Дослідницько- пошуковий проект "Океани Землі" 4клас

Океани Землі

Дослідницько- пошуковий проект

Мета: учити дітей самостійно здобувати знання; добирати матеріали відповідно до теми; працювати в групах, самостійно; поглиблювати знання та уявлення учнів про різноманітний рослинний і тваринний світ океанів та його цінність для життя людей; активізувати пізнавальну активність дітей, спостережливість, критичне мислення, уміння робити висновки; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати та активізувати словниковий запас; виховувати дбайливе ставлення до природи, усвідомлення необхідності дбайливого ставлення до водних багатств Землі, любов до планети в цілому.

Завдання проекту: активізувати читацьку активність учнів; формувати уміння самостійно шукати нову інформацію в різних джерелах; розвивати особистість дитини; формувати в учнів уміння та навички роботи з книгами, екологічну культуру, гуманне ставлення до живої природи.

Тип проекту: за предметною галуззю – міжпредметний, за тривалістю – середньої тривалості; за характером контактів – вчитель, учні 4 класу, батьки; за основним видом діяльності – дослідницько – пошуково – інформаційний; за формою проведення – дослідницько – пошуковий, практична робота із подальшою презентацією здобутої інформації за матеріалами проекту; за кількістю учасників – груповий.

Очікувані результати: зацікавлення учнів проектною діяльністю; практичне застосування дітьми набутих знань; створення ситуації успіху для кожної дитини.

Кінцевий результат: систематизувати знання учнів про океани; оформити лепбук «Океани», стіннівки.

План роботи над проектом:

1. Засідання творчої групи.

Визначення теми та мети проекту. Формування складу груп, розподіл завдань. Обирання форм презентації проекту.

2. Добирання інформації.

Відвідування бібліотеки. Робота з інтернет – ресурсом. Робота з періодичними виданнями.

3. Самостійна робота  учасників проекту за індивідуальними та груповими дослідженнями, творчими завданнями.
4.  Обговорення отриманих результатів у групах.
5. Оформлення їх результатів, презентація.

Завдання для груп:

1-ша група – Тихий океан.

2-га група – Атлантичний океан. 3-тя група – Індійський океан.

4-та група – Північно Льодовитий океан

В кожній групі діти обирають для себе вид діяльності (дібрати інформацію про океан, знайти цікаві факти, загадки про океани, скласти ребуси, кросворди, скласти гру «Знайди слово», намалювати мешканців).

Презентація проекту

Звіт 1-ої групи

1-ий  учень

Тихий океан — найбільший та найглибший на планеті. Він займає третю частину поверхні планети — 180 млн кв. км. Площа Тихого океану більша, ніж загальна площа суші планети Земля. Він має майже трикутну форму, звужуючись у районі Північного полюсу і розширюючись біля Південного.

Середня глибина Тихого океану становить 4280 м. Найглибшою точкою океану, а також і всього світу, є Маріанський жолоб, розташований у західній частині океану завглибшки 11 022 м. Його глибина більша, ніж висота гори Еверест. Учені змогли описати 20 видів тварин, які мешкають на такій глибині.

2-й учень. Він розташований обабіч екватора, має овальну форму. Особливо широкий він біля екватора, тому є найтеплішим з океанів.

На території Тихого океану вільно б розмістилися всі материки і залишилося б місце для ще одної Африки.

3-й учень. У Тихому океані знаходиться найбільша кількість морів — 25, зокрема: Берингове, Охотське, Східно-Китайське, Жовте, Тасманове, Японське.

На дні океану виявили мікробів, до яких не потрапляє сонячне світло, а дихають вони азотом. Ці бактерії живуть на Землі близько трьох мільйонів років і є найдавнішою формою земного життя.

4-й учень. У Тихому океані розташовані 25 000 островів. Це більше ніж у всіх інших океанах разом.

Вулканічна активність і до наших днів створює дедалі нові острови у цьому океані. А також 80 % цунамі формується у глибинах Тихого океану через таку активність.

Над Тихим океаном часто утворюються урагани — сильні штормові вітри, які супроводжуються сильними зливами і величезними хвилями на поверхні води. Урагани завдають значної шкоди та руйнувань прибережним районам та островам.

5-й учень. Тваринний та рослинний світ дуже різноманітний. Температура води коливається від 1 °С на півночі до ЗО °С біля екватора, тому є умови для життя різноманітних живих організмів.

