Дослідницький практикум з біології та природознавства як один із засобів реалізації діяльнісної складової навчання

Дослідницький практикум з біології та природознавства як один із засобів реалізації діяльнісної складової навчання

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. В. О. Сухомлинський: ,,Дитина від своєї природи-допитливий дослідник, відкривач світу…Слід дитину спонукати до самостійної пізнавальної діяльності,формуючи з малих літ допитливість, прагнення до навчання, яке має бути радісною працею.”

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Сучасне українське суспільство потребує фахівців, які володіють дослідницькими уміннями в розв’язанні практичних завдань. Концепція модернізації освіти акцентує увагу педагогів на підготовці молодих громадян, які швидко виявляють проблеми, знаходять способи їх вирішення, самостійно здійснюють відповідальний вибір, прогнозують можливі наслідки, вирізняються мобільністю, конструктивністю, відповідальністю за долю України. На формування таких якостей особистості спрямована дослідницька діяльність.

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Шляхи формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи: уроки біології: через спостереження за об”єктами живої природи та їх змінами під впливом чинників зовнішнього середовища, експеримент під час виконання практичної, лабораторної роботи, під час виконання лабораторного практикуму, дослідженя джерел інформаціївикористання ІКТ під час створення презентації -спостереження та дослідження на навчально-дослідній ділянці залучення до участі у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних природничих, екологічних конкурсах та оглядах при виконанні завдань навчальної практики.

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Теми дослідницького практикуму. Біологія 6 клас. Транспорт речовин по рослині. Дослідження процесу росту вегетативних органів. Спостереження за розвитком пагона з бруньки. Вегетативне розмноження рослин Дослідження умов проростання насіння. Природознавство 5 клас. Дослідження 2-3 фізичних явищ (залежність швидкості випаровування рідини від її температури, величини площі поверхні). Спостереження за зоряним небом впродовж календарного року. Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти. Дослідження впливу температури, світла і вологості на проростання насіння. Дослідження екологічних проблем своєї місцевості.

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Дослідження процесу росту вегетативних органів. Вивчення періодичності росту пагонів деревних порід

Вивчення періодичності росту пагонів деревних порід Протягом вегетаційного періоду стебла ростуть нерівномірно. Для вивчення періодичності росту пагонів потрібно заміряти міжвузля. Х і д р о б о т и. Знаходять на гілці межу приросту останнього року і від неї виміряють лінійкою довжину всіх міжвузлів у напрямі до верхівки гілки . Дані записують. На основі добутих даних креслять графік приросту пагона за вегетацій-ний період (масштаб 1:1). Для цього на горизонтальній осі відкладають поря-док розміщення міжвузлів (1,2,3 і т. д.), на вертикальній осі-їх довжину в см. Проводять ряд вимірювань, які характеризують динаміку росту пагонів за вегетаційний період. До довжини першого міжвузля додають довжину другого, до їх суми—довжину третього міжвузля і т. д. Перша цифра відповідає довжині першого міжвузля, друга—сумі першого і другого міжвузля, третя—загальній довжині трьох міжвузлів, четверта—чотирьох. Остання цифра й буде загальною довжиною пагона на кінець вегетаційного періоду. На основі даних вимірювань будують графік динаміки росту пагона за вегетаційний період. На горизонтальній осі відкладають послідовно точки ви-мірювання стебла—по вертикалі—довжину стебла в цей час (масштаб 1:10).

Спостереження за розвитком пагона з бруньки. Дослідницький практикум з біології 6 клас

Спостереження за розвитком пагона з бруньки. Хід роботи1. Приготуйте живці тополі, верби, бузку, каштана завдовжки 15-20 см з бруньками. 2. Поставте їх у банку з водою в тепле місце.3. Позначте дату початку досліду.4. Через кожні 2-3 дні міняйте воду в посудині, спостерігайте за станом бруньок на живцях.5. Через деякий час бруньки набрякнуть і луски бруньок почнуть розкриватися. Позначте дату їх розкриття.6. Продовжуйте спостерігати за станом розкриття бруньок і появою молодого зеленого паростка, запишіть дату його появи.7. Спостерігайте за розвитком молодого паростка, запишіть дату появи молодого стебла з листочками.8. На основі проведених спостережень зробіть висновки.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Рух речовин від листків до кореневої системи

