Драма-феєрія «Лісова пісня». Оригінальність жанру.

Фольклорно-міфологічна і філософська основа твору.
Авторська рецепція українських міфів.
Це незвичайна драма, це не тільки драма-поема, драма- пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.
Л.І. Міщенко
Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в
якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.
Драма –феєрія - п’єса з казковофантастичним сюжетом і персонажами.
Особливі ознаки драматичної поеми:
-
в основі її переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей тапоглядів;
- тяжіння до філософської узагальненості, символіки, міфологічності;- ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовується афоризмом;
- присутні ліричність, емоційність, навіяні посвятами, ремарками,монологами, поетичними прологами.

У "Лісовій пісні" виступають два світи:
світ природи з її фантастичними істотами
реальний світ з постаттями людей

Боротьба за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьба проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності.
Міфологічна істота , має вигляд розхристаного хлопця з
міцними руками, що спроможні руйнувати скелі та здійматити бурю в лісі та на річці.
Загублені діти, які не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів: цього і того.
Такими межами вважалися
"лихі місця": цвинтарі, перехрестя доріг, болота. У народі вірили,
що на Троїцькі святки потерчата літали у вигляді птаха і просили
собі хрещення криками: «Христу,
Христу!»
Русалки - це переважно духи померлих дівчат, які пішли з життя передчасно. Русалка — один із найколоритніших персонажів української
демонології, уособлення небезпечної водяної стихії.
Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли
сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть
своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат,
затягують їх у воду і залоскочують. Подекуди
побутувала думка, що Русалкою ставали люди, що помирали на так званий Русалчин великдень.

Водяник- втілення водяної стихії в образі водяного царя.
Уявлявся в образі старого довгобородого діда, який панує над русалками.

Лісовик - дух лісу, дикий чоловік, пастух, який випасає лісову худобу (чугайстер, Пан).
Мавка — казкова постать, витвір народної фантазії. Поетеса взяла її зі слов'янської міфології. Лісова дівчина
красива як ззовні, так і всередині, тобто
її зовнішня краса перебуває у гармонії з внутрішнім світом і змінюється відповідно до переживань дівчини.

Перелесник - літаючий дух, який заманює жінок і дівчат, кохається з ними вночі й забирає силу та вроду. Уявлявся в образі
гарного, палкого юнака з «буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима», як писала Леся Українка.
Куць- ( «куций»- чорт) - істота, вкрита чорною шерстю, з
рогами, хвостом і копитами. Він міг насилати хворобу, викрадати і зводити дівчат, підміняти нехрещених людських дітей. Обереги від чорта: хрест, молитва, «священні» речі, «магічне» коло.
Злидні (нещастя)- міфічні істоти української
емонології, що є уособленням недолі, біди.
Вовкулака – в українській міфології це людина-перевертень, що має надприродну здатність
перевтілюватися у вовка. Це напівфантастична істота, людина у вовчому вигляді.
Вважалося, що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими.
Домашнє завдання
Цитатна характеристика Мавки та Лукаша