6 травня о 15:00Вебінар: Продуктивна робота наприкінці семестру: онлайн-тести, проєкти та творча діяльність

Дослідницька робота на тему: «Фітонциди, їх роль у природі та вплив на здоров'я людини»

Про матеріал
Дослідницька робота може бути виконана одним учнем або групою учнів на гурткових або факультитивних заняттях з біології. Дослідницьку роботу як проектну діяльність можна презентувати на шкільному рівні, а також на різноманітних конкурсах науково-дослідницьких робіт районного чи обласного рівнів. Дослідницька робота складається з літературного огляду та експериментальної частини. Робота дуже цікава та пізнавальна, не складна у виконанні учнями.
Перегляд файлу

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НЕМИРІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідницька робота

 

«Фітонциди, їх роль у природі

та вплив на здоров'я людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П Л А Н

 

І.   ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

 

  1. Вступ
  2. Бактерицидна дія фітонцидів
  3. Вплив фітонцидів на організм людини
  4. Фітонциди рослин з різних місць зростання
  5. Бактерицидні властивості часнику і цибулі
  6. Фітонцидні властивості черемхи, смородини та інших рослин
  7. Імунітет рослин і фітонциди
  8. Значення фітонцидів у природі і житті людини

 

ІІ.   ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

 

  1. Вплив фітонцидів цибулі на найпростіші
  2. Згубна дія фітонцидів часнику на бактерії
  3. Фітонциди черемхи  вбивають кімнатних мух
  4. Цитрусові – корисні кімнатні рослини
  5. Фітонциди і імунітет рослин у злакових
  6. «Лінія оборони» у квіток рослин – фітонциди
  7. Зберігання продуктів харчування у середовищі фітонцидів

 

ІІІ.   ВИСНОВКИ

 

ІV.   ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   І. ЛІТЕРАТУРНИЙ  ОГЛЯД

 

      Кожний  із нас часто бував у лісі, парку і помітив, як там легко дихається, піднімається настрій. Це там де росте дуб, сосна, липа, клен, а в масивах черемхи – навпаки, ми відчуваємо нудоту, головний біль. Це тому, що вищі рослини виділяють крім кисню ще речовини, які називаються фітонцидами.

      Вдихаючи аромат лісу, саду, лугу і поля люди за довгу історію свого існування і не підозрювали,  яке ще благо несе «Зелений друг» людині – це фітонциди.

      Фітонциди – біологічно активні речовини, що утворюються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибків, найпростіших.

      Фітонцидні властивості мають абсолютно всі рослини – чи то бактерії, гриби, часник, дуб чи сосна. Основоположником вчення про фітонциди є російський вчений Борис Петрович Токін, який у 1930 році в Києві на Всесоюзному з»їзді зоологів доповів про свої відкриття. Більше піввіку пройшло з часу відкриття фітонцидів. За цей час вони знайшли широке використання в медицині, промисловості, науці, техніці. Фітонциди різних видів рослин різні за своїм складом і дією. Вони можуть вбивати бактерії, або тільки затримувати їх ріст, але можуть стимулювати, тобто прискорювати ріст і розмноження бактерій. Фітонциди можуть згубно діяти навіть на вищі рослини і тварини. Тому не дивно, що проблема фітонцидів тепер одна із найбільш гострих для біологів, лікарів, фотопатологів.

        Фітонциди виробились у рослин в процесі їхньої еволюції і є одним із факторів природнього імунітету рослин, що захищають їх від збудників інфекційних хвороб і комах – шкідників.Фітонциди виділяються рослинами  в атмосферу, грунт, воду і відіграють важливу роль у взаємовідношенні рослинних і тваринних організмів у біоценозах. Інтенсивність утворення залежить від фізіологічного стану рослин, стадії розвитку, пори року, кліматичних, грунтових та інших умов. Фітонциди являють собою складний комплекс речовин ( легкі речовини і тканинні соки ), які у різних видів рослин, і навіть у різних органів тієї самої рослини можуть відрізнятися  за хімічним складом  і біологічною дією.

      Фітонциди є джерелом одержання антибіотиків з вищих рослин ( новоіманіну, сальвіну, хлорофіліпту, лютенуріну та інших ), що мають антимікробну дію і стимулюють  захисні сили організму людини.

       Сучасні наукові дослідження показали, що запахи здатні збільшувати силу м»язів. Можуть стимулювати органи дихання – це характерно для пахощів берези, тим»яну, лимона, евкаліпта, материнки. Можуть навпаки пригнічувати їх, діючи подібно до запахів тополі, бузку, валеріани.

      Фітонциди мають велике гігієнічне значення – очищають повітря від багатьох, у тому числі,  хвороботворних мікробів. Фітонциди – це цілющі речовини, вони невідділені від життя рослин в цілому. Компонентами фітонцидів можуть бути синильна кислота, ефірні олії, дубильні речовини, смоли, алколоїди, глюкозиди, феноли.

      Великий внесок у розвиток науки про фітонциди зробили і наші українські вчені. Академік В.Г.Дроботько вивів не тільки біохімічне значення фітонцидів, але і хімічну природу. Інститут мікробіології ім. Д.К.Заболотного видав книгу «Фітонциди і антибіотики вищих рослин».

       За півстоліття з часу відкриття фітонцидів проведено величезну кількість досліджень – ботаніками, мікробіологами, діячами медицини, ветеринарії, харчової промисловості, лісового господарства і рослинництва.

      Вчені встановили, що  1 гектар  листяного лісу виділяє влітку за один день 2 кілограми летких фітонцидів, хвойного -5, а ялівець – 30  кілограмів згубних для мікроорганізмів летких речовин. Такої кількості фітонцидів було б достатньо для того, щоб вбити всіх мікробів в середньому по величині місті.

      Кімнатні рослини теж виділяють фітонциди і очищують повітря від вмісту в них мікроорганізмів. Наприклад, бегонія і герань знижують вміст мікрофлори в оточуючому повітрі на 43%, цирепусна – на 59%, аспарагус – на 38%, а хризантема -  на 66%.

      Добрими фітонцидами є також декоративні рослини – квіти:  левкой, ромашка, флокс, настурці, ешольція та інші.

      Із деревних порід добре виділяють фітонциди – клен, дуб, береза, явір, секвоя, евкаліпт, кедр, гінкго, ялина, сосна, тополя, ліщина, кизил, гранат, шипшина та інші.

      Питання про те, як саме впливають фітонциди на організм людини, довгий час залишалося відкритим. В зв»язку з цим були проведені досліди на теплокровних тваринах, з метою вивчення впливу летких фітоорганічних речовин (ЛФОР) хвойного лісу на серцево – судинну систему. Вони показали, що фітонциди цих рослин у весняно – літній період впливають на кров»яний тиск і тонус коронарних судин. Тим самим підтвердили дані про можливість лікування цих хвороб під час перебування хворих в лісних фітоценозах. Було також встановлено, що м»ята проявляє спазмолітичний вплив, береза і липа – бронхолітичний, лаванда і материнка – седативний. Вдихання фітонцидів дубового лісу сприяє зниженню артеріального тиску, а також запах бузку навпаки підвищує його. Від кольок допомагають аромати фенхелю, майорану, меліси. Леткі речовини тополі в травні негативно впливають на хворих з асматичним бронхітом, а аромати материнки покращують функцію дихання хворих пневмосклерозом, хронічною пневмонією і бронхіальною астмою. Аромати лаванди, камфори, герані бадьорать людину, навіюють оптимізм, знімають депресію.

      Багато фітонцидів виділяють і рослини, які використовують у їжу: часник, хрін, цибуля, гірчиця, редька, томати, картопля, морква, червоний перець, кукурудза, цукровий буряк, петрушка, алоє, кропива, подорожник та багато інших. Ці рослини містять бактерицидні речовини, які вбивають багатьох бактерій, в тому числі і хвороботворних для людини і тварин.

      Голки хвої, бруньки черемхи, чистотіл, копитняк, різні частини і органи багатьох інших рослин мають теж бактерицидні властивості.

      Водяні рослини, такі як водяна гречечка, озерний очерет, хвощ, водяна сосонка володіють теж сильними протистоцидними властивостями і також, як і наземні, вбивають на віддалі найпростіші та інші організми. Вчені помітили таку закономірність, що між водоростями і бактеріями існує стихійна боротьба, антоготісти: багато водоростей – мало бактерій і навпаки.

      Фітонциди мають сильну бактерицидну і протигрибкову дію. Так у висушеному харкотинні туберкульозна паличка зберігає життєздатність від 3 до 8 місяців: такі випробувані антисептики, як карболова кислота 5% розчин, або сулема  в  0,5% розчині, вбивають її лише через 12-24 години. На протязі 10-30 хвилин цей мікроб гине в 10-15% розчині сірчаної кислоти. Ну хоч і дивно, але це так,  поза організмом в перші ж п»ять хвилин вбивають цей мікроб фітонциди ...... часнику!. Хімічна природа багатьох фітонцидів  вивчена ще не досконало. Ще менше вона вивчена у вищих рослин і особливо їх летких фракцій.

      Ще в давнину лікарі для лікування хворих використовували сонячне проміння, мінеральні речовини і без сумніву фітонциди рослин.

      В 1943 році було висунуто передбачення про велике значення рослинних антимікробних речовин, які містяться в продуктах рослинного походження. Вживаючи фітонцидні рослини в їжу, людина «стерелізує» себе від хвороботворних мікробів, попереджує інфекційні хвороби, проводить своєрідну профілактику організму.

      Сьогодні цибуля і часник – звичайні овочі, які фігурують в кожному рецепті національної кухні різних країн. Чи завжди так було?

      Піраміду Хіопса будували десятки тисяч рабів. Щоб попередити епідемії, їм щоденно видавали цибулю і часник.

       Оцет і цибуля в Стародавньому Римі були обов»язково в їжі легіонерів, щоб попередити їх від різних хвороб.

      Цибуля – цінна лікарська рослина, яка має широкий спектр дії. Особливий смак надає цибулі ефірне масло, яке заставляє нас «плакати».  Цибуля містить вітаміни А,В,С, фітонциди цибулі  - смертельні вороги багатьох бактерій.

      В 1941 році лікарі використали природні фітонциди цибулі для лікування  довго незаживаючих ран гнійного характеру після ампутації кінцівок. Лікарі підносили потерту цибулю на 8 – 10 хвилин до гнійної рани один раз на день. Фітонцидами цибулі лікують нежить, запалення вуха, приймають всередину при ангінах, вдихають при запаленні верхніх дихальних шляхів, свіжий сік вживають при наявності виразок в порожнині рота.

      Бактерицидні властивості часнику закладені в його фітонцидах. В роки І світової війни розведений у воді сік свіжих зубчиків часнику 1:4 успішно використовували в якості антисептичного засобу для лікування гнійних ран. Фітонциди часнику, при місцевому приміненні, всмоктуються через рану, викликають лікувальну і стимулюючу дію, не викликаючи побічних дій. Вчені довели, що навіть антибіотики з широким спектром дії (тетрациклін, біоміцин) не такі універсальні, як фітонциди часнику. Часничні інгаляції використовують при ангінах і гострих распіторних захворюваннях. Часник знайшов примінення і в офтальмології - для лікування соком часнику захворювання рогівки ока – кератиту, а також при весняному конюктивіті. Фітонциди часнику в 10-15 раз знижують кількість ускладнень після видалення каріозних зубів. Із часнику отримали антибіотик АЛЛІЦІН. Сухий екстракт часнику в комплексі з жовчою тварин, екстрактом кропиви і активованим вугіллям входить до складу відомого препарату «АЛЛАХОЛ».

      Фітонциди часнику вбивають збудника черевного тифу, паратитів, дизентерії, холери, збудників запалення середнього вуха, легень, а також вбивають нижчі грибки – збудники шкіряних хвороб, хвороб картоплі – фітофтору.

     На 1 центнер зерна достатньо покласти 200гр. часнику для боротьби з амбарним довгоносиком. Препарат сатівін одержаний із часнику, розведений водою в 1000 разів  є сильним ядом для дифтерійної бактерії, холерних вібріонів, туберкульозної палички. Сатівін, розведений водою в 300-350 разів вбиває дизентерійні бактерії. Спори бацили ботулінус в соках часнику можуть вижити лише 3 із 200.

      Не поступається по фітонцидній силі цибулі і часнику хрін. Ця багаторічна рослина використовується в кулінарії, консервній і харчовій промисловості. Сік свіжого кореня володіє згубною силою на мікроорганізми. Розбавлений водою сік хрону можна використати для полоскання горла при ангінах.  Натерта маса хрону і покладена на дно банки  довгий час зберігає ( біля 6 місяців ) свіжими плоди і ягоди  ( агрус, смородина та ін.). Довгий час хрін таким самим способом зберігає рибу та м»ясо.

      Сильні фітонцидні властивості має черемха (листки, бруньки, кора). Леткі фітонциди черемхи вбивають в перші ж секунди кімнатних мух, мурашок, гедзів. Якщо великій рогатій худобі, козам одягти на шию ошийник з розпарених гілок черемхи, то через 3-4 дні худоба звільниться від паразитів, цьому теж сприяє обтирання тіла відваром гілок черемхи 1:2 при 30 хвилинному кипінні. Тканини черемхи містять синильну кислоту. Фітонциди черемхи вбивають багатьох бактерій, грибки. Селяни гілками черемхи обкладали поля, оберігаючи таким чином їх від совки, а насіння перед посівом вимочували в міцному відварі гілок черемхи або обкурювали димом, спалюючи ці гілки.

      Незамінний санітар повітря – дуб. В одному із санаторіїв України було відкрито позитивний вплив летких фітонцидів на хворих гіпертонічною хворобою. Фітонциди листків дуба є отрутою для багатьох мікроорганізмів, в тому числі дуже стійких, наприклад, дизентерійної палички.

      Як показали досліди, хорошим санітаром повітря, поглинаючим шкідливі для людини речовини є клен – гарна декоративна рослина. По даних ялтинських вчених, клен має високу фітонцидну активність.

       Фітонцидними властивостями володіють виноград, грецький горіх. З виноградної лозі отримали антимікробний препарат, який зберігає харчові продукти від мікрофлори. Листя грецького горіха виділяє речовини, які відлякують мух, мурашок та інших комах. Відваром листя горіха лікують подагру, екзему. Чай із листя п»ють при діабеті, авітамінозі. Водний екстракт має антибактеріальну  властивість проти сибіроязвеної палички.

      Шипшина і смородина, крім великого вмісту вітамінів мають антимікробні властивості. Їх леткі фітонциди викликають гибель найпростіших на протязі 10 хвилин.

      Береза, липа, сосна теж відносяться до самих популярних фітонцидних рослин. Так у березовому лісі нараховують лише 450 мікробів на 1 м3  повітря.

      Серед кущів, які найбільше виділяють фітонцидів видне місце належить ялівцю. Ця рослина згадується у римського поета Вергілія Морона ( до н.е.) Гілками і ягодами ялівця в минулому окурювали жилі приміщення під час епідемії. В результаті проведених досліджень було встановлено, що екстракт хвої та ягід цієї рослини має антимікробну активність по відношенню до стафілококів.

      Наукова медицина використовує плоди цитрусових для лікування шлунково – кишкового тракту і дихальних шляхів. Плоди використовують для лікування гнійних ран, виразки шлунку і кишечника, при черевному тифі і ангіні. В останні роки стали відомі фітонциди цитрусових, вони вбивають деякі форми дизентерійних мікробів, найпростіших.

     Фітонцидні властивості цитрусових мають не тільки плоди, але і листки, тому корисно мати рослини в кімнаті. Фітонциди листків лимонів вбивають інфузорію через 12 хвилин.

      Українські вчені повідомили про антимікробні властивості капусти. Свіжий сік капусти має антисептичні і протизапальні властивості. Віра в лікарську дію рослини була сильною, і  римські лікарі готували із неї ліки від різних хвороб. В травниках, довідниках капусті відведено немало місця. Капусту товчену, змішану з яєчним білком, прикладають до опіку, і виразки швидко заживають.

       Коли ми беремо у руку ароматне яблуко, запашну грушу або сонячний апельсин, то не задумуємось над тим, що держимо в руках зброю проти мікробів. Ці фрукти містять різні вітаміни. Антонівські яблука мають властивість вбивати багатьох мікробів, гальмувати розвиток деяких штамів віруса грипу.

       Велику роль відіграють фітонциди в імунітеті рослини. В 1954 році було виявлено, що ячмінне зерно, набухаючи і проростаючи у вологому грунті, виділяє фітонциди, які мають енергійні антибактеріальні властивості. Ці речовини називаються флавіновими глюкозидами, які можуть вбивати різні  мікроорганізми, у тому числі і шкідливі для захворювання рослин бактерії.

      Фітонцидною активністю володіють і трави. Так леткі фітонциди тимофіївки лучної пригнічують проростання пильцевих зерен люцерни, а фітонциди вівса і житняку стимулюють їх.

      Коноплі, які ростуть поряд з картоплею, захищають її своїми фітонцидами від фітофтори, а квасолю від бурої п»ятнистості.

      Хто не знає, ще в народі користуються для лікування ран листками подорожника. Зірвуть пильний листок, обітруть його і прикладуть до рани. Як бачимо, ризик занести бактерії в рану є. В 1953 році було доведено, що фітонциди листків подорожника мають бактерицидні властивості і що можна приготувати із подорожника бактерицидний препарат і лікувати ним гнійні, довго не заживаючі рани, виразки та інші хвороби.

      Український вчений Дроботько отримав препарат із фітонцидів звіробою - іманін. Іманін діє на 40 видів мікроорганізмів – стафілокок, стрептокок, дизентерійну паличку, паличку туберкульозу, коклюшу та інші. Всі ці мікроорганізми при дії на них іманіну гинуть вже через чотири години.

      Вплив рослин на радіоактивність і іонізацію повітря являється одним  із факторів благотворного впливу лісу, парку, лугу на самопочуття і здоров»я людини.

      Зелені листки дерев і кущів, незвичайні за своїм забарвленням квіти, пігментні плоди, ягоди – все береже таємницю в собі про безліч важливих ліків для людини.

       Вивчаймо і бережім їх!

                  

ПРОТИСТОЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ

ЛЕТКИХ ФРАКЦІЙ ФІТОНЦИДІВ

 

Назва рослини                                 Скільки хвилин необхідно для                

                                                               умертвіння найпростіших

1.  Береза бородавчаста                                          20-25

2.  Граб європейський                                            7

3.  Клен татарський                                                 20

4.  Самшит кавказький                                            45

5.  Кипарис вічнозелений                                       6-15

6.  Тис ягідний                                                         6

7.  Дуб пушистий                                                     6

8.  Каштан каліфорнійський                                   5

9.  Горіх грецький                                                   18

10.Кедрова сосна                                                    15

11.Айва звичайна                                                    12

12.Апельсинове дерево                                           5

13.Мандаринове дерево                                          5

14.Лимонне дерево                                                  5

15.Тополя срібляста                                                 25

16.Черемха звичайна                                               5

17.Можжевельник                                                    5

18.Жасмін                                                                  5

19.Смородина чорна                                                10

20.Редька посівна                                                     1-10

21.Гірчиця біла                                                         35

22.Цибуля ріпчаста                                                   2

23.Часник                                                                   3

24.Тисячолистник                                                     50

25.М»ята                                                                     25

26.Помідори                                                               35

27.Піон дикий (корінь)                                              3

                          (листя)                                               25

28.Акація                                                                     30

ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА   ЧАСТИНА

 

       Вплив фітонцидів цибулі на найпростіші організми проводив з інфузоріями.

      Краплю води, яка містить інфузорії, помістили на предметне скельце. Під мікроскопом спостерігав за їх рухом. Поряд з краплею води, яка містить інфузорії поставив комочок кашки зітертої м'якої цибулі. Спостерігаю в мікроскоп, рух інфузорій сповільнюється, а через 2 - 3 хвилини  - припиняється.

      Отже, під впливом летких речовин – фітонцидів цибулі, інфузорії загинули.

       В закриту посудину  помістив плодові мухи разом з розтертою м'якоттю цибулі. Мухи почували себе добре, повзаючи по кашці цибулі і літаючи в її парах. Як видно із проведеного досліду, плодові мухи постійно живляться залишками рослин, тому в процесі еволюції стали більш пристосованими до отруйних фітонцидів рослин.

       Досліди, пов'язані із впливом фітонцидів часнику на мікроорганізми проводив в бак лабораторії.

       В дві чашки Петрі з живильним середовищем зробив посів матеріалу, взятого із поверхні зубів. В одну чашку Петрі помістив кашку зітертого часнику. На добу чашки Петрі помістив в термостат при Т-37*С. Через добу чашки Петрі оглянув, в контрольній чашці я помітив рівномірний ріст колоній, а в чашці з часником росту колоній не було, тому що фітонциди, які виділяє часник, були згубними для бактерій.

      Сильні фітонцидні властивості має черемха (листки, бруньки, кора.)

      Молоді листки черемхи розтер в ступці і цю масу помістив в скляну банку. В цю банку впустив 10 кімнатних мух. Леткі речовини черемхи вбивають кімнатних мух у перші ж 5-10 секунд.

      Фітонцидні властивості цитрусових мають не тільки листки, але й плоди.

      На внутрішню поверхню чашки Петрі помістив висячу краплю сінного відвару з інфузоріями, а на нижній чашці роздушив кілька шматочків шкірочки лимона для кращого виділення фітонцидів. Спостерігаю в мікроскоп. Через 10-12 хвилин рух інфузорій припиняється. Під впливом фітонцидів лимона інфузорії загинули.

       Велику роль відіграють фітонциди в імунітеті рослин. Виявлено, що проростаюче зерно злакових виділяє фітонциди, які мають активні антибактеріальні властивості. Ці речовини називають глюкозидами, які можуть вбивати різні мікроорганізми, в тому числі і шкідливі для злакових рослин бактерії.

      На дно в одну чашку Петрі  помістив змочені і пророслі зерна ячменю. На верхню кришку в двох чашок на живильне середовище зробив посів матеріалу, який містить бактерії. Закриті чашки на добу помістив в термостат при Т -37*С. Через добу помітив, що на контрольній чашці рівномірний ріст бактерій, а в чашці  із зернами ячменю ріст бактерій притуплений, завдяки впливу на них летких речовин – фітонцидів, що виділяє пророслий ячмінь.

       Крім листків, бруньок і стебла фітонциди виділяють також квітки. Тільки но розкрита квітка, має ніжну будову всіх частин в тім числі і зав'язі, тому вони особливо потребують захисту. Фітонциди і виконують цю роль. Тут нектар і нектарники виконують роль «лінії оборони» від оточуючих квітку ворогів – мікроорганізмів. Нектар і нектарники виділяють фітонциди.

       Виділивши із квіток чорної смородини краплину нектару, вніс його в  декілька краплин ставкової води, в якій виявлено кишечну паличку.

      Зробив контрольний посів ставкової води, яка містить кишечну паличку на живильне середовище в чашку Петрі, а в другу зробив посів води, яку обробив нектаром. Чашки Петрі помістив на добу в термостат при Т – 37*С.  В контрольній чашці виросли червоні колонії кишечної палички з металічним блиском, а в другій – де вода була оброблена нектаром, росту колоній не було.

      Отже, фітонцидні властивості нектару і нектарників – один із багатьох факторів природнього імунітету, оберігаючі органи розмноження рослин від бактерій.

      Як виявляється, саме сильна фітонцидна активністьу квітів чорної смородини до запилення і запліднення. Після запліднення ця властивість починає падати. Це відбувається тому, що починає розвиватись зав'язь і формується оболонка плоду, а одночасно з цим формуються і нові захисні сили, і потреба у фітонцидах нектару і нектарників відпадає.

      Молоді лиски берези і тополі володіють добрими фітонцидними властивостями.

      Зрізану гілочку тополі помістив у вазу із водою. На листок тополі наніс краплю рідини, яка містить золотистий стрептокок. Через деякий час спостерігаю під мікроскопом частину цієї краплі. Повна загибель мікроорганізмів відбулася через 3 години, під впливом летких фітонцидів тополі.

      В кардіологічному санаторії «Авангард» спостерігав проведення лікування хворих на гіпертонічну хворобу фітонцидами,  які виділяють листки дуба. Подрібнених листків дуба, 150 – 200 грамів, поміщають на 4 – 5 годин в прилад «ФІТОТРОН». Палата, де лежать хворі – 28 – 30 м3 . Процедури триває  1 – 2 години. Таких процедур проведено 20 – 25.

      Лікування гіпертонічної хвороби проводиться таким методом на всіх стадіях і дає відчутні результати.

      В домашніх умовах провів такий дослід:

      В три колби з притертими пробками помістив на дно кашку натертої на тертці часнику, цибулі і хрону. Шматочки свіжого м'яса  на нитці підвісив над кашкою на відстані 3 – 4 сантиметри. В четверту банку помістив шматочок м'яса  без стертої маси. Краї банок залив парафіном. Спостерігаю декілька днів. М'ясо в четвертій банці темніє, потім чорніє і під впливом мікробів відбувається розклад білка, аж до глибокого розпаду.

      В дослідних банках леткі фракції фітонцидів подавили життєдіяльність гнильних  та інших мікробів, м'ясо довго зберігає свій природній колір і не піддається гнильному розпаду. Звідси можна зробити висновок, що м'ясо, безперечно, від розкладу і гниття  зберегли фітонциди.

 

                                          ВИСНОВКИ

 

      Як підтвердили проведені досліди, фітонциди виробились у рослин в процесі їхньої еволюції ї є одним із факторів природного імунітету рослин, що захищають їх від збудників інфекційних хвороб і комах шкідників.

      Фітонциди виділяються рослинами в атмосферу, грунт, воду  в газоподібному стані, а також у вигляді водного розчину і відіграють важливу роль у взаємовідношенні рослинних і тваринних організмів у біогеоцензах. Інтетсивність утворення залежить від фізіологічного стану рослини, стадії розвитку, пори року, кліматичних, грунтових  та інших умов. Фітонциди являють собою складний комплекс речовин, які у різних рослин,  і навіть у різних органів тієї самої рослини можуть відрізнятися за хімічним складом і біологічною дією.

      Фітонциди є джерелом одержання антибіотиків з вищих рослин, що мають антимікробну дію і стимулюють захисні сили організму людини.

      На збудників хвороб людини і тварин фітонциди впливають сильніше, чим на збудників захворювання рослин.

      Фітонциди мають сильну бактерицидну і протигрибкову дію. Згубно впливають на патогенну мікрофлору – збудника туберкульозу, дизентерії, черевного тифу, паратифів холери, збудників запалення середнього вуха, легень, шкіряних та інших хвороб.

      Деякі рослини виділяють фітонциди, які навпаки можуть прискорювати ріст і розмноження бактерій, пригнічувати дію органів дихання, знижують артеріальний тиск, негативно впливають на хворих з астматичним бронхітом.

      Леткі фітонциди рослин в дуже малих кількостях не тільки не знищують бактерій, але служать їм кормом.

      Хімічна природа фітонцидів неоднакова. У одних рослин це органічні кислоти, в інших – ефірні олії, масла, алколоїди або амінокислоти. Вони виділяються в атмосферу у вигляді іонів. У зв'язку з забрудненням повітря, особливо у великих містах, спостерігається порушення пропорції іонів у повітрі, тобто у тому середовищі без якого ми жити не можемо. На один позитивний іон має бути дев'ять негативних. Зараз в багатьох місцевостях, особливо у місцях з шкідливими викидами виробництв та автотранспорту, пропорція становить 5:5. Це призводить до порушення обмінних процесів в організмі людини, а в свою чергу і різні хвороби.

      Зелене шатро є вдалим поєднанням листя і хвої, та чисті, відкриті водойми роблять наш край таким, де постійно зберігається природне співвідношення іонів.

      Отож фітонциди, які виділяються у вигляді іонів – це здоров'я.

      Любити природу, охороняти її – моральний обов'язок кожної людини. Ми повинні  знати природу, в тому числі і фітонцидні властивості рослин, їх роль у природі, та вплив на здоров'я людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      ЛІТЕРАТУРА

 

  1.    Б.П.ТОКІН: «Згубники мікробів  - фітонциди»

                                       Вид. «Сов.Россия»  М – 1960

 

  1.    В.П.ТУЛЬЧИНСЬКА, Н.Г.ЮРГЕЛАНТІС:

                              «Рослини проти мікробів»

                              К. «Урожай» 1987

 

3.     С.А.БЛИНКИН,  Т.В.РУДНИЦЬКА:

                              «Фитонциды вокруг нас»   

                              М. «Знание» - 1981

 

4.     «Лекарстенные растения  Украины»

                              К. «Урожай»  1978

 

5.     «Целебные свойства пищевых растений»

                              М. «Россельхозиздат»  1972

                                

     

 

     

     

     

     

 

     

 

 

1

 

doc
До підручника
Біологія 9 клас (Остапченко Л.І., Балан П.Г., Поліщук В.П.)
Додано
22 жовтня 2020
Переглядів
1028
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку