатися  сама і робила  це із задоволенням. Адже сьогодення вимагає від кожного навчатися впродовж життя, постійно поглиблювати   та розширювати знання і тому головне - сформувати в учнів здатність практично діяти, застосовувати отримані знання в життєвих ситуаціях.

Отже, головна мета дослідницького навчання- формування в учня готовності та здатності самостійно, творчо освоювати і використовувати нові способи діяльності, аналізувати закономірності, аргументувати причинно – наслідкові  зв'язки  у процесі вивчення природничих наук .

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Дослідницька діяльність з використанням інтерактивних   технологій  у вивченні географії

…Людей варто навчати таким чином того, щоб вони здобувати знання не з книг, а спостерігали  самі небо і землю, дуби і буки, тобто щоб досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження, пояснення.

Я.А.Каменський

Програмою з географії передбачено проведення досліджень,  як елементу творчої діяльності учнів. Це планомірна, систематична робота щодо розвитку дослідницьких умінь, що дає можливість учням знайомитися та використовувати методи наукового пізнання,  отримувати не тільки нові знання, а й набувати цілий ряд предметних компетентностей. Запропоновані в навчальній програмі теми та проблеми для дослідження (за рекомендаціями інструктивно – методичних листів МОН)  можуть виконуватися як під час уроку, так й у позакласний час, зокрема як індивідуальні завдання (домашні), а також у позашкільній роботі, наприклад, під час екскурсій чи проведення спостережень. На уроках, де проводяться дослідження, використовуються  різні  форми: колективна, індивідуальна, групова, парна. В процесі роботи враховується рівень пізнавальних здібностей учнів, індивідуальні особливості, передбачений диференційований підхід це дає можливість  підвищувати ступінь самостійності чи то виконувати дослідження  самостійно.

У даному розділі запропоновані методичні розробки досліджень у курсі  «Географія. Україна у світі: природа, населення», 8 клас, «Економічна і соціальна географія світу», 10клас. Форми  узагальнення матеріалів досліджень орієнтовні, учні при бажанні мають можливість змінювати спосіб дослідження та презентацію отриманих результатів .

2.1. Дослідження як елемент творчої діяльності

 

Включення у навчальний процес прийомів дослідницької роботи учнів забезпечує залучення їх до процесу пізнання  та самостійної творчої діяльності. Будь- яка із визначених  проблем дослідження  може стати й фрагментом уроку з відповідної теми. Відповідні фрагменти уроків курсу   «Географія. Україна у світі: природа, населення», запропоновані в посібнику.

 

Тема уроку.  Плани міст, схеми руху транспорту.

 

Тема дослідження. Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування.

Мета дослідження: формувати картографічні компетентності учнів щодо викорисання топографічних карт своєї місцевості для прокладання маршрутів руху транспорту.

Об’єкт дослідження . Схеми руху транспорту.

Предмет дослідження. Маршрути за топографічною картою.

Алгоритм проведення дослідження.

1. Обґрунтування методу дослідження – порівняння, зіставлення.
2. Робота зі словником географічних термінів.

Завдання. Визначити сутність понять:  топографічна карта, план, схема руху транспорту.

3. Порівняти особливості топографічної карти, плану,схеми.
4. Прокласти маршрути  руху транспорту по території району.

Учні проводять самостійне дослідження території району, селищної ради по топографічній карті для прокладання маршруту та створення схеми руху транспорту.

Завдання для першого варіанту.

За допомогою топографічної карти прокласти маршрут руху транспорту між населеними пунктами   селищної ради та обґрунтувати його доцільність.(Рис.2.1.1)

Завдання для другого варіанту.

Прокласти маршрут руху  автобусів по території селища Скороходове, користуючись топографічною картою та визначити його  протяжність. Масштаб карти 1:00000 .

Завдання для третього, четвертого варіантів. Прокласти  маршрут  руху автобусів по території Чутівського району, від смт. Скороходове, смт. Чутове, користуючись топографічною картою та  визначити його  протяжність (Рис.2.1.2.).

Пункти 1;2;3; опрацьовуються в класі, пункт 4 виконується самостійно в позаурочний час.

 

 

Рисунок 2.1.1.Карта Скороходівської селищної ради.       Примірна  схема руху транспорту.

 

Інформаційний матеріал

 

 Порівняльний метод дослідження - метод, що ґрунтується на результатах зіставлення й полягає у систематизованому за певними критеріями вивченні спільних і відмінних ознак.

План-це зменшене великомасштабне зображення невеликої ділянки земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків.

План міста характеризується деталізацією зображення об'єктів місцевості за призначенням.

Схеми руху транспорту - це найпростіші плани, на яких зображені окремі об'єкти, характеристики автомобільних шляхів.

 

 

Рисунок 2.1.2.Карта Чутівського району.

 

Отже, по закінченні дослідження учні роблять висновок  про практичну значимість планів та карт у діяльності людини, а дослідницька робота допомагає їм розширювати вміння працювати з  топографічними картами.

