Форми держави та функції.Правове поле України.

Урок правознавства, 9 клас

Тема: «Держава. Право. Соціальні норми».

Право – це все,  що істинне

та справедливе.

Віктор Гюго

Мета уроку:

- охарактеризувати поняття та функції держави і права, види соціальних норм,

   - розвивати вміння правильно застосовувати поняття «право»,

   - виховувати повагу до держави і права як особливого виду соціальних норм.

Обладнання: Правознавство: Підручник для 9 кл., загальноосвітніх  навчальних  закладів, автор Філіпенко  Т. М.  (рівень стандарту, академічний рівень); схеми і таблиці, передбачені конспектом уроку, презентації, відеоряд, обладнання для виконання інтерактивних вправ.                          

Очікувані результати:

По завершенні  уроку  учні  повинні

                              ЗНАТИ:

• Що таке держава,право і соціальні норми
• Які правові норми існують
• Які норми  називають соціальними нормами.
• Що  допоможе державі бути  потужною і сильною

                               УМІТИ:

• Розтлумачувати поняття право,держава,норма
• Наводити приклади правових норм та розрізняти їх види
• Висловлювати власну оцінку ролі права в житті людей

                            РОЗУМІТИ:

• Значимість права і правових відносин в житті суспільств

Тип уроку:  урок-узагальнення, комбінований, «Правовий експрес»

Хід уроку

І. Організаційно-мотиваційний момент.

1. Слово вчителя. 

В Стародавній Греції існував міф про те, що створюючи людей боги наділили їх всілякими талантами та вміннями. Так з’явилися ковалі, землероби, ткачі, гончарі.  Користуючись дарами богів люди навчилися обробляти землю, виготовляти знаряддя праці, та прикраси, будувати собі будинки. Але боги забули навчити людей піклуватися по своїх близьких, дослухатися до думки інших. Тому коли люди збиралися для загальної справи, наприклад, збудувати новий храм між ними постійно виникали конфлікти та суперечки.  Часто люди вирішували їх не словом, а силою. Така поведінка людей не сподобалася богам, і тоді Громовержець Зевс наказав наділити людей почуттями сорому та правди.  Боги Олімпу були здивовані мудрістю Зевса, та все ж  задали йому питання: «Як поділити правду та сором серед людей», тому що боги дарували вміння вибірково і конкретно кожній людині. На це Зевс відповів,  що соромом та правдою необхідно наділити кожну людину,  інакше на Землі не залишиться ні міст, ні держав, ні народів. Згодом боги наділили греків ще цілою купою заборон, правил, обов’язків, тобто змусили людей керуватися певними нормами поведінки в суспільстві за для того щоб вони «не наламали дров». Сьогодні такі подарунки богів прийнято відносити до соціальних норм.

2.  Ознайомлення учнів з темою уроку, спільне з учнями формулювання мети й завдань уроку.

3. Запис основних питань уроку:

1. Держава і право. Їх співпраця та взаємодія.
2. Право в твоєму житті.
3. Правова складова соціальних норм.

4.Слово вчителя:

      На попередньому уроці ми виконували практичні завдання стосовно соціальних норм. У нас була можливість переконатися в тому, що чимало відносин між людьми регулюються одночасно кількома видами соціальних норм. Інколи в регулюванні відносин між людьми виникають протиріччя, і якщо суперечності своєчасно не виявляються, а отже, не усуваються, вони можуть призвести до порушень закону. Однією з причин таких протиріч є відносна стабільність моралі. Право більш динамічне, воно швидше реагує на потреби конкретних життєвих ситуацій у процесі суспільного розвитку.

     Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона здійснюється за допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів за планом, перегляд презентацій,    

правова подорож. Використання кольорових оцінок, за вправою "світофор ", заповнення оціночних листів, розподіл завдань:теоретик консультант, експерт.

Перша станція

1. Держава. (загальна характеристика форми держави)
2. Вправа  "вимірювання температури ".  стр. 30,32 Підручник Філіпенко Т.М. «Основи правознавства»
3. Чим пишаюсь , що заважає?
4. Учні пропонують:

Земля, народ, промисловість, освіта, геополітичні переваги, сімейні традиції, ресурси.

Корупція, боротьба за владу  війна, закриття підприємств, міграція молодих спеціалістів, відсутність єдиної національної ідеї, міжконфесійна боротьба, велика кількість негативної інформації.

Робота з підручником.

Перегляд фільму.

Заповнення листів оцінювання.

Кольорове оцінювання.

Перехід до другої станції.

Поняття права та його ознаки.

Термін «право» по-різному тлумачиться в світі різних народів. Проте в основу цих тлумачень покладено правду і справедливість. Сьогодні термін  «право» можна розглядати і як можливості людини щось робити («маю право на ….»), і як систему юридичних норм (норми законів, міжнародних договорів…

Право - це система загальнообов’язкових, формально визначених, загальних правил поведінки, що встановлюється, гарантується і охороняється державою та регулюють суспільні відносини між людьми

Таким чином, ми можемо з вами говорити, що право – це система норм та правил які є обов’язковими для виконання людьми та гарантовані державою.

Кажучи словами Віктора Гюго: «Право – це все,  що істинне та справедливе».

Право як і люба правова норма забороняє або дозволяє людині здійснювати будь які дії. Наприклад, переходити дорогу можна лише на зелене світло світлофора, порушення цього правила потягне за собою штраф. Право, також категорично забороняє людям здійснювати  певні дії наслідком яких можуть стати негативні наслідки не лише для конкретної людини, а й для всього суспільства в цілому. Наприклад, заборонено брати без дозволу чужі речи, або товари в магазині не заплативши за них, хуліганити та здійснювати інші противоправні вчинки. За це обов'язково наступить відповідне покарання.  В той же час право дозволяє людині самостійно розпоряджатися своїм майном, відстоювати свою правоту в суді, бути членом спілки, або партії і багато чого іншого.

стр. 7, 21, 37 «Громадянська освіта» частина 2

Функції права.

Прийнято виділяти наступні функції права.

Регулятивна – виражається у впливі права на суспільні відносини шляхом визначення правил поведінки людей в різних ситуаціях. Таким чином право вносить певний порядок в життя суспільства та держави.

Правоохоронна – направлена на охорону найбільш значимих суспільних відносин, вона реалізується шляхом застосування спеціальних правових норм. Наприклад, норми права забороняють порушувати закони встановлені державою.

Оцінювальна  - дозволяє нормам права виступати  якості критерія  оцінки чиїхось  вчинків.

Виховна – право впливає на поведінку людей і закликане виховувати в людях справедливість, добро, гуманізм та законослухняність.

Право грає головну роль в системі соціальних норм сучасного суспільства.

Ми можемо говорити про те що право виступає своєрідною мірою свободи поведінки людини в суспільстві. Встановлюючи кордони загальноприйнятій поведінці людей по відношенню одне до одного. Кожна людина може досягати своїх цілей використовуючи різноманітні варіанти поведінки. В цьому проявляється його незалежність, свобода вибору та рішення. Та право є виразником інтересів суспільства і держави в цілому. воно не лише обмежує можливість вибору але й забороняє здійснювати не бажані для досягнення людиною поставленої мети.

Джерела (форми) права: поняття й види, правові акти. Принцип верховенства закону, систематизація правових актів.

Верховенство закону — це принцип, що визначає провідну, визначальну роль закону в правовій системі, яка забезпечується його найвищою юридичною силою щодо будь-яких інших актів.

Принцип верховенства закону вимагає, щоб діяльність усіх органів державної влади здійснювалася на правовій основі та відповідала умовам легітимності (у перекладі з латинської Lех — закон). Легітимною визнається законна влада, утворена відповідно до процедури, передбаченої законами.

Правова держава передбачає, що підзаконність державної влади (принцип верховенства закону) доповнюється визнанням за окремою особою невід'ємних і невідчужуваних прав, які передують самій державі. Тому у правовій державі принцип верховенства закону доповнюється принципом верховенства права. Принцип верховенства права означає, що для правової держави є необхідним, але зовсім не достатнім, щоб усі, зокрема і сама держава, дотримувались законів. Необхідно також, щоб ці закони були справедливими, виражали однакову для всіх міру (норму) свободи людини.

Галузь права.

Оскільки право є системою, то як і будь-яка система, система права повинна мати свої складові. Під системою права ми розуміємо єдність чинних правових норм, розділених на галузі ( в окремих випадках ці галузі діляться на підгалузі), та правові інститути. Підставою поділу права на галузі та інститути є предмет і метод правового регулювання.

Предмет—це суспільні відносини, що впорядковуються за допомогою права. Наприклад, предметом трудового права є трудові правовідносини.

Метод—це спосіб впливу права на певну сферу суспільних відносин (дозволи, заборони, вказівки, обмеження, стягнення, покарання тощо).

Галузь права—це сукупність правових норм, що регулюють однорідну сферу суспільних відносин ( конституційне право, трудове, кримінальне, земельне, адміністративне, цивільне, та інші).

Норма права.

Норма права—це загальнообов’язкове правило поведінки, що встановлюється, санкціонується та забезпечується державою з метою регулювання суспільних відносин.

Норма права має певну структуру, що виявляється в її внутрішньому поділі на окремі елементи, зв’язані між собою. Такими елементами є:

Гіпотеза—частина норми, що вказує, за яких обставин ця норма вступить в дію (відповідає на питання: коли?, де?, за яких умов?)

Диспозиція—частина норми. Що містить суб’єктивні права та юридичні обов’язки, тобто вказує на те, як повинні діяти особи в даній ситуації.

Санкція—частина норми, де зазначаються юридичні наслідки виконання, невиконання або порушення правила поведінки, що зазначене у диспозиції

Гіпотеза                                         Диспозиція                                            Санкція

Якщо                                       То, тоді                                                    Інакше

Наприклад. Якщо жінка має двох і більше неповнолітніх дітей, то дирекція заводу повинна надати їй додатково 10 днів до відпустки. У протилежному випадку порушення цього права може бути оскаржено у комісії з трудових суперечок чи у судовому порядку.

Тому, далеко не завжди кожна норма права містить у собі всі три складові. Наприклад, конституційні норми не мають санкцій, а норми кримінального права-диспозицій.

ІІІ. Закріплення здобутих знань

Завдання

1. Розташувати у логічній послідовності елементи системи права за принципом від простого до складного

А) інститут права          Б) диспозиція       В) галузь права      Г) правова норма

2. Розташувати складові системи права в логічній послідовності від меншого до більшого

А) норма права       Б) підгалузь права        В) правовий інститут    Г) галузь права

3. Визначити відповідність між видами соціальних норм та їх змістом і функцією

1) корпоративні норми

2) норми моралі

3) правові норми

4) звичаї

А) правила поведінки, які загальнообов’язковими, формально визначеними

Б) правила поведінки, які історично склалися в результаті їх багаторазового застосування

В) виражають позицію людей щодо таких понять, як добро і зло

Г) приймаються об’єднаннями громадян, членами кооперативів, господарськими товариствами, існують тільки в письмовій формі

4. Визначити ознаку права за її описом.

1) Правові норми взаємодіють між собою та доповнюють одна одну.

2) Правові норми існують тільки у письмовій формі, в усній формі існувати не можуть, закріплюються в нормативно-правових актах, договорах та інших джерелах.

3) Правові норми поширюються на всіх суб’єктів в ідентичних ситуаціях.

4) За недотримання норм права настає юридична відповідальність.

Перевірка, аналіз помилок, коментування проблемних моментів.

Продовження правової подорожі.

Станція 3

Соціальні норми – це загально прийняті правила, що встановлюють кордони  дозволеної  поведінки людини в суспільстві.

1. Соціальні норми: поняття й види.

Прийнято виділяти наступні види соціальних норм:

• По своїй направленості;
• По ступеню обов’язковості;
• По формі;
• По сфері застосування.

В залежності від направленості: заборонні норми, та дозвільні норми  (від слова дозволяти) Наприклад, правила дорожнього руху. Заборонено переходити дорогу на червоне світло світлофора, дозволено переходити дорогу на зелене світло світлофору.

По ступеню обов’язковості прийнято виділяти: норми правила – це обов’язкові правила поведінки в суспільстві. Наприклад військові вітаючись обов’язково повинні віддавати честь. Та норми очікування – це правила поведінки порушення яких не тягне за собою суворого покарання. Наприклад, не запізнюватися на заходи. (ми очікуємо,  що люди не будуть запізнюватися, але суворого покарання за порушення цієї норми не має)

В залежності від форми  їх поділяють на формальні та неформальні норми.  Формальні норми – це спеціально створені та чітко прописані правила та норми поведінки людини в суспільстві, за порушення яких вона несе відповідальність, аж до конкретного покарання.

Як правило ці норми закріплені в законах (закон – «кон» - кордон, межа; «за» зупинка, заборона руху). Слідкувати за охороною формальних норм в державі покликані спеціальні органи, які називають правоохоронними. Правоохоронні органи -  це уповноважені державою структури, які здійснюють контроль над дотриманням законності та правопорядку, а також захист прав і свобод  людини і боротьбу зі злочинністю.

В Україні до правоохоронних органів відносяться різноманітні міністерства, комітети. Наприклад, міністерство юстиції, міністерство внутрішніх прав, до складу якого входять органи внутрішніх сил та поліція, Служба безпеки України, Служба  зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор,  Конституційний  Суд України, Верховний  Суд України, прикордонна служба  України,  розвідувальний  орган,  Міністерство оборони України, Слідчий комітет, виконавча служба,  митна служба.

Неформальні норми - це правила, що історично виникли в процесі розвитку суспільства, яких люди дотримуються в повсякденному житті та керуються ними для прийняття якихось рішень. Головною ознакою неформальних норм є те,  що людина дотримується їх добровільно, без примусу зі сторони суспільства та держави. Але їх дотримання забезпечується впливом суспільства на конкретну людину, тобто силою суспільної думки, а саме осуд, несхвалення якихось дій та вчинків людини

За сферою застосування. (стор.84,  таблиця,  опрацювання з класом)      Моральні норми – це правила поведінки, порушення яких викликає осуд суспільства. Як правило, норми моралі полягають в уявленні людини про добро і зло,  погане і хороше, допустиму та недопустиму поведінку.

Релігійні норми – це правила поведінки, прийняті в релігійних об'єднаннях. Наприклад, у прибічників християнства, ісламу, буддизму.

Політичні норми – це правіла, що регулюють відносини між суспільством та державою в політичній сфері з приводу державної влади (її завоювання, утримання, використання).

 Естетичні норми закріплюють уявлення людини про красиве та некрасиве. Як правило, ці уявлення є індивідуальними для кожної людини.

Правові норми – це прийняті норми поведінки для людей в суспільстві, що встановлюються та охороняються державою.

Проблемне питання. Як ви могли помітити, сфера застосування моральних і правових норм п часто співпадають.  А чим же вони відрізняються?

По-перше, моральні норми це поняття людей про добро і зло, чи про погане та хороше. Ці поняття формувались в розумінні людей поступово,  з розвитком людини. Більш того, уявлення людей про добро та зло для кожного суспільства індивідуальні. Наприклад, під час зустрічі християнського місіонера з представником одного з африканських племен, відбувся наступний діалог:

• Ти знаєш, у чому різниця між добром та злом?
• Звісно. Добро – це коли я краду скот та чужих дружин, а зло – це коли у мене вкрадуть.

Як ми бачимо дана мораль є цілком прийнятною для африканського племені, але не прийнятна для нашого суспільства. Так ось, на відміну від моральних, правові норми вступають в сулу відразу після прийняття відповідного рішення і практично однакові для всіх суспільств. Відповідно до правової норми крадіжка майна, та людини вважається злочином, тобто порушенням правової норми за яке порушника наздожене покарання.

По-друге, правові норми на відміну від моральних встановлюються та закріплюються державою в спеціальних нормативно правових актах: законах,  декретах, підзаконних актах. (стор. 91) В них точно та детально закріплені вимоги до поведінки людей в суспільстві.

З цього можна зробити висновок, що норми права, на відміну від моральних, обов’язкові для виконання усіма, незалежно від відношення до прав тих чи інших людей. Наприклад, в Конституції України ст.68 закріплено положення, відповідно до якого всі громадяни повинні дотримуватися Конституції та законів. …  Це положення розповсюджується на всіх, хто знаходиться на території держави. Тому що цей обов’язок не може мати винятків і лежить в основі забезпечення законності та правопорядку. І навіть не знання правових норм не врятує від відповідальності за їх порушення. Ще давні римляни говорили про те, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Наприклад, скільки б вбивця не говорив, що не знав, що цього робити не можна і наступного разу він цього не зробить, його ніхто не звільнить від покарання.

По-третє, моральні норми діють в усіх сферах суспільного життя, а правові діють тільки у найбільш важливих з точки зору держави областях суспільного життя. Наприклад, не існує нормативно-правових актів регламентуючих правила та закони дружби, це область моралі, але не права.

Перегляд фільму, аналіз і судження.

В четвертих, норми права розраховані на багаторазовість використання. Тобто правова норма не встановлюється знову після кожного нового правопорушення, а діє постійно.

 В п’ятих, контроль за виконанням правових норм здійснюють державні правоохоронні органи. (міністерство юстиції, міністерство внутрішніх прав до складу якого входять органи внутрішніх сил та поліція, Служба безпеки України, Служба  зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор,  Конституційний  Суд України, Верховний  Суд України, прикордонна служба  України,  розвідувальний  орган,  Міністерство оборони України, Слідчий комітет, виконавча служба,  таможень служба). В їх обов’язки входе займатися правоохоронною діяльністю.

Правоохоронна діяльність -  це особливий від державної діяльності який здійснюється за допомогою застосування різноманітних правових норм з метою охорони правопорядку в державі.

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ.

В кінці нашого уроку давайте підведемо підсумки і спробуємо, використовуючи вправи Демократичної школи  «дерево рішень», «вимірювання температур», «світ квітів», зробити висновки.

V. Рефлексія

Вправа  «Цвіт квітів», відеоролик «Моя Україна»

 Оцінювання. Заповнити лист оцінювання.

 Домашнє завдання:

стр. 41-42, написати твір-есе «Бережи порядок, і порядок збереже тебе. (Латинський вислів)» або «Обов'язок без права є рабство; право без обов'язку - анархія. - Ф. Ламенне»