Вступ

 Тема досвіду. Формування ключових компетентностей школярів шляхом використання інноваційних  методів критичного мислення.

 Провідна педагогічна ідея досвіду. З метою підвищення якості освіти створити необхідні умови для розвитку інтелектуальних здібностей, саморозвитку та самовдосконалення учня, формування його інформаційно-комунікаційної компетентності на уроках біології через розвиток критичного мислення.

 Актуальність досвіду:

• організація освітнього процесі з найбільш активним використанням інноваційних технологій;
• активізація навчальної діяльності учнів на уроках біології, підвищення інтересу до предмету;
• можливість розвитку навичок самостійної та спільної діяльності;
• забезпечення оптимізації соціально-особистісного росту учня, формування готовності до подолання труднощів навчання та життя;
• формування компетентної дієздатності особистості;
• підвищення мотивації мислення.

Особистісно-орієнтовані технології ставлять сьогодні в центрі всієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів. Учень є суб’єктом, а не об’єктом навчання. Окрім засвоєння учнем нових знань, умінь та навичок – розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків. У своїй роботі застосовую напрацювання найвідоміших розробників упровадження компетентнісного підходу в освіті О.І. Пометун, Г.В. Єльпікова, І.С. Єрмакова, Н.М. Бібік.

Мета і завдання:

• розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини;
• максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний (суб'єктивний досвід дитини);
• допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.

Вид досвіду: забезпечує умови для розвитку інтелектуальних та особистісних якостей учнів, їхніх творчих та комунікативних якостей, здібностей до самоосвіти, саморозвитку і самореалізації; дає можливість повніше проявити та реалізувати можливості учня відповідно до його рівня підготовки, здібностей, індивідуальних особистостей.

Технологія досвіду. Різна базова підготовка учнів до сприймання матеріалу та різна освіченість дітей з предметної галузі призводить до того, що на уроках біології дидактичне завдання реалізації принципу диференціації та індивідуалізації навчання стає першочерговим.

Опис досвіду

«Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України…», – зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, «…зазнали змін цілі, завдання, ціннісні орієнтири усіх ланок освіти»,  – написано в Концепції безперервної базової освіти України.

Зниження пізнавального процесу та пізнавальної активності учнів утруднює нам, учителям, реалізацію зазначених цілей. Тому і я розпочала працювати над цією проблемою.

Актуальність досвіду, його практична значимість

 Сьогодення ставить перед нами завдання – розкрити творчий потенціал кожного учня і навчити його здобувати знання самостійно. Не секрет, що не всі учні горять бажанням навчитися. Причини бувають різні. Тому моє завдання як учителя – використовуючи весь свій запас знань, умінь, життєвий досвід, прищеплювати учням інтерес до предмета.

 За основу було взято вивчення і впровадження компетентнісного підходу до системи освіти, яка відповідає вимогам часу і сприяє всебічному розвитку особистості учня та його кращій адаптації в умовах сучасного життя.

 Сучасна педагогічна наука виділяє певні компетентності, якими можна керуватись у своїй роботі – це:

• вміння вчитися;
• загальнокультурна компетентність;
• громадянська компетентність;
• соціальна компетентність;
• здоров’язберігаюча компетеність;
• компетентність у застосуванні інформаційно-комунікативних технологій.

Засоби реалізації

• викладання біології як дисциплін, що забезпечують гармонійну адаптацію особистості в навколишньому світі, її соціальне становлення;
• надання шкільному курсу біології дослідницько-проектної спрямованості, що реалізується через розвиток експериментальних умінь та навичок;
• надання шкільному курсу біології практичної спрямованості – формування знань, умінь і навичок як одного з етапів підготовки учня до самостійного життя.
• заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом уроку роботи інших учнів, вибирати та освоювати найбільш раціональні з них;
• створення на уроці педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволяли кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність.

Провідна наукова ідея досвіду: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, формується як творча особистість.

Мета досвіду: полягає в розвитку критичного мислення учнів, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі інформативних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей з урахуванням їх життєвого досвіду.

Для розв’язання проблеми, над якою працюю, на уроках застосовую інноваційні, проблемно-пошукові, асоціативні методи навчання. Саме методи, які розвивають алгоритмічне мислення, пізнавальні інтереси та творчість учнів, впливають на добрі результати навчання. Під час освітнього процесу намагаюся забезпечувати умови для розвитку інтелектуальних та особистісних якостей учнів, їхніх творчих та комунікативних якостей, здібностей до самоосвіти, саморозвитку і самореалізації. Такий підхід дозволяє повніше проявити та реалізувати можливості учня відповідно до його рівня підготовки, здібностей, індивідуальних особливостей.

Жоден навчальний предмет сам по собі, у відриві від інших наук, без постійного використання міжпредметних зв’язків, нетрадиційних підходів до навчання, інтерактивних методів навчання на уроках.

У своїй педагогічній практиці я намагаюся приділяти увагу міжпредметним зв’язкам, вважаючи їх засобом для формування цілісної системи освіти. Під час вивчення активізую опорні знання учнів з біології про негативний екологічний вплив речовин, про пожежну небезпеку чи отруйність деяких речовин – на уроках основ біології та географії. Використовуючи ці зв’язки, помічаю, що завдання, які дають змогу учневі опертися на знання, отримані з інших предметів, сприймаються і виконуються дітьми з помітним задоволенням. Активне застосування міжпредметних зв'язків на уроках біології, на мою думку, є одним із ефективних засобів для формування ключових компетентностей особистості учня, і в першу чергу – вміння вчитися. Ця компетентність активізує підзнавальну діяльність, ініціативу особистості, сприяє раціональному використанню часу й навчальних засобів , дозволяє запобігти перевантаженню учня. Стимулюванню учнів до самостійного прийняття рішень: як навчатися, чого навчатися допомагає проведення узагальнюючих уроків, так, наприклад, після вивчення теми «Вища нервова діяльності» у 8 класу пропонує учням такі форми узагальнення, систематизації та корекції навчального матеріалу:

• семінар;
• тестові завдання;
• контрольна робота;
• захист реферату.

Учні заздалегідь знайомляться з формами проведення узагальнюючого уроку, роблять вибір і повідомляють про це вчителеві. Це сприяє формуванню самостійно приймати рішення, досягати спільної згоди. Помилковою є думка, що вибрати форму проведення такого уроку можуть лише старшокласники. Добрий результат впровадження цієї практики дає у 7-8 класах.

Формуванню ключової компетентності «вміння вчитися» сприяє застосування нетрадиційних підходів до навчання, нестандартних уроків (рольова гра, диспут, тренінг, подорож…), активних та інтерактивних форм та методів навчання, інноваційних педагогічних технологій. З метою соціального становлення особистості, її життєвої компетентності використовую роботу в групах. Роботу на уроці організовую так, щоб кожен учень брав активну участь у процесі обговорення, пошуках шляхів розв’язання проблемних ситуацій проведенні експерименту. На уроці з теми «Газообмін у легенях та тканинах» у 9 класі учні під моїм керівництвом формують творчі колективи, кожна творча група отримує проблемне завдання, учні в групі обговорюють хід виконання завдання, розподіляють між собою обов’язки. До дошки запрошуються по одному представникові від кожної групи, які звітують про виконану роботу. Потім учні дають самооцінку відповіді, заслуховують рецензентів. Цю роботу організовую в  парах, в парах змінного складу, в групах з трьох чоловік. Під час її виконання учні навчають одне одного і, навчаючи, вчаться. При цьому використовую такі технології, як «Мікрофон», «Карусель», «Мозковий штурм», дискусії, дебати. Результатом роботи є створені власні проекти, презентації. Що сприяє формуванню навичок розв’язувати практичні проблеми, тобто відбувається адаптація учнів до сучасних умов життя.

Уроки, які містять елементи інтерактивних технологій навчання, без сумніву, сприяють формуванню компетентності «вміння вчитися».