Тема  уроку.  Географічне положення   України.

 

Тема дослідження. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу.

Мета дослідження: навчати учнів використовувати порівняльний метод дослідження для визначення особливостей географічного  положення України з країнами світу.

Об’єкт дослідження.     Географічне  положення України.

Предмет дослідження. Порівняльна оцінка географічного положення країн.

Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

1. На території якого материка, частини світу знаходиться Україна?
2. Порівняти розміри України з країнами сусідами: Білорусь, Росія, Польща, Молдова, Словаччина.
3. Обґрунтувати поняття: географічне положення,

фізико - географічне положення, економіко – географічне положення.

 

Картографічний практикум.

Колективна робота в класі.

Дослідження особливостей фізико - географічного, економіко - географічного, політико - географічного положення України за картографічним матеріалом та його оцінка. Результати дослідження географічного положення України  фіксуються у  таблиці 2.1.1.

За картографічним матеріалом порівняти у вигляді таблиці (Табл.2.1.1.) за планом географічне положення України з країнами світу та дати його оцінку.(Дослідження виконується самостійно в позаурочний час).

Таблиця 2.1.1

Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу

 

№	Показники порівняння географічного положення	Україна	Польща,Німеччина, Великобританія (За вибором учнів)
1	Загальні відомості про площу, кордони, розташування в межах материка
2	Фізико- географічне положення: по широті, довготі,щодо океанів,форм рельєфу
3	Економіко-географічне положення:щодо сировинних баз, транспортних шляхів
4	Політико-географічне положення в Європі, країни сусіди України
5	Оцінка географічного положення.

 

У ході дослідження учні використовують

порівняльний метод (Додаток 1), який сприяє формуванню дослідницьких умінь: учні аналізують тематичні карти атласу; визначають вплив природних умов та ресурсів на географічне положення України; аргументують особливості політико - географічного положення; роблять порівняльну оцінку географічного положення країн.

Розв’язування географічних задач у процесі дослідження  дає  змогу учням  конкретизувати знання та вдосконалювати аналітичні вміння. Із діючої класифікації , в ході виконання практичної робота 3, «Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу», використовуються задачі про обертання Землі і визначення місцевого та поясного часу [6]. Доцільним її продовженням є проведення дослідження.

 

 

 

Рисунок 2.1.3.Класифікація географічних задач.

Тема дослідження. Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським.

Мета дослідження: формування дослідницьких умінь учнів  складати маршрути подорожі країнами    світу( на вибір учня); визначати  поясний час об’єктів подорожі кожної країни та різницю в часі порівняно  з київським.

Об’єкт дослідження. Годинні пояси і поясний час.

Предмет дослідження. Маршрути мандрівки країнами світу. Обладнання: карта годинних поясів  (Рис.2.1.4.), політична  та контурна карти світу.

Завдання. Прокласти  маршрут подорожі країнами світу    ( на вибір учня); визначати  поясний час кожної країни та різницю в часі порівняно  з київським. Самостійне індивідуальне дослідження щодо прокладання маршрутів подорожі проводиться на уроці. Примірні форми оформлення результатів роботи: схема мандрівки, картосхема,  опис об’єктів подорожі та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1.4. Карта годинних поясів

Тема уроку. Геологічна будова України.

 

Тема дослідження. Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В.Зуєвим,

 В. Вернадським,  В. Бондарчуком.

Мета дослідження: розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами знань щодо визначення районів, де проходили  геологічні дослідження науковців .

Об’єкт дослідження. Дослідження території України.

Предмет дослідження. Геологічне дослідження території України.

Випереджаюче завдання для проведення дослідження.

Зібрати інформаційний матеріал про дослідження мінералів, гірських порід ученими на території України у  ХУІІІ-ХХ столітті Г.Капустіна, В.Зуєва, В.Вернадського, В. Бондарчука .

 На основі аналізу інформаційного матеріалу створити картосхему геологічних відкриттів (Рис.2.1.5.), або таблицю 2.1.2, вченими України ХУІІІ- ХХ століття.      Картосхема - це карта без використання зазначеного масштабу, зокрема спрощена за змістом.

 Дослідження виконується самостійно кожним учнем  під час уроку.

Примірний інформаційний матеріал.

У XVIII ст. Григорій Капустін проводив обстеження  покладів руд і мінералів  уздовж течії Сіверського  Дінця  та відкрив поклади кам'яного вугілля на південному сході Донецького кряжу, За час дослідження родовищ корисних копалин ним організовано три експедиції.

Дослідження відомого природознавця, академіка Василя Зуєва на території України проходили за маршрутом Харків - Полтава - Кременчук - Херсон. Зуєв докладно описав природу краю, де проходив маршрут, а найголовніше- він зробив перший опис покладів залізної руди у долині річки Саксагань, тепер Криворізький басейн. Описав солоні озера між Полтавою та Кременчуком .