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Вивчення періодичності росту пагонів деревних порід Протягом вегетаційного періоду стебла ростуть нерівномірно. Для вивчення періодичності росту пагонів потрібно заміряти міжвузля. Х і д р о б о т и. Знаходять на гілці межу приросту останнього року і від неї виміряють лінійкою довжину всіх міжвузлів у напрямі до верхівки гілки . Дані записують. На основі добутих даних креслять графік приросту пагона за вегетацій-ний період (масштаб 1:1). Для цього на горизонтальній осі відкладають порядок розміщення міжвузлів (1,2,3 і т. д.), на вертикальній осі-їх довжину в см. Проводять ряд вимірювань, які характеризують динаміку росту пагонів за вегетаційний період. До довжини першого міжвузля додають довжину другого, до їх суми—довжину третього міжвузля і т. д. Перша цифра відповідає довжині першого міжвузля, друга—сумі першого і другого міжвузля, третя—загальній довжині трьох міжвузлів, четверта—чотирьох. Остання цифра й буде загальною довжиною пагона на кінець вегетаційного періоду. На основі даних вимірювань будують графік динаміки росту пагона за вегетаційний період. На горизонтальній осі відкладають послідовно точки вимірювання стебла—по вертикалі—довжину стебла в цей час (масштаб 1:10). Рух продуктів фотосинтезу—асимілянтів з листка до інших органів по корі можна продемонструвати простим дослідом. Х і д р о б о т и. Беруть три гілочки верби або тополі, знімають з однієї з них кільцем у 2-3см кору з камбієм до деревини на відстані 8-10см від кінця гілки; з другої гілки знімають кільце в 2-3см тільки однієї шкірки з корковим шаром на тій же відстані від нижнього кінця гілки; третю гілку залишають контрольною. На всіх гілках видаляють бруньки на нижній частині. У першої і другої гілок—до надрізу, в третьої—залишають на висоті 8-10см до кінця гілки. Зрізи на всіх гілках поновлюють під водою і опускають у банку з водою так, щоб верхня частина надрізу не була занурена у воду. Слід стежити за розпусканням бруньок і появою коренів і листків. Поява коренів на першій гілці вище кільцевого надрізу і відсутність або незначний розвиток їх нижче надрізу пояснюється тим, що утворені в листках органічні речовини йдуть по лубу кори і живлять корені вище надрізу, забезпечуючи їхній ріст і розвиток. Розпускання бруньок на всіх гілках свідчить про те, що вода й мінеральні речовини піднімаються по деревині.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Виявлення плачу рослин

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Під дією кореневого тиску вода з кореня надходить у стебло. Якщо зрізати стебло гарбуза, кукурудзи, капусти можна побачити сік, або пасоку. Явище витікання рідини з перерізаного стебла називається плачем рослини. Плач рослини добре помітний навесні до розпускання листя в деревних порід. Це явище у рослин—дія кореневого тиску. Класичними об’єктами для виявлення плачу рослин є гарбузові, які мають великі судини і виділяють багато пасоки. Зручні об’єкти для досліду—карто-пля, кукурудза, помідори, топінамбур. З деревних порід інтенсивно виділяють пасоку береза, граб, клен, виноград. Х і д р о б о т и. Досліджувані рослини повинні бути в умовах достатнього зволоження. Рано—вранці рослину зрізують на відстані 3—5 см від ґрунту, на зрізаний пеньок швидко натягують гумову трубку (можна з скляним наконечником), кінець якої опускають у пробірку або стаканчик для збирання виділеної патоки. Інколи пасока виділяється досить швидко. Спостереження ведуть через кожні дві години протягом дня. Кількість виділеної пасоки залежить від виду рослини, її індивідуальних особливостей, а також від зовнішніх умов. Доцільно поставити завдання: підібрати рослини, що виділяють велику кількість пасоки. Можна також , змінювати умови зволоження, простежити, як проходить виділення пасоки, і зробити висновки про потреби рослини у воді.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Гутація рослин

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Як і плач, гутація—прояв кореневого тиску. Це виділення крапель рідини-пасоки на кінцях листків. Виникає це явище за умови сильного зволоження ґрунту і насичення повітря водяною парою. Х і д р о б о т и. Для спостереження явища гутації в лабораторних умовах пророщують в горщиках зерно злаків. Проростки накривають хімічним стаканом з отвором у дні, на внутрішніх стінках якого наклеюють вологий фільт-рувальний папір для підвищення вологості повітря. Через деякий час на вер-хівках листків з’являються краплини рідини, що стікають по листку вниз, а на їх місці виступають нові краплини. Явище гутації спостерігається і в природних умовах. Об’єктами для спостереження можуть бути як дикорослі, так і культурні рослини. Найкраще спостереження проводити хмарного ранку з високою відносною вологістю повітря, коли ґрунт достатньою мірою насичений водою. У цей час явище гутації можна спостерігати у багатьох трав’янистих рослин на луках, у лісі, в саду, на полі. На сходах злаків гутація спостерігається на кінчиках молодих листків, а в інших рослин — на кінчиках листкових зубчиків, особливо в садової настурції. Інтенсивність гутації можна визначити. Для цього на початку спостереження з рослин треба зняти фільтрувальним папером краплі, що виділилися раніше під час гутації, і росу. Включивши секундомір, відмічають, коли появиться нова крапля на кінчику листка. Краще визначити інтенсивність гутації у різних метеорологічних умовах: відносній вологості і температурі повітря. Чим вища відносна вологість повітря, тим інтенсивніше відбувається гутація. При низькій температурі, коли грунт охолоджується, гутація гальмується, оскільки пригнічується всмоктування води коренями. Спостереження гутації і плачу рослин слід проводити одночасно, бо обидва ці явища спричиняє кореневий тиск. Ці дані можна порівняти між собою. Обидва досліди доводять рух води по тканинах рослин.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Визначення швидкості підняття води по судинах рослин

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Вода й розчинені в ній речовини піднімаються по судинних пучках від коренів до листків. Для досліду використовують рослини квасолі, гречки, глухої кропиви. Х і д р о б о т и. У пробірку наливають 2-3см кубічних води, забарвленої червоним чорнилом або еозином. Дво-тритижневі рослини викопують з коренями і кладуть у миску з водою. Під водою гострою бритвою відрізують корені. Стебло вставляють у пробірку з водою, забарвленою еозином, і відмічають час, коли забарвлений розчин під дією всисної сили листків підніматиметься по судинах, забарвлюючи їх. Через 5-10хв рослину швидко виймають з пробірки, обрізують листки й розрізують стебло на відрізки завдовжки 2-3см. З кожного відрізка роблять тонкий поперечний зріз і кладуть на предметне скло, розміщуючи в такому порядку, як лежать відрізки. Після цього зрізи розглядають під мікроскопом.

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Необхідно визначити, на яку висоту піднялася вода за час досліду. Вода на своєму шляху забарвлює стінки судин (це добре видно під мікроскопом). Як тільки знайшли зріз, де судини ще не забарвлені, визначають висоту підняття води за час досліду і швидкість її пересування за годину. Щоб визначити швидкість руху води по клітинах кореня, такий самий дослід слід поставити з рослинами квасолі разом з кореневою системою. Беруть широку посудину, наливають забарвленої води, в яку опускають рослини так, щоб тільки нижня частина кореня була занурена. Рослину закріплюють на штативі і залишають на 30хв. Потім роблять зрізи кореня і стебла і розглядають їх під мікроскопом. Після цього порівнюють швидкість руху води по стеблу і кореню.

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Дослідження умов проростання насіння

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. Сім’ядолі (у дводольних) і ендосперм (у однодольних) містять поживні речовини, а також стимулятори росту. Ці речовини особливо необхідні на початку розвитку рослин. У цьому можна переконатись, якщо провести такі досліди. 1. Відрізують смужку фільтрувального паперу, довжина якої на 1 см менша від висоти склянки. Згорнувши папір у трубочку, вставляють його в склянку, на дно якої налито воду. Відбирають 3 намочені, однакового розміру насіння квасолі. Одну насінину залишають без змін (для контролю), в другої відрізують одну сім’ядолю, у третьої—півтори сім’ядолі. Насінини поміщають у проміжок між папером і стінкою склянки на деякій відстані одна від одної. Склянку ставлять у тепле місце. Через 8-10 днів уже можна зробити висновок, що рослина, яка розвивається з насінини з двома сім’ядолями, ростиме інтенсивніше порівняно з рослинами, в яких сім’ядолі зрізані.

Висновки: Вчителю легше сконструювати урок основ здоров`я засобами дидактичних матеріалів. Це дозволить систематизувати знання про дидактичні можливості сучасного уроку основ здоров`я, інтенсифікувати та урізноманітнювати процес навчання та підсилювати його мотиваційну складову.2. Для учнів дидактичні матеріали допоможуть активізувати пізнавальну діяльність. 2. Із намочених зернівок кукурудзи відбирають 4 зернівки однакової величини. 2 зернівки залишають цілими, у 2-х інших відрізують половину ендосперму. Зернівки поміщають між фільтрувальним папером і стінками склянки у так само підготовлену склянку, яку ставлять у тепле місце. Через 10-12 днів встановлюють відмінність у рості й розвитку рослин. 3. Для досліду беруть очищені від плівок зерна вівса, ячменю або інших злаків. Відбирають 100 зерен, роблять чотири варіанти досліду: по 25 зерен у кожному варіанті. Гострим скальпелем відрізують у насіння 1-го варіанта 1/3 ендосперму, в насінин 2-го варіанта 2/3 ендосперму, а насінин 3-го варіанта весь ендосперм. Насіння 4-го варіанта залишають цілим (контроль). Все насіння одночасно ставлять у темряві. Спостерігають за ростом проростків і роблять висновки.

Дослідницький практикум з біології 6 клас«Вегетативне розмноження рослин»Вегетативне розмноження рослин пагонами

Хід роботи: Наріжте стеблових живців цих рослин з 3 — 4 листками. Два нижніх листки зріжте. Живці посадіть похило в зволожений крупний пісок, насипаний на добрий, поживний грунт. Щоб зменшити випаровування води листками, накрийте живці скляною банкою. Через 2—3 тижні на нижніх частинах живців виростуть додаткові корені. Стебловими живцями розмножують смородину, тополю, вербу та деякі інші дерева і кущі. Для цього навесні, до розпускання бруньок, однорічні здерев’янілі живці завдовжки 25—30 см садять, у добре підготовлений грунт. До осені на живцях виростуть додаткові корені. Тоді живці викопують і висаджують на постійному місці.

Хід роботи: Для розмноження паростками бульби спочатку пророщують на світлі. Утворені паростки обламують. Довгі розрізують на кілька частин — живців — так, щоб на кожному з них була брунька, а потім висаджують у ящики або парники. Коли живці вкоріняться, їх пересаджують на постійне місце. Іноді картоплю розмножують верхівками, тобто верхніми частинами бульб, де є бруньки. Хід роботи: Плодові дерева розмножують щепленням. Для цього бруньку-вічко або живець культурної рослини зрощують із стеблом дички. Роблять це для того, щоб використати кореневу систему дички, якій властиві велика сила, невибагливість до ґрунту, морозостійкість та інші якості, яких немає в прищеплюваної культурної рослини. Дичка — молода рослина, вирощена з насіння плодового дерева. Вічко або живець культурної рослини, взятої для щеплення, називають прищепою, а дичку, до якої щеплять,— підщепою.

Для щеплення брунькою з культурного плодового дерева зрізують однорічний пагін. На ньому відрізують листкові пластинки, залишаючи тільки черешки. Біля основи стовбурця дички-підщепи гострим ножем роблять надріз кори у вигляді букви Т. Повертаючи лезо ножа в надрізі, відокремлюють кору дички від деревини. Потім з пагона культурного сорту зрізують добре розвинуту бруньку з тонким шаром деревини завдовжки 2 — 2,5 см і вставляють її під кору дички в надріз. Місце щеплення туго обв’язують ликом так, щоб сама брунька лишалась вільною від обв’язки. Коли щеплення зроблено правильно, через 2—3 тижні підщепа зростеться з прищепою. Навесні наступного року з прищепленої бруньки розвивається пагін. Після цього стебло дички треба зрізати вище від місця щеплення. Минуть два-три роки, і прищеплений пагін перетвориться в деревце культурного сорту, яке можна посадити в саду. Найкраще прищепа і підщепа зростаються тоді, коли вони належать до одного виду або до близьких видів одного роду; якщо ж вони належать до різних родів, зростання утруднюється.

Варіант 1 Завдання 1. Розмножте рослину за допомогою листків. Від рослини воскового плюща — хойї відщипніть листок і на половину черешка загорніть його у вологу землю. Завдання 2. Розмножте рослину за допомогою кореневих паростків. Від дорослої рослини алое обережно відокремте молоду рослинку і посадіть її у горщик з вологою землею. Завдання 3. Розмножте рослину за допомогою видозміненого пагона (бульби). Розріжте картоплину на кілька частин так, щоб на кожній були вічка. Кожну частину покладіть в горщик із землею та загорніть. Завдання 4. Зріжте листки сенполії, пагін сциндапсуса і поставте у склянки з водою. Спостерігайте кілька тижнів за змінами, що відбуваються з частинами рослин. Після цього посадіть в горщики з землею. Всі рослини поставте в освітленому місці, але не під прямими сонячними променями. Регулярно поливайте і спостерігайте за змінами. Результати записуйте у таблицю. Завдання 5. Зробіть висновок про переваги і недоліки вегетативного розмноження рослин. Дата Назва рослини Що відбувається

Варіант 21. Відокремте живці з підготовлених для живцювання рослин. Це можуть бути листкові або стеблові живці.2. Листкові живці з бегонії надріжте зісподу листків у місцях, де сходяться жилки.3. Надрізані живці покладіть надрізами вниз на пісок у заздалегідь підготовані горщики або ящики і притисніть їх до піску.4. Стеблові живці мусять мати не менше трьох вузлів. Якщо листки на живцях великі, їх треба зменшити (на двох нижніх вузлах листки треба обрізати, а на верхньому — зменшити удвічі). Стеблові живці висадіть у горщики чи ящики під кутом 45° на глибину двох вузлів, щільно притиснувши до них ґрунт із піском.5. Висаджені листкові та стеблові живці щедро полийте й поставте в тепле місце, захищене від прямого потрапляння сонячного світла.6. Листки сенполії та стеблові живці кімнатних рослин (пеларгонії, фікуса або інших) помістіть також у склянку з водою. Спостерігайте за живцями, записуючи результати в таблицю. Дата Назва рослини Що відбувається

Дослідницький практикум з біології 6 клас. Вплив температури і світла на ріст рослин

Кожна рослина може рости лише в певних температурних межах. Нижня межа (мінімальна температура) у більшості рослин наших широт трохи вища 0 С, у деяких тропічних—близько 10 С, верхня межа—30-35 С. Світло теж впливає на ріст і розвиток рослин. Має значення не тільки інтенсивність світла, а й тривалість освітлення протягом доби. У темряві хло-рофіл не утворюється, і фотосинтез не відбувається. За таких умов рослина росте лише за рахунок запасних речовин. Рослини, що виросли в темряві,- жовтуваті з довгими міжвузлями й слабо розвиненою механічною тканиною. 1. Насіння гарбузів або квасолі замочують у воді і, як тільки воно почне проростати , висаджують у невеликі вазони з піском. Після появи сходів ви-мірюють висоту їхніх стебел і вазони з рослинами переносять у різні умови вирощування (див. варіанти спостережень). Через 7-10 днів рослини знову вимірюють і роблять висновки. Спостереження записують у таблицю за такою формою:

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Варіант спостережень. Умови вирощування. Результати спостережень. Приріст стебла. Характер розвитку листків. Забарвлення. Висновки1  2  3  4 У темній камері при температурі 20-25 СУ темній камері при температурі 1-5 СНа світлі при температурі 20-25 СНа світлі при температурі 1-5 С

2. У 10 невеликих вазонів висівають по 5 насінин гороху. Варіанти досліду:1. Проростки в темряві до кінця досліду.2. Проростки в темряві + освітлення щодня 1 хв.3. Проростки в темряві + освітлення щодня протягом 30 хв.4. Проростки в темряві + освітлення щодня протягом 1 год.5. Проростки на повному денному освітленні. Для кожного варіанта беруть по 2 вазони. Рослини вирощують 7-10 днів. Після закінчення досліду вимірюють довжину міжвузлів і описують зовнішній вигляд рослин з відповідним аналізом. Дослід показує формотворчу дію світла.

Дослідницький практикум 5 клас. Спостереження за зоряним небом Визначення сузір’їв на карті зоряного неба

Мета: навчитися знаходити сузір’я на карті зоряного неба. Обладнання: карта зоряного неба. Хід роботи1. Знайдіть на карті зоряного неба сузір’я Великої та Малої Ведмедиці,Кассіопеї, Оріона, Лева, Дракона, Персея, Ліри, Лебедя. Пам’ятайте, об’єднання зірок у сузір’я — умовне, воно необхідне длязручності спостереження. Адже небо не плоске, а об’ємне. І найяскраві-ші зорі, що розташовані далеко від нас, будуть здаватися ледь помітнимицятками, їх легко можуть затьмарити слабенькі зорі, розташовані ближче.2. Замалюйте схематично 3–5 сузір’їв (на вибір). Висновки. На практичній роботі ми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сузір’я — це . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Приклади сузір’їв Північної півкулі: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Дослідницький практикум Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від її  температури й  площі поверхні Мета: дослідити, як  залежить швидкість випаровування рідини від площіїї  поверхні й  температури. Обладнання: піпетка, склянка з  водою, аркуш паперу. Хід роботи1. Піпеткою нанесіть дві краплі води на аркушпаперу, одну з крапель розмажте по аркушуолівцем, тим самим збільшивши площу її поверхні.

2. Спостерігайте, яка крапля випарувалася швидше: та, у якої маленька площа поверхні, чи велика? Чому?3. Піпеткою нанесіть по краплі води на аркуш паперу і на свою долоню. Спостерігайте, яка крапля випарувалася швидше: на аркушіпаперу чи на долоні? Чому?Висновки. Як залежить швидкість випаровування рідини від площі поверхній температури? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Дослідницький практикум. Вивчення розчинності речовин: глини, олії,лимонної кислоти. Мета: вивчити розчинність різних речовин у  воді. Обладнання: склянки, вода, глина, соняшникова олія, лимонна кислота,чайна ложка. Хід роботи1. Вивчення розчинності глини у водіНасипте в склянку чайну ложку глини і долийте трохи води, роз-мішайте. Що ви спостерігаєте? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Дайте склянці з водою й глиною постояти якийсь час. Що відбува-ється? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . А якщо воду в склянці знову збовтати? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Профільтруйте отриманий розчин через паперовий фільтр. Чи сталапрозорою й чистою вода, що пройшла через фільтр? . . . . . . . . . . . Що залишилося на фільтрі? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Отже, глина у воді (розчиняється чи не розчиняється?) . . . . . . . .2. Вивчення розчинності лимонної кислоти у водіНасипте в склянку чайну ложку лимонної кислоти й долийте трохиводи, розмішайте. Що ви спостерігаєте? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Чи змінився колір води, у якій ви розчинили лимонну кислоту? . . . . Профільтруйте отриманий розчин через паперовий фільтр. Щови спостерігаєте? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Отже, лимонна кислота у воді (розчиняється чи не розчиняється?) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3. Вивчення розчинності олії у водіНалийте в склянку з невеликою кількістю води чайну ложку олії. Що ви спостерігаєте? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Що відбудеться, якщо суміш збовтати? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Що відбудеться, якщо отриману суміш профільтрувати через папе-ровий фільтр? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Отже, олія у воді (розчиняється чи не розчиняється?) . . . . . . . . .

Висновки. Результати досліджень узагальніть у вигляді таблиці. Розчинність речовин. Глина. Лимоннакислота. Соняшниковаолія1 Речовина2 Змінакольорурозчину3 Чи проходить сумішчерез фільтр(+ або –)?4 Чи розчиннаречовина у воді(+ або –)?

Дослідницький практикум. Дослідження екологічних проблем своєїмісцевостіМета: дослідити стан дерев і  кущів поблизу школи. Обладнання й  матеріали: аркуш паперу, простий олівець, рулетка. Хід роботи1. Намалюйте план шкільної ділянки на аркуші паперу. Покажітьза допомогою знаків розміщення дерев і кущів на території школи.2. Уважно розгляньте дерева й кущі поблизу школи. З’ясуйте, у якомустані перебувають рослини. Відзначте на плані дерева з дуплами,оголеною кореневою системою, обдертою корою, засохлим гіллям,уражені трутовиками, обламані й відмерлі кущі.3. Установіть причини ушкодження рослин: вплив людини, ураженнякомахами-шкідниками або інші.4. На основі своїх досліджень зробіть висновок про стан деревно-ку-щової рослинності поблизу школи. Запропонуйте конкретні заходищодо охорони дерев і кущів шкільної території. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Дослідницький практикум. Вивчення впливу температури, освітленостіта  вологості на проростання насіння. Мета: вивчити вплив температури, вологості й освітленості на пророс-тання насіння, ріст і розвиток проростків. Обладнання: 6 склянок, вата, насіння квасолі (соняшника). Хід роботи. Дослід № 1. Вплив вологості на проростання насіння. У три склянки на дно на тонкий шар вати покладіть насіння ква-солі (соняшника). У першу склянку (1) води не наливайте. У другусклянку (2) налийте трохи води (щоб вона тільки зволожувалавату й насіння, що лежить на ній). Зверніть увагу! У цій склянці шарвати повинен залишатися достат-ньо вологим весь період досліду. У третю склянку (3) налийте водидо половини. Усі склянки постав-те у тепле місце. Упродовж 5–7днів спостерігайте, що відбувається з насінням. Запишіть у висно-вку, яке значення для проростання насіння має наявність води?Чому у третій склянці насіння не проросло?

Дослід № 1. Вплив температури на проростання насіння. У дві склянки на дно на тонкий шар вати покладіть насіння квасолі(соняшника). Налийте в обидві склянки трохи води (щоб вона тількизволожувала вату й насіння, що лежить на ній). Першу склянку по-ставте в тепле місце, а другу – у холодильник. Стежте за тим, щобшар вати у склянках залишався достатньо зволоженим. Упродовж5–7 днів спостерігайте, що відбувається з насінням. Запишіть у ви-сновку, яке значення має тепло для проростання насіння. Яквпливає температура на проростання насіння? Дослід № 1. Вплив світла на проростання насіння. У дві склянки на дно на тонкий шар вати покладіть насіння квасолі(соняшника). Налийте в обидві склянки трохи води (щоб вона тіль-ки зволожувала вату й насіння, що лежить на ній). Одна склянкупоставте на підвіконня – в освітлене місце, а іншу – у темряву. Упродовж 5-7 днів спостерігайте, що відбувається з насінням. За-пишіть у висновку, як впливає світло на проростання насіння,ріст і розвиток проростка.

Висновки. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає можливість зацікавити учнів біологією, Ефективність їх для спрямування особистості у заданому напрямку, особливо, що стосується виявлення і спрямування обдарованих та здібних учнів.