Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Кіровоградської облдержадміністрації
Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді
Відділення: фізика і астрономія Секція: теоретична фізика
|
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАПИЛЕНОСТІ ШКІЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ЗВ’ЯЗКУ ПИЛУ І КОРОНОВІРУСУ.
Роботу виконав: Першегуба Ігор Юрійович, учень 8 класу КЗ «Гайворонський ліцей №2» Науковий керівник: Янишина Валентина Миколаївна,
вчитель фізики
|
Гайворон – 2020
ЗМІСТ
1.1. Постановка задачі дослідження
1.2. Основні поняття та визначення
1.3. Історичні відомості з питання дослідження пилу
1.5. Вплив пилу на здоров’я людини та зв’зок пилу з короновірусом
1.6. Методи визначення повітряного пилу
2.2.2. Визначення кількості пилу за допомогою мікроскопа
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Щорічно, на нашу землю осідають десятки мільйонів тон пилу. 70% відсотків пилу утворюється природою, інші 30% людиною - це згорілі частинки нафти, газів, вугілля і дерева. Найістотніше джерело пилу на Землі — це її ґрунт. Вітер видуває величезну кількість частинок ґрунту, які піднімаються високо в небо і переносяться на багато тисяч кілометрів. Друге місце - солі морів і океанів. В атмосферу потрапляють найдрібніші крапельки води, які утворюються з бульбашок, що піднімаються з дна океану. Краплі миттєво зникають, а кристалики солей залишаються в повітрі. Ще вулкани і великі лісові пожежі. Величезна кількість вулканів щороку викидають сотні тисяч тон пилу в атмосферу. Вся ця «краса» разом з вітром прилітає і в нашу школу та осідає на наших шафах і підлозі. Тому наш пил може містити частки вулкана, що знаходиться десь в Африці. Наприклад, Сукарадзіма – вулкан (Японія) кожен рік викидає в атмосферу до 14 мільйонів тон пилу. Пустелі — ще одне джерело пилу. Щорічно, пустеля Сахара постачає від 60 до 200 мільйонів тон. Цей же пил осідає в Україні, Англії та Австралії. Ось звідки береться пил.
Пил утворюється крихітними твердими частинками, розмірів від 0,015 мкм до 10 мкм, що знаходяться в повітрі у зваженому стані. Він, зазвичай, піднімається із землі вітром, потім носиться в повітрі під впливом повітряних течій, поки знов не осяде на поверхню під впливом земного тяжіння або разом з дощем і снігом. У пилу є і залишки космічних тіл після метеоритних дощів, і квітковий пилок, грибки, шерсть тварин і волосся людей, гумова пил, волокна тканин і багато іншого. Це все постійно знаходиться в русі і проникає в наші домівки. Людям необхідне чисте середовища проживання. Тому проблема якісного прибирання приміщень і очищення повітря для нас сьогодні важлива і актуальна.
Судіть самі: людина споживає близько 1 кг їжі і 2 літри рідини в день, а повітря - 500 л/год ( 12 000 літрів/день) в спокою, при фізичній активності - 96 000 літрів. Питання в тому, що для нас найважливіше і життєво важливе?
Мета роботи визначати запиленість повітря в шкільних приміщеннях за допомогою гравіметричного методу. Для цього необхідно розв’язати наступні задачі:
- Визначити основні поняття;
- Розглянути історичні відомості з дослідження властивостей пилу;
- Проаналізувати вплив пилу на здоров’я людини;
- Провести аналіз наукових статей щодо зв'язку пилу і коронавірусу
- Розглянути методи дослідження пилу;
- Провести досліди з визначення запиленості повітря;
- Проаналізувати отримані результати;
- Зробити висновки на основі отриманих результатів.
Пил – дрібні тверді частинки в повітрі, які осідають під дією власної ваги, але деякий час можуть перебувати в повітрі у зваженому стані.
Чинники походження пилу можна умовно поділити на такі види:
- фізичні (електростатичні, броунівський рух, дифузія, конвекційні потоки повітря);
- біологічні (пилок рослин, бактерії, пилові кліщі тощо);
- хімічні (канцерогенні речовини, гази, токсичні метали тощо).
Між фізичним, біологічним і хімічним походженням пилу немає межі, поділ умовний. В роботі розглядається фізичне походження пилу - броунівський рух, дифузія і конвекційні потоки повітря.
Під час досліджень використано гравіметричний (ваговий) метод досліджень – метод кількісного хімічного аналізу, який базується на точному вимірюванні маси визначуваної речовини або її складових частин, виділених в хімічно чистому стані або у вигляді сполук відомого постійного складу.
Коронавірус (SARS-CoV-2) – вірусне антропонозне захворювання з групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), яке зустрічається в усі сезони року та характеризується ураженням верхніх відділів респіраторного тракту
Першовідкривачем броунівського руху був англійський ботанік Роберт Броун (1773-1858), саме в його честь він і названий «броунівським». У 1827 році Роберт Броун займався активними дослідженнями пилку різних рослин. Особливо сильно його цікавило, те, яку участь пилок бере в розмноженні рослин. І ось якось спостерігаючи в мікроскоп рух пилку в овочевому соку, вчений помітив, що дрібні частинки раз у раз здійснюють випадкові звивисті рухи.
Спостереження Броуна підтвердили й інші вчені. Зокрема, частинки мають властивість прискорюватися зі збільшенням температури, а також зі зменшенням розміру самих частинок. А при збільшенні в’язкості середовища, в якому вони знаходилися, їх рух навпаки, сповільнювався. Спочатку Роберт Броун подумав, що він спостерігає рух, навіть «танець» якихось живих мікроорганізмів, адже і сам пилок – це, по суті, чоловічі статеві клітини рослин. Але схожий рух мали і частинки мертвих рослин, і навіть рослин засушених сто років тому в гербаріях. Ще більше здивувався вчений, коли став досліджувати неживу матерію: дрібні частинки вугілля, сажі, і навіть частинки пилу лондонського повітря. Потім під мікроскоп дослідника потрапило скло, різні та різноманітні мінерали. І скрізь були помічені ці “активні молекули”, що перебувають в постійному і хаотичному русі Відкритий Броуном рух незабаром став дуже відомим у наукових колах. Однак довгі роки ні сам Роберт Броун, ні його колеги не могли пояснити причини виникнення цього руху. Броунівський рух був абсолютно безладним і не піддавався ніякій логіці. Теорія руху Броуна була розроблена А. Ейнштейном. Експериментальне підтвердження цієї теорії проводив французький фізик Б. Перрен.
Броунівським рухом називається хаотичний та безладний рух маленьких частинок, як правило, молекул в різних рідинах або газах. Причиною виникнення броунівського руху є зіткнення одних (більш дрібних частинок) з іншими частинками (вже більшими).
Експеримент 1.
Було проведено наступне дослідження. У високу посудину з водою вкинули декілька зерен фарби. Вони опустились на дно посудини, а навколо них незабаром утворилася хмара пофарбованої води. Залишили посудину в спокої на кілька тижнів. Спостерігаючи за нею весь цей час, було помічено поступове поширення забарвлення по всій висоті посудини. У воді спостерігається явище дифузії фарби. Дифузія пояснюється просто. Частинки речовин, що рухаються хаотично, проникають одна в одну, що означає змішування речовин. Найшвидша дифузія виникає в газах. Повільніше - в рідинах, а в твердих речовинах - дуже повільно: роки.
Експеримент 2. Дві гладко відполіровані пластини золота і свинцю пролежали одна на одній близько 5 років. За цей час золото і свинець продиффундували (проникли) один в одного на глибину близько 1 мм.
Причина дифузії є самостійний рух частинок матерії. Збільшення температури тіла призводить до збільшення швидкості руху його частинок. При витіку газ за рахунок дифузії поширюється по всій кімнаті. При певному співвідношенні газу з повітрям утворюється вибухонебезпечна суміш. Газ також може викликати отруєння. Щоб подача газу в приміщення була помітною, легкозаймистий газ змішується з речовинами з різким неприємним запахом.
Пил також поширюється в повітрі в результаті явища дифузії. Але дифузія не єдина причина пилу в повітрі. Ще одна причина - повітряні потоки - конвекція. Конвекція - це вид теплової передачі з переносом речовини. Нагріте повітря піднімається вгору, холодне опускається вниз. Виникають конвекційні потоки, які є транспортерами пилу. Також пил переноситься повітряними потоками, що утворюються в результаті перепадів температур, тиску повітря, бігу. Наприклад: у відкрите вікно потрапляє в приміщення вуличне повітря, яке несе пил, або відкриті двері створюють протяг, який є носієм пилу.
Пил постійно накопичується. Цей процес ніяк неможливо зупинити. Навіть у квартирі, яка наглухо закрита, все одно утворюється велика кількість пилових відкладень. Справа в тому, що пил проникає навіть через найменші щілини в квартирі. Знадобиться тільки повна герметизація, щоб повністю видалити пил. Цікавий той факт, що якщо залишити квартиру на кілька днів і не пускати туди нікого, то повітря в квартирі або в будь-якому іншому приміщенні стане чистіше. Весь секрет у тому, що пил просто осяде, якщо не буде ніяких протягів і рухів молекул повітря.
Пил здатний не тільки губити наше здоров’я, але і пошкоджувати побутову техніку. Накопичуючись всередині комп’ютера, він перешкоджає його охолодженню, так як пил не проводить тепло, що може з часом вивести його з ладу.
У підвішеному стані пил найбільш небезпечний – він легко проникає в легені і накопичується в них. Алергенні властивості пилу відомі століттями. Процес утворення пилу постійно триває – витирається килимове покриття, осипається фарба, пил і вихлопні випари автомобілів попадають з вулиці, люди втрачають волосся, епітелії шкіри, забруднений одяг тощо. Пил є засобом для поширення бактерій і вірусів і сприяє виникненню і поширенню епідемій.
Дихальна система досить надійно захищена від попадання пилу в альвеоли легень. Цей захист ґрунтується на скривленості дихальних шляхів: три носових ходи з зігнутими кістковими пластинками, бронхіальне дерево легень з його розгалуженнями сприяють завихренню повітря, а тому аеросуспензні і високодисперсні аерозолі, підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні.
Я дізнався, що до 6 000 000 000 пилинок осідають на слизових дихальних шляхах за добу. При цьому, якщо їх розмір менше 5 мкм, то плями відкладаються в альвеолах і порушують процес кисневого збагачення крові, і, проникаючи в кров, поширюються кровотоком через органи і тканини організму. Вплив пилу на організм людини може бути дуже серйозним. До 80% резервних можливостей імунної системи витрачаються на боротьбу з пилом, що надходить у дихальні шляхи та кровотік. З часом резервні можливості організму закінчуються, відбувається поломка, і як наслідок - розвиток хвороби.
Сьогодні 10% дітей по всьому світу мають астму, викликану алергенами на пил. Лікарі прогнозують, що незабаром кожен 2-й, буде піддаватися алергії. [1]
Ще коли пандемія COVID-19 почала поширюватися у китайському Ухані, а пізніше - на півночі Італії, вчені звернули увагу на те, яку частку у повітрі цих регіонів, має дрібний пил. Багатомільйонне місто Ухань знане своєю потужною вугільною промисловістю та металургією, хімічними підприємствами та величезними комбінатами з виробництва паперу. Відповідно великою було й забруднення повітря.
Те саме можна було сказати й про Ломбардію на півночі Італії - епіцентр поширення коронавірусу навесні 2020 року. Майже половина італійських жертв СОVID-19 померли тут. Лікарі говорили про те, що висока смертність могла бути пов'язаною з великим вмістом шкідливих речовин у повітрі цих регіонів - через промисловість та екстенсивну модель ведення сільського господарства,погане, забруднене дрібним пилом повітря послаблює імунну систему та шкодить легеням.
Нове дослідження, оприлюднене у профільному журналі Cardiovascular Research, підтвердили це припущення. Адже між високим вмістом дрібного пилу та підвищеним ризиком померти від СОVID-19 є кореляція. Вчені розрахували, що в середньому 15 % від глобальної кількості жертв коронавірусу можна пояснити тим, що померлі довгий час дихали брудним повітрям. Ця цифра сильно відрізняється в залежності від частини світу. У Європі-19%, у Східній Азії – 27%, у Північній Америці – 17%, у Бразилії – 12%, а у Новій Зеландії – лише 1 %.
Найдрібніші пилові частинки призводять до запалень у легенях. Встановлено, що при вірусній інфекції COVID-19 передусім вражається внутрішній шар судин, так званий ендотеліальний шар. Саме цей ендотеліальний шар найбільше страждає від дрібного пилу. Якщо легені ушкоджені ним, вони стають майже беззахисними від SARS-CoV-2.
Забруднення повітря і коронавірус є небезпечною комбінацією для судин і серця,особливо сильним є удар по людях, які вже мали серцеві захворювання. Якщо додати до них COVID-19, з'являється ризик важких станів на кшталт інфаркту чи інсульту. Чим меншою є часточка дрібного пилу, тим більшою є вірогідність, що він потрапить у кровообіг та звідти буде всмоктаний судинами. Дрібним пилом є ядра вуглецю, на поверхні яких зберігаються такі шкідливі речовини, як, наприклад, алюміній, свинець, нітрати або сульфати. Вони зависають у повітрі і потрапляють до нього, наприклад, з промислових димоходів. Іноді їх називають сажею, іноді - піщинками. Джерелом їхньої появи є також шини та гальмівні колодки, мікропластик, пилок та пил з будівельних майданчиків.
Сільське господарство робить великий внесок у забруднення дрібним пилом завдяки викидам аміаку, залишкам добрив та утилізації відходів. Оксид азоту, джерелом якого часто є дизельні двигуни, посилює шкідливі властивості дрібного пилу.
Науковці розрізняють декілька категорій дрібного пилу за розміром. Подекуди його часточки можуть сягати 100 мікрометрів, іноді - лише декількох нанометрів. Особливо небезпечними є так звані ультрадрібні пилові частки з діаметром менше 0,1 мікрометра або 100 нанометрів. Таким є також розмір вірусу. [2]
Небезпека, яка походить від високої концентрації дрібного пилу, недооцінюється суспільством. Через пандемію COVID-19 вже померло більше одного мільйона людей, але через високу концентрацію дрібного пилу в світі щороку вмирають майже дев'ять мільйонів осіб. Необхідне переосмислення проблеми. З вакцинами, які зараз розробляються, у найближчому майбутньому можна буде взяти коронавірус під контроль. Але вакцини проти поганого повітря розробити не вийде.
Поширення коронавірусу пов'язано з забрудненням повітря. Експерти вважають, що вірус SARS-CoV-2 (міжнародна назва ) може передаватися за допомогою частинок пилу.
Всесвітня організація охорони здоров’я, до складу якої входить 194 країни визнала, що є дані, які вказують на можливість передачі коронавірусу в закритих приміщеннях і в місцях великого скупчення людей повітряно-пиловим шляхом. Повітряно-пилова передача це коли крихітні частинки знаходяться у повітрі довше, переносяться далі і можуть попасти у дихальні шляхи іншої людини. Повітряно-крапельна передача коли краплі слини чи слиз, що виділяються з кашлем та чиханням, попадають у очі, ніс чи рот іншої людини. При повітряно-пиловій передачі вірус потрапляє в організм з частинками пилу. Імовірність такого зараження невелика - коронавірус довго живе у вологому середовищі, але як тільки потрапляє в сухе місце - він гине через 2 - 4 години. Однак цього часу може бути досить, щоб заразитися.
Основні забруднювачі та їх вплив на здоров'я людини наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Основні забруднювачі та їх вплив на здоров'я людини
Забруднювачі |
Вплив |
Туман |
Респіраторні захворювання, рак легенів |
Вуглеводнів |
Рак |
Чадний газ |
Ослаблення розумової діяльності, сонливість, головні болі, прискорене серцебиття, задишка, безпліддя, інфаркт |
Оксиди азоту
|
Респіраторні захворювання, злоякісні захворювання, нарости, ішемічна хвороба серця |
Оксиди сірки |
Респіраторні захворювання |
Свинець та інші важкі метали |
Нервові розлади, анемія, втрата пам'яті, сліпота, гіпертонія |
Озон |
Подразнення слизових оболонок |
Кислоти |
Напади астми |
Комплексні ефекти, фотохімічні ефекти, смог |
Головні болі, нудота, подразнення слизових очей, горла, захворювання легень, астма |
Метод ваги (гравіметрія) в даний час використовується для кількісної характеристики запиленості повітря – метод кількісного хімічного аналізу, який базується на точному вимірюванні маси визначуваної речовини або її складових частин, виділених в хімічно чистому стані або у вигляді сполук відомого постійного складу. [3]
Спостереження – це пасивний метод наукового дослідження, при якому спостерігач не впливає на розвиток подій.
Експеримент – це цілеспрямоване багаторазове відтворення явища у спеціально створених умовах і планомірне вивчення його під час виконання певних дій.
Моделювання – це особливий пізнавальний процес, коли людина замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожу із ним модель, досліджує її, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.
Вимірювання фізичної величини — це процес порівняння її з такою самою фізичною величиною, прийнятою за одиницю.
Я провів опитування 57 учнів 5-11 класів:
«Що ти знаєш про пил?»
1.Звідки береться пил?
2. Як пил проникає у приміщення?
3. Як ви боретесь з пилом ?
4. Як часто робите вологе прибирання у своїй оселі?
5. Як часто і чим витираєте пил?
6. Де збирається найбільше пилу?
7. У якому взутті ви ходите вдома?
8. Чим шкідливий пил?
9. Які хвороби може викликати пил?
10. Що слід робити, щоб було менше пилу в оселі?
11. Чи є у тебе хвороби, пов’язані з пилом?
Найбільшу проблему становило перше питання: 29 учнів не знали, де береться пил. На 8-е запитання відповіді не знали 16 учнів. Проблемним виявилось друге запитання: не всі дали вірні відповіді щодо джерел проникнення пилу у приміщення. На дев’яте запитання відповіді більшості опитаних були однакові – алергія. Хвороби, пов’язані з пилом, серед опитуваних учнів мають троє. На решту запитань учні дали різноманітні відповіді.
Для кількісної оцінки запиленості повітря я використовував гравітаційний (ваговий) метод.
Обладнання: дистильована вода, шматочки марлі, спиртовка, випаровувач, ваги.
Я визначив кількість пилу, який відкладається на поверхні приміщення 1 м2. Дослідження проводилися в п'яти місцях: при вході в школу, в класі, біля дошки, на столі, на підвіконнях. Дослідження проводилися восени та взимку о 8.30 ранку до початку навчального дня і о 14.30 годині дня. Проби були взяті наступним чином: шматочком марлі збирався пил з поверхні площею 1010 см, марлю залив дистильованою водою, ретельно виполіскував. Потім вода випарувалася. За допомогою вагів визначив вага пилу. Використовуючи отримані дані, визначив масу пилу з поверхні площею 1 м2.
Знаючи точний час накопичення пилу, можна розрахувати середню норму відкладення пилу за навчальний день за формулою:
де m - маса пилу (г), S - поверхня, з якої було взято зразок (м2), t – час відкладення пилу (6 годин) на сухій гладкій поверхні.
Результати досліджень увійшли до таблиць (Додатки А-В).
Обладнання: мікроскоп з об’єктивом «Х8» (восьмикратне збільшення), гліцерин, предметні та покривні скельця, піпетка.
На предметні скельця наніс по 1 краплі гліцерину. Ці скельця були встановлені на 20 хвилин на висоті до 1 метра від підлоги. Потім накривав краплю з осілим на неї пилом покривними скельцями, таким чином готував мікропрепарат і розміщував його на предметному столику мікроскопа. Потім збільшував, щоб в полі зору мікроскопа було максимально чітке коло і зображення та рахував кількість пилинок у краплі.
Інше дослідження визначення рівня запиленості я провів наступним чином: на предметне скельце наклеїв невеликий шматочок подвійного скотчу і робив відбитки з підлоги в різних місцях та розглядав під мікроскопом. Наприклад, на цих фото стан підлоги першого поверху школи у кінці другої перерви і після того, як підлогу помили. Видно радикальне покращення – зменшення запиленості після вологого прибирання.(Рис. 2.2.1)
а б
Рис.2.2.1. Стан підлоги першого поверху школи у кінці другої перерви
а – до вологого прибирання, б – після вологого прибирання
В класах, де протягом уроку багато писали на дошці, було виявлено багато крейди: кабінет фізики (Рис. 2.2.2 )
Рис.2.2.2. Кількість крейди біля дошки після уроку
Рівень запиленості менший там, де в класах багато квітів: (Рисунок 2.2.3)
Рис.2.2.3. Запиленість повітря в кабінетах з квітами
а – кабінет математики, б – кабінет інформатики, в – кабінет хімії
Ще один простий тест на чистоту: - біла серветка, якою витерли підлогу до вологого прибирання і після (Рис. 2.2.4); - стан чистоти підвіконня на початку дня і в кінці занять (Рис. 2.2.5).
Рис.2.2.4. Біла серветка, якою витерли підлогу до вологого прибирання і після
Рис.2.2.5. Стан чистоти підвіконня на початку дня і в кінці занять
Проаналізувавши результати виконаної роботи, я отримав такі дані: швидкість осідання пилу в осінній час більше в 1,3 рази в зоні рекреації; в 1,5 рази у класі; у 2 рази на місце учня і у 2 рази на підвіконня.
Процес утворення пилу постійно триває. В середньому 150 учнів проходять через класну кімнату за навчальний день. Кожен учень є джерелом пилу, який є продуктом життєдіяльності (обрізки волокон тканин, частинок металу, паперу, волосся, вовни тощо). Відсутність заміни взуття є однією з причин збільшення кількості пилу в приміщенні. Ще однією причиною пилу є суха крейда, з якою вчитель і учень повинні працювати під час уроку.
В ході робіти були зроблені наступні висновки: на швидкість осідання пилу на сухій гладкій поверхні при кімнатній температурі впливають наступні фактори:
Сезонне явище (підвищена вологість, сніг, перепад температур, при низьких температурах явище броунівського руху і дифузії сповільнюється);
Ефект протягу (менше взимку, так як вікна закриті і утеплені).
Досліджуючи утворення пилу в приміщеннях, я дізнався, що сім'я з 3-х чоловік виробляє близько 1 кг пилу на місяць. А учні одного класу близько 9 кг на місяць. Пил, що накопичується, сприяє загостренню таких хронічних захворювань, як астма, алергія і цукровий діабет, але і це ще не все. Пил не тільки будить вже наявні в організмі хвороби, але призводить до виникнення нових, наприклад: захворювань вірусного характеру, бронхіальної астми, порушень слуху, захворювань нирок, менінгіту, захворювань шкіри. У ході дослідження запиленості різних місць в школі з'ясувалося, що найбільш запилені місця це рекреація та навчальний кабінет.
ВООЗ визнала, що є дані, які вказують на можливість передачі коронавірусу в закритих приміщеннях і в місцях великого скупчення людей повітряно-пиловим шляхом.
Для того, щоб було менше пилу в повітрі, необхідно вжити конкретних заходів:
- необхідність міняти взуття;
- систематичне вологе прибирання;
- проводити профілактичні роботи з вентиляцією, яка регулює обмін повітря в приміщенні, створює необхідну чистоту, температуру, вологість, рухливість повітря;
- використовувати більш тверду крейду на уроках або працювати з маркерами;
- на великих перервах провітрювати приміщення;
- тримати у приміщеннях побільше квітів, вони очищують повітря та насичують атмосферу приміщення киснем і позбавляють від багатьох патогенних мікроорганізмів.
1. Присяжнюк В.Є. Захворюваність дитячого населення окремих регіонів України в залежності від екологічного стану довкілля/ 2004.– Вип. 43.– С. 52-57.
2. Пирожков С.І. Концепція ризику та екологічна безпека /Довкілля та здоров`я. – 1996. – № 1. – с.12-15
3. Грицайчук В. В. Основи екології: навчальний посібник / – Харків: «ОВС», 2004. – С. 124–125.
Додаток А
Середня норма відкладення пилу восени
Приміщення |
Маса пилу, г 8:30. |
Маса пилу, г 14:30 |
|
Рекреація (1 поверх). |
1,5 |
3,5 |
50 |
Клас. |
1,5 |
3 |
37,5 |
Місце вчителя (біля дошки). |
1,5 |
2 |
12,5 |
Місце учня (парта). |
0.001 |
0,003 |
0,0 5 |
Підвіконня. |
1,5 |
2,5 |
25 |
Діаграма
Додаток Б
Середня норма відкладення пилу взимку
Приміщення |
Маса пилу, г 8:30 |
Маса пилу, г 14:30 |
|
Рекреація (1 поверх). |
1,5 |
3 |
37,5 |
Клас. |
1,5 |
2,5 |
25,0 |
Місце вчителя (біля дошки). |
1,5 |
2 |
12,5 |
Місце учня (парта). |
0,001 |
0,002 |
0,0 25 |
Підвіконня. |
1,5 |
2 |
12,5 |
Діаграма
Додаток В
Середня норма відкладення пилу в різні пори року
Приміщення |
Середня норма відкладення пилу взимку, г |
Середня норма відкладення пилу восени, г |
Рекреація (1 поверх) |
37,5 |
50 |
Клас |
25,0 |
37,5 |
Місце вчителя (біля дошки) |
12,5 |
12,5 |
Місце учня (парта) |
0,025 |
0,05 |
Підвіконня |
12,5 |
25 |
Діаграма
1