Виховний захід на тему : Моя Україна

Виховний  захід.

„Рідну  землю, де  живемо,  Україною  зовемо”.

Мета.

Розшириши  уявлення  дітей  про  рідну  землю,

про  її  багатства  і  неповторну  красу.

Формувати  почуття  гордості  та  патріотизму.

Виховувати  любов  до  рідного  краю

1учень:

Благословен  той  день  і час,

Коли  прослалась   килимами

Земля,  яку  сходив  Тарас

Малими  босими  ногами.

Вступне  слово  вчителя.

Шановна  громадо! Дорогі  гості,  батьки  і  діти.

Ми  раді  з  вами   зустрітись  на  нашому  святі.

Мамина  пісня,  батькова  хата,   дідусева   казка,  бабусина  вишиванка,  добре  слово  сусіди,  традиційний  звичай  взаємодопомоги,   незамулена  криниця,  з  якої  пив  воду   мандрівник,  задавніла   пам’ятка  на  околиці  села – все  це  родовідна  пам’ять,  наші   символи,  історія,  може,  почасти  й    сумна,  але  в  основі  своїй   велична   і  всестверджуюча.

Сьогодні  ми   ближче   торкнемося   цієї  історії,  в  ній  корінь  роду  українського. І  де  б  ми  не  були,  скрізь   відчуваємо   поклик  рідної  України,  хвилюємося  аж  до  сліз,  коли  чуємо  рідне  слово,

рідну  пісню.

   / Звучить  пісня „  Моя Україна”./                       1

2 учень:

Україно!  Краю  милий,

Краю  золотавий.

Поля  твої  широкополі,

Пісні   дзвінкоголосі,

Міста  наші  рідні,

Сади   пишноцвітні,

Пшениці  ряснії,                                                              

Городи   багатії.

3 учень:

Українська  земле!

Де  є  краще?  Де  миліше?

Як  не  на  Вкраїні?

Тут  городи  і  сади,

Тут  яблука  і  гарбузи.

Тут  олія  й  буряки,

Тут  ягоди  червоні,

Тут  пшениці  золоті,

Ріки  молочні,

Кавуни  красносочні,

Худоба   і  птиця,

Всяка  пашниця.

4 учень:

Каравай  золотавий,

Картопля   смачна.

Зі  святом  усіх  вітаємо,

Щастя  всім   бажаємо.

5 учень:

Струмок  серед  гаю,  як  стрічечка,

На  квітці  метелик,  мов  свічечка.

Хвилюють,  малюють,  квітують  поля,                         2

Добридень  тобі,  Україно  моя!

/ Звучить  пісня „  Мій  край”./

5 учень:

Ой  весна,  весна,  днем  красна!

Що  ти  нам,  Весно,  принесла?

Дівчина – Весна:

Принесла  я   вам  літечко,                                            

Ще  й   рожевую  квіточку,

Та  вроди  людям  житечко,

Ще  й   озимую  пшеницю

І  усякую  пашницю.

6 учень:

Прийшла  до  нас  весна-  красна,

Гаївочку    нам  принесла.

Для  дівчаток  гаївочку,

Для  хлоп’яток    мандрівочку,

Станьте, дівчатка,  у коло,

Заспівайте  весело.

/ Діти  ходять  по  колу  і  співають   українську  народну  пісню „  Ой  є  в   лісі   калина”./

7 учень:

Любіть  Україну  у  сні  й  наяву,

Вишневу свою  Україну,

Красу  її  вічно  живу  і  нову,

І  мову  її  солов’їну.

8 учень:

Мово  рідна,  слово   рідне,

Хто  вас  забуває

Той  ц  грудях   не  серденко,                                      3

Тільки  камінь  має.

 /Звучить  українська  народна  пісня

„ Сів  комарик  на  дубочку”./

8 ученнь:

Бабусина  скринька!  Скільки  цікавих  речей  ми  знайшли  в  ній!  Та краще  нам   про  це  розкажуть   дітки.                                                                                

/одна  з  бабусь  сидить  біля   скриньки./

Учениця / підходить  до  бабусі/

Добридень  бабусю,

Що  Ви  тут  робите?

Бабуся:

Хочу  своє  добро  сонечку  показати.

Учень:   /звертається  до  дітей/

Ми  допоможемо.

Поглянемо,  що  жж  є  у  бабусеній  скринці

/розглядають/

Учениця:

Ой!  Рушник!

 Український  рушник!

 Оздоблений     квітами, зірками,  птахами.

 Скільки  він  промовляє,  серцю  кожного  з  нас!

/діти  розвішують  рушники/

Учень:

Від  сивої  давнини  і  до  наших днів,

У  радості і  в горі  рушник - невід’ємна  частина  нашого  побуту.  Його  можна  порівнювати  з         4

піснею. Без  рушника,  як  і  без  пісні,  неможливе   народження,  одруження,  зустріч  гостей.

Учениця:

В  різних  районах  України  його  називають  по-різному:  „утиральник”,  „стирач”.

Учень:

Після  закінчення  жнив,  хліборобів  зустрічають  з  хлібом  і  сіллю  на  рушникові  і  одягають  обжинковий  вінок.                                                  

Учениця:

На  україні  поширений  звичай  накривати   хліб  на  столі.

Учень:

Коли  син  вирушав з дому  в  далеку  дорогу,

мати   дарувала  йому  рушник,  як  оберіг  від   лиха.

/пісня „  Про  рушник”

Учень:

Весільний  рушник  кожна  дівчина  готувала  собі  заздалегіть.

/пісня „Вишиванка”./

Учениця:

Погляньте,що  ж  ще  ми  знайшли  у бабусиній  скринці.

Учениця:

Погляньте! Яка  на  мені  гарна  вишита  сорочка!

А  дістала  я  її  з  бабусиної  скриньки.

Може  думаєте,  що  вона  туди  відразу  потрапила?

Ні... Вона  пройшла  довгий  шлях...

/пісня „Мамина  сорчка”./

Дівчинка:

Василю,  Василю!                                                          5

Коноплі  сію/імітація/ 

Хустинкою  волочу /імітація/

Заміж  хочу....

Ведуча:

Посіяли  коноплі

Сходять  коноплі,  але....

Діти:  Занадився  журавель,  журавель                    

До  бабиних  конопель,  конопель

/діти  співають/

Сякий-такий  журавель,

Сякий-такий  довгоногий,

Сякий-такий  довгоносий,

Сякий-такий  виступає

Конопель  все  щипає.

Бабуся:

А  я того  журавля  уловлю,  уловлю,

Сіттю  крила  пов’яжу,  пов’яжу.

/діти   повторюють/

Щоб  він  сюди  не   скакав,  не  скакав,

Конопельку  не  щипав,  нен  щипав.

Заключне  слово  вчителя:

Закінчується  наше  свято.

Хай  біда  і  горе  обходять ваш  дім.

Доброго  здоров’я  зичимо  усім.

Ведича:

Живи  Україно,  живи для  краси,                             6

Для  сили,  для  правди,  для  волі,

Шуми Україно,  як  рідні  ліси,

Як  вітер  в   широкому  полі.

/пісня”Наш  край”./

                                                                                       7