10 червня о 18:00Вебінар: Літній табір під час карантину, або організація позакласної діяльності онлайн

Досвід роботи над методичною проблемою «Забезпечення системного підходу в здійсненні науково-методичного супроводу вчителів природничо-математичного циклу»

Про матеріал
Матеріал містить опис досвіду роботи методиста міського методичного кабінети над методичною проблемою.
Перегляд файлу

1

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід роботи над методичною проблемою

«Забезпечення системного підходу в здійсненні науково-методичного супроводу вчителів природничо-математичного циклу»

 

 

Єлістратова Л.Г.,

методист з навчально-виховної роботи

ММК відділу освіти міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Селидове

2017


Навчаючи інших, ми вчимося самі

Сенека

 

 

 Державна політика в галузі освіти визначається Законом України

«Про освіту», Національною доктриною та Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»).    Згідно з державною національною програмою «Освіта» серед  основних  шляхів реформування освіти  зазначено  підготовку нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня,  розвиток освіти на основі запровадження у НВП сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень.  Одним із принципів реалізації програми є безперервність освіти, що відкриває можливість для постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності та наступності у навчанні і вихованні. Держава очікує від усіх, хто пов’язаний з освітньою діяльністю, подальшого удосконалення учительської праці, створення умов для максимальної індивідуалізації навчального процесу.      Через діяльність  педагога реалізується і державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації, і формується особистість, світ якої відбивається у веселках незрівнянного блиску своєї неповторності.       Школі потрібен учитель, котрий працює у форматі творчих шукань, що ґрунтуються на здобутках традиційної методики й включають інноваційні елементи, педагог, самовмотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство. Сучасний педагог – фундаментально освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, яка самостійно працює над власним розвитком, підвищенням освітнього й культурного рівнів, уміє самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислить, володіє стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатна активно й творчо діяти. Він повинен уміти сам і навчити учнів творчо засвоювати знання і застосовувати їх в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях, критично осмислювати здобуту інформацію, оволодіти вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки,  педагог-професіонал,  орієнтований на розвиток людських здібностей, а не тільки на трансляцію знань, умінь і  навичок, такий, що вміє на практиці  працювати з освітніми процесами, будувати розвиваючі освітні ситуації, а не просто ставити і вирішувати дидактичні задачі, такий, що дійсно є реальним суб’єктом педагогічної діяльності. Характерною особливістю професійної свідомості сучасного вчителя  має бути зосередженість мислення на педагогічних проблемах, бачення педагогічного процесу як цілісного явища, центральне місце в якому належить особистості дитини. 

  Процеси модернізації змісту освіти, нові пріоритети освітньої політики,

зміна концептуальних орієнтирів стимулює пошук нових підходів до методичної  діяльності; розробку моделі системи методичної роботи в умовах інформаційного  суспільства; визначення, апробацію та обґрунтування комплексу педагогічних умов підвищення ефективності методичної роботи у сучасних умовах.               Методична служба міста – одна із освітніх структур, яка працює над зростанням фахової майстерності сучасного вчителя. Робота міського методичного кабінету спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми  «Методичний супровід інноваційної і творчої діяльності  педагогів міста в умовах впровадження оновлених Державних стандартів». ММК здійснює інформаційно-методичне забезпечення неперервного процесу підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів у міжкурсовий період, запроваджуючи ефективні форми методичної роботи. На сьогодні ММК повинен стати для освітян міста центром науково-методичного та інформаційного забезпечення професійної діяльності вчителя; центром трансформації наукових ідей через втілення в практику у навчально-виховному процесі; центром управління процесом упровадження нового змісту шкільної освіти; центром забезпечення адаптації вчителя до професійних та освітніх змін; центром створення умов для самоосвіти педагогів;  центром стимулювання процесу якісних змін у професійній діяльності педагога. Це дуже відповідальна місія і досить важка для виконання, але ми намагаємося якнайкраще виконувати свою роботу. «Або я знайду шлях, або прокладу його», - ці слова на логотипі ММК м.Селидового можно вважати  девізом кожного методиста.

Пошук шляхів підвищення якості безперервного навчання педагогічних працівників, розвиток педагогічної майстерності, формування навичок науково-дослідницької роботи - пріоритетні завдання методичної служби міста.

Моя робота    у складі міського методичного кабінету спрямована на реалізацію проблеми «Забезпечення системного підходу в здійсненні науково-методичного супроводу вчителів природничо-математичного циклу». За посадовими обов’язками я  організовую та координую  науково-методичну роботу з питань удосконалення навчально-виховної діяльності закладів освіти з учителями фізики, хімії, біології, математики, інформатики, географії, економіки,природознавства, основ здоров’я; організовую роботу сектору природничо-математичних дисциплін; координую еколого-натуралістичну  роботу в закладах освіти; здійснюю постійне підвищення свого професійного рівня з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти.

Основними завданнями  реалізації науково-методичної проблеми є:

  • створення умов для безперервного вдосконалення професійної майстерності педагогів в умовах впровадження оновлених Державних стандартів;
  • аналіз результативності та ефективності використання методичних форм різної спрямованості для впровадження компетентнісно орієнтованого навчання в педпрактику;
  • формування готовності вчителів до інноваційної діяльності;
  • виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;
  • забезпечення умов для самоосвітньої діяльності педагогів;
  • моніторинг якості навчальних досягнень  учнів 5, 9, класів з математики.

Основними напрямками діяльності методиста (Додаток 1) можна визначити такі:

  • планово-аналітична діяльність  (моніторинг якості навчання, рівня професійної компетентності вчителя, оволодіння певними компетенціями; аналіз кількісного і якісного складу педагогічних працівників природничо-математичного циклу;  тощо);
  • методичний супровід предметних циклових комісій щодо аналізу та планування діяльності, проведення методичних заходів;
  • інформаційно-просвітницька робота, консалтинг педпрацівників, спонукання педагогів до самоосвіти впродовж життя;
  • вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду;
  • самоосвіта методиста, оволодіння сучасними інформаційними технологіями.

Провідна ідея досвіду роботи над проблемою: через систематичну різнопланову роботу з педагогами щодо підвищення їхньої професійної компетентності, спонукання до наполегливої самоосвіти, застосування активних і інтерактивних форм можливо досягти моделі сучасного вчителя.

Кожна робота починається з аналізу: що ми маємо на сьогодні і як  працювати потрібно завтра. Досліджувалися такі показники:

1. Кількісний і якісний склад педагогів природничо-математичного циклу (Додаток 2).

2. Досвід роботи над науково-методичною проблемою (Додаток 3).

3. Рівень володіння сучасними освітніми технологіями ( ІКТ, технології дистанційного навчання) (Додаток 4)

 Для аналізу певної проблеми та планування роботи над нею доцільно використовувати методику «Дзеркало прогресивних перетворень» (Додаток 5). Застосовуючи дану методику, проаналізовано готовність і бажання педагогів вивчати та запроваджувати в педагогічну практику сучасних технологій. В методичній роботі при роботі з проблемним полем доцільно  застосовувати SWOT-аналіз (Додаток 6).

 Виходячи з результатів аналітичної діяльності, планується робота предметних циклових комісій, масові та групові заходи з педагогами. Здається зручним складання річної циклограми роботи методиста (Додаток 7) та спільна робота зі складання річного плану міського методичного кабінету з його щомісячним корегуванням. Відповідно до плану роботи міського методичного кабінету складається особистий щотижневий план роботи кожного методиста, у якому можна прослідкувати певні обов’язкові пункти:

  • Ознайомлення з інструктивно-методичними вказівками, наказа­ми, методичною літературою
  • Підготовка виступів, повідомлень, інформацій
  • Консультації з питань методичного забезпечення навчально-ви­ховного процесу
  • Перегляд і відправлення необхідної кореспонденції
  • Коригування особистого плану на наступний робочий день
  • Обмін інформацією із методистами, керівниками ЗНЗ, керівника­ми шкільних методичних об’єднань тощо
  • Ознайомлення з методичною літературою та Інтернет - джерелами щодо певної проблеми
  • Редагування матеріалів учителів для публікації на освітньому порталі «Віртуальна методична лабораторія»
  • Робота з Інтернет - ресурсами ММК.

 Значне місце в роботі міського методичного кабінету посідає моніторинг мовної та математичної освіти. Мій напрямок - моніторинг якості знань з математики у 5 та 9 класах, мета якого - відслідкувати якість математичної освіті на вступі в основну школу та на етапі її закінчення. Крім того, вже пройшов І етап дослідницько-експериментальної роботи за темою «Моніторинг якості мовної та математичної освіти в умовах впровадження оновлених Державних стандартів», об’єктом  дослідження  якої були  рівень знань і вмінь з української мови, математики  учнів 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів міста в динаміці впровадження оновлених Державних стандартів впродовж навчання в основній школі, вплив систематичної диференційованої корекційної роботи на підвищення якості знань. Учасниками експерименту з математики стали в 2015-2016 році учні 5  класу Селидівської ЗОШ №1 (експериментальний клас) та учні 5 класу Селидівської ЗОШ №2 (контрольний клас). Експеримент триватиме до червня 2020 року, коли вказані учні закінчать основну школу. Результати І етапу експерименту розміщені в Додатку 9.

 Методист виконує різну роботу, але, на мою думку, найважливіша та найцікавіша його роль -  методист-творчий бібліотекар. Методист одним з перших повинен дізнаватися про зміни у законодавчій базі в освіті, нові освітні технології, орієнтуватися в інформаційному просторі, вчитися самому і навчати інших  інформаційним технологіям тощо. Тому інформаційно-просвітницьку роботу, консалтинг педпрацівників, методичний супровід професійного зростання педагогів, спонукання їх  до самоосвіти впродовж життя вважаю найголовнішим напрямком своєї роботи.

З кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів, затверджених
наказом МОН України від 01.06.2013 №665 головними  складовими компетентності педагогічних працівників є:

  • професійна компетентність;
  • інформаційна компетентність;
  • комунікативна компетентність;
  • правова компетентність.

 Питанню формування та вдосконалення професійних знань і умінь педагога присвячувалися:

  • засідання методичних об’єднань;
  • практичні семінари  учителів
  • дистанційний постійно діючий семінар  «Я - учитель. Шлях до себе»;
  • робота педагогів в динамічних групах;
  • освітній портал «Віртуальна методична лабораторія».

Засідання методичних об’єднань вчителів – це зібрання для ознайомлення з нормативними документами, обговорення нагальних проблем, дискусій, обміну досвідом.

Головне для кожного вчителя  - це урок, який він щоденно будує заново зі своїми учнями. На сьогодні урок – це результат їх спільної творчості. На засіданнях методичних об’єднань учителів природничо-математичного циклу  у січні 2015 року розглянуто питання: «Удосконалення змісту та структури уроку на основі інноваційних методів навчання. Самоаналіз і аналіз уроку.  Домашнє завдання як етап сучасного уроку»; проведена практична робота. «Моделювання сучасного уроку». Роль педагогів в проведених заходах змінилася зі стороннього спостерігача на активного учасника, організатора, до думок якого прислухаються колеги.

  Успішне проведення уроку неможливе без ґрунтовної попередньої підготовки вчителя, в якій виділяють попередній і безпосередній етапи: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків.

 Попередня підготовка до уроку передбачає детальне ознайомлення зі змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником, психолого-педагогічною та методичною літературою, вивчення досвіду роботи інших учителів, самоаналіз результатів власної діяльності. Цей етап розпочинається зі створення календарно-тематичного плану, в якому визначають терміни вивчення тем, типи уроків, інші форми організації навчання.

Під час вивчення питання виконання навчальних програм було помічено, що для багатьох вчителів календарно-тематичне планування – це просто перелік тем, співставлений з датами. Не відображається система уроків під час вивчення певної теми, не заплановано повторення тощо. Але ж від рівня попередньої підготовки, якості календарно-тематичного плану в великій мірі залежить якість безпосередньої підготовки учителя до уроку і його проведення. Тому одним із найважливіших питань на серпневих (2015 р.) засіданнях методичних об’єднань вчителів природничо-математичного  циклу було «Календарно-тематичне і поурочне планування як етапи підготовки вчителя до уроку». Розглянуті приклади планів колег, проведено обговорення можливих варіантів календарно-тематичного плану, особливо графа «Примітки».

І, звичайно, важливою формою роботи методиста є відвідування уроків учителів з метою надання методичної допомоги, вивчення системи роботи учителя тощо. Для аналіза уроку, на мою думку, найзручнішим є кваліметричне оцінювання уроку (Додаток 10).               Вчителі відвіданих уроків, в основному,  конкретизують мету і завдання уроку з урахуванням необхідності комплексного розв'язання завдань освіти, виховання і розвитку учнів; враховують навчальні можливості учнів, мотиви їх діяльності, інтереси і здібності, рівень розвитку дітей; встановлюють зв'язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом, міжпредметні зв’язки; за необхідності доповнюють зміст новими фактами і практичними завданнями. Обирають (у більшості) оптимальні методи і прийоми навчання, форми організації навчальної діяльності (індивідуальну, парну, групову, фронтальну), тип уроку, його структуру, ураховуючи вимоги дидактичних принципів, зміст навчального матеріалу, рівень пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний чи пошуковий), забезпечують оптимальне поєднання методів навчання для розв'язання кожного дидактичного завдання. Значну увагу приділяють організації самостійної роботи учнів на уроці. Добирають дидактичний апарат  уроку відповідно до змісту матеріалу (підготовка приладів, схем, діаграм, малюнків, роздавального матеріалу тощо). Переважна більшість уроків відповідає вимогам оновлених Державних стандартів:

  •  урок є особистісно зорієнтованим;
  • урок є  компетентнісно  зорієнтованим;
  •  урок є діяльнісним;
  • переважають індивідуальні та групові  форми роботи;
  • застосовуються різні джерела знань.

 Удосконалення професійної діяльності вчителя потребує обов'язкового педагогічного аналізу (самоаналізу) з метою об'єктивно вивчити й оцінити результати процесу навчання, знайти причини вад у роботі та розробити на цій основі  педагогічне рішення, що забезпечує поліпшення цієї діяльності. Об'єктивне відображення змісту уроку ускладнюють певні аспекти навчальної діяльності: складність уроку як динамічної системи робить його малодоступним для об'єктивного аналізу; усі компоненти уроку через їх взаємозв'язок і взаємозалежність важко спостерігати і контролювати; урок неможливо вивчати, аналізувати ізольовано від інших уроків; немає можливості відвідувати систему уроків з цілої теми. Відобразити урок як системний процес, знайти причини успіхів і недоліків можна лише за умови характеристики уроку як складної динамічної системи, що має декілька підструктур, підпорядкованих загальній меті. Через складність і багатоаспектність взаємодій, що відбуваються в процесі навчання й аналітичної діяльності вчителя, особливого значення набуває його вміння аналізувати результати своєї праці, адже "усвідомлення себе в своїй діяльності є механізмом формування педагога" (К. Ушинський). Самоаналіз пов'язаний із внутрішніми факторами особистісного розвитку і є дотичним до процесів самоспостереження, самоконтролю, самооцінювання. Об'єктивними критеріями для оцінювання своєї роботи є результати педагогічної діяльності, тобто навчальні успіхи учнів, оцінка дирекції школи, колег, учнів, суб'єктивні відчуття. Після кожного відвідування уроків ми просимо вчителя зробити самоаналіз, який передбачає визначення місця даного уроку в системі уроків даної теми, предмету; оцінку ступеня досягнення на уроці освітніх, виховних і розвивальних цілей; визначення ступеня реалізації одного чи кількох принципів навчання; оцінку правильності вибору засобів досягнення цілей уроку: а) змісту навчального матеріалу; б) методів і прийомів навчання; в) наочно-технічного обладнання; визначення якості знань, умінь і навичок учнів, рівня сформованості загальних навчальних умінь.              Питання самоаналізу уроку розглядалося на засіданні МО як практичне завдання, вивчалися схеми самоаналізу. Але, на жаль, більшість учителів самоаналіз роблять не зовсім вдало.

 Другим питанням, яке потребує вдосконалення, спостереження та контролю, є етап домашнього завдання. На деяких уроках домашнє завдання не перевіряється, перевірка іноді забирає багато часу. Домашні завдання не завжди диференційовані, мають дуже великий об’єм. Можна сказати, більшість учителів, уроки яких були  відвідані, домашнє завдання частково задає на перерві.

З метою вдосконалення ІКТ-компетентності педагогів міста деякі засідання методичних об’єднань ми почали проводити в дистанційному форматі (інструктивні наради до початку навчального року) з подальшою індивідуальною консультацією.

У 2015-2016 навчальному році міським методичним кабінетом приділялась значна увага питанню вдосконалення професійних навичок учителя,  зокрема питанню вивчення та впровадження у практику роботи сучасних технологій навчання. З цією метою була створена динамічна група вчителів з проблеми «Сучасні технології навчання і їх впровадження у практику роботи вчителя», на засіданнях якої розглянуті  наступні питання:

1.   Мотивація і рефлексія як важливі етапи сучасного уроку.

2.  Застосування ІКТ в роботі учителя.

За результатами вивчення першого питання випущено методичний бюлетень, у якому вчителі поділилися своїм досвідом роботи з проведення етапу мотивації та рефлексії. Завданням другого засідання динамічної групи було створення презентації-портфоліо в технології скрайбінгу, застосування у своїй практиці  віртуальної дошки, створення власного Інтернет-ресурсу. Ця робота рухається, але, на жаль, дуже повільно. Тому є об’єктивні причини: слабке технічне забезпечення навчального процессу в загально-освітніх навчальних закладах міста та відсутність власного ПК у більшості вчителів.

Майданчиком для обміну досвідом, ознайомлення з новими технологіями стали міські семінари. Вважаю, що ця активна форма роботи з педагогами якнайкраще сприяє зростанню їх професіоналізму.

Як підготувати семінар?

Перед плануванням семінарів в річному плані роботи методист повинен поставити собі запитання:

1. Хто? Для кого потрібен захід?

Треба визначити потреби та зацікавлення майбутніх учасників, якими методиками та технологіями вони володіють. Цей етап ми здійснюємо шляхом опитування вчителів на засіданнях методичного обєднання (вчителі письмово відповідають на питання «Маю досвід з проблеми…», «Потребую допомоги в питанні …»). З урахуванням специфіки аудиторії визначається тип семінару: теоретичний, практичний, тренінг, дистанційний тощо.

 2. Навіщо? Методист повинен сформулювати очікувані результати семінару, для досягнення яких запланувати певні дії.

3. Що? Де? Коли? Ефективність заходу залежатиме від того, наскільки цікавою буде тема, форми роботи, наскільки вдалим буде обране місце проведення. Проблематика семінару визначається, як сказано вище, через вивчення професійних потреб педагогів міста. Також на неї суттєво впливають нові освітні тенденції в державі та потреби суспільства, напрямки роботи Донецького облІППО. Наприклад, в процесі спілкування з педагогами ми визначили, що застосуванню нових інформаційних технологій (без чого сьогодні неможливий успішний навчально-виховний процес) заважає і доволі низький рівень їх ІКТ-компетентності. (Додаток 5). Тому під час методичних заходів ми намагаємося знайомити педагогів міста з новими інформаційними технологіями.

Далі визначається місце проведення, відповідальні за певні форми роботи (з урахуванням ресурсів навчального закладу).

4. Які роздаткові матеріали потрібні? Треба підготувати вхідні та підсумкові анкети та інші матеріали (в першу чергу, перелік джерел з проблеми, яка досліджується, методичні рекомендації, пам’ятки тощо). Розрізняють три види роздаткових матеріалів, які використовуються під час навчальних семінарів:

  • тексти, інструкції, описи, бланки для аналізу відвіданого уроку,  які роздають кожному учаснику;
  • інструкції, які полегшують командну працю (наприклад, у здійсненні аналізу уроку),  комплекти для демонстрації тощо;
  • канцелярські матеріали, потрібні для виконання завдань.

 Отримавши під час семінару матеріали на дану тему, слухачі зможуть повернутися до неї і після закінчення навчання, використовуючи ці матеріали для самонавчання. Крім того, маючи матеріали під рукою під час семінару, легше зрозуміти зміст програми, визначити власну участь у проведенні заходу.

5. Як продовжити зв’язки після семінару? Для забезпечення результативності практичних семінарів ми пропонуємо для вчителів певне домашнє завдання. Наприклад, завданням учасників деяких семінарів було підготувати урок з розглянутої проблеми, розробку або відеозапис надати в ММК.  Для перевірки цього завдання  було проведено заходи: «Панорама творчих уроків учителів інформатики» та «У творчій майстерні молодого вчителя математики». Дані заходи переслідували не тільки виконання завдання семінарів, а й надання допомоги молодим учителям з боку адміністрації шкіл та ММК, підвищення педагогічної культури вчителя, спонукання до самоосвіти.

 Називаю останні  практичні семінари:

- для вчителів математики: «Проблемне навчання на уроках математики» з метою вдосконалення класичного комбінованого уроку (а відкритих уроках свої прийоми створення проблемних ситуацій на уроці показали вчителі математики ЗОШ №2 Кулак Р.В. та Дмитрієва Т.Л.; проведена практична робота з засвоєння елементів проблемного навчання для учасників семінару), «Квест-технології у викладанні математики» (відкриті уроки вчителів Лаби С.В. та Ковальчук Г.А. (ЗОШ №1) та практична робота з квестом).

- для вчителів інформатики: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках інформатики» під девізом «Від творчого вчителя – до творчості учня». (Крім основного питання для вчителів інформатики була запропонована практична робота з базами даних); «Підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми» (ознайомлення з новими мультимедійними засобами і технологіями).

- для вчителів географії та економіки: «Впровадження інноваційних технологій у викладання географії, економіки, природознавства» (Вчителі відвідали урок з використанням ІКТ учителя географії ЗОШ І-ІІІ ступеня №6 Голуб В.П., провели практичну роботу по створенню мультимедійних презентацій), «Краєзнавчий аспект у викладанні географії та природознавства» (відкритий урок з елементами краєзнавства показала Дубровська О.Й. (ЗОШ №19), практична робота стосувалася формулюванню тем, які можна запропонувати учням для науково-дослідницької роботи в рамках МАН), «Квест-технології у викладанні географії» (урок-квест Байди Н.В. (ЗОШ №2) та практична робота з опанування квест-технологіями та ІКТ);

     -  для вчителів фізики та астрономії: «Актуальні питання викладання

фізики та астрономії» (на практиці показано впровадження вчителем Притулою Г.В. (ЗОШ №17) ІКТ); «Структурно-логічні схеми у викладанні фізики» (показано роботу вчителя Гулая І.І. (ЗОШ №19) з інтерактивною дошкою; практична робота стосувалася розробки завдань для інтерактивної дошки та роботи з Інтернет-ресурсами, які можна застосувати для створення структурно-логічних схем);

  •                   вчителів хімії «Розвиток самоосвітньої компетентності засобами хімії» (досвід учителя з організації та застосування результатів самоосвітньої  діяльності учнів при вивченні предмету). (Матеріали семінарів можна знайти за посиланням http://hand2016made.blogspot.com/p/blog-page.html ).

Вже четвертий  рік на сайті відділу освіти міської ради діє дистанційний семінар «Я – учитель. Шлях до себе» (http://osvita-selid.ucoz.ua/index/distancijni_seminari/0-84 ). Його тематика:

  1. Створення ситуації успіху на уроці.
  2. Формування професійної позиції вчителя (Додаток 11).
  3. Сучасні технології навчання і їх впровадження у педагогічну практику.
  4. Нові формати освіти (розпочнеться у березні 2017 року).

 З метою розвитку ІКТ-компетентності вчителів, створення умов для обміну та поширення  перспективного педагогічного досвіду та допомоги вчителям в публікації творчих наробок  у січні 2015 року запрацювала Віртуальна методична лабораторія (http://selydove-mmk.dn.sch.in.ua/ ), яка на сьогодні регулярно заповнюється матеріалами вчителів міста. За публікацію наробок   видано більше 240 сертифікатів. Освітній портал створювався для вчителів природничо-математичного циклу, але на даний момент він значно розширив своє призначення.  На ньому публікують  свої творчі розробки всі вчителі міста, шкільні бібліотекарі, працівники дошкільної освіти;  На освітній платформі розміщені матеріали семінарів. Віртуальна методична лабораторія стала і майданчиком для поширення перспективного педагогічного досвіду.

 Педагогічний досвід – це система педагогічних знань, умінь і нави­чок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-цінніс­них ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. За Ю.К.Бабанським, перспективний педагогічний досвід - це «діяльність, що відображає актуальні, соціальні вимоги сучасного суспільства, сприяє якісному вдосконаленню масової практики, передбачає елементи новизни у змісті, формах і методах щодо певних навчально-виховних завдань». Критеріями, за якими педагогічний досвід вважається як перспективний, можна вважати наступні:

  • Актуальність
  • Висока результативність, стабільність показників, оптимальність
  • Наукова обґрунтованість    
  • Існування елементів новизни й оригінальності
  • Перспективність

За рівнем творчої самостійності розрізняють такі види ППД:

  •              репродуктивний (діяльність, яка не має в со­бі чогось нового, але спрямована на сумлін­не виконання своїх професійних обов’язків, є гарним взірцем для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю);
  •              раціоналізаторський (діяльність, яка пов’язана із творчим використанням відомих форм і ме­тодів, спрямована на підвищення ефективності педагогічної праці);
  •              новаторський (діяльність, яка завжди пропо­нує суттєві зміни в навчально-виховній роботі, має в собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності. Такий педагогічний досвід осо­бливо цінний тому, що він прокладає нові шля­хи в шкільній практиці та педагогічній науці).

Вивчення ППД здійснюють у певній послідов­ності:

  • визначення педагогічної проблеми й об’єкта для вивчення досвіду;
  • попереднє вивчення досвіду;
  • теоретична підготовка;
  • основне вивчення досвіду;
  • визначення провідних педагогічних ідей до­свіду.

 Необхідною умовою впровадження досвіду є йо­го широка пропаганда, завдання якої — донести до вчительського колективу основні ідеї та зна­чення досвіду, сформувати позитивне ставлення до нього, пробудити бажання використати педа­гогічні ідеї у своїй практичній роботі.

 Відповідно до зазначених критеріїв було визначено як перспективний досвід учителя  біології Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 Лозової Л.В. (робота з узагальнення закінчилася в 2015 році), учителя хімії Селидівської ЗОГ Старко О.М. (досвід вивчається), учителя біології Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 Кобець О.В. (попереднє вивчення досвіду). За рівнем творчої самостійності ППД  названих педагогів можна вважати раціоналізаторським, тому що вони, використовуючи відомі форми і методи, створюють власну технологію їх використання, впроваджуючи яку забезпечують стабільно високу успішність учнів.

На етапі поширення ППД знаходиться  робота  з узагальнення  досвіду Лозової Л.В. (ЗОШ №6)  з проблеми «Впровадження інноваційних технологій  при вивченні біології». Роботи вчителя опубліковані на сторінках Віртуальної методичної лабораторії; проведено майстер-класи для педагогів міста:

  • майстер-класи для вчителів біології «Інтерактивні форми роботи на уроці» та  «Створення ситуації успіху на уроках біології шляхом впровадження інноваційних технологій» (відвідали уроки Лозової Л.В. з демонстрацією; керівник майстер-класу провела тренінги зі створення ситуації успіху для різних категорій учнів – «впевнених», «невпевнених», «надійних», «зневірених»);
  • тренінги для педагогів міста «Від здорового вчителя до здорового учня»;
  • участь в обласному семінарі з проблеми здоровязбереження.   Проводиться вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителя хімії Селидівської гімназії Старко О.М. (попереднє ознайомлення, відвідування системи уроків учителя, контрольні зрізи знань, на черзі – узагальнення матеріалів та поширення ППД).

          Існуюча структура та зміст методичної роботи з педагогами дозволяють повною мірою здійснювати системно-цільовий підхід до управління процесом підвищення професійної компетентності педкадрів, надавати реальну, дієву, адресну методичну допомогу вчителям, організовувати реалізацію сучасних педагогічних концепцій і систем.

 Одним з напрямків роботи методиста є організація роботи з обдарованими учнями. Це, в першу чергу,               надання методичної допомоги педагогам щодо підготовки учнів до участі в роботі МАН, олімпіадах, інтелектуальних та творчих конкурсах.  

 Проблемі підготовки вчителя щодо роботи з обдарованими учнями були присвячені семінари вчителів інформатики «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках інформатики» та «Підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми».              З метою популяризації МАН і розширення участі учнів і вчителів (як керівників) на семінарі вчителів географії це питання розглянуто окремо. Досвідом роботи поділилася Міщенко А.М., практична робота була присвячена формулюванню теми науково-дослідної роботи та напрямкам дослідження.

 Питання підготовки учнів до предметних олімпіад розглядається на засіданнях методичних обєднань вчителів природничо-математичного циклу. В минулому навчальному році  приділялась увага якості проведення І туру Всеукраїнської олімпіади з базових предметів. З цією метою  була створена творча група з проблеми «Розробка завдань для І туру Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін», результатом  роботи якої став збірник завдань для проведення шкільних олімпіад. Але робота в даному напрямку недостатня. Лише в деяких школах для роботи з обдарованими дітьми виділяються окремі години. В основному, ця робота проводиться за рахунок вільного часу вчителя і учнів. Тому шляхами вирішення даної проблеми вважаю наступне:

1. Створення міжшкільного консультаційного пункту, в якому будуть працювати найкращі фахівці  з різних шкіл.

2. Ефективне задіяння дистанційних технологій навчання.

І перший, і другий шляхи потребують ентузіастів. Але кроки у цьому напрямку вже зроблені. Ми вивчаємо можливості платформи Moodle для організації якісної дистанційної роботи і розпочали роботу для створення електронного контенту для роботи з обдарованими учнями (https://kobec16.gnomio.com/). Проведено заняття динамічної групи та дистанційний семінар з проблеми організації дистанційного навчання на платформі Moodle (https://selidovo16.gnomio.com/ ).

 Школа сьогодення потребує не тільки оновленого змісту освіти, а й педагогів, здатних до неперервного навчання. Це стосується і методистів. Самоосвіта методиста є найважливішою складовою його професійної освіти. За час своєї роботи в міському методичному кабінеті я постійно вчуся: вивчаю ефективні форми роботи з педагогами, методи моніторингу, аналізу, з допомогою колег оволодіваю новими інформаційними технологіями (http://hand2016made.blogspot.com/p/blog-page.html ).

На майбутнє важливими напрямками своєї роботи вважаю:

  • організацію якісного дистанційного навчання з предметів природничо-математичного циклу зі здібними  учнями;
  • методичний супровід учителів з удосконалення професійної компетентності педагогів, зокрема, ІКТ-компетентності;
  • пошук шляхів для підвищення якості навчально-виховного процесу, впровадження ефективних технологій;
  • підвищення власного професійного рівня, відповідного тим завданням, які ставлять перед нами держава,суспільство і саме життя. Методист має так організувати свою діяльність, щоб учитель хотів звертатися до нього з питань професійного зростання і міг отримати допомогу з будь-якої освітянської проблеми, яка його хвилює. Методист зобов’язаний розуміти і усвідомлювати реальний стан професійного становлення педагогів, бачити перспективи його розвитку. У свою чергу, професіоналізм методичних кадрів є однією з передумов підвищення ефективності навчально-виховного процесу та професійної компетентності педагогічних кадрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Модель діяльності методиста

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Відомості про членів методичного об’єднання вчителів фізики

з/п

П.І.Б.

Школа

Діагностична картка

Методична проблема

Має досвід з питання…

Потребує допомоги в питанні…

1

Логвіна

Ніна Анатоліївна

ЗОШ

№1,Г

Шляхи підвищення інтересу до фізики

Календарно-тематичне планування

Робота з мультимедійною дошкою

2

Ромаш

МаринаВолодимирівна

ЗОШ

№2

Шляхи гуманізації та гуманітаризації освіти

Метод проектів

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

3

Левченко Ксенія Костянтинівна

ЗОШ

№6

Використання методу проектів на уроках фізики

Метод проектів

Участь у міжнародних проектах

4

 

 

 

Германович Людмила Вікторівна.

Гімназія

 

 

Впровадження електронного контенту у викладання фізики

Робота з мультимедійною дошкою

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

5

Олексик Дмитро Андрійович

 

гімназія

Сучасний урок фізики

 

Міжпредметні зв’язки

Компетентнісний підхід

6

Рислінг Зоя

Антонівна

ЗОШ

№2

Інноваційні методи викладанні фізики

 

 

7

Кузнецов Михаіл Павлович

ЗОШ

№11

Фізичний  експеримент як спосіб підвищення інтересу до фізики

 

 

8

Юрченко Людмила Олександрівна

 

ЗОШ

№12

Компетентнісно орієнтовані технології навчання

Структурно-логічні схеми у викладанні фізики

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

9

Гурінова Вікторія Володимирівна

ЗОШ №13

Метод проектів на уроках фізики

Метод проектів на уроках фізики

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

9

Притула Галина Валеріївна

ЗОШ

№17,18

Використання інноваційних методів на уроках фізики

Використання інноваційних методів на уроках фізики

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

10

Гулай

Ігор

Ігорович

ЗОШ

№19

Використання інтерактивної дошки на уроках фізики

Інтернет-технології

Міжпредметні зв’язки

Компетентнісний підхід

11

Казьміна Тамара Олегівна

ЗОШ

№22

Компетентнісно орієнтовані технології навчання

Компетентнісно орієнтовані технології навчання

Інтернет-технології

Дистанційне навчання

12

Сачек Таїса Миколаївна

ЗОШ

№26

Організація самостійної діяльності учнів на уроках фізики

Організація самостійної діяльності учнів

Інтернет-технології

 

Додаток 4

Анкета для вчителів з проблеми впровадження дистанційного навчання

 

Анкета була розміщена за адресою: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf51ym-lPbExqIMflum6tQzn7WgyLx8MpA_OVhhGcySjZUZrw/viewform

 

Предмет викладання __________________________________________________________

Оцініть свої знання з проблеми дистанційного навчання ( у %) ____________________

Наскільки, на Вашу думку, потрібне дистанційне навчання?

  • дуже потрібне;
  • не потрібне;
  • потрібне  у поєднанні з традиційним;
  • інше ____________________________________________________________________.

Чи користуєтесь готовими дистанційними курсами для:

  • підготовки учнів до олімпіад, конкурсів, ЗНО;
  • для занять факультативу;
  • для додаткових і індивідуальних занять;
  • інше___________________________________________________________________.

Чи користуєтесь Ви технологіями дистанційного навчання? Якими? _______________

_____________________________________________________________________________ 

Від чого залежить ефективність дистанційного навчання:

  • від якості використаних матеріалів (навчальних  курсів, методичних розробок тощо);
  • майстерності педагогів та викладачів-тьюторів, що беруть участь в цьому процесі;
  • технічного забезпечення навчального процесу;
  • мотивації вчителя;
  • мотивації учня;
  • інше (дописати)________________________________________________________. 

Відзначте за ступенем важливості характерні риси дистанційної освіти

  • Гнучкість
  • Модульність
  • Паралельність
  • Велика аудиторія
  • Економічність
  • Технологічність
  • Соціальна рівність
  • Інтернаціональність
  • Нова роль викладача
  • Позитивний вплив на учня
  • Якість

На які соціальні групи  у Вашому місті орієнтується дистанційна освіта:

  • учні старших класів, бажаючі одержати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;
  • особи, які готуються до вступу у вищі навчальні заклади;
  • молодь, яка не має можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти із-за обмеженості пропускної спроможності цієї системи, необхідності суміщення навчання з роботою, географічної віддаленості від обласних центрів і престижних навчальних закладів;
  • особи, які мають медичні обмеження для одержання регулярної освіти;
  • безробітні;
  • керівники державних органів управління різних рівнів;
  • студенти, які бажають одержати другу паралельну освіту;
  • особи, які бажають одержати післядипломну освіту;
  • особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
  • інші___________________________________________________________________.

Чи бажаєте Ви взяти участь у впровадженні дистанційного навчання і чому ?

  • хочу опанувати  технологію дистанційного навчання;
  • мені цікаве все нове;
  • це перспективна технологія, без якої неможлива сучасна освіта;
  • хочу надати дітям можливість краще опанувати мій предмет;
  • хочу застосувати дистанційне навчання для роботи зі здібними учнями;
  • планую застосувати дистанційне навчання для роботи з учнями, які навчаються екстерном
  • інше (вказати) ______________________________________________________

Чи бажаєте Ви працювати у творчій групі зі створення електронних навчальних курсів?

  • Так
  •  Ні
  • Ще не знаю

 

Підсумки дослідження

В анкетуванні взяли участь 38 педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Методика «Дзеркало прогресивних перетворень»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результат:

 

1. Учитель, готовий до використання сучасних освітніх технологій.

2. Банк сучасних  технологій і методик, які використовуються освітянами  міста.

Критерії результативності:

1. Збільшення кількості педагогів, що застосовують сучасні освітні технології.

2. Посилення мотивації вчителя і учня до самоосвіти.

3. Підвищення ефективності уроку.

Ресурси:

Інтернет, методична література, педагогічні кадри ЗНЗ, кадри ММК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

Використання SWOT- аналізу  в методичній діяльності

Завдання:

 Спробуйте визначити внутрішні сильні та слабкі сторони Вашого ММК (які Ви бачити з точки зору виконання своїх обов’язків) ,  можливості  та проблеми в роботі.

 Заповніть відповідні графи таблиці.

2015-2016 навч.рік

+ Сильні сторони МК. Внутрішнє середовище (SWOT-аналізу)

-  Слабкі сторони МК. Внутрішнє середовище (SWOT-аналізу)

Високий професійний рівень методистів з досвідом роботи на даній посаді (40% складу МК).

Значний педагогічний досвід новопризначених методистів (1 - вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «старший учитель», 1 - вчитель вищої категорії, педагогічне звання «учитель-методист»).

Сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, згуртованість, взаємопідтримка, уміння і бажання працювати в команді, відсутність антагоністичних угрупувань.

Відкритість до інновацій.

Суттєве оновлення кадрів  (на 60% складу методистів) і, як наслідок, незначний досвід роботи на посаді методиста.

Застаріла матеріальна база.

Відсутність джерел фінансування на покращення матеріально-технічної бази методичного кабінету.

Залучення методистів до виконання робіт, не пов’язаних з їх посадовими обов’язками.

Велике навантаження на одного методиста через зменшення штатного розкладу.

Проблемне поле

Необхідність підвищення кваліфікації методистів. Необхідність покращення матеріально-технічної бази методичного кабінету.

Як використати сильні сторони МК у роботі наступного року?

Як компенсувати слабкі сторони МК?

Можливість взаємонавчання на базі МК, взаємозбагачення досвідом роботи.

Раціональний розподіл обов’язків, взаємодопомога, застосування групових форм роботи 

Що можна зробити? (Заходи)

1. Навчання на курсах підвищення кваліфікації на баз облІППО (1 методист).

2. Відвідування обласної школи методиста-початківця (1 методист).

3. Створення на базі методичного кабінету Школи методиста-початківця (розглянути питання «Секрети успішного семінару», «Стратегічне планування роботи ММК», вдосконалення ІКТ-компетентності тощо).

4. Практикум з ІКТ.

5. Створення власних Інтернет-ресурсів.

6. Самоосвіта і обмін думками.

7.Участь у проектах з інвестиційними можливостями і залучення громади до покращення матеріально-технічної бази методичного кабінету.

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

Щорічна  циклограма роботи методиста з НВР

(предмети природничо-математичного циклу)

Серпень

Ознайомлення з інструктивно-методичними вказівками, наказа­ми, методичною літературою

Підготовка та проведення інструктивно-методичних нарад вчителів природничо-математичного циклу

Корегування річного плану роботи

Консультації з питань методичного забезпечення навчально-ви­ховного процесу

Розміщення інструктивно-методичних матеріалів до початку навчального року на освітньому порталі «Віртуальна методична лабораторія»

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Вересень

Консультування  вчителів щодо планування навчально-виховного процесу

Підготовка і проведення моніторингу якості математичної освіти (5, 9 класи)

Розробка  інструментарію для діагностичної контрольної роботи з математики в експериментальних класах Упорядкування списків учителів

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Жовтень

Обласний моніторинг якості математичної освіти (11 клас)

Адаптація учнів 1 і 5 класів

Шкільний етап олімпіад

Підготовка до природничого конкурсу «Колосок»

Підготовка і проведення ДПДС «Я - учитель. Шлях до себе».

Оформлення результатів моніторингу з математики

Засідання динамічних і творчих груп

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Проведення практичних семінарів

Листопад

Міські олімпіади

Консультування щодо участі в конкурсі-захисті робіт МАН

Планування на наступний рік

Консультування керівників ММО щодо планування роботи на наступний рік

Конкурс «Колосок»

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Проведення практичних семінарів

Фахові конкурси

Грудень

Міські олімпіади

Ознайомлення з учнівськими роботами на конкурс-захист МАН

Участь у складанні  річного плану ММК

Ознайомлення з атестаційними матеріалами

Проміжний етап моніторингу з математики

Підготовка до засідань ММО

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Січень

Проведення ММО, затвердження планів ММО

Засідання творчих і динамічних груп

І етап конкурсу-захисту робіт учнів-членів МАН

Ознайомлення з атестаційними матеріалами

Відвідування уроків учителів, які атестуються

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Лютий

Проведення практичних семінарів

Експертиза атестаційних матеріалів

Відвідування уроків учителів, які атестуються

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Березень

Підготовка і проведення ДПДС

Засідання динамічних і творчих груп

Проведення практичних семінарів

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Методичний бюлетень

Квітень

Конкурс «Колосок»

Проведення практичних семінарів

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Робота над посібниками

Підготовка матеріалів до підсумкового етапу моніторингу якості математичної освіти (5,9 класи)

Підготовка діагностичного матеріалу для експериментальних класів

Травень

Моніторинг  якості математичної освіти (5,9 класи)

ДПА

Обробка матеріалів творчих груп

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

Червень

Підведення підсумків моніторингу якості математичної освіти (5, 9 класи та експериментальні класи)

ДПА

Обробка матеріалів творчих груп

Організація участі вчителів у  проведенні серпневих методичних студій

Робота з методичною літературою, Інтернет - джерелами, освітніми ресурсами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

Підсумки моніторингу якості математичної освіти в 2015-2016 навчальному році

 

Клас 5

 

І. Кількісний звіт

 

 

Школа

Кількість учнів

 

Писали

 

%

 

Результати

І рівня

ІІ рівня

ІІІ рівня

ІV рівня

ІІІ + ІV

кількість

%

кількість

%

кількість

%

кількість

%

Кількість

%

ЗОШ 1

50

43

86

5

12

13

30

13

30

12

28

25

58

ЗОШ 2

45

34

75,5

5

14

15

46,5

10

28,5

4

13,5

14

42

ЗОШ 6

50

46

91

9

20

24

52

9

20

4

8

13

28

Гімназія

28

25

97

0

0

3

12

17

68

5

20

22

88 

ЗОШ 12

43

42

97

6

14

17

41

11

26

8

19

19

45

ЗОШ 13

16

13

81

-

-

2

15

7

54

4

31

11

85

ЗОШ 17

29

27

93

4

15

8

30

6

22

9

33

15

55

ЗОШ 18

31

23

74

3

13

9

39

9

39

2

9

11

48

ЗОШ 19

22

22

100

6

27

9

41

6

27

1

5

7

32

ЗОШ 22

16

16

100

2

12,5

6

37,5

6

37,5

2

12,5

8

50

ЗОШ 26

10

10

100

-

0

2

20

5

50

3

30

8

80

Всього

330

301

91,2

40

13,3

108

35,9

99

32,9

54

17,9

153

50,8

 

 

 

 

 

ІІ. Аналітичний звіт

 Контрольна робота містила в собі три частин, які відрізнялися  складністю та формою тестових завдань.

У І частині  контрольної роботи запропоновано п’ять завдань з вибором однієї правильної відповіді, що відповідають початковому та середньому рівням навчальних досягнень учнів.  ІІ частина контрольної роботи складалася з двох завдань, що відповідала достатньому рівню навчальних досягнень учнів. ІІІ частина контрольної роботи складалася з одного завдання, що відповідає високому рівню навчальних досягнень учнів - задача на рух, розв’язання якої повинно було  мати розгорнутий запис  з обґрунтуванням.

 Роботу писав 301 із 330 учнів, що становить 91,2%. Якість математичних знань на кінець навчального року становить 50,8% (на початок навчального року вона становила 43%).

Порівняємо якість математичних знань  за школами.

 

І у вересні, і в травні 5 шкіл (45%) показали якість знань, вищу за середню. Майже  у всіх школах відбулося зростання якості знань. Виключення становлять  ЗОШ №6 (якість знань упала з 49% до 28%) і ЗОШ №22 (з 62% до 50%). Стабільно високий результат у гімназії (86% у вересні і 88% у травні). Надзвичайно високі  темпи засвоєння програмного матеріалу показали у ЗОШ №1 (32% у вересні і 58% у травні), 13 (відповідно 47% і 85%), 26 (відповідно 45% і 80%). Але це може свідчити про невисоку об’єктивність при написанні та оцінюванні контрольних робіт. Дане питання потребує окремого вивчення.

Контрольна робота показала, що найбільш засвоєні такі теми: "Звичайні дроби", "Розподільна властивість множення", "Порядок виконання дій у виразах", "Способи розв’язування текстових задач", тому учні добре виконали такі завдання - 1, 2, 3, 8, 9  та показали вміння виконувати дії зі звичайними дробами, застосовувати правило розкриття дужок, розв’язувати рівняння з однією змінною. Більшість учнів правильно розв’язали текстову задачу. Найбільш важкими виявилися такі теми: "Дії першого та другого ступеня з десятковими дробами" та  "Відсотки" – завдання 5,6 та 7. При розв’язанні прикладів допущені помилки на порядок дій, знання таблиці множення.  Виявлено недостатній рівень навичок усного  рахунку, невміння визначати  кількість цифр у частці при діленні.

Причини виникнення помилок:

відсутність системного підходу до повторення раніше вивченого матеріалу;

недостатня самоосвітня діяльність учнів;

прогалини в знаннях, отриманих ще в початковій школі та через ущільнення програми внаслідок карантину.

Шляхи усунення:

систематичне повторення всіх етапів алгоритмів виконання множення та ділення, регулярне включення в проведення усного рахунку завдань на множення та ділення десяткових чисел та відпрацювання загальної системи повторення;

стимулювання учнів до самостійного пошуку знань;

посилення індивідуальної роботи з учнями;

детальне обґрунтування на уроці учителем контрольних моментів з теми;

визначення психологічних аспектів низької успішності учнів при написанні контрольних робіт та психологічна підтримка дітей.

 У наступному році  треба активізувати роботу по формуванню навичок логічного мислення учнів, просторових уявлень, більше використовувати продуктивні технології навчання та формувати в учнів навички самоосвіти та самоконтролю. Але перш за все треба приділяти особливу увагу формуванню мотивації до вивчення математики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

 

Результати проведення І етапу

дослідницько-експериментальної роботи за темою

 

«Моніторинг якості мовної та математичної освіти

в умовах впровадження оновлених Державних стандартів»

2015-2016

навчальний рік

 

На виконання наказу відділу освіти Селидівської міської ради  від __________р. № ____«Про проведення дослідницько-експериментальної роботи «Моніторинг якості мовної та математичної освіти в умовах впровадження оновлених Державних стандартів» міським методичним кабінетом  було проведено І етап моніторингового  дослідження рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів міста з української мови та математики, мета якого є вивчення рівня сформованості в учнів 5-х класів умінь і навичок з української мови, математики  та визначення основних чинників, які впливають на якість мовної та математичної освіти учнів та на їх успіхи у подальшому навчанні.

 Завданнями І етапу дослідження є:

а) вивчення рівня сформованості в учнів 4-х класів умінь і навичок з української мови, математики (травень 2015 року);

б) збір та обробка результатів (травень-червень 2015 року);

в) проведення анкетування вчителів - предметників (серпень 2015 року);

г) вивчення рівня сформованості в учнів 5-х класів умінь і навичок з української мови, математики (вересень 2015 року) на початок навчального року - діагностична контрольна робота;

д) обробка результатів  діагностичної контрольної роботи в експериментальних і контрольних класах (вересень-жовтень 2015 року);

е) збір та обробка статистичних даних (семестрове оцінювання) в експериментальних та контрольних класах (січень 2016 року);

є)  підготовка узагальнених результатів першого етапу проведення (січень  2016 року).

 Об’єктом  дослідження були  рівень знань і вмінь з української мови, математики  учнів 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів міста в динаміці впровадження оновлених Державних стандартів впродовж навчання в основній школі, вплив систематичної диференційованої корекційної роботи на підвищення якості знань. Для проведення дослідження було обрано 5 клас Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 (учитель Гончарова Т.В.) як експериментальний клас  для  моніторингу якості знань з української мови та 5 клас Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 (учитель Лаба С.В.) як експериментальний клас з моніторингу математичної освіти. Відповідно було визначено контрольні 5-і класи  Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 (учитель української мови Журавель Н.І. і учитель математики Кулак Р.В.).

 Основні методи дослідження: теоретичні – вивчення нормативно-правових документів, педагогічної літератури з проблеми дослідження з метою розробки теоретичних основ та необхідного інструментарію обраної теми;

емпіричні – тестування, спостереження, опитування, анкетування;

статистичні – методи математичної статистики з метою порівняльного аналізу результатів дослідження.

 Моніторингове дослідження проводилося  через збір первинної інформації  (тестування учнів експериментальних і контрольних класів на початку навчального року - діагностична контрольна робота), збір вторинної інформації (статистична звітність по цим класам за І семестр поточного навчального року), збір поточної інформації в експериментальних класах  (тематичні контрольні роботи за окремими темами, корекційна робота) та збір підсумкової  інформації    (контрольна робота в кінці кожного поточного року в експериментальних і контрольних класах).

 Інструментарієм проведення моніторингового дослідження є:

  • статистичні звіти, кадрова та навчальна документація.
  • тексти діагностичних, тематичних (вибірково) та підсумкових контрольних робіт.
  • анкета для керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
  • анкета для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
  • індивідуальні плани розвитку дитини.
  • завдання для  корекції.
  • вплив дидактичного забезпечення уроку на розвиток навчальних досягнень учнів.

І етап моніторингового  дослідження проводився  протягом 2015-2016 навчального року у наступному порядку:

  1. вивчення рівня сформованості в учнів 4-х класів умінь і навичок з української мови, математики (травень 2015 року);
  2. вивчення рівня сформованості в учнів 5-х класів умінь і навичок з української мови, математики; збір та обробка результатів; проведення співбесід з  учителями - предметниками експериментальних і контрольних класів; підготовка узагальнених результатів першого етапу проведення (вересень 2015 року);
  3. збір та обробка статистичних даних (семестрове оцінювання) в експериментальних та контрольних класах (січень 2016 року);
  4. вивчення рівня сформованості в учнів 5-х класів умінь і навичок з української мови, математики (тематичні оцінювання - протягом навчального року);  підготовка узагальнених результатів другого етапу проведення (квітень 2016 року);
  5. вивчення рівня сформованості в учнів 5-х класів умінь і навичок з української мови, математики  на кінець навчального року(травень 2016 року);
  6. збір та обробка результатів (червень 2016 року);
  7. підготовка узагальнених результатів першого етапу  дослідницько-експериментальної роботи; обговорення результатів з учителями-учасниками експерименту та адміністраціями шкіл-учасників (липень - серпень 2016 року).

 Моніторингове дослідження рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів з української мови, математики дозволило отримати об’єктивну і достовірну інформацію про рівень засвоєння шкільної програми та здатності застосовувати знання в стандартних і нестандартних ситуаціях, допомогло своєчасно виявити ключові проблеми і скорегувати їх на І етапі основної школи.

 Динаміка якісних показників навчальних досягнень з української мови та математики учнів експериментальних та контрольних класів відслідковується в діаграмах (діаграми 1-4).

 

Діаграма 1. Якісний показник навчальних досягнень з української мови учнів експериментального класу

 

 

 

 

 

Діаграма 2.  Якісний показник навчальних досягнень з української мови учнів контрольного  класу

 

 

 

Діаграма 3. Якісний показник навчальних досягнень з математики учнів експериментального класу

 

 

Діаграма 4. Якісний показник навчальних досягнень з математики учнів контрольного  класу

 Порівняння динаміки якісних показників в контрольних та експериментальних класах видно з діаграм 5, 6.

 

Діаграма 5. Порівняння якісних показників з української мови.

 

 

Діаграма 6. Порівняння якісних показників з математики.

 

Вивчаючи статистичні дані, можна зробити декілька висновків:

  1. Вчителі початкової школи не завжди об’єктивно оцінюють знання учнів, дещо завищуючи оцінки. Про це свідчить значний розрив між річним оцінюванням учнів 4 класу (майбутніх п’ятикласників) і діагностичною контрольною роботою  у вересні в 5 класі (особливо з математики - 54% і 20% відповідно. Але у цьому ж класі семестрова якість знань становила 64%, що може говорити про те, що учитель математики дуже строго оцінив учнів на початку навчального року і не провів як слід повторення вивченого у початковій школі матеріалу.
  2. Якість знань невпинно спадає, якщо не враховувати оцінки за семестр. Крім того, вчителі не враховують у повній мірі вагомість контрольних робіт при підсумковому й семестровому оцінюванні. Тому оцінка за семестр у більшості випадків  значно вища за контрольні оцінки. Наприклад, у експериментальному класі якість знань за три контрольні роботи з української мови становить 63%,  55% і 48%, а з семестрового оцінювання - 68%. Відповідні цифри з математики - 41%, 52%, 40%, 60% за контрольні роботи і 46% - семестрове оцінювання. У контрольному класі якість знань з української мови за підсумкову контрольну роботу становить 34%, а з семестрового оцінювання - 86%, значно вище, ніж відповідний показник навіть у 4 класі.
  3. Якість математичних знань знизилася у експериментальному класі і підвищилася у контрольному класі. Можливо, це свідчить про більший досвід роботи вчителя контрольного класу з організації системного повторення.
  4. На наступному етапі треба приділити більшу увагу розробці завдань для корекції знань, керувати самоосвітою учнів.
  5. Якщо ми хочемо довести, що систематично працюючи над помилками через роботу на уроці, індивідуальні консультації, організацію самоосвітньої діяльності школярів, можна досягти більш високого результату, то слід приділити більшу увагу саме індивідуальній роботі з учнями. З цією метою можна рекомендувати адміністрації навчальних закладів учасників експерименту виділити додатково одну годину навчального часу для проведення індивідуальних та групових консультацій учнів експериментальних класів. ММК потрібно відслідковувати рівень цих консультацій та самоосвіти школярів.
  6. На даному етапі дослідження ми приділяли мало уваги вивченню освітніх потреб як учнів, так і вчителів. Тому в 2016-2017 навчальному році слід частіше проводити відповідні анкетування серед учасників навчального процесу. Більшу увагу слід приділити й відвідуванню уроків української мови й математики з метою вивчення досвіду вчителів та надання за потреби необхідної методичної допомоги; взаємовідвідування уроків учителями контрольних та експериментальних класів.

 

 

 

Додаток 10

Моніторингова картка загального аналізу уроку математики

 

Дата ____________ Вчитель_____________________________________________________ Клас_________________________

Тема уроку _____________________________________________________________________________

Мета відвідування:  ________________________________________________________________________

 

 

№ з/п

Що оцінюється

Бали

0

1

2

3

 

1. Гігієнічні вимоги до уроку

 

 

 

 

1.1

Температурний режим

 

 

 

 

1.2

Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання, запахи, вібрація, шуми тощо). Освітлення.

 

 

 

 

1.3

Попередження втоми і перевтоми

 

 

 

 

1.4

Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, усних, письмових вправ)

 

 

 

 

1.5

Дотримання правильної робочої пози учнів

 

 

 

 

1.6

Створення оптимальної психологічної атмосфери на уроці

 

 

 

 

1.7

Інтенсивність праці

 

 

 

 

 

Z= 21           S=                        К=S/Z 100%

 

 

 

 

 

2.Техніка ведення уроку

 

 

 

 

2.1

Емоційний фон уроку

 

 

 

 

2.2

Інтерес до навчання. Виховання потреби в знаннях.

 

 

 

 

2.3

Темп і ритм уроку

 

 

 

 

2.4

Взаємодія вчителя та учнів на уроці (педагогічний такт, оптимізм).

Контакт із класом. Атмосфера доброзичливості й активності творчої праці.

 

 

 

 

2.5

Використання наочності

 

 

 

 

2.6

Динаміка працездатності, вміння нею керувати

 

 

 

 

2.7

Наявність зворотного зв’язку з учнями, його рівень Ефективність контролю за роботою учнів

 

 

 

 

2.8

Раціональність та ефективність використання часу

 

 

 

 

 

Z= 24            S=                        К=S/Z 100%

 

 

 

 

 

3. Дидактичні вимоги до уроку

 

 

 

 

3.1

Формування освітніх завдань уроку

 

 

 

 

3.2

Активізація розумової діяльності учнів

 

 

 

 

3.3

Оптимальний зміст уроку

 

 

 

 

3.4

Мотивація навчальної діяльності

 

 

 

 

3.5

Прогнозування рівня засвоєння матеріалу

 

 

 

 

3.6

Сформованість знань, вмінь та навичок

 

 

 

 

3.7

Вибір оптимальних методів, прийомів, засобів навчання

 

 

 

 

3.8

Вибір форм роботи, що забезпечують самостійність у навчанні учнів

 

 

 

 

3.9

Створення умов успішного навчання

 

 

 

 

 

Z=27             S=                        К=S/Z 100%

 

 

 

 

 

4. Організація навчальної діяльності учнів

 

 

 

 

4.1

Формування математичних умінь

 

 

 

 

4.2

Формування загальнонавчальних умінь (організаційних, пізнавальних, мовленнєвих, контрольно-оціночних)

 

 

 

 

4.3

Формування позитивних якостей особистості на уроках математики (наполегливість, працелюбство, акуратність)

 

 

 

 

4.4

Формування комунікативних умінь учнів

 

 

 

 

4.5

Недопущення перевантаження учнів

 

 

 

 

4.6

Рівень знань, вмінь і навичок учнів

 

 

 

 

 

Z=18             S=                        К=S/Z 100%

 

 

 

 

5

 

Висновки, пропозиції: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Урок відвідав: _____________________________________________________________________

 

Ознайомлений: ____________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

Оцінювати напрямок діяльності, вимоги можна за 4-бальною шкалою:

0 — початковий рівень (не відповідає критерію);

1 — середній рівень (відповідає не більше, ніж наполовину);

2 — достатній рівень (відповідає більше, ніж наполовину);

3 — високий рівень (відповідає повністю).

На основі простих обчислень (К= S / Z 100 %) виводиться коефіцієнт рівня того чи іншого параметру й на основі цього — висновок (S — бали, які виставив адміністратор, Z — загальна кількість балів).

Якщо К > 85 % — відмінно,

65 % < К ≤ 85 % — добре,

45 % < К ≤ 65 % — задовільно,

К ≤ 45 % — незадовільно.

 

Використані джерела

Касьянова О.М. Педагогічна експертиза діяльності навчального закладу: навчально-методичний посібник/ Х. :Видавнича група «Основа», 2012

«Завучу. Усе для роботи»  № 17–18 (89–90): Видавнича група «Основа»,вересень 2012 р.

Додаток 11

ДПДС «Я-учитель. Шлях до себе (Формування професійної позиції)»

Заняття 1

1.Професійна позиція педагога-вихователя з точки зору ставлення до своєї професії.

„Не той учитель,  хто отримав виховання та освіту вчителя, а той ,  у кого є внутрішня потреба в тому , що він є, повинен бути і не може бути іншим”   

                                  Л.М.Толстой

Поняття “професійна позиція педагога” (педагогічна позиція) у науковій літературі зустрічається досить часто.

Даної  проблеми торкалися у своїх роботах О.Г. Асмолов, Н.П. Анікеєва, І.Д. Бех, Л.В. Ведернікова, І.А. Колеснікова, Л.В. Кондрашова, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, В.О. Сластьонін, В.І. Слободчиков,  І.С. Якиманська і ін.  Професійна позиція виступає як стійкий компонент структури особистості, як її ядро, і розглядається в розрізі таких проблем, як ставлення, активність, мотивація, особистісна зрілість, самосвідомість, особистісний смисл.

   Явище педагогічної позиції, як стверджує В.О. Сластьонін, відображає систему тих інтелектуальних, вольових і емоційно-оцінних ставлень до світу, педагогічної дійсності і педагогічної діяльності зокрема, які є джерелом активності педагога.

Вона визначається, з одного боку, тими вимогами, очікуваннями й можливостями, які пред'являє й надає йому суспільство. А з іншого боку, діють внутрішні, особисті джерела активності - потяги, переживання, мотиви й цілі педагога, його ціннісні орієнтації, світогляд, ідеали.  Відповідно  до підходу А.К. Маркової, поняття “професійно педагогічна позиція” позначає стійкі системи ставлень вчителя до учнів, до себе, до колег, визначає його поведінку, стиль життя і діяльності. Розглядаючи професійну позицію в рамках проблеми творчої самореалізації педагога, Л.В. Ведернікова стверджує, що “педагог, який прагне до самореалізації, хоче бути, а не здаватися або просто працювати педагогом, тобто він орієнтується не на роль і функції, а на позицію педагога як найвищу цінність.

Важливу роль у професійній діяльності відіграє професійна позиція, яка визначає особистісне ставлення до тієї діяльності, якою займається людина, до себе самого у цій діяльності.«Людина може жити своєю професією тільки тоді, коли він прагне пізнати через неї самого себе, і саме таким шляхом він може принести найбільшу користь суспільству», - писав Ш.А.Амонашвілі. Професійна позиція - це точка зору, ставлення до призначення своєї професії і дії, поведінка, обумовлені ними; це система інтелектуальних, вольових і емоційно-оцінних відносин до світу, педагогічної дійсності і педагогічної діяльності.

Професійна педагогічна позиція, за словами В.І.Слободчикова, унікальна і єдина у своєму роді. Вона одночасно є і педагогічно-особистісною (виявляється у всякій зустрічі дорослого та дитини), і педагогічно-професійною (виявляється при створенні умов досягнення професійних, педагогічних цілей).

Розглядаючи «точку зору» і ставлення до своєї професії, можна виділити наступні характеристики:

Перша позиція - дистанційна, тобто визначення духовної  відстані між суб'єктами взаємодії. Тут можна виділити три основні ознаки: «далеко», «близько», «поруч». Дистанція «далеко» означає відсутність щирості у взаєминах, формальне виконання своїх обов'язків. Педагог, який обрав дистанцію «близько», - це друг своїх учнів, який реалізує разом з ними творчі задуми.  Дистанція «поруч» передбачає шанобливе ставлення до учнів, неформальне ставлення до своїх професійних обов'язків, прийняття інтересів, сподівань учнів як своїх власних.

Друга  позиція - «рівнева» - характеризує ієрархічний зв'язок педагога і вихованців у їхній взаємодії, тобто це прихильність суб'єктів по відношенню один до одного «по вертикалі»: «під», «над», «нарівні».Для положення «над» характерний адміністративний тиск на учня, оскільки  «він малий, недосвідчений, недотепний».Положення «під» - це схиляння перед природою дитинства, боязнь втручання в процес розвитку дитини; найчастіше такий вчитель перетворюється в обслуговуючий персонал, потурає будь-яким примхам дитини. Положення «нарівні» - це визнання Людини і в дитині, і в собі; при цьому характерна взаємна повага особистості з обох сторін. Тільки у виняткових випадках педагог дозволяє собі зайняти позицію «над», тобто підпорядкувати собі волю дитини в силу відповідальності і досвіду дорослого.

Третя позиція - кінетична («кінетика» - рух), передбачає становище людини по відношенню до іншого у спільній діяльності, в спільному русі до мети: «попереду», «позаду», «разом». Позиція «попереду» висловлює авангардну роль педагога, тобто він веде за собою своїх учнів. Роль веденого виражається характеристикою «позаду». «Разом»: обидва суб'єкти виробляють стратегію спільних дій для досягнення спільної мети. Здається, однозначності вибору тут не може бути. У головному - педагог «попереду», у дрібницях - «позаду», в цілому - «разом» з дітьми йде по життю учитель, долаючи з ними все  перешкоди.

Таким чином, з точки зору ставлення до призначення своєї професії еталоном можна вважати позицію: поруч, нарівні, разом, але трохи попереду.

Питання  для  самоконтролю:

1. Що означає поняття «професійна педагогічна позиція»?

2. Хто з науковців вивчав явище педагогічної  позиції?

3.Назвати  види  професійної позиції  педагога. Яка з позицій Вам більше імпонує?

 

 

 

 

 

 

2. Суспільна значущість  професії вчителя, його функції.

У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання і виховання учнів залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, — важко сказати, що важливіше. Безумовно, величезною у справі навчання і виховання є роль учителя, його особистості. Серед багатьох професій учительська посідає особливе місце: вона — початок усіх професій. Змінюються умови й засоби виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя — навчити людину бути Людиною.

Спробуємо подивитися на педагога з різних позицій: з глобальних — навіщо суспільству ця професія, з позиції учня — чого чекає дитина від педагога, ким він є для неї, з позиції вчителя — якими є його обов'язки, як він розуміє їх?

Чого чекає суспільство від учителя? Педагогічна діяльність як форма вияву активного ставлення людини до навколишньої дійсності сконцентрована у галузі залучення молодого покоління до накопичення суспільного досвіду (в освіті). Для того щоб з'ясувати взаємозв'язок різних сфер людської діяльності і побачити місце педагогічної професії, уявімо цю систему у вигляді схеми:

Призначення вчителя — бути ланкою у передаванні суспільного досвіду, сприяти соціальному прогресові.

Чого чекає дитина від педагога, ким він є для неї? Здавалося б, усе просто: носій знань, приклад для наслідування. Та коли ми читаємо твори самих учнів про їхніх наставників, коли діляться спогадами про улюбленого вчителя першокурсники, серед багатьох теплих слів завжди звучить вдячне: "Вона розуміла нас, вірила в нас, кожному могла зарадити". Кожна дитина різною мірою відчуває труднощі у налагодженні стосунків,засвоєнні пізнавального, морального, естетичного досвіду й чекає від учителя на допомогу у самовизначенні. Вчитель забезпечує учневі визнання через вияв власного ставлення і організацію атмосфери класного життя, через створення ситуацій розвитку учня на уроці і в позаурочному спілкуванні. Залучаючи дитину до діяльності, вчитель скеровує її на пізнання світу і себе в ньому, дозуючи допомогу, реалізує важливий принцип виховання: "Допоможи мені, щоб я зробив це сам".

Які  обов'язки  вчителя, його  професійні функції ?

Традиційно на перше місце висувалася навчальна (дидактична) функція вчителя. Діяльність учителя не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні бути організатором її засвоєння, проводирем у лабіринті знань. Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки — заповідав В. О. Сухомлинський.

Поряд із дидактичною функцією вчитель здійснює і розвивальну. Суть її — у створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для її саморозкриття, самоутвердження.

Найскладнішою функцією вчителя є виховна. Бути вихователем — це означає вміти трансформувати цілі у конкретні педагогічні завдання — формування необхідних якостей особистості у кожного школяра. Виховна функція полягає в організації діяльності з переведення загальнолюдських цінностей у свідомість і досвід поведінки учнів крізь вияв власного ставлення вчителя.

Процес навчання і виховання вчитель організовує у співдружності з сім'єю, громадськістю. Звичайно, роль школи провідна, адже вона здійснює вплив через кваліфікованих фахівців, підготовлених до роботи з дітьми. Вчителі мають домагатися єдності своїх вимог з вимогами сім'ї, що можливо за умов реалізації ще однієї їх функції — громадсько-педагогічної.

Складниками професіоналізму у будь-якій професії є компетентність та озброєність системою знань, вмінь. У педагогічній діяльності для професіоналізму замало лише цих двох компонентів. Необхідні певні особистісні якості, адже сам педагог є інструментом впливу на учня.

В. О. Сухомлинський наголошував: "Що було найголовніше в моєму житті?  Без вагань відповідаю: любов до дітей".

Кожен учитель має свої професійні установки, які зумовлюють вибір системи керування діяльністю учня. Так, добре відомі такі професійно-педагогічні установки:

  •     вчитель навчає, а учні вчаться;
  •     вчитель знає, а учень не знає нічого;
  •     вчитель говорить, а учні мусять його слухати;
  •     вчитель карає, а учні повинні йому підкорятися і т. ін.

   Керування, в основу якого покладено такі установки, теж керівництво, проте воно не враховує активної ролі учня, а отже, не може бути продуктивним.

Сучасне керівництво діяльністю учнів базується на уявленні, за яким учень є центральною постаттю навчально-виховного процесу, його головним учасником. Завдання педагога — полегшувати для учнів процес навчання, допомагати їм у досягненні повного самовиявлення.

Професійно-педагогічна діяльність повинна будуватися на підставі такого типу керівництва, при якому вчитель:

  •     ставить учня в позицію активного суб'єкта навчання, яке здійснюється в загальній системі колективної роботи класу;
  •     розвиває здібності учня з самокерування (саморегуляція, самоорганізація, самоконтроль) власною діяльністю;
  •     організовує процес навчання як розв'язання навчально-пізнавальних проблем на ґрунті творчої взаємодії (діалогу) з учнями.

У сучасній науці виокремлюють два види функції педагогічного керівництва діяльністю учнів. Перший — коли вчитель конструює предметний зміст цієї діяльності (добирає зміст, методи навчання). Другий — коли вчитель в доповнення до предметного змісту навчання ще прогнозує і форми спільної діяльності з учнями, що забезпечують формування продуктивних відносин, розвиток певних соціально-психологічних якостей особистості школяра.

    В основу реалізації цих функцій керівництва покладено загальну ідею розвитку активності і самостійності в процесі оволодіння знаннями.

Питання  для  самоконтролю:

1. Чого чекає суспільство від учителя?

2. Чого чекає учень від педагога?

3. Назвати професійні   функції  вчителя.

4. Який тип керівництва діяльністю  учнів ближче до Вас?

 

 

 

 

 

 

 

3. Педагогічна майстерність і особистість учителя. Поняття педагогічної майстерності

Що стоїть за словами педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра?

Зовні майстерність виявляється в успішному розв'язанні різноманітних педагогічних завдань, високому рівні організованого навчально-виховного процесу, але суть її в тих якостях особистості вчителя, які породжують цю діяльність, забезпечують її успішність.

Сутність майстерності — в особистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на ґрунті реалізації власної системи цінностей. Майстерність — вияв найвищої форми активності особистості вчителя в професійній діяльності, активності, що базується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання.

Будемо розглядати педагогічну майстерність як вияв педагогом свого "Я" у професії, як самореалізацію особистості вчителя у педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня.

Педагогічна майстерність — це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Складові педагогічної майстерності:

1) гуманістична спрямованість;

2) професійна компетентність;

3) педагогічні здібності;

4) педагогічна техніка.

Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика майстерності. Це спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків. Лише за умови почуття відповідальності перед майбуттям, усвідомлення мети і великої любові до дітей починає формуватися професійна майстерність учителя. Якщо спрямованість педагога гуманістична, вона завжди виявляється як активна позиція.

Професійна компетентність— це знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології. Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного розв'язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситуацій, вибору засобів взаємодії. Знання педагога — не сума засвоєних дисциплін, а особистісно забарвлена усвідомлена система, де є місце власним оцінкам, критичним поглядам.

Здібності до педагогічної діяльності залежать від особливостей перебігу психічних процесів, що сприяють успішній педагогічній діяльності. Спираючись на дослідження науковців, можна виокремити такі шість провідних здібностей до педагогічної діяльності:

1) комунікативність — професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування;

2) перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину;

3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу особистість;

4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати самоконтроль;

5) оптимістичне прогнозування — прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній;

6) креативність — здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.

Педагогічна техніка – це форма організації поведінки вчителя,   прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Критерії  майстерності педагога:

  • доцільність (за спрямованістю),
  • продуктивність (за результатами),
  • діалогічність (характер стосунків з учнями),
  • оптимальність (у виборі засобів),
  • творчість (за змістом діяльності).

В оволодінні майстерністю можна виокремити кілька рівнів.

Елементарний рівень. У вчителя наявні лише окремі якості професійної діяльності. Найчастіше — це володіння знаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання. Проте через брак спрямованості на розвиток учня, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності є низькою.

Базовий рівень. Учитель володіє основами педагогічної майстерності: педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на уроці.

Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Вчитель самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня.

Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності. Вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.

Високий рівень майстерності надає нової якості всій роботі педагога: формується професійна позиція, що акумулює в собі вищі рівні спрямованості, знань і готовності до дії.

Питання  для  самоконтролю:

1. Педагогічна майстерність – це … .

2. Назвіть складові педагогічної майстерності.

3. Визначте  власний  рівень в оволодінні  професійною  майстерністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т.4.Індивідуальна програма самовдосконалення вчителя

 

Прізвище, ім’я по-батькові вчителя: ______________________________________________

Спеціальність:_________________________________________________________________

Категорія, педагогічне звання:___________________________________________________

 

Траєкторія розвитку професійної позиції вчителя

Етапи визначення рівня

 

Розвиток професійної позиції за факторами

 

 

Когнітивно-діяльнісний

 

 

Мотиваційно-ціннісний

 

Комунікативний

Попередній

Критерії

Рівні виявлення

Критерії

Рівні виявлення

Критерії

Рівні виявлення

Знання і професійний розвиток

 

Мотиви діяльності

 

Партнерство у взаємодії

 

Цілепокладання і планування

 

Морально-етичний критерій

 

Організація спілкування

 

Прийняття рішень

 

Критерій асертивності

 

Рольова поведінка

 

Педагогічна техніка

 

Творчість та ініціатива

 

Соціальна адаптованість

 

Внутрішня дисципліна

 

Емоційність поведінки

 

Здатність до рефлексії

 

Соціальне відчуття

 

Управління власним станом

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

Проміжний

Знання і професійний розвиток

 

Мотиви діяльності

 

Партнерство у взаємодії

 

Цілепокладання і планування

 

Морально-етичний критерій

 

Організація спілкування

 

Прийняття рішень

 

Критерій асертивності

 

Рольова поведінка

 

Педагогічна техніка

 

Творчість та ініціатива

 

Соціальна адаптованість

 

Внутрішня дисципліна

 

Емоційність поведінки

 

Здатність до рефлексії

 

Соціальне відчуття

 

Управління власним станом

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

Підсумковий

Знання і професійний розвиток

 

Мотиви діяльності

 

Партнерство у взаємодії

 

Цілепокладання і планування

 

Морально-етичний критерій

 

Організація спілкування

 

Прийняття рішень

 

Критерій асертивності

 

Рольова поведінка

 

Педагогічна техніка

 

Творчість та ініціатива

 

Соціальна адаптованість

 

Внутрішня дисципліна

 

Емоційність поведінки

 

Здатність до рефлексії

 

Соціальне відчуття

 

Управління власним станом

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

Середнє значення вияву

 

 

 Завдання:

Оцінити рівень сформованості власної професійної позиції (на попередньому етапі). Визначити шляхи самовдосконалення.

План самовдосконалення вчителя

Розділи

Цілі

Етапи діяльності

Завдання

Зміст роботи

Формування та  розвиток когнітивно-діяльнісного  фактору професійної позиції

Сформувати цілісну систему ставлень до знань і професійного розвитку, цілепокладання і планування в діяльності, само детермінованого виконання повсякденних обов’язків, постійної рефлексії власної діяльності

Діагностичний

Визначити проблеми в когнітивно-діяльнісній сфері, сформулювати їх причини та намітити шляхи подолання

Виконати самооцінку рівня професійних  знань і та особистісних якостей.

Виконати по елементний аналіз контрольних робіт учнів.

Взяти участь в анкетуванні та опитуванні щодо знань дидактики, теорії та практики виховання, школознавства, менеджменту в освіті, сучасних педагогічних та інформаційних технологій.

Планово-прогностичний

Спланувати систему підвищення рівня професійної компетентності

Визначити власні цілі діяльності та особистісного розвитку.

Скласти план розвитку власної фахової компетентності, вибрати тему самоосвіти.

Скласти проект розвитку власної професійної позиції

Організаційно-діяльнісний

 

Взяти участь в організації та проведенні системи заходів щодо впливу на когнітивно-діяльнісну сферу вчителя

Демонстрація і відвідування відкритих уроків і позакласних заходів з подальшим їх обговоренням.

Самоаналіз педагогічних ситуацій, розв’язування професійних задач.

Взяти участь у роботі творчих та проблемних груп (відповідно до визначених проблем і власних нахилів та бажань).

Підготувати питання до

педради, взяти участь в

обговоренні проблем, які розглядаються.

Стати постійним учасником семінару…

Прослухати лекцію…

Постійно знайомитися з новинками науково-популярної та спеціальної літератури з питань:

  • розвитку особистості;
  • цілепокладання і планування в діяльності;
  • механізмів і засобів рефлексії;
  • самовдосконалення особистості.

Рефлексивний

Оволодіти навичками саморефлексії

Взяти участь в обговоренні проведених та відвіданих уроків.

Співбесіда з керівником щодо недоліків і досягнень у розвитку професійної компетентності.

Взяти участь у проведенні рефлексивної самодіагностики та взаємодіагностики рівня сформованості когнітивно-діяльнісної складової професійної позиції.

 

Формування та розвиток мотиваційно-ціннісного фактору професійної позиції

Сформулювати стійку систему мотивів діяльності, стимулювати творчість та ініціативу.

Діагностичний

Визначити проблеми в мотиваційно-ціннісній сфері, сформулювати їх причини та намітити шляхи подолання

Самооцінка мотивів діяльності, особистих потреб, професійних цінностей.

Самооцінка готовності до самоосвітньої діяльності.

Взяти участь в анкетуванні «Психологічна готовність до інноваційної діяльності».

Прослухати лекцію….

 

 

Планово-прогностичний

Визначити систему мотивів діяльності. Окреслити систему принципів власної педагогічної діяльності та професійної етики

 

Спланувати саморозвиток мотивів діяльності.

Організаційно-діяльнісний

 

Взяти участь в організації та проведенні системи заходів щодо впливу на мотиваційно-ціннісну сферу вчителя

 

 

Увійти до складу творчої групи «Ціннісні орієнтації в професії педагога»

Участь у роботі ПДС.

 

Рефлексивний

Оволодіти навичками саморефлексії

Співбесіда з керівником щодо недоліків і досягнень у розвитку професійної компетентності.

Взяти участь у проведенні рефлексивної самодіагностики та взаємодіагностики рівня сформованості мотиваційно-ціннісної складової професійної позиції.

 

 

Формування 1т. розвиток комунікативного фактору професійної позиції

 

 

 

Діагностичний

 

Визначити проблеми в комунікативній сфері, сформулювати їх причини та намітити шляхи подолання

Самодіагностика комунікативної толерантності.

Самооцінка задоволення роботою.

Планово-

прогностичний

 

Систематизувати знання щодо вдосконалення психологічної і комунікаційної культури

Підбір літератури з питань безконфліктного спілкування. Планування саморозвитку комунікативної культури.

 

Організаційно-діяльнісний

 

Взяти участь в організації та проведенні системи заходів щодо впливу на комунікативну сферу вчителя

Участь у семінарах «Проблеми особистісно-ціннісних ставлень учителів традиційного та інноваційного типів діяльності», «Алгоритм дій»,…

 

Рефлексивний

Оволодіти навичками саморефлексії

 

 

Співбесіда з керівником щодо недоліків і досягнень у розвитку комунікативних навичок. Участь у проведенні рефлексивної самодіагностики та взаємодіагностики рівня сформованості комунікативної складової професійної позиції.

 

Вправа «Займи позицію»

1. Коли батьки вашого учня пропонують вам репетиторство, ви:

Відмовляєте одразу ввічливо, але категорично

Переминаєтеся з ноги на ногу, дозволяючи себе умовити

Пропонуєте звернутися до колеги, який викладає  цей предмет в іншому класі

Погоджуєтесь і обговорюєте ціну

2. Чи спілкуєтесь ви з учнями в соцмережах?

Так, це ефективний засіб спілкування: завжди знаєш, чим вони живуть, можеш оперативно допомогти, дати доручення

Нерегулярно, за необхідністю, бо таке спілкування займає багато часу

Не бачу необхідності в цьому, вистачає і особистого спілкування

Можливо, варто спробувати

Ні, таке спілкування сприяє панібратському ставленню до вчителя

Не спілкуюсь в соцмережах

3. Учні користуються на уроках мобільними телефонами, айпадами  та іншими гаджетами на  уроках. Як ви вирішуєте цю проблему?

Категорично забороняю! За непослух - дисциплінарне покарання.

Дозволяю, але для справи - знайти в Інтернеті якусь інформацію, скористатися електронними підручниками

Проводжу бесіди про розумне використання гаджетів, про їх шкідливість для здоров’я

Розвішую плакати з забороною використати мобільні засоби зв’язку

Якщо прохання відключити мобільні телефони не виконується, забираю їх на час уроку

Мирюся з неминучим злом, завжди знайдуться учні, які не виконують заборон

4. Чи користуєтеся ви  мобільним телефоном під час уроку?

Звичайно, так

Так, коли  чекаю на  важливий дзвінок

Завжди відключаю

5. Чи вважаєте ви, що конкурс «Учитель року» може стати трампліном для кар’єрного зростання?

Найкраща кар’єра для хорошого вчителя - залишатися в школі та викладати свій предмет

Переможці конкурсу стають хорошими адміністраторами

Учасники конкурсу спонукають до професійного зростання своїх колег

Перемога в конкурсі - не привід до кар’єрного зросту

6. Якщо учень у вашій присутності вихваляється перед однокласниками матеріальним станом своєї родини, ви:

Не звертаєте на це уваги

Відчуваєте гостре бажання  осадити його та висміяти

Ненав’язливо нагадаєте присутнім, що головне багатство людини - знання та чиста совість

Мовчите, але про себе думаєте, у якій формі поговорити з дітьми на цю тему

7. Якщо на ваш урок діти прийшли більш збудженими й агресивними, ніж завжди, ви:

Намагаєтеся заспокоїти та розсмішити, щоб усі розслабилися

Міняєте план і формат уроку

Найкращий засіб - самостійна робота на весь урок

Нічого особливого не робите, просто переходите на більш спокійний тон

8. Чи вважаєте ви результати ЗНО  об’єктивним показником роботи вчителя?

Так, тому що процедура ЗНО більш прозора та чесна

Так, тому що ЗНО перевіряє фактичні знання учнів та уміння ними користуватися в нестандартній ситуації

Ні, тому що через ЗНО не можна перевірити усі знання й уміння учнів

Ні, тому що не довіряю його результатам

Вважаю, що результати ДПА у школі  більш  об’єктивний показник роботи вчителя

9. Колега, над яким нерідко сміються та не поважають , викликає у вас:

Біль та співчуття, намагання йому допомогти

Подив (Навіщо він працює в школі?  Невже не розуміє, як до нього ставляться?)

Напади  туги та мізантропії ( Люди зовсім не міняються на краще)

У нас нема таких колег

10. Якщо ви випадково стали свідком того, як один учень принизив чи образив іншого, ви:

Втручаєтеся одразу ж та вимагаєте від кривдника вибачення й каяття

Повідомляєте класного керівника, завуча, психолога, інших учителів

Нічого не робите згарячу, намагаєтеся самостійно розібратися, в чому причина

Нічого не робите, якщо на все реагувати, можна отримати інфаркт

11. Який вік ви вважаєте найбільш продуктивним для вчителя?

25-35

35-45

45-55

Пенсійний

Можна бути професіоналом незалежно від віку

12. Коли вчитель має залишити роботу?

З досягненням пенсійного віку, треба поступитися місцем молодим

Поки є сили та здоров’я, треба працювати, що б там не було

Як тільки вчитель зрозуміє, що перестав бути цікавим учням

 Як тільки вчитель зрозуміє, що збайдужів до своєї роботи

13. В вашому класі - новачок. Що, на ваш погляд, повинен зробити класний керівник, щоб учні прийняли його у свій колектив?

Провести бесіду про добро, допомогу, співчуття

Організувати захід, який об’єднає  усіх  членів колективу

Доручити новачку якусь справу, щоб усі  побачили його здібності

Взяти ситуацію під контроль, разом з іншими вчителями тримати новачка в полі зору

Нічого не треба робити, все владнається і так

14. Чи є у вас  хобі?  

Ні, я учитель, і це займає 100% вільного часу

Звичайно, я присвячую хобі вечори та вихідні

Не цікавлюсь нічим

Моє хобі  - моя сім’я. якщо їй не приділяти вільний час, то й  сім’ї не залишиться

Хобі я займусь, коли вийду на пенсію

15. Якби ви піймали золоту рибку, то попросили б у неї в першу чергу:

Квартиру

Автомобіль

Дитину

Багатство

Здоров’я

Миру

Просто відпустили б її на волю

16. Як ви ставитеся до подарунків від батьків учнів?

Вітаю таку вдячність учителям за їх працю

Впевнений, що таким чином батьки хочуть домогтися послаблень для своїх дітей

Вважаю, що педагоги не повинні приймати подарунки

17. Чи читаєте ви спеціалізовану педагогічну пресу?

Ні, я досвідчений педагог, тому методичні новинки мені ні до чого

Читаю новини й методичні матеріали безплатно в Інтернеті

Я передплачую спеціалізовані видання

Читаю, але в бібліотеці

Ні, мені достатньо знань, які я отримую через систему післядипломної освіти

18. Який педагогічний образ вам найближчий?

Мері Поппінс

Макаренко

Директор із кінофільму «Доживем  до понедельника»

Таня із  «Вам и не снилось»

Нестор Сєвєров із «Большой перемены»

Марина Максимівна із «Ключ без права передачи»

19. Чи думали ви про зміну професії?

Ніколи

На самому початку, коли мало що виходило

Думаю про це постійно

Допрацюю до вислуги, а потім подивимося

Педагог - не професія, а образ життя

20. Якщо діти провокують вас на розмову, далеку від теми уроку, ви:

Приділяєте їй небагато часу, а потім повертаєтеся до теми уроку

Заявляєте прямо, що не піддаєтеся на їхні  хитрі виверти

Використовуєте цю провокацію як мотивацію і говорите дітям те, що давно хотіли сказати

Продовжуєте вести урок, ніби нічого не трапилося

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Національна доктрина розвитку освіти// Освіта України. – 2002. - №33.

2. Постельняк А.І., Половенко О.В. Система навчання працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів) і методичного активу. Самоосвіта методиста: Навч.- метод, посіб. — Кіровоград: 2006.

3. Половенко О. В. Сучасні підходи до планування діяльності методичних служб: Метод, рекомендації. — Кіровоград: ОШПО імені Василя Сухомлинського, 2007.

4. http://osvita.ua/school/method

5. http://zakon3.rada.gov.ua/

6. https://sites.google.com/site/smcprofil/materials/normative#_Toc278228538

7. https://sites.google.com/site/smcprofil/materials/normative#_Toc278228539

8. https://sites.google.com/site/smcprofil/materials/normative#_Toc278228540

9. https://sites.google.com/site/smcprofil/materials/normative#_Toc278228541

10. https://sites.google.com/site/smcprofil/materials/normative#_Toc278228542

11. http://pidruchniki.com/

 

 

 

 

 

doc
Додано
29 листопада 2019
Переглядів
283
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку