ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ І СУСПІЛЬСТВО НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 6 КЛАСУ на 105 годин , 3 години на тиждень

1. 1.

 1

Вступ. Історія – наука про минуле людства.

 – Складання асоціативного грона до терміна «історія»

– Віртуальна екскурсія до історичного музею та її обговорення

– Робота з текстом підручника (знайомство з його структурою)

Після цього уроку учень/учениця:

 - використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів

– виокремлює основне і другорядне в тексті.

2. Розділ 1. ІНСТРУМЕНТИ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ (12 год.)

2. 2

1

Цивілізація: матеріальне та духовне вираження. Найдавніші цивілізації світу.

– Складання асоціативного грона до терміна «історія»

– Віртуальна екскурсія до історичного музею та її обговорення

– Укладання переліку ознак цивілізації

Після цього уроку учень/учениця:

– виокремлює основне і другорядне в тексті

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

3. 3.

1

Історичні джерела. Усні, писемні, речові. Музеї, архіви. Фото-, аудіо-, відео джерела. Археологічна культура.

– Відображення отриманої інформації графічно (схеми, таблиці, діаграми). Укладання схеми «Історичні джерела»

– Вправи на визначення видів історичних джерел

– Моделювання археологічного дослідження – Упорядкування переліку загальних ознак археологічної культури

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел

– пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах

– визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (у межах теми)

– добирає приклади, які розкривають поняття/ терміни, що використовуються в межах теми

– виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах

1

Практична робота. Історичні джерела

5. 4.

1

Історичні дослідження.

– Створення переліку/глосарію/

тулбоксу (Toolbox – коробка з

інструментами) із новими поняттями теми

– Укладання таблиці «Спеціальні історичні дисципліни»

– Запис власних міркувань на тему «Історичні пам’ятки»

Після цього уроку учень/учениця:

– визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела – визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя

 – формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

6. 5.

1

Спеціальні історичні дисципліни, історичні пам’ятки, історичні відкриття.

– Створення переліку/глосарію/

тулбоксу (Toolbox – коробка з

інструментами) із новими поняттями теми

– Укладання таблиці «Спеціальні історичні дисципліни»

– Запис власних міркувань на тему «Історичні пам’ятки»

Після цього уроку учень/учениця:

– визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела – визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя

– формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

7. 6.

1

Визначні історичні пам’ятки України. Етнографія та етноніміка.

– Створення переліку/глосарію/

тулбоксу (Toolbox – коробка з

інструментами) із новими поняттями теми

– Укладання таблиці «Спеціальні історичні дисципліни»

– Запис власних міркувань на тему «Історичні пам’ятки»

Після цього уроку учень/учениця:

– визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела – визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя

 – формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

8. 7.

1

Практична робота з розділу» Інструменти історичної науки»

9. 8.

1

Історична карта. Історичний простір. Історичні регіони світу. Історико-етнографічне районування України.

– Робота з історичною картою, «читання» легенди карти, позначення на карті історикогеографічних регіонів України – Пошук інформації в інтернеті за запропонованими критеріями – Віртуальна/реальна екскурсія музеями-скансенами України та її обговорення – Укладання таблиці «Історичні регіони світу»

Після цього уроку учень/учениця:

– виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення – співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо)

– визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження

– виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) – наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

– розрізняє відносно сталі та змінні об’єкти карти

10. 9.

1

Історичний час. Періодизація історії людства.

– Створення стрічки часу, нанесення на стрічку часу періодів історії людства – Упорядкування хронологічного ряду, вправи із історичною картою та стрічкою часу, співвіднесення історичних подій із відповідним періодом

– Розв’язування хронологічних

задач.

Після цього уроку учень/учениця:

- пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік ― століття ― тисячоліття)

– розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

11. 10.

1

Історична математика. Літочислення. Римські цифри.. Практична робота.

– Створення стрічки часу, нанесення на стрічку часу періодів історії людства – Упорядкування хронологічного ряду, вправи із історичною картою та стрічкою часу, співвіднесення історичних подій

Після цього уроку учень/учениця:

- пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік ― століття ― тисячоліття)

– розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

1

Лінія часу Практична робота

із відповідним періодом

– Розв’язування хронологічних

задач.

13. 11.

1

Періодизація

історії України.

– Нанесення на стрічку часу періодизації історії України – Створення мультимедійного продукту або візуалізації ключових процесів стародавньої історії на території України – Встановлення тривалості історичних подій – Створення повідомлення на історичну тематику – Розв’язування хронологічних задач на матеріалі теми

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації

 – встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

14. 12.

1

Ключові

процеси на території України від доісторичного періоду до завершення доби Стародавнього світу

15. 13.

1

Підсумкова робота з розділу «Інструменти історичної науки» ГР 1

Розділ 2. ЛЮДИНА, ПРИРОДА, СВІТ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЧЕЙ У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (22 год.)

16. 14.

1

Праісторія – дописемний період. Формування і розселення людини. Первісність.

– Виготовлення робочого аркуша/лепбуку «Кам’яний вік»

– Віртуальна мандрівка в минуле (складання плану, репортажзвіт про мандрівку)

Після цього уроку учень/учениця:

– Виготовлення робочого аркуша/лепбуку «Кам’яний вік»

– Віртуальна мандрівка в минуле (складання плану, репортажзвіт про мандрівку)

17. 15

1

Кам’яний вік у «біографії» людства. Періодизація кам’яної доби.

18. 16.

1

Палеоліт

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Екскурсія в історичний музей та її обговорення/звіт-репортаж

Після цього уроку учень/учениця:

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Екскурсія в історичний музей та її обговорення/звіт-репортаж

19. 17.

1

Мезоліт. Зміна природних..

1. Зміна природних умов. Зникнення льодовика.

2. Господарювання доби мезоліту. Приручення тварин. 

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Віртуальна мандрівка в минуле (складання плану, репортажзвіт про мандрівку)

Після цього уроку учень/учениця:

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Екскурсія в історичний музей та її обговорення/звіт-репортаж

20. 18-19

1

Пам’ятки палеоліту та мезоліту на території України. Практична робота.

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Екскурсія в історичний музей та її

Після цього уроку учень/учениця:

– Наведення прикладів впливу зміни природних умов на діяльність людини

– Екскурсія в історичний музей та її обговорення/звіт-репортаж

1

Пам’ятки палеоліту та мезоліту на території України. Практична робота.

обговорення/звіт-репортаж

22. 20

1

Неолітична революція – перехід до відтворювального господарювання. Поява землеробства і скотарства. Кочовий та осілий способи життя. 

– Складання глосарію «Неолітична революція»

– Створення графічного коміксу про землеробів Шумеру або перших землеробів та скотарів України

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю – установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу – розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

23. 21

1

Найдавніші землероби світу

– Складання глосарію «Неолітична революція»

– Створення графічного коміксу про землеробів Шумеру або перших землеробів та скотарів України

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю – установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу – розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

24. 22

1

Перші землероби та скотарі на території України. Практична робота.

– Складання глосарію «Неолітична революція»

– Створення графічного коміксу про землеробів Шумеру або перших землеробів та скотарів України

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю – установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу – розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

25. 23

1

Писемність. Малюнкове письмо. Матеріали для письма. Способи письма.

– Учнівські активності «Малюнок на скелі/камені», створення глиняної таблички із клинописним текстом

Після цього уроку учень/учениця:

– використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження

– описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури

1

Найвідоміші писемні пам’ятки доби Стародавнього світу.

– Укладання «каталогу» найдавніших писемних пам’яток

– «Читання» зразків давніх написів

– формулює висновок, судження на основі наведених фактів

27. 24

1

Мідно-кам’яна доба. Початок обробки металів. Ремесла. Обмін ― торгівля. Трипільська та середньостогівська культури. Орне землеробство. Протоміста

– Віртуальна/реальна екскурсія в музей трипільської культури

– Створення малюнка трипільської кераміки із традиційними символами

– Робота з картою – Розв’язування хронологічних задач на матеріалах теми

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

28. 25

1

Трипільці. Практична робота.

– Створення графічного коміксу про  перших землеробів та скотарів України

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю – установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу – розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

29. 26

1

Підсумкова робота з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн. змісту».

30. 27

1

Бронзова доба. Матеріали і технології. Перші штучні матеріали (кераміка, тканина, бронза), пристрої та знаряддя праці (ручний дриль та ін.). Винайдення колеса. Гончарний круг, транспорт. Житла. Поселення. Посуд. Їжа. Одяг. Міграції.

– Створення мультимедійного продукту або візуалізації, карток Вrain Вox («Скриньки знань») до теми уроку (постери із малюнками винаходів епохи бронзи та запитаннями до ілюстрації)

– Формулювання запитань для уявного/реального інтерв’ю з ученими-істориками

Після цього уроку учень/учениця:

– встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

– виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

31. 28

1

Ранній залізний вік. Зброя. Військова справа. Матеріальна культура: загальні риси. Споруди житлові та громадські. Монументальні споруди. Культові споруди.

– Створення Lego-поселення залізного віку

– Формування мультимедійного продукту або візуалізації пам’яток матеріальної культури, спроба їх систематизації за видами чи територіями

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю – установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу – наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо – визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

32. 29

1

Перші цивілізації Давнього Єгипту. Особливості співіснування з природою та досягнення їх матеріальної культури.

– Реалізація проєкту «Цивілізації Стародавнього світу» (малюнок, інтерактивний плакат, Minecraft-поселення, відеоролик тощо)

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

– Укладання порівняльних таблиць

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

1

Дворіччя (Месопотамія). Природа і люди

– Запис власних міркувань щодо розвитку матеріальної культури окремих територій

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі.

34. 30

1

Цивілізації Індії та Китаю — особливості співіснування з природою та досягнення їх матеріальної культури. Побут, їжа, одяг, житло.

– Реалізація проєкту «Цивілізації Стародавнього світу» (малюнок, інтерактивний плакат, Minecraft-поселення, відеоролик тощо)

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

– Укладання порівняльних таблиць

– Запис власних міркувань щодо розвитку матеріальної культури окремих територій

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі.

35. 31

1

Перші цивілізації Передньої Азії.  Хети, фригійці, лідійці, фінікійці

– Реалізація проєкту «Цивілізації Стародавнього світу» (малюнок, інтерактивний плакат, Minecraft-поселення, відеоролик тощо)

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

– Укладання порівняльних таблиць

– Запис власних міркувань щодо розвитку матеріальної культури окремих територій

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі.

1

Філістимляни, юдеї, перси.

37. 32

1

Матеріальна культура населення Стародавньої Греції. Побут, їжа, одяг, житло.

– Реалізація проєкту «Цивілізації Стародавнього світу» (малюнок, інтерактивний плакат, Minecraft-поселення, відеоролик тощо)

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

– Укладання порівняльних таблиць

– Запис власних міркувань щодо розвитку матеріальної культури окремих територій

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі.

38. 33

1

Матеріальна культура населення Стародавнього Риму. Побут, їжа, одяг, житло.

– Реалізація проєкту «Цивілізації Стародавнього світу» (малюнок, інтерактивний плакат, Minecraft-поселення, відеоролик тощо)

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Робота з картою

– Укладання порівняльних таблиць

– Запис власних міркувань щодо розвитку матеріальної культури окремих територій

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі.

39. 34

1

Населення території України раннього залізного віку. Землероби та кочівники.

– Виготовлення візуалізації/ порівняльного колажу «Землероби та кочівники України»

– Робота з картою

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Віртуальна екскурсія в минуле та репортаж-звіт

– «Інтерв’ю» з мешканцем грецького поселення на території України

– Складання асоціативного грона

Після цього уроку учень/учениця:

– встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

 – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані – пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя.

40. 35

1

Велика грецька колонізація. Грецькі колонії на території України – господарський аспект.

– Виготовлення візуалізації/ порівняльного колажу «Землероби та кочівники України»

– Робота з картою

– Розв’язування хронологічних задач за матеріалами теми

– Віртуальна екскурсія в минуле та репортаж-звіт

– «Інтерв’ю» з мешканцем грецького поселення на території України

– Складання асоціативного грона

Після цього уроку учень/учениця:

– встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

 – описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані – пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя.

41. 36

1

Підсумкова робота з розділу» ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

42. 37

1

Комплексна підсумкова робота

Розділ 3. ЛЮДИНА, СВІТ ЇЇ УЯВЛЕНЬ ТА ІДЕЙ У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (17 год.)

43. 38

1

Перші світоглядні уявлення. Стихійні знання. Релігійні уявлення доісторичного періоду: тотемізм, анімізм, фетишизм. Магічні дії. Первісні художники. Світогляд і цінності.

– Робота з історичними термінами. Складання глосарію

– Робота з текстом підручника

 – Пошук ілюстрацій-прикладів до матеріалів теми

– Підбір прикладів відображення світоглядних уявлень у казках, міфах, переказах

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах

– розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/вторинні, текстово-візуальні

1

Релігійний світогляд перших цивілізацій.    

тощо)

45. 39-40

1

Вірування мешканців стародавніх Греції і Риму

– Наведення прикладів монотеїстичних та політеїстичних релігій

– Виготовлення лепбуку богів та міфічних героїв Стародавнього світу

– Укладання таблиці «Світові релігії»

– Пошук додаткових ілюстрацій до матеріалів теми

Після цього уроку учень/учениця:

– встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

46. 41

1

Поява християнства.

– Наведення прикладів монотеїстичних та політеїстичних релігій

– Виготовлення лепбуку богів та міфічних героїв Стародавнього світу

– Укладання таблиці «Світові релігії»

– Пошук додаткових ілюстрацій до матеріалів теми

Після цього уроку учень/учениця:

– пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

– виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах

 – розрізняє тексти соціального та історичного змісту

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

47. 42-43

1

Духовний світ трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів, слов’ян. Практична робота.

– Наведення прикладів монотеїстичних та політеїстичних релігій

– Виготовлення лепбуку богів та міфічних героїв

Після цього уроку учень/учениця:

– наводить приклади етнічного, релігійного, культурного та іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні

1

Духовний світ трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів, слов’ян. Практична робота

Стародавнього світу

– Пошук додаткових ілюстрацій до матеріалів теми

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

49. 44-45

1

Освіта і виховання у Єгипті та Дворіччі.

– Створення STEM- моделей винаходів цивілізацій Стародавнього світу

 – Створення оповідання про життя свого

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах; пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх

1

Освіта і виховання у Давніх Індії та Китаї.

ровесника в Стародавньому світі

життя, станом суспільства

– обґрунтовує користь обміну досвідом та взаємонавчання, пояснює значення освіти в житті людини

51. 46

1

Зародження наукових знань. Найважливіші наукові досягнення цивілізацій Стародавнього світу.

– Уявна прес конференція із діячами науки Античності

– Укладення «каталогу» наукових та технічних досягнень

– Систематизація досягнень за галузями, територіями, важливістю (на вибір)

Після цього уроку учень/учениця:

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому

– наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи

– розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/вторинні, текстово-візуальні тощо)

52. 47-48

1

Літературні пам’ятки Стародавнього світу. Бібліотеки.

– Створення буктрейлерів до літературних творів Стародавнього світу – Обговорення змісту пам’яток літератури (на вибір)

 – Систематизація пам’яток літератури за жанрами/країнами (на вибір)

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо)

1

Література Греції і Риму. Біблія.

– розрізняє тексти соціального та історичного змісту – визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації

– послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури

1

Літературні надбання Давніх Індії та Китаю

55. 49

1

Підсумкова робота з розділу ГР1 «Орієнтуться в істор. Часі»

56. 50-51

1

Мистецтво. Найвідоміші пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури цивілізацій Стародавнього світу.

– Віртуальна мандрівка до музею для ознайомлення із пам’ятками образотворчого мистецтва цивілізацій Стародавнього світу

– Використання ресурсу artsandculture.google для

Після цього уроку учень/учениця:

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на

1

Образотворчу мистецтво та архітектура Стародавніх цивілізацій Дворіччя і Передньої Азії.

знайомства з пам’ятками культури

людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

58. 52

1

Мистецтво та архітектура Давніх Греції та Риму.

– Підготовка повідомлення про сім чудес світу

 – Використання ресурсу earth.google для віртуальної мандрівки до одного із семи чудес світу (на вибір), звіт про «мандрівку»

Після цього уроку учень/учениця:

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– добирає інформацію за заданими критеріями

59. 53

1

Еллінізм.  Антична культура

- Віртуальна мандрівка до музею для

Після цього уроку учень/учениця:

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

1

Образотворче мистецтво та архітектура Давнього Риму.

ознайомлення із пам’ятками образотворчого мистецтва цивілізацій Стародавнього світу

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

1

Сім чудес світу. 

– Використання ресурсу artsandculture.google дл

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

62. 54

1

Античний театр.

– Інсценізація уривка із античних драматичних творів

 – Використання ресурсу earth.google для віртуальної мандрівки

– Використання ресурсу artsandculture.google для знайомства з пам’ятками Стародавніх Риму та Греції

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

– наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи

63. 55

1

Олімпійські ігри. Гладіатори.

– Аналіз історичних джерел про проведення Олімпійських ігор

– Виготовлення промопродукції для Олімпійських ігор у Стародавній Греції

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

 – наводить приклади і пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності

64. 56

1

Громадський простір суспільств Стародавнього Сходу та Античності. 

 – Використання ресурсу earth.google для віртуальної мандрівки

– Використання ресурсу artsandculture.google для знайомства з пам’ятками Стародавніх Риму та

Після цього уроку учень/учениця:

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи

– пояснює відмінності між громадським та особистим простором

 – наводить приклади і пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності

Громадський простір у Давньому Римі

Греції

– добирає інформацію за заданими критеріями

– зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

– висловлює власне судження про культурне розмаїття та його цінність для суспільства

66. 57-58

2

Розвиток культури та мистецтва давнього населення України. Практична робота.

– Віртуальна мандрівка до музею для ознайомлення із пам’ятками образотворчого мистецтва цивілізацій Стародавнього світу

– Використання ресурсу artsandculture.google для знайомства з пам’ятками культури

Після цього уроку учень/учениця:

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

67. 59

1

Розвиток культури та мистецтва давнього населення України. Практична робота.

68. 60

1

Підсумкова робота з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн. змісту»

Розділ 4. ЛЮДИНА, СУСПІЛЬСТВО, ВЛАДА В ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ (18 год.)

69. 61-62

1

Розвиток людських колективів у доісторичний (дописемний) період. Виникнення перших держав. Ознаки держави. Форми державного правління.

- Складання глосарію теми

– Формулювання запитань до медіатекстів, пов’язаних з темами, що вивчаються

– Формування асоціативного грона до питань теми

– Створення самостійного письмового висловлювання про права людини в стародавньому

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

– визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації

 – формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням

1

Виникнення перших держав.  

суспільстві

отриманих знань та власного досвіду

71. 63

1

Імперії: формування, розквіт, занепад (загальний огляд). Рабство.

– Формування асоціативного грона до питань теми

– Створення самостійного письмового висловлювання про права людини в стародавньому суспільстві

– Участь у дискусії «Чому імперії занепадають?»

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

– визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації

72. 64

1

 Демократія. Міста-держави.

- Складання глосарію теми

– Формулювання запитань до медіатекстів, пов’язаних з темами, що вивчаються

– Участь у міні проєкті «Рабство і демократія в Стародавньому світі»

Після цього уроку учень/учениця:

– пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина

– наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання

– виявляє мову ворожнечі

– пояснює значення громадсько-політичних понять (зокрема демократія, свобода, права, право/закон) з допомогою вчителя

– розрізняє повноваження органів влади і приватних осіб

– розрізняє тексти соціального та історичного змісту

73. 65

1

Правила співжиття. Звичаєве право. Найдавніші збірки законів Стародавнього Сходу та Античності. Покарання.

- Складання глосарію теми

– Формулювання запитань до медіатекстів, пов’язаних з темами, що вивчаються

– Створення самостійного письмового висловлювання про права людини в стародавньому суспільстві

Після цього уроку учень/учениця:

– зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти – формулює висновок, судження на основі наведених фактів

– аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися

 – виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

 – формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду

1

Рабство в давніх суспільствах.

75. 66-67

1

Давньоєгипетська держава.

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах

– встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

– добирає інформацію за заданими критеріями

– формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду

– пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу своєю діяльністю

– топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

– розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому

1

Давньоєгипетська суспільство

77. 68-69

1

Особливості розвитку суспільства і державної влади у Передній Азії. Вавилон, Ассирія, Фінікія, Персія, Ізраїльсько-Іудейське царство.

– «Репортаж з минулого» (складання тексту та обговорення візуального ряду для інформаційної телепередачі чи ютубканалу (уявних чи реальних))

– Участь у дискусії «Чому відбувалися війни?»

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

– зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів

– послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури

– наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

1

Ассирія. Імперії І тис. до н.е.

Імперія Ахеменідів.

Держави Східного Середземномор’я у давнину

81. 70

1

Держава і суспільство давніх Індії та Китаю. Цікаві події їх військово-політичної історії.

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

. Історія давньокитайської державності

83. 71-72

. Крито-мікенська доба.

– Синхронізація подій та процесів на території України з етапами розвитку держав Стародавнього світу

– Віртуальні мандрівки в минуле (країни/періоди – на вибір)

– Участь у проєкті «Сліди епохи Античності в сьогоденні»

– Рольова гра «Спарта»

– Укладання каталогу «Крилаті вислови» епохи Стародавнього світу та пояснень до нього

 Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

Афінський поліс.

85. 73

1

Стародавня Спарта.

86. 74

1

Держава Александра Македонського.

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

1

Елліністичні держави.

88. 75

1

Велика грецька колонізація (політичний аспект). 

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

1

Організація суспільства в кочових народів Північного Причорномор’я.

90. 76-77

1

Рим у добу царів.

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

1

Римська республіка.

1

Рим доби імперії.

93. 78

1

Міждержавні конфлікти Стародавнього світу.

– «Репортаж з минулого» (складання тексту та обговорення візуального ряду для інформаційної телепередачі чи ютубканалу (уявних чи реальних))

– Участь у дискусії «Чому відбувалися війни?»

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

94. 1

1

Греко-перські війни.

95. 79

1

Завойовницькі походи, війни. Рим і Карфаген,

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

96. 80-82

3

Велике переселення народів. Політичні та соціальні зміни в Європі.

– Складання глосарію теми

– Робота з картою. Читання легенди карти. Порівняння інформації

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Укладення повідомлення про діяльність правителів/ полководців держав Стародавнього світу

Після цього уроку учень/учениця:

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

– визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

Занепад Західної Римської імперії

98. 83-84

1

Велике розселення слов’ян.

Територія та населення України в час Великого переселення народів. ГР 3

– Укладання хронологічної та синхроністичної таблиць

– Систематизація інформації за територіальним та тематичним принципами

– Формулювання запитань до медіатекстів, пов’язаних з темами, що вивчаються

Після цього уроку учень/учениця:

– позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

– розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

– наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні

1

1. Сармати.

1

Готи та гуни.

101. 85

1

Підсумкова робота з розділу ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

Комплексна підсумкова робота Особливості історичного

розвитку людства в епоху

103. 86

1

Підсумковий урок за ІІ семестр

Резервні уроки

Резервні уроки

РОЗДІЛОМ 1  

«ІНСТРУМЕНТИ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ»

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Конкретна характеристика навчальних досягнень учня / учениці

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

•           Пояснює поняття «історія», «історичні джерела», «історичний факт», «історична подія», «археологія», «музей», «архів», «хронологія»;
•           Розповідає, хто такі історики;
•           Називає види історичних джерел; 1-2 спеціальні історичні дисципліни; одиниці вимірювання часу;
•           Перелічує назви історичних пам’яток, які запам’ятали в ході віртуальної екскурсії;
•           Називає країни, з якими межує Україна ;
•           Переказує зміст прочитаного;
•           Знаходить у тексті параграфа ключові історичні події та інформацію про діячів історії України;
•           Виконує інтерактивні онлайн вправи за зразком

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

Пояснює поняття «цивілізація» та називає її ознаки; пояснює поняття «археологічна культура»; «історичний простір», «ера» (з допомогою вчителя);

Пояснює яку історичну інформацію можуть «розповісти» віднайдені археологами артефакти ;

Наводить приклади історичних джерел відповідно до їх видів; називає нові види історичних джерел, які можуть з’явитися в майбутньому;

Називає основні періоди всесвітньої історії;

Укладає таблицю-словник спеціальних історичних дисциплін (назва дисципліни / що вивчає);

Використовує карту для визначення місця виникнення давніх цивілізацій;

Виокремлює основне і другорядне в тексті;

Встановлює відповідність між назвами архітектурних пам’яток України / інших джерел із містами, в яких вони зведені/зображені, та їх зображеннями;

Розрізняє географічні й історичні мапи;

Розташовує  дати/події в правильній часовій послідовності;

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

Добирає приклади, які розкривають поняття / терміни, що використовуються в межах теми;

Складає перелік історичних джерел, з якими ознайомилися на уроках історії впродовж 5 класу;

Співвідносить розташування давніх цивілізацій/ міст давніх цивілізацій з частиною світу, в якій виникла обрана цивілізація;

Використовує пошукові системи для отримання інформації про сучасних українських істориків;   

Установлює зв’язок між історичним фактом та подією;

Називає відмінність між музеями та архівами; загрози, які несуть російські обстріли для музейних та архівних установ України;

Послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури;

Укладає таблицю в парах/групах/самостійно про історичні регіони світу;

Пояснює навіщо історичний процес поділяють на періоди;

Розв’язує історичні/хронологічні задачі

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Висловлює аргументовану думку/власне судження (усно або письмово) щодо необхідності вивчення історії, збереження історичної пам’яті; важливості використання різних історичних джерел під час історичного дослідження; важливості досліджувати не тільки історію окремих країн, а й локальну – місцеву історію;

Самостійно використовує підручник/додаткову інформацію як джерело знань, коментує його текст під час читання, формулює запитання до нього, узагальнює інформацію;

Створює прості візуальні медіапродукти (комікс, колаж, відеоповідомлення, реклама тощо) самостійно та в групі в межах теми;

Порівнює та співвідносить сучасну політичнну карту світу та історичну карту розташування перших цивілізацій;

Використовує пошукові системи («Google Arts & Culture») та укладає маршрут з рекомендацією, які музеї варто відвідати під час тривалих мандрівок;

Аналізує витяги з історичних джерел відповідно до поставленого завдання;

Висловлює власне припущення, як події сьогодення впливають на майбутнє;

Встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних;

Складає самостійно історичну/хронологічну задачу

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

11

Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

ЗА РОЗДІЛОМ 2 

«ЛЮДИНА, ПРИРОДА, СВІТ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЧЕЙ  У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ

ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Конкретна характеристика навчальних досягнень учня / учениці

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

Пояснює поняття «праісторія», «землеробство», «скотарство»;

Називає знаряддя праці давніх людей; основні матеріали, які використовували для письма давні люди;  переказує зміст прочитаного. Укладає глосарій до теми за підручником;

Розповідає про досягнення первісних людей та перших цивілізацій (1-2 досягнення);

Виконує інтерактивні онлайн вправи за зразком;

Шукає на мапі неолітичні археологічні культури України (за допомогою вчителя);

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

 Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

Укладає хмаринку ключових слів до теми параграфа (за допомогою вчителя)

Пояснює поняття «еволюція», «привласнювальне господарство», «відтворювальне господарство», «неолітична революція», «ремесло», «торгівля», «кочівництво», «колонія», «метрополія» (за допомогою вчителя). Складає сенкан в межах теми.

Наводить приклади історичних джерел за допомогою яких досліджують дописемний період;

Перераховує основні періоди давньої історії людства;

Визначає як природа впливала на життя первісних людей;

Складає перелік досягнень давньої людини в різні періоди, мешканців перших цивілізацій; перелік особливостей трипільської археологічної культури;

Називає землеробські археологічні культури на теренах України; назви перших систем письма; досягнення перших цивілізацій;

Описує територію поширення трипільської культури за допомогою мапи.

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

 Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

Позначає на умовній лінії часу представників роду Homo; періоди розвитку людства

Пояснює, чому речові історичні джерела становлять основу для вивчення далекого минулого людства; яку роль для людини відіграло опанування плавлення металів;

Добирає власні приклади впливу зміни природних умов на діяльність людини;

Позначте на контурній мапі України найбільші палеолітичні/мезолітичні стоянки; грецькі колонії, засновані на території сучасної України;

Ідентифікує артефакти, описані в спогадах/джерелах, із запропонованими зображеннями;

Класифікує форми господарської діяльності – які відносять до відтворювальних, а які до привласнювальних;

Пояснює термін «іригаційне землеробство» на прикладах ранніх цивілізацій Межиріччя і долини Нілу;

Виокремлює особливості неолітичних  археологічних культур України; одягу, раціону мешканців ранніх цивілізацій;

Пояснює, з якими труднощами могла  б зіткнутися давня людина, опановуючи письмо;

Співвідносить сучасні регіони України з ареалом проживання трипільців; розташування перших цивілізацій на мапі світу

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

8 Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

9 Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Висловлює аргументовану думку/власне судження (усно або письмово) щодо зв’язку появи писемності з розвитком економічної, політичної та соціальної сфер життя; появи писемності як однієї з важливих ознак цивілізації;

Самостійно використовує підручник й додаткові джерела інформації як джерело знань, коментує його текст під час читання, формулює запитання різного типу до нього, узагальнює інформацію;

Створює візуальні медіапродукти (промоматеріали, інфографіку, комікси тощо);

Розробляє картки для запам’ятовування із зображеннями / назвами основних змін до різних періодів розвитку людства;

Створює ментальну мапу/логічну схему на тему доби палеоліту / мезоліту / неоліту / енеоліту / перших цивілізацій;

Прокладає за сучасною мапою «маршрут» неолітизації Європи;

Зіставляє ознаки цивілізації з трипільською археологічною культурою і визначає чи достатньо інформації, щоб ідентифікувати цю спільноту як цивілізацію;

Проєктує макет одягу / помешкання / денне меню мешканців ранніх цивілізацій.

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

11

 Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

 Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях;

РОЗДІЛОМ 3  «ЛЮДИНА, СВІТ ЇЇ УЯВЛЕНЬ ТА ІДЕЙ У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ

ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Конкретна характеристика навчальних досягнень учня / учениці

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

Називає первісні вірування;

Переказує зміст прочитаного;

Виконує інтерактивні онлайн вправи за зразком;

Розповідає про функції, які виконували найдавніші бібліотеки;

Розповідає про 1 з систем виховання в стародавньому світі (на вибір); якими були давньогрецькі Олімпійські ігри;

Називає пам’ятки культури та мистецтв Стародавнього світу (не менше 5);

Пояснює поняття «громадський простір» (з допомогою вчителя);

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

Пояснює поняття «міф», «язичництво», «античність» (з допомогою вчителя);

Визначає чи всі діти в давніх суспільствах здобували однаковий рівень освіти;

Формулює запитання до тексту (за зразком, за ключовими словами);

Наводить докази поширення писемності серед населення Межиріччя;

Розв’язує прості хронологічні задачі за алгоритмом;

Називає типи римських громадських будівель;

Укладає хмаринку слів за змістом параграф;

Виокремлює основне і другорядне в тексті

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

5 Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

6 Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

Пояснює, чому виникли перші релігії;

Розрізняє релігійні уявлення мешканців стародавнього світу;

Використовує пошук інформації в інтернеті за запропонованими параметрами;

Впорядковує таблицю «Вірування давніх мешканців України», зазначаючи час існування та особливості релігійних уявлень; «Освіта та виховання у давній час»;

Планує уявне/реальне інтерв’ю/прес-конференцію з діячами науки античності (формулює запитання);

Укладає каталог найвідоміших літературних пам’яток Стародавнього світу;

 Порівнює особливості архітектури Єгипту і Дворіччя; сучасний та давньогрецький театри;

Послідовно викладає інформацію;

Пояснює значення освіти в житті людини; які типи римських громадських будівель використовують як громадський простір у наш час;

Співвідносить місця розташування скіфських курганів та сучасних областей України

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

 Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Створює прості візуальні медіапродукти (віртуальна стіна, презентація, постер, колаж, листівка, лепбук, буктреййлер, комікс, ілюстрації до стародавніх творів тощо);

Аналізує твори українського фольклору (колядки, веснянки, казки, легенди) й визначає у них «сліди» давніх вірувань;

Укладає порівняльну таблицю «Боги Давнього Сходу» й визначає спільні та відмінні риси в релігійних уявленнях народів Давнього Сходу;

Висловлює аргументовану думку/власне судження (усно або письмово) чому на зображеннях, що дійшли до нас із найдавніших часів, переважають сюжети з тваринами, зокрема полювання; чому важливо зберегти мистецькі пам’ятки стародавньої історії України для світового мистецтва;

Самостійно використовує підручник й додаткові джерела інформації як джерело знань, коментує його текст під час читання, формулює запитання різного типу до нього, узагальнює інформацію, створює письмові повідомлення;

Складає власну історичну задачу за матеріалом параграфа

V. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

11

Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

 Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

РОЗДІЛОМ 4 «ЛЮДИНА, СУСПІЛЬСТВО, ВЛАДА В ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ
ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Конкретна характеристика навчальних досягнень учня / учениці

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

Розповідає про історичну подію після перегляду відеоматеріалів;

Переказує зміст прочитаного;

Виконує інтерактивні онлайн вправи за зразком;

Укладає словник термінів до теми;

Наводить приклади законів, давніх чи сучасних

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

2 Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

3 Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

Пояснює поняття «первісність», «влада», «держава», «імперія», «демократія», «право», «велике переселення народів»(з допомогою вчителя);

Називає типові ознаки імперії; 2-3 правителів Стародавнього світу та їх досягнення; найдавніші назви слов’ян, що згадуються в історичних джерелах;

Складає сенкан в межах теми;

Знаходить на карті на карті острів Кріт, міста Кносс, Мікени, Афіни, Спарту;

Формулює запитання до тексту (за зразком, за ключовими словами);

Наносить на контурну мапу територію розселення готів та гунів

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

5 Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

6 Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

Виокремлює основні причини виникнення держав; причини та наслідки повалення царської влади та проголошення Риму республікою; причини та наслідки великого переселення народів;

Аргументує що вирізняє право з-поміж соціальних норм;

Порівнює фрагменти стародавніх законів і правил;

Укладає соціальну піраміду давньоєгипетського суспільства за допомогою учителя; порівняльну таблицю «Держави Передньої Азії», «Політичне життя Афін та Спарти»;

Розробляє цікаві завдання для вікторини за матеріалом параграфа;

Співвідносить поняття «імперія» та характеристику держав Стародавнього світу; що пов’язує битву греків з персами у 490 р. до н.е. та сучасний спорт;

Створює стрічку часу та наносить на неї основні події з історії держав Стародавнього світу;

Складає запитання для уявного інтерв’ю з діячем Стародавнього світу;

Використовує пошук інформації в інтернеті за запропонованими параметрами й створює коротку інформаційну довідку про діяча в межах розділу

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

8 Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

9 Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Висловлює аргументовану думку/власне судження для чого людству потрібні держави; чому занепадають імперії; яке значення в історії «законів Хаммурапі»;

Створює прості візуальні медіапродукти (скрайбінг, презентація, постер, колаж, листівка, лепбук, буктреййлер, комікс, ілюстрації, ментальні мапи);

Самостійно використовує підручник й додаткові джерела інформації як джерело знань, коментує його текст під час читання, формулює запитання різного типу до нього;

Встановлює зв’язки між причинами, що викликали війну, та наслідками, які настали після її завершення;

Порівнює норми права східних і західних давніх суспільств, виділяючи спільні риси; ставлення до рабів у різних суспільствах;

Складає історичний портрет діяча за алгоритмом.

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

11

11 Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення