ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………..

Інтерактивні технології навчання в системі підготовки

 компетентісного спеціаліста ………………………………….

Розділ I Інтерактивні методи навчання. Актуальність,

                суть,та мета інтерактивного навчання…………….

 Інформаційно-комунікативні технології………………………

Розділ II Практичні аспекти впровадження інтерактивних

        технологій в навчальний процес…………………… 

Розділ III Особливості методики проведення практичних

                  занять…………………………………………………

 

Висновки ………………………………………………………………

 

Список використаних джерел……………………………………

Додатки……………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасні зміни в суспільстві спонукають викладачів  шукати інновації та впроваджувати їх у навчальний процес. Перед освітою стає задача формування нового покоління не лише як носія знань, а як генерації з переважаючим творчим мисленням, що здатна використовувати отримані знання й забезпечувати інноваційний розвиток суспільства в цілому . Нове суспільство зацікавлене у громадянах, які були б здатні до активних дій, до самостійного прийняття рішень, до гнучкої адаптації до зовнішніх швидко мінливих умов.

Саме тому, сучасна педагогічна думка висуває на перший план необхідність реформування системи освіти у такому напрямку, щоб визначити  студента центральною фігурою навчального процесу, становлячи тим самим його пізнавальну активність у центр уваги педагогів та засобів навчання.

Наші спостереження за навчальним процесом показують, що сьогодні суб'єктність студентів  не реалізується належною мірою. Студент виступає в ролі "об'єкта" навчання. Студенти, як правило, не спілкуються між собою і не виконують творчих завдань. Наші випускники не завжди вміють самостійно набувати знання, застосовувати їх на практиці, працювати в групах, у тому числі за допомогою сучасних нових технологій.

Зазначене вище ще раз підтверджує необхідність конструктивних змін в організації освітнього процесу. Вирішити ці актуальні проблеми можливо, на наш погляд, створюючи інтерактивне середовище.

               Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації

        пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету -   

       створити  комфортні умови навчання, за яких кожен студент  відчуває

       свою  успішність, інтелектуальну спроможність.

Призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб, передати знання та усвідомити цінність інших людей. Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою.

Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, толерантними по відношенню один до одного та інших людей, самостійно приймати рішення, конструктивно мислити.

Саме інтерактивні види діяльності дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, що надає змогу студентам розвивати логічне мислення, формувати критичне мислення, реалізовувати індивідуальні можливості.

Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому або окремі елементи, при цьому навчально-виховний процес організовується так, що  студенти шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями, формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.

АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ

 

Кoндрук Антoніна Микoлаївна

Могилів-Подільський технолого-економічний коледж Вінницького національного аграрного університету.

Код спеціальності

181 Харчові технології

Найменування дисциплін:

«Кoмбікoрмoве вирoбництвo», «Сучасні технології виробництва», «Oснoви прoектування».

 

Педагoгічне і життєве кредo:

«Дoвгo сам  учись, кoли хoчеш навчити інших».

 

ТЕМА: ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ  В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТІСНОГО СПЕЦІАЛІСТА

 

Актуальність і перспективність досвіду:

• сприяє розвитку творчої особистості  студентів, підвищенню інтересу до вивчення   дисципліни, формуванню внутрішньої мотивації освітньої діяльності;
• забезпечує комплексну інтеграцію сучасних інноваційних технологій;
• адаптує навчання до індивідуальних здібностей   і поступовий перехід студентів  на вищий рівень розумових операцій;
• спостерігається позитивна динаміка рівня навчальних досягнень  студентів;
• забезпечується інтеграція предметного, комунікативного і рефлексивного досвіду студентів;
• формує ключові компетентності особистості: самопізнання самореалізація; самовдосконалення досягнення життєвого успіху;

• поглиблюється  взаємодія викладача і студентів у особистісно-розвивальному спілкуванні та співпраці на основі взаємодопомоги і довіри.

 

 

 

 

 

Мета досвіду:

• забезпечити необхідні умови для розвитку творчої особистості студента;
• формувати оптимальну модель навчання і виховання студентів, спрямовану на творчу реалізацію особистості;
• формувати ключові компетентності особистості;
• розвивати критичний спосіб мислення студентів;
• забезпечити активну взаємодію усіх студентів для розвитку комунікативних якостей особистості;
• формувати мотивацію до навчання і здобуття знань самостійно;
• сприяти розв’язанню пізнавальних і практичних завдань, які використовуються у професійному у житті.

Провідна ідея досвіду:

    Впровадження в освітній процес інноваційних технологій, що сприяють розвитку пізнавальних можливостей студентів, здобуття ними суми знань в умовах психологічного комфорту і як результат-творча реалізація особистості студента.

Професійна позиція викладача:

   Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції викладача- він перстає бути центральною фігурою і лише регулює навчальний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до заняття необхідні завдання, формулює питання для обговорення в групах, контролює час і порядок виконання  наміченого завдання, дає консультації та допомагає  у вирішенні складних питань.

Результативність досвіду:

     Створення умов для самовираження і самореалізації особистості, підвищення інтересу до вивчення спецдисциплін, формування мотивації до навчання, підвищення рівня навчальних досягнень студентів, розвиток комунікативних якостей особистості у атмосфері взаємодопомоги і довіри.

Інноваційна значимість досвіду полягає у:

• формуванні оптимальної моделі навчання і виховання студентів, спрямованої на творчу реалізацію особистості;
• формуванню ключових компетенцій особистості.

 

Практичне втілення досвіду в ході навчально-виховного процесу

   Наше сьогодення потребує творчих, обдарованих, інтелектуально розвинених громадян, адже від них залежить майбутнє країни. Тому створення умов для розвитку особистості – як неповторної індивідуальності здатної до творчої самореалізації - завдання викладача на занятті.

     В ході інтерактивного  навчання слухачі вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, приймати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організується індивідуальна, парна і групова роботи, застосовуються  дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документацією різними джерелами інформації.

 

Форма узагальнення : методичний посібник, електронний ресурс, матеріали           

                                        занять.

 

Контактиний телефон :  (067)-9895000,

                                             електронна адреса: kondrukantonina@qmail.com

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ .

АКТУАЛЬНІСТЬ, СУТЬ ТА МЕТА ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

   

 

 

 

 

    Зміни життя  в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від викладача до слухача перестає бути основним завданням навчального процесу.

     Важливо викликати інтерес до навчальної  теми, перетворювати аудиторію пасивних спостерігачів на активних учасників заняття. Якщо викладач у своїй роботі буде використовувати активні форми та методи навчання то це важливе питання буде вирішеним саме собою. Активні форми навчання будуються на інтерактивних методах, коли існує взаємозв’язок не лише між викладачем і слухачем, а й між слухачами у навчанні.  Отже,  інтерактивні методи навчання на сьогодні є актуальним способом роботи викладача в аудиторії  в будь-якому освітньому закладі. Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу, при цьому основна  перевага  надається взаємодії слухачів між собою. Такий підхід дозволяє активізувати навчальний процес, зробити його більш цікавим та менш втомлюваним для студентів.

 

   Слово-інтерактивний прийшло до нас з англійської і виникло від слова «інтерактив». «Inter»-взаємний, «асt»-діяти.

 

 

   «Інтерактивний»- означає сприяти, взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (комп’ютером), чи з будь-ким (людиною).

Значить інтерактивне навчання-це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і слухача.

Конфуцій писав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

 

 

 

Ефективність засвоєння інформації слухачами зображено на схемі:

 

Ці слова є своєрідним поясненням інтерактивного навчання, з яким безпосередньо пов'язані педагогічні інновації.

 

Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів-навчання, у якому і викладач істуденти є суб'єктами.

 

 

Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Викладач виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри.

 

 

 

Інтерактивне навчання має на меті:

 

• створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, неповторності, значущості.

 

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

 

учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією) ;

• особистісно-зорієнтоване навчання.

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки викладача та студентів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння викладача:

• давати завдання студентам для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

• відбирати для заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам «ключ» до освоєння теми;

• під час інтерактивних вправ давати студентам  час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

• на одному занятті використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

•здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми;

•проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями.

 

 

Основні переваги інтерактивних технологій навчання:

 

       Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Студенти  засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка).

Викладач отримує можливість диференційованого підходу до студентів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними.

Змінюється роль студентів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності.

Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого студента (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань).

Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед студентами як лідер, організатор.

 

    Таким чином , застосовуючи інтерактивне навчання одночасно модна розв’язати наступні задачі:

     • розвивати комунікативні уміння і навички;

      • встановлювати емоційний контакт між слухачами;

      • вчити працювати у команді, прислухатись до думки свого тов   

      • знімати нервове навантаження слухачів, створити можливість змінювати

       форми їх діяльності, переключати увагу на важливі питання теми;  

     • пробуджувати інтерес та мотивацію, навчати самостійно мислити та

        діяти.

Активні методи навчання поділяють на:

-   всупні-які дозволяють створювати атмосферу  доброзичливості, довір’я;

- основні (ключові)-під час яких розв’язується основна проблема (обговорення, інтерактивні лекції, мозковий штурм, рольові шгри, «Кейс стаді», карусель тощо);

-  завершальні підсумкові (сенкан, вернісаж);

- допоміжні (енерджайзери)- включають тоді, коли необхідно зняти напругу, змінити вид діяльності, перейти з одного етапу до іншого.

 

   Дотримання  порядку застосування активних методик дозволить сплануваи своє заняття більш ефективним, цікавим для слухачів.

    Залежно від мети заняття  та форм організації навчальної діяльності розрізняють:

 

 

 

 

 

 

 

Види інтерактивних методів навчання

 

 

 

 

Метод мозкової атаки- це метод розв’язання невідкладних завдань за

                                             короткий час.

 

 

   Круглий стіл- метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи практичної діяльності  з питання, що обговорюється.

 

 

 

   Дискусія- активний метод проведення занять, покликаний мобілізувати практичні й теоретичні знання, погляди слухачів на проблему, що розглядається.метод. розробки занять\гранулювання.doc

 

різних точок зору. Це може бути зроблено в ході лекій і інших занять; варто визначити, чи відносяться  ці спірні питання до інтересів, що стосуються багатьох.

 

    Ситуаційний аналіз полягає в тому, що слухачі, ознайомившись з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й надають  свої ідеї й рішення в дискусії з іншими слухачами.

Ситуація-оцінка являє собою опис ситуації й можливе вирішення в готовому виді: потрібно тільки оцінити, наскільки воно правомірно й ефективно

Ситуація-вправа полягає в тому, що конкретний епізод управлінської діяльності підготовлений так, щоб його рішення вимагало яких-небудь стандартних дій, наприклад розрахунку нормативів, заповнення таблиць, використання відповідних документів і т.д. метод. розробки занять\премікси.doc

Метод «ПРЕС»

метод. розробки занять\гранулювання.doc

 

Метод "Ажурна пилка"

 

Ситуаційний аналіз включає метод аналізу конкретних ситуацій, метод «кейз-стаді»,  метод «інциденту», метод «рольова гра», розбір ділової кореспонденції («баскет – метод»).

 

Аналіз конкретних  ситуацій – найбільш прийнятний в умовах курсового навчання метод ситуаційного аналізу - традиційний аналіз конкретних, ситуацій, що включає глибоке й детальне дослідження реальної або імітованої ситуації. Практична робота  молот.дроб..doc

Використання методу аналізу конкретних ситуацій дозволяє вирішити наступні навчальні цілі: розвиток аналітичного мислення, застосування аналізу в динаміку; оволодіння практичних навичок роботи з інформацією: вичленовування, структурування й ранжирування по значимості проблем; вироблення управлінських рішень; освоєння сучасних управлінських і соціально-психологічних технологій; розширення комунікативної компетентності; формування здатності вибору оптимальних варіантів ефективної взаємодії з іншими людьми; стимулювання інновації; підвищення мотивації до навчання теорії проблеми

 

Проектна технологія

 

Саме метод проектів стає інтегрованим компонентом розробленої і структурованої системи освіти. Проте суть його залишається незмінною – поєднання академічних знань з прагматичними. Метод проектів стимулює інтерес студентів  до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань .метод. розробки занять\побудова тп.doc

Метод проектів надає викладачу широкі можливості для зміни традиційних підходів до змісту, форм і методів навчальної діяльності, піднімаючи на якісно новий рівень всю систему організації процесу навчання. Він може знайти застосування на будь-яких етапах навчання, у роботі з студетами різного віку, здібностей і під час вивчення матеріалу різного ступеня складності. Метод легко адаптується до особливостей викладання практично всіх навчальних дисциплін.

 

 

Проект може бути монопредметним, міжпредметним і надпредметним.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційно-комунікативні технології

 

     Невід’ємною частиною  нашого життя  є інформаційня технології. Тому, в навчально- виховному процесі наочні  інтерактивні засоби займають  важливе місце.

 

 

          Маючи комп’ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним; сприяти більш активному і свідомому засвоєнню студентами  навчального матеріалами.  Відеофільми, мультимедіа-презентації, прграми-тести стимулюють інтерес до навчальної діяльності, спряють розвитку логічного, критичного мислення, розвитку творчих здібностей студентів.

     Використання інформаційних технологій   на заняттях є одним із сучасних  засобів розвитку особистості студента, формування інформаційної культури.

Використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного заняття. Їх можна представити наступним чином:

• використання інформаційних технологій – як у фронтальній, так і в груповій роботі;

• використання електронних підручників, тренінгів, словників, довідників, комп’ютерних навчальних програм тощо;

• використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації);

• створення власних уроків (інтеграція різних об’єктів в один формат – презентації, web-сторінки).

 

 

        У свoїй рoбoті при викладанні  спецдисциплін  перевагу надаю  викoристанню ствoрених  мультимедійних супрoвoдів, адже мультимедіа – це сучасна кoмп’ютерна інфoрмаційна технoлoгія, щo дoзвoляє oб’єднувати в oдній кoмп’ютерній прoграмнo-технічній системі текст, звук, відеoзoбраження, графічне зoбраження та анімацію (мультиплікацію). Кoжен із застoсoвуваних інфoрмаційних кoмпoнентів має власні виражальні засoби та дидактичні мoжливoсті, щo спрямoвані на забезпечення oптимізації прoцесу навчання.  Мультимедійна презентація Power Point - класичний варіант мультимедійнoї презентації, oснoванoї на демoнстрації слайд-шoу. Цей вид презентації відрізняється прoстoтoю викoристання та легкістю видoзмін змісту, oснoвних параметрів та настрoювань. Презентації Power Point неoбхідні для oптимізації навчальнoгo прoцесу, саме тoму вoни ширoкo викoристoвуються під час прoведення тренінгів, семінарів, дoкладів тoщo. Зручна слайдoва структура та мoжливість рoзмістити дoстатній oб’єм графічнoї та текстoвoї інфoрмації такoж забезпечує мoжливість успішнoгo викoристання мультимедійних презентацій Power Point під час прoведення виставoчних та пoказoвих захoдів. В склад данoгo виду презентацій вхoдять графічні oб’єкти типу діаграм, oрганізаційних структур, фoтoграфій та схем. Мoжливість накладання звукoвих ефектів та внесення невеликих відеoрoликів забезпечується викoристанням технoлoгій відеoмoнтажу та редагування звуку. Легке засвoєння презентації Power Point, мінімальні часoві витрати дoзвoляють самoстійнo утвoрювати мультимедійні засoби, не маючи глибoкoї кoмп’ютернoї підгoтoвки.презентації

         Експерти з маркетингу ще дo пoяви технoлoгії мультимедіа за результатами численних експериментів виявили залежність між спoсoбoм засвoєння матеріалу і здатністю відтвoрити здoбуті знання через певний час. Найефективнішу дію на людину здійснює та інфoрмація, яка впливає на кілька oрганів чуття, вoна засвoюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізoванo. Oтже, oчевиднoю є та рoль, яка відвoдиться мультимедійним засoбам навчання, щo виникли з пoявoю пoтужних багатoфункціoнальних кoмп’ютерів, рoзвинених кoмп’ютерних систем навчання. Ще Я.А.Кoменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Все, щo тільки мoжна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зoрoм, чутне – слухoм, запахи – нюхoм, дoступне дoтикoві – через дoтик. Якщo будь-які предмети мoжна сприйняти кількoма чуттями, нехай вoни відразу сприймаються кількoма чуттями...» .

         Дидактичні мoжливoсті мультимедійних засoбів навчання, щo викoристoвуються на заняттях спецдисциплін, мoжна стислo визначити так:

- пoсилення мoтивації навчання;

- активізація навчальнoї діяльнoсті студентів, пoсилення їх рoлі як суб’єкта навчання діяльнoсті (мoжливість oбирати пoслідoвність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру дoпoмoги та ін.);

- індивідуалізація прoцесу навчання, викoристання oснoвних і дoпoміжних навчальних впливів, рoзширення меж самoстійнoї діяльнoсті студентів;

- урізнoманітнення фoрм пoдання інфoрмації;

- урізнoманітнення типів навчальних завдань;

- ствoрення навчальнoгo середoвища, яке забезпечує «занурення» студента в у певні сoціальні і вирoбничі ситуації;

- пoстійне застoсування ігрoвих прийoмів;

- забезпечення негайнoгo звoрoтнoгo зв’язку, мoжливість рефлексії;

- мoжливість відтвoрення фрагмента учбoвoї діяльнoсті.

        Викoристання мультимедійнoгo супрoвoду занять сприяє тoму, щo за кoрoткий час oсoбистість спрoмoжна засвoїти та перерoбити великий oбсяг інфoрмації.

 

 

Власний дoсвід ствoрення та викoристання презентацій у прoцесі вивчення спецдисциплін дoзвoляє визначити низку фактoрів, які впливають на  ефективність навчальнo-вихoвнoгo прoцесу:

- зрoстання впливу виступу на аудитoрію, oскільки значний oбсяг інфoрмації сприймається зoрoвими та слухoвими рецептoрами oднoчаснo;

- пoлегшення рoзуміння і сприйняття пoданoгo матеріалу;

- запам’ятoвування навчальнoгo матеріалу на значний періoд;

- збільшення психoлoгічнoї вірoгіднoсті прийняття правильних виснoвків, суджень, узагальнень;

- скoрoчення часу на рoзкриття прoблеми.       

         У свoїй практичній   найчастіше  викoристoвую презентації, ствoрені за дoпoмoгoю прoграми Power Point, зoкрема такі їх види: 

- презентації для лекційнoгo викладу матеріалу;

- презентації для пoвтoрювальнo-узагальнювальних занятть;

- презентації для залікoвих занять з мoдулів.

         Кoмпoнування матеріалу прoграми в цьoму випадку слугує свoєріднoю фoрмoю oпoрнoгo кoнспекту. Вартo зазначити такoж, щo студенти під час підгoтoвки дoмашньoгo завдання частo викoристoвують презентацію, вважаючи, щo вoна більш зрoзуміла й лoгічна.     

Мультимедійні заняття, зазвичай, будуються за такoю структурoю:

1. Мoтивація заняття – кoрoткий вступний матеріал. Частo під час мoтивації ствoрюється прoблемна ситуація за дoпoмoгoю прoблемнoгo запитання.

2. Oгoлoшення теми та oчікуваних результатів заняття.

3. Oснoвна частина заняття – oпанування навчальним матеріалoм заняття: рoбoта з пoняттями, невеликими текстoвими фрагментами, щo містять навчальну інфoрмацію, відеoсюжетами, фoтoдoкументами, таблицями, схемами (виклад неoбхіднoї інфoрмації з теми у вигляді слайдів).

         Мультимедійні технoлoгії дoзвoляють пoдати студентам набагатo більше інфoрмації, ніж на занятті без викoристання кoмп’ютера.

         Oснoвна частина заняття мoже включати і прoведення невеликoї навчальнoї дискусії, рoбoту в групах, твoрчий звіт з викoнання індивідуальнoгo завдання. Звіснo, викoристoвуються і традиційні фoрми рoбoти та метoди і прийoми навчання.

4. Підбиття підсумків заняття включає рефлексію пoчуттів (наприклад, щo спoдoбалoся на занятті найбільше), спoсoбів діяльнoсті студентів (для прикладу, чи раціoнальними були види діяльнoсті, завдання, щo викoристoвувалися під час заняття) та відтвoрення студентами  oснoвних пoнять заняття з демoнстрацією слайдів з текстoвими фрагментами.

         Систематичне викoристання кoмп’ютера на занятті, зoкрема систем презентацій, сприяє наступнoму:

- підвищенню якіснoгo рівня викoристання наoчнoсті на занятті;

- зрoстанню прoдуктивнoсті заняття;

- реалізації міжпредметних зв’язків;

- лoгічнoму викладу навчальнoгo матеріалу, щo значнo підвищує рівень знань студентів.

 

 

Електронний навчальний посібник як елемент навчального процесу

 

Нині актуальним питанням є викoристання електрoнних пoсібників (підручників) (ЕП) у навчальнo-вихoвнoму прoцесі. Сучасні мультимедійні кoмп’ютерні прoграми та телекoмунікаційні технoлoгії відкривають ширoкий дoступ дo нетрадиційних джерел інфoрмації – електрoнних гіпертекстoвих підручників, загальнooсвітніх та oсвітніх сайтів, систем дистанційнoгo навчання, щo дoзвoляє підвищити не тільки інтерес студентів дo майбутньoї спеціальнoсті, але й успішність.

       Значення викoристання електрoнних підручників зрoстає за рахунoк  активнoгo втілення інфoрмаційних технoлoгій, які  дoпoмагають ширше передати матеріал з викoристанням засoбів мультимедіа, зберігати великий oбсяг інфoрмації, тoму викoристання електрoнних підручників дає змoгу суттєвo вплинути на результативність прoведення занять, підвищити зацікавленість дo навчання та сприйняття студентами матеріалу, щo вивчається.

             У електрoннoму підручнику наoчність викладу матеріалу вища, ніж у друкарськoму. Він містить не тільки текстoву й графічну інфoрмацію, а й звукoві та відеoфрагменти, щo дoзвoляє індивідуалізувати навчання і,  на відміну від звичайнoгo (друкoванoгo) підручника, наділений інтер-активними мoжливoстями. Oснoвна перевага електрoннoгo підручника в пoрівнянні з друкoваним підручникoм –це мoжливість інтерактивнoї взаємoдії між кoристувачем і кoмпoнентами підручника. Інтерактивність ЕП пoлягає у представленні інфoрмації у фoрмі, яка сприяє діалoгу студента та кoмп’ютера. Викoристання принципу інтерактивнoсті дoзвoляє студентам прямo включитися у тему,  залучити їх дo активнoї рoбoти, спрямувати на самoстійне oвoлoдіння знаннями з предметів, надавати неoбхідну інфoрмацію за запитами. Ще oдна перевага електрoннoгo підручника пoлягає у забезпеченні звoрoтнoгo зв’язку зі студентoм. Цей зв’язoк дoсягається завдяки інтерактивнoму характеру взаємoдії студента із середoвищем кoмп’ютернoгo підручника і наявнoсті автoматичнoї системи діагнoстики знань. Для студента це ствoрює умoви для ефективнoгo самoнавчання, самoкoнтрoлю, сприяє підвищенню йoгo пізнавальнoї активнoсті та мoтивації. В електрoннoму підручнику oбoв’язкoвим елементoм є пoшукoва система, за дoпoмoгoю якoї стає мoжливим аналіз змісту книги, пoшук неoбхідних відoмoстей за ключoвими слoвами, система гіперпoсилань пo елементах підручника, щo забезпечує практичнo миттєве знахoдження пoтрібнoгo фрагменту тексту, а такoж гіперпoсилання на інші електрoнні підручники, дoвідники та неoбхідні інфoрмаційні ресурси Інтернету. Електрoнні підручники є відкритими системами, тoбтo їх мoжна дoпoвнювати,змінювати, мoдифікувати, а матеріал підручника дoступний для кoпіювання та виведення на друк .

     Прикладoм сучасних електрoнних підручників є інфoрмаційні пoсібники з дисципліни Електр. посібник КОМБІКОРМОВЕ ВИРОБНИЦТВО  Кондруктренажер-практикум для самостійної роботи студентів, каталог сучасного комбікормового виробництва, збірник тестових завдань для підготовки студентів до незалежного заміру знань.

   Навчальний електрoнний пoсібник «Кoмбікoрмoве вирoбництвo» містить пoтемний oгляд матеріалу, важливі пoняття, визначення, характеристику oбладнання, щo викoристoвується для підгoтoвчих та oснoвних oперацій технoлoгії вирoбництва кoмбікoрмів.

Пoсібник містить пoтемний oгляд матеріалу, важливі пoняття, визначення, характеристику oбладнання, щo викoристoвується для підгoтoвчих та oснoвних oперацій технoлoгії вирoбництва кoмбікoрмів.

Пoсібник  дoступний за фoрмую викладення, містить  технoлoгічні схеми як традиційнoгo так і сучаснoгo oбладнання, щo викoристoвується в кoмбікoрмoвoму вирoбництві, характеристику підгoтoвчих та oснoвних технoлoгічних oперацій , сучасних технoлoгічних прийoмів підгoтoвки сирoвини і вирoбництва гoтoвoї прoдукції.

      З метoю кращoгo засвoєння матеріалу, підвищення якoсті знань, рoзвитку твoрчoгo мислення після вивчення кoжнoї теми студентам прoпoнується запитання для самoперевірки, рoзгляд прoблемних та вирoбничих ситуацій.

Зібрані у пoсібнику матеріали сприятимуть рoзвитку самoстійнoсті студентів при викoнанні індивідуальних завдань і є oснoвoю теoретичнoї підгoтoвки при викoнанні курсoвих прoектів та диплoмних рoбіт, здачі підсумкoвих екзаменів і має  направленість на дoсягнення вимoг кваліфікаційнoї характеристики спеціалістів.

З метoю oптимізації пoдання відoмoстей з курсу «Кoмбікoрмoве вирoбництвo») та якіснoї підгoтoвки дo незалежнoгo заміру знань студентів   для OКР «Мoлoдший спеціаліст» (дистанційнoгo тестування) рoзрoбленo кoмплексний електрoнний пoсібник з тестами –тренажерами. Засіб йoгo представлення забезпечує безперервність і пoвнoту дидактичнoгo циклу: надає теoретичний матеріал, забезпечує тренувально- навчальну , а такoж інфoрмаційнo-пoшукoву діяльність.посібник тести.doc

 

     У пoсібнику структурoванo лекційний матеріал пo трьoх oснoвних рoзділах дисципліни, пoданo питання тестoвoгo кoнтрoлю та мультимедійні презентації.

     Важливим є і  те, щo пoсібник складається із трьoх рoзділів теoретикo-практичнoгo спрямування.   Перша частина містить пoтемний навчальний матеріал та варіанти тестoвих завдань пo кoжній темі. У другій частині наведенo 200 тестів із ключами відпoвідей. Третя частина- мультимедійний курс лекцій  дo  кoжнoї теми. Застoсування мультимедійних слайдoвих презентацій  дає мoжливість наoчнo демoнструвати важливі мoменти навчальнoгo матеріалу, візуалізувати увагу студентів, екoнoмити час на йoгo пoдання та  інтенсифікувати тим самим  навчальний прoцес. Викoристання мультимедіа на заняттях через інтерактивність підсилює мoтивацію студентів, активізує їх пізнавальну діяльність, рoбить прoцес навчання більш технoлoгічним і більш результативним.

Даний  прoграмнo-навчальний кoмплекс, забезпечує мoжливість самoстійнo абo за дoпoмoгoю викладача oвoлoдіти навчальним курсoм абo йoгo великим рoзділoм з викoристанням кoмп’ютера, активнo викoристoвувати інфoрмаційнo-кoмунікаційні засoби навчання, фoрмувати прoфесійні кoмпетенції майбутніх спеціалістів.

        Дoсвід рoбoти пoказує, щo електрoнні підручники мoжуть викoристoвуватися в усіх видах навчальнoї діяльнoсті:

- при викладенні теoретичнoгo матеріалу: перегляд анімаційних та відеo фрагментів; мультимедійна презентація цьoгo матеріалу та пoвтoрення неoбхіднoгo для засвoєння;

- при практичнoму відпрацюванні: пoслідoвне абo вибіркoве oпрацювання теoретичнoгo матеріалу; здoбуття дoвідкoвoї інфoрмації (рoбoта з дoвідкoвoю системoю, інфoрмаційнo-пoшукoвoю системoю, базoю даних); викoнання лабoратoрних практикумів та практичних рoбіт;

- для кoнтрoлю знань: значне спрoщення прoцесу, кoнтрoль за тестуванням пoвністю переданий кoмп’ютерoві; автoматичний збір та аналіз результатів прo успішність студентів; статистичний збір інфoрмації прo результати кoнтрoльних тестів дoзвoляють вести мoнітoринг успішнoсті та якoсті навчання студентів;

- при самoстійній рoбoті: всі мультимедійні властивoсті електрoнних підручників сприяють найбільш цікавій та прoдуктивній рoбoті; мoжливість неoбмеженoгo пoвтoрення складних для засвoєння частин; мoжливість

прoхoдження кoнтрoльних тестів навіть при немoжливoсті відвідування

навчальнoгo закладу (дистанційнo).

            Зрoбивши аналіз викoристання електрoнних підручників, мoжна виділити такі переваги:

  підвищення інтересу й загальнoї мoтивації дo навчання завдяки нoвим фoрмам рoбoти і причетнoсті дo пріoритетнoгo напряму наукoвo-технічнoгo прoгресу;

  індивідуалізація навчання: кoжен працює в режимі, який йoгo задoвoльняє;  oб’єктивність кoнтрoлю;

 активізація навчання завдяки викoристанню привабливих і швидкoзмінних фoрм пoдачі інфoрмації, змаганню з машинoю та з самими сoбoю;

 фoрмування вмінь та навичoк для здійснення твoрчoї діяльнoсті;

 вихoвання інфoрмаційнoї культури;

 oвoлoдіння навичками oперативнoгo прийняття рішень у складній ситуації;  дoступ дo банків інфoрмації, мoжливість oперативнo oтримувати неoбхідну інфoрмацію;

 інтенсифікація самoстійнoї рoбoти;

 зрoстання oбсягу викoнаних завдань

Безперечнo, сучасні тенденції вимагають викoристання інфoрмаційнo- кoмунікаційних технoлoгій, адже сучасний навчальний прoцес пoвинен бути напoвнений різними метoдами та засoбами, які б вивели йoгo на якіснo нoвий рівень і забезпечили максимальне засвoєння знань та oтримання вмінь.

Oтже, ствoрення електрoнних навчальних пoсібників у системі сучаснoї oсвіти, зoкрема у системі підгoтoвки кoмпетентнoгo спеціаліста, сьoгoдні є актуальним і неoбхідним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II  

 

 

Практичні аспекти впровадження інтерактивних  технологій  в навчальний процес

 

 

 

 

 

 

Реалізація завдання удосконалення освіти у вищому навчальному закладі    потребує впровадження інтерактивних методів навчання на всіх  етапах навчального процесу.

Основним видом навчальної роботи у ВНЗ є  лекція, яка створює фундаменттальну  базу знань студентів з кожної дисципліни, що передбачена навчальним  планом.

    Лекція дозволяє розв’язувати певні дидактичні завдання:

- передає нову інформацію;

- пояснює і впорядковує складні поняття, терміни;

- моделює процес розв’язання проблем;

- аналізує та показує зв’язки між різними ідеями, напрямками;

- вчить аналізувати інформацію, породжує ентузіазм і мотивацію до подальшого навчання.

   Сучасний рівень підготовки студентів орієнтує  викладача на перехід від педагогічного традиціоналізму до впровадження нових форм і методів проведення лекційного заняття. З цією метою доцільно  запроваджувати інтерактивні лекції замість традиційих,  які, як правило, мають суто інформаційний характер і побудовано переважно на творчій активності викладача, а не студента.

 

Інтерактивна лекція дозволяє поєднати керуючу роль викладача з високою активністю студентів на основі використання сучасних інтерактивних технологій.   Прикладом інтерактивної лекції є лекція на тему : «Очищення і сепарування сировини».

Викладання програмного матеріалу здійснюється шляхом активізації знань студентів як ретроспективних, що побудовані на базі міжпредметних зв'язків, так і новостворених, які студент отримує під час лекції за допомогою викладача та самостійного мислення.

   Особливостями інтерактивної лекції є активізація мислення і поведінки студентів, яка має довготривалий характер протягом всього лекційного часу; самостійність навчання та прийняття рішень студентами; постійна взаємодія викладача і студентів.

Перевагами інтерактивної лекції є можливість опрацювання великого масиву інформації, налагодження оперативного зворотного зв'язку зі студентами, інтенсифікації педагогічної праці, мобілізація мислення, знань та умінь студента, реалізація інтерактивних методів навчання, досягнення високих результатів навчальної діяльності.

Донесення програмного матеріалу до студентів здійснюється шляхом попереднього структурування матеріалу лекції та вибору найбільш доцільних методів його подання. Для цього використовують відповідні технології навчання як механізм реалізації певних методів навчання. Інноваційні технології побудовані на новітніх методах та засобах навчання, прийомах формування знань і навичок.

 

 

 Розробка та впровадження активних методів навчання урізноманітнює  і  форми лекцій, зокрема-застосування лекцій- візуалізації.

   Використання лекції-візуалізації  є мотивуючим механізмом спонукання пізнавального інтересу студентів. Даний вид лекції потребує особистого досвіду студента і створює передумови для формування їх суб'єктної позиції по відношенню до одержаних знань. Подібна форма лекційних занять виступає як орієнтована основа майбутньої самоосвітньої діяльності, наочно демонструє зразки роботи з інформацією, а також її корисність і раціональність у порівнянні з традиційно прийнятими формами.

Даний вид лекції є результатом нового використання дидактичного принципу наочності. Зміст даного принципу змінюється під впливом даних психолого-педагогічної науки, форм і методів активного навчання. Психологічні та педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє активізувати розумову діяльність, глибше проникати в сутність досліджуваних явищ, показує її зв'язок з творчими процесами прийняття рішень, підтверджує регулюючу роль образу в діяльності людини.

  Лекція - візуалізація навчає студентів перетворювати усну і письмову інформацію у візуальну форму, що формує в них професійне мислення за рахунок систематизації та виділення найбільш значущих, істотних елементів змісту навчання. Цей процес візуалізації є згортанням розумових змістів, включаючи різні види інформації, в наочний образ; будучи сприйнятий, цей образ, може бути розгорнутий і може служити опорою для розумових і практичних дій. Все вищевикладене створює передумови розвитку професійно-значущих якостей студента, наприклад, здатності структурувати, виділяти головне, кваліфіковано працювати зі схемами й таблицями.

    Дoсить результативними є лекціїї-візуалізація на   тему «Вирoбництвo спец кoмбікoрмів», « Сучасні технoлoгічні прийoми вирoбництва гранульoванoї  прoдукції»,  «Виробництво преміксів».

 

 

    На заняттях викoристoвуються  інтерактивні метoди навчання, різні фoрми та метoди активізації самoстійнoї та  рoзумoвoї діяльнoсті студентів, а саме: інтегрoвана бесіда-діалoг «Павутинка»,« Аукціoн думoк», «Незакінчене речення», «Мoзкoва атака», тренінг прoфесійнoї кoмунікативнoсті, твoрчі пoвідoмлення студентів, рoзгляд прoблемних, вирoбничих ситуацій, викoнання інтегрoваних завдань, рoбoта в малих групах, твoрчі пoвідoмлення студентів.

    З метoю  раціoнальнoгo викoристання часу на заняттях і для дoсягнення максимальнoгo ефекту  передбаченo викoристання структурнo-лoгічних схем  занять, презентаційнoгo матеріал у прoграмі Microsoft PowerPoint,   самoстійнoгo вивчення  студентами oкремих питань  з викoристанням oпoрних кoнспектів,електрoнних підручників та інтернет ресурсів, міжпредметних зв’язків ,  елементів мoдерації.

         Останнім часом в навчально-методичній та педагогічній літературі розкриваються нові інноваційні форми проведення лекцій,  однією із яких є –лекція- конференція.

   Лекція-конференція. Проводиться за схемою наукових конференцій. Складається із заздалегідь поставленої проблеми і системи доповідей (до10 -15 хвилин) по кожному питанню, що висвітлює проблему. При цьому виступ готується як логічно закінчений текст, який є результатом самостійної роботи студента. Функція викладача полягає у керуванні підготовкою таких доповідей. Під час лекції викладач може дещо узагальнити матеріал, допомогти "лектору-початківцю" з числа студентів, якщо йому не зовсім вдається відповісти на запитання аудиторії. Такий вид лекцій, з одного боку, значно підвищує роль самопідготовки, з іншого - дозволяє спонукати студентів до активного творчого процесу.

    Прикладом лекції –конфренції є заняття на тему: «Принципи побудови і варіанти організації технологічного процесу виробництва комбікормів».

 

 Пoставлену мету заняття реалізoванo на oснoві вдалoгo підбoру не тільки фoрми прoведення заняття – конференції, а й  пoєднання кoмплексу ефективних метoдів навчання, таких як: рoбoта в мікрo-групах з мoделюванням вирoбничoї ситуації, елементів рoльoвoї гри,  виступів – презентацій з підгoтoвкoю твoрчих випереджувальних завдань, реалізації міждисциплінарних зв’язків.

Впрoвадження іннoваційних метoдів, в тoму числі інфoрмаційнo-кoмунікативних, значнo пoліпшує якість презентації навчальнoгo матеріалу та ефективність йoгo засвoєння студентами, збагачує зміст oсвітньoгo прoцесу, підвищує мoтивацію дo вивчення дисципліни, ствoрює умoви для більш тіснoї співпраці між викладачами і студентами.

Підхід та впрoвадження іннoваційних технoлoгій дає змoгу гoтувати кoнкурентoспрoмoжних фахівців з висoким рівнем кваліфікації, який відпoвідає вимoгам сучаснoгo вирoбництва, з твoрчим мисленням та прагненням дo пoстійнoгo прoфесійнoгo вдoскoналення.

Досвід роботи показує , що дoсить ефективним засoбoм фoрмування кoмунікативнoї культури студентів на заняттях є демoнстрація  фрагментів навчальних відеoфільмів та відеороликів . Наприклад, демонстрація на занятті відео фрагменту «Летичівський КЗ» забезпечує більш глибоке осмислення вивчає мого матеріалу,   так як  реалістичні кoмунікативні ситуації рoзуміються студентами краще, oскільки  вoни     підкріплені візуальним відеo та аудіo oписoм технoлoгічнoгo прoцесу виробництва комбікормів.        

 Таким чинoм, з упевненістю мoжемo гoвoрити, щo впрoвадження в навчальний прoцес інтерактивних технoлoгій навчання має пoзитивні наслідки тoму, щo реалізується oсoбистіснo-зoрієнтoваний підхід дo навчання; фoрмуються уміння студентів самoстійнo здoбувати знання, oбирати неoбхідний матеріал, аналізувати, співставляти, oбирати гoлoвне; рoзвиваються навички  кoмп’ютернoї грамoтнoсті, підвищується  ефективність навчання та фoрмуються  прoфесійні кoмпетенції спеціаліста.

 

 

 

 

РОЗДІЛ III  

 

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

 

    Найпоширенішою формою організації  навчального процессу для відпрацьовування практичних вмінь  і навичок  у вищій школі є практичні заняття.  

Дидактика вищої школи практичні заняття кваліфікує як такі, що мають за першочергову мету поглиблене вивчення дисципліни, формування умінь і навичок застосування одержаних знань для вирішення практичних завдань.

Методика проведення практичного заняття органічно пов’язана зі специфікою навчальної дисципліни, із завданням, яке ставить перед студентами викладач. З цих же міркувань для кожного конкретного заняття викладач обирає ті методи, прийоми, які відповідають сучасній концепції вищої освіти .

    Пошуки нових типів занять, нових форм організації навчальної діяльності студентів, забезпечення новітніх вимог щодо змісту і функцій сучасного заняття створюють для викладачів- практиків значні труднощі, пов’язані з недостатньою адаптацією інноваційних технологій до вітчизняних умов, відсутністю необхідного навчально-методичного забезпечення. Отже – практичні заняття мають не тільки закріпити, поглибити теоретичні основи методики використання сучасних технологій у навчанні, вихованні, розвитку студентів , а й сформувати уміння їх практичного застосування. Перш за все це стосується технологій, які є специфічними для кожної окремої галузі. Стосовно дисциплін, що викладаю ,  то тут найчастіше застосовую   ситуативні та проектні технології.

Серед відомих інтерактивних технологій організації роботи на практичному занятті найбільш популярною у студентів виявилась група технологій кооперативного навчання та технології колективно-групового навчання.

Найефективнішими формами кооперативного навчання стали: «Робота в парах», «Кейс-метод», метод «Займи позицію», «Шкала думок», «Акваріум», «Рольова гра», «Коло ідей, «Метод проектів», «Карусель», «Дерево рішень».

 

 

Для прикладу розглянемо деякі із вище перерахованих методів: 

Предметом обговорення мають бути дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді. Порядок використання методу Розмістіть плакати у трьох протилежних кінцях  аудиторії. На першому з них має бути написано «Згоден», на другому — «Не згоден», на третьому — «Не можу визначитися». Як варіант, на аркушах можна тезою викласти протилежні позиції щодо проблеми: наприклад, «Традиційні технології виробництвіа необхідно залишати незмінними» і «Традиційні технології необхідно замінювати сучасними, прогресивними». У новостворених групах учасники-«однодумці» обговорюють свою позицію та добирають аргументи на її підтримку. На це та на підготовку її оприлюднення да ється лише кілька хвилин. Кожна група обирає спікера, який презентує позицію групи перед усіма учасниками. Інші члени групи також можуть висловлюватися. Вислухавши різні точки зору, запитайте, чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає перейти до іншого плакату? Якщо такі студенти є, варто попросити їх обґрунтувати причини свого переходу. Попросіть студентів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони. Під час проведення вправи необхідно дотримуватися таких правил:

◆ говорити по черзі, не переривати інших — одночасно говорить тільки одна людина;

◆ не сперечатися;

◆ не повторювати вже висловлені ідеї;

◆ переходити від одного до іншого плакату можна будь-коли, однак треба вміти пояснити причини зміни своєї позиції;

 ◆ вислуховувати аргументи й ідеї інших; бути готовим відповісти на запитання, які аргументи або ідеї вам сподобалися найбільше.

 

 Різновидом методу «Займи позицію» є метод «Шкала думок» та «Зміни позицію»

    «Шкала думок»  дає можливість учасникам більш гнучко представити свою індивідуальну позицію та висунути свої аргументи, не працюючи у визначеній групі. Це дуже важливе питання персонального вибору і висловлення позиції.

«Зміни позицію»  також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх студентів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання, тощо.

 

 

 

 

 

 

  «Неперервна шкала думок» (Континуум, Нескінченний ланцюжок) -одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в студентів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.  Розглядаю­чи полярні точки зору з проблеми, що дискутується, студенти: знайомляться з альтернативними позиціями, поглядами; прогнозують, які наслідки матиме та чи інша точка зору для
окремих людей чи політичних рішень; вчаться на практиці відстоювати свою позицію та вислуховувати думки інших; отримують додаткові знання з теми, що вивчається.

    «Коло ідей».  Цей метод є ефективним при вирішенні гострих суперечливих питань і корисним для створення списку ідей. Даний  метод дозволяє залучити всіх учасників до дискусії. Його належить використовувати, коли відбувається обговорення питання або виступають доповідачі від малих груп.

 

 Метою методу є залучення всіх  до обговорення поставленого питання. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає вичерпну інформацію з проблеми. Цей метод можна застосовувати й при створенні списку ідей. Попросіть кожного подавати лише одну ідею (по черзі). Цей метод є ефективним також під час вирішення гострих проблем. Попросіть студентів написати свою думку або ідею на аркуші паперу без імені. Вчитель збирає усі відповіді і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

 

 

 

 

 «Акваріум» - це метод структурованої загальногрупової дискусії.

     Після завершення «акваріумного» обговорення проводиться його критичний розгляд усією групою. Учасники дають оцінку тому, хто і як вів дискусію, чиї аргументи були більш переконливими.

 «Асоціативний кущ»- це один із  інтерактивних універсальних  методів навчання, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах заняття.

  На початку роботи викладач визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а студенти згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім –  другорядні.  Студент фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

  

 

 

    Метод «Інтерактивна дискусія».  Інтерактивна дискусія насправді є послідовним поєднанням кількох відомих методів, які застосовуються на її різних етапах для того, щоб всебічно розглянути проблему та залучити до її обговорення усіх учасників, залежно від їх рівня підготовки, здібностей, характеру, тощо.

Починається дискусія з вибору проблеми для обговорення. Проблема та її деталі мають бути добре відомі усім учасникам. Якщо викладач обирає специфічну тему, яка не в усіх деталях відома учасникам, він повинен подати коротку чітку інформацію про таке питання, (прослухати повідомлення).

Ви може також дати   випереджувальне завдання, знайти в різних джерелах якомога більшу інформацію по даному питанню напередодні обговорення.

Починаючи дискусію, ви маєте пересвідчитися, що учасники володіють інформацією. Формулювати тему дискусії потрібно так, щоб вкласти в неї очевидну контроверсію (суперечливість) та спонукати учасників до суперечки.

 

 

«Робота в парах».

  Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі студенти отримують можливість говорити, висловлюватись.  Робота в парах  дає студентам час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед аудиторією. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:

- обговорити завдання;

- зробити аналіз чи редагування письмової відповіді одне в одного;

- проаналізувати разом проблему, вправу;

- протестувати її оцінити одне одного;

- дати відповіді на запитання викладача.

 

 

 «Робота в группах».

  Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

  Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.

     Слід зазначити, що інтерактивні методи навчання застосовуються на різних етапах заняття:

 

 

Значно підвищується особистісна роль викладача - він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і проведенням занять  за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях ,  вміння переглянути і перебудувати свою роботу з  студентами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

     Сучасне життя потребує активної творчої особистості, тому інтерактивні  технології  навчання відіграють важливу роль у навчально-виховному процесі. Їхня перевага полягає в тому, що студенти  свідомо засвоюють навчальний матеріал, займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань.

     Слід зазначити, що інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований, очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми  стимулюють процес пізнання,   розумові й навчальні умови та процедури, за допомогою яких досягають запланованих результатів.

Інтерактивні  технології навчання допомагають мені як викладачу вирішувати одночасно кілька завдань: розвивати комунікативні вміння й навички;  встановлювати емоційний контакт між студентами; забезпечувати виховне завдання; вчити  працювати в команді й прислухатися до думки своїх одногрупників.

      Таким чином, використання інтерактивних занять  дає змогу:  підвищити ефективність занять,  інтересу студентів до майбутньої професійної діяльності;  розвивати комунікативні навички та вміння,  емоційні контакти між студентами  (вміння жити в діалоговому середовищі;  розуміння, що таке діалог і навіщо він потрібен);  формувати аналітичні здібності, відповідальне відношення до власних вчинків  (здатність критично мислити;  вміння робити обґрунтовані висновки; вміння вирішувати проблеми і конфлікти; ухвалювати рішення і нести відповідальність за них); навички планування  (здатність прогнозувати і проектувати своє майбутнє);  навички самоконтролю та самооцінки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав, 2004.

2. Інтерактивні методи навчання: навч. Посібник / (П.Шевчук, П. Фенрих).- Щецін: WSAP,2995.-с.7-23.

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково- методичний посібник /О.І. Пометун, А.В. Пироженко-К.: А.С.К., 2004.-с.8-24.

4. Комар О.А.Нове покоління обирає інтерактивні технології навчання/ Підготовка педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах у контексті процесів глобалізації: Матеріали Всеукраїнської наук.- метод.конф.:м.Умань,17-18 листопада 2005р./ Ред.. кол. Н.С.Побірченко (гол.ред.) та ін.-К.; Міленіум,2005.-212с.

5. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.

6. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002.-437с.

7. Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей. – 2016.—Режим доступу:http://www.refs.in.ua/m-kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih-metodiv-navchannya.html.

 

8. Інтерактивні технології навчання // Україномовні реферати.—Режим доступу: http://www.refotext.com/referat-text-16587-1.html.