Досвід "АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ"

АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

        Актуальність досвіду.

Суспільство ХХІ століття потребує людину нової формації, з високим рівнем емоційного інтелекту, яка здатна успішно соціалізуватися, але умови, в яких вона опинилася, складні.           

Сучасний соціокультурний простір характеризується зміною загальносуспільних духовних орієнтирів, деформацією цінностей сімейного виховання, агресивних та антигуманних тенденцій у засобах масової інформації. Наявність хронічних та вроджених захворювань дітей теж зросла.  

Сьогодні вчитель повинен створити такі умови, які зможуть скоренити  ці прогалини. Тому, виникає необхідність у застосуванні їм додаткових технік, які б допомогли краще контактувати з дітьми, а дітям, через самоусвідомлення набути навички саморегуляції та самовдосконалення. До такої техніки належить арт-терапія. Використання методів арт-терапії надасть можливість виявити творчий потенціал кожної дитини, знайти ресурс для подальшого розвитку, відновити емоційну рівновагу.

        Враховуючи ці аргументи, слід зазначити, що впровадження арт-терапії як інноваційної технології розвитку емоційного інтелекту є актуальною.

        Новизна педагогічних ідей досвіду.

         Терміни «арт-терапія», «арт-педагогіка» сьогодні набуває популярності. І ось тут відразу виникають питання: Чому? Невже нам, педагогам ХХІ століття, необхідно займатися тим, чим займалися лікарі у 30-х роках ХХ століття, рятуючи важко хворих людей?  Які методи арт-терапії існують? Як може їх використовувати учитель під час своїх уроків, з якою метою та яка від цього користь для учня? При вивченні яких предметів це доцільно робити?

         У практиці викладання предметів гуманітарного та естетичного циклу арт-терапевтичні методи і технології поки застосовуються рідко. Разом із тим, такі методики вже адаптовані в окремих педагогічних дослідженнях останніх років до роботи з дітьми з метою профілактики та корекції їх негативних емоційних станів, нормалізації емоційно-вольової сфери особистості, що сприяє як духовно-моральному, так і фізичному оздоровленню. Але арт-педагогіка передбачає передусім роботу із здоровою особистістю.

         Методи арт-терапії також ефективні у роботі з учнями, що зазнали труднощі у навчанні, у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.    

         Завдяки «мові» візуальної та пластичної експресії відбуваються певні зміни, а саме:

• полегшується процес комунікації між учасниками освітнього процесу;
• створюються умови для саморегуляції, емоційного стану;
• істотно підвищується особистісна цінність та система цінностей;
• відбувається соціальне визнання цінності створеного дитиною продукту.

       Слід зазначити, що перевагами арт-терапії перед іншими формами роботи є те, що в роботі може брати участь кожен учень (наявність художніх навичок не вимагається).

        Технологія  реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

        Використання методів арт-терапії сприяють розвитку емоційного інтелекту. Саме він є показником нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей. Як допомогти дітям пізнати своє Я, розкрити його і увійти в світ дорослих, повноцінно існувати і взаємодіяти в ньому? Засобом, здатним вирішити всі ці завдання, є мистецтво. Воно містить в собі художньо-естетичні, гуманістичні, пізнавальні, моральні цінності і впливає на моральне, духовне становлення особистості.

        Коли дитина знайомиться з творами мистецтва, вона може відчути широку почуттєву палітру емоцій. Необхідно пам’ятати і про те, що мозок людини складається з двох півкуль: лівого, яке відповідає за логіку, і правого, що відповідає за емоції. Вони постійно «суперечать» один одному. Саме музика дозволяє гармонізувати «стосунки» між логікою і почуттями і це є природнє. Можливо тому під час слухання музичних творів деякі учні із задоволенням малюють власні музичні враження від твору, деякі виконують рухи, а іншим краще висловити свої почуття за допомогою мистецтва слова.

        Використовуючи арт-терапевтичні методи, вчителю необхідно відмовитися від багатьох традиційних прийомів роботи, що зазвичай використовуються на уроках:

• команди, накази, вимоги та примуси недопустимі;
• вид діяльності учень обирає сам;
• учень може відмовитися від вербалізації своїх почуттів та переживань, колективного обговорення;
• оцінка суджень, критика та покарання неприпустими.

        Варто відзначити, що при використанні арт-терапії на уроках, частину часу необхідно відвести на обговорення виконаних учнями робіт і підведення загальних підсумків.

        Багато цікавого та корисного учитель може відкрити для себе познайомившись з методиками та творчими наробками К.Орфа, З.Кодая, М.Леонтовича, музикотерапевтом Г.Побережною, педагогів В.Ємель’яновим, О. Стрельніковою,  В.Первушиним та інших. Але найголовніше,  він повинен створити свою систему роботи, показником якої  стане самореалізація особистості учня. Тільки зробивши правильний вибір щодо використання методів арт-терапії на уроці, можливо не тільки сприяти підвищенню зацікавленості до уроків музичного мистецтва, а і формуванню здоров’язберігаючої компетенції. Дитина навчається спілкуватися з навколишнім світом на рівні екосистеми. Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може “виплеснути” негативне та поділитися позитивними емоціями, відновити емоційну рівновагу.

        У своїй практичній діяльності я намагаюся творчо підходити до планування уроку і його проведення. З цією метою використовую різманітні методи, серед яких: музична терапія, логоритміка, казкотерапія, ритмотерапія, танцювально–рухова терапія, терапія творчістю та інші на різноманітних етапах уроку.

        Наприклад, вправа «Моє відлуння» може бути використана як під час організаційного моменту на початку уроку, так і під час слухання музичного твору. Учні працюють у парах, один передає своє почуття за допомогою рухів, а інший – повинен відчути та відтворити ці рухи. Потім вони міняються ролями. Виконання цієї вправи сприяє розвитку емпатії. 

       Велике задоволення викликають вправи тілесної перкусії та ритмічні вправи «Оркестр музичних стаканчиків». Спочатку вивчаємо разом послідовність певних рухів, а потім бажаючи  учні пропонують свій варіант. Таким чином, кожен бажаючий може запропонувати свій варіант імпровізації.

        З особливою зацікавленістю учні виконують завдання, використовуючи крупи: манку, пшоно, гречку, горох (Sand-арт). Вид крупи  та спосіб роботи обирають за власним бажанням. Однією із цікавих форм роботи на уроці є відображення музичного образу або власних почуттів за допомогою малювання крупами ( Sand-арт) з використанням планшетів з медитативним матеріалом. Учні самостійно обирають ту крупу, з якою їм більше всього хочеться працювати саме зараз. Наприкінці виконання творчих робіт проводиться екскурсія самими авторами, де кожен висловлює свої почуття та знайомить зі своїм образом, який він уявив.

     Аналізуючи роботи учнів, можна зробити  висновок, що відображаючи той чи інший образ, вони по-різному його передають. В одних малюнок – це зайве від крупи місце, в інших – це безпосередньо сама крупа. Це говорить про різний тип мислення, різну домінанту на півкуль мозку. Але все це - можливість для учнів ствердитися неординарно.

        Виконання практичних вправ з Sand-арту, ритмотерапії та тілесної перкусії переконує в тому, що арт-терапія – це не тільки спосіб збалансування півкуль головного мозку дитини під час освітньої діяльності на уроці, а і можливість самопізнання, самореалізації та самовдосконалення всіх учасників навчально-виховного процесу.

         Висновок.

         Перевагою арт-терапії є те, що вона:

• допомагає дитині розкритися;
• її екологічність та безпечність;
• дитина може не озвучувати свої проблеми, а виконуючи які-небудь дії, починає сама їх вирішувати,
• сприяє формуванню емоційної компетентності.

         Використовуючи новітні технології у навчанні та вихованні, сьогодні необхідно пам’ятати про буття дитячої душі, замислюватись над тим, як та чим вона буде заповнена, бо від цього залежить майбутнє нашого суспільства. Саме тому в педагогічному процесі важливі підходи, за допомогою яких можна якомога більше допомогти кожній дитині розкритися, підвищити свою самоо­цінку, дати їй можливість самовираження. Все це сприяє розвитку емоційного інтелекту ще в дитинстві та є запорукою якісної соціалізації у подальшому житті.