Але під час групових форм роботи, під час проведення інтерактивних ігор формується також і соціальна компетентність особистості учня.

Соціальна компетентність передбачає наявність в особистості здатності спільно визначити цілі діяльності, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання, продуктивно працювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати взаємини та керувати власною соціальною поведінкою. Успішно формувати цю компетентність допомагають мені деякі прийоми активації:

• «експерт» – ті учні, які встигають з предмета, мають право говорити лише тоді, коли можливості інших учнів вичерпані;
• «консультанти» – успішні учні отримують завдання – пояснити тему відсталому учню, який не встигає через хворобу.

Саме у формуванні цієї компетентності мені допомагає формат рольової гри. Надання учням під час розгляду теми ролі «агронома», «економіста», «геолога», «біолога», «генетика», «історика» дозволяє сформувати в учнів основні життєві компетентності. Прикладами таких уроків, з використанням рольових ігор є «Кровообіг та Лімфообіг» (8 кл.), де окремо даються завдання групам «за професійною діяльністю», (7 кл.) уроки-подорожі «Грип – хвороба тисячоліть», «Суд шкідливих звичок», різноманітні інтегровані уроки.

Найчастіше використовую просто ігрові моменти, наприклад, «Третій зайвий». Суть полягає в тому, що на картках записано характерні ознаки рослини чи тварини. Потрібно в кожному рядку відшукати ознаки, які належать до іншого класу, ознаки, які не належать до характеристик організму. «Лото навпаки», гра «Що? Де? Коли?» – спонукає учнівські команди використати всі можливі засоби (попередні знання з біології, знання з інших предметів, уяву, фантазію).

З інтерактивних методів найчастіше використовую «Мікрофон», що дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання чи висловлюючи свою думку.

Сприяє формуванню компетентності «вміння вчитися» також і надання учням розвивальних домашніх завдань. Разом з тим проходить і формування компетентності у застосуванні інформаційних і комунікативних технологій, яка передбачає здатність учня застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в повсякденному житті, раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації. Сьогодні учень повинен навчитися працювати з інформацією, аналізувати її, знаходити логічні зв’язки, а головне – перетворювати її на знання. Учням 8-9 класів подобається готувати різноманітні презентації і захищати їх перед класом, таким чином вони вчаться знаходити певну інформацію, аналізувати її, вибирати основне і створювати свою роботу.

Розвивальні домашні завдання розподіляю на три категорії:

• для учнів, які хочуть отримати біологічні знання, я підбираю задачі, тести, даючи їм цікаву назву. Наприклад, «Тест – це просто», «Допитливість – це старт!», «Домашній експеримент»;
• для учнів, які цікавляться інформатикою, в яких вдома є можливість працювати з комп’ютером, отримувати і обробляти інформацію, такі завдання називаю «Презентація», наприклад, «Я – репортер», «Вода, її стан у сучасному навколишньому середовищі», «Демографічна ситуація в Україні», «Негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на організм людини», «Хочу все знати», – будь яка цікава інформація стосовно теми, яка вивчається;
• для учнів, які не дуже цікавляться біологією, а мають гуманітарні здібності, «Біологи малюють» – уявлення про рослини, тварини, різноманітні колажі;
• «Фантазуємо разом» – фантастичні історії про рослини, тварини;

Фоторепортажі, колажі вивішую в класі для ознайомлення іншими учнями. Практикую також виконання завдань «Допоможи товаришу», «Знайди помилку», коли діти, прийшовши на урок, виконують обмін завданнями і порівнюють відповіді, пояснюють незрозуміле один одному. У своїй роботі постійно практикую стимулювання учнів до самостійного складання тестів, питань до теми, порівняльних таблиць з подальшим коментуванням на уроці. Практикую використання домашніх творчих завдань. Так, наприклад, для ефективнішого засвоєння теми «Органи кровообігу» пропоную учням скласти сенкан на тему «Серце» і підготувати повідомлення про вплив на серце фізичних тренувань та шкідливих звичок.

