Наукова стаття "Реформування вищої судової інстанції Української держави гетьмана П. Скоропадського

Реформування вищої судової інстанції гетьмана Павла Скоропадського

З приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського розпочався новий  етап реформування судової інстанції. Головний її зміст полягав у налагодженні традиційної російської моделі судоустрою, дійова субординаційна вертикаль якої з державним самовизначенням України була порушена. У «Законах про тимчасовий державний устрій» України від 29 квітня 1918 р. були підтверджені повноваження Генерального суду. Однак, гетьман з самого початку планував реформування Генерального суду, тобто перетворення його на щось подібне до колишнього Правительствуючого сенату. Тож 17 травня 1918 р. згідно з постановою Ради міністрів Української держави було створення комісії для «перегляду заведення Генерального та апеляційних судів».

До утворення Державного сенату до закону Центральної ради про Генеральний суд від 2 грудня 1917 р. вносились лише незначні зміни і доповнення. При генеральному суді діяла прокуратура під керівництвом  старшого прокурора, який призначався міністром судових справ Української держави. Загальне керівництво системою правосуддя покладалось на Міністерство судових справ. З травня 1918 р. міністром судових справ був призначений М. Чубинський. 15 липня 1918 р. Міністерство судових справ спеціальним законом перейменувалось на Міністерство юстиції. 20 травня 1918 р. Рада міністрів утворила при Міністерстві судових справ комісію для реформування Генерального та Апеляційного судів, комісію для вироблення української правничої термінології і комісію для перегляду штатів установ міністерства та Головного тюремного управління. Міністр юстиції діяв у межах компетенції  встановленої ще за часів Російської імперії зі змінами, внесеними тимчасовим урядом та деякими актами Центральної Ради, що не були скасовані гетьманським режимом. Вносив свої доповнення до такої компетенції й уряд Української держави. Наприклад, законом від  серпня 1918 р. міністрові юстиції надавалося право призначати голів з`їздів мирових суддів у тих округах, де вибори суддів не відбувалися або де голова не одержав необхідної більшості голосів.

Однак головним завданням Міністерства юстиції, звичайно, залишалось загальне організаційне керівництво судами, матеріальне забезпечення їх діяльності, вивчення судової практики і внесення пропозицій уряду щодо вдосконалення судової системи і судочинства, кодифікація законодавства, вироблення української правничої термінології, пристосовування колишніх правових норм до нових політико-правових норм до нових політико-правових реалій, підготовка проектів кримінально-процесуальних, цивільних, цивільно-процесуальних та інших нормативних актів тощо. Генеральний суд діяв фактично до 23 серпня 1919 р., до того часу, коли було повідомлено про створення Державного сенату.