31 березня о 15:00Вебінар: Викладання хімії в умовах дистанційного навчання

ДОСЛІДНИЦЬКО - ПОШУКОВИЙ ПРОЕКТ «ДОСЛІДЖЕННЯ ЗИМОВИХ СВЯТ» В ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Про матеріал
Розробка навчально-виховного народознавчого проекту «Дослідження зимових свят», бо проектування – це не тільки частина урочної системи, а й можливість творчої організації позакласної роботи учителя та учнів.
Перегляд файлу

Дослідницько - пошуковий  Проект

«Дослідження зимових свят»

в групі продовженого дня

 

Девіз проекту:

Я хочу знати,

Яким же був колись мій рід,

Його традиції, звичаї і обряди,

Щоб душу звеселяти

Впродовж усіх народних свят

Тип проекту: колективний, довготривалий.

Мета проекту:

  • ознайомити учнів з традиціями святкування зимових свят в Україні;
  •  поглибити знання  про особливості відзначення їх в рідному селі;
  • відтворити обряди проведення деяких свят, виховувати бажання впроваджувати та оберігати народні звичаї;
  • учити захоплюватись красою і мудрістю українських свят, плекати любов до рідного слова;
  •  вчити помічати прекрасне в зимовій природі, виховувати дбайливе ставлення до неї;
  • долучити дітей до пошукової роботи з теми, до спільної роботи з батьками;
  •   вчити учнів  працювати за планом, ставити конкретні завдання і виконувати їх;
  •  формувати дослідницькі вміння та навички;
  •  розвивати творче мислення, зв’язне мовлення, комунікативні навички в нових  ситуаціях спілкування (екскурсія, інтерв’ю);
  • сприяти вихованню відповідальності за результати власної колективної діяльності, самостійності школярів;
  •  виховувати любов до рідного краю, повагу до односельців, до сільських традицій.

     

Об’єкт пізнання: інформація про традиції відзначення зимових свят в Україні, особливості відзначення цих свят в рідному селі.

 

Навчальні предмети: читання, «Я у світі» , музичне мистецтво, позакласна виховна робота.

 

Провідна проблема: традиції, звичаї і обряди проведення зимових свят в Україні, у рідному селі.

 

Спосіб розв’язання проблеми: збір та аналіз інформації, поширення її серед учнів 2-4 класів.

 

            План виконання проекту

  1. Обговорення  ідеї проекту в групі продовженого дня.
  2. Висловлення міркувань щодо форми подання проекту.
  3. Визначення джерел потрібної інформації.
  4. Об’єднання в групи. Розподіл обов’язків між учасниками.
  5. Визначення форми подання результату.
  6. Презентація проекту. Оцінка своєї роботи та роботи інших учасників проекту.

     

            Етапи проекту

Формування проектних груп:

«Грудень» - 4клас,

«Січень» - 3клас,

«Лютий» - 2клас. 

У кожній групі працюють:

  • народознавці,
  • спостерігачі,
  • дослідники,
  • краєзнавці.

Формулювання теми.

Визначення проблемного завдання: зібрати інформацію  про традиції святкування зимових свят в Україні, про особливості відзначення зимових свят у рідному селі.

Обирання методів дослідження:

  • спостереження,
  •  зустрічі, інтерв’ю,
  • екскурсії,
  • усні журнали,
  • народознавчі свята,
  • консультативна робота.

Розробка плану дослідження:

  • спостереження за змінами в природі, прогулянки в природу,
  • опрацювання наукової і художньої літератури (читання творів про зиму, заучування віршів),
  • зустріч з сільською майстринею Варзар Людмилою Григорівною, виставка її вишивок,
  • записування спогадів старожилів села про відзначення зимових свят,
  • перегляд матеріалів навчальної програми з елементами гри «Традиції українського народу»,
  • проведення свят,
  • підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій,
  • творчий звіт.

 Реалізація проекту.

         План роботи групи «Грудень»

     1. Дізнатись, які народні свята відзначають у грудні.

     2. Прочитати у журналах, книгах про походження цих свят.

     3. Дізнатись про традиції, звичаї, обряди проведення свят.

     4. Записати спогади старожилів села про святкування їх у нашому селі

     5. Зібрати прислів’я про зиму, зимові свята.

        План роботи групи «Січень»

  1. Дізнатись, які народні свята відзначають у січні.
  2. Спостерігати за обрядами, звичаями, які побутують у нашому селі.
  3. Дізнатися, як відзначали ці свята ваші бабусі і дідусі.
  4. Записати колядки, щедрівки.
  5. Зібрати загадки про зиму.

План роботи групи «Лютий»

  1.   Дізнатися про свята, які відзначають у лютому.
  2.   Прочитати і розказати легенди про історію започаткування цих свят

3.   Зібрати і дослідити прикмети про зиму.

      4. Намалювати малюнки на тему «Моє улюблене зимове свято»

      5.  Дізнатися, як художники й поети змальовували зиму в своїх творах.

Очікувані результати.

Виготовлення освітнього продукту.

Група «Грудень» - календар народних свят, які відзначають у грудні, загадки про зиму.

Група «Січень» - розповідь про січневі свята, галерея малюнків про улюблені свята.

Група «Лютий» - розповідь про свята, які відзначають у лютому, прикмети та приказки про зиму.

Всім групам потрібно підготуватись до зимових свят, які будуть проводитись у класі, вивчити вірші, пісні, спостерігати за природою, допомагати птахам.

 

 

 

Обговорення та презентація групами проекту

«Народні свята зимового циклу. Дослідження зимових свят»

Мета. Розширювати уявлення учнів про українські народні традиції, обряди, спосіб життя, духовне багатство української молоді в минулому. Розвивати бажання вивчати історію  свого народу, його культуру, працю, звичаї

Узагальнити зібраний учнями і вивчений під час проведення виховних заходів та уроків матеріал про відзначення свят зимового циклу в Україні та в рідному селі.

.Виховувати в дітей інтерес до української народної спадщини, любов до рідного краю, до народних традицій.

 

Обладнання. Ілюстрації, фотографії, диск «Традиції українського народу», прислів’я, приказки, прикмети, загадки, слайди, діапроектор, ікони. 

  Заняття 1.

Вчитель

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

Землю засівають і казки складають,

На бандурах грають і пісні співають.

  • Діти про яку країну згадується у цьому вірші?
  • Сьогодні ми підведемо підсумки нашої роботи, наших спостережень протягом зими і проведемо перше заняття-підсумок проекту «Зимові свята в Україні, особливості їх відзначення в нашому селі».

Учень. Я хочу знать, яким же був колись

             мій рідний край,

             Його традиції, звичаї і обряди,

             Щоб душу завжди звеселять

Вчитель.

Традиція – це те, що передається із покоління в покоління як загальноприйняте,обов’язкове, перевірене минулим досвідом, необхідне для існування колективу чи держави.

     Звичай – це те, що стало звичним, що ввійшло в ужиток. Народні звичаї це ті неписані          закони, які разом із мовою об’єднують людей в один народ, в одну націю. У всіх народів світу         існує повір’я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми.

     Обряд походить від слова обряджати, робити красивим.

  • У нас працюватимуть групи: «Січень», «Лютий», «Грудень». В кожній групі є: дослідники, спостерігачі, народознавці, краєзнавці. На першому занятті звітує група «Грудень»

 

Звіт групи «Грудень»

Дорога біла стелиться

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Народознавець. У народі говорили «Зима прийшла і свята привела».Серед зимових свят грудня ми виділили такі:

- Введення або третя Пречиста (4 грудня).

 

- Катерини (7 грудня).

 

-  Андрія (13 грудня).

 

-

 

 

 

- Наума (14 грудня).

- Миколи (19 грудня).

 

  - --     

 

Дослідник.  Народ помітив:

- Як на Миколи іній – вродить овес.

- Як на Миколи дощ, то врожай на озимину.

- Якщо на Миколи мороз, то на добрі хліба й на городину.

 

- Ганни (22 грудня).

 Гра «Розминка пам’яті»

      Вчитель. Почнуть гру народознавці і краєзнавці з групи «Грудень».

Народознавці ставлять запитання, а краєзнавці відповідають.

-   Які народні свята припадають на грудень? (Введення або третя Пречиста, Св. Катерини, Андрія, Св. Варвари, Св. Сави, Миколи, Св. Ганни)

-    Що ви дізналися про свято Введення?

-    В цей день батьки колись привели Діву Марію в храм для служіння Богу.

     -    В минулі часи старенькі та бідні жінки і не ходили до людей, щоб біду не накликати.

     -    О! Вранці до нашої хати першим прийшов молодий і багатий хлопець на славу, чуб кучерявий!

       -   Це добре, то ж я тепер бачу, що приніс він вам в хату щастя й удачу.

       -   А ще на Введення треба дещо примічати, щоб яким буде наступний рік не прогадати.

       -    Ну, то й що хто примітив? Кажіть. Приповідки розказати поспішіть.

       -  «Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави».

       -  «Як є на Введення вода, то буде в мисці й молоко і мине біда»

  -  «До Введення можна копати лопатою, а від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирається». От такі приповідки знає наш народ про це свято.

       - Великим зимовим святом, особливо для молоді, було свято Андрія – день мученицької          смерті одного з 12 апостолів Христових – Андрія Первозванного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва. День святого Андрія починається з поклоніння хлібові, який пекли у формі сонця.

      -   Який головний атрибут андріївських вечорниць?

      -   Калита. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її різними візерунками.

      -  Які звичаї побутують у відзначенні свята Андрія? (Ворожіння на варениках, на балабушках та на інших предметах).

      -   В чому носили воду на балабушки?

 - Щоб узнати свою долю

    Й інші таємниці –

    В роті, як дбайливі бджоли,

    Носять воду із криниці

-   В Адамполі ворожили ще так: під своїм ліжком дівчина ставила посуд  з водою, зверху з прутиків викладала місток. Хлопець, який у сні переводить дівчину через місток, мав стати її чоловіком.

-   Коли відзначають свято Миколая?

-   19 грудня.

-   Ким в минулому був Святий Миколай?

-   Єпископом. А ще захисником всіх бідних і знедолених і почесним охоронцем дітей. А також тварин.

-   Чим запам’яталось вам свято Миколая?

-   Яке свято вважалося чоловічим?

-  Свято Андрія. На Андрія хлопцям дозволялося робити збитки. Вони й показували свою вправність. У цей день вони знімали ворота, хвіртки, навіть вози висаджували на дахи.

-   А жіночим?

-  Свято Великомучениці Катерини.

-   Бо дівчата на свято Катерини намагалися передбачити свою долю. Нарізали гілочок з вишні ще до сходу сонця. І в пляшку з водою ставили. Як вишнева гілочка до Меланки зацвіте, то і доля дівоча розквітне.

-   Що ви знаєте про Святу Катерину?

-   Великомучениця Катерина була розумна й освічена. Її стратили за віру.

-   Яку роботу можна було виконувати на Варвари?

 -   Свята Варвара була така мудра на вишивання, що, кажуть, вона самому Ісусові Христові ризи вишивала! Це ж і вона нас вишивати навчила! Так каже народна легенда. В день Святої Варвари Великомучениці гріх прати, білити і глину місити. А от вишивати можна і треба, перед тим бажано слова прошепотіти: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила», тоді вишивання піде легко і добре. А ще в народі примітили, що в цей день ніч скорочується. «Свята Варвара ніч увірвала», - говорить народне прислів′я.

 

Заняття 2.

Звіт групи «Січень»

 Вчитель. А зараз запросимо групу «Січень» розповісти про січневі свята.

     Дослідник розповідає, використовуючи підготовлені слайди, інші учні з групи доповнюють його розповідь. Місяць січень багатий на свята.

У ніч з 31 грудня на 1 січня о 12 годині зустрічаємо Новий рік. В Україні святкування Нового року започаткував цар Петро I  ще в 1699 році. Раніше наші предки відзначали Новий рік навесні, коли прокидалася земля і починало все проростати. Українці довго не визнавали перше січня святом.

  -

-У наш час Новий рік – це веселе свято з   ялинкою, Дідом Морозом, подарунками, яке люблять дорослі і діти.

 

 

  • На Новий рік прибавилось дня на заячий скік.
  • Новий рік – до весни відлік.

 

Другим великим святом у січні є Різдво.

 

 

 

 

 

Різдво починається Святвечором.

 

 

 Вчитель.

- Що ви дізналися про Святвечір?

- Вечір напередодні Різдва - Святвечір був магічним часом вимріяного життя. Господар оселі урочисто вносив до оселі житній сніп, ставив його на покуті – на врожай і достаток. Це був дідух. Стояв він там аж до Нового року. А панувала на столі серед 12 пісних страв кутя – головна обрядова страва.

 

 

 

  • На Різдво йде сніг – буде гарний врожай озимини.
  • Якщо на Різдво багато бурульок під стріхою, то вродить ячмінь.
  • Як перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде рясний цвіт гречки.

 

 Вчитель. Розкажіть, як у вас вдома святкують Різдво.

 

Розповіді дітей.

      Бабуся варить кутю. Добавляє до неї мак, мед, горіхи, родзинки, щоб була смачною. Готують з мамою багато різних страв. Коли смеркає і на небі з’являється перша зірка, всі сідають вечеряти. З’їдають не все, а залишають  страви у тарілках. А ще кладуть на стіл чисті ложки, щоб душі мертвих родичів теж скуштували святкової вечері.

                                                                    Федорова Катя

Моя бабця теж варить смачну кутю. А ще пече в печі великі круглі хлібини. Склянкою видушує зверху на них кружечок, як сонечко. І називає їх книші.

                                                                 Шевчук Аліна      

А ми вдома за вечерею співаємо колядок. Їх багато знає бабуся. Давайте я вам заколядую.

На Різдво Христове

На Різдво Христове                                  

Ангел пролітав.                                       

Він летів по небу,

Всім людям співав

Всі люди, лікуйте,

Цей день торжествуйте!     

День Христового Різдва!

Бачите, як зорі

На небі горять.

Мирові рождіння

Господа гласять

Скоріш поспішайте,

Христа прославляйте     

І Святую Матір його.

Пастушки в печеру

Раньше всіх прийшли,

В яслах на соломі

Господа знайшли.

На коліна впали,

Христа прославляли      

І Святую матір його

 

Тукало Валя

 

А я вечерю своїй хрещеній матері носила. І там вечеряла. У них кутя  теж смачна, як наша. Хрещена мені дала багато цукерків, гроші і цікаву книжку.

                                 Мельник Ліза

До нас приходили колядники. Співали різних колядок. Мама з татом  пішли з ними. І мене взяли. Ми по нашій вулиці ходили, у сусідів колядували. Я теж колядку вивчив.

 

Нова радість стала

Нова радість стала, 

Яка небувала,

Над вертепом зірка ясна

На весь світ засіяла   

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як чоловік пеленами   

Убогого повився.             

Пастушки й ягнятка

Перед тим Дитятком           

На коліна припадають,       

Христа Бога вихваляють:      

 Просим Тебе, царю,

Небесний Владарю,

Даруй літа щасливії

Цього дому господарю.    

Цьому господарю,

Його господині,

Даруй літа щасливії

Всій його родині.            

Остапчук Юра

Вчитель. Які ще свята відзначають у січні?

Доповідач. За Різдвом настає друге свято Новий рік за старим стилем, або Василя. Василь приходить не сам, а з дівчиною Меланкою.

 

 

Всі одягають чудернацькі костюми. Стає дуже весело, навіть трішки страшно, бо серед щедрівників витанцьовують волохаті ведмеді, бородаті цапи, рогаті чортики, відьма. Але їх не варто боятися. Бо вони у своїх щедрівках прославляють господарів і бажають їм добра.             

В полі плужок оре

В полі, в полі плужок оре.

Добрий вечір, щедрий вечір.

Добрим людям на здоров’я.

За тим плужком Господь ходить.

 Щедрий вечір…                

Святий Петро поганяє.

 Щедрий вечір…

Божа Мати їсти носить.

 Щедрий вечір…

Їсти носить, Бога просить.

 Щедрий вечір…

Ори, синку, цюю нивку.

 Щедрий вечір…

Та посієм пшениченьку

 Щедрий вечір…

З колосочка та жменьочка.

 Щедрий вечір…

А з другого жита много.

 Щедрий вечір

 

 

 

Доповідач. І в наш час хлопчики і чоловіки знову ходять від хати до хати. Посівають, бажаючи господарям усіляких гараздів:

Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі по стелю, льон по коліна,

Щоб вас, господарі, голова не боліла

 

Сію жито і пшеницю,

Хай зародить лан пашницю.

З Новим роком йду до хати

Щастя й долі побажати.

 

Зичу урожаю в полі.

Статку в хаті і в стодолі,

Не журби, але забави,

Не упадку, але слави.

Я бажаю щастя нині

Всій українській родині.

Зерном, засіяним посівальниками, годують курей, щоб добре неслися.

Третім настає Богоявлення Господнє, Водохреще або Йордан (19 січня).  Це – день хрещення Ісуса Христа.

В це свято також спостерігали за погодою і помітили, що:

- якщо на Водохреще дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день треба сіяти ярову пшеницю: вродить, як гай;

- якщо в цей день ясно і сонячно, то хліба будуть чисті.

 

І зараз цього дня священники освячують воду. Люди набирають цієї води і зберігають протягом року, бо ця вода приносить здоров’я, відгонить нечисту силу. Священники обходять будинки і скроплюють їх свяченою водою.

 Гра «Чарівний м’яч»

Діти утворюють коло, вчитель із м’ячем стоїть у центрі й каже: «М’яча лови й зимове свято або його ознаку назви».

  • Коли святкують Святвечір?
  • Скільки страв готують на вечерю?
  • Яка головна обрядова їжа Святої вечері?
  • Як називається сніп жита чи пшениці, що ставили на покуті у Святвечір?
  • Які обряди характерні для Нового року?
  • Як в народі називають Хрещення Ісуса Христа?
  • Яка святість Йорданської води?

 

Заняття 3.

Звіт групи «Лютий»

 Вчитель. А тепер попросимо учнів, які працювали в групі «Лютий», розповісти, що вони дізналися про  зиму, про свята, які відзначають у лютому.

Дослідник. Ми спостерігали за природою. Милувалися красивими зимовими краєвидами. Зібрали багато фотографій. Знайшли і прочитали вірші про цю чудову пору року. Пропонуємо і вам подивитись.

Білий день дарує білу ласку,

І розповідає білу казку.

В пишних білих платтях балерини –

Молоденькі сосни та ялини.

Не впізнати яблуні та вишні –

Це ж весільні наречені вийшли.

У біленьких чепурних хустинках

Мовби помолодшали будинки,

Небо й те молочно-сивим стало.

Де я? В царстві білої лілеї?

Ні, це іній розпушив алеї,

Кожна гілка в білому намисті,

А навколо – тихо й урочисто!

 

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла - біла в  неї кожушина.

  

Міста чистенькі, білі села –

Зима і радісна й весела.

     А вранці небо чисте - чисте,

Зима святкова й урочиста.

      За селом у даль біжить зимова дорога…

     

 

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така чудова!

 

 

У білі шати одяглося село і поле за селом…

В селі у нас зима прекрасна!

Вся біла – біла, світла, ясна!

 

Сад увесь убрався в іній,

 Проти сонця він -  як синій.

Народознавець. У лютому відзначають День Святого Валентина, свято Стрітення Господнього, Масниці, якщо ранній Великдень. У цьому році Великдень святкуватимемо 19 квітня, а тому Масниці будуть аж в кінці лютого.

      Послухайте, як виникло свято День Святого Валентина.

       Це було давним-давно, ще у ІІІ столітті нашої ери. У Римі правив рішучий і суворий імператор Клавдій. Понад усе він любив воювати, ходити в походи, завойовувати чужі землі. А тому хотів, щоб його воїни не відволікались від походів і війн, а служили довго. Та любовні стріли Амура влучали частенько в серця його воїнів і вони закохувались, одружувались і залишали військову службу.

       Через те Клавдій видав указ, що забороняв одружуватись. І тоді на допомогу закоханим людям прийшов молодий лікар і священник Валентин. Всупереч імператорському указові, він таємно вінчав молоді пари. І коли про це дізнався імператор, то Валентина кинули до в’язниці. Але й самого Валентина велика любов знайшла в тюремних сірих мурах. Він закохався в дуже гарну дівчину — доньку тюремного наглядача. Він її дуже любив і посилав коханій листи, сповнені ніжного і великого почуття. Та, на жаль, дівчина не могла їх прочитати сама, бо своїми чудовими великими очима вона зовсім нічого не бачила, була сліпа.

       Валентин знав про це і, будучи хорошим лікарем, всіма можливими ліками прагнув вилікувати кохану дівчину, але все було марно, ніякі мазі не допомагали. Вона не могла прочитати теплих і лагідних слів, але теж безмежно полюбила Валентина. Батько дівчини кожен раз приносив їй листи і ліки, сподіваючись, що його донька прозріє, та ніщо не допомагало. Час нестримно спливав, а Валентина повинні вже були ось-ось стратити. Батько дівчини дуже хвилювався за свою доньку, за Валентина і навіть хотів позбавити себе життя.

Але Валентин тримався мужньо. І навіть у свій останній день, у день страти, попросив у тюремника папір і написав прощального листа своїй коханій і вклав в середину листа жовтий шафран, (крокус) на прощання.

     Коли тюремник повернувся додому, на порозі стояла його донька і з нетерпінням чекала на батька. Він простягнув їй листа. Дівчина розгорнула його і знайшла там жовтий шафран. У записці було написано: «Від твого Валентина». Дівчина взяла пальчиками шафран і раптом ... раптом вона побачила його прекрасні кольори. Сталося диво — зір дівчини відновився...

       А Валентина стратили 14 лютого 270 року. Він так і не дізнався про чарівне зцілення своєї коханої, так і не зазнав щастя. Але люди про нього пам’ятали і всім серцем полюбили цього мудрого лікаря, доброго священника. Згодом церква причислила Валентина до святих за ті чудеса, які сталися з людьми після його лікування, і за доброту його люблячого серця. А закохані всього світу обрали його своїм покровителем. У цей день вони дарують своїм обранцям подарунки, квіти, листівки, картини-валентинки.

     Народознавець.     Найважливішою подією  в календарі лютого є свято Стрітення - 15 лютого. Саме тоді, на 40-й день від народження Христа, Марія з Йосипом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. У храмі Пречиста зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією.

          В народній традиції це свято початку весни, перших громів. В Україні посвячена на Стрітення свічка «громниця» вважалася помічною від пожежі, бо її запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти худобу і людей від грому.

          В день Стрітення, прийшовши із церкви, запалювали «громичну» свічку, «щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив».

          Цінувалася також «стрітенська вода», набрана з-під стріхи чи освячена в церкві. В народі казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. При зустрічі сперечаються,кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – весна швидко настане. А якщо похолодніло – ще господарюватиме зима.

Дослідник:

- А зараз давайте згадаємо народні прикмети свята Стрітення.

- Мисливці стверджують: на Стрітення ведмідь барліг валить. Весна уже близько.

- Хуртовина перемітає дорогу – весна буде пізня й холодна.

- Сонячно – ще буде 6 тижнів зими.

      -  Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, якщо увечері – пізніх.

      - Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.

      -  Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.

      -  Як на Стрітення є мороз і нема сонця, буде рання весна.    

      - Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.

      - Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.

 Виступ  краєзнавців.

Вчитель.

- А зараз краєзнавці навчать нас, як потрібно вітатися під час зимових свят.

      У Свят-вечір

- Христос рождається!

- Славимо його!

       На Різдво Христове

- Христос народився!

-  Славимо його.

       На Йордан

- Христос хрестився!

- У ріці Йордан.

 Вікторина

- Яке перше свято відзначають у грудні? ( Введення або третя Пречиста)

- На яке свято печуть калиту? (На Андрія)

- У які свята дівчата намагались передбачити свою долю? (На Андрія, Св. Катерини)

- Хто в зимові свята приносить подарунки? (Дід Мороз і Святий Миколай)

- Як називаються пісні, які виконуються на Різдво і Старий Новий рік? (Колядки і щедрівки)

- Яка вода вважається цілющою? (Йорданська і стрітенська)

- Чому День Св. Валентина відзначають 14 лютого? (В цей день його стратили)

- Коли святкують Стрітення Господнє? (15 лютого)

Вчитель.

-  Які прислів’я ви запам’ятали, знайомлячись із зимовими святами?

- «Розумних треба вчити, а дурні і самі ростуть».

- «Не бажай синові багатства, а бажай розуму».

- «У кого в голові капустяна розсада, тому не поможе й посада».

- «Що напише один дурень, то сто розумних не розбере».

- «Перед розумним і сила поступається».

-  «Хоч око бачить далеко, а розум ще далі».

- Якого свята вони стосуються? (Свята Наума, яке відзначається 14 грудня, бо тоді в школі починалося навчання)

- Ще в давнину люди цінували розум, освіченість. А в наш час, в час науки і техніки не можна обійтись. Тому потрібно вчитися.

- «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить».

- « На Новий рік прибавилось дня на заячий скік».

- «Новий рік – до весни відлік».

- «Зима з снігами – літо з хлібами»

- «Грудень землю грудить, хату студить».

- «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече».

- «Січню морози, а лютому хурделиці».

- «Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче»

- «Не дивниця, що на Різдво метелиця».

- «Місяць лютий спитає, чи взутий».

- «Лютий воду відпускає, а березень підбирає».

 Музичний конкурс.

Проводиться змагання між групами. Перемагає той, хто заспіває більше колядок, щедрівок.

Підведення підсумків

Вчитель підводить підсумок музичного конкурсу, вікторини.

Ми в минуле прагнем повернути,

 Коли прапрадіди ось тут жили.

 І пригадати нині призабуте:

 Які вони традиції несли,

 Які були в них звичаї і жарти,

 Пісні і думи, прагнення мети...

 Минуле забувати нам не варто,

 Щоб у майбутнє праведно іти.

 Оцінювання роботи кожної групи

Висновок. У дітей з’явився інтерес і надалі вивчати історію виникнення різних народних свят, традиції українського народу. В учнів виникло бажання продовжувати цікаві родинні традиції. Під час роботи над проектом діти довідались, як глибоко в сиву давнину сягають наші традиції, звичаї, обряди, прикмети, прислів’я. У них наше коріння, краса та народна мудрість.

 

doc
Додано
1 січня
Переглядів
167
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку