Досвід роботи вчителя початкових класів

Опис досвіду роботи:

Використання  технології  розвитку  критичного  мислення  в  процесі  навчання  молодших школярів

«Навряд  чи  є  що-небудь

більш  важливе   для  знання,

 для  спокійного  життя

 і для успіху  будь-якої  справи,

 ніж  уміння  людини  мислити.»

 

 Джон  Локк

 

 

В умовах  національного  відродження  України  і  створення  національної  демократичної  держави   важливе  значення  має  виховання  людей, які  мислять  самостійно  і  творчо. Людей, які  б  мали  можливість  критично  осмислювати  факти  і  події  навколишньої  дійсності, які  б  вносили  нові  ідеї  в  усі  сфери  життя  суспільства, були  б  вільними  від  догматизму. Критичне  мислення, в  цьому  плані, є  не тільки  наслідком  демократичного  способу  життя, але  і  чинником  його  формування.

В  цьому і полягає  актуальність вибраного  мною проблемного  питання.

«Використання  технології  розвитку критичного  мислення   в  процесі  навчання  молодших  школярів».

  Метою цієї  технології є:

-створювати сприятливі  умови  для творчого  мислення  дітей;

-формувати  вміння  ставити  проблему, приймати  самостійні  рішення, чітко  аргументувати  свої  думки;

- розвивати  самостійність, комунікативні  навички;

-виховувати  колективізм, поважне  ставлення  до  співрозмовника.

     Освітня  технологія  розвитку  критичного  мислення  в  процесі  навчання  дитини – це сукупність  різноманітних  педагогічних  прийомів, які спонукають  учнів  до  дослідницької  творчої  активності , створюють  умови  для  усвідомлення  ними  матеріалу , узагальнення  одержаних  знань. Ця  технологія  допомагає готувати дітей  нового  покоління ,які  вміють  розмірковувати, спілкуватися, чути  та слухати інших . В  її  основу  покладено  ідеї  Ж.Піаже  та  Л.Виготського  щодо  творчого  співробітництва  вчителя  та  учня. При  запровадженні  цієї  технології  знання  засвоюються  набагато  краще, адже  інтерактивні   методики розраховані не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошуки вирішення. Особливо хочеться підкреслити, що для впровадження методичної системи ЧПКМ не потрібно ніяких додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи за цією технологією — це бажання вчителя працювати.

        Що ж  таке  критичне  мислення?

 Це  процес, який  починається  з  постановки проблеми, продовжується  пошуком  і  осмисленням  інформації, закінчується  прийняттям  рішення  щодо  розв’язання  поставленої  проблеми.

Провідна ідея  технології  розвитку  критичного  мислення:

«Щоб  навчити  дітей  літати  високо, нестримно, далеко, красиво – треба просто  піти  за  дітьми, оберігаючи  їх  від  падіння. І  тоді  зрозумієш, що  летиш  разом  з  ними» є  орієнтиром  у  моїй  педагогічній  діяльності. Так  як  головним  для  мене  є   вчити  дітей  бути  самостійними, активними, творчими. І  в  цьому  мені допомагає  технологія  розвитку  критичного мислення, завдяки  якій  я  намагаюся  розвивати  в  своїх  учнях  такі навички:

•     вміти самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації;

•      мати особисту точку зору і вміти її аргументувати;

•      вміти бачити проблеми;

•      вміти застосовувати свої знання для розв'язання життєвих проблем;

•      мати культуру спілкування, тобто працювати в команді та знаходити

консенсус щодо різних переконань та думок.

Структура  уроку  критичного  мислення  не сильно  відрізняється  від  структури  класичного уроку.

Розминка-організаційний  момент, створення  сприятливого  психологічного клімату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обгрунтування  навчання-постановка  мети, мотивація до  вивчення  теми.

Актуалізація-пробуджується  зацікавленість, відтворюються  знання  та  вміння, необхідні  для  наступних  етапів  уроку.

Він має такі цілі:

•  допомагає встановити рівень власного знання, до якого можна додати щось нове, доповнити;
• сприяє виявленню поверховості, неточності, неправильності у знаннях;
• активізує мислення учнів;
•   створює зацікавленість, спрямовує на вивчення, дослідження проблеми.

Усвідомлення  змісту-знайомство  з  новою інформацією самостійно, її  аналіз, виділення  головного.

На цьому етапі учнів необхідно ознайомити зі змістом нової інформації (читання, розповідь, лекція, експеримент). Школярі активно перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують.

Рефлексія(  міркування)- обмін  знаннями,оцінка  та самооцінка  діяльності,диференційоване  домашнє  завдання.

Знайомлячись та  опрацьовуючи  різні  інноваційні  технології ,можна  зробити  висновок,що  всі  вони  тісно  пов’язані  між  собою  та  мають  багато  спільного .

   Тому  в  методах  розвитку  критичного  мислення  ви  можете  впізнати прийоми  з технології  проблемного  навчання,з технології  групової  навчальної  діяльності, з  технології  розвитку  творчої  особистості, з  технології  розвивального  навчання та  з  інтерактивних  технологій.

Методики  та  прийоми  технології  розитку  критичного  мислення.

  Опишу  ті  з  них, які  використовую  в  своїй  практиці  найчастіше:

«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає  змогу  групі  учнів використовувати свої  інтелектуальні  можливості для швидкого та ефективного  виконання  завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На цьому етапі учнів необхідно ознайомити зі змістом нової інформації (читання, розповідь, лекція, експеримент). Школярі активно перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують.

Методика «Ґронування»

Методика «Ґронування» є методикою навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення про зв'язки з окремими поняттями. Це нелінійна форма мислення, яка функціонує подібно до принципу роботи нашого мозку. Ґронування може бути використано як на етапі актуалізації, так і на стадії усвідомлення.

Етапи ґронування:

Написати центральне слово. Записати слова та фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв'язки між поняттями. Правила, яких слід дотримуватися:

• Записуйте все, що спадає на думку.
• Не зупиняйтеся, доки є час чи ідеї.
• Встановіть якомога більше зв'язків.

Методика «Сенкан» (п'ятиряддя)

Сенкан — це вірш, який складається з п'яти рядків.

Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Форма сенкану:

1-й рядок — тема (іменник);

2-й рядок — опис (прикметник);

3-й рядок — дія (дієслово), пов'язане з темою;

4-й рядок — ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного;

5-й рядок — перефразування сутності (синоніми, узагальнення, підсумок).

 

 

Методика «Кубування».

Використання на уроках

КУБИКА  БЛУМА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кубування  є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, можливі такі вказівки на гранях:

-Описати це (колір, форму, розміри).

-Порівняти це (На що це схоже? Від чого це відрізняється?).Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв'язку з цим?)

- Проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?).

-Знайти застосування цьому (Яким чином це може бути застосовано?).

-Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Займіть певну позицію, використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).

Методика «Кероване читання з передбаченням»

Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставимо дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст .

Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування.

Після читання кожної частини учням ставляться запитання, причому бажано уникати буквальних. Також пропонується спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Результати застосування цієї  методики звичайно залежать саме від системи питань, що учитель пропонує учням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Технологія «6 капелюхів».

Методики «Реакція читача».

До даних методик належать «Думайте — працюйте в парах — обмінюйтесь думками», «Щоденник подвійних нотаток», «Порушена послідовність», «Взаємні запитання».

Використання цих методик надає можливість співвіднести власний досвід читача із набутками своїх колег, націлює учнів на роздуми над тим, яке значення для них має виучуваний матеріал, як він впливає на їхні почуття, світосприйняття.    

Алгоритм методики «Взаємні запитання».

Текст або матеріал для вивчення поділити на логічно завершені частини.

Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

• одне одному в групі;
• одне одному в парі;
• одна пара (група) іншій.

Методика «Взаємного навчання».

Учні виступають уролі учителя.

Керують процесом навчання.

Працюють у групах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читають текст частинами.

Виконують п'ять основних завдань:

• зробити висновок із прочитаного;
• поставити 2-3 питання і вислухати відповіді на них;
• пояснити незрозуміле;
• скласти передбачення до наступної частини;
• прочитати наступну частину.

Методика «Доповідач —кореспондент».

Прочитати текст, запам'ятати його.

Два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. А перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Методика «Джигсоу-1» (мозаїка).

Учні класу об'єднуються у постійні групи (кількість учнів у групі залежить від кількості частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

Кожна частина тексту буде вивчатися певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками тощо.

Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі. Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весь текст у цілому.

Повернення експертів до постійної групи і  взаємонавчання.

Перевірка засвоєння змісту в цілому всіма учнями (питання ставляться всьому класу або ж номери учнів змінюються та їм пропонується розповісти про те, чого саме їх навчили).

Методика «Джигсоу-2».

У цьому випадку текст не поділяється учителем на частини.

Кожна експертна група одержує низку питань, готує відповіді на них. Потім учні повертаються до своїх постійних груп та ознайомлюють товаришів із відповідями на свої питання.

Отже, текст сприймається в цілому, але робота йде за частинами.

Методика «Інтерв'ю».

Читання тексту та фронтальна робота над ним.

Далі працюють два учні — кореспондент та респондент.

Тема інтерв'ю може бути різноманітною. Вона може буквально повторювати зміст тексту або приносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу.

Методика «Дискусія».

Академічна.

Визначаємо «за» і «проти»;

- наводимо аргументи;

- кожна група після цього залишається на своїй позиції.

 Конструктивна позиція визначена;

• групи шукають аргументи «за» і «проти»;
• визначають 5 найбільш вагомих аргументів;

—      підбиваючи підсумок, акцентують, чому саме ці аргументи найбільш

вагомі.

Графічні методики.

«Т-схема».

Учні до кожної колонки вносять свої аргументи з проблеми, яку запропонував учитель.

«Діаграма Вена».

Особливості, характерні тільки спільні риси поняття, об'єкта

для цього об'єкта, поняття.

Методика «Вільне письмо».

•        Учні одержують одне питання, що стосується суті всієї теми, пробле-­

ми, тексту. Діти записують відповідь на це питання.

Записати епізод, який найбільш запам'ятався, вказати, чим саме.

Описати питання, яке виникло при роботі над матеріалом, але не з'ясувалося.

Описати власне розуміння теми, поняття, об'єкта.

•        «Письмо в малюнках».

Учні намагаються намалювати те, що хотіли сказати при роботі над матеріалом".

•        «Речення з відкритим кінцем».

Учням пропонується будь-який сюжетний малюнок і кілька речень до нього. Завдання — закінчити речення.

      Отже,використання  технології  розвитку  критичного  мислення  допомагає  мені  виховувати  особистість  здатну сприймати  думки   інших  критично, компетентну, небайдужу  у  сприйнятті  подій,  допитливу, здатну  добувати,опрацьовувати  та  використовувати  інформацію  з  різних  джерел.

      Урок - основа  навчальної  діяльності  учнів. Якість  уроку – одне  з головних  завдань  школи. Від  того , як побудований  урок, чим  насичений, наскільки  цікавий, залежить  коефіцієнт  успішності  учнів.

   Для  успішного  засвоєння  матеріалу  та  підтримання  інтересу  учнів використовую  різноманітні  методи  навчання: словесні,наочні,проблемні, пошукові,самостійні,практичні.

Для  пробудження  інтересу  до  навчальної  праці   використовую  такі  види  уроків, як: урок-казка,урок-подорож, урок-гра, урок-змагання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У  своїй  практиці  поєдную  групову, фронтальну та  індивідуальну форми  організації  навчання, бо  вважаю  недоцільно  надавати  перевагу  одній  з  них. Індивідуальній  навчальній  діяльності  не  властива  пряма  взаємодія  учнів  між  собою, діяльність  слабких  учнів  приречена  на невдачу, тому  що  в  них  є  прогалини  в  знаннях, недостатня  сформованість  умінь  навчальної  самостійної  діяльності. Всі  недоліки  індивідуальної  діяльності  вдало  компенсує  групова  навчальна  діяльність. Саме  в   групі  слабкий учень  почувається  комфортніше, тягнеться  за  сильним  та  більш  успішним  учнем з  групи, має  шанс  на  успіх, в  групі  діти  вчаться  спілкуватися. Але  якщо  надавати  перевагу  лише  груповій  роботі, то  можна  «втратити»  сильного  учня. Тому тільки  вдале  поєднання  індивідуальної  і  групової  форм  організації навчання  допомагає  успішному  навчанню  дітей, а  їх   активність  та  самодіяльність  підвищують  ефективність  уроку.

      На  своїх  уроках  велику  увагу  приділяю  розвивально-дидактичній  грі, як  важливому  засобу  виховання  розумової  активності учнів, діти  вчаться  непомітно  для  себе. Ігри  розвивають  різні  інтелектуальні  якості: увагу,мислення, пам’ять,формують  уміння систематизувати  навчальний  матеріал,уміння  знаходити  недоліки  та  помилки; ігри  є розрядкою для  нервової  системи. Під  час  навчальної  діяльності використовую  ігри-задачі, ігри-змагання,рольові  ігри. Найважливіше  місце  впочатковій  школі  займає  навчально-рольова  гра,  яка  розвиває  уяву  дітей.

   Не забуваю  на  своїх  уроках  і  про  диференціацію  навчання: диференціюю  домашні  завдання, міру   допомоги  учням  під  час самостійного  опрацювання матеріалу або  виконання  якогось самостійного завдання (диференціація  за  рівнем  самостійності), а  також   диференціюю зміст  та  складність  завдань(диференціація  за  рівнем  складності)

Праця  педагога  дає  великі  можливості  для  творчого  пошуку  та  професійного  становлення. Досвід  породжує  мудрість, а  розв’язання  проблем  породжують  нові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досягнення учнів

Результатом навчальної роботи є якiсть знань - 60%. Учнi класу беруть участь у шкільних олімпіадах, конкурсi знавцiв української мови. Учень 4 класу Білозуб Іван став учасником ІІ етапу  Міжнародного конкурсу знавців української мови імені  П. Яцика.

       Для розвитку життєвих компетенцій учні залучаються

до участі у позакласній діяльності:

- шкільних святах;

- предметних тижнях;

- конкурсах: ім. П. Яцика, «Колосок», «Соняшник»,

 «Кенгуру», «Бобер»;

- шкільних та міських конкурсах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати підвищення кваліфікації та самоосвіти