Досвід роботи. Коректурні таблиці, як засіб пізнавальної активності дошкільників.

Коректурні таблиці,

як засіб пізнавальної активності дошкільників.

Сьогодні педагог має у своєму розпорядженні цілий арсенал засобів для оптимізації освітнього процесу та особистісного розвитку кожної дитини. Одним з таких засобів, на мою думку  є робота по застосуванню коректурних таблиць за авторською технологією доктора педагогічних наук Наталії Василівни Гавриш. Робота з якими активізує пізнавальні психічні процеси дошкільника, сприяє розвитку комунікативності, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, забезпечує інтерес до інтелектуальної діяльності та формує здатність творчо, нешаблонно мислити, самостійно поповнювати свої знання.

У сучасній дошкільній освіті коректурні таб­лиці застосовують для розвитку пі­знавальних, інтелектуальних, мовленнєвих на­вичок, математичних умінь, уміння орієнтувати­ся у просторі тощо.

За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символа­ми, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбіль­ше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елемен­тами.

Для молодших дошкільнят розроблені табли­ці на 9—12 клітинок, для дітей середньої групи — на 16 клітинок, старші дошкільнята можуть пра­цювати з 20—25 клітинками.

Запропоновані завдання, що виконуються дітьми за допомогою ко­ректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти  сприймають на слух вказівку педагога, зосереджено роздивляються таблицю, знаходять пра­вильну відповідь чи виконують завдання (накривають картинки фішками, розфарбовують, рахують, співвідносять зі схе­мою або символом тощо), а потім коментують результат.

Надзвичайно схвалюю намагання дітей самостійно ставити запи­тання. При цьому стимулюю виникнення діалогу, коли не я, а хтось із дітей відповідає на запитання однолітка. Важ­ливою вимогою вважаю до поставлених запитань дітям є їх спрямованість на внутрішній пошук, міркування, думання.

Робота з коректурними таблицями я вважаю - це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.

Коректурні таблиці використовую в різ­них формах роботи з дітьми, зокрема на заняттях мовленнєвого, пізнавального та логіко-математичного спрямування. Викорис­тання коректурних таблиць набуває особливо важливого значення під час інтегрованих занять.

Опрацювавши коректурні таблиці на занят­тях, пропоную їх дітям під час ігрової діяль­ності, що стимулює пізнавальний інтерес.

Зазначу, що основне завдання коректурних таблиць - завдяки уважному слухо­вому сприйняттю і зосередженому огляданню дитиною таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово чи слова, дати по­яснення, висловити свою думку.

Коректурна таблиця є засобом розвитку творчості також у педагогів, які щоразу можуть знаходити нові педагогічні смисли у її використанні: вигадувати нові завдання, встановлювати нові закономірності та зв'язки між елементами таблиці. Тож створюється своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра - розгорнута в часі і не обмежена в плані її просторового використання.

Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, використовую в різних форматах життєдіяльності дітей - не лише у спільній партнерській діяльності, а й під час спеціально організованої освітньої діяльності:

•                   на початку заняття - як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність;
•                   в основній частині заняття - для уточнення знань і розширення інформаційно-пізнавального кола уявлень дошкільників, унаочнення процесу встановлення причинно-наслідкових зв'язків між об'єктами та явищами дійсності тощо.

Поза межами організованого навчання коректурні таблиці застосовую як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словник тощо. Головне, що забезпечує успіх їх використання, живий інтерес дітей, радість відкриття, допитливість, мовленнєва ініціативність, задоволення від відчуття своєї інтелектуальної спроможності. Будь-який примус, тиск, різкість, формалізм з боку педагога можуть згасити емоційний відгук дітей на інтелектуальну гру й істотно знизити її результативність. Кількість учасників такої інтелектуальної гри не обмежую. Організовую гру як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку товариських партнерських стосунків між дітьми. Під час таких дидактичних ігор, як “Порахуй”, “Швидко назви”, “Скажи котрий” діти мимоволі запам’ятовують цифри, вправляються в порядковій та кількісній лічбі; вчаться встановлювати послідовність, визначати форму.

Такі вправи як “Купка слів”, “Додай слово”, “Знайди картинку і назви її” сприяють збагаченню лексичного запасу та фонематичного слуху, оволодівають граматичною будовою мовлення. Мовленнєві завдання “Склади речення”, “Поясни слово”, “Придумай історію за картинками” забезпечують розвиток зв’язного мовлення та формування комунікативних здібностей, до того ж діти вчаться виражати свої думки, бажання, індивідуальність. З метою активного засвоєння та закріплення знань дітей про природу доцільними будуть такі вправи: “Хто де живе, чим харчується”, “На прогулянку”, “Як їжачок до зими готується”.

В освітньо-виховній діяльності застосовую декілька варіантів роботи з таблицями:

•                   даю запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії. Основне завдання - завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово чи слова;
•                    запитання чи завдання представлені на картках за допомогою символічних знаків, які діти мають самостійно «прочитати», дати відповідь на запитання чи виконати завдання, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання. Суть розумових дій полягає в тому, щоб не лише знайти в таблиці правильну відповідь, а й виконати додаткові завдання - накрити, розфарбувати, порахувати, зіставити зі схемою, моделлю, символом тощо;
•                   діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо). Запитання, завдання та вправи, більшість з яких спеціально розробила  для запропонованих коректурних таблиць, передбачають не єдину, а багатоваріантну відповідь, що спонукає дітей до активного сприйняття зображень, неординарного розв'язання завдання, заохочує їх до участі в інформаційній грі за змістом таблиці.

Скажімо, до таблиці «Йдемо до школи» даю дітям близько 20 картинок і пропоную обрати та назвати:

•                   предмети, які складають у пенал;
•                   предмети, назви яких починаються з певного звуку;
•                   мають певну кількість складів;
•                   предмети, що довші за якийсь предмет;
•                   предмети, які потрібні на уроці малювання;
•                   предмети, яким не місце на уроці читання тощо.

Щоб не втомити дітей потоком запитань, формулюю окремі з них у вигляді завдань:

•                   серед кількох предметів знайти зайвий;
•                   скласти речення, що починається з певного слова в таблиці;
•                   назвати одним словом низку предметів, зображених у таблиці;
•                   визначити «сусідів» вказаної картинки;
•                   встановити закономірну послідовність за певною ознакою (скажімо, вказати найважчий предмет з трьох названих);
•                   скласти історію за названими картинками тощо.

Для посилення розвивального ефекту добираю такі запитання, які спонукають дитину не лише констатувати очевидний факт («Покажи, де лялька», «Знайди, ті предмети, які мають квадратну форму», «Скільки звірів на картинці?» тощо), а відшукувати правильну відповідь, аналітично «перебираючи» очима численні варіанти.

Коректурні таблиці можуть бути ефективним засобом «включення» дітей у заняття, тобто використовую їх на початку заняття як демонстраційний засіб.

Це дає змогу не лише активізувати пізнавальні процеси, а й наблизити дітей до тематичного кола питань, над яким працює група. Так, у процесі проживання теми «Мандрівники» використовую коректурну таблицю «Транспорт», яка стала опорою при закріпленні й уточненні знань дітей, при моделюванні проблемної ситуації, виконанні мовленнєво-творчого завдання.

Під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, пропоную їм менші за розміром таблиці. До того ж завдання, якщо воно єдине для всіх, діти можуть розв'язувати командно. У цьому випадку команди змагатимуться, хто краще виконає завдання. Можна також, щоб кожна команда одержала різні за змістом завдання. При цьому пояснення представників кожної команди щодо одержаного завдання та його виконання є саме по собі цінним способом удосконалення зв'язного мовлення дітей.

Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі:

•                   знайти правильну відповідь;
•                   назвати потрібне слово чи слова;
•                   пояснити свої дії;
•                   висловити власну думку.

Під час виконання цих завдань у дітей формується така важлива навичка, як концентрація уваги, а ще — здатність зосереджуватися на слуховому сприйнятті та розгляданні таблиці. Вправи, завдання, ігри на основі таблиць дають змогу не лише активізувати мислення, а й систематизувати та збагачувати знання дітей у різних галузях. Залежно від змістової домінанти обираю ті методи роботи, які дають змогу реалізувати дидактичні завдання заняття.

Для роботи з дітьми виготовила коректурні таблиці різної тематики. Тематична палітра досить широка і відповідає вимогам освітніх ліній Базового компонента: «Мовлення дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини» . Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв’язки між елементами теми. Скажімо, тема «Давай познайомимося» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: «сім’я», «я серед інших», «дитячий садок». А для старших дошкільників дану тему розширено ще й такою підтемою, як-от: «хлопчики-дівчатка».

Зауважу, що ефективним засобом стимулювання навчально-пізнавальної діяльності є не лише готові коректурні таблиці - а й так звані дидактичні рамки — розліноване на квадрати ігрове поле (набірне полотно) й набір предметних картинок-карток. Діти, виконуючи словесні завдання-інструкції вихователя (старші дошкільники вже можуть самі давати завдання-інструкції своїм ровесникам), поступово заповнюють ігрове поле-рамку й одночасно контролюють правильність виконання дій кожним з учасників. У роботі з дидактичною рамкою перевагу віддаю самостійній пізнавальній активності дітей, а педагог переважно є організатором або партнером по грі.

Для того, щоб поєднати зусилля дошкільного закладу й родини, було проведено «День відкритих дверей» (показ батькам занять з використанням коректурних таблиць);

•          організувала  виставку-презентацію коректурних таблиць для різних вікових категорій дітей;
•          залучали батьків до виготовлення індивідуальних коректурних таблиць;
•          розробили поради, рекомендації, які розмістили на інформаційному стенді для батьків;
•          провели консультації для батьків про ефективне застосування коректурних таблиць: «Розвиваємо мовлення у наших малят», «Креативний розвиток дітей дошкільного віку», «Що ховає в собі природа?», «Подорож світом чарівних таблиць» і т. д.

Отже, впевнено можу сказати, що використання в освітньому процесі коректурних таблиць є надзвичайно ефективним засобом розвитку комунікативної діяльності, креативності, пізнавальної активності та самостійності дошкільників. Систематичне використання коректурних таблиць на заняттях забезпечує ефективний розвиток пізнавальних здібностей дошкільників.