Дослідницька робота "Геоекологічна ситуація Харківської області"

Про матеріал
Процес взаємодії людини із довкіллям супроводжується різного роду стресами (напруженнями адаптаційного апарату), які спричиняються різними факторами: екопатогенними (хімічне, фізичне, радіаційного та біологічне забруднення, екстремальні ситуації); міграційними, виробничими, соціально-побутовими, медикаментозно-імунологічними, генетичними, репродуктивними та іншими. В цілому фактори, що впливають на здоров’я людини, можна поділити на дві групи: спадкові та зовнішнього середовища.
Перегляд файлу

kantkantkantkantkantkant

 

 

%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B9.gif

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КОЗАЧОЛОПАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ»

ДЕРГАЧІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Всеукраїнська експедиція учнівської та

студентської молоді

«Моя Батьківщина – Україна»

напрям

«Географія рідного краю»

 

« географічна ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ  ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

                             2023

 

Щеголєва – Кравченко Наталія Анатоліївна, вчитель географії

КЗ «Козачолопанський ліцей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес взаємодії людини із довкіллям супроводжується різного роду стресами (напруженнями адаптаційного апарату), які спричиняються різними факторами: екопатогенними (хімічне, фізичне, радіаційного та біологічне забруднення, екстремальні ситуації); міграційними, виробничими, соціально-побутовими,  медикаментозно-імунологічними, генетичними, репродуктивними та іншими. В цілому фактори, що впливають на здоров’я людини, можна поділити на дві групи: спадкові та зовнішнього середовища.

Існують різні підходи до їх класифікації. Зокрема Реймерс Н.Ф. проводить класифікацію екологічних факторів за такими ознаками :

-                     за часом, за періодичністю,

-                     за черговістю виникнення,

-                     за походженням,

-                     за середовищем виникнення,

-                     за ступенем впливу,

-                     за спектром впливу.

Використання таких класифікаційних ознак є оправданим і при медико-географічній класифікації факторів середовища.

Вєтчинін В.В. фактори середовища за природою дії об’єднує в три групи:

-                     фізичні (тепло, волога, світло, електромагнітне поле Землі, іонізуюче випромінювання, радіохвилі, звукові коливання, атмосферний тиск, вібрації, шум, колір і т.д.),

-                     хімічні (хімічні елементи і їх комбінації, різноманітні сполуки),

-                     біологічні (продукти харчування (різноманітні утворення рослинного і тваринного походження).

Ця класифікація оправдана з точки зору санітарно-гігієнічних досліджень.

Повна класифікація факторів здоров’я, у якій “максимально врахований вплив на організм людини всієї сукупності факторів навколишнього середовища (природно-біологічного, соціально-економічного) і внутрішніх факторів”, розроблена Л.Шевчук та І.Дубаневич. Усі фактори класифіковано за такими категоріями:

-                     природно-біологічні (природно-географічні, біологічні, генетичні),

-                     екологічні,

-                     демографічні,

-                     економічні,

-                     соціальні (соціально-гігієнічні, медико-соціальні, соціально-психологічні).

-       Стан довкілля на конкретній території у визначений час значною мірою впливає на самопочуття і працездатність людини. Ряд факторів антропогенного походження на сучасному етапі фахівці схильні вважати домінуючими у формуванні суспільного та індивідуального здоров’я. Серед них різні види забруднення: хімічне (викиди канцерогенних шкідливих речовин), біологічне (проникнення у довкілля не властивих і шкідливих йому видів тварин та рослин), фізичне (механічні та шумові вібрації, іонізуюче випромінювання тощо).

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря залишаються підприємства обробної промисловості (10,3 тис. т, у тому числі харчова промисловість – 4,9 тис. т, виробництво інших неметалевих виробів – 3,3 тис. т.), виробництво електроенергії, газу та води (2,7 тис. т), транспорт (1,7 тис. т). Викиди в середньому на одне підприємство є найвищими у галузях виробництва інших неметалевих виробів (101,4 т), виробництва електроенергії, газу та води (50,9 т), хімічного виробництва (40,8 т).

Як і в минулі роки основними забруднювачами атмосфери залишаються підприємства Міненерго України, на долю яких припадає 68 % загального обсягу викидів шкідливих речовин у повітря від стаціонарних джерел. До їх числа входить Зміївська Теплова електростанція “Харківські теплові мережі”, Державне підприємство   ТЕЦ –5, Державне підприємство ТЕЦ – 2 “Есхар”, ЗАТ “ТЕЦ – 3”. Значний внесок в рівень забруднення атмосферного повітря вносять підприємства НАК “Нафтогаз України” – Харківське управління магістральних газопроводів, Державне відомче управління  “Шебелінкагаз – видобування”, Мінпром – політики України – Державне підприємство, “завод ім. Малишева”, Відкрите акціонерне товариство “Харківський тракторний завод” та інші.    

Окрім викидів у атмосферу, важливу роль у формуванні екологічної ситуації області відіграють токсичні відходи. Щороку на території області утворюється понад 600 тон токсичних відходів усіх класів небезпеки. З них більше половини – у обласному центрі. На кінець 2014 року валові обсяги накопичених токсичних відходів становили 5918,677 т, з них І класу небезпеки - 555,05 т, ІІ класу - 8,729 т, ІІІ класу - 1869,293 т, ІV класу - 3485,605 т. При порушенні правил зберігання токсичних відходів шкідливі речовини можуть через повітря, воду та ґрунт потрапляти у організм людини і спричиняти важкі захворювання. Як свідчать дані, саме на території складів хімізації та полігонів побутових відходів ґрунтовий покрив характеризується вмістом шкідливих речовин понад ГДК.

За останні роки однією з причин погіршення екологічного стану земель в області є підтоплення території ґрунтовими водами та зсуви ґрунтів, які активізувалися в останні роки. Підтоплення в області спостерігаються у 129 населених пунктах на території 23 районів. Такі території складають близько 7,3 тис. га земель, на яких розташовано 13,4 тис.га садиби з будівлями, в м. Харкові вони охоплюють понад 4 тис. га, на яких знаходиться більше 11000 виробничих об’єктів.

Разом з тим, є високою ймовірність погіршення здоров’я внаслідок споживання харчових продуктів, які вирощуються на ґрунтах, оброблених хімічними добривами. Хоча у останні роки рівень хімізації сільського господарства знизився, мінеральні добрива продовжують чинити значне навантаження на ґрунтовий покрив.

Споживання недоброякісної води негативно впливає не лише на здоров’я теперішнього покоління, а й призводить до появи різноманітних мутацій та аномалій розвитку організму. Сучасний екологічних стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений.   В м. Харкові техногенний вплив забруднювачів  розповсюджується на глибину залягання основних експлуатаційних водоносних горизонтів, таких як межигорсько-обухівський (харківсько-верхньокиївський), бучаксько-канівський і верхньокрейдяний.

Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забрудненні. Підвищені показники  загального вмісту солей, сульфатів, нітратів, незадовільний бактеріологічний стан підземних вод, підвищена жорсткість води, в основному за рахунок вмісту заліза.

Великою проблемою для м. Харкова та області є значне забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Запаси в кількості біля 50 тис. куб. м. на добу вже не можуть бути використані для господарчо-питного водопостачання. В той же час припинення їх відкачки на насосних станціях ТВО “Харків-комунпромвод” призвело до значного посилення підтоплення в місті.

Першим з фізичних факторів забруднення міського середовища є тверді відходи – головне джерело захаращення і засмічення міських ландшафтів і приміських зон.              Вони складаються із відходів промисловості, будівництва і житлово – комунального господарства.

Тверді відходи як фізичний фактор середовища життя людини є достатньо узагальнюючим поняттям, яке включає різноманітні за характером впливу на це середовище складові речовини. Проблема твердих відходів є історично та соціально обумовленою. До ери агломерацій утилізація відходів була полегшена завдяки великій приймаючій спроможності компонентів навколишнього середовища: землі і води. Індустріальне суспільство з низьким відсотком сільського населення і високими прибутками виробляє значно більше відходів, ніж може переробити природа. Так, вага упаковки складає близько 30%, а за обсягом вона становить 50% всіх побутових відходів. Більшу частину інших відходів складають харчові і, так звані, дворові відходи. Папір складає приблизно половину пакувальних матеріалів, після нього йдуть скло, метал, пластик.

Промисловий комплекс області у своєму складі має більше 1000 підприємств. У галузевій структурі промисловості області ведучими є електроенергетична, машинобудування, металообробка, цементна та харчова промисловість. Така структура створює різноманіття промислових та побутових відходів. На теперішній час зареєстровано 469 видів відходів із визначеними хімічним складом та фізичними властивостями, у тому числі для 130 видів відходів визначено підприємства (виробництва) щодо їх утилізації.

Проблема утилізації твердих міських відходів посилюється переважно тому, що більша частина товарів широкого вжитку приречена на дуже коротку службу людині. Як правило, вони куплені, спожиті і викинуті без належного відношення до їхньої остаточної цінності.

Зрозуміло, що по мірі історичного розвитку міського господарства на перший план виходить та чи інша проблема упорядкування твердих відходів. Цікаво, що при наявності в житлових будівлях сміттєпроводів кількість побутового сміття взагалі зростає приблизно на 20-25%, в основному за рахунок виключення неорганізованого викиду сміття і харчових відходів у каналізаційну систему. Слід відзначити високу ступінь вологості міського сміття. Ця волога маса, що піддається гниттю, є сприятливою для розвитку різних біохімічних процесів і хвороботворних мікробів. Міські звалища стають небезпечним джерелом забруднення грунтів, повітря і грунтових вод.

З урахуванням промислових і будівельних відходів наведена вище динаміка ще більш вражаюча. Промислові відходи значно більш токсичні у порівнянні з побутовими відходами. Проникнення забруднюючих речовин, які містяться у промислових відходах, в підземні води не тільки погіршує умови водопостачання, але й інші небезпечні наслідки. Наприклад, поверхневі води міст завжди мають підвищену кислотність і, якщо під містом залягають крейдяні відклади та вапняки, проникнення в них закислених вод приводить до розвитку антропогенного карсту. Це є прямою загрозою для стійкості міських будов і споруд.

Приведений огляд географічних аспектів геоекологічної ситуації свідчить, що вони впливають на здоров’я населення неоднозначно і до певної міри суперечливо. Якщо при оцінці екологічного фактору чітко можна визначити, що високий рівень екологічного забруднення підвищує ризик патологічних проявів. Але з’являється ряд нових патологій та несприятливих станів організму, що зумовлюються зростанням соціально-психологічної напруженості середовища, підвищенням техногенного навантаження, а в окремих випадках і погіршенням екологічної ситуації.

Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку і створення господарсько – побутової, промислової, транспортної, енергетичної та інших інфраструктур; натурального природного середовища, яке формувалося в процесі еволюційного формування Землі та життя на ній, природних ресурсів, без яких неможливо існувати та розвиток суспільства. В даному розділі будуть розглянуті питання чинників природного довкілля, що впливають на здоров'я людей, екологічні аспекти окремих захворювань, а також вплив антропогенних чинників, що можуть призвести до виникнення захворювань.

Екологічна ситуація у порівнянні з іншими регіонами України характеризується меншою напруженістю, проте недостатнє забезпечення водними ресурсами формує певні проблеми ведення водного господарства.

Загалом же природно-географічні особливості, особливо геохімічні у комплексі з іншими – кліматичними і водними формують досить строкату структуру.


Рис. 1. Забруднення атмосферного повітря Харківської області від автотранспорту ( 1 ) та стаціонарних об’єктів (2) (побудовано за даними Екологічного атласу Харківської області

 

 

Рис. 2. Скиди забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти

Харківської області

 

 

 

 

Рис. 3. Накопичення відходів на території Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. – М., 1990

2. Агаджанян Н.А., Торшин В.И. Экология человека. Избранные  лекции. – М., 1994.

3. Алаев Э.Б. Социально – экономическая география : Понятийно – терминологический словарь. – М:Мысль, 1983. –350стр.

4. Алексеенко И.Р., Кейсевич Л.В. Последняя цивилизация? Человек. Общество. Природа.-Киев: Наук.думка, 1997.-414с.

5. Гладкевич Г.І. Введення в економічну та соціальну географію. –М.-1997, 112с.

6. Голіков А.П.,Олійник Я.Б., Степаненко А.В.. Вступ до економічної і соціальної географії.-К.:Либідь, 1996.-320с.

7. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 1994р.

8. Костріков С.В., НємецьЛ.М., Нємець К.А. Основи соціальної екології.// Навчально – методичний посібник. Харків – 1999р.

9. Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика). -М.:Вища школа, 1991.-319с.

 

docx
Додано
28 листопада 2023
Переглядів
181
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку