Досвід Європи для України

Засідання шкільного євроклубу «Досвід Європи для України»

Мета:

• ознайомити учнів з реаліями політичного життя країни, а саме створення громад в Україні та досвідом громад у Європі;
• надати учнівської молоді можливість через навчання та безпосередню практику набути досвіду соціальної активності, яка спричиняється до демократичних змін у житті місцевої громади;
• формування в учнів громадянської компетентності та правової культури

Вчитель.  

  В Україні сьогодні відбувається процес децентралізації влади – реформа, яка передбачає передачу більших повноважень і ресурсів на рівень територіальних громад і має визначальний вплив на політичну, адміністративну, фінансову та інші сфери, в тому числі і освітню.

     Основними цілями децентралізації в Україні є: отримання жителями громад якісних та наближено до місця проживання соціальних ,адміністративних та комунальних послуг; надання громадам у розпорядження ресурси – землю, встановлення місцевих податків і зборів; стимулювання економічного розвитку і залучення інвестицій в громади для створення нових робочих місць; наділення невеликих громад можливостями для об’єднання фінансових, майнових та інтелектуальних ресурсів для покращення якості послуг і удосконалення місцевої інфраструктури; розв’язання однієї з важливих проблем, що існують сьогодні – надмірна подрібненість територіальних громад, шляхом їх об’єднання; посилення впливу громади на прийняття рішень, планування розвитку та формування бюджету на місцевому рівні.

Що таке громада?

Відповіді учнів записуємо на дошці.

Громада – це ( матеріали підручника «Мистецтво жити в громаді» Нова Доба, Львів ЗУКЦ, 2008)

Громада — це об’єднання людей, які проживають в одній географічній місцевості, мають спільні інтереси та завдання. громада скріплена взаємозв’язками й має власну структуру, що забезпечує її стабільність, стійкість і розвиток. Громаду характеризують також соціальні дії, соціальні відносини, соціальні цінності та норми.

Питання для обміркування

Чи вважаєте ви себе членом певної громади? Відповідь аргументуйте.

Люди об’єднуються у громади, ідентифікуючи себе зі своєю «малою батьківщиною», територіальною громадою.

     Територіальна громада є добровільним об’єднанням, до якого належать усі мешканці, незалежно від віку чи інших ознак. Членом територіальної громади людина стає за народженням у відповідному населеному пункті або в разі прибуття до нього на проживання. При цьому не може бути жодних обмежень за ознаками громадянства, національності, соціального стану тощо. Водночас брати участь у вирішенні справ громади в повному обсязі можуть лише громадяни України, які досягли 18 років. Саме вони набувають права обирати представницькі органи місцевого самоврядування (відповідні ради) і сільського, селищного або міського голову, мають право голосу на місцевих референдумах і на зборах громадян за місцем проживання. Місцеве самоврядування є одним з головних елементів розвитку демократії. Воно має форму реалізації публічної влади, відмінну від державної, і втілює місцеві інтереси територіальних громад.

    Місцеве самоврядування відрізняється від інших форм здійснення публічної влади своїми інститутами, формами діяльності, повноваженнями, правовим захистом і відповідальністю. Найважливіше джерело права про місцеве самоврядування для країн Європи — Європейська хартія місцевого самоврядування, ухвалена Радою Європи в 1985 р. Цей міжнародний документ запроваджує міжнародні стандарти для регулювання та гарантування прав органів місцевої влади, утверджує єдині принципи місцевого самоврядування. Вступивши до Ради Європи в листопаді 1995 р., Україна визнала положення Хартії як міжнародно-правовий стандарт розвитку місцевого самоврядування на своїй території.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової; організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах визначених повноважень; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Перевагами місцевого самоврядування є знання першочергових проблем, що потребують вирішення, розпорядження спільним бюджетом.

Завдяки громаді людина входить у життя суспільства й виконує в ньому певні соціальні ролі та функції, забезпечує реалізацію своїх інтересів. Людина може належати до декількох громад. У громаді людина формує систему цінностей і ставлень до питань соціального життя, вчиться їх вирішувати разом з іншими членами громади. Саме у громаді людина формує громадську ідентичність і почуття відповідальності за спільну справу. Громада розв’язує конкретні проблеми, такі як транспортні, екологічні, проблеми дозвілля, освіти тощо. Вона забезпечує здійснення демократії на місцевому рівні. Лише коли людина може організувати співжиття у своєму будинку, на своїй вулиці, у своєму районі, селі чи місті на принципах рівності, свободи, участі, відповідальності та інших, може йти мова про демократизацію всього суспільства.

Вчитель  Європейський і світовий досвід свідчать, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватися виключно на місцевому рівні. Децентралізація передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на найближчий для людей рівень – від центральних державних структур органам місцевого самоврядування – безпосередньо громадам, а також забезпечити їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати. Запроваджується відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – відповідальність за законність.

Вчитель У світі не існує жодної універсальної моделі чи методології, яку б можна в повному обсязі і без змін застосувати в Україні. Різні історичні умови розвитку сприяли формуванню декількох моделей організації місцевого самоврядування, специфічними ознаками яких є типи та форми взаємовідносин органів місцевого самоврядування з органами державної влади. На разі в європейських країнах виділяють три основні моделі місцевого самоврядування, які склалися під час муніципальних реформ, а саме: англосаксонська, континентальна, змішана.

Презентація «Досвід європейських громад»

 

В організації місцевої публічної влади Франція пішла шляхом децентралізації. До 1980 року це була досить централізована держава, проте проведені реформи створили умови для децентралізації влади та демократизації системи публічної адміністрації. Впродовж 1982 – 1986 років у Франції було прийнято більше 40-ка законів, спрямованих на децентралізацію. Однією з головних цілей реформи була модернізація адміністративної системи через підвищення її здатності відповідати щоденним потребам населення і сприяти реалізації місцевих проектів економічного розвитку [12, с. 109]. Останній етап реформи, був здійснений шляхом внесення змін до Конституції Французької Республіки конституційним законом від 28.03.2003. Відповідно до нього, головним суб’єктом місцевої публічної влади визнано «територіальні колективи» – комуни (громади), департаменти, регіони, колективи з особливим статусом і заморські колективи. Територіальні колективи Основні ознаки, що притаманні децентралізації в європейських країнах Демократизація шляхом розвитку місцевої та регіональної автономії Максимально ефективне вирішення місцевих проблем Свобода через місцеву та регіональну автономію Забезпечення культурної, мовної та етнічної різноманітності Економічна конкуренція між місцевим та регіональним рівнями мають право приймати рішення у межах компетенції, що може бути надана їм на відповідному рівні. При дотриманні передбачених законом умов територіальні колективи вільно управляються виборними радами і володіють регламентарною владою при здійсненні своєї компетенції.

Результатом проведення реформування публічної влади в Італії стало формування трирівневої системи організації влади в країні: регіон – провінція – комуна. Видатки на забезпечення функціонування освіти, охорони здоров’я, транспортних мереж, цивільної авіації, надання адміністративних послуг для промисловості та бізнесу зосереджені у регіональних бюджетах [2, с. 134]. Як свідчить практика, італійська модель державного будівництва виявилася досить дієвою та сприяла підвищенню ефективності використання бюджетних фондів, якості надання публічних послуг, зростанню економічної активності на регіональному рівні

 

 

Європейський і світовий досвід свідчать, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватися виключно на місцевому рівні. Децентралізація передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на найближчий для людей рівень – від центральних державних структур органам місцевого самоврядування – безпосередньо громадам, а також забезпечити їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати. Запроваджується відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – відповідальність за законність/

Що ми можемо зробити для своєї громади?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Основними шляхами впровадження реформ з децентралізації в Україні є: розмежування повноважень, прав та обов’язків різних рівнів влади відповідно до сутності правової, демократичної держави та громадянського суспільства, що дозволить досягти балансу інтересів у системі публічних

відносин; розробка та реалізація ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення рівномірного місцевого і регіонального розвитку; забезпечення втілення принципу субсидіарності як способу подолання конфлікту інтересів між місцевими органами виконавчої влади та органам

 

місцевого самоврядування; забезпечення розширення прав територіальних громад щодо вирішення проблем їх життєзабезпечення;

9. Необхідними кроками для здійснення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на законодавчому та практичному рівнях мають стати: запровадження трирівневої системи

адміністративно-територіального устрою України (область, район, громада – із забезпеченням спроможності місцевого самоврядування); передача функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня; розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень; чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь у розподілі загальнодержавних податків; ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з

контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями.