Досвід роботи на тему ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ МАЙСТЕРЕНЬ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА

Міністерство освіти і науки

Департамент освіти і науки

Відділ освіти, молоді та спорту Веселівської селищної ради

КЗ «Веселівська ЗОШ І – ІІІ ст.. № 2»

 

 

 

Досвід роботи:

 

«ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ

ПЕДАГОГІЧНИХ МАЙСТЕРЕНЬ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА»

 

 

 

Маркова Тетяна Володимирівна

вчитель історії і правознавства

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. ВСТУП                                                                                                  1
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА                                                   
   1.        Теоретична основа досвіду                                                        2
   2.        Провідна педагогічна ідея досвіду, її складові частини         2 – 4
   3.        Реалізація технології                                                                  4 – 6
3. ВИСНОВКИ                                                                                          7
4. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА                                                         8
5. ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На сьогоднішній день у всіх сферах життя відбуваються зміни, які не могли не торкнутися освіти. І я, як вчитель прекрасно розумію, що потрібно вчити дитину по-новому. Позиція педагога стає принципово іншою: він не транслює знання, а створює навчальні умови для того, щоб учень мав можливість різними способами працювати з наявним багажем знань, просуватися своїм шляхом до досягнення поставленої ним же самим мети. Учень тепер не є своєрідним поглиначем інформації. Він стає будівельником власного знання, яке утворюється в ході самостійного пошуку, зіткнення виниклих протиріч [8]. Таким чином, час вимагає від учителя нових підходів до навчання. Зараз існує безліч нових технологій, як правило, це "добре забуті старі". Вони змінюються, удосконалюючись і доповнюючись. Однією з таких нових технологій є технологія педагогічних (творчих) майстерень. Її ще називають французькі майстерні і її люблять вчителя гуманітарних предметів. Вони стимулюють сплеск активності учнів і підвищують інтерес до предмета. Моя мета – не просто познайомити вас з технологією педагогічних майстерень, що ставить за мету розробку і впровадження в освіту інтенсивних методів навчання і розвитку дитини, а показати, що дана технологія може бути застосована на уроках правознавства.

 

 

 

 

 

 

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Теоретична основа досвіду

Майстерня - це інша форма організації навчального процесу. Ця незвичайна система навчання була розроблена французькими педагогами в 20-х роках ХХ століття. Біля витоків стояли психологи П. Ланжевен, Анрі Валлон, Жан Піаже та ін. Група розробила технологію «ATELIE», яка у вітчизняній педагогіці отримала назву французьких (творчих, педагогічних) майстерень. В останні роки метод педагогічних (французьких) майстерень використовується в багатьох країнах світу, оскільки його ідеї і принципи відповідають ціннісним орієнтирам сучасних педагогів: гуманізація освіти і виховання, інтерес до індивідуальності, прагнення виховати особистість творчу, самостійну, вільну [1].

Завдання технології творчих майстерень:

1. Активне сприйняття учнями навчального матеріалу;
2. Творче осмислення навчального матеріалу;
3. Саморозвиток учня;
4. Підвищення інтересу до процесу навчання;
5. Розвиток креативності;
6. Підвищення навичок аргументованої розмови;
7. Розвиток соціальної компетенції.

         2.2.  Провідна педагогічна ідея досвіду, її складові частини

Педагогічна майстерня – це така форма навчання дорослих і дітей, яка створює умови для сходження кожного учасника до нового знання й нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття [1].

Мета майстерень – навчити учасників мислити творчо та розкуто і самостійно вибудовувати свої знання.

Головне завдання цієї технології - придбання знань про самого себе. Це означає, що в процесі навчання в кращу сторону змінюється самооцінка дитини.  Девіз французьких майстерень - «Роби по-своєму». Знання дитина не отримує, а набуває, ростить, пізнає проблему на основі власного досвіду [3].

Уявімо ж урок, проведений згідно технології творчих (французьких) майстерень. Чому ж майстерні? Тут і криється одна з головних основ технології - учитель на цих уроках перестає бути вчителем, лектором і урокодателєм. Він стає майстром, а це змінює його поведінку, цілі і тактику уроку (див. додаток 1) [7]. Учитель створює спеціальні умови для навчально-творчого процесу, він придумує такі завдання, які не передбачають конкретної, книжкової відповіді на питання. Майстер є скоріше консультантом, помічником, який організовує урок, сприяє новому для дітей виду діяльності, що сприяє пізнанню.

Завдання вчителя-майстра - створити особливу емоційну атмосферу, яка сприятиме перетворенню учня в творця. Використовуючи особистий досвід, дитина робить відкриття в предметі. Вона робить це сама, а вчитель створює умови, каталізує процес пізнання.

Структуру технології педагогічної майстерні можна представити наступним чином:

«Індукція» («наведення») - створення емоційного настрою, включення підсвідомості, області почуттів кожного учня, створення особистого ставлення до предмета обговорення. Індуктор - слово, фраза, предмет, звук, мелодія, текст, малюнок і т. д. - все, що може розбудити почуття, викликати потік асоціацій, спогадів, відчуттів, питань.

«Самоінструкція» - індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту, малюнка, проекту.

«Соціоконструкція» - побудова цих елементів групою.

«Соціалізація» - все, що зроблено індивідуально, в парі, у групі, має бути оприлюднене, обговорене, всі думки почуті, всі гіпотези розглянуті.

«Афішування» - представлення «творів» - робіт учнів (текстів, малюнків, схем, проектів, рішень) аудиторії та ознайомлення з ними.

«Розрив» - внутрішнє усвідомлення учасником майстерні неповноти або невідповідності свого старого знання до нового, внутрішній емоційний конфлікт, спрямований на поглиблення в проблему, на пошук відповідей, на звірку нового знання з науковим джерелом.

«Рефлексія» - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учнів у ході майстерні [1].

2.3. Реалізація технології

Перший етап майстерні даної технології називається словом «індуктор» (див. додаток 2). Він являє собою пред'явлення учням завдання, спрямованого на створення у них мотиву подальшої навчальної діяльності. Це завдання передбачає актуалізацію особистого досвіду учня, так чи інакше пов'язаного з темою і ідеєю майстерні. Індуктор – це джерело творчого натхнення.

 Діти отримують вихідний матеріал, основу, використовуючи яку вони зроблять свої відкриття. До цього матеріалу педагог продумує кілька завдань, для їх виконання знадобляться навички пошуку і творчий настрій (див. додаток 3) [2]. Проблема тоді актуальна для людини, коли вона виникає в ході його власної діяльності: коли це їй незрозуміло, коли цього вона не знає, але хоче зрозуміти і дізнатись.  Як домогтися такого ставлення учнів до теми уроку? Що для цього треба робити? Як це робиться в технології майстерень?

Почнемо з того, чого вчителю не треба робити. Не треба оголошувати тему уроку, особливо якщо це супроводжується словами: «Сьогодні на уроці ми познайомимося…, дізнаємося…». Не треба оголошувати мету уроку, особливо з використанням слів: «Сьогодні ми (ви) повинні...»

Що ж робить на етапі мотивації навчальної діяльності педагог, що проводить заняття у формі майстерні? Він організовує «зустріч» з предметом пізнання (новим теоретичним поняттям, фактом, процесом, способом вирішення завдання тощо), усвідомлення і осмислення якого відбувається в ході всієї майстерні і є одним з її найважливіших результатів.

Майстерня передбачає організацію учнів в малі групи. Майстер пропонує і гарантує учням творчий характер діяльності, направляє їх на пошукові методи. Сам факт групової роботи сприяє розвитку комунікативних навичок дітей, дає їм можливість навчитися розподілу обов'язків у міні-колективі, вчить слухати, аргументувати, використовувати переваги колективного пошуку [1].

Поточний інструктаж уроку в майстерні поділяється на етапи самоконструкції (індивідуальна робота з джерелами інформації, самостійне створення гіпотези, рішення) і соціоконструкціі (групова робота з джерелами інформації і робота по доповненню і взаємообміну інформацією) (див. додаток 4). Самоконструкція і соціоконструкція можуть бути використані як послідовно, так і як окремі елементи (див. додаток 5) [4].

Найбільш цікаві етапи технології – соціалізація і афішування, на якому діти обирають тему проекту, демонструють свої результати, захищають їх (див. додаток 6). На даному етапі найбільш якісно використовується проектні методи навчання. Проявляються важливі принципи майстерні:

• Рівність всіх учасників
• Всі здатні до творчості
• Створення особистісної мотивації
• Відсутність оцінки, суперництва
• Моральна відповідальність кожного за результат своєї діяльності

Соціалізація - важливий етап. Тут учні зіставляють свій отриманий матеріал з результатами роботи інших груп, роблять висновки, виявляють закономірності та зв'язки [7].
На цьому етапі дається одне завдання для всього класу, відповіді повідомляються всім. Тут важливо вміння говорити, доносити інформацію, аргументувати. За відпрацюванням цих моментів стежить майстер. Хочу навести приклад уроку з теми «Історичний аспект виникнення держави» (10 клас) (див. додаток 7).

На цих етапах діяльності майстерні відбувається розвиток таких базових компетентностей,  як самоорганізація і самоосвіта. Формуються такі компетентності, як інформаційна (вміння шукати, відбирати і аналізувати інформацію) та комунікативна (вміння спілкуватися, вміння аргументувати свою позицію, вміння представити свою роботу).
Поряд з цим, виконуються поставлені цілі уроку: 

• засвоїти навчальну інформацію за допомогою активної пізнавальної діяльності;
• формувати творчий підхід до роботи, креативність, впевненість у своїх творчих здібностях.

Самостійна проблемно-пошукова діяльність, організована в майстерні, коли учні самостійно формулюють цілі уроку, проблему і вирішують її під наглядом і з консультаціями викладача, забезпечує продуктивну діяльність, творчість і найбільш ефективні і міцні знання.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Працюючи з представленою в роботі технологією, я використовую методи, які застосовуються в технології критичного мислення, технологіях проектного і особистісно – орієнтованого навчання. Найкраще працюють словесний метод – діалог у всіх його аспектах (діалог всіх учасників, окремих груп, діалог із самим собою), метод демонстрацій. Метод конструювання понять використовується при вивченні термінів з використанням учнями алгоритмів їх побудови (див. додаток 8). Метод «Як би…» найкраще спрацьовує при вивченні тем, пов’язаних з правами і обов’язками особи і громадянина. Особисто мені дуже подобається універсальність технології: практично будь-який прийом, метод, форма вивчення предмету може бути застосована на різних етапах уроку і в процесі підготовки до нього.

Творчий процес у майстерні є головним технологічним засобом досягнення мети навчання: відкриття закону, формулювання правил, створення тексту, накопичення фактичних знань, набуття досвіду дослідження, вироблення певного відношення до явища, усвідомлення ціннісних орієнтацій та ін. (див додаток 9).

Результат роботи майстерні я б описала словами зробив, відкрив, зрозумів, відчув, допоміг, вибудував, створив, задумався, вибрав, наблизився, зроблю, подумаю, почитаю, розгляну, проаналізую. Майстерня змінює діяльність учня, звиклого до отримання готового знання, до підпорядкування, до послуху, монотонної роботи на уроці, а значить, змінює і його смислові установки, бо майстерня вибудовується з урахуванням принципу включення особистості в значущу діяльність, принципу зміни соціальної позиції особистості в групі.

 

 

 

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Постійний творчий пошук, робота над удосконаленням власної методики викладання, заданий темп роботи - все це разом сприяє підвищенню результативності діяльності вчителя. Мої вихованці є призерами і переможцями предметних олімпіад з історіїї і правознавства, конкурсів науково - дослідницьких робіт.

2015 - 2016 навчальний рік:

ІІ (районний) етап Всеукраїнської олімпіади з історії - І місце - один учень, ІІ місце - 2 учні; з правознавства - ІІІ місце - один учень.

ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської олімпіади з історії - ІІІ місце - один учень.

У обласному конкурсі пошукових робіт "Сила, мужність, честь"  учениця 10 класу посіла ІІІ місце

2016 - 2017 навчальний рік:

ІІ (районний) етап Всеукраїнської олімпіади з історії - І місце - один учень, ІІ місце - 1 учень; ІІ місце - один учень; з правознавства - ІІ місце - один учень.

2017 – 2018 навчальний рік:

ІІ (обласний) етап дослідницьких робіт МАН – ІІІ місце – один учень, ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж , брати мої» - ІІІ місце – одна учениця.

2018 - 2019 навчальний рік:

ІІ (обласний) етап дослідницьких робіт МАН – ІІ місце – один учень, ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж , брати мої» - ІІІ місце – один учень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богосвятська А.І.. Уроки – майстерні: технологія і практика. -  [Електронний ресурс] – режим доступу iskustvo-i-lit.ucoz.ru›Файли›
2. Блинова Елена. Как сделать хорошую мастерскую. Урок 4. Мотивация и целеполагание в мастерской. Индуктор. [Електронний ресурс] – режим доступу http://www.nojournal.ru/content/elena-blinova-kak-sdelat-khoroshuyu-masterskuyu-urok-4
3. Курносова Елена Александровна. «Возможности технологии «Французская мастерская» в формировании УУД» -  [Електронний ресурс] – режим доступу http://pedmir.ru/viewdoc.php
4. Мухіна І. Що таке пед.майстерня? // Відкритий урок. – 2011. – № 1. – С. 62-65.
5. Педмайстерня: потреба чи мода? // Відкритий урок. – 2011. – № 1. – С. 8-9.
6. Порівняльний аналіз традиційного уроку та уроку сучасного типу -  [Електронний ресурс] – режим доступу http://kbv.at.ua/load/informatika/metodob_39_ednannja/
7.  Сухомлина Марина Геннадьевна. «Творческие (педагогические, французские) мастерские» [Електронний ресурс] – режим доступу http://nsportal.ru/shkola/obshchepedagogicheskie
8. Что такое педагогическая мастерская. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://edu-lider.ru/chto-takoe-pedagogicheskaya-masterskaya

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

Порівняльна характеристика (орієнтовна) традиційного уроку

і уроку - майстерні

Етапи	Традиційний урок	Урок - майстерня
1	Организаційний момент і актуалізація знань, перевірка домашнього завдання	Виконання завдання, пов’язаного з актуалізацією знань учнів Збагачення знань за допомогою завдання, виконаного сусідом Корекція і отримання знань в процесі спілкування в четвірках
2	Пояснення  учителем нового матеріалу	Виконання індивідуального завдання для виявлення і фіксації їхніх знань і суб´єктного досвіду в зв’язку з назвою нової теми та (або) її ключовими словами (в обсязі всієї нової теми або її окремого фрагменту) Виконання індивідуальних завдань зі співставлення проявлених знань і досвіду з тим, що надано в підручниках та інших джерелах інформації. Обговорення учнями в групах результатів цього порівняння. При цьому всі члени групи по черзі представляють товаришам свої результати і використовують такі кліше: «Я вважав, що..., але насправді...», «Мої уявлення про... довелося дещо уточнити, так як...», «З тим, що написано в підручнику, не можна погодитися, оскільки...», «Те, що написано з приводу…, збігається з моїми уявленнями, але...» та ін. В бесідах відбувається уточнення тих чи інших моментів змісту теми. Потім результати роботи кожна група представляє всьому класу обраним для неї способом.
3	Закріплення: зазвичай фронтальне опитування або рішення задач	Виконання завдань на розуміння сутності нового матеріалу і (або) на його застосування.  Кожен учень у групах отримує індивідуальне завдання, яке, можливо, є частиною загальної роботи по новій темі. Він його виконує і потім пояснює суть і свої дії в групі, причому так, щоб готовий був відповісти за цим завданням кожен з учнів групи. Потім група афішує свою роботу  Можливо, свою «афішу» вивішує і вчитель.  Групова або фронтальна рефлексія. Можливе виконання контрольних завдань
4	Домашнє завдання, зазвичай безальтернативне: параграфи та задачі	Пропонується багато варіантів домашнього завдання, учні вибирають те, що відповідає ступеню засвоєння ними нової теми, інтересам і бажанням

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

Алгоритм роботи на етапі індукції

Діяльність вчителя	Діяльність учнів
підводить учнів запитаннями до визначення цілей уроку; робить повідомлення для створення емоційного настрою, створення особистого ставлення до предмета обговорення; одночасно проводить бесіду з теми уроку, актуалізуючи знання та досвід учнів підводть до формулювання проблеми пропонує виконати завдання	визначають тему і мету уроку спільно з педагогом;  слухають повідомлення; задають питання з предмета обговорення;  беруть участь у бесіді формулюють проблему обирають в контексті загальної мети індивідуальне завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

Індуктор до теми «Що таке правила та як вони виникають» (9 клас)

Притча: Створюючи рід людський, боги подбали про нього з щедрістю воістину божественної: дали розум, мова, вогонь, здатності до майстерності і мистецтва. Кожен був наділений якимось талантом. З'явилися будівельники, ковалі, лікарі і т. д. Чоловік став добувати їжу, робити красиві речі, будувати житла. Але навчити людей жити в суспільстві боги не зуміли. І коли люди збиралися разом для якого-небудь великої справи - будувати дорогу, канал, між ними спалахували запеклі суперечки, а нерідко справа кінчалася загальним розвалом. Дуже егоїстичні, занадто нетерпимі і жорстокі були люди, все вирішували тільки грубою силою...

І над родом людським нависла загроза самовинищення.

Тоді батько богів Зевс, відчуваючи свою особливу відповідальність, наказав ввести в життя людей сором і правду.

Захоплені були боги мудрістю батька. Тільки одне питання вони поставили йому: як розподілити сором і правду серед людей? Адже таланти боги дарують вибірково: одному пошлють здібності будівельника, іншому - музиканта, третій - лікаря і т. д. А як вчинити з соромом і правдою?

Зевс відповів, що сором і правду повинні мати всі люди. Інакше не буде на Землі ні міст, ні держав, ні самих людей...

Індуктор до теми «Конституційні права і свободи людини і громадянина» (9 клас)

Учням пропонується уважно розглянути слайд з репродукцією картини Федотова "Нерівний шлюб" і подумати, чи відповідає ситуація, зображена художником, дотриманню  прав людини. Чому? Які права людини порушені?

Індуктор до теми «Взаємні права та обов’язки батьків та дітей» (9 клас)

Притча «В одній сім'ї, жили мати, донька й онука, мати занедужала. Від тяжкої хвороби не могла старенька навіть підвестися з ліжка. Донька спочатку приділяла хворій багато уваги, а потім (хвороба тривала більше року) почала нарікати й відмовлялася від обов'язку доглядати за матір'ю. У кімнаті, де лежала немічна старенька, все покрилося пилом й стояв неприємний запах, що розповсюджувався на весь дім. Мати запропонувала своїй дочці принести із сараю стару драбину, щоб, поклавши на неї бабусю, віднести хвору до комори. Поклали вони стареньку й винесли з хати. Після цього онука взяла драбину й обережно поставила в сарай. Мати їй і каже: "Навіщо, доню, ти поставила драбину на місце, вона дуже стара і її потрібно викинути". А дочка їй і відповідає: "Нехай, мамо, вона ще постоїть, а то коли ти зістаришся, не буде на чому тебе винести до комори..."».

Індуктор до теми «Історичний аспект виникнення держави» (10 клас)

Відомий латинський вислів «Істина завжди одна, брехливих суджень може бути скільки завгодно».

Індуктор до теми «Правомірна поведінка і правопорушення» 9 клас

Фото с ситуаціями правомірної поведінки і правопорушень: перехід пішохода в невстановленому місці, шлюб, військова служба, побиття людини тощо.

 

 

 

ДОДАТОК 4

Алгоритм роботи на етапі самоконструкціі

Діяльність вчителя	Діяльність учня
Спостерігає, консультує; Активізує пошук інформації шляхом постановки питань Допомагає знайти відповіді на виникаючі питання.	Аналізує запропоновану інформацію; розробляє гіпотезу, проект , рішення; знаходить інформацію в різних джерелах. Разом з вчителем знаходять відповіді на виникаючі питання

 

Алгоритм роботи на етапі соціоконструкціі

Деятельность вчителя	Деятельность учнів
Спостерігає, консультує; Акцентує увагу на окремих аспектах теми уроку.	Взаємодіють в малій групі; Обмінюються думками, ідеями.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  5

Практична діяльність учнів на етапах

самоконструкції і соціоконструкції:

Тема уроку «Взаємні права та обов’язки батьків та дітей» (9 клас)

Учням пропонується , спираючись на витяги із Сімейного кодексу України сформулювати особисті немайнові та майнові права дітей та батьків.

Тема. Історичний аспект виникнення держави (10 клас)

Групи формуються за допомогою знань історії Стародавнього Світу (країни, ознаки, історичні діячі, назви міст, річок тощо).

Тема. Що таке правила та як вони виникають (9 клас)

Групам пропонуються тексти з прикладами соціальних норм (кожна група отримує один текст) і бланк з майбутнім кластером. В ході обговорення учні з’ясовують, яких сфер життя дані правила поведінки стосуються і в чому їх призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  6

Алгоритм роботи на етапах соціалізації та афішування

 

Діяльність учителя	Діяльність учня
Пропонує оголосити  обрані конкретні завдання (проекти). Проводить афішування в обстановці взаємної поваги і співробітництва	оголошують  обрані конкретні завдання (проекти) представляють виконане завдання обмінюються думками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 7

Тема. Історичний аспект виникнення держави (10 клас)

Для роботи в майстерні створюються три групи, але створюються вони в два етапи:

І етап: групи формуються за допомогою знань історії Стародавнього Світу (країни, ознаки, історичні діячі, назви міст, річок тощо).

Після цього разом з майстром – вчителем згадують ознаки держави і перегруповуються, створивши нові групи:

1. Оглядачі: на основі матеріалу підручника знайомлять з основними теоріями виникнення держави
2. Аналітики: на основі документів знайомляться з авторами теорій виникнення держави та їхньою аргументацією, а також наскільки дані теорії обґрунтовані
3. Опоненти: головна задача знайти слабкі сторони представлених теорій.

По закінченню роботи діти повертаються в «рідні групи», де діляться отриманою інформацією.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 8

Алгоритм конструювання поняття з теми «Правопорушення»

9 клас:

- спочатку дайте відповідь на головне питання схеми: що це? (у схемі по правопорушенню)
- далі визначте деякі ознаки, тобто дайте відповідь на питання: яке
- завершуючи роботу, згадайте, яким відносинам заподіює шкоду (в схемі по правопорушенню)
- прочитайте визначення терміна так, як воно визначено у схемі

СХЕМА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 9

Творчий продукт

(до теми «Правомірна поведінка і правопорушення». 9 клас)

ПРОЕКТ «ОБРАЗЦОВЫЙ ПОСЕЛОК» (представлен для рассмотрения  на сессии поселкового совета для уменьшения количества правонарушений на улицах поселка)

 

1. Воспитательный аспект:

- правовое и превентивное воспитание в школе

- встречи молодежи с представителями правоохранительных органов

2. Культурологический аспект:

- облагораживание парков, скверов, улиц

- спортивно – массовая работа

- деятельность кружков и молодежных организаций

3. Правоохранительный аспект:
          - запрет  и контроль над продажей алкогольной и табачной продукции

- рейды милиции вечером и ночью с народными дружинами

- установление и обновление дорожных знаков

- установление «лежачих полицейских»

- освещение поселка

4. Профилактическая работа