Тваринний світ Тихого океану дуже різноманітний. В океані мешкає близько 100 тис. видів тварин. Другий за площею Атлантичний океан населяють лише ЗО тис. видів тварин. Фауна океану: дельфін білобокий, північний морський слон, синій кит. Налічується понад 6000 видів молюсків: мідії, устриці, кальмари, восьминоги, креветки. Крім величезних безпечних риб тут можна зустріти дуже небезпечних тварин. У цих водах живе морська оса — найотруйніша медуза в усьому світі. Також живе дуже незвичайний волохатий краб. Ученим не вдалося з’ясувати, навіщо йому шерсть.

Половину всіх морепродуктів, що споживає людство, виловлюють саме в Тихому океані, зокрема близько 3 тис. видів риб (оселедець, скумбрія, анчоуси, сардина, тунець, тріска, камбала, палтус, кета та ін.).

6-й учень. Рослинний світ також дуже різноманітний. Особливо багатим є органічне життя в екваторіально-тропічних широтах, в областях поширення коралових рифів між узбережжями Азії та Австралії, де величезні території зайняті кораловими рифами і мангровими чагарниками. Донна рослинність Тихого океану налічує близько 4 тисяч видів водоростей і до 29 видів квіткових рослин. В океані росте найдовша у світі водорість, довжина якої становить близько 60 м.

Звіт 2-ої групи

1-ий  учень. Атлантичний океан — най- тепліший і найсолоніший поміж усіх океанів. Його назва пов’язана з грецьким міфом про гіганта Атланта. «Море, по якому плавають елліни, іменується Атлантичним»,— писав Геродот про цей океан. Він є другим за величиною після Тихого. Глибина океану в середньому становить 3700 м, а в найглибшій точці досягає 8742 м.

2- й учень. Історія дослідження Атлантичного океану дуже цікава. Просторами океану плавали кораблі вікінгів, норманів, фінікійців,

кораблі Христофора Колумба та Івана Крузенштерна. Уперше морське дно було вивчено 1779 року, проте серйозні дослідження почалися у XIX столітті. У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн вивчають природу океану. Океанологи ретельно спостерігають за рухом айсбергів, за Гольфстрімом та досліджують взаємодію океану і атмосфери. За різними природними явищами в океані спостерігають за допомогою штучних супутників Землі.

3- й учень. Моря Атлантичного океану: Балтійське, Середземне, Карибське, Чорне, Саргасове, Азовське, Мармурове, Егейське, Північне.

На Атлантичному океані є багато островів: Канарські, Ісландія, Фолклендські, Британські, Великі Антильські та ін.

По океану проходить тепла течія Гольфстрім, що дарує теплий і м’який клімат європейським державам, які мають вихід до океанічних просторів. Кількість тепла, що переноситься цією течією, можуть виробити тільки 1 000 000 атомних електростанцій разом.

Атлантика проходить через усі кліматичні пояси. Це своєрідна межа, що розподіляє два світи — Старий і Новий. Атлантичний океан — це безліч загадок. Одна з них — Бермудський трикутник, зона, що знаходиться в розташуванні Бермудських островів, у якій зникло безвісті багато судів і літаків.

4-й учень. В Атлантиці, на території Белізського природного рифу, розташований незвичайний природний об’єкт — блакитна діра. Це підводна печера завглибшки 120 м. Тут мають строго окреслений обрис межі кордону темної та світлої води. З висоти, дивлячись на поверхню води, діра здається блакитною і великою.

У районі Північної Атлантики поблизу о. Ісландія знаходиться центр зародження циклонів, що значною мірою впливають на природу всієї Північної півкулі.

5-й учень. Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж Тихого. Але запаси риби та інших морських тварин тут дуже значні. У помірних і холодних широтах водяться кити та ластоногі тварини. Із-поміж риб — оселедець, тріска, камбала та ін., в теплих водах — медузи, краби, різні види акул, летючі риби, морські черепахи, кити, кашалоти. (Демонструє фото.) Також рослинний світ океану вражає різномаїттям водоростей: зелені, бурі, червоні. Донна рослинність розташована завглибшки до 100 м, крім водоростей представлені також квіткові рослини: філоспадикс, зостера, посейдонії. (Демонструє малюнки.)

6-й учень. Води Атлантики біля берегів екваторіальних широт непрозорі, зеленуватого кольору. Це пов’язано з тим, щб тут впадають в океан найповноводніші річки — Амазонка, Конго, Нігер.

Звіт 3-ої групи

1-ий  учень. Індійський океан за розмірами посідає третє місце у Світовому океані. Своєю назвою зобов’язаний Індії, береги якої омиває. (Показує на фізичній карті півкуль.) Вкриває близько 20 % водної поверхні Землі. Середня глибина близько 4 км, а максимальна становить 7729 м у Яванському жолобі. Його води найтепліші.

Індійський океан омиває береги найдавніших цивілізацій, і вважається, що саме його почали досліджувати найпершим. Маршрути перших плавань не виходили далеко у відкриті води, тому древні люди, які проживали на березі океану, вважали його просто величезним морем.

2-й учень. Тваринний світ Індійського Океану багато в чому схожий з Тихим. Це пояснюється широким обміном вод між океанами. Великі коралові рифи Індійський океан ділить з Тихим. У прибережних водах поширені зарості мангрових рослин. Тропічна область океану багата на планктон, який є їжею великих риб — тунця, скатів, акул та ін. Широко поширені різні морські змії та черепахи. Також багато різноманітних молюсків,' голкошкірих, ракоподібних, губок та ін. Цікавий світ ссавців — це беззубі та сині кити, кашалоти, дельфіни, тюлені, морські слони. Істотну роль у житті океану відіграють такі птахи, як чайки, крячки, баклани, альбатроси та на півдні — пінгвіни.

3-й учень. Рослинний світ океану дуже різноманітний. Серед водоростей дуже корисною є агар. Це червона водорость, що сягає 25 см завдовжки. Вживаючи її, людина зміцнює печінку, легеневу систему. Також лікує деякі види раку.

Звіт 4-ої групи

1-ий учень. Найменший з-поміж океанів планети — Північний Льодовитий. Він має всього 4 % усієї площі Світового океану. Максимальна глибина — 5527 м. Кількість морів — 11, найбільші з яких: Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта. Найбільша затока — Гудзонова. Найбільші острови — Гренландія, Шпіцбергер, Нова Земля.

Наприкінці XVIII ст. розпочинають вивчати полярні райони. За результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга було складено карту західної частини океану. Пізніше експедицією норвезького вченого Фрітьофа Нансена було досліджено і вивчено багато невідомих явищ у природі Північного Льодовитого океану. 1932 року російський учений Отто Шмідт очолив експедицію на криголамі «Сибіряков», у ході якої було проведено заміри глибини, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану. Нині для дослідження океану використовують авіацію і космічні апарати, з яких надходить інформація про зміни стану атмосфери над Арктикою та про переміщення криги.

2-й учень. Узимку 90 % площі океану (крім південної частини Баренцевого моря) скуто кригою, улітку — 50 %.

В Арктиці у холодних полярних морях живуть багато видів тварин. Суворі кліматичні¹ умови зумовлюють бідність рослинного світу. Найбільше серед організмів водоростей, здатних жити не тільки в холодній воді, але й навіть на кризі. У водах, наближених до Атлантичного океану, є планктон. Криль, крихітні омари.— ракоподібні істоти — є їжею для риб, молюсків, морських птахів. Тут трапляється найбільша медуза — ціанея, яка сягає в діаметрі 2 метри, а щупальця її витягуються до 20 метрів. Майже скрізь в океані живуть моржі, тюлені та кити. Вони, щоб вижити в крижаній воді, мають товстий шар жиру під шкірою. В океані налічується всього 150 видів риб, зокрема: морський окунь, оселедець, тріска, сайра, палтус, лосось. Щоб вижити в крижаній воді, риби виробляють особливий білок, що не дає їхній крові замерзнути. Також риба є головною їжею для морських ссавців. Найбільший хижак цього океану — це білий ведмідь. Численні морські птахи — чайки, кайри, баклани — на високих скелястих берегах островів улаштовують масові гніздування — «пташині базари».

Спільна робота творчих груп

Учні 4-го класу всі свої творчі роботи об’єднали у лепбук «Океани».

Участь у проекті сприяла розвитку дослідницьких та творчих здібностей дітей, уміння самостійно видобувати систему своїх знань, здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, планувати свою роботу та презентувати її.