Довідка за підсумками класно-узагальнюючого контролю «Адаптація та рівень підготовленості учнів 5 класу

Особливості викладання навчальних дисциплін в 5 класі НУШ. Адаптація  та  рівень  підготовленості  учнів  5  класу до  навчання  у  школі  ІІ  ступеня

Головна мета НУШ– створити школу, в якій  буде приємно навчатись і яка даватиме  учням не тільки знання, як це  відбувається зараз, а й уміння  застосовувати їх у повсякденному житті.

 Це школа, до якої приємно ходити  учням. Тут прислухаються до їхньої  думки, вчать критично мислити, не  боятись висловлювати власну думку та  бути відповідальними громадянами.

    Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

 Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

     Варто також запропонувати дітям навчальний контент, який буде їх дивувати й викликати зацікавлення та бажання заглибитися в тему. Сьогоднішні інформаційні та технічні можливості відкривають учителю необмежене поле креативу. Наприклад, можна створити на вашому ресурсі “секретну кімнату”, де будуть зберігатися відео чи картинки з вашого предмету, що вражають.

Після проведення уроків в інтерактивному режимі пропонуються завдання, що вимагають творчого переосмислення вивченого матеріалу: написати твір – мініатюру чи есе на тему, скласти сенкан, висловити свою точку зору з проблеми, провести експеримент.

 Домашні завдання також можуть бути цікавими та нестандартними – закодувати своє ім’я чи певну фразу за допомогою іконок чи емодзі, пригадати та описати (візуалізувати) щось важливе, але забуте з певних причин, почути своє серце – протягом тижня спостерігати за своїми бажаннями й емоціями, проаналізувати свій вибір протягом тижня й результати цього вибору, порахувати, як часто діти роблять собі приємності (їдять смаколики, доглядають за собою тощо).

       Освітній процес Нової української школи спрямований на демократизацію стосунків між усіма учасниками освітнього процесу (батьками, учителями, здобувачами освіти).

    Вивчення  питання    адаптації  та  рівня  підготовленості  учнів  до  навчання  у  школі  ІІ  ступеня; формування  та  розвиток  пізнавальних  інтересів   учнів;  запровадження  учителями  диференційованого  підходу  у  навчанні;  система  роботи  вчителів  зі  здібними  учнями  та  тими,  що  потребують  педагогічної  підтримки; вивчення  особливостей  методики  викладання  навчальних  предметів,  системи  опитування  та  оцінювання  учнів.

    Дана  робота  здійснювалась  через  спостереження,  співбесіду  з  учнями  та  вчителями,  порівняльний  моніторинг  рівня  навчальних  досягнень  учнів  за  минулий  навчальний  рік  та  у  5  класі,  дослідження  дотримання  принципу  індивідуалізації   навчання  на  основі  особистісно-зорієнтованих  методик, вивчення  рівня  інтелектуального  розвитку  учнів,  спостереження  за  дотриманням  методичних  вимог  при  викладанні  навчальних  предметів.

     В  5  класі  навчається  9  учнів. У  ході   класно-узагальнюючого  контролю  були  відвідані  уроки  з  основних  предметів,  проаналізовані  контрольні  роботи. Слід відмітити, що за рішенням педагогічної ради учні 5 класу протягом вересня не оцінювалися. Відвідані  уроки  показали,  що  рівень  підготовленості  не  у  всіх  учнів  5-го класу    відповідає   навчальним  програмам.

    Учителі,  які  викладають  у  даному  класі, відзначають,  що  у  3  учнів  не  сформовані  навички  письма (спостерігається  пропуск  букв при списуванні,  вживання  одних  букв  замість інших,  погана  каліграфія,  не  знають  таблицю  множення, низький рівень навиків  читання.  У  цих  учнів  занижена  мотивація  до  навчання.  Деякі  учні  не  привчені  своєчасно  готувати  домашні  завдання  через  недостатній  контроль  з  боку  батьків,  ця  причина   вказує  на  прогалини  в  знаннях  з  основних  навчальних  предметів.  На  уроках  учні  не  активні.

    Відвідані  уроки  показали,  що  вчителі-предметники  (Гаврилюк  В.В.,  Пташнік А.В., Мальчик Д.М., Сокиран В.М., Березовська С.В.)   будують  уроки  грамотно,  уроки  проходять  в  атмосфері  взаємоповаги,  взаєморозуміння  та  співпраці  вчителів  і  учнів,  урізноманітнюються  методики  навчання,  враховуються  методика  особистісно-зорієнтованого  навчання,  проводяться  індивідуальні  консультації  для  окремих  учнів.  Учителі  дотримуються  методичних  рекомендацій  щодо  викладання  предметів,  навчальні  програми  виконуються  відповідно  до  календарно-  тематичного  планування.

Шкільним практичним психологом  Гнидюк  О.М. і соціальним педагогом   Гнидюк О.М. проводилось дослідження  з метою визначення рівня адаптації дитини та вибору адекватних засобів психолого-педагогічної  допомоги  щодо попередження розвитку психоемоційних і соматичних розладів.

Для досягнення цієї мети були поставлені завдання:

 - об'єднання зусиль усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, зацікавлених в успішному навчанні й повноцінному розвитку п’ятикласників;

 - координація дій із подолання труднощів протягом адаптаційного періоду учнів 5-х класів, вчителів;

- спостереження психолога за мікрокліматом у класному колективі,стилем спілкування учнів з учителем,та одни з одним.

 - колективна розробка заходів корекційного характеру в педагогічному та психологічному аспектах з усунення причин труднощів адаптації.

Дослідження  процесу адаптації  п`ятикласників за допомогою психодіагностичних методик:

•    Методика «Бесіда  про школу» (Т.А.Нежнова);
•    Тест шкільної зрілості (Керна-Йірасика);
•    Методика  мотивації до навчання (О.Ануфрієва,С.Костроміної);
•    Тест на дослідження шкільної тривожності(Філіпса);

            За результатами проведеного дослідження учнів 5 класу виявлено, що 78 % учнів перебувають в зоні адаптації (високий рівень), 22 %  в зоні неповної адаптації (середній рівень) Боднар Катерина,Синявська Дарина, 0% -неадаптовані (низький рівень).

          За результатами теста шкільної зрілості  тест А.Керна-Я.Йєрасика  показав що 50% учнів мають високий рівень,50% -середній рівень готовності до навчання.

          В результаті вивчення шкільної мотивації за методикою О.Ануфрієва і С.Костроміної були отримані наступні дані: загальний рівень шкільної мотивації в класі.

Такі діти мають пізнавальний мотив, прагнуть найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко дотримуються всіх указівок учителя, сумлінні й відповідальні, засмучуються через незадовільні оцінки.

ІІ рівень шкільної мотивації виявлено в 34 % учнів.

   Боднар Назар, Рочняк Віталіна, Попович Анна.

 Такі показники має більшість учнів, які успішно можуть упоратися з навчальною діяльністю. Ці діти виявляють меншу залежність від суворих вимог і норм. Подібний рівень мотивації є середньою нормою

ІІІ рівень мотивації виявлено у  33 % учнів.

Синявська Дарина.,Боднар Катерина.,Процюк Юлія.

 У цих учнів позитивне ставлення до школи, але школа цікавить таких дітей здебільшого позаурочною діяльністю. Такі діти досить добре почуваються в школі, однак відвідують її переважно заради спілкування з друзями та вчителями. Їм подобається почуватися учнями, мати гарний портфель (рюкзак), ручки, зошити. Пізнавальні мотиви в таких дітей сформовані меншою мірою, тому навчальний процес їх цікавить недостатньо.

IV рівень шкільної мотивації виявлено в  0 % учнів

 Такі діти мають низьку шкільну мотивацію. Ці діти відвідують школу неохоче, пропускають заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, граються, бешкетують. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності. Нестійко адаптуються до навчання.

V рівень шкільної мотивації виявлено в  0 % учнів

 У таких діток негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі діти зазнають серйозних труднощів у навчанні: вони не здатні впоратися з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Вони досить часто сприймають школу як вороже середовище, перебування в якому є для них нестерпним. Також такі учні можуть поводитися агресивно, відмовлятися від виконання завдань, дотримання певних норм і правил. Часто такі школярі страждають на нервово-психічні порушення.

    Враховуючи  підсумки  класно-узагальнюючого  контролю  «Наступність у навчанні: адаптація   учнів  5  класу  до  навчання  у  школі  ІІ  ступеня»,  можна  зробити  висновок,  що  освітній  процес  у  5  класі  проводиться  на  належному  рівні.  Адаптаційний  процес  у  більшості  учнів  завершено,  але  ще  спостерігаються деякі  труднощі  в  організації  навчальної  діяльності  окремих  учнів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1.Класному керівнику:

- сприяти формуванню ставлення до себе, як до школяра, мотивувати високу навчальну активність;

- працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

- пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення);

- уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

2. Вчителям, які викладають у 5-му класі:

- забезпечуйте систематичне повторення;

- уникайте перевантаження дітей;.

- заохочуйте і знаходьте шляхи підвищення мотивації до навчання у слабких учнів;

-   пам’ятайте, що немає позитивних чи негативних учнів, є бажання знайти конструктивний підхід до взаємодії;

-   уникайте критики учня при свідках, не порівнюйте роботу з роботами інших учнів ( краще порівнюйте з попередніми роботами).

3.Практичному психологу:

- продовжувати здійснювати супровід п’ятикласників ;

- проводити розвивальну, корекційну, просвітницьку роботу;

- проводити консультативну та просвітницьку роботу з батьками, надати рекомендації щодо того, як краще підтримувати дітей в період адаптації.