Досвід роботи. Виховання громадянина-патріота як пріоритетне завдання школи, сім’ї та громадськості в умовах реформованого суспільства

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 148

Харківської міської ради Харківської області

Виховання громадянина-патріота як пріоритетне завдання школи, сім’ї та громадськості в умовах реформованого суспільства

Харків, 2019

Виховання дітей – найважливіша функція людського життя. Треба пам’ятати, що наші діти – це майбутні громадяни країни і світу, їм творити історію, і те,  якою вона буде в майбутньому, сьогодні залежить від нас. Ми мріємо, щоб наші діти виросли порядними громадянами і добрими батьками й матерями, які так само будуть прищеплювати наступному поколінню загальнолюдські та національні цінності.

Кожна дитина є носієм морально-духовного світу своєї родини, умов життя. Звички,  поведінка, рівень інтелекту - все обумовлене рівнем культури родини. Рівень сформованої в сім’ї фізичної та духовної культури дитини стає запорукою її  шкільних успіхів.

Актуальність  теми. Проблема взаємозв’язку школи, сім’ї та громадськості нині є дуже актуальною, оскільки саме завдяки єдності цих суб’єктів навчально-виховного процесу  можливий розвиток особистості, її успішна підготовка до самостійного життя в суспільстві. Таким чином, сім’я, школа та громадськість повинні співпрацювати як один злагоджений механізм, від роботи кожної деталі якого залежить кінцевий результат – виховання патріота-громадянина.

Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків сьогодні - серед найважливіших завдань, які постають перед шкільним педагогічним колективом.  Співробітництво класного керівника з батьками є умовою успішної виховної діяльності з учнями, адже на процес розвитку особистості дитини впливає родина. Тому серед важливих і відповідальних завдань учителя є активне залучення батьків до  педагогічного процесу.

Зв’язок  опису  досвіду  з  джерелами.   Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості дитини в умовах співпраці сім’ї та школи як основних соціальних інститутів вивчали такі українські педагоги як              К.Ушинський, С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинський. І саме з проблемою «школа і сім’я» була пов’язана розробка теорії сімейного виховання. Такими дослідниками є М.Стельмахович, В. Постовий, Ю.Руденко, І.Бех, Н.Ганусенко, Т.Алексєєнко, С.Костіва, Л.Орбан, Г.Ващенко,  О.Захаренко, О.Духнович, Г.Щукіна  та іншими.

Вчена Г.Ващенко зазначає, що ефективність усієї системи родинного виховання значною мірою залежить від того, наскільки родина у виховному процесі відстоює ідеали українського народу, дбає про морально-релігійне, національно-патріотичне, інтелектуальне і фізичне виховання дітей [1].

Академік О.Захаренко звертає  увагу на  те, що школа обов’язково повинна враховувати особливості виховного впливу різноманітних навколишніх факторів, встановлювати оптимальну взаємодію із соціумом та створювати цілісний виховний простір [2].

У своїх працях О.Духнович стверджує, що завдання батьків, дбати про фізичний розвиток дітей, прищеплювати необхідні гігієнічні навички, виховувати дітей у дусі любові до праці. Батьки повинні давати дітям гарний особистий приклад, готувати їх до навчання в школі [3].

Проблема сім’ї  і школи зайняла особливе місце в теоретико-педагогічних працях А. Макаренка другої половини 30-х років. Питанням сімейного виховання він присвятив «Книгу для батьків».

Г.Щукіна у своїх дослідженнях зазначає, що ставлення школяра до навчання перебуває в прямій залежності від пізнавального інтересу. Він є головним мотивом діяльності підлітків у сучасній школі. Пізнавальний інтерес, що передбачає «цікавість, допитливість і постійну, невичерпну жадобу знань...». Він – наслідок формування особистості і залежить «не тільки від речей, а й від людей, що його виховують та коригують». Серед цих людей першими вихователями є батьки. Цілеспрямована діяльність сім'ї сприятиме тому, що пізнавальний інтерес стане не тільки переважаючим мотивом навчальної діяльності дітей, а й на вищому етапі - стійкою рисою їхнього характеру. І чим раніше батьки  захочуть сформувати цю рису в своїх дітей, тим реальніші будуть їхні шанси досягти успіху [37, c. 94].

Таким чином, проблема співпраці сім'ї та школи досліджується уже впродовж тривалого часу як у працях педагогів класиків, так і в розробках сучасних дидактів.

У Концепції Нової української школи зазначено: «Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання».

Мета дослідження:

– створення, теоретичне обґрунтування та адаптація дієвої моделі національно-патріотичного виховання школярів, що базується на  засадах філософії дитиноцентризму та  педагогіки партнерства   всіх учасників НВП.

– створення інструментарію для визначення рівня  розвитку  ціннісних орієнтацій  особистості.

 Завдання  дослідження. Для досягнення мети потрібно розв’язати  такі завдання:

– створення сприятливих умов для гармонійного розвитку особистості, формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати, формування високої мовної культури,  прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців;

– утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;

– формування толерантного ставлення до інших народів, їх культур, традицій;

– сприяння успішній соціалізації учнів на засадах культурно історичного досвіду українського народу, його морально-духовних цінностей.

Об’єктом  дослідження – процес формування особистості патріота-громадянина України в умовах соціально-культурних змін сучасного  суспільства шляхом активної співпраці школи , сім`ї та громадськості.

Предмет  дослідження –  пошук шляхів удосконалення змісту, форм і методів організації взаємодії суб’єктів НВП у формуванні особистості молодого громадянина України.

Методи дослідження.

Теоретичні:

– ретроспективного, порівняльного та системного аналізу для співставлення різних поглядів на досліджувану проблему;

– обґрунтування моделі моніторингу якості НВР з формування ціннісних орієнтацій учнів – патріотів-громадян України;

– розробка системи заходів щодо формування особистості молодого українського патріота.

Емпіричні:

– педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження на основі експертної оцінки;

– узагальнення незалежних характеристик: анкетування, тестування, бесід, опитування.

Обсерваційні:

– спостереження, метод рейтингу, самооцінки.

Статистичні та графічні:

– кількісний і якісний облік процесів, супроводжують формування ціннісних орієнтацій учнів;

–  опрацювання отриманих статистичних даних за допомогою ІКТ для порівняння динаміки процесів, вивчення закономірностей прояву досліджуваного явища.

Новизна  педагогічних  ідей:

– розроблено модель співпраці школи, сім’ї та громадськості у контексті виховання молодого громадянина України;

– використано методику соціологічного дослідження за допомогою програми «ОСА» – інтелектуальної власності соціологічного факультету ХНУ імені     В.Н.Каразіна;

– подальшого розвитку набули зміст, форми й методи організації процесу формування ціннісних орієнтацій молодого громадянина України;

–  використано творчі методи проектування.

Результативність і оптимальність:

–  сформовано педагогічну культуру батьків;

–  досягнуто взаєморозуміння родини та школи;

– сформовано позицію учня -  громадянина-патріота України;

–  зміцнено зв'язки школи та громади.

Практичне значення одержаних результатів виявляється у сформованості свідомого ставлення учнів до свого подальшого життя, вміння відстоювати свою громадянську позицію, здійснювати свідомий вибір життєвого шляху та активної життєвої позиції. Основні результати та висновки можуть бути використані широким педагогічним загалом як практичне керівництво до роботи над проблемою виховання молодих громадян України.

Основна  частина

Школа і сім’я – два суспільних інститути, на які покладено обов’язок виховувати особистість. Визнаючи школу провідною ланкою у вихованні особистості, треба зазначити, що без єдності зусиль із сім’єю, ефективність цього процесу буде низькою. Адже саме сім’я найбільше впливає на її виховання: побутом, працею, укладом спільного життя, традиціями, звичаями.

Сім’я завжди була й залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної та емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей, засобом збереження й передачі культурних цінностей від покоління до покоління.

Сім’я - один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Лише в сім’ї, під керівництвом та з допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ у всіх його складностях і багатогранних проявах, тут проходить її громадянське становлення, формується світогляд та естетичні смаки .

Формула  Нової української школи містить одне із  ключових питань  - виховання на цінностях. Ціннісні орієнтири – це сукупність  загальнокультурних і громадянських цінностей,  а відтак  сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства, держави, інших людей, праці, природи тощо. Учень поступово   сприймає  і засвоює  систему цінностей: загальнолюдських (доброта, гідність, толерантність) і соціально-політичних (демократизм, повага до рідної мови, закону, громадянська активність тощо). Спочатку дитина вчиться  любити свою родину, домівку, потім – рідну школу, свою малу батьківщину – рідний край,  і згодом відчуває себе громадянином  України і єдиної Європи.  Так поступово, але впевнено   піднімається вона по шляху свого розвитку й вдосконалення,   а її ціннісні орієнтації  стають життєвими орієнтирами. Процес формування ціннісних орієнтацій особистості нерозривно пов’язаний із головною метою виховання – формування  конкурентоспроможної, творчої особистості, здатної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення.

Кого ж маємо виховувати? Концепція дає відповідь і на це питання -  особистість,  інноватора, патріота.

Навчальний заклад розробив дієву модель співпраці школи, сім’ї та громадськості у контексті виховання молодого громадянина України. Модель співпраці сім’ї і школи реалізує принципи демократизму, рівність, партнерство у соціальних відносинах між батьками та вчителями. Учитель, батьки разом із дітьми формують цілі, зміст навчально – виховного процесу, обирають форми співпраці, дають оцінку цьому процесу.

Школа багато років поспіль впроваджує у практику роботи проектно-цільовий підхід. Тому методичною проблемою  педагогічного колективу є: «Проектна діяльність як чинник формування життєвої компетентності учнів та створення в школі інноваційно-творчого освітнього середовища».

У ході реалізації методичної проблеми було розроблено довготривалий виховний проект  «Плекаємо особистість патріота й громадянина», який у свою чергу складається з кількох проектів-супутників (додаток 3).

Мета: інтеграція зусиль всіх учасників виховного процесу на формування особистості – громадянина-патріота, що сповідує загальнолюдські і національні цінності, уміє працювати в колективі, команді, демонструє толерантність і культуру поведінки.

Завдання проекту: забезпечити педагогічну і батьківську підтримку реалізації проекту, досвід патріота-громадянина, розвивати в учнів організаторські навички лідера, упевненість у своїх силах, формувати правову культуру та культуру спілкування.

У системі національно-патріотичного, громадянського  виховання школи найпотужнішим засобом є формування в учнів національної                  та громадянської самосвідомості є учнівське самоврядування.

У вересні 2000 року було засновано дитячо-юнацьку організацію «Гармонія». «Розум, сила та краса – це все ми, «Гармонія»», – девіз дитячо-юнацької організації.  На її емблемі зображено лелек, які  символізують любов до своєї родини, школи,  рідної землі, України, а гармонійне єднання кольорів веселки відображає міцну дружбу і співпрацю між учителями, учнями та батьками.

Дитячо-юнацька організація складається з восьми міністерств, які працюють над втіленням у життя   багатовекторного дитячого    проекту – «Україно – моя люба Вкраїно». У рамках цього довгострокового проекту діти розробили міні-проекти: «Козацький мій роде, роде мій красний», «З Україною в серці».

Міні-проект «Козацький мій роде, роде мій красний» було запроваджено  в партнерстві з батьками та громадою школи.

Мета проекту: поглибити знання учнів з української державності й громадянства, культури народу, його традицій

 Завдання проекту:

розвиток інтелектуальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфери особистості;

виявлення рівня сформованості в учнів патріотичних і громадянських якостей.

У рамках проекту створено ініціативну групу, яка розглядає всі пропозиції дітей, учителів, батьків. Учні виступали з театралізованою виставою «Ми – козаки», розробили дизайн маршрутних листів для проходження командами  зупинок квест-змагань; разом із вчителем історії розробили питання  з історії козацтва, щоб учасники квесту змогли продемонструвати знання з історії України, козацтва життя; проводили майстер-клас із виготовлення листівок – привітань захисникам Вітчизни.

Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи – єдність школи і сім’ї, що стає можливим за умови підвищення рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.

Запорукою успішної реалізації педагогічних вимог сім'ї та школи є педагогічний колектив. У практиці роботи використовуються різноманітні форми співробітництва: індивідуальні, групові, колективні, які спрямовані на підвищення  педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу, а також на створення творчого педагогічного середовища у школі. Найоптимальнішими формами взаємодії школи і сім'ї  є загально шкільні й класні батьківські збори, засідання батьківського комітету та інші форми роботи. Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної та педагогічної культури батьків.  На класних зборах відбувається обговорення проблем виховання в сім’ї, проводяться бесіди «Сім’я – ключ до щастя», «Батько й мати – першовихователі своїх дітей», «Роль матері у вихованні дитини», «Виховні функції дідусів і бабусь у родині», «Батько як вихователь»  та інші.  Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об’єднанню їх в єдиний колектив.  

У навчальному закладі успішно працює батьківський лекторій, на базі якого відбуваються консультації, обмін досвідом, підготовка шкільних свят. У роботі лекторію беруть участь батьки-юристи, лікарі, працівники соціальних служб, які кваліфіковано  відповідають на запитання мешканців мікрорайону. Цікавими є бесіди на тему: «Здорова дитина – здорова нація», «Методика загартовування організму дитини», консультації щодо надання допомоги соціально незахищеним родинам, «Права та обов’язки громадянина України» (додаток 6). Іншою формою роботи з батьками є постійно діючий університет педагогічних знань для батьків. У роботі якого беруть участь класні керівники, психолог, науковці соціологічного та філософського факультетів  ХНУ ім.В.Н.Каразіна, шефські організації. Така робота з батьками сприяє єднанню, згуртуванню сім’ї, упровадження єдиних вимог до учнів у школі та сім’ї, встановлення конструктивних взаємовідносин між учителями, класними керівниками, батьками та учнями.

З метою поглиблення співпраці розвитку неформальних стосунків учителів, батьків та учнів  у навчальному закладі  проводяться майстер-класи з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, де учасники створюють композиції з паперу: «Дерево щастя» за технологією топіарі, «Куля здоров’я» за технологією кусудама, виготовляють атрибути національної символіки. Виховуючи естетичне сприйняття навколишнього світу, гарний смак і бажання малювати, учні нашої школи відвідують майстерню Заслуженого художника України Судакова Олександра Леонідовича, який проводить для дітей майстер-класи різної тематики.

Дієвим чинником формування співдружності батьків, учителів та дітей є їхня трудова діяльність. У навчальному закладі проходять акції «Моя школа – мій дім», «День довкілля», «Дні добрих справ».

Дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов'язки, адекватні їх віковим можливостям. Така співпраця дітей з батьками має сильніший виховний вплив, ніж словесні повчання.

Батьки школи беруть активну участь в управлінні навчально-виховною роботою як суб’єкти освітнього процесу. Вони є частими гостями і учасниками шкільних святах, де залюбки презентують власну творчість на рівні з учителями та дітьми. Такі форми роботи об’єднують колектив учнів, батьків та вчителів, роблять його колективом однодумців.

Школа багата добрими традиціями. Цікаво, у неформальній обстановці, проходять  свята – козацької слави,  Дня Захисників України, Дня Перемоги та інші, що демонструють високий рівень громадянської свідомості учнів .сприяють встановленню конструктивних, дружніх стосунків дітей та дорослих, що позитивно впливають на якість навчально-виховного процесу.

У рамках співпраці з вищими навчальними закладами, учні школи щороку беруть активну участь в роботі МАН та посідають призові місця на районному та обласному етапах конкурсу захисту робіт учнів-членів МАН.

Батьки допомагають у проведенні екскурсій учнів на підприємства,  надають школі допомогу в реалізації профорієнтаційної роботи,  керуючи роботою учнівських бригад з ремонту обладнання навчальних кабінетів, виготовлення різноманітних приладів і наочності.

Така форма співпраці допомагає подолати розрив між знаннями учнів та їх практичними вміннями, сприяє оптимізації загальнокультурного, особистісного і пізнавального розвитку учнів, створює умови для успішної соціалізації учнів, підвищення рівня професіоналізму вчителів, забезпечує наступність ланок освітньої системи. Таким чином, педагогічний колектив навчального закладу, спрямовує свої зусилля  на забезпечення освітніх потреб учнів основної та старшої школи, створення умов для розвитку їх навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб в процесі загальноосвітньої підготовки; забезпечення оптимального життєвого і професійного самовизначення учнів; формування їх готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; удосконалення загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської компетенцій учнів на допрофесійному рівні, що забезпечує успішну соціалізацію вихованців навчального закладу.

Значну роль у формування патріота-громадянина України відіграє шкільна бібліотека. Плідна співпраця бібліотекаря школи з батьками є важливим чинником, що впливає на результативність роботи всього педагогічного колективу з розвитку читацьких інтересів учнів, їх загальної культури, грамотності. Завдяки активній участі батьків у конкурсах ерудитів, бібліотечних виставках, презентаціях діти не тільки поглиблюють свої знання і розширюють світогляд, але і набувають досвіду спільної роботи, взаємодопомоги, толерантності до людей різного віку і статусу у кращому знанні класичної та сучасної літератури, кіномистецтва. На базі бібліотеки проходять зустрічі з цікавими людьми, відбуваються бібліотечні уроки, організуються  тематичні виставки: «Люблю тебе, мій рідний краю», «В України сива давнина», «Їх імена у серці і в граніті», «Ми вас не забули, герої» та ін. Дуже цікаво проходить конкурс ерудитів «Тато, мама і я - літературна сім’я», який відбувається на базі шкільної бібліотеки. Її учасники – представники сімей, які змагаються у кращому знанні класичної та сучасної літератури, кіномистецтва.

Запорукою ефективної роботи моделі є визначення рівня формування  ціннісних орієнтацій учнів школи.

Формула нової української школи містить серед своїх компонентів таку важливу складову, як  створення сприятливого освітнього середовища. Освітнє середовище – це система впливів та умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному та просторово-предметному оточенні. Скориставшись методикою, яку запропонував доктор психологічних наук Вітольд Ясвін, було визначено  характер освітнього середовища навчального закладу. Для цього було проведено анкетування батьків та учнів  і за допомогою психолога оброблено отримані відповіді. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що навчальний заклад формує вільно-активну творчу особистість учня і перебуває в  творчому середовищі вільної активності. Це означає, що  школа надає вихованцям необхідної свободи, враховує їхні побажання, розвиває  індивідуальні здібності  (додаток 28).

Висновок

Підсумовуючи вищезазначене,  можна стверджувати, що колектив нашої школи  успішно  реалізує накреслену мету щодо створення умов для формування активної громадянської позиції і свідомості учнів, їх успішної інтеграції в соціум, виховання ціннісних орієнтацій патріота-громадянина України. 

Для досягнення мети щодо створення, теоретичного обґрунтування та адаптація дієвої моделі національно-патріотичного виховання школярів, що базується на  засадах філософії дитиноцентризму та  педагогіки партнерства   всіх учасників НВП педагогічним колективом школи були вирішені такі завдання:

– сформувано політичну та правову культуру учнів, виховано повагу  до символів і Конституції України, державної мови як духовного коду нації, що підтвердилося результатами соціологічного дослідження;

– сформовано ідеї гуманістичної моралі, повагу до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, що демонструє векторна модель освітнього середовища школи ;

–учнів вміють визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства в інтересах людини і держави Україна, що доводить їх робота в структурі дитячо-юнацької організації «Гармонія»;

– сформовано толерантне ставлення до інших народів, їх культур, традицій, що мирно співіснують в стінах нашої школи, хоч і є носіями різних  вірувань, традицій, поглядів на суспільне життя;

– відбувається процес успішної соціалізації  на засадах культурно історичного досвіду українського народу, його морально-духовних цінностей, що доводить свідомий вибір учнями школи професії, активна участь у суспільно-політичному житті школи та громади.

Наша школа – це те місце, де учень і вчитель духовно збагачуються, де формується громадянська зрілість і особиста відповідальність. У школі дитина не готується до життя, а вона тут живе. Тому наш педагогічний колектив вибудовує виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною.

Будемо сподіватися, що наша робота стане гідним внеском у вирішенні проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді.  Об'єднуючись історичною пам'яттю, мовою, культурою, почуттям любові до Батьківщини, конкретними справами,  ми можемо зміцнити і зберегти нашу державу. Заради цього ми живемо і працюємо!

Список використаних джерел

Конвенція про права дитини.: Збірник законодавчих актів і нормативних документів з питань соціального захисту дітей. – К.: Столиця, (1998)

Закон України “Про освіту”.

Закон України «Про загальну середню освіту». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14

Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” (1999).

Закон України “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” (2001).

Закон України “Про затвердження Примірного положення про раду загальноосвітнього навчального закладу” (2001).

Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (1999).

Закон України “Про об’єднання громадян” (1992).

Національна доктрина розвитку освіти (2002).

 Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу (2001).

 Примірне положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів про свою діяльність перед педагогічним колективом та громадськістю (2005).

 Амонашвілі Ш.О.Здравствуйте, дети!: Посібник для вчителя. - 2-е вид. - М.: Просвещение, - 1988. -  208 с.

 Антонюк Т. Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти як важливий фактор конкурентоспроможності української освітньої системи [Електронне видання]/ Т. Антонюк //Наукові записки. Серія «Історичні науки»  –  2013. –  С. 149 – 155.

 Бенджамін Спок. Правда про життя// Початкова, школа. - 1992.-№ 3-4.-С.43-45.

 Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник.-К.:ІЗМН, 1988.- 204 с.

 Бєляєв Ю. Міжнародні зв’язки як важливий напрям удосконалення управління університетом в умовах європейської освітньої інтеграції [Текст] / Ю. Бєляєв // Вища школа. – 2010. – № 7–8. – С. 18–27.

 Богусловська Л.О., Гончаренко С.А., Кондратенко Л.О. Особливості психофізіологічного розвитку дітей шестилітнього віку. Робота шкільного психолога щодо забезпечення умов для навчання і виховання першокласників// Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів/ Упор. О.Я.Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С. 10-41.

 Входження національної системи вищої освіти в європейський простір вищої освіти ти наукового дослідження: моніторинг. дослідж.: аналіт. звіт [Текст] / Міжнарод. благод. фонд «Міжнарод. Фонд дослідж. освіт. політики»; кер. авт. кол. Т.В. Фініков. – К.: Таксон, 2012. – 54 с.

 Генсон М. Керування освітою та організаційна поведінка. – Львів: Літопис, 2002. – 380 с.

 Громадсько активні школи в Україні: Кроки до дій: Посібник зі створення та управління громадсько активною школою. – Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”. – 2-ге вид. – Київ: СПД-ФО Парашин К. С., 2008. – 164 с.

 Дитина в сім'ї / Упор. Т.Науменко. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.- 128 с.

 Драйден Ґ., Вос Дж. Революція в навчанні: Навчальний посібник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.

 Єльникова Г., Даниленко Л., Сорочан Т., Клокар Н., Софій Н., Ворон М. Організація та розбудова громадсько активної школи як осередку розвитку громади: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Г. Єльникової. Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”. – Київ: СПД-ФО Парашин К. С., 2007. – 172 с.

 Зазименко 1. Батькам про увагу молодших школярів // Психолог. - 2002. - № 5, лютий. – 31 с.

 Ільченко І. Дружба з батьками // Сільська школа України. 2004. - № 15, травень. С. 21-23.

 Каленюк  І. Розвиток вищої освіти та економіка знань: монографія [Текст] / І. Каленюк, О. Куклін. – К.: Знання, 2012. – 294 с.

 Карамушка Л. М. Психологія управління / Психологія – менеджерам та персоналу організацій. Київ: Міленіум, 2003. – 344 с.

 Касьянов Г., Крікке А.-Я., Тендосхат Ш. Діалог в освіті: порозуміння, співпраця, зміни: Посібник. – Київ: Перше вересня, 2008. – 28 с.

 Класний керівник у сучасній школі: Методичний посібник / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. - К.: ІЗМН, 1996.- 156 с .

 Коваль В. І. Організація роботи з батьками // Батьківські збори. – Харків: Вид. група “Основа”, 2006. – С. 58–71. – (Школа класного керівника).

 Ковальський Т. Дж. Проблемні ситуації в керуванні освітою. – Львів: Літопис, 2003. –252 с.

 Комановський Г.В. Деспотичний стиль взаємин у сім'ї та його наслідки // Початкова школа. - 1987. - №9. - С.50-52.

Корнієнко С.М., Кодлюк Я.П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - 2-е вид. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.- 64 с.

 Кудикіна Н.Д.Організація ігрової діяльності у позаурочному навчально-виховному процесі // Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів/ Упор. О.Я.Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С.327-344.

 Лізинський В. Директор школи та громадсько-педагогічне керування навчально-виховним процесом у школі. Посібник для директорів шкіл. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2007. – 160 с.

 Макаренко А.С. Книга для родителей. - К.: Рад. школа, 1987.- 384 с.

 Мардахаев Л.В. Социальная педагогика. А-О, П-Я. – М., 2011. – 213 с.

 Марцин В. Вища школа України на шляху трансформації у європейський освітній простір [Текст] / В.Марцин // Вища школа. – 2007. – № 5. – С. 27–35.

 Методические рекомендации о взаимодействии образовательного учереждения с семьей //Вестник образования. – 2001. - № 8. – С. 24-33.

 Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О.Ми та наші діти / Пер. з рос. А.М. Лук'янець; Передм. М.М.Амосова. - К.: Молодь, 1989.- 240 с.

 Орієнтований зміст виховання а національній школі: Методичні рекомендації / Кол. авт. За заг. Ред.. Є.І. Поваленко. - К.:ІЗМН, 1996. - 136 с.

 П'ять помилок батьківської любові // Завуч. - 2003. - № 20-21, липень. - С. 19-24.

 Проскура О.В. Як перевірити ступінь готовності вашої дитини до навчання у школі // Початкова школа. -1998. - № 2.- С.48-58.

 Про типологію сучасного виховання в родині [Текст] // Виховна робота в школі. – 2006. –  № 9. – С.48-49.

 Процак О. Батьки в школі : Матеріали до семінару № 9. – Львів: Центр освітньої політики, 2007. – 32 с.

 Процько І. Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків [Текст]: матеріали засідання педради // Директор школи. – 2006. –  № 23-24. – С.36-46.

 Раймерз Ф., Мак-Ґінн Н. Компетентний діалог: використання досліджень для формування світової освітньої політики. – Львів: Літопис, 2004. – 219 с.

 Рекша, Т. Співпраця України та Європейського Союзу у сфері освіти: реальність і перспективи розвитку [Текст] / Т. Рекша // Науковий вісник Волинського національного університету. – 2009. – № 4. – С. 275–281.

 Рибальченко І.М. Взаємодія з батьками [Текст] – Х.: вид. група «Основа», 2007. – 208 с.

 Робочий щоденник класного керівника [Текст] / упрояд. С. Мельник. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – С. 88 – 94.

 Романчук О. Реклама і зв’язки з громадськістю: Методичні вказівки до вивчення курсу “Реклама і зв’язки з громадськістю” для студентів 5-го курсу факультету журналістики. – Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – 26 с.

 Савченко О .Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с.

 Серджіовані Т., Барлінґейм М., Кумз Ф., Тарстон П. Керування освітою і шкільне врядування. – Львів: Літопис, 2002. – 440 с.

 Сім'я та школа // Завуч. 2004. - № 22, серпень. - Спецвипуск.- С. 69-72.

 Сухомлинський В.О.Батьківська педагогіка. - К.: Рад.школа, 1978. - 263 с.

 Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибр.Твори: У 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1977. - Т. 5.- С 499 - 504.

 Теми для обговорення на батьківських зборах у школі / Упор. Т.Бишова, О.Кондратюк. - 2-е вид. - К.: Ред.. загальнопед. газ., 2005. - 120 с.

 Товкало М. Я. Школа керівника: Позиціонування ЗНЗ в громаді: впізнаваність і вибір. Ресурсний центр громадської активності. – Львів: ЛОІППО, 2014.– 50 с.

 Форми та методи залучення громадськості: Навчальний посібник / Інститут громадянського суспільства; за заг. ред. В. Артеменка. – Київ: ІКЦ “Леста”, 2007. – 240 с.

 Формування педагогічної культури батьків у сучасних умовах: Науково-методичний збірник / Відп. Ред.. В.Г. Постовий. - К.: ІЗМН, 1998. -   80 с.

 Хромова О.Л., Кравченко Т.В. Вчимося виховувати: Метод. рек. для занять з батьками учнів загальноосвітніх шкіл. – К.: Пед. думка, 1996. – 36 с.

 Шишикіна Н. Ф. Взаємодія з громадськими організаціями. – Харків: Вид. група “Основа”, 2007. – 192 с. – (Школа класного керівника).

 Шуліпа Н. Школа і сім’я – грані співробітництва [Текст] // Директор школи. – 2008. –  № 46. – С.28-29.

Яковенко С.І., Гурлєва Т.С. Психолога-педагогічні проблеми статевого виховання молодших школярів // Початкова школа. -1990. - № 10. - С. 36-40.