Дослідницька робота "Вирубка лісів"

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки Миколаївської облдержадміністрації

Управління освіти Первомайської міської ради

Станція юних натуралістів

Дослідницька робота

Вирубка лісів

                                                            Роботу  виконала:

                                                               Ліхачова Анна,

                                                                  вихованка гуртка

                                                                  «Основи біології»

  Керівник:    

                                                       Галуза А.С.,

                                                               керівник гуртків

Первомайськ

2018

Вступ

Актуальність роботи. Сьогодні ні для кого не є секретом те, що людство варварськи використовує багатства своєї планети, при цьому, не тільки забираючи все, що можна, але і знищуючи залишився.Ось чому вирубка лісів в наш час стала однією з найбільш важливих проблем екології. Адже якщо ми будемо продовжувати такими темпами переводити «легкі» Землі, то дуже скоро на ній не залишиться жодного дерева.

І що ж стане з нами? Адже ліси не тільки збагачують навколишнє атмосферу настільки необхідним киснем, але і є основною рушійною силою в процесі круговороту води. Вони забирають вологу з грунту, а потім, фільтруючи і очищаючи її, виділяють в атмосферу, тим самим підвищуючи вологість.

Збиток, який завдає вирубка лісів, настільки великий, що загрожує планеті глобальним потеплінням, оскільки з їх зменшенням збільшується кількість парникових газів.

Звичайно, для людини величезне господарське значення лісу. Деревина використовується при виготовленні більш ніж двадцяти тисяч різних продуктів. Це і пластмаса, і синтетичний каучук, і спирт, і добрива, і папір і т.д.

Однак розглядати користь лісів тільки в матеріалістичному аспекті дуже неправильно. Життя людини неможливе без них так, як неможлива без природи.

Проблема вирубки лісів розвивається паралельно з історією людства, і чим далі йде технічний прогрес, тим гостріше постає питання збезлісення нашій колись дуже зеленої планети. І поступовий розвиток інфраструктури — доріг, міст, сільського господарства — дуже сильно стимулює цей процес.

Вирубка лісів просто життєво необхідна для сільського господарства, але адже саме воно, причому досить примітивно, завдає природі дуже великої шкоди, випалюючи дерева з метою збагачення грунту.

Об’єкт вивчення:  ліси України та світу.

Предмет вивчення: аналіз вирубки лісів, особливості лісових насаджень в Україні та світі, а також шляхи вирішення такої великої екологічної проблеми.

Мета роботи: вивчення особливостей лісових насаджень в Україні та світі, дослідити проблеми вирубки лісу, здійснити аналіз вже вирубаних дерев та можливість  створення нових лісових насаджень та шляхи вирішення такої великої екологічної проблеми.

3авдання:

1. визначити особливості лісових насаджень в Україні та світі;
2. дослідити проблеми вирубки лісу;
3. здійснити аналіз вже вирубаних дерев та можливість  створення нових лісових насаджень;
4. визначити шляхи вирішення такої великої екологічної проблеми.
5. розробити картографічні матеріали за темою дослідження.

Основні методи використані при дослідженні даної теми:

1. історичний  (освоєння та дослідження лісів);
2. картографічний (використання карт різної тематики та створення власних карт);
3. системного підходу (характеристика вирубки лісів);
4. географічного прогнозу (прогнозування стану лісових насаджень).

Матеріали: в основу роботи покладені літературні джерела, наукові публікації, монографічні видання.

Лісовий покрив – головна продуктивна сила Землі

Найбільшу роль у підтримці життя на землі відіграє рослинність лісів. У наш час лісом покрито близько 3,8 млрд. га, або 30% суходолу. Розподіл лісів на планеті нерівномірний. Вони зосереджені в середніх широтах північної півкулі й у тропічній зоні, становлячи відповідно 54% й 46% загальної лісової площі. Лісовий покрив - головна продуктивна сила Землі, енергетична база її живої оболонки - біосфери, сполучна ланка всіх компонентів і найважливіший фактор її стійкості. Близько 90% всієї фітомаси суходолу сконцентровано в лісах. Та й функції відтворення життя вони виконують краще інших типів рослинності. Сумарна листова поверхня лісів світу майже в 4 рази перевищує поверхню всієї нашої планети. Із цим зв'язані й високі параметри поглинання сонячної радіації й вуглекислоти, виділення кисню, транспірації, інших процесів, що впливають на формування природної обстановки.

Ліс має величезні санітарно-гігієнічні й цілющі властивості. Неоціненне й естетичне значення лісів. Ліс один з факторів підтримки рівноваги хімічного складу атмосфери, особливо в балансі трьох речовин: Оксисену, Карбону й Нітрогену. Підраховано, що 1 га лісу в рік здатний поглинути 5-10 тонн вуглекислого газу й виділити 10-20 тонн кисню. Ліси називають "зеленими легенями" планети.

Участь лісів у природному балансі Нітрогену також велика. Як відомо, листя, хвоя, шматки кори й сучки, потрапляючи в ґрунт, за допомогою бактерій поступово перетворюються в добрива.

Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають багатьох хвороботворних мікробів, оздоровлюють повітря. Лісопарковий пояс є потужним резервом чистого повітря для міста й захистом від несприятливих вітрів, замету пилу з оточуючих місто територій.

В умовах все зростаючої урбанізації, росту населення міст й промислових центрів підсилюється прагнення людей до відпочинку на лоні природи - у лісах й інших природних зонах відпочинку. Оздоровчий ефект лісу великий і при короткочасному перебуванні у ньому: спостерігається поліпшення діяльності серця, поглиблення дихання, зниження збудливості кори головного мозку, при цьому поліпшується настрій, відновлюється працездатність.

Багато лісових масивів, у першу чергу приміські ліси, перетворилися в місця масового відпочинку. Однак наслідком прагнення до заміського повітря став великий екологічний збиток, що наносять природі відпочиваючі. У сферу впливу потрапляють все нові лісові території, рекреаційні навантаження ростуть, викликаючи погіршення якісного стану лісу, а в деяких випадках і його повну деградацію. Знижуються санітарно-гігієнічні, водоохоронні й ґрунтозахисні функції природних лісів, губиться їх естетична цінність.

Масштаби й причини скорочення площ лісів по континентах, по даним ФАО й іншим джерелам

Зовсім очевидно, що для лісів, більш-менш активно використовуваних для відпочинку, потрібні певні режими ведення господарства, специфічні форми організації території й регулярний контроль за їхнім станом. Лісу належать вирішальна роль у підтримці гідрологічного режиму рік, у попередженні дефляції й ерозії ґрунтів, а також у боротьбі з посухами. З метою захисту ґрунтів від дефляції й ерозії, боротьби з посухою й підвищення врожайності сільськогосподарських культур у більших обсягах проводяться роботи із захисного лісорозведення. Широкий розмах одержало залісення берегів рік, каналів, водойм. Лісосмуги захищають водні джерела від забруднення стічними водами з полів, служать природними фільтра.

Ліс і діяльність людини

У процесі еволюції суспільства мінялися характер і масштаби впливу людини на ліс, як і на природу в цілому. Учені думають, що вже на стадії збирання, полювання й рибальства відбулася перша екологічна криза антропогенного походження. Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.

На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км2 . Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину (це питання більш докладно буде розглянуто далі).

Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби.

Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.

До постійних причин деградації лісів відносять і пошкодження дикими тваринами, випас худоби, особливо ВРХ.

В приміських лісах нерідко можна зустріти цілі наметові містечка з численним населенням. Відвідувачі лісу вносять великі зміни в його життя. Для установки наметів рубають, знімають, ламають і гублять молоду поросль. Молоді дерева гинуть не тільки під кострищами, але й під сокирами, а то й просто під ногами численних відвідувачів. Ліси, часто відвідувані туристами, настільки засмічуються консервними банками, пляшками, ганчірками, папером і т.д., несуть сліди більших і малих ран, що це негативно позначається на природному лісовідновленні.

Лісові ресурси

Для раціонального використання всі ліси поділяються на три групи.

Перша група. Ліси, що мають водоохоронне й ґрунтозахисне значення, зелені зони курортів, міст й інших населених пунктів, заповідні ліси, захисні смуги уздовж рік, шосейних доріг і залізниць, пам'ятники природи й деякі інші.

Друга група. Насадження малолісистої зони, розташовані в основному в центральних і західних районах країни, що мають захисне й обмежене експлуатаційне значення.

Третя група. Експлуатаційні ліси багатолісних зон країни.

Ліси першої групи не використовуються, у них проводяться тільки вирубування в санітарних цілях, омолодження, догляду, освітлення й т.д. У другій групі режим вирубування обмежений, використання у розмірі приросту лісу. Ліси третьої групи мають промисловий режим вирубування. Вони є основною базою заготівлі деревини. Крім господарської кваліфікації, ліси розрізняють і за їх призначенням й профілем - промислові, водоохоронні, полезахисні, курортні, пришляхові й т.д.

Знищення лісів. Стан лісів у світі

Стан лісів у світі не можна визнати благополучним. Ліси інтенсивно вирубуються і далеко не завжди відновлюються. Щорічний обсяг вирубок складає більше 4,5 млрд. м3 . Особливо тривожить світову громадськість проблема лісів тропічної й субтропічної зон, де вирубується більше половини світового обсягу річної лісосіки. Уже деградувало 160 млн. га тропічних лісів, а з вирубаних щорічно 11 млн. га відновлюється плантаціями лише десята частина.Тропічні ліси покриваючі 7% земної поверхні в районах, близьких до екватору, нерідко йменуються легенями нашої планети. Їхня роль у збагаченні атмосфери киснем і поглинанні вуглекислого газу винятково велика. 33% площі тропічних лісів перебувають у Бразилії, по 10% - у Заїрі й Індонезії. Унікальні тропічні ліси Амазонки (7 млн. км2 ), які охоплюють 8 держав: Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Перу, Еквадор, Гайану й Суринам. Амазонія - це неповторний куточок землі. Іншого такого в природі просто немає. Чим він незвичайний? Це найбільша у світі низовина, із найбагатоводнішою рікою, найбільшим масивом тропічного лісу. Це дуже важлива, велика частина складного й добре налагодженого природою механізму – біосфери Землі. Якщо його нормальна робота порушиться, це призведе до серйозних наслідків, боляче вдарить по всім нам, де б ми не жили. Особливе занепокоєння викликають пожежі в Амазонії. Адже при цьому виділяється вуглекислий газ. риканських держав - членів Амазонського пакту прийняли "Амазонську декларацію". Вона закликає до захисту екологічного й культурного надбання амазонських регіонів, раціональному підходу до завдань їх соціально-економічного розвитку, повазі прав проживаючих там індійських племен й народностей.Неблагополучне становище з лісами й на Європейському континенті. На перший план тут виходять проблеми забруднення атмосфери промисловими викидами, які вже почали носити континентальний характер. Ними уражено 30% лісів Австрії, 50% лісів ФРН, а також ліси Чехословаччини, Польщі. Поряд з чутливими до забруднення ялиною, сосною, ялицею, стали ушкоджуватися такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси Скандинавських країн сильно постраждали від кислотних дощів, що утворюються при розчиненні двоокису сірки, що викидає в атмосферу промисловість інших європейських країн.Аналогічні явища відзначені у Канадських лісах які страждають від забруднень, перенесених з США.

Вирубка лісу

Головне лісокористування займається заготівлею й використанням деревної продукції: основної - деревини, другорядної - живиці, кори, тріски, пнів, лубу. Промисловим головне лісокористування називають завдяки більшим масштабам робіт й їхньої постановки на індустріальну основу.

Побічне лісокористування використовує не деревну продукцію, і за ознаками воно близьке до промислового лісокористування. Відмінною рисою двох типів природокористування є те, що для промислового лісокористування характерне широке коло екологічних проблем, а для побічного особливо значимі проблеми, пов'язані із надлишком відвідувань лісових масивів й непомірним вилученням біологічних ресурсів лісу.

Головним напрямком промислового лісокористування є заготівля деревини. Із цим пов'язано виникнення екологічних проблем у зонах масових заготівель лісу. Одним із основних наслідків заготівлі деревини є заміна корінних лісів вторинними, як правило, менш коштовними й нерідко менш продуктивними.Але це тільки перший крок. Рубання запускає механізми глибоких економічних змін у регіоні зникнення лісу. Ці зміни зачіпають всі сфери.Інтенсивність змін залежить від інтенсивності вирубувань, а вони, у свою чергу, залежать від ряду факторів: потреба в деревині, транспортна доступність району заготівель, оснащеність робіт на лісосіці. Також на інтенсивність вирубування впливають склад порід і вік лісів.Несприятливі наслідки особливо проявляються в тих випадках, коли спостерігається переруб деревини (вирубується більше, ніж виростає за рік).Використання деревини в лісохімічній промисловості.

При рубаннях, що відстають по темпах приросту деревини, спостерігається недоруб, який приводить до старіння лісу, зниженню його продуктивності, захворювання старих дерев. Отже, переруб приводить до виснаження лісових ресурсів в одних районах, а недоруб - до недовикористання їх в інших. І в тому, і в іншому випадку ми маємо справу з нераціональним природокористуванням. Тому лісівники відстоюють концепцію безперервного лісокористування, заснованого на збалансованості вирубки й поновлення лісів і запасів деревини. Однак поки що на планеті переважає переруб лісів.

Виникнення екологічних проблем пов'язано не тільки з масштабами вирубування лісів, але й зі способами вирубування. Зіставлення позитивних і негативних наслідків свідчить про те, що вибіркове вирубування є більш витратною формою, відрізняється меншим екологічним збитком.

Лісові ресурси – ресурси відновні, але цей процес займає 80-100 років. Цей період подовжується в тих випадках, коли землі сильно деградують після вирубки лісів. Тому поряд із проблемами лісовідновлення, яке може здійснюватися шляхом самовідновлення лісопосадок і для прискорення – шляхом створення лісових плантацій, постає проблема дбайливого використання заготовленої деревини. Але зведенню лісів - деструктивному антропогенному процесу протистоїть стабілізуюча антропогенна діяльність - прагнення до повного використанню деревини, до застосування методів, що щадять вирубування лісу, а також конструктивна діяльність - лісовідновлення.

Вирубка лісів у світі

Ліси вирубуються в зв'язку з будівництвом ліній зв'язку. Найбільше інтенсивно знищується зелений покрив тропіків. У більшості країн, що розвиваються, вирубка проводиться в зв'язку з використанням деревини як палива, а також випалюються ліси для одержання орних земель.

Скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів ліси у високорозвинених країнах. Відбувається масове усихання верхівок дерев, унаслідок їхньої поразки кислотними дощами.

Наслідки обезліснення несприятливі для пасовищ і ріллі. Така ситуація не могла залишитися непоміченою. Найбільш розвиті й у теж час малозабезпечені лісом країни вже проводять у життя програми по збереженню і поліпшенню лісових угідь. Так, у Японії й Австралії, а також у деяких західноєвропейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження деревостою не спостерігається.

Найбільша площа лісів збереглася в Євразії. Це близько 40% усіх світових лісів і майже 42% загального запасу деревини, у тому числі 2/3 обсягу деревини найбільш коштовних порід. Найменшу покритість лісами має Австралія. Оскільки розміри континентів неоднакові, важливо враховувати їхню лісистість, тобто відношення лісопокритої площі до загальної площі. По цьому показнику перше місце у світі займає Південна Америка.

При господарській оцінці лісових ресурсів першорядне значення має така характеристика, як запаси деревини. За цією ознакою виділяють стани Азії, Південної і Північної Америки. Ведучі позиції в цій області займають такі країни, як Росія, Канада, Бразилія і США. Практичною відсутністю лісу характеризуються Бахрейн, Катар, Лівія й ін.

Ліси відіграють величезну роль в економіці як джерела деревини і багатьох видів сировини - рослинного (смоли, гриби, ягоди, лікарські рослини) і тваринного (м'ясо, хутра, коштовні лікарські препарати - панти, боброва і кабарожья струмінь, ведмежа жовч і т. п.). У житті багатьох народів Росії ліс - основне життєве середовище, на якому базується весь уклад (фінно-угорські народи, евенки й ін.). Для населення ліс - найважливіший рекреаційний ресурс.

Знеліснення, збезлісіння — процес перетворення зайнятих лісом земель на угіддя без дерев, такі як пасовища, пустирі, сільськогосподарські угіддя, міста тощо.Термін збезлісіння (у результаті вирубки лісів) виник лише в останні десятиріччя, але нині вживається так само широко, як і«спустелювання» або «деградація ґрунтів».

За означенням ЮНЕП, збезлісіння — повне знищення лісової рослинності та переведення земель в інший тип господарського призначення.

Причини збезлісіння:

• вирубка лісів без достатньої висадки нових дерев
• пожежі
• урагани
• повені
• кислотні дощі
• зміна гідрологічного режиму
• зниження стійкості до фітозахворювань
• інше

Наслідки збезлісіння:

• зменшення біорізноманіття
• посилення парникового ефекту
• зменшення запасів деревини
• зсуви ґрунтів

Вирубка лісу в Україні

Активне збезлісіння в Україні розпочалось у 30-х роках XVIII століття, в зв'язку з потребами у ресурсах військової сфери, будівництва та виробництва у Російській імперії. Згідно з архівами центрального державного військового архіву СРСР в цей час щорічно лише по Десні сплавляли до 200 тисяч колод деревини[1]. У Західній Україні в цей час вирубували ліс Волинської та Ізяславської губерній. Деревину сплавляли Бугом, матеріал йшов на залізничні потреби. Протягом XIX та початку XX століть площа лісів України зменшилась на 30,5%. Особливо інтенсивно відбувалася експлуатація лісових екосистем Карпат у повоєнні роки. Так, унаслідок масових суцільних рубань було знищено три четвертих цінних лісових насаджень на гірських схилах Карпат. За період 1946–1970 років в Українських Карпатах вирубано понад 120 млн м³ високоякісної ділової деревини, а рубання головного користування перевищували розрахункові лісосіки у 2,5-4,0 рази. Починаючи з 1960 р., площа лісів в Україні поступово збільшується за рахунок створення лісових насаджень в малолісистих областях півдня країни.

Щодня десятки вантажних машин виїжджають з безлічі куточків Українських Карпат, усі вони везуть одне, ліс. Десятки, сотні кубів лісу щодня потрапляють під зруб.

Ще за часів Радянського союзу промислова рубка почала набирати обертів і за цей час Карпати втратили значну частину свого лісового покриву. Та навіть сьогодні складається таке відчуття, що це вже не зупинити. Не секрет, що для чиновників ліс це доход, місцевим жителям озброєних пілорамами — засіб для виживання, ну а хто має » зв’язки» — спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і усіх цікавить тільки одно — заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу.

Суцільні, санітарні, вибіркові – вирубування йдуть скрізь, навіть уздовж гірських річок відбувається рубка, що в наслідок призводить до масштабних повеней.

В заповідних місцях справи йдуть трохи краще, там допускається тільки санітарна рубка, але і це не заважає, поживиться лісом і під зруб потрапляють здорові дерева, аж до суцільних вирубувань. Під виглядом охорони лісового господарства за допомогою використання спеціальних схемва, все більше і більше лісу потрапляє під сокиру. Адже неспроста санітарне вирубування, останнім часом, виросло у декілька разів.

Вирубка лісів – прямий шлях до катастроф. 
Внаслідок вирубування лісів в Карпатах з’явилася масштабна повінь в західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха. Сусіди України Польща, Словаччина і Румунія вже усвідомили цю небезпеку і припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.
В Україні ж ліс вирубується з початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті, Верховна Рада так і не змогла затвердити законопроект про заборону вирубування лісу.
Якщо переглянути статистику найжахливішого потопу за останні сто років, то число жертв повені на Західній Україні зростала до рекордних 22 чоловік, шестеро з них — діти. А в Криму блискавка вдарила відразу в семеро родичів, один з них загинув. Під водою виявилося 40 тисяч будинків, було розмито майже 700 кілометрів доріг, зруйновані більше трьох сотень мостів.
Місцеві жителі упевнені, що в катастрофі винне незаконне вирубування карпатських лісів. Горы вже майже облисіли, якщо річки, що раніше вийшли з берегів, стримували дерева, то тепер бурхливий потік мчиться безперешкодно. Жителі упевнені, що греблі треба будувати нові, міцніші.
На думку екологів, на загрозливі масштаби трагедії вплинули декілька чинників: глобальна зміна клімату, інтенсивне вирубування лісів в горах і занадто щільна забудова котеджів в Карпатах на тих ділянках, де цього робити не можна.

Експерти акцентують увагу на тому, що величезні напливи води від дощу або від танення снігів повільно стікають з гір в річки, так відбувається, коли в гірських районах є ліс, і тому, такий нормальний стан процесів не викликає катастрофи. Але коли гори » лисі», і вода з величезною швидкістю стікає по гірських схилах по каменях в річки, ніде не затримуючись, то річки, швидко наповнюючись, виходять з берегів.

Картосхема «Рослини лісів, занесених до Червоної книги України»

Перша велика повінь в Українських Карпатах сталася в 1948 році. Тоді ж була і встановлена причина — після закінчення війни йшли масові вирубування лісу.. Ситуація погіршувалася з кожним роком, і в 1940-50-х роках дійшла до того, що повені стали відбуватися приблизно раз в 10 років, в 1970 — 80 — х вже раз у вісім років, а тепер лиха відбуваються кожні п’ять.Тоді ж екологи заявили, що головною причиною цього лиха є вирубування лісу. Залишається лише нагадати, що в результаті повеней загинули щонайменше 30 чоловік, а сума збитків, нанесених екологічною катастрофою, складає не менше 10 мільярдів гривень.Вирубування лісів спричиняє зміни клімату

Лікнеп про роль лісів у регулюванні вологості і температури. Принципи охорони лісів з Давнього Вавилону і Греції. А також – вражаюча статистика знищення лісових екосистем, починаючи з 16 ст.

Проблеми лісу виникають тоді, коли це відбувається безконтрольно, часто незаконно. Адже вирубували ліси здавна. І за 10 тисяч років існування людства зникло з лиця Землі вже близько двох третин усіх дерев. Особливо багато стали вирубувати ліс в середні віки, коли було потрібно все більше місця для будівництва та сільгоспугідь. І зараз кожен рік знищуються близько 13 мільйонів гектарів лісу і майже половина з них - місця, де ще ніколи не ступала нога людини. Для чого ж вирубують ліс?Щоб звільнити місце під будівництво (адже зростаючому населенню Землі потрібно зводити нові міста) ;як і в давнину, ліс рубають при підсічно-вогневому землеробстві, звільняючи місце під пашню;розвиток тваринництва вимагає все більше місця під пасовищ;ліси часто заважають видобутку корисних копалин, так потрібних людству для технічного прогресу;і, нарешті, деревина зараз - дуже цінний товар, використовуваний в багатьох галузях промисловості.

Який ліс можна вирубувати

Вже давно зникнення лісів привернуло до себе увагу вчених. Різні держави намагаються якось регулювати цей процес. Всі лісові масиви були розділені на три групи:

Заборонені до вирубки. Це ті ліси, які мають дуже велике значення в забезпеченні екологічної рівноваги на Землі. Вони виконують водоохоронні або почвоохранние функції. Найчастіше ці ліси охороняються і входять в різні заповідники, національні парки і заказники. За рубку дерев у такому лісі передбачена кримінальна відповідальність.

Ліси обмеженою експлуатації. Вони знаходяться в щільно заселених районах і теж виконують важливі функції. Хоча це місця, де дозволена часткова вирубка лісу. Екологічна проблема виникла через те, що на цих територіях часто заготовляють деревину надміру. Крім дозволених вирубок, наприклад з санітарної метою, знищують здорові цінні сорти дерев для продажу. Така незаконна вирубка лісу дуже поширена в Росії. Проблема посилюється тим, що наш ліс дуже цінується за кордоном, і за нього платять великі гроші.

Експлуатаційні ліси, спеціально посаджені для заготівлі деревини. Їх вирубують повністю, а потім висаджують знову.

Види вирубки лісу

У більшості держав проблеми лісу хвилюють багатьох вчених і представників уряду. Тому на законодавчому рівні там обмежена вирубка. Однак справа в тому, що часто вона проводиться незаконно. І хоча це вважається браконьєрством і карається великими штрафами або позбавленням волі, масове знищення лісів з метою отримання прибутку все зростає. Наприклад, вирубка лісів в Росії майже на 80% проводиться незаконно. Причому деревина в основному продається за кордон. А які ж існують офіційні види вирубки?

Так звана рубка головного користування. Забирається при цьому "стиглий ліс", цінні дерева, потрібні для промисловості та будівництва. Така рубка буває суцільний (яку можна проводити тільки в старому лісі), вибіркової (коли фахівці відзначають, які дерева можна рубати) і поступовою.

Рубка догляду за рослинами. У цьому випадку вирубують нестиглі деревця, що заважають зростанню цінних порід. Молоді рослини часто забирають у інших дерев поживні речовини і вологу.

Комплексна вирубка, коли якусь ділянку повністю звільняється від рослинності. Це може знадобитися при будівництві або прокладанні дороги, лінії електропередач або коли потрібно звільнити місце під пасовище або сільгоспугіддя.

Санітарна рубка найменше завдає шкоди лісу. Навпаки, оздоровлює його. У цьому випадку вирубуються тільки хворі та пошкоджені рослини.

Який збиток наносить вирубка лісу

Екологічна проблема зникнення так званих "легких" планети вже хвилює багатьох. Більшість людей вважають, що це загрожує зменшенням запасів кисню. Це так, але це не головна проблема. Вражають масштаби, які прийняла зараз вирубка лісів. Фото з супутника колишніх лісових масивів допомагає уявити наочно ситуацію. До чого ж це може привести:

• руйнується екосистема лісу, зникають багато представників флори і фауни;
• зменшення кількості деревини і розмаїття рослин призводить до погіршення якості життя більшості людей;
• збільшується кількість діоксиду вуглецю, що призводить до утворення парникового ефекту;
• дерева перестають захищати ґрунти (вимивання верхнього шару призводить до утворення ярів, а опускання рівня грунтових вод є причиною появи пустель) ;
• збільшується вологість грунтів, через що утворюються болота;
• вчені вважають, що зникнення дерев на схилах гір призводить до швидкого танення льодовиків.

За підрахунком дослідників, вирубка лісу приносить світовій економіці збитків на суму до 5 трильйонів доларів на рік.

Як відбувається вирубка лісів?

Фото території, де нещодавно відбувалася рубка, являє собою непривабливий вигляд: гола місцевість, майже позбавлена рослинності, пні, плями кострищ і смуги голою грунту. Як же це виходить? Назва "вирубка" збереглося з тих часів, коли дерева валили сокирою. Зараз же для цього використовують бензопили. Після того як дерево впало на землю, обрубуються сучки і спалюються. Голий стовбур майже відразу відвозять. А переміщують його до місця транспортування волоком, причепивши до трактора. Тому і залишається смуга голої землі з видерти рослинністю і знищеним підліском. Таким чином знищується молода поросль, яка могла б відродити ліс. На цьому місці повністю порушується екологічна рівновага і створюються інші умови для рослинності.

Що ж відбувається після вирубки? На відкритому просторі створюються абсолютно інші умови. Тому виростає новий ліс тільки там, де територія вирубки не дуже велика. Що ж заважає молодим рослинам зміцніти:Змінюється рівень освітленості. Ті рослини підліску, які звикли жити в тіні, гинуть. Інший температурний режим. Без захисту дерев відбувається більш різке коливання температур, часті нічні заморозки. Це теж призводить до загибелі багатьох рослин.Збільшення вологості ґрунту може призвести до її заболочування. А видування вітром вологи з листя молодої порослі не дає їм нормально розвиватися.Відмирання коренів і розкладання лісової підстилки вивільняють багато азотистих сполук, які збагачують грунт. Однак почувають себе на ній краще ті рослини, які потребують саме таких мінеральних речовинах. Найшвидше на вирубках виростають малина або іван-чай, добре розвивається поросль берези або верби. Тому відновлення листяних лісів йде швидко, якщо людина не втручається в цей процес. А ось хвойні дерева після вирубки ростуть дуже погано, тому що розмножуються вони насінням, для яких немає нормальних умов розвитку. Такі негативні наслідки має вирубка лісів. Рішення проблеми - яке воно?

Рішення проблеми збезлісення

Екологи пропонують безліч шляхів збереження лісів. Ось лише деякі з них:

• перехід з паперових носіїв на електронні, збір макулатури і роздільне збирання сміття зменшать використання деревини для виробництва папери;
• створення лісових ферм, на яких будуть вирощуватися дерева цінних порід, що мають найменші строки взросленія;
• заборона на вирубку в природоохоронних зонах і посилення покарання за це;
• підвищення держмита на вивезення деревини за кордон, щоб зробити його невигідним.

Зникнення лісів поки не хвилює звичайної людини. Однак багато проблем пов'язані саме з цим. Коли всі люди зрозуміють, що саме ліси забезпечують їм нормальне існування, може бути, вони більш дбайливо ставитимуться до дерев. Кожна людина може зробити свій внесок у відродження лісів планети тим, що посадить хоча б одне дерево.Однак, у багатьох регіонах має місце відновлення лісів, зв'язане з глибокою кризою сільського господарства й економіки в цілому. Але в той же час запаси деревини знизилися на 1.2 млрд. м3, що говорить про те, що ліси Росії "молодіють", тобто вирубуються найбільш коштовні - спілі і продуктивні ліси, а відновлення йде за рахунок малоцінних дрібнолистих молодняків. Лісові ресурси Росії вважаються одними з найбагатших у світі. Площа доступних для експлуатації спілих і перестійних лісів оцінюється в 156.2 млн. га - 44.5% покритої лісом площі країни.

Лісові ресурси - один з найважливіших видів біологічних ресурсів. Це вичерпні, але відновлювані ресурси багатоцільового призначення. Лісові ресурси мають величезне значення: відновлюють кисень, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнування ґрунту; крім того, вони - джерело різноманітних конструкційних матеріалів, палива, грибів, плодів, ягід, горіхів і лікарських рослин і т. д. Лісами покрито менше 30% суші.

Основними завданнями охорони лісу є його раціональне використання й відновлення. Все більшого значення набувають заходу щодо охорони лісу малолісистих районів у зв'язку з їх водоохоронною, грунтозахисною, санітарно-оздоровчою роллю. Особлива увага повинна приділятися охороні гірських лісів, тому що вони виконують важливі водорегулювальні, грунтозахисні функції. При правильному веденні лісового господарства повторні вирубування на тій або іншій ділянці повинні проводитися не раніше чим через 80 - 100 років, при досягненні повної спілості. В 60 - 80-х роках ХХ сторіччя в ряді областей європейської частини Росії до повторних вирубувань поверталися значно раніше. Це призвело до втрати їх кліматоутворюючого й водорегулюючогоого значення, зросла кількість дрібнолистих лісів.

Важливий захід для раціонального використання лісів - це боротьба із втратами деревини. Нерідко при заготівлі деревини відбуваються значні втрати. У місцях вирубування залишаються гілки, хвоя, які є коштовним матеріалом для готування хвойного борошна - вітамінного корму для худоби. Відходи від рубання лісу перспективні для одержання ефірних масел.

Ліс дуже важко піддається відновленню. Але все-таки ліс відновлюють на вирубаних територіях, сіють на непокритих лісом площах, реконструюють малоцінні насадження. Обсяги лісовідновних робіт постійно збільшуються.

Ліс - один з основних типів рослинного покриву Землі, джерело найдавнішого на землі матеріалу - деревини, джерело одержання корисних рослинних продуктів, середовище перебування тварин. Ми повинні його берегти, тому що без лісу й рослин на Землі не буде життя, бо ліс джерело необхідного нам кисню. Але чомусь, про це мало хто згадує, рубаючи ліс на продаж і намагаючись нажитися на цьому. Усе, що було викладено вище, це просто високі слова про те, що ми піклуємося про ліс, бережемо його й так далі. Будь-яка людина, що хоча б кілька разів виїжджала за місто, просто посміється над цими словами, тому що ми бачимо як вирубуються наші ліси.

Я вважаю, що у нашій країні багато говорять про цю проблему, але реально нічого не робиться, тому що уряд зайнятий "більш важливими" питаннями, а ліс може й почекати. А поки інші країни, які більш уважно ставляться до своїх лісових ресурсів, скуповують наш ліс за неприйнятними цінами. Коли у нашого уряду з'явиться час на рішення цього питання, буде вже пізно.

Збезлісення територій через надмірну вирубку, у результаті чого верхній шар ґрунту, неукріплений коренями, вимивається чи несеться вітром; земля деградує; трав'яний покрив пасовищ бідніє.

Шляхи рішення проблем:

• комплексна переробка лісової сировини;
• не вирубувати лісу в обсязі, що перевищує їхній приріст;
• лісовідновлювальні роботи;
• контроль за якістю вод, повітря;
• заміна деревини іншими конструкційними матеріалами і джерелами палива.

Глобальні рішення проблеми загибелі лісів 

З вищесказаного ми можемо зробити висновок, що багато чого впливає на масове знищення лісів у світі. При глобальній проблемі даного питання має знайтися і глобальне рішення. Дивлячись на те, як гине ліс, а значить і людство, ми часто не помічаємо, що самі винні в цьому. Радіаційне опромінення, вирубка лісу, його засмічення і знищення відходами виробництва, численні пожежі - все це людський фактор знищення. Яке ж рішення всього цього? 

Основними завданнями охорони лісу є його раціональне використання та відновлення. Все більшого значення набувають заходи з охорони лісу малолісистих районів у зв'язку з їх водоохоронній, грунтозахисної, санітарно-оздоровчої роллю. Особлива увага повинна приділятися охорону гірських лісів, так як вони виконують важливі водорегулюючі, грунтозахисні функції. При правильному веденні лісового господарства повторні рубки на тій чи іншій ділянці повинні проводитися не раніше ніж через 80 - 100 років, при досягненні повної стиглості. Важлива захід щодо раціонального використання лісів - це боротьба з втратами деревини. Нерідко при заготівлі деревини відбуваються значні втрати. У місцях рубок залишаються гілки, хвоя, які є цінним матеріалом для приготування хвойної борошна - вітамінного корму для худоби. Відходи від рубки лісу перспективні для отримання ефірних масел. 

Ліс дуже важко піддається відновленню. Але все ж, ліс відновлюють на вирубаних територіях, сіють на непокритих лісом площах, реконструюють малоцінні насадження. Поряд зі штучним лісовирощування широко поширені роботи по природному поновленню лісу (залишення обсеменітелей, догляд за самосівом господарсько-цінних порід та ін.) Велика увага приділяється збереженню підросту в процесі вирубки лісу. Розроблені та впроваджені у виробництво нові технологічні схеми лісосічних робіт, які забезпечують збереження підросту і молодняку ​​при лісоексплуатації.

Висновки

Ліс виникає лише за певних умов - достатньої густоті древостоя, відповідної флорі та фауні, сформованих співтовариствах, взаємопов'язаних організмів, що живуть на даній території. 

Ліс - один з основних типів рослинного покриву землі, джерело самого древнього на землі матеріалу - деревини, джерело отримання корисних рослинних продуктів, середовище проживання тварин. Ми повинні його берегти, тому що без лісу і рослин на Землі не буде життя, тому що в першу чергу ліс джерело, необхідного нам, кисню. Але чомусь, про це мало хто згадує, рубаючи ліс на продаж і намагаючись нажитися на цьому. Все, що було викладено вище, це просто високі слова про те, що ми дбаємо про ліс, бережемо його і так далі. Будь-яка людина, яка хоча б кілька разів виїжджав за місто, просто посміється над цими словами, тому, що ми бачимо, як вирубуються наші ліси.

Людству необхідно усвідомити, що загибель лісу - це погіршення стану навколишнього середовища. Воно є більшою загрозою для нашого майбутнього, ніж військова агресія, що за найближчі кілька десятиліть людство здатне ліквідувати убогість і голод, позбутися від соціальних пороків, відродити культуру і відновити пам'ятники архітектури, аби були гроші, а відродити зруйновану природу грошима неможливо. Буде потрібно століття, щоб призупинити її подальше руйнування і відсунути наближення екологічної катастрофи в світі.

Одним з найбільш дієвих методів боротьби з незаконним вирубуванням експерти називають систему електронного обороту деревини. Її суть полягає в тому, що при заготівлі в деревину забивається чіп з усією необхідною інформацією, що дозволяє у будь-який момент перевірити її походження і характеристики. Такий спосіб контролю робить порушення практично неможливими.

Методами боротьби зі збезлісінням територій є заборона вирубок лісу, лісовідтворення, допомога бідним країнам у родючості їх земель, розвитку власної тукової промисловості, продовольча допомога.

Три роки тому в Україні ввели спеціальні сертифікати на деревину, яку вивозять за кордон. Тоді об’єм нелегально вивезених зменшився на 80%. Зате зараз, як розповідають екологи, навчилися обходити і це. Наприклад, деревину першого сорту маркують як третьосортну, а тому вивезти її куди простіше. Виправити ситуацію може тільки комплексний підхід до справи. Як це ні парадоксально, сьогодні українські екологи сподіваються не на дії нашого уряду, а на контроль країн-сусідів, які є членами ЄС.
Згідно з даними Госкомлесхоза, загальний об’єм незаконно здобутої деревини в Україні два роки тому складав 20 тис. кубічних метрів в рік, в той же час експерти проекту FORZA вважають, що щорічний середній об’єм незаконно здобутої деревини складає 1,25 млн кубічних метрів.
За офіційними даними, у нашій країні з вирубуванням лісів проблем немає взагалі. Але насправді підніжжя гір вже практично облисіли. Хвойні насадження є ще на схилах і верхівках гір. Правда, і це тимчасово. Поки вантажівки не прокладуть туди дорогу...

Час усвідомити, що колишній споживацький підхід до навколишнього середовища давно застарів і не спрацьовує. Всім відоме прислів'я: “Не плюй у криницю, бо з неї будеш пити водицю”. А Земля і є нашою “криницею”.

Але що ж ми можемо зробити, спитаєте ви? Можемо і зобов'язані! Для початку, потрібно призупинити процес знищення і засмічення всього живого довкола шляхом переосмислення і формування нового морально стійкого усвідомлення природокористування. Вже зараз ми зобов'язані радикально змінити своє ставлення до лісів і подумати над тим, як зберегти й примножити наше лісове багатство.

Тож пам'ятаймо про те, що ліси — безцінний скарб нашої планети!

Список використаної літератури

1.«Лісове господарство України». — К.: Видавничий дім «ЕКО-інформ», 2010. — 64 с.

2. «Незаконні рубки в Україні» Анатолій Павелко та Дмитро Скрильніков

А.В. Олескін Біополітики, Політичний потенціал сов. біології /Афіни БІО 1993 р . 
3.М . І. Лебедєва, І.М. Анкудімова Екологія / / Вид-во Тамбовський держ. тих-ий університет (ТДТУ) 2002 р . 
4.Фелленберг Г. Забруднення природного середовища. Введення в екологічну хімію / / пер.с ньому. - М. Світ 1997 р . 
5.http://vuzlib.net 
6.www.ibrae.ac.ru 
7.www.pila.pp.net.ua 

8.Бейтан І. Є., Пашков А. П. Сучасні глобальні проблеми природничих наук світу та України. Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Київ, Україна.

9.Винокурів Н. Ф., Камерилова Г. С., Методична допомога з курсуприродокористування, Москва: "Просвещение", - 1996, - с. 205.

10.Геник Я. В. Причини та наслідки знеліснення і деградації лісових екосистем в Україні // Науковий вісник НЛТУ України, 2011. — Вип. 21.16 — С. 118–122.

11.Генсірук С. А. Ліси України / С. А. Генсірук. — К. : Видавництво «Наукова думка», 1992. — 408 с.

12.Голуб А., Струкова Е. . Природоохоронна діяльність у перехіднийекономіці/Питання економіки,1995.№1

13.Данилов-Данильян В. И. (під ред.) Екологія, охорона природи йекологічна безпека./МНЭПУ, 1997

14.Домаранський А. О. Знеліснення правобережжя Середнього Подніпров'я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції. Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка.

15.Екологія:Пізнавальна енциклопедія / Пер.с англ. Л.Яхнина. М.:TIME-LIFE,1994.

16.А. Лобунченко. Бессарабия (издание 1903 г.) Географический очерк.

17.Новиков Ю. В., Нікітін Д. П., Навколишнє середовище й людина, Москва:"Вища школа", - 1986, - с. 415.

18.Рогожина Н. У пошуках відповідей на екологічний виклик/ Світова економіка й міжнародні відносини., 1999 №9

19.Степановских А. С., Охорона навколишнього середовища, Москва: "Юнити", - 2000,- с.560.