КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК

КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК

Компетентність як педагогічне явище.

Які компетентності слід розвивати на уроці?

Компетенція:

– добра обізнаність із чим – небудь;

 – коло питань, у яких особа має знання, досвід.

Компетентність:

– володіння знаннями, які дають змогу   розмірковувати, діяти компетентно.

Компетентний:

–  який має достатні знання в якій-небудь галузі;

–  який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий, обізнаний, досвідчений;

–  який може за своїми знаннями щось здійснювати, приймати рішення.

Кожна компетентність побудована на     поєднанні:

• знань і вмінь
• пізнавальних ставлень і практичних       навичок
• цінностей, емоцій
•   поведінкових компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати   для активної дії.

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Особливістюсучасного    уроку    є:

Компетентнісна     спрямованість, що стає особливо актуальною в умовах модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей

Діяльнісний, текстоцентричнийта синергетичний    підходи.

У зв’язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Учитель, виконуючи одну зі своїх функцій – проектування педагогічної діяльності, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і в аналітичну (діагностичну), змістову лінію.

Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу:

• освітньої
• розвивальної
• виховної
• самовдосконалення.

        Структура сучасного компетентнісно зорієнтованого уроку повинна відображати не стільки зовнішні прояви діяльності вчителя й учнів, скільки сутність процесів, з якими пов’язані методична творчість учителя й активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, її логіка. Урок має відображати логіку засвоєння його змісту та керівництва вчителем цією роботою, досягнення мети через систему дидактичних завдань. Кожне з цих завдань спрямоване на досягнення якоїсь проміжної мети, формування ключових та предметних компетентностей, роботу над певним змістом, тому йому відповідає певна частина в побудові уроку.

М О Д Е Л Ь

 конспекту компетентнісно зорієнтованого уроку

Тема.

Мета триєдина (навчальна, розвивальна, виховна):

містить ключові та предметні компетентності;

 у визначенні мети оперуємо словами: “спонукати”, “сприяти”, “допомогти”, “створити         умови”тощо, замість звичних “навчити”, “розвивати”, “формувати”, “виховувати.”

Цілі навчання формулюємо не з погляду педагога, а з позиції учня як очікуваних результатів діяльності (учень знатиме, умітиме, розрізнятиме тощо).

Змістові лінії«Екологічна безпека і сталий розвиток» і «Здоров'я і безпека» «Громадянська відповідальність»  «Підприємливість та фінансова грамотність».

Тип уроку.

Методи та прийоми:

Хід уроку

Завдання вчителя навчити учнів:

 ставити цілі;

 усвідомлювати мотиви;

 розуміти завдання;

 знаходити способи його виконання;

 здійснювати самоконтроль і самооцінку.

Етапи уроку

І. Етап орієнтації, мотивації діяльності:

-забезпечення емоційної готовності учнів до заняття (створення сприятливої атмосфери, налаштування на позитивну співпрацю за допомогою прийомів: епіграфів, інтелектуальної розминки тощо);

- актуалізація знань, особистого досвіду учнів;

- мотивація (прийоми: постановка проблемних питань, зв’язок з життям, з майбутнім залученням досвіду, парадоксальність фактів, рольові ігри тощо).

Орієнтація на навчання та мотивація учнівської діяльності не повинна обмежуватися лише початковим етапом, а здійснюватися впродовж цілого уроку.

ІІ. Етап цілевизначення і планування:

- формулювання мети та очікуваних результатів;

- планування навчальної діяльності;

- прогнозування змісту і результатів діяльності;

- методи і прийоми: формулювання очікуваних результатів, випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, використання наочних посібників, самостійні завдання, обговорення і складання плану роботи.

ІІІ. Етап цілереалізації (опрацювання навчального матеріалу):

- вибір змісту навчального матеріалу: теоретичний (теоретичні знання), емпіричний (аналіз навчального матеріалу), практичний (знання способів діяльності, вміння тощо);

- вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення);

- вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи;

- при виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й  уявлення очікуваного результату спільної діяльності.

ІV. Етап рефлексивно-оцінювальний:

- підведення підсумків (прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку (наскільки корисним вивчений матеріал? Де на практиці можна застосувати тощо);

- рефлексія - усна й письмова, інтелектуальна і емоційна (прийоми: висновки, есе, синквейн, “лист побажань”, “шкала ефективності” тощо);

- оцінювання навчальної діяльності (не тільки кінцевого результату (підсумкове), а й роботи в процесі уроку (формувальне).

V. Етап повідомлення домашнього завдання

 Інструктаж щодо виконання.

Мотивування необхідності виконання.

Диференціація (варіативність і різноманіття):

- обов’язкова й варіативна частина;

-різнорівневі завдання (обов’язковий мінімум, тренувальний, творчий).

 Нестандартність подачі домашнього завдання.