Зі святом, любі вчителі!

              Сценарій святкового концерту до Дня вчителя

На фоні музики голос за  сценою

Рік 1555,  королівство Франція. Ніч.  Мішель Нострадамус  спостерігає  за  зірками. Мить,  і  він  бачить  майбутнє.  Своє  видіння  він  записує  на  папері.

На  фоні  музики  Нострадамус  слідкує  за  зірками,  підходить  до  столу, записує  та  вголос  промовляє  записане.

Нострадамус: Дорогий  мій  сину  Сезаре.  Сьогодні  зірки  показали  мені щось  неймовірне.  Коли  в  одному  місці  зійдуться

там  буде  любов  та  затишок.  Одні  будуть  отримувати  гарні  знання,  другі – достойну  заробітну  плату,  а  треті  будуть задоволені  навчальним  процесом. У  першу  неділю  жовтня  всі  будуть з  гарним  настроєм,  буде  музика,  пісні  та  танці.  Пророцтво  почне  збуватися  з  моменту  його  находження  і  розшифрування. 

    Під  музичний  фон  виходять діти  на  танок «Осінній  блюз»

 

Віталій:  Цей світлий день належить вам по праву.

                 Він сотнями осяяний зірок.

                 Плекаєте Ви України славу,

                 І нескінченний, мабуть, ваш урок.

 

Настя: Танець  надії виколисує осінь,

              А у пам’яті грає ніжна осіння струна.

              Ми Вас любим і з пошаною просим:

              Хай цей блюз крізь літа в вашім серці луна.

 

                                танок «Осінній  блюз»

                              Сценка  « У директора»

 Заходять  директор  з вчителем,  розгублені, сідають. Заходить друга  вчителька.

2 вчителька: Все  пропало! Все  пропало!  Міністерство  освіти  ввело  нові  правила: вчитися – граючись, учні  вже  не  учні,  а  здобувачі освіти.  Діти  тепер  можуть  виправляти  свої  помилки  і  їм  за  це  нічого  не  буде. Уявляєте  чим  це  закінчиться?  Всі  ж  будуть  відмінниками! Це  ж катастрофа!

                           Заходить  третя  вчителька

3 вчителька: Вибачте  за  запізнення.  Був  плановий  перегляд  труб у  підвалі  закладу.  З  трубами  все  гаразд,  але  знайшли  там  якийсь  дивний  папірус,  ось,  будь  ласка.

 

Директор: Нічого не  розумію,  які  леви,  які  стрільці,  які  козероги. Щось  мені  це  нагадує,  щось  дуже  знайоме.

 1 вчителька: Так  це  ж  знаки  зодіака.  Але  чому саме  такий  склад?

2 вчителька: Слухайте,  шановні,  я  щойно  зайшла  на  сайт  нашого  закладу  і  промоніторила  дні  народження  працівників. Виявляється,  що  на  початок  цього  навчального  року  ми  маємо….   Містика  якась.

1 вчителька: І зовсім  це  не  містика. На  нас  чекає  процвітання  закладу,  розумні  учні,  чуйні  батьки,  а  передбачення  про  заробітну  плату мені  найбільше  всього  сподобалося.  Нарешті!

Директор:  Яке  сьогодні  число?

3 вчителька: 5 жовтня. Післязавтра – свято,  День  вчителя.

Директор: Я так  і  знала,  що  відбудеться  якась  плутанина.  А  ця  музика  в  музичній залі  мене насторожує.  Пішли  подивимось…..

                          Пісня  «День  учителя  у  нас»

Ведуча: Вже ні  для  кого  не  секрет  хто  наші  працівники по  знаку  зодіака,  це  вже  пройдений  матеріал.  Тому  ми  провели невеличке  соцопитування  працівників  закладу,  проаналізували,  підкорегували  та  отримали  таке  собі  шкільне  дискавері.  При  запитанні  « З  якою  дикою  твариною  ви  себе  асоціюєте»  ми почули…. Увага  на  екран.

                      Презентація  «шкільне  дискавері»

Ведуча: А  зі  своїми  привітаннями  до  нас  виходять  учні  першого  класу.

Учень: Увага,  увага,  всім  чути  довкола?

    Вас  вітають  учні  Нової  Української  школи!

 

Учень:  Що  за  школа  в  нас  нова? Чути  скрізь  такі  слова

 Думаю,  що  це  цікаво,  думають  так  й  наші  мами.

 

Учень: Ми  будемо  допитливі,  ми  будемо  кмітливі.

              І   правила  для  учнів  вивчати  нам  під  силу.

 

Учень:  У  школі  є  знань  секретна  скарбничка.

               Розміром  вона  і  величезна  й  невеличка.

              Але  хто  її  зможе  величезну  відкрити,

              Той  буде  у  мирі,  здоров’ї  й  добробуті  жити.

 

Учень:  А  як  так  зробити?

Учень: Потрібно  трудитись  та  наполегливо  вчитись.

             Старатися,  світ  пізнавати,  нові  таємниці шкільні  відкривати.

                                      Пісня 1  класу

Ведуча:  Багато  чого  зараз  говорять  про  Нову Українську  Школу, а  ось цікаво,  для  батьків  вдома  щось  змінилося?

                       Сценка  «Домашнє  завдання  всією сім'єю»

Мати: Ну, показуй, що тобі в школі задали.

Дитина: Мені сказали придумати, як персонажа назвати, а ще сказали, що потрібні флешка, три зошити і фарби  з пластиліном.

Мати: Так, ну флешку у батька візьмеш, він на роботу без неї сходить, зошити і фарби ми купимо, а що там з малюнком?

Дитина: Ось.

Мати: (Довго роздивляється малюнок, крутить) І як це назвати? Може смішарик?

Дитина: ні, Смішарики не можна.

Мати: Батько, іди сюди. Та вимкни свій футбол. Дитині уроки зробити потрібно.

Батько: Що таке, знову двійку отримав?

Мати: Ось дивись (дає малюнок), потрібно придумати, як назвати.

Дитина: Смішарики сказали не можна ...

Батько: (думає) А Ви що, самі не придумаєте?

Мати і Дитина: Ні.

Батько: Ну, я ... назвіть дядько Льова.

Мати: який ще дядько Льова?

Батько: Ну, сусід, у нього теж такий же живіт.

Мати: Ти серйозніший можеш бути?

Батько: Та у нас в школі таких завдань не ставили. Може в управління освіти подзвонити, нехай розберуться.

Дитина: ма, па, а можна я піду пограю.

Батько: Ні.

Мати: Давай зателефонуємо бабусі, може бути, вона знає, як назвати.

Дитина: А вчителька сказала самим називати.

Батько: Так, як же тут назвеш.

Мати: (звертається до залу і показує малюнок Лева) Як  оце  можна  обізвати?

Дитина: капітан Лев?

Батько: Ось, щоб ви без батька робили. Я пішов футбол дивитися.

Мати: Так, добре, а що з української мови задали?

Дитина: а можна я піду, пограю.

Мати: ні, сідай, роби уроки.

Батько: Краще відпусти,  бо  всією  вулицею прийдеться  робити ці  уроки.

            Танок  з  портфелями

Ведуча: Всі  ми  побачили,  що  вчитися  нашим  дітям  дуже  важко,  а  як  же  вчителям – вчити?  До  вашої  уваги  сценка  з  життя  вчителя.

До столу важко підходить вчителька зі стосами учнівських зошитів для перевірки, понад зусилля гупає ними на стіл, важко сідає, заглиблюється в перевірку... Протягом всієї сценки вона перевіряє зошити.

Телефонний дзвінок. Вчителька бере трубку. 
- Ой, а хто це мамі так агукає? Хто так мамі агукає?  Манюня  плаче… Ой, пустушку згубило… Мама-кака, да, да, мама-кака, на роботі, ой, на роботі… Ось тільки диктанти перевірю… З тими ієрогліфами.  Кара моя єгипетська…  Ой, то ж може, голодне вже…  Цьомаю тебе, сонечко! Ще тільки 49 зошитів залишилося,  і додому… до-до-му… Моя маню-ю-ня…
                                         Кладе трубку. Перевіряє зошити.
В двері стукають. Заходить учень. ( Ярік, 3 кл.)
- Це… Ви вчора казали…
- Це не я казала, а ти казав, що як вивчиш правила, то прийдеш…
- Ну-у, я прийшов… 
- Нарешті! Вивчив? Розказуй!
- Не з дієсловами…. З дієсловами «не»…  «Не» з дієсловом пишеться… Пишемо «не»… 
- Як? «Не» не вивчив? 
- Так те-е… Я вчив..  Аж перевчив… 
                       Телефонний дзвінок. Учень іде. Вчителька бере трубку. 
- Знову палички для математики забув? У портфелі збоку ж поклала, біля пиріжечків… Вам додому табличка множення? Це в першому класі? Ну й задають! Ти вже  в  третьому? Мама прийде, мама прийде, ось тільки ще останні 49 зошитів перевірить… Переказ на мою голову…  Одні каракулі,  одні каракулі…
             Забігає заступник директора з навчальної роботи. (Настя М.)
- Варваро Семенівно, ви не забули? Завтра засідання методичної ради! У вас глобальна доповідь по методиці викладання предмету! Нема коли розкачуватися! 
- Ось тільки ще 49 зошитів перевірю….
- Та покиньте ви ті зошити! Кому вони треба? Що там провіряти? Ієрогліфи єгипетські! Нарада важливіша! При директорі! Вашу доповідь розмістимо на шкільному сайті! Хай люди читають, хай досвід переймають! 
- Та завтра вже…
- Сьогодні! Ввечері! Мені на стіл! А завтра ще й календарні плани на підпис!.. Робота горить!.. 
                    Завуч іде. Телефонний дзвінок.. Вчителька бере трубку. 
- Рішив задачку з математики? Ой же, молодчина ти в мене! Само сіло, само зробило, не треба над головою стояти… Що?! В тебе вже алгебра? А додому задача з хімії? І штани короткі? Біжу-біжу, моє сонечко…Ось тільки ще 49 зошитів та й бігом додому… По дві вправи… Оцінку поставлю. А пишуть же, ой, пишуть…. Букви, як попало…от же  грамотії…
                         Заходить директор. (Лєра 3 кл.)
- Можу вас привітати!.. 
- З чим, коли не секрет?! (насторожено)
- Педагогічна рада вирішила, що вам, як справжньому талановитому педагогу з багаторічним невтомним стажем, потрібно довірити взяти участь...
- Де? Ще участі на мою голову не вистачало!
- В конкурсі вчитель року! Ніхто, крім вас!..
- Та навіщо він мені здався, ваш конкурс? В мене он, купа зошитів… Очі вилазять! Конкурси – добровільні! Не буду! 
- Ну, знаєте, добровільні та невільні. Не хвилюйтеся! Вам тільки ділове портмоне скласти, щоб  все  як  слід… Ну, ви знаєте краще за мене! І розробки уроків, і дидактичні матеріали, та хіба мені вас учити? Ви ж більше стажу за мене маєте!
- На коли? На завтра?
- Ну що ви, що ви! Хіба ж у мене совісті нема? Яке ще взавтра? Давайте на понеділок, за вихідні матеріали обдумати устигнете, ви ж бо в нас – голова!..
                    Директор  іде. Телефонний дзвінок. Вчителька бере трубку. 
- Гроші на випускний треба? Добре-добре, синку, і на фотоальбом? Як?! Ти вже на другому курсі університету? Коли приїдеш? Сьогодні? Борщ на плиті, котлети в холодильнику… Я скоро буду… Ага, ось ще тільки 49 творів перевірю і все..
                               Забігає заступник директора з виховної роботи.
- Ви ще тут? А де ваш клас? Де він має зараз бути?!
- Як - де? Додому, мабуть, вже побігли… 
- Додому? Як це - додому? Сьогодні – й додому? А свято?! Повтікали!.. Ех, який класний керівник, такі й учні…
                             Виходять  учні  школи на  середину  залу
Діана: Неправда! Ми всі сьогодні  є  з вами! Ми тут! Ми вас вітаємо зі святом! 

                            Пісня «За те, що кожен раз заходите ви в клас»

 

Ведуча:  Продовжуючи  тему  про  вчительську  працю,  хочеться  відмітити деякі  фрази,  які  допомагають  вчителеві  висловити  своє  ставлення  до  різних  ситуацій  в  класі  під  час  уроку.

                 Презентація  «Улюблені  фрази  вчителів»

 

Ведуча: Але нашим  учням,  як  завжди, є  що  на  це  відповісти. 

                              Танок « Мы  маленькие  дети»

 

Ведуча: І  не  відходячи  від  шкільної  та  навчальної  теми  пропонуємо  трохи  шкільного  єралашу.

      Сценка «Номер  перший»

            За партою Петренко і Іванченко. Петренко збирає речі в портфель. 
Іванченко: Ти куди це зібрався? 
Петренко: Я з математики  піду! Нема що там робить. Нутром чую, мене запитають, а я нічогісінько не знаю.

Іванченко: Та облиш!  Питають тих, у кого на лобі написано «Я не вивчив!». 
Петренко: От бачиш! (стукає себе по лобі) Хіба нема?
Іванченко: Треба зробити так, ніби ти готовий! Аутотренінг! 
Петренко: Що? 
Іванченко: Аутотренінг! Самонавіювання! Повторюй за мною: у мене до уроку математики  все готово! 
Петренко: У мене до уроку математики все готово. 
Іванченко: Я виконав домашнє завдання! 
Петренко: Я виконав домашнє завдання… Невже?
Іванченко: А ти як думав? Повторюй: усі  дві  задачі і п'ять прикладів! 
Петренко: Усі  дві задачі і п’ять прикладів.   

     За аутотренінгом  хлопці  не  помітили,  як  до класу  зайшов   учитель. 
Учитель: Петренко, що я чую, ти готовий до уроку?!! Справді? 
                            Петренко ствердно киває. 
Учитель: У лісі щось велике згинуло! Слон!  Іди до дошки. 
                      Петренко впевнено йде до дошки. 
Петренко: У мене до математики все готово! Я виконав домашнє завдання! Всі дві задачі  і п'ять прикладів! 
Учитель: Ну, напиши на дошці  задачу 87. 
Петренко: Я виконав домашнє завдання! Всі дві задачі  і п’ять  прикладів ! 
Учитель: Нічого не розумію! Покажи зошит! 
                    Петренко несе зошит. Учитель дивиться. 
Учитель: Петренко, Петренко! А як упевнено йшов ... Два! Ні, тут таки два багато.  Тут  буде  номер  один… Одиниця!  Неси  щоденник!
                         На обличчі Петренка передчуття біди. 
Петренко: Ех, вдома запитають: «Як у школі?» - І мені капець. Повний. Капут. Вихідні пропали.
Іванченко: Звідки ти це взяв? 
Петренко: А що?
Іванченко: Ти погано слухав, що тобі сказали на уроці. Ти – лідер!
Петренко: Я-а? 
Іванченко: Ну да!
Петренко: Як це? 
Іванченко: Тобі сказали – «Ти перший номер». Перший! Не другий і ніякий не третій! Попереду всіх!  Так  вдома і скажи. А коли  не повірять – ти  їм щоденник  і  покажеш!
          (Петренко знизує плечима та розводить руками...)

                                Танок «Василина»

 

Ведуча: Так вже сталося, що  на  наше  свято  завітав іноземний гість і також  хоче привітати працівників  нашого  закладу з професійним  святом.

Дон Карліоне. Буенос діас, міо амігос!

Перекладач. Доброго дня, шановні пані та панове!

Дон Карліоне. Бон джорно, мучачос!

Перекладач. Здоровенькі були!

Дон Карліоне.Міо псевдонімо ест Дон Карліоне.

Перекладач. Мене кличуть Дон Карліоне.

Дон Карліоне. Аморе професоре…

Перекладач. Дорогі вчителі!

Дон Карліоне. Мафія коза ностра…

Перекладач. Представники профспілки працівників освіти.

Дон Карліоне.Мама мія!

Перекладач. Шановна пані директор!

Дон Карліоне.Салюто ваша портрето!

Перекладач. Вітаю у вашій особі…

Дон Карліоне.Університето, педрадо й падре комітето!

Перекладач. Усі органи шкільного самоврядування!

Дон Карліоне.Беліссімо поздоровіссімо з карнавало де педагого.

Перекладач. Я дуже хочу поздоровити всіх учителів з їхнім святом!

Дон Карліоне.Карнавало-фестивало ля фініта!

Перекладач. На жаль, канікули закінчились.

Дон Карліоне.Бандіто, садисто, барбосо, терористо, кам бек університето!

Перекладач. І всі учні знову повернулись у школу.

Дон Карліоне. Кошмаро на уроко, бедламо на перерво…

Перекладач. Щоби знову взяти участь у навчальному процесі.

Дон Карліоне. Професоро-мазохісто…

Перекладач. Закохані у свою роботу викладачі…

Дон Карліоне.Арбайтен, Папа Карло.

Перекладач. Із радістю їм у цьому допомагають.

Дон Карліоне. Запрето проблема целлюліто…

Перекладач. Бажаю вам зберігати молодість і стрункість.

Дон Карліоне. Гривня баксо міліоно…

Перекладач. Підвищення заробітної плати.

Дон Карліоне. Прогібанто перед ля адміністранто.

Перекладач. Мати добру репутацію в начальства.

Дон Карліоне.. Канікуляро беспредєло!

Перекладач. Збільшення канікул.

Дон Карліоне. Фініта ля комедія.

Перекладач. Якнайшвидшого закінчення навчального року.

Дон Карліоне. Аморе Казанова.

Перекладач. Щастя в особистому…

Дон Карліоне.Бастарді-дармоїді.

Перекладач. І сімейному житті!

 

Ведуча:  Дорогі працівники нашого закладу! Я  щиро вітаю вас із професійним святом!

Бажаю вам здоров'я  міцного, щастя  п'янкого!

Учнів  вдячних, батьків  обачних! Чистих ранків, сонячних світанків!

Променів сонця у кожне віконце! Ніжної ласки, душевної казки!

Грошей без ліку, довгого віку! І будьте  впевнені: ви  сама бездоганність.

 

                                        Танок «Леді  Мері»