Досвід роботи вчителя початкових класів: "Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках у початкових класах"

          Розвиток пізнавальної активності на уроках

                          у  початкових класах

Стала педагогом за покликом серця, тому часточку свого серця, своєї душі віддаю  своїм вихованцям. Керуюсь принципом – полюби дитину такою, якою вона є і, водночас, допоможи їй стати кращою.                     

 Мене завжди хвилює запитання: як зробити дітей активними учасниками навчально – виховного процесу, навчити їх думати, проникати в суть явищ, привернути увагу школярів до слова і дій учителя, як зробити навчання цікавим. Адже моїх учнів об’єднує одне спільне бажання – вони прагнуть досягти більшого , бути кращими у навчанні. Тому своє завдання як учителя бачу в тому , щоб розвинути інтелектуальні здібності своїх учнів, підтримувати їхнє бажання вчитися, допомогти дітям досягти успіху.

  Моє кредо – виростити дітей активними, успішними громадянами, які поважають і цінують надбання та принципи демократії. Результати діяльності багатьох педагогів стимулювали мене до впровадження у свою практику педагогічної технології «Створення ситуації успіху», яка спрямована на те, щоб викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні. Переконана, що ситуація успіху досягається лише тоді, коли сама дитина визнає цей результат як успіх.

      Моя мета – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати кожному вихованцеві відчути радість від досягнутого, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від  здолання труднощів. Допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді буде еквівалентним затраченим зусиллям. Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

               Відомо, що розум не може зосередитися на всьому, він відкидає нецікаві, нудні й емоційно монотонні уроки. Тому намагаюся створити приємну атмосферу у класі. Особливо першокласники, яким виповнилось 6 років, ще добре пам’ятають свої улюблені іграшки: машинки, ведмедики, ляльки та не забувають казкових героїв. Вони приносять їх в школу. І якщо на урок до шестирічних школярів завітає Буратіно, Мальвіна, Незнайко, прилетить мудра Сова, то такий урок стане цікавим і вони краще засвоять новий матеріал. Тому у мене в 1 класі часто на урок приходить принцеса Каліграфія, королева Граматика та інші герої. Дуже люблять діти одержувати листи від різних казкових герїв.

             Чималу роль у власному досвіді відвожу урізноманітненню, несподіванці, фантазії й завданню, яке спонукатиме до дії. Несподівані гості, таємничі мандрівки, спонтанні проекти збагачують читання, письмо, сприяють дискусії.

     Наприклад: на уроках математики подорожуємо островами математичного океану, на будівництво, до лісової школи, до банку та ін.

      На підставі прочитаного діти із задоволенням ставлять сценки чи лялькові вистави й самі щораз більше залучаються до організації цього процесу. Наприклад: при вивченні української народної пісні «Ходить гарбуз по городу» учні самостійно розподілили дійові особи і з веселим настроєм відтворили пісню.

      Взаємодія й бажання поділитися пізнаним – це життєво важливі компоненти приємної атмосфери. А відкриття, нова інформація, радість від досягнення потребують свого вираження.

     Коли після того, як я зайшла до класу, всіх огорнула приємна атмосфера – значить, перший крок зроблено: учнів налаштовано на настрій, який сприятиме ефектному навчанню.

     Ще один крок – це діяльність, яка передувала б подальшому навчанню й заохочувала б до нього. Тому у власній педагогічній діяльності віддаю перевагу барвистій обстановці, предметним і сюжетним малюнкам, кольоровим плакатам, наочності, що спонукатиме до роботи тих, хто має візуальний стиль навчання, музиці, що стимулює учнів, які найліпше сприймають на слух. А от фізична активність налаштовує на навчання тих, хто має кінестетичний стиль. Поєднання цих засобів додасть молодшим школярам упевненості, що активізовано три рівні мозку, які відповідають за мислення, почуття, й діяльність.

  Моя робота містить обов’язкові компоненти:

• участь родини;
• розгорнуті практичні заняття, які демонструють увагу психологічних особливостей дитини;
• навчання дітей з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей;
• робота в групах;
• виховання поведінки.  

      У своїй роботі на уроках використовую диференційований індивідуально – особистий підхід до учнів, завдяки якому форми і методи навчання пристосовую до здібностей кожного вихованця, що сприяє їхньому розвитку. Для сильних добираю завдання, які вимагають від них самостійності, творчого пошуку, для слабких – завдання, які б підвищували їхню активність у сприйманні й осмисленні нового матеріалу, допомагають систематизації та узагальненню знань. Наприклад, на уроці математики під час самостійної роботи розв’язується задача на закріплення навичок додавання і віднімання в межах 100: «У саду росло 44 яблуні та 36 груш. Скільки всього фруктових дерев росло в саду?»

 Завдання диференціюється до індивідуально – пізнавальних можливостей учнів.

      Картка 1.     Варіант А.

Розв’яжи задачу. Зміни запитання так, щоб вона розв’язувалась дією віднімання. Розв’яжи нову задачу.

     Картка 2.    Варіант Б.  

Розв’яжи задачу. Склади і запиши за цими даними нову задачу, в якій треба знайти кількість яблунь у фруктовому саду.

        Картка 3.   Варіант В.    

Розв’яжи задачу. Під час розв’язання використовуй схему: 

Зміни запитання задачі так, щоб вона розв’язувалась дією віднімання. (Порівняй кількість яблунь і груш).

У своїй педагогічній діяльності постійно застосовую висловлювання, які підтримують дітей, надають їм наснаги, створюють ситуацію успіху:

       -  Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде … 

      - Саме  ти і міг би зробити таку справу …

      - Я  впевнена, що ти пам’ятатимеш про …

      - Це зовсім нескладно, навіть якщо не вийде – нічого страшного.

       - Ось цей елемент вийшов дуже гарно!

       - Починай же! Тебе чекає успіх!

Планую і проводжу заняття, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці, цим самим надаю учням можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно:

         Надаю можливість молодшим школярам нести відповідальність за спільну діяльність.

         Створюю ситуацію, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися матеріалами.

         Організовую роботу дітей в різних групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками.

         Чітко формулюю вимоги до поведінки учнів при спільній діяльності, визначаю конкретні завдання.

      Щоб зацікавити своїх вихованців, я намагаюся знайти форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у них інтерес до засвоєння знань.

       Працюючи в парах, я ніколи не нав’язую дітям свої висновки, не вимагаю, щоб їм обов’язково подобалось все, чого їх вчу, чи те, що є на сторінках підручників. Наприклад. Ілюстрація «Зоряна ніч» викликає у дітей різні емоції, як позитивні, так негативні. Одні милуються, захоплюються місячним сяйвом, а інші – боязко сприймають невідоме, далеке, темне.

      Використовую різноманітні індивідуальні завдання (картки, схеми, сигнальні картки і т. д.), різноманітні види діяльності, занять, матеріалів, що відповідають рівню розвитку дітей і спрямовані на активне навчання. Дуже часто пропоную самостійно скласти схему у вигляді асоціативного куща. Наприклад: при вивченні теми «Написання  не з дієсловами» пропоную дітям згадати, що ми вивчили про дієслово у 3 класі?                   

     Під час вивчення теми розширюємо вже створений «кущ». Таким чином, учні вчаться працювати з різними схемами і таблицями. Доцільніше працювати зі схемами, складеними самостійно.                      

     Не можу  не згадати найефективніший метод навчання «Мозкова атака», де одночасно залученні всі учасники до активної роботи. Цей метод застосовується для збирання інформації з якої – небудь теми; для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. Наприклад, вивчаючи у 3 класі тему «Будова слова», діти працюють з таблицею:

Будова слова

    Мозкова атака.

• Що таке основа ?
• З яких частин вона може складатися?
• Що ви дізналися про кожну з них?
• Як розібрати слово за будовою?

       Учні діляться  своєю інформацією з іншими й самі дізнаються про щось від них.

      На своїх уроках я намагаюся застосувати метод кодування. Використовую його на уроках літературного читання, природознавства та інших. Наприклад: на уроках літературного читання закодовую  слова: справжнє ім’я письменника, назву твору.

        Важливу роль приділяю на уроках інтерактивній грі. Граючись, діти із задоволенням вчаться, легко запам’ятовують те, що марно витрачається багато годин «зубріння». Наприклад: діти швидше запам’ятали табличку множення, вивчаючи її на фізкультхвилинках, де співали мої авторські пісні і танцювали. Елементи гри на уроках успішно застосовую при вивченні всіх шкільних предметів. Особливо часто у 1 класі використовую дидактичні ігри. Дуже подобається учням гра 

• «Хто більше».
• «Хто більше складе прикладів з відповідями?»
• «Хто більше назве тварин?»
• «Хто більше назве слів, що  є назвами неістот?» і т. д.

    У своїй практиці використовую змагання між рядами. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 очко. Обирається учень – суддя, він веде рахунок на дошці – табло. Застосовую такі сюжетно – рольові ігри: «Рольова гра», «Інтерв’ю», «Передбачення». Також проводжу ігри «Вірю не вірю», «Так чи ні», «П’ять речень», »Хто швидше», «Хмаринки і сніжинки», «Відповідач і кореспонденти».

      На своїх уроках надаю учням цілісне уявлення про світ, формую мотивацію до навчання, виконую пропедевтичну функцію навчання, активізую розвиток пізнавальних інтересів. Для цього впроваджую технології навчання у дискусії: метод «Обери позицію», «Прес», що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, конкретно схемою. Так на уроці української мови , вивчаючи тему «Антоніми», ставлю проблемне запитання: «Чи будуть слова  «вгору» і «вниз» синонімами?»

Я ВВАЖАЮ, ЩО    слова «вгору» і «вниз» не будуть синонімами.

ТОМУ, ЩО             за визначенням, синоніми – це слова, близькі за значенням, а слова «вгору» і «вниз» мають протилежне значення.  

ПРИКЛАД               прикладом синоніма до слова «вгору»  може бути слово «вверх»,   а синонім до слова «вниз» - «додолу».

ОТЖЕ,                    слова «вгору» і «вниз» не будуть синонімами.

     Результатом роботи над проблемою «Розвиток пізнавальної активності на уроках у початкових класах» є гармонійний розвиток успішної особистості, яка здатна самостійно здобувати знання протягом життя, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях; образна, жвава, логічна мова учнів, змістовні, грамотні твори. Заохочую своїх вихованців фантазувати, складати казки, оповідання. Отож мої учні із задоволенням сідають тренувальний комплекс «видумляж», вдягають «думальні ковпачки» і відправляються до країни «Фантазинки». Там вони можуть експериментувати, вводити нового героя до відомої казки, вигадувати дивні історії. Наприклад: на уроці образотворчого мистецтва учні придумували казку, з якої прийшов фантастичний герой, якого вони зліпили.  На уроках читання використовую стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально - творчих здібностей дітей. Зокрема, літературні ігри, кросворди,  вікторини, творчі завдання.    

     Технологія інтерактивного навчання - така організація навчального про­цесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання:

- кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно прозвітувати;

- від діяльності кожного учня залежить якість виконання поставленого пе­ред групою завдання.

Мікрофон

      Це технологія загально групового обговорення, вона дає змогу кожному учаснику у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку.   В дітей  розвивається асоціативне мислення, уява.

Акваріум

      Цю технологію застосовую, коли учні вже мають певні навики групової роботи. Ефективна вона для розвитку спілкування, вдосконалення вміння дис­кутувати.

Карусель

      Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами. Її застосовую для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, для збирання інформації з певної теми, для перевірки обсягу й глибини наявних знань, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

   Щоб зацікавити учнів , складаю подорожі в уявні казкові міста, країни,

моря, океани, назви яким дають самі діти. Здійснюють учні екскурсії на будівництво, в банк, до лісу, в комп’ютерний зал. Іноді вони бувають епізодичні, на кілька хвилин, а часом розраховані на весь урок.    Впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок – подорож, урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – КВН, урок –дискусія, урок – вікторина, урок – свято та інші.

.      Інколи досить покласти руку на плече дитини, і очі малюка засвітяться довірливими іскорками, вірою в свої сили. Часто роль оцінювачів відводжу учням. Це допомагає виховувати у дітей почуття радості за успіхи товаришів, доброзичливий тон спілкування. Постійно на уроках виховую у дітей бережливе ставлення до рідного краю та навколишнього середовища. На власних прикладах показую, що потрібно дбати про птахів. Так на уроці літературного читання, підводячи підсумок уроку, на якому читали про синичок, діти проводять дискусію («Акваріум») «Чи потрібно допомагати пташкам взимку?» і наповнюють годівничку різним насінням. Тим самим доказують, що не лише на словах, а й на ділі діти допомагають птахам.

     Навчання і виховання учнів – це дві невід’ємні частини одного цілого. Кожен мій урок разом з навчальними та розвивальними цілями містить у собі найосновнішу мету – виховати справжню людину, яка з гідністю носила б почесне ім’я «громадянин України». Але виховний процес не обмежується уроками. Виховання школярів – це безперервний процес, він не може зупинятись ні на мить.

       Але досягти бажаного результату не можна без виховання в сім’ї. Школа і батьки повинні допомагати одне одному у вихованні і навчанні дітей. Батьки є партнерами і учасниками навчального процесу, ціную їхні ідеї та прислухаюся до них. Вони – мої перші помічники у створенні навчальної бази, в проведенні свят і прозаїчних буднях, разом з ними організовую навчально – виховний процес, вирішую проблеми, приймаю рішення. Переконана в тому, що школа має бути найкращою – школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони прагнуть. Для цього створюю найоптимальніші умови для розвитку молодого покоління, формую справжню і всебічно розвинену успішну творчу особистість, допомагаю дитині знайти своє власне обличчя.

      Отже аналізуючи свою роботу, свої надбання коротко занотую так:

1. Постійно удосконалюю свій професійний рівень.
2. Впроваджую у навчальний процес новітні технології.
3. Постійно підтримую інтерес у дітей.
4. Вчу дітей вчитися.
5. Увагу зосереджую не на помилках, а на успіхах і перемогах, навіть незначних.
6. Залучаю батьків до співпраці, разом з дорослими організую дозвілля у дітей.
7. Віддаю перевагу урокам творчості, несподіванкам.
8. Планую уроки за схемою «менше вчителя – більше учня».

Створюю на уроці атмосферу доброзичливості, творчої взаємодії вчителя і учня.