Дослідницька робота. Екологічний стан річки Кутянка

Експериментально-дослідницька робота«Юний дослідник»Напрямок «Я і природа»«Екологічний стан річки Кутянка»Експериментально-дослідницьку роботу виконала:учениця 6 класу Андрушівського ЗЗСО І – ІІІ ст. Керівник: вчитель біології та географіїАндрушівського ЗЗСО І – ІІІ ст. Попик Надія Борисівна

Кутянка – одна з найбільших лівих приток Вілії (басейн Прип’яті). Кутянка – річка в Україні, в межах Шумського району Тернопільської області та Острозького району Рівненської області.

Річка Кутянка належить до басейну р. Горинь. Басейн річки характеризується активним господарським освоєнням території. Тут розташовані села: Кути, Кутянка, Андрушівка, Теремне, Новородчиці, Кутянка. Територія водозбірного басейну р. Кутянка зазнала осушення. Тому дослідження екологічного стану малої річки, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел негативного впливу є актуальним завданням, воно допоможе у пошуку шляхів збереження та відновлення річки.

Мета досліджень полягала у з’ясуванні екологічного стану річки Кутянка та прилеглих територій, розробки заходів її відновлення. Основними завданнями досліджень були: Провести візуальну оцінку якості води основного водотоку річки Кутянка; Описати видовий склад водної рослинності річки й методом фітоіндикації оцінити якість води; Дати характеристику рослинного покриву заплавної частини річки; Визначити види антропогенного впливу на річку; Провести узагальнену оцінку екологічного стану річки за тестом Р. В. Хіміка; Запропонувати заходи щодо відновленняр. Кутянка.

Фізико-географічна характеристика річки Кутянка. Довжина 20 км. За характером течії річка – типово-рівнинна. Долина переважно широка (особливо в пониззі), місцями заболочена. Річище слабозвивисте, на значній протяжності каналізоване. Споруджено кілька ставків. Кутянка бере початок на захід від села Кути, при північно-східній частині Кременецьких гір. Тече переважно на схід (місцями – на північний схід). Впадає до Вілії на схід від села Кутянка. Тип живлення – змішаний. Глибина до 1 м (спостерігаються намиви піску).

Рослинний світ має таку класифікацію і представників: Чагарникова рослинність. Шипшина, глід, невисокі дерева: груші звичайної та яблуні лісовоїЛучна рослинність Болотна рослинність. Осока висока, пухирчаста, гостровидна, здута, дерниста. Майже у всіх ценозах 1-й ярус утворює очерет звичайний, в інших – кущова форма вільхи та верби. Водна рослинність. В ценозах переважають ряска мала, кушир занурений. В ценозах вкоріненої рослинності переважають види рдесника, елодея канадська. У Кутянському ставу відразу за очеретяно-рогізною смугою, а часто і при березі, зустрічаються зарості глечиків жовтих. Справжні луки. Пирій повзучий, куничник наземний, стоколос безостий, осока рання, костриця лучна, мітлиця тонка, тонконіг лучний, конюшина (лучна і повзуча), лядвенець рогатий, люцерна. Остепенілі луки. Тонконіг вузьколистий, типчак борознистий, костриця сиза, осока низька, шавлій лучний, деревій звичайний, жовтець повзучий, гадючник шестипелюстковий. Заплавні луки. Осока гостра, лепешняк високий, хвощ болотний, мітлиця собача, тонконіг болотний

Тваринний світ. Водно-болотний комплекс Риби: плітка, краснопірка, карась, окунь, верховодка, линь, щука, пічкур. Звичайним є личинки бабок та одноденок, жуки-плавунці, раки, личинки комарів-дергунців (мотиль). Типовими бентосними мешканцями є ставковики. На поверхні води Зустрічаються клопи-водомірки. Орнітокомплекс, включає крижень, чирки (тріскунок і свистунок), чернеті (білоокої та червоноголової. Водно-болотні угіддя облюбували черв’яки, наземні молюски, павуки, жаби, звичайні тритони, вуж звичайний, ящірка прудка, велика кількість довгокрилих комах. Із ссавців тут зустрічаються видра річкова, водяна полівка, бобер європейський, а також акліматизована ондатра. З постійних мешканців агроценозів є птахи. Взимку домінують граки, сірі ворони, круки, сороки, горобці (польові та хатні), звичайні вівсянки, щиглики, посмітюхи, сірі куріпки. Навесні з’являються шпаки, польові жайворонки, білі плиски, ластівки (сільська та міська), чайки (чибіси) жовта плиска, одуд, болотяна сова, канюк звичайний, білий лелека, деркач, звичайна горлиця та чимало інших. Лісові види: синиці, зяблики, шпаки, дрозди, сойки, дятли. В певні сезони року до них долучаються вівсянки, ковалики, щеврики, костогризи. Гніздяться тут і невеликі хижі птахи – кібець, боривітер. На оброблюваних землях, луках і пасовищах поширений звичайний кріт, їжак, темний тхір, ласка, лисиця, заєць-русак, миші (хатня, мала та польова), окремі рукокрилі. Балки та верхів’ях річок є чудовими схованками для зайця-русака, лисиці – основних видів мисливських тварин. Зрідка в заростях верболозів річок та балок можуть трапитися козулі та дикі свині. Земноводні представлені жабою трав’яною, сірою ропухою.

Ділянки досліджень Визначення оціночних показників проводились на трьох ділянках досліджень: вулиця Березина, Кутянський луг (між Кутянським і Андрушівським ставами), вулиця Загребля (до кордону Рівненської області).

Методи досліджень Для проведення досліджень були використані наступні методи: візуальний, флористичний, геоботанічний та біоіндикація стану водойм за вищою водною рослинністю. Візуальне визначення показників якості води, проводили згідно рекомендацій програми GLOBE та Методичного посібника з визначення якості води.

Результати досліджень Прозорість води є досить високою, по всій течії річки добре проглядається дно. Показники температури води близькі до температури повітря й свідчать про відсутність теплового забруднення річки. Відсутність запаху річкової води свідчить про відсутність застійних явищ. Показники швидкості течії свідчать про нерівномірність швидкості водотоку.

Результати визначення якості води річки Кутянка на кожній з ділянок досліджень{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Оціночні показники. Ділянки досліджень123 Прозорість (см)до днадо дна50t води (°С)18°18°17°Швидкість течії (м/с)0,250,280,36 Колірбезколірнабезколірнажовтуватий. Запахнемає немає немає 1 – вул. Березина, 2 – Кутянський луг, 3 – вул. Загребля

Характеристика вищої водної та прибережно-водної рослинності{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Ділянки досліджень. Види водної рослинностіК-ть видів. Види прибережно-водної рослинностіК-ть видів№1 – вулиця Березина. Елодея, рдесник кучерявий, блискучий, пронизанолистий, ряска, стрілолист6 Частуха подорожникова, куга озерна, їжача голівка пряма, очерет звичайний, незабудка болотна5№2 – Кутянський луг. Елодея канадська, ряска мала, рдесник кучерявий, рдесник гребінчастий4 Частуха подорожникова, куга озерна, незабудка болотна3№3 – вулиця Загребля. Рдесник кучерявий, ряска мала, кушир занурений, водяний різак олоєвидний4 Вех широколистий, комиш лісовий, частуха подорожникова, цицанія водна, настурція лікарська, жовтець отруйний, незабудка болотна, тонконіг болотний, хвощ річковий, осока прибережна, жовта та гостра, очерет, півники болотні15

{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Ділянки досліджень. Значення макрофітного індексу. Клас води річки Кутянка№1 – вулиця Березина8ІІ№2 – Кутянський Луг7ІІ№3 – вулиця Загребля6ІІІ На основі характеристика складу та стану водної рослинності за методикою «Оцінка екологічного стану водойми методами біоіндикації» було визначено макрофітний індекс річки Кутянка. Відповідно до макрофітного індексу, було визначено клас води річки на кожній з ділянок досліджень. Ближче до витоків (на Березині) та на ділянці «Кутянський луг» вода відноситься до ІІ класу якості (вода чиста, це, ймовірно, пов’язане із відсутністю джерел забруднення). На Загреблі (с. Андрушівка) – вода відноситься до ІІІ класу якості, вода забруднена (забруднення, ймовірно, зумовлене впливом господарської діяльності). Визначення макрофітного індексу річки Кутянка

Характеристика лучного травостою річки Кутянка Під час досліджень була проведена оцінка стану рослинного покриву в заплавній частині річки Кутянка, з’ясування видів господарської діяльності, що можуть негативно впливати на рослинність{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}№ ділянки досліджень. Кількість видів. Домінантні та кодомінантні види. Кількість та % бур’янів. Висота травостою. Проекційне покриття травостою№1 – вулиця Березина27 Пирій повзучий, щавель кінський, жовтець їдкий, підмаренник чіпкий11 (40%)5-15 см,окремі рослини – 80-100 см90%, є ділянки оголеного ґрунту №2 – Кутянський Луг20 Пирій повзучий, перстач гусячий, деревій звичайний, спориш звичайний9 (45%)10-40 см70%, є ділянки оголеного ґрунту №3 – вулиця Загребля21 Тонконіг однорічний, деревій звичайний, пирій повзучий, будяк акантовидний, конюшина лучна10 (47%)5-30 см, окремі рослини 50-80 см80%, є ділянки оголеного ґрунту

Візуальна оцінка стану річки Кутянка за тестом Р. В. Хімка Узагальнена оцінка екологічного стану р. Кутянка була проведена з використанням тесту Р. В. Хімка «Визначення стану річки за візуальною оцінкою системи характерних параметрів річки та її заплави», що передбачає бальне оцінювання різних параметрів: стан русла, зарегульованість річки ставками, засміченість річища, видову структуру водної рослинності, рибне населення, стан берегів і ПЗС, співвідношення елементів заплави, ступінь деградації біоценозів заплави, рівень рекреаційного навантаження. Дані бального тестування заносили в таблицю, підраховували загальну кількість балів та оцінювали стан річки на кожній окремій ділянці. Екологічний стан р. Кутянка на ділянці досліджень вулиця Березина має наступні показники: 175 балів, Кутянський луг – 167 балів, вулиця Загребля – 202 бали. Результати тесту Р. В. Хімка свідчать про те, що стан р. Кутянка в районі вулиці Березина – «ще добрий»; між ставами – «задовільний», на Загреблі – «ще добрий».

На ділянках виявлено наступні види господарського використання річки Регулярне або періодичне сінокосіння на заплавних луках; Наявність ґрунтової дороги вздовж притерасного пониження заплави та проїзд транспорту; Випасання та напування великої рогатої худоби, коней та птиці; Розорювання заплави та схилів річкової тераси під городи; Наявність у долині житлових будівель, прямі стоки від житлових будівель та вулиць у населених пунктах; Утворення штучних ставків на руслі та біля нього; Заростання меліоративних каналів; Рекреація.

На основі проведених досліджень було встановлено. Якість води малої річки Кутянка відноситься до ІІ та ІІІ класів на різних відрізках течії. Річка Кутянка на ділянках досліджень знаходиться у різних екологічних станах – від «ще доброго» до «задовільного».Існують незначні загрози для замулення водотоку внаслідок розмивання берегів та поверхневого змиву ґрунту з оголених ділянок заплави. Теплове забруднення річки відсутнє. Самоочисна здатність річки на окремих ділянках знижена внаслідок деградації рослинних угрупувань заплави та відсутність суцільної прибережної захисної смуги. Найбільш збереженою та багатою є рослинність заплавних лук на території місцевого ботанічного заказника «Кутянський луг». Річка перебуває під значним впливом факторів, пов’язаних із господарською діяльністю (випас худоби, раннє сіножаття, скидання побутових вод).

Для збереження ті відновлення річки Кутянка можна рекомендувати наступні заходи: Узгодити строки сіножатей на заплаві з термінами дозрівання лучних рослин; Зменшити та регламентувати випасання худоби на заплаві; Припинити надходження прямих стоків від будівель і вулиць; Не допускати створення стихійних сміттєзвалищ;Створити насадження дерев і чагарників на ділянках, де відсутня прибережно-захисна смуга; Провести розчищення меліоративних каналів; Постійно проводити просвітницьку роботу з місцевим населенням.

Список використаних джерел. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження. – Зуб Л. М., Карпова Г. О. Методичний посібник з визначення якості води. – Київ, 2002. – 52 с. Програма GLOBE. Руководство для учителей. – 1997 р. Хімко Р. В. Досліджуємо малі річки. – Київ: Інститут екології Національного екологічного центру України, 1997. – 66 с. Хімко Р. В. Малі річки – дослідження, охорона, відновлення / Р. В. Хімко, О. І. Мережко, Р. В. Бабко. – Київ: Інститут екології, 2003. – 380 с.