Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра психології та розвитку особистості

Відділ соціально-психологічного супроводу розвитку особистості

 

 

 

 

 

 

Інноваційні форми роботи практичного психолога закладу освіти з батьками

 (із досвіду роботи практичного психолога Дачненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Васютіної Ю.Г.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ, 2020

 

 

Зміст

 

Вступ- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -  3-5

 

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування використання інноваційних форм роботи  з батьками - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -  6-8

 

1.1. Дослідження стану вивчення проблеми у сучасній психолого-педагогічній   науці- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -  8-9

 

1.2. Інноваційні форми та методи роботи з батьками - - - - - - - - - - - - - - - - 9-12

 

2. Дослідження особливостей використання інноваційних форм роботи з батьками учнів

 

2.1. Стан використання інноваційних форм роботи з батьками у практичній діяльності- - - - -  - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -         12-15

 

2.2. Шляхи удосконалення інноваційних форм роботи з батьками учнів

Практичні розробки батьківських зборів та інших форм роботи з батьками

Висновки.

 

Список використаної літератури.

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   Час і батькам, і вчителям глибоко усвідом-

лювати, що ані школа без сім’ї, ані сім’я без

школи не можуть упоратися з найтоншими,

найскладнішими завданнями становлення людини.

Василь Сухомлинський

Стрімко змінюється світ. В освіті відбувається реформування, впроваджуються сучасні інноваційні технології. Сьогодні на вершину освітньої реформи виводиться початкова освіта, бо саме з неї починається народження Нової української школи.
        Налагодження  здорової  психологічної  взаємодії  між  усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи. 
       Саме фахівці психологічної служби стають важливими агентами змін, перебуваючи в  центрі  освітньої  реформи  і  фасилітуючи  дії  всіх  суб’єктів  освітнього  простору  через організацію та здійснення відповідного психологічного супроводу на новому рівні.

Нині  відбувається  стрімкий  процес  психологізації  освітнього  процесу,  який  класик вітчизняної та світової педагогічної теорії і практики Василь Сухомлинський визначав як необхідну умову якісного функціонування освітнього середовища.

Екс-Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич говорить про те, що потрібно створити всебічно розвинену систему зі зміною підходів до ролі та роботи психолога у школі, та визначає нові завдання психолога у школі [https://osvitoria.media/experience/shho-robytymut-shkilni-psyhology-u-novij ukrayinskij-shkoli/], серед яких:

• консультування  та  надання  психологічної  допомоги  всім  учасникам  освітнього процесу;
• сприяння збереженню й посиленню психічного здоров’я учнів, учителів, батьків;
• навчання школярів справлятися зі стресом та напругою;
• допомога вчителям з емоційним перенапруженням, професійним вигоранням;
• сприяння  вчителям  в  опануванні  та  розробленні  інноваційних  освітніх  програм  і технологій тощо.

Саме ці ключові аспекти модернізації психологічної служби системи освіти покладені в основу змісту моєї діяльності, яка складається з 3-х основних: «Новий педагог»,«Учень  як  цілісна  особистість»,«Школа  позитивного батьківства»).

Однією зі складових формули Нової української школи є педагогіка партнерства. За словами Екс-Міністра освіти та науки України Лілії Гриневич, «педагогіка партнерства буде однією з основ школи, заснованої на взаємній повазі до особистості, праві вибору і відповідальності за ухвалені рішення». В її основі — спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, об’єднаними спільною метою та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Принципи педагогіки партнерства наголошують на повазі до особистості, доброзичливості та позитивному ставленні, довірі у взаєминах, стосунках, розподіленому лідерстві та принципах соціального партнерства.

Ми живемо в ХХІ столітті, змінилося суспільство, змінилися діти, змінилися і батьки. Батькам не цікаві нудні зустрічі в класній кімнаті. Вони молоді, активні, прагнуть різнобічних знань, їх цікавить розвиток дітей. Саме тому практичий психолог повинен виступати у новій ролі — ролі фасилітатора та тьютора.

Щоб батьки стали однодумцями, помічниками вчителя, необхідно правильно організувати їхнє навчання. Якщо педагог зможе належним чином упоратися із цим завданням, навчить батьків осмислювати дитинство з різних позицій, то якість виховання дітей значно підвищиться, зростуть реальні шанси активної участі батьків у життєдіяльності класу і школи.

У своїй роботі я дотримуюсь принципів навчання батьків, зокрема:

• принцип природо- і культуровідповідності вимагає врахування у навчанні батьків анатомічних, фізіологічних, психологічних і вікових особливостей кожного вікового періоду дитинства;
• принцип суб’єкт-суб’єктного, полілогічного спілкування передбачає сприйняття батьків як суб’єктів зі своїми інтересами, потребами, позицією; батьки є рівноправними партнерами у навчально-виховному процесі;
• принцип орієнтації на досвід батьків — навчання має допомогти батькам здобути суб’єктивно осмислений досвід щодо виховання дітей, що сприятиме підвищенню рівня готовності батьків до здійснення виховної функції;
• принцип наступності означає розгортання навчальних програм для батьків із використанням попередньо трансльованих знань і набутого досвіду;
• принцип достовірності інформації — навчальна інформація для батьків має спиратися на науково обґрунтовані (медичні, психологічні, педагогічні, фізіологічні, соціологічні тощо) факти;
• принцип практичної орієнтованості інформації — інформація, що надають батькам, має бути доступною і придатною для практичного використання у реальних сімейних обставинах;
• принцип свободи вибору батьками форм і способів навчання.

Зазначені принципи становлять певну систему. Кожен із них як її важливий складник взаємопов’язаний з іншими, а саме їхнє поєднання постає запорукою якісного навчання батьків.

Для створення ефективної системи навчання батьків я позбулася застарілих поглядів і штампів у її організації, урізноманітнюю як організаційні форми, так і методи навчання.

Зокрема, досить ефективними з них є такі, як тренінги, дискусії, рольові ігри, сімейні вечори, батьківські клуби, вечори творчих родин. Збагачення форм і методів навчання може зацікавити батьків, позитивно впливати на якість та ефективність педагогічно-психологічної освіти.

Отже, метою даної курсової роботи є розгляд та аналіз інноваційних форм та методів роботи з батьками, а також розробка дієвих форм роботи з батьківським колективом в умовах сучасної школи.

Доцільним буде виокремити наступні завдання курсової роботи:

1. Розглянути можливості інноваційних форм та методів роботи з батьківським колективом.
2. Розробити систему формування педагогічної культури сучасної сім'ї та організації психолого-педагогічної  просвіти батьків, включення батьків у навчально-виховний процес як його рівноправних учасників, інтеграції зусиль і гармонізації взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу.
3. Розробити рекомендації класним керівникам щодо успішного проведення батьківських зборів.
4. Вдосконалити практичний аспект організації роботи з сім'єю шкільного психолога.

      Вивчення цієї проблеми показує, що в багатьох закладах освіти відбувається активний пошук і впровадження таких форм взаємодії з родинами учнів, які дали б змогу досягти реального співробітництва.

   Проблема взаємодії школи і сім'ї зросла з традиційної педагогічної ідеї, що вказана у літературі як «зв’язок з батьками»,«робота з батьками».

   Але з плином часу і з результатом історії змінюються світ, а разом з ним і взаємовідносини всіх соціальних інститутів. Нова освітня парадигма проголосила батьків суб'єктами освітнього процесу. Значить і на батьків покладена відповідальність за якість освіти своїх дітей. У даному мікродослідженні зроблена спроба осмислити зазначену проблему через аналіз власного досвіду роботи протягом ряду років.

Об'єкт дослідження - психолого-педагогічна робота з батьками.

Предмет дослідження - інноваційні форми роботи з батьками.

Мета дослідження - теоретично дослідити особливості інноваційні форми роботи практичного психолога з батьками.

У відповідності з об'єктом, предметом і метою дослідження були поставлені наступні завдання:

Методологічною основою дослідження є методичні і практичні наробки по представленій темі, представлення прикладів і передового досвіду

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.

Розділ 1.

Теоретичне обґрунтування використання інноваційних форм роботи практичного психолога з батьками .

 

Сучасна сім’я значно відрізняється від сім’ї, у якій виховувалися наші батьки та й ми самі: інший уклад, матеріальна забезпеченість, загальна культура й освіта. Як показують дослідження, реалії сьогодення розвинули такий феномен як аномію, тобто такий психічний стан індивіда і всього суспільства, коли старі ідеологічні основи, нормативи і ціннісні орієнтації та соціально-психологічні орієнтири поведінки виявляються зруйнованими, а нові формуються хаотично і безсистемно. Внутрішньосімейна атмосфера стає несприятливою для дитини, для формування її позитивних особистісних якостей. Знижується дієвість виховної функції сім’ї, оскільки батьки практично не можуть потрібним чином впливати на дітей, а інколи просто не знають як впливати.

Зміст роботи з формування психолого-педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність щодо надання допомоги сучасній сім'ї у виконанні нею виховної функції. Неабияка роль у цій роботі відводиться батьківським зборам, визначаючи їх тематику і форми проведення.

Методологічним підґрунтям цієї діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту. Формування педагогічної культури батьків є частиною соціальної політики сучасного українського суспільства, оскільки послаблення інституту сім'ї – серйозна проблема соціальної політики держави.

Важливе завдання практичного психолога закладу освіти – допомога батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміється не лише створення гармонічних взаємин між батьками та дітьми, але й їх передумов: певного способу життя і доброзичливих стосунків усіх членів родини.

Отже, формування педагогічної культури сучасної сім'ї – це процес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, який може бути корисним і необхідним навіть тим батькам, які, виховуючи дітей, не відчувають певних проблем. Обговорювати зазначені проблеми потрібно, насамперед, на батьківських зборах. Формування педагогічної культури батьків у сучасному закладі освіти можна здійснювати як через різноманітні заходи на батьківських зборах (лекції, обмін досвідом родинного виховання, диспути, дискусії, консультації і т. д.), так і через університети педагогічних знань, лекторії для батьків, позакласний педагогічний всеобуч, консультативні пункти, тренінги тощо.

Та все ж найбільш доцільною формою просвітництва батьків вважається та, за допомогою якої здійснюється відхід від традиційних форм роботи(малі батьківські збори, консультації), спілкування з окремими членами родини, тестування та анкетування батьків і дітей, тренінги, практикуми, рольові та ділові ігри і т. д., що спрямовані на встановлення в сім'ях міцних морально-етичних зв'язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва, емоційної співпричетності один до одного.

   Сучасна сім’я розвивається в умовах якісно нової суперечливої суспільної ситуації. 

З одного боку, зростає увага суспільства до проблем сім’ї, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми зі зміцнення та підвищення її значущості у вихованні дітей. 

З іншого боку, спостерігаються процеси, які призводять до загострення сімейних проблем. Це,  перш  за  все,  зниження  соціального  рівня  більшості  сімей,  проблеми  економічного,  а часом  і  фізичного  виживання,  що  посилило  самоусунення  багатьох  батьків  від  вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. 

У складних сучасних умовах сім’ї потрібна систематична і кваліфікована допомога з боку  школи. Процес взаємодії сім’ї і школи спрямований на активне включення батьків у освітній  процес,  співпрацю  з  дітьми  та  педагогами.  Саме  про  це  йде  мова  у  ключових документах сучасної освіти.

У  Державній  національній  програмі  «Освіта  (Україна  ХХІ  століття)»

підкреслюється:  «Школа  має  продовжувати  родинно-сімейне  виховання,  працювати  в тісному  контакті  з  батьками,  налагоджувати  взаємозв’язок  між  школою  і  родиною,  бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання».

У  Концепції  сімейного  виховання  в  системі  освіти  України  «Щаслива  родина» зазначається,  що  реалії  сьогодення  засвідчують  необхідність  здійснення  нагального комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на здійснення роботи із сім’єю. Для цього мають  здійснюватися  освітні,  інформаційні  заходи,  спрямовані  на  підвищення  престижу сім’ї в Україні.

У Концепції Нової української школи наголошується на тому, що запорукою успіху нової школи є тісна співпраця з батьками, громадами і підтримка з їхнього боку.

Ключову  роль  у  здійсненні  якісної  співпраці  освітньої  установи  з  батьками  на  засадах педагогіки партнерства відіграє психологічна служба освітнього закладу. 

 

Психолог в Новій українській школі стає  посередником  між

закладом  освіти  та  батьками,  місією  якого  є  налагодження

позитивної взаємодії між ними.

Аспекти  психологічного  супроводу  починаються з батьків  першокласників  в  межах  впровадження Концепції Нової української школи:

•   психологічні вікові особливості дітей молодшого шкільного віку;
•   особливості сучасних дітей;
•   позитивна взаємодія в системі відносин «батьки-діти»;
•   підтримка дитини в адаптаційний період до умов шкільного навчання;
•   цінності родинного виховання;
•   внутрішні ресурси батьків та підвищення резилієнс сім’ї. 

Сучасні  зміни  в  освіті  вимагають  нових  підходів  і  методів  взаємодії  психологічної служби з батьківською громадою, у тому числі групових методів співпраці з батьками. Один з них – тренінг. 

У  системі  відносин  «батьки-діти»  батьки  є  провідною  ланкою  і  від  них  у  більшій  мірі залежить,  як  складаються  ці  відносини,  тому  одним  із  завдань  тренінгу  є  формування навичок співпраці з дитиною. А також:

•   розширення можливостей розуміння своєї дитини;
•   покращення рефлексії своїх взаємодій з дитиною;
•   формування нових навичок взаємодії;
•   активізація комунікацій у сім'ї.

Світова практика психологічної допомоги дітям та їх батькам показала, що навіть дуже важкі проблеми виховання цілком вирішуються, якщо вдається відновити сприятливий стиль спілкування в сім'ї. 

 Ефективність участі в тренінгах багато в чому залежить від загальних установок батьків на групову роботу, від готовності і вміння чути різні думки, отримувати з цього досвід. 

Дуже важливо, щоб у результаті такої роботи у батьків з'явилася можливість самостійно вирішувати виникаючі проблеми. 

  

1 .1. Дослідження стану вивчення проблеми у сучасній психолого-педагогічній науці.

 

 Робота і зв’язок з батьками завжди були обов’язковим елементом у роботі  вітчизняної  школи.  Однак,  сьогодні  школа  не  є  монополістом  у питаннях  освіти,  особливо  у  вихованні  підростаючого  покоління.  Нова освітня  парадигма  проголосила  батьків  суб’єктами  освітнього  процесу, таким чином, сім’я і школа виступають як два повноправних партнера.

Серед  принципів  Нової  української  школи  Міністерство  освіти  і науки  України  декларує  педагогіку  партнерства,  «…що  ґрунтується  на партнерстві  між  учнем,  учителем  і  батьками.  В  основі  педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками».  Метою  такого  партнерства  є  інтеграція  батьків  у педагогічний  процес  шляхом  створення  необхідних  і  достатніх  умов  для залучення сім’ї до супроводу дитини у освітньому процесі.

До  проблем  взаємодії  школи  й  сім’ї, використання інноваційних форм роботи з батьками  зверталися  вітчизняні  й зарубіжні  вчені,  зокрема  Я. Корчак,  А. Макаренко  В. Сухомлинський, М. Стельмахович  та  інші  дослідники. Теоретико-прикладні  аспекти педагогічного  партнерства  сім’ї  і  школи  у  вихованні  дітей  висвітлено  в працях сучасних дослідників: Т. Виноградової, О. Докукіної, Т. Кравченко, І. Мачуської, Л. Повалій, В. Постового, О. Пухти та інших. Таким чином, проведений  нами  аналіз  наукових  джерел  показав,  що  проблема педагогічного партнерства та використаня інноваціних форм роботи з батьками є досить актуальною.

Запорукою  успішної  навчальної  та  виховної  роботи  в  загально-освітньому  закладі освіти є  ніщо  інше  як  співпраця  практичного псхолога з батьками, адже родина впливала і продовжує чинити значний вплив  на  процес  розвитку  особистості  учня,  а  отже,  зробити  батьків активними  учасниками  педагогічного  процесу  –  це важливе й відповідальне завдання вчителя та закладу освіти загалом.

Ефективність  взаємодії  сім’ї  і  школи  багато  в  чому  залежить  від уміння  вчителя  працювати  з  батьками,  знаходити  з  ними  спільну  мову.

Першорядним,  у  відносинах  між  сім’єю  і  школою  є  взаємоповага. Саме  взаємоповага  є  запорукою  довірливого  спілкування,  що  сприяє взаємному інформаційному забезпеченню.

У своїй професійній діяльності використовую власні розробки  практичних  заходів  для  батьків  (тренінги, психологічні  воркшопи,  інтерактивні  заходи,  психологічні  практикуми,  презентації), а також  матеріали  праць  фахівців  з  дитячо-батьківських  відносин  із  світовим  ім’ям  (Юлія Гіппенрейтер,  Світлана  Ройз,  Берт  Хеллінгер,  Ніколетта  Амстронг), які можна  ефективно використовувати  як  психологами,  так  і  педагогами  при  організації  і  здійсненні систематичної взаємодії освітнього закладу з батьківською громадою.  Дані  заходи  включаю  в свій річний  план  роботи  практичного психолога  на  навчальний  рік відповідно до напрямів діяльності психологічної служби освітнього закладу.

 

1 .2. Інноваційні форми та методи роботи з батьками.

 

 Однією  з  умов  ефективного  партнерства  сім’ї  і  школи  є  використання різноманітних форм співпраці.

Традиційною  формою  є  проведення  батьківських  зборів.  Існують різні види батьківських зборів (організаційні, тематичні, підсумкові та ін.). При  будь  якому  з  них  важливо  розуміти  основні  стратегічні  моменти  у проведенні батьківських  зборів,  щоб  учасники  залишалися  задоволеними як від процесу, так і від результатів, а самі збори спряли розвитку культури співробітництва.

Плануючи  збори,  важливо  розуміти  їх  мету.  Крім  того,  важливо окреслити  очікувані  результати,  які  ви  бажаєте  досягнути.  При формулюванні очікуваних результатів потрібно пам’ятати, що вони мають бути короткими і конкретними твердженнями, які можна виміряти. Другий крок після визначення мети і очікуваних результатів – спланувати процес і відповідальних осіб.

При  плануванні  і  проведенні  батьківських  зборів  варто  дотримуватись наступних правил:

•   батьківські збори – це не обговорення і засудження невдач дітей у навчанні, їх сімей та батьків;
•   збори повинні торкнутися батьків «за живе»;
• збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір  ситуацій,  дискусії,  застосування  інтерактивних  методів, фішбоун та ін.

Цікавою формою співпраці є «Поштова скринька». У проміжок між зборами  батьки  опускають  у  скриньку  «листи»  (вони  можуть  бути анонімними),  в  яких  висвітлюють  свої  запитання.  За  тиждень  до  зборів психолог  виймає  «листи»  і  готує  відповіді  на  них.  Це  дає  можливість визначити особисті проблеми з питань виховання, які виникають у батьків, що, в свою чергу, допомагає організувати отримання батьками психолого-педагогічними знань відповідно до їх реальних потреб. Крім того, це дає практичному психологу  можливість  підвищити  рівень  якості  батьківських  зборів. Загалом,  використання  «поштової  скриньки»  сприяє  взаємному інформаційному  забезпеченню  та  коригуванню  сімейного  та  шкільного виховання школярів.

Однією  з  ефективних  форм  є  тренінгові  заняття,  під  час  яких відбувається навчання батьків. Воно розкриває їхню здатність до пошуку нових знань, рефлексії набуття нового досвіду.

Тренінг  – це можливість ефективної взаємодії психолога і батьків,  продуктивна  форма  їхнього  спілкування.  Тренінгова  форма навчання  базується  на  методиці  участі.  Це  означає,  що  всі  батьки  є активними  учасниками  процесу  навчання,  тому  всі  учасники  можуть ділитися й обмінятися між собою інформацією, знаннями і проблемами, а також разом віднайти оптимальне рішення.

Батьківські  тренінги  –  активна  форма  навчання  батьків,  які усвідомлюють наявні родинні проблеми, прагнуть змінити стиль взаємодії зі  своєю  дитиною,  зробити  його  більш  відкритим  та  викликати  довіру, розуміння  необхідності  набуття  нових  знань  і  вмінь  у  її  вихованні. Доцільним при цьому вбачається участь обох батьків у тренінгу.

Мета  тренінгових  занять  полягає  у  формуванні  у  батьків особистісних  новоутворень,  покликаних  забезпечити  належну  реалізацію виховної  функції  як  важливого  чинника  соціального  розвитку  дітей  та учнівської молоді.

Тренінгові  заняття  передбачають  розв’язання  сукупності  таких завдань:

• виявлення  й  опрацювання  проблем,  які  виникають  у  процесі

виховання дітей;

• розширення  наявного  у  батьків  досвіду  побудови  внутрішньо-сімейних  взаємин  із дітьми  на основі прийняття  нових  моделей поведінки;
• формування  прагнення  до  підвищення  педагогічної  культури через соціальну просвіту й самоосвіту.

Існують  спільні  тренінги  батьків  і  дітей.  Такі  тренінги  –  це можливість  батьків  і  дітей  спільно  прожити  кілька  годин  у  цікавій взаємодії.  Тренінги  як  форма  корекції  взаємин  дітей  і  батьків  є компетенцією шкільного психолога. Класний керівник розмовляє з учнями та їх батьками і пропонує взяти участь у тренінгу. Участь дітей та батьків у спільному  тренінгу  можлива  тільки  на  добровільній  основі.  Тренінгові

заняття  дітей  і  їхніх  батьків  дозволяють  по-новому  будувати  взаємини, сприяють розумінню інтересів і потреб дітей та вимог батьків, змінюють значимість авторитету обох батьків і кожного з них окремо.

Задля ефективного спілкування практичного психолога  з батьками варто проводити індивідуальні бесіди. Вони сприяють взаємному інформуванню педагогів і батьків про особливості виховання конкретної дитини і, перш за все, обміну педагогічним досвідом, який у кожного неповторний. Під час проведення таких бесід необхідно:

• починати  бесіду  з  освітлення  позитивних  моментів  (тільки  тоді

батьки з розумінням і зацікавленістю сприймали слова педагога);

• уникати надмірних негативних характеристик дитини;
• не допускати порівнювання з іншими дітьми та іншими сім’ями;
• враховувати  особливості  сім’ї  (в  тому  числі,  стиль  виховання),
• пам’ятати, що кожна дитина індивідуальна;
• не звинувачувати, не вимагати, не читати нотацій, а лише давати

рекомендації;

• уважно  вислуховувати  критичні  зауваження  на  свою  адресу,

зважувати їх обґрунтованість.

До інноваційних форм співпраці можна віднести: залучення батьків до колективних творчих справ, родинні марафони, квестові ігри та ін.

Однією з цікавих інноваційних форм є «Спільне навчання», під час якого батьки  залучаються  до проведення  уроку.  Дітям  дуже  подобається бачити  власних батьків  у  ролі  вчителів,  а  для  інших  дітей  – це  ще один приклад  моделі  поведінки  дорослих  людей.  Ця  форма  педагогічного партнерства сприяє зацікавленості дітей до предмета, нового сприйняття, самоствердження,  розуміння  батьками  складності  вчительської  професії, стимулює учнів до навчання.

Батьківські  майстер-класи  –  це  форма  співпраці  батьків  учнів  і вчителя, під  час  якої  батьки  не  лише розповідають  про  свою  роботу  або захоплення, а  й демонструють  її.  Класний  керівник  або практичний психолог може  запросити  тата або маму до школи, або відвідати їх на робочому місці. Ця форма співпраці допомагає дитині обрати майбутню професію.

Залучення батьків до «Креатив-бою» сприяє тісній взаємодії учнів з батьками  та  вчителем.  Проведення  цього  заходу  передбачає  виконання найрізноманітніших  завдань:  швидкої  та  чіткої  відповіді  на  поставлені запитання,  креативності  і  нестандартного  мислення  при  розв’язанні відкритих задач, вміння працювати у команді.

Алгоритм роботи:

1.  Батьки і діти об’єднуються у команди (окремо).

2.  Обирають капітана, вигадують назву.

3.  Уважно  слухають  завдання  та  готують  протягом  10  хвилин

відповіді щодо вирішення даної задачі.

4.  На  аркуші  формату  А-3  відтворюють  власні  ідеї  (у  довільній формі).

5.  Презентують роботу.

Школярі разом з батьками із великим задоволенням вирішують різні завдання,  дають  креативні  відповіді,  знаходяться  у  постійному  творчому пошуку.

Отже,  педагогічне  партнерство  сім’ї  та  школи  значною  мірою залежать  від  відносин  між  учителем  і  батьками  учня,  оскільки  контакт двох  вихователів  –  батьків  та  педагогів  –  крок  до  взаєморозуміння,  до набуття  довіри,  обміну  духовними  й  емоційними  цінностями,  засвоєння педагогічного досвіду, знань, які вчитель і батьки передають один одному.

Основними  умовами  ефективності  педагогічного  партнерства  між сім’єю  та  практичним психологом, а також школою  в  умовах  НУШ  є  взаєморозуміння,  дотримання  етики спілкування, позиції рівноправності, зацікавленість обох сторін – батьків і вчителя в гармонійному розвитку та вихованні учня, а також використання найрізноманітніших  форм  співпраці.  Лише  за  дотримання  цих  умов можливий  належний  розвиток,  формування  дитячої  особистості  та функціонування складових педагогічного трикутника «батьки  – дитина – вчитель». 

 

Розділ 2: Дослідження особливостей використання сучасних форм роботи з батьками  учнів.

 

2.1: Стан використання інноваційних форм роботи з батьками у практичній діяльності.

Розгляньмо деякі інноваційні форми роботи з батьками, які я частіше всього використовую у своїй діяльності.

Тренінг — це можливість ефективної взаємодії класовода і батьків, продуктивна форма їхнього спілкування. Під час тренінгового заняття всі батьки є активними учасниками процесу навчання, тому можуть ділитися й обмінюватися між собою інформацією, знаннями і проблемами, а також разом ухвалити оптимальне рішення.
Потужний потенціал у навчанні батьків має кейс-технологія, метою та завданнями якої є:

• формування у батьків навичок продуктивної взаємодії з дітьми;
• формування здатностей, компетенцій, необхідних для толерантного спілкування з дітьми.

Формою роботи за кейс-технологією також є тренінг.

Актуальним сьогодні є створення батьківського клубу. Програму його діяльності розробляють класний керівник спільно з головою батьківського комітету класу, практичним психологом, соціальним педагогом з урахуванням контингенту учнів класу та їхніх батьків. Форми організацій різноманітні: лекції, семінари, практикуми, конференції для батьків.

Педагогічно-психологічні практикуми — це форма вироблення у батьків педагогічних умінь щодо виховання дітей, ефективного розв’язання будь-яких педагогічних ситуацій, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів. Під час практикуму я пропоную знайти вихід із певної конфліктної ситуації, що може скластися у взаєминах батьків і дітей, батьків і школи тощо, пояснити свою позицію в певній непередбачуваній ситуації, що реально виникла.

З метою вироблення спільних дій учителів, батьків, узгодження чи визначення своїх позицій доцільно проводити зустрічі за «круглим столом». Такі зустрічі дають змогу розширити виховний кругозір не тільки батьків, але й самих учителів. Вони розвивають педагогічне мислення, почуття приналежності до спільного пошуку правильних шляхів, форм і методів виховання. Упродовж навчального року варто влаштовувати одну-дві такі зустрічі.

Цікавою формою роботи для батьків залишається ділова гра. Це метод пошуку розв’язань в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила тощо. Ділову гру застосовують як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навичок ухвалення рішень у нестандартних ситуаціях.

Сучасні батьки охоче беруть участь у дискусіях з різних тем, бо це — форма колективного обговорення, мета якої: виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити.

У процесі навчання батьків варто частіше зважати на їхній власний позитивний досвід, використовувати активні та інтерактивні форми навчальної взаємодії, здійснювати педагогічний аналіз з окремих випадків і ситуацій виховання дитини в сім’ї, її поведінки і діяльності.

Ці форми роботи сприяють виробленню у батьків сучасних поглядів на виховання дитини як складний і динамічний процес взаємодії дорослого і дитини, опанування конкретних методів і прийомів педагогічного спілкування, доброзичливого ставлення до дітей, серйозного і сумлінного виконання своїх обов’язків.
Необхідно значну частину виховного процесу організовувати спільно з учнями і батьками, а виниклі проблеми і завдання вирішувати спільно, щоб прийти до згоди, не обмежуючи інтересів один одного і об'єднуючи зусилля для досягнення більш високих результатів.

Крім того величезну роль грає діагностика на різних етапах роботи, без якої неможливо спланувати в цілому виховну роботу в дитячому колективі і налагодити стосунки з колективом батьків.

Будь-яка інформація, отримана практичним психологом від дітей і батьків, надає неоціненну послугу і сім'ї, і дитині.

Провівши діагностичні дослідження важливо розуміти:

- Необхідно дотримувати сувору конфіденційність;

- Діагностику проводимо як з батьками, так і з дітьми;

- Інформація, отримана в ході діагностики, не завжди носить об'єктивний характер.

Наведу приклади деяких діагностичних досліджень.

Попередня діагностика - дозволяє спрогнозувати склад батьківського колективу (Додаток 1) На попередньому етапі дуже ефективною є методика незакінчених речень (Додаток 2). Ця методика допомагає визначити ставлення батьків до школи й учителя, що дозволяє класному керівнику уникнути проблемних ситуацій.

Велике значення має тематична діагностика. Її проводжу при підготовці до батьківських зборів з певної теми. Наприклад, перед зборами організовую проективну методику для учнів (Додаток 3.), А для батьків анкети з цієї ж проблеми (Додаток 4).

Інший приклад. При підготовці до батьківських зборів за темою «Методи сімейного виховання» проводжу анкетування з батьками і дітьми (Додаток 5). А самі збори проводжу у формі ситуаційної гри.

Ще один різновид діагностики - підсумкова діагностика, яка проводиться в кінці навчального року. Це необхідно для того, щоб батьки відзначили роботу класного керівника, але ще більшою мірою, щоб провести корекційну роботу. Корекційна робота виявляється у наданні батькам психолого-педагогічної допомоги і підтримки у вирішенні проблемних ситуацій (Додаток 6).

Школи прощаються з концепцією «поламаної дитини», яку необхідно довести до норми. Тож діагностика причин, що ускладнюють розвиток дитини, — більше не головний біль психолога. Він не повинен регулярно проводити психологічні обстеження, якщо на те немає потреби. Так, користуватися цим інструментом фахівець може, але заради певної мети. У НУШ — цінності дитиноцентризму, тож відтепер ітиметься про вивчення динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей. Акценти змінено: не «знайти ваду», а «розкрити можливості».

Нові завдання,які я виконую як практичний психолог у моєму закладі освіти:

1.Медіація (Медіатор — це посередник у конфлікті, який допомагає досягти згоди. Будь-який шкільний конфлікт (протистояння учня та вчителя, груп дітей, колективне цькування, сварки серед педагогів, батьків тощо) — вибухонебезпечне явище. Тож виявляти та гасити його в зародку — спосіб забезпечити психологічний комфорт під час навчання. Я як психолог відповідаю за шкільний клімат, що змушує мене за допомогою профілактики дбати про безпеку та душевний комфорт учнів.

2. Психологічний супровід інклюзії як фахівець підготовлюю учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП). Також вхожу в спеціальну команду супроводу дитини з ООП, забезпечюю психологічний супровід навчання, а ще — консультую вчителів та батьків щодо створення ефективних умов для цієї дитини.

3. Навчання антистресу. Сприяю збереженню та посиленню психічного здоров’я. Навчаю школярів, учителів та батьків справлятися зі стресом та напругою, тому що використовувати всі «психогігієнічні штучки» повинні вміти всі сучасні батьки та діти, починаючи з першачків.

Найбільш доцільною формою для надання батькам консультативних, психолого-педагогічних послуг, на мій погляд,є в наш сучасний час дистанційна форма навчання, віртуальне спілкування.

 Перевага дистанційного навчання та віртуального спілкування полягають у зручності, доступності, оперативності.  Інформаційні  та комунікаційні технології відповідають сучасним вимогам, мають потужний потенціал для ефективного впровадження та необмежену аудиторію.

 В моїй діяльності вже склалась певна система взаємодії з батьками дистанційного навчання та віртуального спілкування засобами Viber, Facebook, мобільного зв’язку, а також через сайт школи.

"Батьківська пошта"

  - нетрадиційна форма спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь - який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п.

"Телефон довіри"

Телефон допомагає батькам анонімно з'ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

"Батьківські скриньки"

 – форма роботи, яка дозволяє батькам анонімно звернутися до любого з них з актуальними питаннями, а працівникам  своєчасно відреагувати на запит батьків, підготувавши консультацію, семінар або семінар-практикум.

Можливості Інтернету (сайти, віртуальне спілкування, електронна пошта,  чати, інформаційні ресурси) дають змогу створити сучасні умови для співпраці з батьківським загалом, залучити більшу кількість родин для спілкування, підвищити ефективність педагогічної взаємодії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Налагодження  здорової  психологічної  взаємодії  між  усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи. 
       Для створення ефективної системи навчання батьків я позбулася застарілих поглядів і штампів у її організації, урізноманітнюю як організаційні форми, так і методи навчання.

Зокрема, досить ефективними з них є такі, як тренінги, дискусії, рольові ігри, сімейні вечори, батьківські клуби, вечори творчих родин. Збагачення форм і методів навчання може зацікавити батьків, позитивно впливати на якість та ефективність педагогічно-психологічної освіти.

Робота і зв’язок з батьками завжди були обов’язковим елементом у роботі  вітчизняної  школи.  Однак,  сьогодні  школа  не  є  монополістом  у питаннях  освіти,  особливо  у  вихованні  підростаючого  покоління.  Нова освітня  парадигма  проголосила  батьків  суб’єктами  освітнього  процесу, таким чином, сім’я і школа виступають як два повноправних партнера.

Однією  з  умов  ефективного  партнерства  сім’ї  і  школи  є  використання різноманітних форм співпраці, які я використовую у своїй діяльності. Традиційною  формою  є  проведення  батьківських  зборів. Цікавою формою співпраці є «Поштова скринька». Однією  з  ефективних  форм  є  тренінгові  заняття,  під  час  яких відбувається навчання батьків. До інноваційних форм співпраці можна віднести: залучення батьків до колективних творчих справ, родинні марафони, квестові ігри та ін. Одними із цікавих інноваційних форм є «Спільне навчання», Батьківські  майстер-класи, «Креатив-бій», ділова гра, дискусії з різних тем, кейс-технології, Корекційна робота (Медіація, Психологічний супровід інклюзії, Навчання антистресу), дистанційна форма навчання, віртуальне спілкування засобами Viber, Facebook, мобільного зв’язку, а також через сайт школи.

У курсовій роботі я постаралася відобразити всі особливості своєї роботи з батьками як практичний психолог закладу освіти. Структура роботи ґрунтується на цілях і завданнях, поставлених у введенні. Таким чином, у першому розділі проаналізувавши особливості використання інноваційних форм роботи з батьками учнів, я виявила основи психолого-педагогічної взаємодії з батьками; основні функції діяльності практичного психолога та способи мого спілкування з батьками;шляхи удосконалення інноваційних форм роботи з батьками учнів.

У другому розділі проаналізовано мою діяльність. А також у роботі дані методичні рекомендації з організації ефективної взаємодії практичного психолога з батькама, а також  практичні розробки батьківських зборів та інших форм роботи з батьками.

Адже дуже важливо, щоб сім'ї з великою увагою і вдячністю сприймали турботу шкільного психолога про їх дитину, і охоче підвищували свою психолого-педагогічну культуру.

 

 

Список використаної літератури :

1. Волікова Т.В. Учитель і сім'я. - М.: Просвещение, 1980. - 111с.
2. Волкова Н. П. Педагогіка: навч. посіб. К., 2001. С. 220–223.
3. Губенко  О. О.,  Мельничук  Л. Б.  Інтерактивні  форми  роботи  з батьками першокласників: метод. збірник. Тернопіль, 2006. 48 с.
4. Кириченко  В.,  Ковганич  Г.  Соціальне  партнерство  школи  і  сім’ї: переосмислення  проблем  і  перспектив.  Довідник  директора  школи. 2015. № 5–6 травень-червень. С. 28–34.
5. Нова українська школа: порадник для вчителя. Розділ 8. Співпраця з батьками.  URL:  https://base.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2017/10/ rozd_8_Batki.pdf
6.   Положення про психологічну службу у системі освіти України від 22.05.2018 № 509
7. Постанова Кабінету міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 896 Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF
8.  «Психолог у НУШ: радісно та впевнено руш! Путівник психолога в Новій українській школі» (заг. ред. Є.В. Афоніна, О.О. Заріцький,Н.В. Міщенко).

9. Радчук  Г.К.,  Тіунова  О.В.  Сімейне  виховання.  Освітній  тренінг  для  батьків :  навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 120 с.
10. .Тренінги  як  інтенсивне  навчання  /  І. Усіченко,  А. Хабарова,  О. Ларіонова-Нечерда, Л. Порохняк-Гановська.  –  К.:  Видавничий  центр  «Адаптація»  МО  «Жіноча  громада», 2004. – 235 с.
    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Анкета для виявлення питань морального виховання в сім'ї.

Для батьків.

1. Які позитивні якості хочете виховати у Вашої дитини?

2. За що хваліть, за що караєте?

3. Як заохочуєте? Як караєте?

4. Які якості характеру дитини Вам не подобаються, а які подобаються?

5. Чим захоплюється ваша дитина, яке її улюблене заняття?

Для дітей.

1. Які якості твого характеру батькам подобаються?

2. За що тебе хвалять, за що лають і карають?

3. Як тебе заохочують, за що? Як тебе карають, за що?

4. Які якості твого характеру батькам не подобаються?

5. Що ти любиш робити, твоє улюблене заняття?

 

Додаток 2.

1. Скільки часу (приблизно) Ви проводите в спілкуванні з дитиною:

- Протягом дня ...

- Протягом тижня ...

- В розмовах, ...

- У спільній роботі ...

- В кіно, клубі, театрі, бібліотеці ...

- У прогулянках (у ліс, на річку і т.п.) ...

2. Чи є інші види спілкування? Вкажіть їх.

3. Чи вважаєте Ви це час спілкування достатнім для виховання вашої дитини?

4. Чому?

5. Чи впевнені Ви, що правильно розумієте особливості розвитку своєї дитини?

6. Зустрічаєте Ви труднощі у вихованні дитини, і які? Як їх дозволяєте?

 

Додаток 3.

1. Скільки учнів навчається у класі (всього):

- У тому числі хлопчиків ...

- В тому числі дівчаток ...

2. У скількох учнів працюють на виробництві батько й мати?

3. Яка кількість сімей забезпечує в години, не зайняті школою:

- Повний контроль та нагляд за дитиною ...

- Частковий (епізодичний, не щоденний) ...

- Не забезпечує нагляду ...

4. Яка кількість батьків класу здійснюють активну виховання дітей (всього) ...

- Серед них батьків ...

- Серед них матерів ...

5. Скільки батьків входить в класний актив ...

- З них батьків ...

- З них матерів ...

 

Додаток 4

Анкета «Батьки про свою дитину» 1

Дайте відповідь, будь ласка, на запитання.

1. З ким дружить ваша дитина?

2. Як часто у вас в будинку бувають друзі вашої дитини?

3. Як часто ваша дитина краще проводити вільний час?

Допишіть, будь ласка, фразу:

1. Спілкуючись з однокласниками

1 Богословська. Школа і сім'я: конструктивний діалог. Мінськ. 1998.

 

Додаток 5

Завдання двом командам

I. Які форми поведінки ви назвали б відхиляється від норми? (Девіантними).

1. порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдання);

2. втечі з дому;

3. грубість, лихослів'я;

4. вживання алкоголю, пияцтво;

5. куріння;

6. ранній початок статевого життя;

7. хуліганство;

8. приниження інших;

9. злодійство, жебрацтво;

10. непокору, критика дорослих;

11. носіння «викликає» одягу, зачіски;

12. негативне ставлення до навчання;

13. бійки, нанесення тілесних ушкоджень;

14. вживання наркотиків, токсичних речовин

II. Що, з вашої точки зору, є основними причинами девіантної поведінки?

1. прагнення отримати сильне враження;

2. захворювання дитини;

3. підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе;

4. неблагополучна ситуація в сім'ї;

5. прагнення до самостійності і незалежності;

6. недолік знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями;

7. відставання в навчанні;

8. зневага з боку однолітків;

9. нерозуміння дорослими важких дітей;

10. недостатня впевненість дитини у собі;

11. негативна оцінка дорослими здібностей дітей;

12. стресові життєві ситуації

 

 

Додаток 6

Тренінг для батьків

«На шляху до взаємодії»

Мета та завдання тренінгу : поглибити знання батьків з питань виховання дітей, дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого педагогічного досвіду; підвищувати психолого–педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо–батьківських стосунків, залучати батьків до організації навчально–виховного процесу, зацікавлюючи їх шкільним життям дітей.

Учасники :  батьки учнів.

Кількість учасників : 15 – 30 осіб.

Тривалість : 1,5 години.

Структура тренінгу :

• організаційний етап (повідомлення мети і завдань тренінгу, вправи на знайомство і згуртування учасників, налаштування на активну роботу; визначення правил роботи в групі та очікувань учасників від заняття).
• основний етап (вправи відповідно до мети і завдань тренінгу)
• заключний етап (рефлексія, заключна вправа).

ВЧИТЕЛЬ. Учитися бути добрими батьками власним дітям ніколи не пізно і не соромно. Для того, щоб наші діти виростали у здоровому і безпечному середовищі у власній домівці та суспільстві, нам, дорослим, треба весь час розширювати свої знання і навички спілкування з дітьми.

Виховання дітей – важлива справа. Це складний процес, який час від часу підлягає ризику. Батьки повинні завжди пам’ятати про свою відповідальність за дитину.

Хід проведення

Організаційний етап

Вчитель. Всі батьки хочуть, щоб їхні діти жили в сім'ї щасливо і мирно, були слухняними, відповідальними, розумними. «Щастя дається тільки обізнаним». Ці слова І.Буніна можна застосувати і до батьків. Любити дітей мало, потрібно знати їх, а цьому необхідно вчитися. Сьогодні ми спробуємо хоча б трішки більше дізнатися про своїх дітей, навчитися розуміти їх.

Вправа  «Сімейне коло»

      Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

      Ресурси: вирізані з паперу фігурки квадратиків та кружечків (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

Хід    проведення

     Вчитель роздає вирізані з паперу фігурки. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише  своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників вчитель прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

• Погляньте, ми з вами самостійно створили сімейне коло, коло дружби, довіри.

Вправа на знайомство «Це моя дитина»

ВЧИТЕЛЬ  прикріплює до дошки ватман з намальованим сонцем та  роздає батькам підготовлені заздалегідь долоньки. Кожному учаснику на долонць потрібно записати 5 позитивних тверджень про свою дитину. Потім учасники по черзі представляють свої наробки, наприклад : «Моя дитина :

• чесна
• відповідальна
• розумна
• гарна
• добра…» і в кінці додають : «Я, Оксана - мати цієї чудової дитини»

Після закінчення презентації всі долоньки прикріплюють на ватман.

ВЧИТЕЛЬ : «Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя».

Вправа «Правила роботи в групі»

ВЧИТЕЛЬ пропонує перелік правил поводження в групі :

• активність;
• щирість;
• говорити коротко і по черзі;
• слухати і чути;
• говорити від свого імені і не перебивати;
• правило «вимкненого мобільника».
• Може які є доповнення?

Рухлива гра «Колода карт»

Учасники сидять у колі. Вчитель пропонує помінятися місцями тим, хто :

• має у своєму імені літеру «А»;
• народився взимку;
• полюбляє дивитися комедії;
• має старшу сестру;
• сьогодні вранці пив каву;
• вранці постійно цілує свою дитину;
• жодного разу не сварив свою дитину.

 

Вчитель. Як бачимо з вправи не всім нам вдається за браком часу поцілувати дитину, не всім нам вдається з розумінням ставитися до своїх дітей, не сварити. Тож, давайте спробуємо розібратися в чому ж причини непорозумінь між батьками і дітьми, як стати своїй дитині другом.

Основний етап

Притча «Батьки та діти»

ПСИХОЛОГ.

Одного разу прийшли до мудреця з далекого селища люди :

• Мудрецю, ми чули, що ти даєш всім мудрі поради, вказуєш на правильний шлях. Допоможи нам. Молодше покоління нашого селища зовсім перестало розуміти нас і так нам дуже погано живеться. Що нам робити?

Мудрець подивися на них та відповів :

• А на якій мові ви розмовляєте?
• Все старше покоління говорить на тарабарському.
• А молоде покоління?

Задумались люди і призналися :

• А ми їх не запитували.
• Саме тому у вас не виходить їх розуміти.

Психолог. Наші діти не завжди нас розуміють, а завжди ми намагаємося прислухатися до них та зрозуміти?

Вправа «Сенкан»

ВЧИТЕЛЬ.  пропонує скласти сенкан на слово "дитина". Дана вправа допоможе дізнатися про ваше ставлення до дітей.

Пояснює, як складати сенкан:

1-й рядок – один іменник.

2-й рядок – два-три прикметника, що характеризують іменник.

3-й рядок – два-три дієслова, чи опис дії.

4-й рядок – дієслова, або фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми.

5-й рядок – синонім до іменника у першому рядку.

Наприклад.

Щастя.

Енергійна, щира.

Хвилює, радує.

Сенс життя.

Задоволення.

Вправа «Екзамен для батьків»

Психолог. Якщо попередня вправа показала ваше ставлення до ваших дітей, то дана вправа допоможе дізнатися наскільки добре ви знаєте своїх дітей, їх вподобання, бажання.

Учасникам роздають  чисті аркуші, на яких батьки повинні відповісти на питання :

1. Улюблена страва дитини – …
2. Улюблений колір - …
3. Улюблений урок - …
4. Улюблена гра - …
5. Ім’я подруги/друга вашої дитини - …

Обговорення :

• Чи на всі запитання ви дали відповідь?
• Чи впевнені ви на всі 100% у правильності своїх відповідей?

Психолог. Для того, щоб більше знати про свою дитину: її інтереси та вподобання, тривоги, радощі потрібно стати їй другом, приділяти більше часу, підтримувати, допомагати, вислуховувати.

Інформаційне повідомлення психолога

«Створення психологічного комфорту в сім’ї як

запорука успішності дитини»

Якщо змалечку дитину виховувати в атмосфері любові та взаємопорозуміння, вона виросте чуйною та доброзичливою. Якщо ж батьки зривають на ній всі свої невдачі й подають приклад стосунків, не гідний наслідування, то дитина зростає нечуйною, черствою, а іноді жорстокою у ставленні до інших (до тварин, рослин, людей), із проблемами у розвитку.

Мама для дитини – перший психологічний захист. У дітей, розлучених з мамою у ранньому віці, навіть на короткий термін, виникає депресія, а іноді, як наслідок, синдром недорозвиненості. Причина – збіднілий емоційний світ людини, брак спілкування та уваги. Якщо мати та близькі люди не застосовують у спілкування з дитиною тілесного фізичного контакту, прогладжування, усмішок, похвали, то у дітей виявляється більше поведінкових відхилень від норми, ніж у тих, які виховуються у сім’ї, що намагається створити психологічно комфортне середовище для зростання малюка.

Дитину навчаєте те, що її оточує. Якщо малюка часто критикують, то, відповідно, навчають осуджувати;

демонструють ворожість – учать битися;

висміюють – дитина буде несміливою, невпевненою у собі, з комплексом неповноцінності;

якщо ж часто соромлять, то прививають комплекс провини;

якщо хоча б іноді бувають поблажливими, то виховують дитину терплячою;

хвалять – навчають оцінювати;

чесні з дитиною - вчать справедливості й відповідальності;

намагаються створити для малюка безпечне середовище – вчать вірити в себе і в людей;

намагаються створити атмосферу дружби та взаєморозуміння – вчать знаходити любов у світі;

привчають до колективної праці – дають відчуття власної значущості (дитина почувається потрібною);

доброзичливо ставляться до інших – виховують емпатійну особистість (з наданням можливості допомоги) до тих, хто цього потребує, – рослина, тварина чи людина – матимуть гарантовану поміч від власної дитини в майбутньому, оскільки виростять її небайдужою;

звертають увагу на гарні речі – розвивають естетичний смак.

Отже, якою виросте дитина, залежить повністю від того, які умови створять їй батьки. Щоб малюк комфортно почувався у суспільстві, батьки повинні прививати йому не словами, а власними вчинками, діями такі норми суспільної моралі, як чесність, відповідальність, відчуття власної гідності, працьовитість, терпіння, совість, почуття обов’язку, вміння співпереживати, доброзичливість, благо чинність тощо.

Все, що є в нашому характері, все, що ми беремо з собою в своє доросле і самостійне життя, – закладено в нас перш за все в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного дозвілля. Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і книга... Але саме сім’я є тим первинним середовищем, де проходить становлення особистості, де ми дістаємо перші відомості про багатообразність і складність оточуючого нас світу, про добро і зло, де формуються наші звички і вміння, наші погляди і життєві плани, потреби і здібності. В сім’ї розвивається вся гама наших емоцій і почуттів, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції. Саме в сім’ї йде непростий процес виховання громадянських переконань, вимогливості до себе і до інших, милосердя і співчуття до людини.

Що є основою психологічного комфорту?

1. У дитини не повинно згасати бажання посміхатися. Вона не має боятися відерто показувати свої емоції – плакати, сміятися, нудьгувати. Дитина не повинна щось із себе вдавати, а має бути сама собою.

2. Кожна дитина повинна відчувати, що їй раді, що вона бажана, не просто потрібна, а необхідна.

3. Помічати позитивне потрібно якомога частіше, шукати для цього щонайменші приводи.

4. Осуджувати треба якнайменше, іноді варто бути поблажливим.

5. Заохочувати до праці, намагатися зробити її приємною.

6. У сім’ї повинна панувати атмосфера підтримки та взаємопорозуміння, створюватися ситуація успіху для дитини. Щоб підтримати дитину, необхідно спиратися на її сильні сторони, уникати акцентування на невдачах, показувати задоволення дитиною. Потрібно спілкуватися з дитиною, активно використовувати гумор, дозволяти дитині самі й вирішувати деякі проблеми. Підтримувати її хороші прагнення, намагатися не бути категоричним.

7. Демонструвати оптимізм , вірити у свою дитину.

8. Готувати дитину до співпраці, співіснування в колективі, прививати їй корисні звички, здатність до самообслуговування; позитивно й доброзичливо налаштовувати на оточення,в якому вона повинна перебувати.

9. Безперервно любити дітей, прагнути і вміти виявляти любов до них,показувати їм свою любов – вона мають це постійно відчувати.

Важливою умовою створення психологічного комфорту для дітей є тісна співпраця школи з сім’єю.

Вивчення сім’ї дитини дозволяє класному керівнику познайомитися ближче з дітьми, побачити їх в звичній, невимушеній обстановці, допомагає зрозуміти стиль життя сім’ї. Вчителю дуже важливо встановити добрі взаємовідносини з сім’єю учня, вибрати систему ділових контактів з батьками. Робота з ними починається ще до вступу дитини в школу.

Для підвищення ефективності навчання і виховання дітей дуже важливо створити в класі дружний працездатний колектив батьків, який глибоко розуміє мету і завдання навчально-виховної роботи, добивається активної участі кожного з батьків в роботі школи.

Вправа «Моя сім'я»

Дана вправа дає можливість усвідомити та змінити сформовані сімейні стереотипи. Батькам роздають по 5 кружечків. Потрібно вписати у кружечки імена усіх членів  сім'ї.

ВЧИТЕЛЬ.  Покладіть кружечок з вашим ім’ям посередині, потім розташуйте довкола нього кружечки з написаними туди іменами членів сім'ї за мірою близькості з ними. Проведіть лінії від себе до них. Зверху від лінії напишіть те, що вас пов’язує, - знизу – те, що відштовхує, призводить до непорозумінь. 

• Як би ви хотіли змінити стосунки? Особливу уваги приділіть кружечкам «Я» і «Дитина».
• Що ви написали над тією лінією, яка вас з’єднує?

Вправа "Австралійський дощ"

Мета: психологічне розвантаження учасників.

Інструкція:

• Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні?
• Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи. Тільки-но вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий потирає долоні.)

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

Краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

Вправа «Обличчя»

Психолог.

Подивіться на малюнок. Тепер кожен для себе чесно дайте відповідь на запитання :

• З яким виразом обличчя ви частіше всього спілкуєтеся з своєю дитиною?
• Яким, на вашу думку, повинен бути вираз обличчя вашої дитини при спілкуванні з вами?
• З яким виразом обличчя спілкується дитина з вами?
• Яким, на вашу думку, повинен бути вираз вашого обличчя при спілкуванні з дитиною?

Обговорення :

• Чи у всіх співпала бажана відповідь з реальною?
• Чи задумалися ви над зміною своєї поведінки, вчинків по відношенню до дітей? Якщо так, то перший крок до розуміння своїх дітей ви вже зробили. Вітаю.

 

 

 

 

Вправа «Лист»

ВЧИТЕЛЬ. Візьміть всі чистий аркуш. Пригадайте всі неприємні слова, вчинки відносно ваших дітей, які зробили або сказали дітям протягом цього тижня. Пригадуючи ці неприємні моменти згинайте лист.

А тепер спробуйте подумки попросити вибачення у дитини за кожне неприємне слово чи дію. І при цьому розігніть лист. Погляньте, ви розгорнули листок, але на ньому залишилися лінії від згинів. Так і в душі кожної дитини на все життя залишаються ваші прикрі, образливі слова. Не забувайте про це.

Вправа «Яблучко від яблуньки»

Вчитель. Часто ви запитуєте себе : «Чому моя дитина виросла такою неслухняною?», «Чому вона стала такою байдужою до всього?» або говорите «Постійно він потрапляє в неприємні ситуації», «Зовсім знахабнів, постійно грубіянить» тощо. Чому так трапляється, невже не догледіли?

       Не завжди. Бувають випадки, коли батьки приділяють своїм дітям досить багато часу, а вони все одно неслухи, проявляють неповагу тощо. В цій ситуації спрацьовує фактор «власного прикладу».

       Щоб розібратися в ситуації краще пропоную вам написати на листках у формі яблука справа - свої негативні риси характеру, поведінки, а зліва – свої негативні риси характери, поведінки, які ви помічає в своїй дитині.

Після того як батьки виконають завдання вчитель прикріплює яблука на ватман, на якому зображено яблуню.

Обговорення :

• Чи важко було написати свої недоліки в характері?
• Чи побачили ви недоліки вашого характеру, які є і у вашої дитини?

Вчитель. Як говориться в народній приказці : «Яблучко від яблуньки не далеко падає». Тож, перш ніж карати своїх дітей за їх слова та вчинки, ставити собі запитання : «Чому він виріс таким неслухом та неробою?» потрібно спочатку поглянути на свої недоліки та почати виховання дитини з себе.

Вправа «Спілкування»

ПСИХОЛОГ.

Батьки об'єднуються в 2 групи.

Завдання для роботи в групах:

1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група - Що, на вашу думку, заважає  ефективному спілкуванню з дитиною?

3 група – Скласти поради ефективного спілкування.

Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-2, А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї  презентують, а схеми  приклеюються на дошку.

Коментар психолога: ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:

 

•                 Що говорити.
•                 Як говорити.
•                 Коли говорити.

 

Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково  знайдуть час, місце  і потрібні слова.

Вправа "Щаслива сім’я"

Мета: надати можливість учасникам використати знання про сім’ю, родину шляхом створення колажу.

Обладнання: роздатковий матеріал, аркуші паперу, кольоровий папір, клей, ножиці, маркери.

Вчитель пропонує  учасникам об’єднатися в 3 групи, які працюватимуть над створенням колажу сім’ї.

1-ша група – Що робити батькам, щоб родина була щасливою?

2-га група – Що робити дітям, щоб родина була щасливою?

3-тя група – Скласти рецепт щастя.

Після завершення роботи учасники групи повинні презентувати свої роботи у великому колі.

Заключний етап

Рефлексія :

• Які вправи вам сподобалися та запам’яталися?
• Що найбільше сподобалося або не сподобалося на заняття?

Вправа "Куля мрій"

ВЧИТЕЛЬ. Ми всі любимо мріяти, незважаючи ні на що, і всі ми хочемо, щоб наші мрії здійснювалися (вчитель розкидає різнокольорові кульки). Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами. Давайте об’єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай всі бажання здійсняться. Дякую всім за участь.

 

 

 

 

 

Тема: ”ДПА. Батьки пліч-о-пліч зі своїми дітьми: разом ми непереможні”.

Мета. Надання інформації батькам щодо завдань та функцій проведення тестування, про важливість позитивного мікроклімату в родині, підви­щувати психолого-педагогічну грамотність батьків; ознайомити з особливостями психологічної підтримки дітей при підготовці до ДПА.

Форма проведення: лекція з елементами тренінгу.

Хід проведення

1. Вступне вітальне слово класного керівника.

Доброго дня шановні батьки, любі одинадцятикласники та вчителі. Дуже приємно, що сьогодні ми вкотре разом зібрались у стінах нашої школи для обговорення та вирішення актуальних питань. На сьогоднішній день, мабуть, кожного з вас найбільш хвилює питання успішного закінчення навчального року або школи, а це не можливо без вдалого проходження ДПА. Саме тому, тема сьогоднішньої зустрічі – ”ДПА. Батьки пліч-о-пліч зі своїми дітьми: разом ми непереможні”. Разом зі мною, допомагати вам ознайомитися з особливостями психологічної підтримки дітей при підготовці до ДПА погодилася наш психолог, якій я передаю слово.

2. Вступне вітальне слово психолога

Вітаю вас, шановні батьки, у нашій шкільній родині. Дякую за те, що змогли відкласти усі свої справи й прийти на нашу зустріч. Ваш прихід є свідченням того, що вам не байдужа доля ваших дітей.

Хотілось би, щоб ця зустріч допомогла вам, шановні батьки, краще зрозуміти особливості психологічної підтримки дітей при підготовці до ДПА.

3. Вправа «Очікування»

Батькам роздають різнокольорові аркуші паперу (стікери) і просять написати, що вони очікують від заняття. Після цього кожен учасник зачитує свій запис і приклєює стікер на дошку.

4. Вправа «Асоціації»

Психолог. Зверніться до вашої підсвідо­мості — назвіть слова-образи, які виникають у вас, коли думаєте про майбутнє тестування. Асоціації запишіть на дошці.

Обговорення

Як бачимо, ваші асоціації пов’язані з три­вогами, невпевненістю у силах своїх дітей. Дуже важливо змінити цей настрій на конструк­тивний, спрямований на плідну підготовку до тестування, на успіх. Існує кілька спо­собів досягти цього.

Для того, щоб змінити свій стан на іспиті від тривоги до впевненості, спробуйте ство­рити у своїй свідомості образ успіху: чітко уявляйте його.

А для того, щоб зняти тривогу пропоную один із варіантів релаксаційних вправ.

Може статися так, що випускнику може здатися, наче він все забув. Таке відчуття може запустити ланцюгову реакцію стресу і паніки, таким чином все віддаляючи учня від пригадування. Завчасно можна запропонувати випускникам релаксаційну вправу, що навчить їх долати такий стан.

 

 Основна частина.

1. Мотиваційно-цільовий етап тренінгу.

Сьогодні ми попрацюємо над тим, як, спираючись на психодіагностику щодо здатності  випускників 9 класу долати стресові ситуації, організовувати їх психолого-педагогічну підтримку задовго та напередодні іспиту з предмету.

2. Змістово-процесуальна частина тренінгу.

Ми продіагностували силу ЕГО випускника. Його здатність справлятися з труднощами, долати несприятливі ситуації допомагає графічна психодіагностична методика «Людина під дощем», розроблена психологом Юріновою Наталією.

Вправа «Людина під дощем»

Учням було запропоновано намалювати на аркуші паперу формату А-4 людину під дощем. Інтерпретація малюнку дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває, коли настають труднощі.

Інтерпретація малюнку

1.      Оцінити експозицію фігури людини та загальні враження від неї:

3. Оцінити додаткові деталі:

Дуже важливим для досягнення успішного результату є правильний розрахунок часу на виконання під час іспиту завдань різного рівня складності.

5. Вправа «Хвилина»

Учасникам тренінгу пропонується заплющити очі за командою ведучого й через хвилину розплющити їх. У кожного хвилина буде умовна, у когось вона пройде швидше, у когось повільніше. Хтось значно поспішає, хтось відстає, достовірну інформацію надасть ведучий. Таку ж процедуру провести повторно, тільки на цей раз відчувати час потрібно, займаючись якою-небудь діяльністю (написання або читання тексту тощо). Запропонована вправа дозволяє виявити індивідуальні особливості відчуття часу і враховувати їх під час підготовки до ДПА/ЗНО.

 

6.  Вправа «Занедбаний сад»

 Уявіть, що ви прогулюєтеся навколо великого замку. Бачите високу кам’яну стіну, оповиту плющем, у якій знаходяться дерев’яні двері. Відчиніть їх та увійдіть. Ви опинились у старому занедбаному саду. Колись це був чудовий сад, але його вже давно ніхто не доглядає. Рослини настільки розрослися, усе геть поросло травою, не стало видно землі, важко розрізняти стежки. Уявіть, що ви просапуєте бур’яни, підрізаєте гілки, скошуєте траву, пересаджуєте дерева, обкопуєте, поливаєте їх, тобто робите все, щоб повернути саду колишній вигляд. Через якийсь час зупиніться і порівняйте ту частину саду, де ви вже попрацювали, з тією, якої ви ще не торкалися.

 

7. Психогімнастика «Народження зірки»

       Батьки стоять, розслабившись, із заплющеними очима, руки вздовж тіла, ноги розставлені приблизно на ширині плечей. Кожний уявляє собі: у його сонячному сплетінні є згусток енергії, що випромінює сильне світло. Кожен учасник може визначити для себе його колір.

Психолог. Уявіть собі, що світло наповнює ваш живіт і поступово заливає груди… стегна… плечі… спину... коліна… лікті… потилицю… обличчя… ступні… кисті… пальці рук і ніг… Дозвольте цьому світлу заповнити все ваше тіло.

       Уявіть собі, що світло стає дедалі інтенсивнішим і виривається з вашого тіла, з пальців рук і ніг, з голови. Уявіть собі, що ваше тіло світиться, як сонце, що вся кімната сповнилася світлом.

      Тепер світло, що виходить від вас, проникає все далі… за цю кімнату… за будинок… воно осяває все навколо, всю нашу країну, ліси, гори і міста.

      А тепер уявіть собі, що світло поширюється далі й далі, поки не вкриє всю Землю… Уявіть, ніби ви — неймовірно сильний маяк, і з вашого тіла б’є джерело потужної енергії.

       Збережіть у собі це відчуття сили та життєвої енергії. Потягніться трішки й розплющте очі. Ви знову свіжі й бадьорі, готові ефективно працювати далі.

       Цю вправу можна робити самому, коли відчуваєте втому після роботи, а для ваших дітей така вправа буде у нагоді під час тестування.

 Психолог.

Пам’ятайте – перемога не завжди приходить до найсильнішого чи найспритнішого, але рано чи пізно вона приходить до того, хто повірить у себе.

Якщо ти думаєш, що програєш, то програєш.

Якщо ти думаєш, що не зможеш, то не зможеш.

Якщо ти думаєш, але боїшся, то не досягнеш мети.

Якщо ти чекаєш на невдачу, вона прийде до тебе.

Успіх завжди з тим, хто його прагне.

Справжній двобій відбувається у твоєму розумі.

Якщо ти думаєш про перемогу, то переможеш.

Повір у себе, щоб виграти.

8. ”Час  питань та відповідей ”

Відповіді на поставлені запитання.

Підсумкова частина.

 Контрольний етап тренінгу з використанням проективної методики вербального й малюнкового типів.

Вправа «Лист девятикласнику»

Об’єднавшись у 2 групи, виокреміть головні та найцінніші, на ваш погляд, поради учням школи, які будуть випробуваними цього року.

Використовуючи всі доступні вам художні засоби, індивідуально оформіть плакати «Лист девятикласнику». Зробіть їх яскравими і зрозумілими  для інших, адже вони можуть допомогти майбутнім випускникам у підготовці до ДПА/ЗНО.

 

1. Рекомендації психолога

 

2. Рефлексія(колективне обговорення: навіщо ми це робили, чому це важливо, що сподобалось – не сподобалось).

Всі ми пам’ятаємо слова В.О. Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь вихователя».

 

 

 

 

Практичні рекомендації для батьків

1. Не тривожтеся про кількість балів, які дитина одержить на іспиті, і не критикуйте дитину після іспиту. Підтримуйте думку, що кількість балів не є виміром її можливостей.

2. Не збільшуйте тривогу дитини напередодні іспитів – це може негативно  позначиться на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть упоратися зі своїми емоціями, то дитина через вікові особливості може емоційно «зірватися».

3. Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони виконують на високому рівні.

4. Підвищуйте їхню впевненість у собі - що більше дитина боїться невдачі, то більша ймовірність допущення помилок.

5. Спостерігайте за самопочуттям дитини - ніхто,  крім  Вас,  не зможе  вчасно  помітити і запобігти погіршенню стану дитини, пов'язаному з перевтомою.

6.  Контролюйте режим підготовки дитини, не   допускайте   перевантажень,   поясніть, що обов'язково  потрібно чергувати заняття із відпочинком.

7. Забезпечте дитині зручне місце для занять, де ніхто із домашніх не заважатиме.

8. Зверніть увагу на харчування дитини - під час інтенсивного розумового навантаження їй необхідна поживна й різноманітна їжа та збалансований комплекс вітамінів. Риба, сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.

9.  Допоможіть дітям розподілити теми підготовки по днях.

1о. Ознайомте дитину із методикою підготовки до іспитів. Немає сенсу зазубрювати весь фактичний матеріал, досить переглянути ключові моменти і зрозуміти зміст та логіку матеріалу. Дуже корисно робити короткі схематичні виписки й таблиці, упорядковуючи досліджуваний матеріал за планом.

Якщо дитина не вміє - покажіть, як це робиться на практиці. Основні формули й визначення можна виписати на папірцях повісити над письмовим столом, над ліжком, у їдальні тощо.

11. Підготуйте різні варіанти тестових завдань по предмету (зараз існує безліч різних збірників тестових завдань) - велике значення має тренаж дитини саме по тестуванню, адже ця форма відрізняється від звичних письмових й усних іспитів.

12. Заздалегідь під час тренування з тестових завдань привчайте дитину орієнтуватися у часі й уміти його розподіляти. Тоді у неї буде навичка вміння концентруватися протягом усього тестування, що заспокоїть і зніме зайву тривожність. Якщо дитина не носить годинника - обов'язково дайте їй годинника на іспит.

13. Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок - вона повинна відпочити і як слід виспатися.

 

І пам'ятайте, найголовніше - це знизити напругу й тривожність дитини та забезпечити підходящі умови для занять.

ЕМОЦІЙНЕ ПОЛЕ СІМ’Ї ТА ЩАСЛИВА РОДИНА

Батьківський семінар

МЕТА:

• познайомити  батьків  із  поняттям  «емоційне  поле  сім’ї»,      його  впливом  на

відносини між дітьми і батьками;

• розглянути способи зняття емоційної напруги і можливостей її запобігання;
• сприяти усвідомленню батьками своїх внутрішніх ресурсів.

   

ОПИС ЗМІСТУ ДІЯЛЬНОСТІ

Я боюся стати таким, як дорослі,

 яким нічого не цікаво, окрім цифр.

Антуан де Сент-Екзюпері

 

1. Як ви проявляєте свої емоції? Мозковий штурм

Опис.Тренер  запитує  учасників  про  те,  як  вони  проявляють  свої  емоції,  занотовуючи  всі відповіді на фліпчарті.

Висновок

Узагальнюючи  відповіді  учасників,  тренер  зазначає,  що  довкола  нас  є певне  поле (енергія,  емоції). Емоційна  система – синонім інстинкту, який управляє життєдіяльністю всіх живих істот. Емоція – хвиля на поверхні моря, якщо опускається глибше  – там немає бурі. Ця система впливає на всіх її членів.

2.Емоційне поле сім'ї. Інформаційне повідомлення

Людська  сім'я  може  бути  описана  як  емоційне  поле  або  цілісна  емоційна  система. Занурюючись в це поле, член сім'ї живе за його законами,  реагуючи на тонкі зміни в балансі відносин.

Емоційні стимули передаються і сприймаються членами сім'ї, як правило, автоматично.

Стресові ситуації можуть викликати появу симптомів у 3-х областях: 

-  подружній конфлікт;

-  дисфункція одного з подружжя; 

-  проекція тривоги на дітей.

Емоційні  відносини  між  матір'ю,  батьком  і  дитиною  відтворюють  моделі  відносин минулих поколінь і будуть відтворені в наступних. Подружжя успадковує життєві патерни від своїх батьківських сімей. Прагнення  до  домінантної  або  адаптивної  позиції  визначається  позицією,  яку  людина займала в батьківській родині. Підвищенню тривоги у одного з партнерів сприяє злиття, для зниження тривожності один з них вибирає емоційне дистанціювання.  Емоційне дистанціювання, дисфункція одного з подружжя, подружній конфлікт, проекція проблем на дітей – все це є симптомами злиття в шлюбі. Як правило, діють відразу кілька з цих механізмів. Чим більше злиття, тим вище рівень тривоги в сім'ї. 

 

Стосунки в сім'ї Існує певний порядок взаємовідносин в сім'ї:

-  подружні взаємовідносини;

-  батьківські взаємовідносини. 

Якщо  дитина  при  спілкуванні  в  родині «переходить» на рівень подружніх відносин – це  призводить  до  порушення  емоційного фону, сімейних меж.

Стосунки в шлюбі У  подружньої  пари  існує  3  рівня взаємовідносин:

-  соціальні, 

-  емоційні,

-  сексуальні. 

Це норма.  Уявімо,  що  є  певна  дитина,  яка проявляє  тривожність  або  агресивність, некерованість.  Психолог  працює  з  нею,  але результату немає. 

Як ви гадаєте, що не так? 

Якщо в парі немає емоційних відносин, а є соціальні (побутові) – проблема в емоційному полі сім'ї. Наприклад, проекція на дитину – її втягують в переплетення на подружній рівень («Піди скажи татові, що ми хочемо теж відпочити!» - насправді, це мама хоче, дитині це не потрібно).

Функціональні сім’ї   Дисфункціональні сім’ї

-  Проблеми визнаються, вирішуються.

-  Помилки визнаються, на них вчаться.

-  Заохочується свобода думок, почуттів.

-  Батьки роблять те, що говорять.

-  Рольові функції обираються.

-  У сім’ї є місце розвагам.

-  Заперечення  проблем  та  підтримка ілюзій.

-  Вакуум інтимності.

-  Замороженість правил і ролей.

-  Недиференційованість  «Я»  кожного члена сім’ї.

-  Схильність до полярності суджень

 

3.  Щаслива сім'я. Групове колажування

Опис Батьки об’єднуються в 3 групи, розрахувавшись на «червоний, жовтий, зелений». Кожна група працює над виготовлення колажу з таких тем.

1 група

Що заважає гармонії в сім'ї? Учасники створюють колаж, на якому відображають бар'єри  та  стереотипи,  що  заважають  встановленню щастя в родині.

2 група  Щасливі батьки Учасники створюють колаж, який відображає умови,

почуття, події, необхідні для щасливого батьківства.

3 група  Щаслива дитина Учасники  створюють  колаж,  на  якому  відображені

умови,  почуття,  події,  необхідні  для  щасливого

дитинства.

Після  завершення  роботи  батьки  презентують  свої  колажі,  відбувається  загальне обговорення змісту колажів.

Висновок

Підводячи  підсумки,  тренер  знайомить  учасників  із  правилами  щодо  збереження здорового емоційного поля сім’ї (німецький психотерапевт Берт Хеллінгер).

-  Кожен  у  сімейній  системі  має  право  на  приналежність  і  своє місце. Розуміння прийняття батьків дасть дитини психічну силу.

-  Ніхто  не  може  зайняти  чуже  місце.  Мачухи,  вітчими  у  нових відносинах  можуть  прагнути  зайняти  місце  попередніх партнерів, знецінюючи їх, і це шкідливо і для дитини, і для них.

-  Діти  несуть  біль  від  розірваних  стосунків,  якщо  цей  біль  не хочуть нести батьки.

-  Між батьками і дитиною присутня  «нерівність». Батьки завжди «більше» дитини. Батьки «дають» дитині, а дитина «бере».  

-  У сім’ї має бути присутнім визнання і повага вибору партнера.

 

4.  Лист дитині. Індивідуальна вправа

Опис

Тренер  пропонує  батькам  написати  лист  своїй  дитині  (див. Роздатки  для  учасників). Написання  листа  супроводжується  музичним  фоном.  По  завершенню  роботи  батькам пропонується за бажанням зачитати свої листи.

Обговорення, зворотна комунікація

-  Чи складно було виконувати вправу?

-  Які почуття виникли після «написання листа»?

-   Як що б зараз до приміщення увійшла Ваша дитина, що б Ви їй сказали?

5.  Маяк. Техніка для саморегуляції

Інструкція

Займіть зручне положення, заплющить очі, увійдіть у розслаблений, сприйнятливий стан свідомості.  Уявіть  маленький  скелястий  острів  далеко  від  землі.  На  вершині  острова  підноситься маяк. Уявіть себе цим маяком, що стоїть на скелястому острові.  Ваші стіни такі товсті і міцні, що навіть сильні вітри, які постійно дмуть на острові, не можуть похитнути вас. Із вікон вашого верхнього поверху ви вдень і вночі, в гарну і погану погоду посилаєте потужний пучок світла, який стає орієнтиром для судів.  Пам'ятайте  про  ту  енергетичну  систему,  яка  підтримує  сталість  вашого  світлового променя, який рухається океаном й застерігає мореплавців про мілини і є символом безпеки для людей на березі.  Тепер намагайтеся відчути внутрішнє джерело світла в собі – світла, яке ніколи не гасне.

Обговорення, зворотна комунікація

-  Що відчуваєте після вправи?

-  Як метафора вправи пов’язана з темою батьківського семінару?

 

6. Шерінг. Рефлексія

Опис

Тренер пропонує батькам відповісти на 3 запитання:

-  Що було корисним для Вас сьогодні на нашій зустрічі?

-  Який новий досвід отримали?

-  Які Ваші враження?

РОЗДАТКИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ

 

Бланк для написання листа дитині

Дорогий (а) мій (моя) _________________________________________________

Я  зловив(ла)  себе  на  думці,  що  ніколи  не  дякував(ла)  тебе  за

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я хочу тобі сказати, що відчуваю___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА

 дистанційна форма навчання, віртуальне спілкування засобами Viber, Facebook, мобільного зв’язку, а також через сайт школи.

 

1.Батьківська  підтримка  як необхідна  умова  успішної адаптації  першокласників, п’ятикласників.

2. Дитина  йде  до  школи

3.Формула  повернення батьківської  рівноваги.

4.Емоційне  поле  сім’ї  та щаслива  родина

5.Просто  любити  дитину!

6.Навчаємося  позитивній взаємодії

7. Мистецтво  ефективного спілкування з дитиною.

8. Ключики  до  серця  дитини.

9. Мультфільми про сенс життя

10. Профорієнтир дітей

11. Діти та медіапростор

12. Батькам про дітей з ООП

13. Корисні поради на зняття стресу, тривожності

14. Покарання чи заохочення

15. Торгівля людьми

16. Протидія булінгу

17. Профілактика суїцидів

18. Підтримка батьків учнів з ООП

19. Батькам про аутизм, гіперактивність

20.Про насилля в сім’ї