"Дружимо з природою"

Дружимо з природою.

Молодша група

МЕТА: Закріпити знання дітей про зиму, її ознаки. Продовжувати розвивати 

   Окомір під час викладання предметів визначеного розміру, закріпити 

   поняття більшого, меншого.

   Виховувати любов до рідної природи, турботливе ставлення до рослин та

   птахів лісу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

 - Діти, подивіться скільки гостей сьогодні прийшло до нас. Давайте привітаємось.

 - Діти, послухайте вірш, який я прочитаю.

 - Я весела білолиця –

я зима, я – чарівниця.

Рукавом поведу –

Кучугуру намету.

Закрутила завірюха

І щипає ніс та вуха.

Нумо, швидше, малюки,

Одягайте кожухи!

Сніг літає і літає,

Землю килимком пухким

Укриває залюбки!

 - Діти, про яку пору року йдеться мова?

 - Так про зиму.

 - Як кажеться про зиму?

 - Вона чарівниця, захоче дуне буде завірюха. А в що завжди одягнена Зима – чарівниця?

 - Так, у білу сукню, на голові у неї корона, і довга-довга біла накидка.

 - А за що вам, діти, подобається пора року - зима?

 - Так, взимку можна кататися на санчатах, лижах, ковзанах. Можна ліпити сніжки і гратися в них, ще можна ліпити снігову бабу. А ще взимку завжди приходить новорічне свято з Дідом Морозом і Снігуронькою. Діти, а ви хочете помандрувати разом зі мною?

 - Ось сьогодні ми підемо з вами до лісу, де вже побувала зима – чарівниця, і помилуємося чарівним лісом. Але як треба поводитися у лісі?

 - Так, не можна кричати, бігати, ламати гілочок дерев, бо злякаєте звірів. Не можна відходити далеко від мене, тому що можна заблукати.

 - Ой, як тут гарно! Скільки багато різних дерев. Ялинки стоять зелененькі, високі і маленькі. Бачите як прикрасила дерева чарівниця-зима? Чим вона прикрасила?

 - Сніжком. Який сніжок? Доторкніться.

 - Так, м’якенький, біленький, пухнастий.

 - Діти, вам подобається в чарівному лісі?

Прилітає сорока:

Скре-скре-скре.

Вертихвістка прилетіла,

На дереві зверху сіла.

І скрекоче білобока,

Щось повідомити нам хоче.

Сорока: Ой, у лісі наче свято –

                Так, прийшло гостей багато.

                А мені летіти треба,

                Бо у мене справ багато:

                Горобинку поклювати

                І зерняток назбирати.

               Скре-скре-скре!

 - Діти, ось сорока полетіла, але у лісі залишилося багато подружок-пташок. Ви хочете їх бачити?

 - Зараз я загадаю вам загадки, якщо ви їх відгадаєте, то дізнаєтесь друзів сороки – лісових пташок.

Пташка невелика

В неї білі щічки

Сірі лапки, чорна шийка,

Фартушок жовтенький

Голосок тоненький

А це пташка невеличка

Називається ...

                        (Синичка)

 - Так, молодці, це синичка. Подивіться, яка вона красива. Які в неї щічка, шийка. Фартушок жовтенький. Слухайте наступну загадку.

За вікном летить сніжок,

Піднялося віхало

Але бачу я пташок

Що сидить під стріхою

Чив-чив-чив і чив-чив-чив!

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці,

Звуть, діти ...

                          (Горобці)

 - Так, молодці, ці пташки горобці.

 - Діти, горобець пташка велика чи маленька?

 - Як, Юля, називається пташка?

 - Горобець.

 - Слухайте ще загадку:

А це ж маленькі пташки,

Червоні грудки в них

Вони з тайги принесли,

Пухнатий, білий сніг.

                             (Снігурі)

 - Хто це?

 - Так, снігурі. Подивіться, яка в снігура червона грудка. Де сидять пташки?

 - Вгорі. Діти. А що полюбляють їсти пташки?

 - Так, комашок, черв’ячків. Але зараз на вулиці зима. Їм нічого їсти! Що треба робити?

 - Треба повісити годівнички, насипати туди зерняток, крихт хліба. Щоб пташкам було що їсти. Ось ми підемо на прогулянку і собі на майданчику повісимо годівничку.

 - Діти. А кого це ми бачимо у лісі?

 - Так, сніговичка. Ой, подивіться який він сумний. Давайте запитаємо, що трапилось?

 - Діти, сніговичок каже, що у нього був друг, але його вночі хтось розвалив, і йому тепер самому сумно.

 - Не засмучуйся, сніговичок, зараз ми з дітьми тобі допоможемо.

 - Діти, що це?

 - Так, це круги. Які вони за величиною? Великі чи маленькі?

 - Діти. Який будемо спочатку виставляти круг?

 - Так, великий, бо це тулуб сніговичка. А потім маленький. Іди, Катя, вистав нам. Ще у нашого сніговичка є ручки. І на голову ми одягнемо відро.

 - Діти, хто це в нас?

 - Так, сніговичок. Дякую вам, діти. Молодці.

Знов прилітає сорока.

Скре-скре-скре!

По лісок я гуляла,

Горобин очку шукала,

Та її  я не знайшла.

По допомогу до вас прийшла

А чи вміють малята

Горобинку малювати?

 - Не сумуй, сороко – білобоко, ми тобі допоможемо. У нас є зображення лісу, але горобинки тут не видно, ми всі разом намалюємо горобинку, щоб було що пташкам клювати і горобчикам і синичкам, і снігурам, і сорокам, щоб всім птахам було легше зиму перезимувати.

 - Діти, але ми з вами вже колись малювали горобинку

 - Ягідки у горобинки маленькі, червоного кольору. Але ми зараз у лісі і в нас немає пензликів, але є пальчики. Ось сьогодні ми і будемо малювати горобинку пальчиком. Дивіться, спочатку я вмочую пальчик у червону фарбу і потім малюю, ось так. Бачите в мене вийшли ягідки горобинки. Але ягідок треба намалювати багато.

Діти по черзі малюють ягідки.

 - Ось, дивись, сорока, які гарні ягідки намалювали.

 - Діти, сорока вам дуже дякує. І за те, що ви їй допомогли, вона теж хоче пригостити вас цукерками.