Використання опорних конспектів, схем, таблиць на уроках біології як основа розвитку креативного мислення учня
1
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра дидактики та методики навчання
природничо- математичних дисциплін
ВИПУСКНА РОБОТА
на тему « Використання опорних конспектів, схем, таблиць
на уроках біології як основа розвитку креативного мислення учня»
Виконала:
слухач курсів підвищення
кваліфікації вчителів біології
(12.02.2018 – 23.02.2018)
Кузьменко Оксана Вікторівна
Науковий керівник:
кандидат біологічних наук, доцент
кафедри дидактики та методики
навчання природничо-математичних
дисциплін
Корж Олександр Павлович
Запоріжжя
2018
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..2
РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ СХЕМАТИЧНОГО УНАОЧНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ…..4
- Схематичне унаочнення навчального матеріалу як ефективний метод навчання……………………………………………………………. .4
- Науково-теоретична база досвіду…………………………………….5.
- Основні методичні вимоги до складання та використання опорних конспектів при вивченні біології…………………………………….. 8
- Етапи послідовного складання структурної схеми………………… 9
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ КОНСПЕКТІВ, СХЕМ, ТАБЛИЦЬ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ……………………………………11.
РОЗДІЛ З. РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ……………………………………………………………………..20
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………27.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..29
ДОДАТКИ …………………………………………………………………..30
.
ВСТУП
Актуальність досвіду. Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, самоорганізації та саморозвитку, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми різного рівня складності, орієнтуватися в житті суспільства, шукати альтернативні шляхи вирішення складних життєвих ситуацій Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості. Перспективною у досягненні цих завдань в умовах сучасного уроку хімії є методика схематичного унаочнення навчального матеріалу. Ця методика дозволяє сформувати в учнів цілісну картину сприйняття матеріалу, здійснити певну пошукову та творчу роботу.
Використання методики схематичного унаочнення навчального матеріалу на уроках біології сприяє:
- формуванню стійкої системи предметних знань, умінь і навичок:
- навчанню всіх дітей незалежно від індивідуальних особливостей;
- прискореному динамічному навчанню;
- інтелектуалізації праці на уроках та в позауроний час.
- підвищенню результативності навчальної та виховної діяльності;
- підтримці творчо обдарованої молоді, розвитку здібностей;
- зростанню цікавості до навчальної, наукової та творчої діяльності з предмета;
- створенню умов для саморозвитку та самореалізації учнів.
- Технологія досвіду. Найкращим способом запам’ятовування інформації є її кодування, уміння читати опорні сигнали, представити матеріал то в стислому, то в розгорнутому вигляді - це важливі навички творчого процесу, що дозволяють реалізувати вимоги розвивального та проблемного навчання. В своїй роботі широко застосовую перетворення і
- застосування текстової інформації: читання таблиць, складання таблиць за текстом, алгоритмів по обчисленню розрахункових задач, рівнянь окисно-відновних реакцій. Мною накопичений досвід по створенню опорних конспектів, опорно-сигнальних схем (опорно-логічних, структурно-логічних, асоціативних схем, малюнків-аналогій, завдань з неповними даними, алгоритмів ), що містять необхідну для довготривалого запам’ятовування навчальну інформацію, оформлену за правилами мнемоніки (мистецтво запам’ятовування)
Мета: визначити ефективність використання опорних конспектів, схем, таблиць на уроках біології для розвитку креативного мислення учня.
Методологічною основою даної роботи є використання описового порівняльного, та аналітичного методів. Тема використання опорних схем у навчанні вивчена досить добре. Джерельною базою послужив, як власний досвід педагогічної практики, так і дослідження педагогів з даної теми.
Об'єктом дослідження: опорні схеми, конспекти ,таблиці і методи навчання біології у цілісному педагогічному процесі.
Предметом дослідження - процес використання опорних конспектів схем при викладанні біології в школі..
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ СХЕМАТИЧНОГО УНАОЧНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
- Схематичне унаочнення навчального матеріалу як ефективний метод навчання
Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя. Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання.
В умовах модернізації сучасної школи та введення нових освітніх Держстандартів учень стикається з величезним потоком інформації, яку він має можливість почерпнути з різних джерел. Об’ємність матеріалу істотно ускладнює його цілісне сприйняття й осмислення. Інформаційна перенасиченість і недостатнє структурування навчального матеріалу ускладнюють запам’ятовування і засвоєння теоретичних і практичних знань на високому рівні. Форсоване проходження матеріалу (найчастіше традиційними методами) перешкоджає його засвоєнню, бо головним тут виступає виконання вимог програми.
Високі результати пізнання досягаються за рахунок використання якісно нових засобів пізнавальної діяльності. Серед відомих методик, створених у руслі інтенсифікації навчання, провідне місце займають засоби схематичного унаочнення навчального матеріалу. В їх основу покладено ідею моделювання сукупності інформації за допомогою відображення її у вигляді опорно-сигнальних схем (опорно-логічних, структурно-логічних, асоціативних схем, завдань з неповними даними, малюнків-аналогій і т.і.), опорних конспектів.
Опорно-сигнальні схеми - той інструмент, який дозволяє реалізовувати самостійну роботу учнів на різних етапах уроку, активізувати навчальну діяльність, підвищити цікавість до предмета. Опорно-логічні схеми - це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. Структурно-логічні схеми - це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку. [3,с.5]
1.2.Науково-теоретична база досвіду
Схематичне унаочнення навчального матеріалу - методичний прийом, який належить до групи активних засобів навчання. Опори здавна використовуються в процесі навчання хімії. Це алгоритми виконання лабораторних та практичних робіт, тезові плани, таблиці, схеми. Таким чином, ця методика залишається актуальною і в сучасній школі. Окрім того, що з її допомогою вирішуються складні питання навчальних цілей, вона допомагає підвищити творчу активність учнів, у дітей усуваються комплекси, які заважають самореалізації (за рахунок того, що кожен учень, навіть слабкий, має змогу висловити свою думку), засвоюються й етичні норми спілкування з оточуючими.
Перспективність даного досвіду - це шлях до розвитку пізнавальної активності учнів, які можуть отримати потрібну інформацію з будь-якого розділу навчального предмета за кілька хвилин, переглянувши все вивчене в опорних конспектах. Методика схематичного унаочнення навчального матеріалу цікава тим, що дозволяє вдало поєднувати нові підходи до навчання та методичні рецепти традиційної системи. Опорні конспекти дозволяють варіювати темпи проходження матеріалу і його структуру відповідно до індивідуальних особливостей засвоєння знань.
Переконана: найкращим способом запам’ятовування інформації є її кодування, уміння читати опорні сигнали, представити матеріал то в стислому, то в розгорнутому вигляді - це важливі навички творчого процесу, що дозволяють реалізувати вимоги розвивального та проблемного навчання.
Довідка: відображення основного змісту матеріалу послідовно розташованими малюнками і схемами, так зване піктографічне зображення,- один з найдавніших способів передачі та закріплення знань. Коменський Я.А. називав наочність «золотим правилом» дидактики. Песталоцці И.Г. доводив, що наочне навчання має усувати безладність у спостереженнях предметів. Найбільш цікаво досвід використання конспектів-схем представлений В.Ф.Шаталовим. Але цим досвідом користувалися ще Цицерон, Петрарка, Толстой, Бунін, Лобачевський та інші. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу вперше з’явилася в США. Вітчизняні ж технології, які мають певні відмінності від американських, розробили вчителі-новатори та вчені-дидакти колишнього СРС-Р: В.Ф.Шаталов (технологія повного засвоєння матеріалу шляхом інтенсифікації навчального процесу на основі схемно-знакових моделей), М.П.Гузик (комбінована система навчання), С.М.Лисенкова (перспективно- випереджальне навчання з використанням опорних схем за умови коментованого управління). [5,с.29]
У школах України накопичено потужний позитивний досвід застосування різноманітних засобів схематичної наочності в процесі навчання базових шкільних дисциплін. Пропонується, зокрема, використовувати листи опорних сигналів (М.С.Винокур), структурно-логічні схеми (О.Я.Скуратович), опорно-узагальнюючі схеми (Л.І.Круглик), опорно-інформаційні схеми (С.Г.Кобернік та Р.Р.Коваленко). Однак дидактичні можливості усіх цих засобів для вдосконалення процесу навчання шкільних дисциплін досліджені недостатньо.
Тому технології схематичного унаочнення навчального матеріалу розглядаються мною як вимога часу і варті того, щоб їх ретельно дослідити і практикувати в освітньому процесі.
Систематичність роботи за технологією схематичного унаочнення навчального матеріалу сприяє тому, що учні в старших класах розуміють і опановують прийоми педагога настільки, що можуть самостійно створювати опорні конспекти. У таких умовах опорний конспект перестає бути власним баченням «концентрату» теоретичної інформації вчителя і перетворюється на творчий продукт учня. Дуже часто учні порівнюють свою схему зі схемами однокласників, удосконалюють ії. Звертаю увагу на те, що вони це роблять не з примусу, а за власним бажанням. Таким чином, складання опорних схем стимулює жагу до знань, упевненість у своїх силах, необмеженість пізнавальних можливостей, оживляє урок. [4,с.22]
Окрім того, ефект застосування опорних схем, знаків і малюнків пов’язаний з тим, що учні легко їх фіксують, а потім використовують зорові обріази як план своєї розповіді. Це узгоджується з даними психології, які свідчать про те, що з самого раннього дитинства необхідно тренувати роботу всіх аналізаторів. А уведення інформації (навмисне чи ненавмисне) тільки через один аналізатор призводить до того, що системи мозку, пов’язані з іншими органами чуттів, переходять у неробочий, загальмований стан.
Опорні конспекти як засіб навчання сприяють найбільш осмисленому засвоєнню понять, формуванню глибоких знань, їх систематизації. Крім того, використання опор передбачає управління пізнавальною діяльністю учнів, розвиток у них умінь самостійної роботи, самоконтролю. Навчання із застосуванням опорних конспектів розвиває всі види пам’яті, логічне мислення, розкриває творчий потенціал, індивідуальні здібності учнів, допомагає організувати якісну перевірку засвоєння навчального матеріалу з кожної теми. Схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань. Вона активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним. Окрім того, складання опорного конспекту на уроці забезпечує роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх учнів. Як наслідок, на кожному уроці економиться час, а отже, з’являється можливість виконати різноманітні вправи на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок. Це дає змогу працювати на майбутні теми програми, здійснювати їх перспективне вивчення. [2,с.12]
Треба зауважити, що учні самі позитивно оцінюють ефективність опорних схем, адже «з ними цікавіше, зрозуміліше і легше». На їхню думку, використання опорних схем значно урізноманітнює уроки, легше сприймаються правила, поняття, закони, залежності, а це, у свою чергу, сприяє глибшому засвоєнню знань.
1.3. Основні методичні вимоги до складання та використання опорних конспектів при вивченні біології
Створюючи опорний конспект, опорні схеми доцільно дотримуватися таких умов:
- розділяти навчальний матеріал на смислові блоки і продумувати способи зображення змісту кожного блоку, тобто підібрати певні знаки, символи, малюнки; продумати схематичний спосіб кодування інформації;
- усі смислові блоки мають бути тісно пов’язані між собою за змістом і створювати умови для виявлення причинно- наслідкових зв’язків між досліджуваними об’єктами і явищами;
- загальна схема змісту уроку зображується у формі єдиного опорного логічного конспекту;
- малюнки-сигнали повинні бути не тільки інформативними, але й простими, щоб їх легко можна було відображати на дошці і в зошитах без спеціальних умінь добре малювати;
- дотримуватися принципу наступності у використанні опорних сигналів та умовних позначень (від теми до теми, від курсу до курсу);
- кольори схем повинні відповідати загальноприйнятим нормам;
- опорні конспекти мають бути тісно пов’язані з текстом підручників, щоб учні могли краще зрозуміти матеріал у процесі підготовки домашнього завдання (в опорах зазначаються сторінки підручника, довідника, номери параграфів тощо).
Отже, метою технології схематичного унаочнення навчального матеріалу є процес педагогічної допомоги дитині грамотно працювати з інформацією різного змісту (вміння вибирати потрібні факти, встановлювати між ними безпосередні та опосередковані зв’язки, робити необхідні узагальнення, систематизувати й класифікувати величезний об’єм пізнавальної інформації), а також перенесення акцентів на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. [6,с.24]
Технологія схематичного унаочнення навчального матеріалу апробована на практиці і доводить, що ця методика дуже цікава. Вона дає можливість творчій особистості учня реалізувати себе і підвищити рівень своїх знань, формує компетентність самоосвіти та конкурентоспроможності. Компактні, незвичайні опорні схеми, конспекти викликають живе зацікавлення учнів, спонукають їх до активної праці, пошуку, загострюють увагу до всіх проблем, які виявляються в колі їхнього активного сприйняття. Завдяки цьому виробляються цілеспрямованість, наполегливість у пошуку, вміння узагальнювати розрізнені факти, спостереження та думки. Йде процес накопичення знань, йде процес глибокого внутрішнього осмислення сутності теми, йде активне долучення до систематичної праці. Опорні конспекти можна використовувати на різних етапах уроку з пояснення нового матеріалу;
- актуалізації знань;
- захисту знань;
- підготовки до лабораторних і практичних робіт;
- контролю знань. [5,с,30]
1.4.Етапи послідовного складання структурної схеми
- етап: пояснення нового матеріалу методом розповіді із застосуванням звичайних методів навчання.
- етап: стисле пояснення з опорною схемою на аркушах.
- етап: докладне опитування 2-х, 3-х учнів за схемою (без оцінювання).
- етап: переписування схем у зошит.
- етап: розфарбування схем вдома.
- етап: читання матеріалу в підручниках.
- етап: запам'ятовування.
- етап: письмове відтворення схеми на наступному уроці.
- етап: усні відповіді за опорним конспектом біля дошки.
Отже, матеріал сприймається учнями 8-9 разів. Для слабких учнів кількість повторень повинна бути більшою, доки учень і учитель не будуть упевнені у позитивній відповіді.
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ КОНСПЕКТІВ, СХЕМ, ТАБЛИЦЬ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
Нині однією з найактуальніших та важливих педагогічних проблем розвитку людини, котра навчається, виховується, формується, є проблема становлення творчої особистості. Адже саме цілісна, духовно багата, творча особистість (за А.Маслоу) «спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитись в обличчя новизні».
Уже аксіоматичним стало твердження стосовно того, що творчий розвиток кожної дитини на певному етапі має бути педагогічно скоригованим. Оскільки саме викладач або наставник може значною мірою професійно закласти підґрунтя для становлення творчої особистості та визначити сталий перебіг цього процесу. Адже розв’язання питань творчості залежить від розуміння процесу розвитку інтелекту, емоційно-почуттєвої сфери, креативності та безпосередньо способів прояву творчої активності особистості.
Основою для самоактуалізації й самореалізації творчої особистості виступає креативність. Узагальнюючи думки багатьох дослідників проблем творчого процесу, творчого мислення, творчої діяльності, творчого потенціалу загалом та креативності зокрема, можна стверджувати, що в деяких аспектах вони дійшли спільних висновків. Передусім це стосується основних параметрів, котрі характеризують креатину особистість. Як креативну особистість вони трактують власне таку особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних у процесі актуалізації творчого потенціалу додаткових творчих якостей, котрі сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.
За моїми переконаннями, під креативною треба розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку. Отже, особистість можна називати креативною, якщо вона здатна до актуалізації творчого потенціалу в різних видах життєдіяльності за власною ініціативою та вибором відповідних засобів.
Креативний розвиток учнів забезпечується використанням технологій, методик, прийомів для навчання диференційованих груп учнів, сформованих на основі врахування їх здібностей. У педагогічній діяльності використовую:
- різноманітні види лекцій – традиційні, проблемні, міжпредметні;
- різноманітні види семінарських занять – традиційні, семінари-дискусії, семінари-дослідження;
- нестандартні уроки;
- колективний спосіб навчання, робота учнів у малих творчих групах;
- авторські нестандартні завдання підвищеної складності, інтегровані з іншими предметами;
- систематизація та узагальнення знань учнів з біології у вигляді блок-схем;
- творчі, науково-дослідницькі роботи учнів.
Опорні конспекти (ОК) й структурно-логічні схеми(слс) – це один із нестандартних способів вивчення біології та довкілля, який базується на досягненні сучасної методики вивчення основ наук в загальноосвітній школі.
У використанні ОК і СЛС можна виділити такі особливості і переваги перед іншими методами вивчення:
- у процесі поетапного вивчення матеріалу розширюються можливості вчителя в застосуванні різноманітних організаційних форм вивчення біології та довкілля у взаємозв'язку, що дає можливість вчителю використовувати власні творчі прийоми в методиці викладання, покращує індивідуальну і диференційовану роботу з учнями;
- багаторазове варіативне повторення матеріалу безпосередньо на уроках дозволяє добитися його повного засвоєння і розвиває всі види пам’яті учнів;
- використання «принципу відкритих перспектив» дозволяє не виставляти учням низький бал і дає можливість повторно відповідати з даної теми і підвищувати бал.
Кожен учитель, застосовуючи досвід використання ОК і СЛС, може вибрати для роботи більш доступний варіант або його елементи, враховуючи особливості конкретного класного колективу і свої особистісні й професійні якості.
Використання на уроках ОК і СЛС дає можливість навчити школяра вибирати головне, осмислювати закономірності природних процесів, загальних уявлень про природу і населення Землі, формуванню первинних біологічних знань, умінь в основному на краєзнавчому принципі.
Найважливішим у роботі є тематичне планування, коли виділяються певні етапи вивчення, закріплення і повторення навчального матеріалу.
1. Основні поняття і положення тем засвоюються за допомогою листів опорних конспектів (ЛОК) або структурно-логічних схем (СЛС) в основному на рецептивному або репродуктивному рівні. Використовую комбінований тип уроку або урок вивчення нового матеріалу (25-30% від загальної кількості годин).
- Удосконалення знань, умінь і навичок на уроках «відкритих думок», рольових і ділових ігор, кіноуроках, конференціях, екскурсіях. На цьому ж етапі, використовуючи попереджувальні завдання та інші прийоми роботи, даю учням можливість використовувати додаткову літературу, періодичні видання та інші джерела знань для більш глибокого вивчення викладеного на першому етапі матеріалу і передати одержані знання іншим школярам (прес-конференція).
- Удосконалення знань, умінь і навичок у процесі виконання запланованих лабораторних та практичних робіт.
- Контроль і корекція знань, умінь і навичок – уроки взаємоконтролю. Вони є підсумковими уроками, які закріплюють одержані знання, вміння і навички, що визначають рівень знань учнів. На цих уроках, крім взаємоконтролю, можна використовувати індивідуальне опитування й усне фронтальне опитування. Це дозволяє об’єктивно виставити підсумковий (з теми) бал учням.
Найбільш ефективним є використання опорних конспектів, які складаються за текстом шкільного підручника і містять інформацію 2-3 параграфів. Сигнали можуть зображатися на класній дошці або демонструватися у вигляді готових малюнків на окремих аркушах. Можна поєднувати і те, і інше. Малюнки-сигнали в конспектах мають бути простими, щоб їх можна було швидко і легко відтворювати на дошці і в зошитах, і при цьому вміння гарно малювати не було визначальним. Водночас вони мають бути інформативними. Важливо, щоби частина сигналів використовувалася під час складання характеристик кількох систематичних груп тварин або рослин, дозволяла вносити в них деякі зміни, що відображали б особливості тієї чи іншої систематичної групи.
За основу опорних сигналів для складання опорних конспектів взяті сигнали, запропоновані А.І.Нікітовим та А.В.Терешовим.
Опорний сигнал – це елементарна складова опорного конспекту. Основними принципами складання опорних конспектів є наочність, лаконічність, структурованість, різноманітність опорних сигналів, практична спрямованість, варіативність мовленнєвих утворень за опорним конспектом, використання звичних стереотипів, асоціацій, економічність тощо. Опорні конспекти необхідні для забезпечення засвоєння не лише головного, а й усього програмного матеріалу загалом.
В основу застосування опорних конспектів покладено важливі методичні ідеї:
1. ОК дозволяє учневі визначити, про що говорити і в якій послідовності.
2. Дозволяє збільшити кількість повторень, щоб зберегти різноманітність форм і не загубити час.
Один із можливих варіантів послідовного ланцюга прийомів роботи із застосуванням опорного конспекту:
- Перше - пояснення нового матеріалу методом докладної розповіді (лекції або бесіди) із застосуванням звичайних методів навчання.
- Друге – стисле пояснення за опорним плакатом або малюнком на дошці.
- Докладне опитування одного-двох учнів за опорним конспектом (без оцінювання).
- Переписування учнями опорних конспектів у робочі зошити або альбоми-збірки для конспектів.
- Розфарбовування опорного конспекту вдома.
- Читання матеріалу в підручниках.
- Запам’ятовування опорного конспекту.
- Письмове відтворення опорного конспекту на наступному уроці.
- Усні відповіді за опорним конспектом біля дошки.
Таким чином, матеріал, причому в різних формах, сприймається учнями мінімум 8-9 разів. Для слабких учнів кількість повторень має бути ще більшою, аж доки учні й учитель не будуть упевнені у позитивній відповіді.
Завдяки ОК навіть у найскладніших темах можна заощадити 1-2 уроки та використати їх для проведення уроків взаємодопомоги, уроків-семінарів, уроків взаємоконтролю. При цьому учні не відчувають перевантажень, а нові форми роботи викликають у них інтерес до біології.
Асоціативні схеми
До асоціативних схем можна віднести:
Карти розуму (пам'яті, ментальні), нбо Mind Maps.
а) Ментальні карти з переходом до скриблінгу та коміксів, які використовує вчитель одночасно з поясненням нового матеріалу У такий спосіб я пояснюю тему кровообігу у тварин. Як приклад коміксу можна навести малюнок, зроблений за мотивами відомого данського карикатуриста X. Бідструпа для пояснення відмінностей між чотирма темпераментами людини.
б) Діти малюють ментальні карти самостійно, використовуючи уяву, або попередній досвід (наприклад, попередній скриблінг), або пропедевтику..
Діаграми (схеми, стратегії) для записування основних ідей з поступовим переходом до інфографіки. Учні виконують завдання, підтримуючи центральну ідею й дані на одній із бічних гілок. Прикладом є діаграма з хворобами
Може бути циклічна діаграма або діаграма розвитку (її ще називають діаграма причина-та- -наслідок, схема-потік) на кшталт життєвого циклу рослин-‘(для мохів я подаю зразок, а далі діти вже виконують це завдання самостійно під час вивчення решти відділів рослин).
Діаграма Вена
Артерії Вени
Схожою є «Y» діаграма.
Використовують такі діаграми, щоб допомогти учням порівнювати структури, наприклад, кровоносні системи!
Схема «Пристосування до польоту» (див. вище) є прикладом «павутинки» довкола основної ідеї, щоб допомогти учням установити зв’язки. (Я використовую подібну «павутинку» про види імунітету.)
Прикладом статичної інфографіки я б назвала рис. 46 «Функції крові» [16, с. 50], а динамічна інфографіка представлена лише в комп’ютерних розробках. Зокрема, можна порекомендувати використовувати з цією метою Animated Biology, Unit 3: Genetics, Chapter 6: Meiosis тощо за наявності в школі Інтернету.
Цей і наступні приклади вчитель теж може використовувати для конспектування учнями, не лише як завдання.
Таблиці з названими колонками, наприклад «Органели» та «їхні функції», та одним чи двома прикладами або таблиця порівняння фотосинтезу й дихання. Можлива також таблиця термінів і визначень з певної теми чи параграфа тощо.
|
Фотосинтез |
Дихання |
|
|
|
РОЗДІЛ З. РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Креативне мислення на уроках біології повинно формуватись як мислення самостійне, яке носить індивідуальний характер. Кожен учень повинен сформувати свої ідеї самостійно. Інформація, теорії, наукові гіпотези чи факти – відправний. А не кінцевий пункт критичного мислення. Креативне мислення має розпочинатись за чітко поставленим завданням або чітко поставленим колом проблем, адже безкінечність проблем і невизначеність завдання призведуть до розпорошення думок, створють в учнів, які тільки вчаться креативно мислити, уявлення про неможливість розв’язання проблем, в тому числі й креативним підходом.
Аргументація- наступна необхідна умова креативного мислення, адже розумово зважений підхід, підкріплений переконливими доказами, і є найвирішальною ланкою розв’язання проблем.
Креативне мислення - обов’язково мислення соціальне. Громадське обговорення, думки товаришів, ідеї інших учнів допоможуть відшліфувати рішення, зробити його максимально правильним і креативним. Методика розвитку критичного мислення орієнтується не на запам’ятовування фактичного матеріалу, а на постановку проблеми й пошук її розв’язання.
Навчання відбувається в три стадії:
- Виклик;
- Осмислення;
- Рефлексія.
Перша стадія – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюють причину та визначають цілі вивчення матеріалу. Для цього необхідно використовувати різноманітні прийоми: мозковий штурм, висування різних версій відносно досліджуваного матеріалу , тощо. На основі наявних знань учні зможуть можуть будувати свої прогнози, визначати цілі пізнавальної діяльності на уроці. Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної та комунікаційної складової особистості учня.
Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу – це стадія реалізації змісту. Метою етапу є розвиток творчого критичного мислення, навичок самостійної роботи, пошукової та продуктивної евристичної діяльності. Відбувається основна змістовна робота з текстом, причому поняття «текст» варто розуміти досить широко: це може бути будь- яке джерело, а також розповідь учителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учня з новою інформацією слід застосовувати такі прийоми: читання тексту із зупинками, маркірування тексту символами, складання таблиць, графічні організатори інформації тощо.
Третя стадія – міркування, або рефлексія. Мета етапу- персоналізувати знання; забезпечити міцність, глибину знань; усвідомити й осмислити актуальне знання та способи пізнавальної діяльності. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами є написання ессе, проведення дискусії, складання схем тощо. Результат цього етапу полягає в усвідомленні способів отримання та обробки інформації, корегуванні своїх установок, дій міркувань.
Таким чином, під час навчання за методикою критичного мислення учні повинні пройти три стадії опанування матеріалу, оскільки кожна з них відбиває відповідну ланку процесу засвоєння: сприйняття – осмислення –т застосування.
Саме на третьому етапі найважливішого значення набуває постановка та розв’язання креативних завдань.
Креативне завдання – це взаємозв’язок пізнавального, розумового та практичного завдань.
Його виконання вимагає від учня вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь, їх побудови на основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури й нової функції об’єкта Важливе не тільки напруження думки, збудження розумової діяльності а й логічна завершеність, і навіть логічна краса.
Тому креативні завдання повинні:
- Ґрунтуватись значною мірою на вже відомих учням знаннях і вміннях.
- Не мати остаточної відповіді – бути проблемними.
- Бути логічно і естетично привабливими.
- Викликати розумове напруження.
Дж. Гілфорд зазначав, що «креативність – це процес дивергентного мислення» Однак він включав до структур креативності те тільки дивергентне мислення, але й здатність до перетворень, точність розв’язку та інші інтелектуальні параметри. Цим визначався позитивний зв'язок між інтелектом і креативністю. У своїх працях Гілфорд виділяє шість параметрів формування різноманітних ідей. Серед них такі: оригінальність - здатність відповідати на стимули нестандартно; здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі; здатність розвязувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.
Отже, він виділив із аспектів креативності – креативне мислення. Це один із видів мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту та нетрадиційними підходами в самій пізнавальній діяльності з його створення.
Обдаровані діти» – це «золотий фонд» кожного народу. Обдарованість – це не тільки своєрідне поєднання здібностей людини, але ще і своєрідний сплав її особистих якостей. Обдаровані діти мають досить високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей. Іноді такі діти можуть на декілька років випередити своїх однолітків у розумовому розвитку. Тому сьогодні інформаційна освіта поступається місцем в освіті, де основними стають універсальні засоби розумової діяльності та особистої техніки творчості мислення учнів. Такою є креативна освіта. Creative – (з англійської) творчий. Тому іноді ототожнюють творчість із креативністю. Творчість не завжди дає творчій продукт, а креативність включає в себе здатність до створення творчого продукту (нові способи, нові рішення, нові варіанти). Творча, активна особистість формується переважно умовами виховання, впливом соціального середовища і системи освіти і навчання. Якщо ж творча активність виявляється і за відсутності чи недостатності зовнішніх умов, то таку творчу активність називають креативною. Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення. Система креативної освіти спрямована на формування творчого мислення всіх учнів, розвиток їх інтелектуальних здібностей, які мають першорядне значення для оволодіння знаннями і вміннями в різних галузях науки. До набуття знань їх стимулює зовсім не оцінка, їх кличе у країну знань принадна мета – пізнати себе, осягнути глибину свого таланту, обдарованості. Погоджуючись з основним принципом навчання В.Ф.Шаталова «Учити всіх, навчати кожного» –, вважаю, що дорога до кожного учня лежить через урок. На уроках діти читають, пишуть, думають, сперечаються, міркують, вчаться співпереживати, відкривають істини і пізнають світ.
Креативна педагогіка включає:
- Позитивний емоційний зміст навчального процесу (Творчий процес можливий лише в умовах позитивно емоційно-інтелектуального натхнення).
- Критичне ставлення до стереотипів до установлених норм, «Творчість починається з сумніву».
- Пошук варіативних рішень будь-якої проблеми.
- Використання методу відкритого питання. (Дуже ефективно розвиває творчий потенціал учнів пошук відповідей на запитання, навіть, якщо не буде знайдена відповідь, але розвиваючим є сам процес пошуку).
- Винахідницька діяльність. (Не обов’язково чогось нового. Навіть якщо це свій «велосипед»).
Урокам властиві непередбачені ситуації, і професійна майстерність вчителя перевіряється на них найстрогішим чином. Що необхідно, щоб учень не відчував себе безпорадним від невміння виконати вимоги вчителя, боязні отримати двійку, щоб навчання не було нудним заняттям. У чому ж секрети професіоналізму педагога у підготовці до уроку? Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів допоможуть зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення. Методична проблема над якою працюю – «Розвиток креативного (творчого) мислення учнів на уроках біології». На сьогоднішній день я вважаю цю проблему особливо актуальною, тому що в світі вимог особистісно-зорієнтованого навчання не можливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Швидкість засвоєння навчального матеріалу у кожної дитини різна. Для осмислення сприйнятої інформації кожному учню необхідний свій час. Одному достатньо 5-10 хвилин, а іншому годину, а то й більше. Але всі діти мають здібності і нам, учителям, необхідно їх розвинути. Нам вчителям необхідно дати змогу здобуття всіма учнями знань на рівні Державного стандарту:
- розвиток значущих рис особистості;
- розвиток умінь самостійного набуття знань;
- сприяння творчому зростанню обдарованих учнів;
- підтримка високого рівня мотивації вивчення біології.
Для підвищення зацікавленості до навчання, цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи, форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально-творчої діяльності. Моя головна мета на уроці – викликати у дітей пізнавальний інтерес. Тому на кожному уроці необхідно:
- учити дітей здобувати знання самостійно, при цьому організовуючи й направляючи сам процес навчання;
- спочатку самому вчителеві добре продумати запитання, а потім ставити їх так, щоб вони активізували самостійну думку учня;
- формувати в учнів інтерес до навчання через проблемно-пошуковий підхід до висвітлення теми.
Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати. Для організації такої діяльності підбираю різноманітні форми організації навчально-виховного процесу, а саме:
- поставити до досліджуваної проблеми нестандартне, творче питання;
- проаналізувати явища з іншої точки зору; розглянути проблему з різних точок зору: спираючись тільки на конкретні дані;
- критично оцінюючи ситуацію;
- даючи вихід польоту фантазії.
Результати використання даної технології мені бачаться такими:
- вища результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;
- формуються вміння співпрацювати;
- формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки;
- розвиваються творчі здібності;
- розвивається навчальна діяльність планування, рефлексія, взаємоконтроль;
- розвиваються лідерські навички;
- розвиваються комунікативні уміння;
- виконується більший обсяг роботи за той самий час.
ВИСНОВКИ
1.Технолoгія схематичного унаoчнення навчальнoго матеріалу є однією із актуальних напрямків удoсконалення навчально-вихoвного процесу, що забезпечує системність знань учнів. Найціннішим є й те, що робoта з опoрними схемами дає можливість учням усвідoмити зміст і значення систематичної роботи над навчальним матеріалом, зрозуміти, що програмoвий матеріал їм під силу.
2. Опорні схеми, опoрні конспекти - це побудoвана за спеціальними принципами візуальна модель змісту навчальнoго матеріалу, в якій стисло зображені оснoвні смислові віхи досліджуваної теми, а також використoвуються графічні прийoми підвищення мнемонічного ефекту.
3. У навчальнoму процесі опoрні конспекти викoнують такі функції:
- допoмагають сфoрмувати у дітей повне уявлення про тему, вчать бачити її цілісно;
- є зразком стислoї передачі матеріалу, завдяки чому дoзволяють набагато збільшити його oбсяг засвоєння на уроці;
- сприяють розвиткові логічнoго мислення та усногo мовлення;
- вивільняють час для фoрмування практичних умінь і навичoк у процесі виконання різнoго рoду завдань;
- забезпечують вищу якість знань, їхню системність.
4. Методика схематичногo унаoчнення навчальнoго матеріалу сприяє розвитку абстрактнoго, логічного, аналітичнoго, асоціативного мислення, напрацюванню вмінь систематизувати, виділяти голoвне, найбільш значуще в навчальній інфoрмації, робить процес вивчення хімії більш ефективним.
Схема доречна на різних етапах навчання: при уведенні новoго поняття, знайoмстві з правилом, закoном чи концепцією, при відпрацюванні, закріпленні і повторенні навчальнoго матеріалу і сприяє розвитку креативного мислення учнів на уроках біології
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Зоріна Л. Я. Слово вчителя в навчальному процесі Серія «Педагогіка і психологія», М .: Знание, 1984, № 3,
2. Шаталов В. Ф. Куди і як зникли трійки. М .: Просвещение, 1979; Педагогічна проза. М .: Просвещение, 1980.
3. Лисенко С. М. Використання на уроках опорних конспектів при вивченні хімічного зв'язку // Хімія в школі, 1978. № 5. С. 29.
4. Воронцов А. В. Застосування схем-конспектів при узагальненні та закріпленні знань учнів // Хімія в школі. 1978. № 4. С. 22
5. Небикова Т. Використання активних та інтерактивних технологій на уроках біології: методичні рекомендації // Біологія. 2006.- №3
6.Бонішко Д.с. Курсова робота «Дослідження обдарованості учнів у світлі мотивації їх навчальної діяльності під час вивчення біології в школі.-2011.
7. Куртєва Н. В. Використання опорних конспектів на уроках біології в 7 класі / Н. В. Куртєєва // Біологія. – 2013. - № 7
8. Семенюк О. М. Використання технології схемних і знакових систем у викладанні біології в загальноосвітній школі/ О.М. Семенюк // Біологія -2004.- № 2.
9. http://. www/classzone.com
ДОДАТКИ
Використання опорних сигналів при складанні ЛОК
Приклади сигналів-символів, які використовую у своїй роботі.
1.Симетрії тіла:
а) променева б) двобічна
2. Особливості будови тіла:
а) шкіра багата на залози, крізь неї
відбувається газообмін
б) залози в шкірі відсутні
в) залози відсутні, наявний пір’яний покрив, який періодично линяє
3. Характеристика розмноження:
а) ♂ чоловіча стать
б) ♀ жіноча стать
в) гермафродити
4. Особливості кровоносної системи:
а) незамкнена кровоносна система
б) замкнена кровоносна система
в) кровоносна система з двома колами кровообігу
5. Середовище існування
а) водне
б) наземне
в) ґрунт
г) наземно-повітряне
д) водно-наземне
6. Дихальна система:
а) зябра
б) трахеї
в) легеневі мішки
7. Серце:
а) двокамерне
б) трикамерне
в) чотирикамерне
-
Дякую за роботу, чітко, структуровано, змістовно, вражає лаконічність
про публікацію авторської розробки
Додати розробку