На уроках біології використовую різноманітні презентації, це допомагає учням набагато краще засвоювати матеріал, оскільки вони не тільки почули, а й побачили певну рослину чи тварини, її ознаку, будові. Учні 8-9 класів уже самі готують презентації і представляють їх на уроках. Також використовую додаткову інформацію в процесі викладання предмета і стимулюю самих учнів до її використання; активно співпрацюю з кабінетом інформатики щодо використання навчальних програм з предмета; використовую малюнки, таблиці, схеми, як джерела інформації; випускаю шкільні газети та створюю інформаційні сторінки у класних куточках.

Сприяє формуванню інформаційної компетентності раціональне використання фактичного матеріалу підручника як основного джерела інформації для учнів. Саме підручник є першою науковою книгою, з допомогою якої засвоюється матеріал. Уже з перших уроків біології починаю формувати вміння орієнтуватися в підручнику, автори підручників надають багато додаткового матеріалу після текстів параграфа, і учні повинні знати і опрацьовувати цей матеріал.

При підготовці до уроку учням допомагає використання додаткових джерел інформації, підштовхнути до цього намагаюсь, задаючи додому різноманітні завдання творчого характеру, це також сприяє формуванню вмінь і навичок.

З кожним роком українська освіта стає більш відкритою, усе частіше впроваджуються інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси. Одним з таких методів, що суттєво збагачує навчальних процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання. Це і є наступним напрямом моєї роботи – вивчення і застосування проектної діяльності учнів. Навчальні проекти, презентації – це дієвий спосіб максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв’язання конкретних завдань. Працюючи над проектом у групі чи індивідуально, учень опиняється в середовищі, яке сприяє розвитку вмінь та навичок окреслення проблеми та визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи й добір оптимальних шляхів її виконання та презентації.

Учні зацікавились цим методом тому, що змінюється підхід до навчання, замість репродуктивного навчання, коли джерелом знань для учнів є лише вчитель, акцент переноситься на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Учитель здійснює лише «підтримку» цієї діяльності, опосередковано керує нею, ставить перед учнями проблеми. Під час використання методу проектів формуються здібності виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значних результатів. Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми й наступне її розкриття, чітке планування дій, розподіл ролей (під час групової роботи). Цей метод є ефективним у тому випадку, коли постановлено певне дослідне, творче завдання.

Найчастіше під час використання цього методу я організовую такі форми робіт: групове обговорення, «мозкова атака», самостійна робота учнів, лабораторна робота, творчий звіт, «захист проекту», рольові ігри.

Елементи проектного навчання розпочинаю запроваджувати вже в 5 класі. Програмою передбачено виконання міні-проектів. Учні вчаться працювати над проектом поетапно і  презентувати свої досягнення. Успішно були представлені проекти «Листопад», «Чому скисає молоко?». Це допомагає дітям краще запам’ятовувати інформацію. Учні 9 класі працюють вже над складнішими темами проектів, наприклад, «Вплив негативних чинників на репродуктивне здоров’я молоді», «Мобільний телефон і здоров’я людини», «Грип – хвороба тисячоліть», «СНІД – знати, що жити».

Прилучення учнів до культурної спадщини, пов’язаної з історією розвитку науки і практики, історією відкриттів та біографіями видатних хіміків, біологів сприяє формуванню в учнів загальнокультурної компетентності.

За основу нетрадиційних підходів до навчання мною було взято методику легкого, ненапруженого навчання, в умовах бачення незвичайного у виучуваному предметі, радості відкриття, віри у власні можливості.

Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.

Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї.

Удосконалення вмінь дітей формувати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Застосування вмінь дітей формувати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.

Організація групової роботи

Проведення нестандартних уроків, уроків змагань, КВК.

Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам.

Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.

Використання інформації з історії відкриттів.

Використання художньої літератури в процесі викладання предмета.

Розв’язання задач історико-культурного змісту

Розв’язання задач екологічного змісту.

Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.

Наголошення на внесок в розвиток науки українських вчених.

Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних людей.

Наприклад, перший урок біології – то перший акорд, з якого розпочинається ціла симфонія науки, і його просто неможливо розпочати звичайно.

Звертаю увагу на те, що учні на порозі науки, яка поведе до святая святих світобудови, до тих первинних "цеглинок», з яких складається не лише величний храм Всесвіту, а й наш людський організм. Пізнання цих «цеглинок» допоможе нам краще зрозуміти і світ навколо нас, і себе в цьому світі. Далі йде розповідь про історію, про тих її представників, які самовіддано ростили дерево науки. Запрошені на урок старшокласники читають власні вірші, гуморески, присвячені хімії, біології, демонструють цікаві досліди.

Також формуванню компетентності мені допомагає застосування нетрадиційного дидактичного принципу художності, який свого часу обґрунтував Б.М. Неменський. На уроках часто використовую художнє слово. Так, вивчення хімічних властивостей кислот у 8 класі можна розпочати уроком-казкою про диво-квітку, у пелюстках якої зашифровані назви кислот.

Мрія кожного вчителя – зацікавити вивченням предмета. Проте за будь-яких умов потік інформації, термінів, визначень створює перенавантаження. Необхідно зняти втому, емоційно налаштувати учнів на образне, літературне оформлення уроку біології.

До фрагментів з художньої літератури звертаюсь на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, його закріплення, опитування, розв’язання творчих завдань.

На уроках біології в 7 класі можна широко використосувати легенди, оповіді, перекази, уривки з художньої літератури, вірші. Рослини завжди відігравали значну роль у побутовому, суспільно-політичному житті людства – починаючи з найдавніших часів і до сьогодення. Використання цих творів сприяє не лише формуванню ботанічних понять, а й вихованню в школярів бережного ставлення до природи, формуванню загальнолюдських цінностей, прищепленню любові до художнього слова.

Використання біографічних відомостей про вчених-біологів.

У ході вивчення нового матеріалу розповідаю учням про вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток біології. Так на уроці з теми «Запліднення у квіткових рослин» звертаю увагу на подвійне запліднення у покритонасінних рослин, наголошую, що це відкриття у 1898 р. зробив С. Навашин, розповідаю про життєвий і творчий шлях природодослідника, це дає змогу формувати полікультурну компетентність.

Використання життєвих ситуацій на уроках біології відіграє важливу роль у навчанні, оскільки учням необхідно не лише характеризувати живі організми, пояснювати природні явища, вивчати будові та функції органів, а й пов’язувати вивчений матеріал з життєвими ситуаціями. Водночас необхідно постійно нагадувати учням про шкідливий вплив багатьох речовин на організм людини та навколишнє середовище. Так під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему та поведінку людини» в 9 класі обов’язково звертаю увагу на негативний вплив етилового спирту, наркотичних речовин на організм людини загалом та поведінку зокрема.

Прилучення учнів до культурної спадщини, формування в них культури міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності – все це сприяє формуванню в учнів загальнокультурної компетентностей.

Формування ключових компетентностей учнів було б неповним без компетентності здоров’язберігаючої. Вона спрямована на закріплення навичок збереження фізичного, соціального, психічного і духовного благополуччя. Особлива увага приділяється дотриманню норм безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт, на кожній парті перед учнями знаходиться пам’ятка про дотримання правил безпеки під час виконання робіт.

Перед проведенням екскурсій, роботи з комп’ютером проводяться відповідні інструктажі. На початку навчального року, семестру, також проводяться інструктажі, постійно під час вивчення хімічних властивостей речовин звертаю увагу на пожежну, вибухову небезпеку, отруйність речовин, способи знешкодження, надання домедичної допомоги. Розповідаю учням про вплив на здоров’я засобів побутової хімії, харчових добавок. Проводиться дослідницька робота, організовуються конференції, диспути.

Важливим складником шкільної освіти у формуванні здоров’я школярів є курс «Біологія», який в поєднанні з іншими предметами формує в учнів свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки. Здоров’язберігаючі компетентність можна формувати при вивченні курсів біології рослин і біології тварин.

Належну увагу намагаюсь приділяти роботі з обдарованими дітьми, яку організовую і в позаурочний час, на заняттях гуртка, результатом є написання дослідницьких робіт. Використовую такі види досліджень, що передбачені програмою: демонстраційні досліди, лабораторні та практичні роботи. Часто використовую досліди ужиткового характеру, які мають низку переваг, формують екологічно грамотну поведінку в побуті і довкіллі.

Усі ці форми роботи намагаюсь поєднувати з інтерактивними методами навчання. Така форма організації навчального процесі сприяє створенню атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класі, заохочує учня знаходити власний спосіб роботи.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко і активно адаптуватися до нових вимог.

Вчитель має бути не «транслятором» інформації, а організатором діяльності, спрямованої на виконання навчальних завдань. Тобто як би активно вчитель не намагався викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активну діяльність учнів, процес навчання фактично не буде функціонувати. Що різноманітнішою є навчальна діяльність, то більшою розвивальною функцією наповнюється учіння. Дидактичні можливості конкретних тем курсу біології дають змогу проводити цілеспрямовану ефективну роботу з формування всіх основних груп компетентностей.

Результативність досвіду

• Щорічно учні беруть участь у Всеукраїнському конкурсі «МАН-Юніор ЕРУДИТ. Еколог»;
• 2017 р. – ІІІ місце у ІІ етапі захисту робіт МАН. Герасимчук Аліна;
• 2018 р. – ІІІ місце у конкурсі «Валеологія – культура ХХІ століття». Терновий Ярослав;
• 2019 р. – Клименко Денис брав участь у Всеукраїнському інтерактивному «МАН-Юніор Дослідник»;
• 2020 р. – участь Часник Дарини у захисті робіт МАН;
• Особисто маю свідоцтва освітніх платформ «Всеосвіта» та «На Урок» за розміщені матеріали та участь у вебінарах.

Висновки

Проаналізувавши чимало підходів, урахувавши особливості навчання біології в основній школі, під критичним мисленням розуміємо здатність учня чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знаходити, обробляти і аналізувати інформацію; логічно будувати свої думки, наводити переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Звісно, у змісті даної роботи неможливо показати усі методики розвитку критичного мислення. Учитель, що одержує в руки технологію, а не готові рецепти гарних уроків, має навчитися працювати в режимі творчого співавторства, у готовності до обґрунтованих змін, прийняття нестандартних і відповідальних рішень.

Відтак, створення методики, адекватної природному процесі розвитку критичного мислення учнів при вивченні біології, має ґрунтуватися на системі дидактичних умов, серед яких: урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів у способах організації їх діяльності на уроках біології; гармонізація емоційного й інтелектуального факторів навчання при вивченні біологічних ідей; проблематизація змісту навчального матеріалу, забезпечення взаємозв’язку урочної та позаурочної роботи з біології.

Список літератури

1. Біологія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. – К.: Ірпінь, 2006. – с.84
2. Мороченкова И. А. Пролемы и пути формирования критического мышления студентов университета / И. А. Мороченкова // Проблемы высшего и среднего образования. – 2005. – №6. – С. 12-18.
3. Ноэль-Цигульськая Т. О критическом мышлении / Татьяна Ноэль-Цигульськая [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://noelrt.com.
4. Сорина Г. В. Критическое мышление: История и современный статус / Г.В. Сорина // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2003. – №6. – С. 97-110.
5. Тягло А.В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / А.В. Тягло, Т. С. Воропай, – Х.: Ун-т внутр. дел, 1999. – 210 с.
6. Халпорн Д. Психология критического мышления / Диана Халпорн. – Спб.: Питер, 2000. – 512 с.

Зміст

Зміст

Вступ

Висновки

Список літератури

Зміст