Дослідницька робота учнів на уроці та позаурочний час під час вивчення математики

Дослідницька робота учнів на уроці та позаурочний час під час вивчення  математики

    В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

     Велика роль у вирішені сучасних завдань освіти відводиться предмету «Математика». Саме цей предмет займає провідне місце у формуванні ключових інтелектуальних умінь і особистісних якостей учнів.

       Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення.

       Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими справами. Елементи математики - невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навколишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.

       Сприймати «сухий» математичний матеріал це нудно і не цікаво…

Дітям краще запам'ятовується те, що цікаво, а ще більше те що дитина «здобуде» сама, в процесі пошуку, дослідження.

      Реалізація цього завдання можлива за умови впровадження активних методів навчання пошукового спрямування: проблемний виклад, частково-пошуковий (евристичний) та дослідницький метод.

        Уся група продуктивних методів навчання (проблемний, евристичний, дослідницький) призначена для того, щоб допомагати засвоєнню знань і вмінь учнями на рівні можливості їх творчого застосування. Роль учителя в реалізації цієї групи методів полягає у фасилітації («полегшенні» процесу самостійного виконання певних етапів пізнавальної діяльності).

     Під час вивчення нової теми на уроці математики часто використовую проблемний виклад навчального матеріалу.

Проблемне навчання передбачає:

• створення проблемної ситуації;
• вихід з неї, тобто вирішення проблеми «співробітництво» учня з учителем під час розв’язання задач (вчитель організовує активну діяльність учнів і в процесі діяльності розвиває в них пізнавальну самостійність).

       Під час вивчення теми «Середня лінія трапеції» 8 клас доречно розглянути таку задачу:

       Над входом у дачний будинок є навіс. Згодом виникла потреба поставити підпори до середини навісу. Як, не вимірюючи, можна знайти довжину підпори, якщо відповідні краї навісу віддалені від поверхні землі на 2,5 м і 3,5 м?

     Дана задача є тим проблемним питанням яке дасть можливість ввести формулу для обчислення  довжини середньої лінії трапеції і показати її значущість, необхідність.

      Цей метод навчання математики полягає в тому, що, пояснюючи навчальний матеріал, учитель сам формулює проблеми і зазвичай сам їх розв'язує. Однак постановка проблем по­силює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель.

      Проблемне навчання один із ефективних методів пошукової пізнавальної діяльності учнів. Воно спрямоване на формування пізнавальної самостійності учнів, розвиток їх логічного, раціонального, критичного, творчого мислення і пізнавальних здібностей.

        Починаючи вивчати тему «Відсотки» у 5 класі в якості домашнього завдання пропоную учням вдома зібрати інформацію про те де б вони могли зустріти знак  %.  Дане завдання спонукає учнів досліджувати звичні для нас речі, що оточують нас щодня. Як результат  - фото великої кількості речей щоденного користування на яких зображено даний знак.

       Під час вивчення теми «Мгогокутники» учням 9 класу в якості домашнього завдання було запропоноване наступне питання:  Чому бджоли “вибрали “ собі для комірок на сотах форму правильного шестикутника?

        Дане завдання містить в собі не лише пошук певної інформації. Учні повинні провести дослідження життя бджіл, скористатися знаннями з теми «Мгогокутники»  і зробити висновок.  Всі ці завдання формують всебічний розвиток особистості школяра.

       У наш час технології та освіта сплетені досить тісно. І під час вивчення математики не можна залишитися осторонь інформаційних технологій.

        Під час навчання  математики використовую  елементи історизму, знайомлю учнів з відомими математиками та їх здобутками .

Ще Г. Лейбніц підкреслив, що «Хто хоче обмежитись сучасним, без знання минулого, той ніколи сучасного не зрозуміє».

        Використовуючи мережу  Інтернет учні залучаються до пошуку додаткової інформації про відомих математиків. Таким чином в учнів формується вміння та навики збирати, обробляти, структурувати знайдену інформацію, формується інформаційна та полікультурна компетентність.

      Дослідницька  діяльність учня, що відбувається під час уроку, а також  в позаурочний  час  дозволяє вирішувати низку педагогічних задач:

• підвищення інтересу до вивчення предмета;
• формування загальної культури учнів;
• формування наукового мислення;

      Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації.  Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.