Володимир Вернадський автор численних наукових робіт, що мають велике практичне значення. Серед найбільш відомих праць: «Основи кристалографії», «Історія мінералів земної кори», «Нариси геохімії», «Проблеми біогеохімії» та інші. Вернадський — основоположник комплексу сучасних наук про Землю. Працював в галузі геохімії, біогеохімії, радіогеології, гідрогеології. Досліджував  райони Придніпров’я.

Із середини XX ст. в Україні відбувається поділ географії на окремі галузі. Володимир Бондарчук відомий геолог,  геоморфолог, палеогеограф,     автор описів краєвидів України, праць про корисні копалини нашої країни, досліджував Полісся і Причорномор'я, Українські Карпати і Наддніпрянщину, Донецьку височину, родовища вугілля, нафти, торфу.

 

 Таблиця 2.1.2 Геологічні дослідження       науковців.

 

Автор

Термін

Територія

Гірські породи

Значення досліджень

 

 

Рисунок 2.1.5.Регіони геологічних досліджень

 

Тема уроку. Водні ресурси України та своєї місцевості, шляхи їх раціонального використання та охорони.  

 

Тема дослідження. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій  України.

Мета дослідження: розвивати аналітичні вміння щодо виявлення, аналізу різного рівня забезпеченості території України,  своєї місцевості водними ресурсами та формувати вміння створювати  комбіновані аналітично –  географічні моделі.

Об’єкт дослідження. Водні ресурси України та свого краю.

Предмет дослідження. Аналіз забезпеченості водними ресурсами України та своєї місцевості.

Для дослідження використовуються узагальнені матеріали, що розміщені в рубриці «Географія на щодень», «Щоденник дослідника», «Україна і світ» сторінки 110- 119 підручника «Географія. Україна у світі: природа, населення».

Завдання. Створити комбіновану аналітично –  географічну модель «Рівень забезпеченості водними   ресурсами території України», що поєднує картографічну і табличну інформацію.

Послідовність проведення  дослідження.

1. На контурній карті  України позначити найбільші річки та їх вододіли.

2. Виділити кольорами регіони по рівнях забезпеченості водними ресурсами України та своєї місцевості (забезпечені, недостатньо, погано).

3. Створити легенду картосхеми (Рис.2.1.6.).

 

 

Рисунок 2.1.6. Рівень забезпеченості водними   ресурсами території України.

За результатами проведеного дослідження учні роблять висновки. Проведена робота має ряд результативних напрямів: учні навчаються самостійно створювати новий вид навчальних моделей,  на основі  аналізу матеріалу досліджень;  роблять висновки щодо водних ресурсів своєї місцевості; визначають  причини рівнів забезпеченості водними ресурсами території України та своєї місцевості.

 Спостереження, як вид дослідницької діяльності, спрямоване на вивчення явищ, процесів і потребує чітко поставленого завдання, планомірності, цілеспрямованості, активності,     систематичності.  Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати інформацію про об'єкт дослідження у вигляді тверджень. Навчальною програмою передбачено ряд досліджень  через спостереження.

 

Тема уроку. Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба

 

Тема дослідження. Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння із прогнозами в Інтернет - джерелах, засобах масової інформації.

Мета дослідження: скласти  прогноз погоди за синоптичними картами, даними метеорологічних сайтів та народними прикметами.

Об'єкт дослідження. Діяльність метеорологічної служби України.

Предмет дослідження. Прогноз погоди  за народними прикметами та Інтернет - джерелами.

Алгоритм проведення дослідження.

1.Вивчити інформацію про погоду на метеорологічних сайтах за даними Гідрометцентру України на наступний тиждень,  на сторінках друкованих та електронних засобів масової інформації, місцевій газеті «Сільські новини».

2.За літературними джерелами, словниками  та довідниками зібрати інформацію, як прогнозують погоду за народними календарями.

3. Проаналізувати  інформацію від людей старшого покоління про способи передбачення  погоди.

4. Скласти  прогноз погоди для своєї місцевості на тиждень, результати   записати  у таблицю  та порівняти  прогнози  погоди за трьома напрямами. Через кілька днів перевірити, чи справдилися прогнози. Табл.(2.1.2.)

5. Обгрунтувати  висновок. Чи можна народні прикмети вважати точними у прогнозуванні погоди?

Таблиця 2.1.2.Прогноз погоди за різними джерелами

 

Прогноз погоди за народними прикметами

Прогноз погоди за Інтернет - джерелами

Прогноз погоди за повідомленнями в регіональній пресі

 

Дослідження проводяться у позаурочний час протягом тижня. Використовуються   дослідницькі методи аналізу, порівняння. Даний вид діяльності для учнів доступний, зацікавлює з практичної точки зору, сприяє розвитку аналітичних умінь.

 

Тема уроку. Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Заходи раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів.  

 

Тема дослідження.  Вплив людини на родючість   ґрунтів.

Мета дослідження: формувати вміння учнів бачити проблему  впливу людини на родючість   ґрунтів.

Об'єкт дослідження. Ґрунти України та своєї місцевості.

Предмет дослідження. Вплив людини на родючість   ґрунтів.

Проблема. Чому під впливом господарської діяльності людини змінюється родючість ґрунтів?

Вирішення проблеми потребує  відповідної  інформації, послідовного аналізу та системного запровадження  дослідницької діяльності в інтерактивному режимі.

Мотивація навчальної діяльності учнів здійснюється з використанням інтерактивної  методики «Незакінчене речення», що розвиває увагу та усвідомлення необхідності вирішення проблеми. Кожна група одержує сторінки   учнівської роботи «Мої думки», які вони повиннні закінчити, а потім прочитати таким чином, щоб не було повторень. У будь – який момент група повинна бути готовою обґрунтувати свій вибір відповіді. Сторінки учнівської роботи «Мої думки».

• Грунти утворилися на території країни в результаті взаємодії…..- материнської породи, клімату, рельєфу,…     ….господарського впливу….
• На карті «Ґрунти України»  чітко прослідковується …. зональність та …
• З півночі на південь розміщені …типи ґрунтів: … …  …  … ….. це результат …факторів і зональності.
• Найбільш родючі ґрунти не тільки в Україні…...
• Україна має дуже великі …ресурси, проте ґрунти потребують… і ….

Самостійне дослідження проблеми «Чому під впливом господарської діяльності людини змінюється родючість ґрунтів?»

Джерело дослідження - текст підручника Топузов О.М.,8 клас, «Географія. Україна у світі: природа, населення» , сторінки 125-126.

План дослідження.

 

1. Пригадайте, що таке родючість ґрунтів і від яких чинників вона залежить?
2. Визначити основні типи ґрунтів, користуючись   тематичною картою « Ґрунти України ». Які типи ґрунтів поширені на території своєї місцевості?
3. За результатами власних спостережень назвати види господарської діяльності. Підготувати перелік заходів для раціонального використання ґрунтів  у   своїй місцевості.
4. Результати проведених досліджень презентувати, зокрема, у конспективно-довідковій таблиці 2.1.3, яка забезпечує показ  причинно-наслідкових зв’язків, або запропонуйте свій варіант узагальнення  результатів дослідження.

Пункти 4; 5 плану дослідження учні виконують самостійно в позаурочний час. Даний вид дослідження проблеми розширює дослідницькі вміння учнів

 

 

 

Таблиця 2.1.3.

Вплив людини на родючість ґрунтів.

 

Вид     впливу   людини на родючість ґрунтів	Основні зміни грунтів під вливом господарської діяльності людини	Заходи щодо раціонального використання грунтів  у   своїй місцевості
Щорічне розорювання грунтів
Сінокоси, збирання врожаю
Випасання худоби
Випалювання старої трави
Створення промислових та побутових звалищ
Знищення лісів та лісонасаджень

 

 

Тема уроку. Різноманітність тваринного світу. Закономірності поширення тваринного світу в Україні.

 

Тема дослідження. Рослини і тварини України, які походять з інших материків і частин Євразії.

Мета дослідження: скласти перелік рослин і тварин  України, які походять з різних материків.

Об'єкт дослідження. Рослинний і тваринний світ України.

 Предмет дослідження. Рослини і тварини,що завезені до України.

Групова форма роботи.

Інтерактивний метод «Броунівський рух» дає можливість кожному учаснику групи  бути активним учасником навчального процесу.

Послідовність виконання  вправи:

1. Кожна група  одержує картку із завданням – інформацією   та знайомиться з нею.(Рис.2.1.7.)
2. Взаємообмін інформацією, що указана на карточках,     у доступній формі  між членами  групи.
3. Кожен учень має право співпрацювати з одним однокласником, повідомляти результати своїх досліджень та сприймати інші думки по темі, що аналізуються.
4. Завдання кожного учня вести пошук   нової інформації , записувати її. .  

На основі співпраці  кожна група робить висновок про сільськогосподарські культури, які вирощують у нашій місцевості і були завезені з різних частин світу.

                                   1.                                                                2.

3                                                      4.

  5.                                                       6.

Рисунок 2.1.7.Центри походження(1-6) рослин і тварин

 

  Значимо, що учні мають можливість використати міжпредметні зв’язки з біологією щодо визначення центрів походження рослин, тварин їх  акліматизації, реакліматизації.

Довідковий матеріал

До Європи соняшник був завезений іспанськими моряками на початку ХVІ століття і посаджений у ботанічному саду в Мадриді під назвою “квітка сонця”. Його розводили як декоративну квітку. В Росію він потрапив за часів Петра І з Голландії. У 1826 році в селі Олексіївка Воронезької губернії селянин Б.Бокарьов відкрив людям нову властивість цієї рослини.                   Рис походить з верхів’я Нілу. Сьогодні його вирощують у багатьох країнах світу. Перше знайомство людини з рисом відбулося у долині Нілу, коли первісні землероби почали збирати зерно цієї дикої рослини і вживали його в їжу.       У деяких племен дикий рис – один з основних продуктів. Серед рослин, знайомих нашим предкам, була і гречка. Уперше людина натрапила на дику гречку в далекій Індії. Її кущики росли високо в горах Гімалаях. Купці завезли з собою на батьківщину її зерна.

Огірок – це трав’яниста рослина, батьківщина якої Індія. Огірок був відомий за декілька тисячоліть до нашої ери. Важке стебло огірка прикрашало стіни єгипетських храмів. У Давньому Єгипті багаті люди для здоров’я пили огірковий сік із трояндовою водою. В Україну був завезений зі Східної Азії. Томат – один з найпопулярніших овочів. Його батьківщина – Південна Америка . Індіанці племені ацтеків називали цю рослину “тумантла”, що означає “велика ягода”. Іспанці почали називати “томат”. Через океан цю рослину завезли в Італію, де її назвали “помідоро”, що означає “золоте яблуко”.

 

Буряк столовий. – родом із Середземномор’я. У ХV столітті буряк завезли в Україну. Араби стверджують, що диня – плід райських садів, дар небес. Батьківщиною дині вважають Малу і Середню Азію. В Україну диня потрапила із Середньої Азії .

Тема уроку. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів .

 

 Тема дослідження. Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини.

Мета дослідження: розширювати вміння учнів вести спостереження за природою місцевості, створювати описи, фото альманахи, презентацію  природних об’єктів свого краю, що зазнали  зміни під впливом діяльності людини.

Об'єкт дослідження. Господарська діяльність населення своєї місцевості.

Предмет дослідження. Природні комплекси місцевості: водойми, балки, лісопарки, сільськогосподарські угіддя.

У ході дослідження застосовується  краєзнавчий принцип навчання, який дає змогу порівнювати й аналізувати проблеми, що виникають у  місцевості, де відбувається життєдіяльність учнів. Самостійні дослідження учнів по визначеній проблемі продовжуються протягом двох тижнів з  використанням літературних джерел, архівних матеріалів місцевого краєзнавчого музею та родин учнів, спогадів старожилів. Підготувати інформацію про обрані об'єкти, підібрати ілюстрації,фото та оформити зібрану інформацію у друкованому або електронному вигляді. Презентація результатів дослідження відбувається на останньому занятті теми «Природокористування».

 

2.2.Уроки–дослідження в системі навчального  процесу

Значна увага акцентується  на впровадженні технологій активного навчання у вивчення курсу «Економічна і соціальна географія світу» у  10 класі, щоб самостійно шукати, аналізувати, ранжувати інформацію, здійснювати інші інтелектуальні операції у процесі дослідження, які передбачені програмою. Як відомо, можливе виділення спеціального часу, цілих уроків, змістом яких є навчальне дослідження. Теми для проведення уроків дослідження у восьмому класі вибрані вчителем. У десятому класі учні скористалися правом вибору теми дослідження, що визначено  чинною  оновленою програмою з географії.

 8 клас . Тема уроку. Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами України.

 

Мета уроку: формувати вміння учнів аналізувати ландшафти своєї місцевості, досліджувати їх особливості, визначати  співвідношення природних і антропогенних ландшафтів, порівнювати ландшафти України та аналогічні у світі.

Засоби навчання: карта « Ландшафти України», підручник «Географія. 8 клас, «Україна у світі: природа, населення», відео «Ландшафти рідного краю. Селище  Скороходове»,

атласи: «Україна у світі: природа, населення», «Полтавська область».

 

 

 

Рисунок 2.2.1. Взаємодія природних компонентів та   чинників формування ландшафтів.

І. Актуалізація опорних знань

Робота груп. Завдання для першої групи. За схемою (Рисунок 2.2.1.) дослідити причинно - наслідкові зв'язки між компонентами природних комплексів.

Завдання для другої групи. За схемою (Рисунок 2.2.1.) дослідити причинно - наслідкові зв'язки між чинниками    формування ландшафтів.

Прийом «Робимо висновок». Завдяки взаємодії компонентів природи формуються  ландшафти -  цілісне , досконале природне утворення.

Тема дослідження. Ландшафти своєї місцевості їх освоєння і використання. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами України.

Мета дослідження: формувати дослідницькі вміння щодо аналізу, порівняння ландшафтів світу та України. Навчати учнів ранжувати складові ландшафту свого краю, дослідити характер їх освоєння і використання у господарській діяльності людини. Скласти схему «Ландшафти своєї місцевості».

Об'єкт дослідження. Ландшафти світу та України.

Предмет дослідження. Ландшафти своєї місцевості їх освоєння і використання.

Картографічний практикум

 

1. За картою «Ландшафти України» (Рис.2.2.2) визначити, які ландшафти знаходяться у лісостеповій зоні? Яку частину території  Полтавської області вони займають?

2. Проаналізувати  природні особливості  основних ландшафтів Лісостепу.

3. Які чинники  впливають на формування провінцій лісостепової зони ? У чому полягають відмінності ландшафтів цієї зони ?

4. За картою «Ландшафти Полтавської області» провести дослідження Лівобережно - Дніпровської провінції, визначити ландшафти, що знаходяться  на території Чутівського району, Скороходівської селищної ради ? (Рис.2.2.3.)

5. За текстом підручника стор. 143 – 148 виділити  особливості ландшафтів різних  регіонів України?

 

 

Рисунок2.2.2. Карта ландшафтів України.

 

Прийом «Робимо висновок». Лівобережно - Дніпровська лісостепова  провінція розташована переважно в межах терасової рівнини, де поширені борові, яружно-балкові, полого - хвилясті розчленовані лісостепові межиріччя з типовими чорноземами  та заплавні різновиди ландшафтів.

 

 

Рисунок 2.2.3. Карта ландшафтів Полтавської області

 

Графічно-знакове навчальне моделювання орієнтоване   на дві основні частини, а саме:    на  моделювання  процесу навчання, в основі якого лежить пізнавальна діяльність учнів; на  моделювання  навчального матеріалу з метою його логічного упорядкування й побудови графічно - знакової схеми.

При моделюванні навчальний матеріал відтворюється у простій і схематичній формі, зважаючи на його структуру, взаємозв’язки й внутрішню логіку.  Пріоритетною  основою такого моделювання є пізнавальна, дослідницька діяльність учнів і формування прийомів розвитку критичного  мислення. 

Самостійне дослідження. Науковці визначили, що ландшафти - це просторово - цілісна система.  Чи можливо прослідкувати дане твердження на прикладі ландшафтів свого краю? Джерела дослідження:

• текст підручника «Україна у світі: природа, населення» стор.142 - 144 «Ландшафти України».
• відео  «Ландшафти рідного краю. Селище Скороходове».    https://youtu.be/QeeMPbX2kCE

• географічний  атлас   «Полтавська область»

Завдання. Скласти схему - модель «Ландшафти Скороходівської  селищної ради» та визначити взаємозв’язки між компонентами    ландшафтів.

Отже, географічні навчальні моделі спрямовано на створення  просторової системи  ландшафтів місцевості, яка використовується  для проведення  комплексного дослідження  взаємозв’язків  компонентів природи. Вони слугують за інструмент організації самостійної навчально-пізнавальної, дослідницької  діяльності  учнів і спрямовані на здобування знань та формування  предметних компетентностей  (Рис.2.2.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.2.4. Ландшафти  Скороходівської селищної ради

 

Картографічна лабораторія

 

Використовується порівняльний метод виявлення загальних і специфічних особливостей змісту об'єктів (ландшафтів), вивчення  їх спільних та відмінних рис.

 Завдання . За картами (Рисунок 2.2.5)  ландшафтів  світу та України порівняти  аналогічні ландшафти, результати дослідження записати в таблицю 2.2.1.

 

 

Рисунок 2.2.5. Карта ландшафтів світу та України

 

Таблиця 2.2.1   Природні ландшафти

Америка	Україна	Азія
Мішані і широколисті ліси - ландшафти	Мішані  та широколисті ліси -ландшафти	Мішані ліси ландшафти
Лісостепові ландшафти	Лісостепові ландшафти	Лісостепові ландшафти
Степові(прерії, пампа) ландшафти	Степові ландшафти	Степові ландшафти

 

 а)                                      б)                          в)

  а)                                 б)                     в)

Рисунок2.2.6 Лісостепові(а;б;в),степові(а;б;в) ландшафти Азії, України, Америки .

Прийом «Висновок»

 Порівняльний метод дослідження використовується для зіставлення  карт ландшафтів світу і України. Ознаки схожості та відмінності можна прослідкувати ї за ілюстративним матеріалом (Рис.2.2.6.) та іншими джерелами. Аналогічні  ландшафти, перелічені в таблиці 2.2.1, зустрічаються на  різних материках та в  Україні. Всі визначені ландшафти характеризуються як зональні (азональні), що обумовлено  особливостями природних компонентів: типом клімату, ґрунтів, рослинності й тваринного світу, рельєфу. 

 

 

10 клас. Тема уроку. Від науково - технічної революції до інформаційно  -  технологічної.

 

  Мета уроку: формувати дослідницькі вміння учнів щодо аргументації основних  рис науково - технічної революції та її впливу на галузі економіки; аналізувати позитивні й негативні риси «інформаційного вибуху», розвивати аналітичні здібності учнів.

Засоби навчання:  Л.Паламарчук, підручник «Географія» для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів, презентація «Від науково- технічної революції до інформаційно -   технологічної.»

Мета дослідження: дослідити процес формування  інформаційно -  технологічної революції.

Об’єкт дослідження. Динаміка змін від науково - технічної революції до  інформаційно - технологічної .Предмет дослідження. Інформаційно - технологічна революція.

Алгоритм дослідження проблеми «Від науково - технічної революції до інформаційно – технологічної» в інтерактивному режимі  на уроці:

І.Мотивація навчально-дослідницької  діяльності учнів щодо осмислення суті проблеми.

2.Сприйняття і дослідження навчального матеріалу по визначеній темі.

3.Робота в парах, інтерпретація навчального матеріалу.

4.Групова робота щодо дослідження причинно – наслідкових зв'язків.

5.Складання  словника – тезауруса по темі дослідження.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Приваблива мета.  Значення науково- технічного прогресу  та інформаційно – технологічної революції досліджується протягом уроку, а шлях, який пройшли науковці у декілька століть до сучасних відкриттів та досягнень науки..

ІІ. Сприйняття і дослідження навчального матеріалу.

Практична теорія.  Складові науково-технічної революції. Роль науки в системі  наука-техніка–виробництво в епоху НТР стрімко зростає. За даними ЮНЕСКО, у науково-дослідну діяльність в усьому світі нині залучено майже 8,2 млн. осіб, зокрема в країнах – членах Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСР– 4,7 млн, у країнах, що розвиваються – 1,9 млн, у країнах з перехідною економікою – 1,6 млн. осіб. Питома вага витрат на науку в розвинутих країн коливається на рівні від 2 до 3% ВВП. Техніку і технології класифікують за напрямками  застосування: працезберігаюча, ресурсо – матеріало -зберігаюча, природоохоронна, інформаційна. Виробництво в епоху НТР розвивається за шістьма головними напрямками: електронізація, комплексна автоматизація, перебудова енергетичного господарства, виробництво нових матеріалів, розвиток біотехнології, космізація.

 

Інтерактивні вправи з використанням презентації  «Від науково- технічної революції до інформаційно -   технологічної».

Інтерактивна вправа. «Метод прес».

Завдання. Аргументувати  актуальність теми дослідження: «Від науково - технічної революції до інформаційно -  технологічної».

Самостійна робота з текстом.

 Запропонувати гіпотезу щодо закономірних   зміни  у структурі НТР та  ІТР  у ХХІ столітті.         

     В умовах НТР світове господарство зазнало суттєвих змін: стрімко розвиваються наукоємні галузі; впроваджуються ресурсозберігаючі природоохоронні технології; галузева структура світового господарства орієнтована на високо технологічні галузі електроніки, робототехніки, органічного синтезу. «Зелена революція»  в сільському господарстві, впровадження механізації й автоматизації у тваринництві сприяли збільшенню виробництва. Зросла пропускна спроможність транспортних шляхів, вантажопідйомність і швидкість руху транспортних засобів. Збільшилася частка зайнятих у сфері послуг. Але поряд із позитивними змінами виникло і ряд проблем.

Картографічна лабораторія.

Доведіть чи спростуйте. На сучасному етапі існування суспільства одним із надскладних і найактуальніших завдань, які поставила НТР перед людством, є охорона навколишнього природного середовища (Рис.2.2.7.)

Рисунок 2.2.7 Екологічні проблеми на сучасному етапі НТР

         Технології опрацювання дискусійних питань є важливим засобом навчально – дослідницької діяльності учнів, що значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість  самостійно визначити власну позицію, обґрунтувати її.

Вирішення поставленого дискусійного питання здійснюється з використанням технології         

     «Два – чотири – всі разом»

Кожна пара учнів за партою обговорює свої пропозиції щодо аргументації проблеми. Обов'язкова умова,  дійти згоди щодо відповіді. Пари об'єднуються в четвірки і обговорюють попередні пропозиції, приймають спільне рішення, що виноситься на колективне обговорення проблеми та визначають актуальність завдань та заходів  щодо збереження навколишнього середовища.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

   Індивідуальна самостійна робота. 

  Завдання. Скласти  словник - тезаурус  по темі «Від науково - технічної революції до інформаційно – технологічної».

Науково-технічний прогрес – поступальний рух людського суспільства в розвитку науки і техніки. Науково-технічна революція (НТР),  спирається на досягнення науки й техніки, використовує нові джерела енергії, широко застосовує електроніку,принципово нові технологічні процеси, прогресивні матеріали з раніше заданими властивостями.

Науково-технічна революція – докорінні якісні зміни в продуктивних силах,спричинені перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства.

Складові науково-технічної революції: роль науки; технології, виробництво.

Функції НТР: природоохоронна, інформаційна, ресурсно — матеріальна,  працезберігаюча.

 «Інформаційний вибух» - обсяг наукових знань і кількість джерел інформації стрімко збільшуються.

ІУ. Підсумок уроку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

ВИСНОВКИ.

Підвищення уваги сучасної педагогічної науки й освіти України до проблем дослідницького навчання та реалізації дослідницької діяльності  у навчальному процес  спрямоване на формування в учнів готовності та здатності самостійно, творчо освоювати і перебудовувати нові способи діяльності.

Дослідницький метод забезпечує творчий пошук і застосування знань, сприяє оволодінню методами наукового пізнання у процесі пізнавальної діяльності, є умовою формування інтересу, потреби у творчій діяльності впродовж життя..

Навчальні дослідження з географії – це системна робота  щодо формування дослідницьких   умінь, а саме: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вміння бачити проблему, працювати з різними джерелами інформації, картою, висувати гіпотези.

   Формування  ключових  компетентностей учнів у процесі дослідження на уроках та в позаурочній  діяльності  з географії успішно відбувається за умови організації навчальної взаємодії учасників навчального процесу  на основі дослідницької технології, що ставить на меті сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей і дослідницьких умінь Мотиваційна функція дослідницької діяльності  забезпечує емоційно-позитивний фон навчання та розвиток пізнавального інтересу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Булава Л.М. Дослідницький метод навчання фізичній географії  // Впровадження сучасних технологій навчання географії у шкільній, вищій та післядипломній освіті: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава: ПОІППО, 2006. – С.57 – 61.

2. Галалюк Н. Дослідницькі методи на уроках географії.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. - №5. – С. 6 – 7. 4

3. Мороз П. В. Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання: методичний посібник/– К.: Педагогічна думка, 2012. – 128 с.

4. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / . – К.: АПН, 2002.

5. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник /. – К.: АСК., 2006.

6.СамойленкоВ.М.,.ТопузовО.М.,ВішнікінаЛ.П..      Надтока О.Ф.,.ДіброваО.І.. Дидактика географії : Монографія /  – К.: Педагогічна думка, 2014. – 586 с

7.Самойленко В.М. Навчання географії, Понятійно-термінологічний словник/ К., Ніка-Центр,2015

8..Падун О,Н. Методика навчання і виховання навально – дослідна діяльність як засіб формування дослідницьких умінь учнів. Психолого-педагогічні науки. — 2012. — № 1

https://youtu.be/QeeMPbX2kCE https://www.google.com.ua/search

ДОДАТКИ

1.ТЕЗАУРУС – СЛОВНИК

Аналіз – це уявний або практичний поділ об’єкта досліджень на структурні або структурно-функціональні складники.

Висновок – розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним.

Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ, процесів, подій.

Дослідження — процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності.

Дослідницька технологія — сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.

Моделювання — дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.

Моделювання – це метод, який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження.

Модель - уявна або матеріалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт досліджень, здатна замінити його так, що ця система сама стає джерелом заданої інформації щодо об’єкта вивчання.

Метод аналогії – це сукупність операцій, що дають змогу виявити подібність об’єктів,що вивчаються .

Метод дослідження — спосіб отримання нового знання.

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів та теорій.

Науково-дослідна діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання знань.

Пізнання - зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єктів, результатом якого є нове знання про світ.

Порівняння — зіставлення для встановлення схожості або розбіжності. Порівняльний метод у науковому пізнанні використовується для зіставлення більше двох досліджуваних об'єктів з метою виявлення в них спільного і різного.

Спостереження — цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності.

Судження – думка, в якій за допомогою зв'язку понять стверджується або заперечується що-небудь.

Синтез – це поєднання частин або властивостей об’єкта вивчання в одне ціле..
Типізація – це групування об’єктів вивчання за визначеними для них класифікаційними ознаками.

Узагальнення – це логічно обґрунтований процес переходу від окремого до загального, результатом якого є отримання інтегрованих понять, суджень, умовиводів, законів,теорій.

 

2. ТЕМАТИКА  ДОСЛІДЖЕНЬ

№	Тема уроку	Тема дослідження		Вимоги навчальних програм
1.	Плани міст,  схеми руху транспорту	Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування.		Вміє орієнтуватися  на місцевості  за допомогою  топографічної карти,оцінює їх значення для життєдіяльності людини.
2.	Географічне положення: ФГП,ЕГП, ПГП   України.	. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу.		Розрізняє ФГП,ЕГП, ПГП держави; оцінює політико географічне положення держав.
3	Розв’язування задач на визначення часу.	Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським		Аналізує карту годинних поясів світу; визначає місцевий поясний час
4	Геологічна будова.	Історія геологічних досліджень території України Г.Капустіним, В.Зуєвим, В.Вернадським, В. Бондарчуком		Визначає вклад науковців   у вивчення природних ресурсів України
5.	Сезонні погодні умови та явища. Метеорологічна служба.		Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в Інтернет-джерелах, ЗМІ.	Складає прогноз погоди за синоптичними картами, народними прикметами.
6.	Водні ресурси України та своєї місцевості, шляхи їх раціонального використання та охорони.		Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій  України	Оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості, наслідки їх використання.
7.	Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини		Вплив людини на родючість ґрунтів.	Оцінює заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів.
8.	Закономірності поширення     рослинного,  тваринного  світу  в Україні		Рослини і тварини України, які походять з інших материків і частин Євразії	Наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин;
9.	Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами України.		Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами України.	Аналізує карту ландшафтів, співвідношення природних антропогенних ландшафтів  у своїй місцевості.
10.	Моніторинг навколишнього середовища. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів .		Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини.	Аналізує аспекти раціонального природокористуван-ня, оцінює наслідки використання й охорони природних  умов.