Дудлінг, зентангл та інші засоби візуалізації для забезпечення ефективності навчання у дітей та профілактика професійного вигоряння в учителів.

Про матеріал

В новітніх технологіях , які пропонується використовувати в освітньому процесі, візуалізація, як метод займає значне місце : скрайбінг, скетчноутінг, інтелект-карти та інші інструменти. Для переважної більшості вчителів ,ці методи не є “ані велосипедом, ані колесом". Вони відомі нам під іншими назвами. Особисто для мене найбільш цікавими та прийнятними є “дудлінг" та “зентангл" з огляду на моє хобі та мої особистісні вподобання. Ці “англіїзми" можна замінити термінами “медитативне письмо" ,"графічний малюнок",ба навіть з деякою натяжкою “опорна схема". Медитативне письмо, медитативний малюнок - поняття більш нам знайомі та прийнятні. Хоча звичайно дещо напружує слово- медитативний. Та й це не біда. Звернімося до термінологічного словничка.

Виявилося, що синонімами до цього терміну є роздум (стан заглиблення у думки), розмисел, роздума, розрада, розсуд, інколи — вагання.

Асоціативним рядом до слова “медитація “ виступають спокій, розслаблення, заспокоєння, тиша.

Отже, поняття “медитація" можемо тлумачити, як стан свідомої роботи розуму, який дозволяє розслабитись і заспокоїтись.

Відповідно, медитативне письмо потрібне для того , щоб записати і запам'ятати все, про що ми роздумували почувши, відчувши, побачивши та зрозумівши (інтуїтивно) , в залежності від того , кого в нашій особистості більше "візуаліста" , "аудіаліста", "кінестетика "чи "інтуїта".

На просторах Інтернету вже активно почало використовуватись слово “дудлити","задудлити","надудлити" в зовсім іншому , відмінному для носіїв української мови значенні.Сподіваюсь ви розумієте про що я ?

Тепер дудлити означає- писати закорлючками, каракулями, що повторюючись створюють візерунки, "задудлити" - якщо хочете, законспектувати символами, а "надудлити" - створити картинку . Звичайно, це мій довільний переклад.

В своєму особистому житті я використовую “медитативне письмо" давно, створюючи картини. Правда , там , поза школою , жанр в якому я працюю називається “символічним сюрреалізмом". Пропоную до вашої уваги декілька робіт , для кращого розуміння того, чому саме про дудлінг в основному, я хотіла вас повідомити.

Як вчитель , якому небайдужі всі новації “ НУШ ", я спробувала застосувати методику “дудлінгу" під час уроків історії. Звичайно, я і раніше заохочувала дітей ло конспектування за допомогою графічних символів , схем та таблиць.

Настав день “Д".За допомогою дудлінгу ми створювали герби сім'ї у 5 класі, 6 клас задудлив головні заняття трипільців ,у 7-му ми запамятовували назви та місця розташування варварських королівств, 8 клас (О жах!) задудлив просто у контурній карті наукові та технічні відкриття,10 - на уроці громадянської освіти усвідомлював в чому відмінності самоідентифікації та самореалізації ,а (моя гордість! ) дехто з учнів 11 класу для уроку-конференції на тему"Зміна статусу жінки в образі війни", підготувавши презентації на слайдах використав елементи дудлінгу. Доречно це було чи ні з точки зору класичної методики- важко сказати. Це було цікаво , несподівано, вбивало рутину,заохочувало дітей до пізнання,особлито з низькою самооцінкою, створювало ситуацію успіху

Переважній більшості дітей цей метод сподобався. Тим більше, що ми працювали з кольором, а в оздоровлюючих властивостях арт-терапії вже ніхто немає сумнівів . Деякі вчителі пропонують дудлити під час уроку в записничках, ми робили це просто в зошитах . На мою думку це є більш доречним і якщо дотримуватись інших вимог , наприклад, попередньо занотувавши в звичайному режимі дату, назву теми та план роботи, учнівський зошит зберігає своє призначення, є охайним , цікавим та корисним. Я ще не вирішила чи будемо ми всім класом дудлити на кожному уроці, але тим , хто захоче це робити самостійно , я точно не буду забороняти. Дехто з учнів вирішив попрацювати в цій техніці і вдома, вочевидь ,зацікавившись таким чудернацьким способом фіксації інформації. Роботи потрібно було оцінити. Тому, продовживши пошуки в цьому напрямку , я дізналась , що є “зентангл".

Тепер я вже зрозуміла, що “нічого не розумію". Якщо коротко,то це збірний малюнок. Ми зібрали ці роботи в одну-нам сподобалось , хоча я звичайно розумію , що це не “зентангл “ в класичному розумінні.

Для вчителів ці техніки можуть стати в пригоді (і стають до речі під час нарад, наприклад) засобом профілактики вигоряння. Саме профілактичною роботою ми зараз з вами і займемося . Матеріали потрібні для “усвідомленої роботи"- найпростіші- аркуші та різнокольорові писачки. На аркуші можна видрукувати першу літеру вашого імені. Вона все ж таки повинна буде проглядати з-під вашого малюнка. Оскільки ви мабуть вперше виконуєте таку вправу - почнемо разом. Навколо вашої літери ви можете виписати , будь-які елементи, символи , в тому числі і літери і смайли які будуть ілюструвати ваші душевні переживання в моменти емоційного підйому , щастя і радості. Порада перша така: вони весь час повторюються і весь час трохи змінюються. Друга: не треба економити аркуш, давайте собі волю , літери ніби друковані, об`ємні і без розривів, ніби ховаються одна за другу. Це може бути ваше ім'я, ім'я дитини чи коханої людини,а раптом- назва закладу де ви працюєте. Для широкого асортименту смайлів існує проста табличка смайлів.

Висновок. Сучасний учень спілкується з навколишнім світом в темпі , що визначається рівнем розвитку комп'ютерних технологій. Цей процес потребує наявності певних навичок, тому що сьогодні письмові тексти все більше поступаються місцем текстам візуальним. Візуальний потік є для сучасної дитини основним джерелом формування особистісної картини навколишнього навколишнього світу, де все змінюється зі швидкістю відеокліпу.

Тому вміння малювати «каракулі» або дудлити, на сьогоднішній день, є одним із ефективних методів, що допомагає вирішувати проблеми.

Дудлінґ не потребує дорогого художнього приладдя, спеціальної освіти, художніх талантів. Дудлінґ - це вміння інтуїтивне та універсальне.


Перегляд файлу

Дудлінг, зентангл та інші засоби візуалізації для забезпечення ефективності навчання  у дітей та профілактика професійного вигоряння в учителів.

 

 В новітніх  технологіях , які пропонується використовувати в  освітньому процесі, візуалізація, як метод займає значне місце : скрайбінг, скетчноутінг, інтелект-карти та інші інструменти. Для переважної більшості вчителів ,ці методи не є “ані велосипедом, ані колесом”. Вони відомі нам під іншими назвами. Особисто для мене найбільш цікавими та прийнятними є “дудлінг” та “зентангл” з огляду на моє хобі та мої особистісні вподобання. Ці “англіїзми” можна замінити термінами “медитативне письмо” ,”графічний малюнок”,ба навіть з деякою натяжкою “опорна схема”. Медитативне письмо, медитативний малюнок - поняття більш нам знайомі та прийнятні. Хоча звичайно дещо напружує слово- медитативний. Та й це не біда. Звернімося до термінологічного словничка.

Виявилося, що синонімами до цього терміну є роздум (стан заглиблення у думки), розмисел, роздума, розрада, розсуд, інколи — вагання.

Асоціативним рядом до слова “медитація “ виступають спокій, розслаблення, заспокоєння, тиша.

Отже, поняття “медитація” можемо тлумачити, як стан свідомої роботи розуму, який дозволяє  розслабитись і заспокоїтись.

 Відповідно, медитативне письмо потрібне для того , щоб записати і запам’ятати все, про що ми роздумували почувши, відчувши, побачивши та зрозумівши (інтуїтивно) , в залежності  від того , кого в нашій особистості більше візуаліста, аудіаліста, кінестетика чи інтуїта.

На просторах Інтернету вже активно почало використовуватись слово “дудлити”,”задудлити”,”надудлити” в зовсім іншому , відмінному для носіїв української мови значенні.Сподіваюсь ви розумієте про що я ?

Тепер дудлити означає- писати закорлючками, каракулями, що повторюючись створюють візерунки, задудлити - якщо хочете, законспектувати символами, а надудлити - створити картинку . Звичайно, це мій  довільний переклад.

