урок " Геологічна будова України. Неотектонічні рухи.

Про матеріал
вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу, поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою, геологічна будова Запорізької області.
Перегляд файлу

ТЕМА: Геологічна будова. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та   тектоніки на діяльність людини.

МЕТА: Сформувати уявлення про геологічну будову України; порівняти особливості природних умов території в різні ери; пояснювати геохронологію розвитку території України; охарактеризувати вплив дніпровського зледеніння, лесонакопичення, неотектонічних рухів на формування рельєфу.

 ТИП УРОКУ: комбінований.

МЕТОДИ: розповідь, бесіда, практичні ( робота з картами, додатковим матеріалом та підручником).

ОБЛАДНАНЯ: фізична карта України, геологічна карта України, атласи, роздавальний матеріал.

Хід  уроку

І. Організаційний  момент:

ІІ Актуалізація опорних знань( письмово)

Георафічний диктант

  1.  Наука, яка всебічно вивчає поверхню та надра Землі і процеси які в них відбуваються. _____________________
  2. Абсолютна та відносна _______________
  3. Нам відомі такі геологічні ери : __________________________________________________________________________________________________________________________
  4. Найбільшими  одиницями геологічного літочислення ________________
  5. Четвертинний період відноситься до ________________________.
  6. Архейська ера дотується ________________________________________.
  7. Пермський період відноситься до ______________________________.
  8. Які ери згідно з геохронологічною таблицею називають докембрієм _______________________________________________________
  9. Людей, які визначають вік гірських порід називають ________________.
  10. Установіть відповідність між геологічними ерами та горотвореннями:
  1. Протерозойська                              а) Альпійська
  2. Кайнозойська                                  б) Герцинська
  3. Палеозойська                                   в) Байкальська

ІІІ Мотиваційний момент:

У давнину люди населяли східні райони України будували мазанки з глини, а в Криму житла складали з черепашника. В Одесі, де проживає близько мільйон жителів, не можна збудувати метрополітен. Великі родовища газу є у Харківській області, а в Львівській – поклади солей. Все це і багато іншого ми розглянемо  на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу:

  1. Геологічна будова України.
  2. Неотектонічні рухи.
  3. Геологічна будова Запорізької області.
  1. Геологічна будова України.

Геологічна  будова території показує речовинний склад земної кори як результат її тривалого розвитку протягом геологічного часу. Поширення різних за віком гірських порід, що утворилися в різні геологічнні ери, можна простежити за геологічною картою. На ній певними кольорами показують, які гірські породи виходять на денну поверхню, якщо умовно зняти чохол із наймолодших  відкладів четвертинного віку, що тапляються  майже повсюдно. Для кращого розуміння карти колори продубльовані індексами, записаними латинськими літерами. Кожний геологічний період позначають певним індексом, загальновживаниму всьому світі. Тому геологічна карта є зрозумілою для фахівців усіх країн.

За гірськими породами можна прочитати історію кожної території. Гірські  породи розкажуть, коли наступало та відступало море, формувалися гори і рівнини, сухим чи вологим був клімат, у який час і які живі істоти заселяли місцевість. Усе це не лише цікаво, а й украй необхідно для пошуків корисних  копалин.

(Далі учнів ділемо на групи і розглядаємо геологічну будову України).

Перша група ( Архейська ера)

Питання:

  1. Геологічна ера ( періоди).
  2. Вік
  3. Горотворення
  4. Тектонічні структури України
  5. Гірські породи.

 

 

 

Друга група ( Протерозойська ера)

Питання:

  1. Геологічна ера ( періоди).
  2. Вік
  3. Горотворення
  4. Тектонічні структури України
  5. Гірські породи.

Третя група ( Палеозойська ера)

Питання:

  1. Геологічна ера ( періоди).
  2. Вік
  3. Горотворення
  4. Тектонічні структури України
  5. Гірські породи.

Четверта група ( Мезозойська ера)

Питання:

  1. Геологічна ера ( періоди).
  2. Вік
  3. Горотворення
  4. Тектонічні структури України
  5. Гірські породи.

П ята група  ( Кайнозойська  ера)

Питання:

  1. Геологічна ера ( періоди).
  2. Вік
  3. Горотворення
  4. Тектонічні структури України
  5. Гірські породи.

 

 

 

 

 

  1. Неотектонічні рухи.

Неотектонічні рухи – коливання земної кори упродовж неогенового та четвертинного періодів, тобто протягом останіх 25-30 млн років ( записати в зошит)

Платформні ділянки зазнали повільніх вертикальних коливань із розмахом  300-500 м. У наслідок цього частина території заливалася мілким морем, на дні якого відкладалися неогенові вапняки, піски, глини. Найпотужніші  їх відклади знаходять у Причорноморській западині та Передкарпатському прогині. На мілководді існували корали, які утворили берегові рифи. Після відступу моря вони лишилися в сучасному рельєфіяк пасмо Подільські Товтри. Найактивніші неотектонічні рухи розмахом 800-1200 м призвели до формування складчастих споруд Карпат і Кримських гір. Унаслідок зсування літосферних плитвони вони піднялися з морського дна. Землетруси тут трапляються й донині. Епіцентри найінтенсивніших поштовхів формуються на межі Південних і східних Карпат на території Румунії- так звана зона Вранча. Завдяки значним глибинам ( 80- 190) і силі  поштовхів  землетруси проявляються на великій території Європи : від Греції до Фінляндії. В Україні поштовхи від зони Вранча найвідчутніші в Одеській області. Другим осередком землетрусів є дно Чорного моря буля узбережжя Криму, де відбувається опускання південої затонулої частини Кримської гірської споруди. З просуванням на схід і північ від зазначених районів сила землетрусів в Україні зменшується.Горотворення  в минулому супроводжувалося активним вулканізмом. Нині в Україні існують згаслі вулкани . Активний    вулканізм проявляється лише у формі грязьових вулканів на Керченськомупівострові в Криму, але вони не мають нічого спільного з тектонічними процесами. Їх тут відомо понад 50 , однак більшість уже згаслі. Наявність грязьових вулканів  свідчить про  поклади в земній корі пиродного газу та нафти.

  1. Геологічна будова Запорізької області:

Загалом, історію геологічного розвитку УКЩ та  Причорноморської западини, в межах яких розташована Запорізька область можна відтворити лише в загальних рисах. У формуванні земної кори можна виділити чотири етапи, що суттєво відрізняються один від одного за «засобами» її утворення та віковою протяжністю. Це архейський, протерозойський, палеозойський та мезозой-

кайнозойський етапи (рис. 2.2). Значну частину часу (від ~ 3,5 до ~ 2,0 млрд. років) охоплюють перші два етапи. В цей період континентальна

земна кора була в основному сформована й  об’єднана в мезоконтинент Сарматію, невеличкою частиною якого був фундамент УКЩ. Сарматія була одним з трьох мезоконтинентів, що згодом (майже 1,86-1,87 млрд. років тому) об’єдналися в Східноєвропейський кратон. У палеозої східна частина УКЩ був серединним масивом між герцинськими структурами Донбасу та сучасним фундаментом Скіфської плити. В цей час кора Приазовського мега-блок продувалась і була джерелом потужних уламкових товщ у названих структурах. У мезозой-кайнозої на території області поруч з денудацією йшло накопичення верств малопотужного осадового чохла, що утворювався в морських і континентальних умовах. Чергування цих умов  узгоджуються з подіями в руховому поясі Тетісу. У четвертинну епоху головним чинником

особливостей осадонакопичення були кліматичні коливання, пов’язані з чергуванням льодовикових і міжльодовикових періодів. Розташування території Запорізької області в позальодовиковій зоні обумовило протягом холодних етапів формування лесоподібних суглинків і глин, а в теплі етапи

були утворені викопні суглинисті і глинисті ґрунти.

Одночасно відбувалось поглиблення русел річок, в яких відкладались алювіальні товщі. Сучасний період розвитку території Запорізької області

характеризується повсюдним формуванням елювіальних, елювіально-делювіальних та алювіальних відкладів.

 

V . Закріплення нового матеріалу:

Прийом « Кластер»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V І . Домашнє завдання

1)Опрацювати §

2. нанести на контурну карту різними кольорами поширення гірських порід архейської та протерозойської ер та надписати тектонічні структури з переважанням цих порід.

 

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
513
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку