Метою повної загальної середньої освіти є різнобічнийрозвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовжжиття, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.вільне володіння державною мовою;здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;математична компетентність;компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;інноваційність;екологічна компетентність;інформаційно-комунікаційна компетентність;навчання впродовж життя;громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;культурна компетентність;підприємливість та фінансова грамотність. Ключові компетентності
Міністерство освіти і науки України Модельна навчальна програма «Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Білик Ж.І., Засєкіна Т. М., Лашевська Г. А., Яценко В. С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Модельна навчальна програма «Природничі науки» у 5–6 класах реалізовує наступність між початковою і базовою освітою у вигляді одного навчального предмета – інтегрованого курсу – і закладає основу для подальшого розподіленого вивчення природничих предметів «Фізика», «Хімія», «Біологія», «Географія» у 7– 9 класах, об’єднаних однією програмою. Інтегративний підхід, закладений у програмі, спрямований передусім не на інтеграцію змісту, а на подальше формування і розвиток ключових компетентностей: компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій та екологічної як провідних для цього курсу й розвиток інших ключових компетентностей як інтегративних якостей особистості учня / учениці. Програму розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), інших вітчизняних і міжнародних документів, у яких визначено загальні підходи до освіти у ХХІ столітті й особливості вивчення природничих наук (Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEMосвіти), Рамкова програма оновлених ключових компетентностей для навчання впродовж життя, Рамки для навчання 21 століття Р2 (Framework for 21st Century Learning), Освітня концепція 2030 ОЕСР, Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 тощо). Ключовими в цих документах є такі позиції щодо навчання природничих предметів на рівні базової освіти: 1) комплексний підхід до розроблення навчальної програми природничих предметів (інтегрованих курсів); 2) інтеграція різного контенту: контекстні теми, наскрізні ідеї й уміння, інтегровані модулі; вивчення наукових теорій фізики, хімії, біології в єдності з методологічним знанням про них і в поєднанні зі знаннями з математики, техніки й інженерної практики; вивчення одних наук на основі інших, зокрема біології й географії на основі елементарних знань із фізики й хімії; 3) діяльнісний і прикладний характер навчання, зорієнтований на результат.
Мета курсу «Природничі науки» збігається з окресленою в державному стандарті базової середньої освіти метою природничої освітньої галузі, що полягає у формуванні особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої і неживої природи, володіють певними вміннями з її дослідження, виявляють допитливість, засновану на здобутих знаннях і пізнавальному досвіді, усвідомлюють цілісність природничо-наукової картини світу, здатні оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий (збалансований) розвиток суспільства й можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем. За принципом добору змісту – це координаційний курс, побудований так, щоби знання з однієї науки ґрунтувалися на знаннях з іншої. Тому спочатку учні / учениці на доступному для їхнього віку рівні досліджуватимуть фізичні й хімічні властивості об’єктів і явищ живої і неживої природи. У 5 класі зміст програми розгортається за темами: 1. Досліджуємо світ науки. 2. Досліджуємо світ навколо себе. 3. Досліджуємо обмін і перетворення енергії й речовин. У 6 класі: 1. Досліджуємо Землю. 2. Досліджуємо живе. 3. Досліджуємо життя на Землі 4. Досліджуємо діяльність людини.
Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Педагогічний досвід показує, що оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку образного мислення тощо. Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти даними компетенціями, яких навчає дітей. Базова компетентність вчителя полягає в умінні організувати освітній простір, створити невимушене доброзичливе, розвивальне середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, сформувати ключові компетенції. Вчителю важливо вміти організувати навчання так, щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і дискутувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Важливо, щоб це мотивувало учнів до нових пошуків, на сходинку вищих здобутків та інтелектуального зростання. Вчитель має налаштуватися на пошук та закріплення позитивної динаміки на шляху до формування компетентності учнів.
Формування особистості та її життєвої компетентності я здійснюю шляхом творчого підходу до навчання, на основі розвитку пошуково-експериментальних умінь, дослідницької проєктної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час. Зокрема, виокремлюю такі основні цілі розвитку життєвих компетентностей учнів: У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Тому проблемна ситуація і є ядром проблемного навчання. У процесі навчання учні засвоюють на уроці основні поняття за допомогою ментальних карт, тому на виконання домашніх завдань необхідно менше витрат часу. Пошукова діяльність учнів допомагає їм оволодіти навичками та прийомами самостійної роботи.1створити умови, що сприятимуть самореалізації та особистісному зростанню учнів;2надати науково-дослідного характеру освітньому процесі;34567формувати в учнів життєво необхідні вміння, зокрема: грамотно застосовувати знання з природничих наук у трудовій діяльності, у спілкуванні з природою та в побуті; виробити навички прогнозування діяльності, передбачення подій і їхніх наслідків;формування досвіду експериментальної та дослідницької роботи з використанням методів природничої науки й навичок поводження з об'єктами дослідження відповідно до вимог правил техніки безпеки;формування науковий світогляд учнів, уміння критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію з метою забезпечення ефективної взаємодії людини у інформаційно комукативному суспільстві;сприяння формуванню в учнів мотивованого, усвідомленого прагнення до оволодіння знаннями й навичками, необхідними для особистісної участі в розв'язанні існуючих проблем у сучасному світі;внесення екологічної складової в навчання, що передбачає перегляд основних напрямків розвитку сучасного виробництва з урахуванням вимог до збереження навколишнього середовища, формування в учнів відповідальності за стан природного середовища.
Ще один напрямок роботи є впровадження дослідницької проєктної діяльності учнів. Навчальні проєкти — це дієвий засіб максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв'язання конкретних завдань у просторі міжособистісного та діалогового спілкування і співпраці. Працюючи над проєктом у групі чи індивідуально, учень опиняється в середовищі, яке сприяє розвитку вмінь та навичок окреслення проблеми та визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи й добір оптимальних шляхів її виконання та презентації . Роль вчителя - це супровід учня, корекція та допомога у разі необхідності. Усі ці форми роботи впроваджую в поєднанні з інтерактивними методами навчання. Така форма організації освітнього процесу сприяє створенню атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу, заохочує учня знаходити власний спосіб роботи.
З метою соціального становлення особистості, її життєвої компетентності використовую різноманітні форми й методи кооперативної (групової) діяльності. Групова робота організовується у парах змінного складу, групах з трьох, п'яти чоловік, використовується робота в групах «два — чотири — всі разом». Під час її виконання учні навчають один одного і, навчаючи, вчаться. При цьому використовую такі технології, як «Мікрофон», «Карусель», «Мозковий штурм», дискусії, дебати, «Коло ідей» тощо. Результатом роботи є створені учнями власні проєкти, презентації, що сприяє формуванню навичок розв'язувати практичні проблеми, тобто відбувається поступова адаптація учнів до сучасних умов життя. Належна увага приділяється роботі з обдарованими дітьми, яка організовується під час уроків, у позаурочний час, на індивідуальних заняттях
В першому семестрі активно використовувала “Таблицю лідерів“: у таблицю вносяться досягнення з предмету дітей, що створює здорове конкурентне середовище і стимулює дітей до активності. Таблиця демонструє, що і як відбувається в навчанні дитячого колективу; В другому семестрі започатковую “Вікторину з отриманням сертифікату”: діти відповідають на заздалегідь підготовані запитання чи виконують завдання, отримують бали, а наприкінці заняття – заповнені іменні сертифікати отримують
Найбільшу цінність для учня становить та інформація, яку він здобув самостійно, оскільки вона добре інтегрується в уже наявну в нього систему знань. За допомогою реальних об'єктів (телевізор, телефон, комп'ютер, тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формую вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. Важко уявити сучасну успішну людину, що не володіє інформаційною компетентністю. Вміння самостійно шукати, аналізувати, інтегрувати, зберігати та передавати інформацію розвиває вміння знаходити вирішення найнестандартніших ситуацій у житті. Формування інформаційної компетентності
Формування комунікативної компетентностіФормування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співпрацювати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління. Учень вчиться презентувати себе, ставити запитання, давати відповіді, дискутувати. Тому на уроках застосовую ігри, різні за складністю, формою та часом проведення, до яких залучаються всі учні класу. Ефективним є проведення інтегрованих уроків.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Освітні галузіНавчальні предмети5-А5-Б Мовно-літературна Українська мова44 Українська література22 Іноземна мова(англійська)3,53,5 Іноземна мова (німецька)22 Зарубіжна література1,51,5 Математична Математика 55 Природнича Інтегрований курс «Природничі науки»22 Соціальна і здоров'язбережувальнаІнтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»11 Громадянська та історична. Вступ до історії України та громадянської освіти11 ІнформатичнаІнформатика11 Технологічна. Технології 11 МистецькаІнтегрований курс «Мистецтво»22 Фізична культура. Фізична культура33 Разом26+326+3 Інтегрований курс «Культура добросусідства»0,50,5 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять1,51,5 ГДН навантаження на учня2828 Всього28+328+3
Ранкова зустріч – це зустріч на початку дня учнів класу з педагогом (якщо це перший урок за розкладом). Особлива роль ранкової зустрічі в житті учнів, якій я прсвячую від 1 до 2 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі
Кожний із зазначених підходів формування ключових компетентностей не вичерпує проблеми життєвої і професійної компетентності здобувача освіти загальноосвітньої школи повністю; всі ці підходи знаходяться у взаємозв’язку один з одним і взаємодоповнюють один одного. Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та гнучко застосовувати набуті знання, уміння, набувати власний та вдосконалювати суспільний досвід. Практичне значення досвіду полягає у формуванні успішної, компетентної особистості, яка вміє оперувати набутими знаннями, готова змінюватись та пристосовуватись до потреб суспільства, управляє масивом інформації, активно діє, швидко приймає рішення, спроможна розвиватись та самовдосконалюватись впродовж життя.