В своєму особистому життті я використовую “медитативне письмо” давно, створюючи картини. Правда , там , поза школою , жанр в якому я працюю називається “символічним сюрреалізмом”. Пропоную до вашої уваги декілька робіт , для кращого розуміння того, чому саме  про дудлінг в основному, я хотіла вас повідомити.

Як вчитель , якому небайдужі всі новації “ НУШ ”, я спробувала застосувати методику “дудлінгу” під час уроків історії. Звичайно, я і раніше заохочувала дітей ло конспектування за допомогою графічних символів , схем та таблиць.

Настав день “Д”.За допомогою дудлінгу ми створювали герби сім’ї у 5 класі, 6 клас задудлив  головні заняття трипільців ,у 7-му ми запамятовували назви та місця розташування варварських королівств, 8 клас (О жах!) задудлив просто у контурній карті наукові та технічні відкриття,10 - на уроці громадянської освіти усвідомлював в чому відмінності самоідентифікації та самореалізації ,а (моя гордість! ) дехто з учнів 11 класу для уроку-конференції на тему”Зміна статусу жінки в образі війни”, підготувавши презентації на слайдах використав елементи дудлінгу. Доречно це було чи ні з точки зору класичної методики- важко сказати. Це було цікаво , несподівано, вбивало рутину,заохочувало дітей до пізнання,особлито з низькою самооцінкою, створювало ситуацію успіху

Переважній більшості дітей цей метод сподобався. Тим більше, що ми працювали з кольором, а в оздоровлюючих властивостях арт-терапії вже ніхто немає сумнівів . Деякі вчителі пропонують дудлити під час уроку в записничках, ми робили це просто в зошитах . На мою думку це є більш доречним і якщо дотримуватись інших вимог , наприклад, попередньо занотувавши в звичайному режимі дату, назву теми та план роботи, учнівський зошит зберігає своє призначення, є охайним , цікавим та корисним. Я ще не вирішила чи будемо ми  всім класом дудлити на кожному уроці, але тим , хто захоче це робити самостійно , я точно не буду забороняти. Дехто з учнів вирішив попрацювати в цій техніці і вдома, вочевидь ,зацікавившись  таким чудернацьким способом фіксації інформації. Роботи потрібно було оцінити. Тому, продовживши пошуки в цьому напрямку , я дізналась , що є “зентангл”.

Тепер я вже зрозуміла, що “нічого не розумію”. Якщо коротко,то це збірний малюнок. Ми зібрали ці роботи в одну-нам сподобалось , хоча я звичайно розумію , що це не “зентангл “ в класичному розумінні.

Для вчителів ці техніки можуть стати в пригоді (і стають до речі під час нарад, наприклад) засобом профілактики вигоряння. Саме профілактичною роботою ми зараз з вами і займемося .  Матеріали потрібні для “усвідомленої роботи”- найпростіші- аркуші та різнокольорові писачки. На аркуші можна видрукувати першу літеру вашого імені. Вона все ж таки повинна буде проглядати з-під вашого малюнка. Оскільки ви мабуть вперше виконуєте таку вправу - почнемо разом. Навколо вашої літери ви можете виписати , будь-які елементи, символи , в тому числі і літери і смайли які будуть ілюструвати ваші душевні переживання в моменти емоційного підйому , щастя і радості. Порада перша така: вони весь час повторюються і весь час трохи змінюються. Друга: не треба економити аркуш, давайте собі волю , літери ніби друковані, об`ємні і без розривів, ніби ховаються одна за другу. Це може бути ваше ім’я, ім’я дитини чи коханої людини,а раптом- назва закладу де ви працюєте. Для широкого асортименту смайлів існує проста табличка смайлів.

Висновок. Сучасний учень спілкується з навколишнім  світом в темпі , що визначається рівнем  розвитку комп’ютерних технологій. Цей процес потребує наявності певних навичок, тому що  сьогодні письмові тексти все більше поступаються місцем текстам візуальним. Візуальний потік є для сучасної дитини основним джерелом формування особистісної картини навколишнього навколишнього  світу, де все змінюється зі швидкістю відеокліпу.

Тому вміння малювати «каракулі» або дудлити, на сьогоднішній день, є одним із ефективних методів, що допомагає вирішувати проблеми.

 Дудлінґ не потребує дорогого художнього приладдя, спеціальної освіти, художніх талантів.  Дудлінґ - це вміння інтуїтивне  та універсальне.

 

doc
Додано
17 грудня 2018
Переглядів
1403
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку