Джерела вивчення історії. Речові джерела

‘          

                                   Розробка уроку в 5 класі

   Джерела вивчення історії. Речові джерела

                                                                 Вчитель історії

                                                                 Ставківського опорного  навчально-

                                                                 виховного комплексу  «Загальноосвітня

                                                                 школа І-ІІІ ступенів – дошкільний

                                                                 навчальний заклад»  Зіньківської

                                                                 міської ради Полтавської області  

                                                                 Наталія Дінець              

                                             2022 р.

Тема:    Джерела вивчення історії. Речові джерела

Очікувані результати

 Після цього уроку учні зможуть:
• пояснювати й розрізняти види історичних джерел;
• розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі археологічних розкопок;
• наводити приклади речових джерел, з яких можна дізнатися про давні часи;
• висловлювати судження щодо ролі музеїв у збереженні пам’яті про минуле.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

                                                      Хід уроку

І. Організаційний момент

Зібратися разом – це початок.

Триматися разом – це прогрес.

Працювати разом – це успіх.

Тож бажаю всім успіху на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Відгадайте загадку і випишіть все, що допомагає вивчати історію

(діти на дошці по черзі пишуть слова)

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне...

2. Метод «Мікрофон»

Як  ви  вважаєте,  чи  можуть  історики відтворити  картини  минулого,  коли свідків  подій  уже  немає?  Що їм  для цього потрібно?

ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів

Що ви хотіли б дізнатися на сьогоднішньому уроці?

 Ми  навчимося розрізняти види історичних джерел; дізнаємося про цікаву, проте нелегку працю археологів, зокрема відомого археолога В. Хвойка;
навчимося досліджувати минуле за речовими джерелами; познайомимося з археологічними скарбами України; відвідаємо шкільний музей «Українська світлиця».

ІY. Вивчення нового матеріалу

Дослідження історії – неймовірно цікава, але водночас відповідальна справа. Адже історик має донести до людей правдиву інформацію про історичні події. Вчені досліджують різноманітні памꞌятки, які залишили по собі наші пращури.

1. Дидактична гра «Відшукай пару»

(діти поєднують пам’ятки, виписані із загадки та доповнюють ілюстраціями з історичним джерелом)

2.Робота з підручником. «Діємо: практичні завдання» (стр. 19)

3.Рольова гра «Наука про давнину»

Дійові особи: Археологія, 1-й, 2-й, 3-й археологи.

Археологія. Я — спеціальна наука. Я вивчаю минуле за речовими історичними джерелами. Звуть мене археологія. В перекладі з грецької — «наука про давнину». А це — мої помічники.

1-й археолог. Ми — вчені-археологи. Ми розшукуємо, розкопуємо й вивчаємо давні речі та споруди.

2-й археолог. Ми розробили правила пошуку давніх пам'яток — це дає можливість вилучати речі з-під землі неушкодженими.

3-й археолог. Спочатку ми робимо археологічну розвідку. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок.

1-й археолог. Потім ми закладаємо пробний розкоп — вузьку траншею, щоб виявити, чи є в ґрунті цікаві речі. І якщо щось знаходимо, готуємо великий розкоп.

2-й археолог. Працюємо ми повільно, щоб не пошкодити пам'яток давнини. Застосовуємо легкі лопати, ножі, пензлі.

3-й археолог. На папері фіксуємо всі знахідки. До того ж ведемо щоденники, як тривають розкопки.

4. Перегляд відео «Розкопки найбільшого у світі  Трипільського поселення»

https://www.youtube.com/watch?v=wEr2LappavE

5.Обговорення в загальному колі «Про археологію говорять, що це наука, «озброєна лопатою».  Як ви думаєте, чому?

Фізхвилинка

Археолог ось з'явився-

Все уважно роздивився,

 Повернувся,потягнувся,одягнувся й швидко взувся;

 Заступом став працювать,

 Щоб скарби з землі дістать.

 Він копав,копав,копав,

Та втомився і сказав: "Зараз трошки відпочину,та цю справу не покину!"

6.Випереджувальне завдання. Повідомлення  учня про В. Хвойка

7. Робота з візуальними джерелами

Що ви бачите на малюнку?

Як називалося поселення? Чому?

Хто відкрив це поселення?

Де і коли відкрито поселення?

Ким був Вікентій Хвойко?

Чим займалися жителі?

Як називали трипільців?

Назвіть речові пам’ятки, які ви бачите на малюнку. Як вони допомогли вам дізнатися про життя трипільців?

8. Робота в парах

Уявіть себе дослідниками історичних джерел. Поставте  один одному запитання, за допомогою яких можна розповісти про археологічну памꞌятку

Срібники князя Володимира Великого

9. Коментоване читання про зображення герба

10. Екскурсія до шкільного музею «Українська світлиця»

Робота з літературним джерелом

Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання

Я — музей, хоч і не нова

Та потрібна установа.

Зберігаю у собі всі важливі пам'ятки:

 І науки, і культури,

Техніки й літератури.

Все з часів, що вже минули,

Щоб їх люди не забули.

Слово з грецької прийшло,

 Означає «муз житло».

 Яку установу називають музеєм?

 Звідки походить це слово?

 Що воно означає?

 Чим важливі музеї?

Які музеї є в нашій школі?

Які речові джерела є в нашому музеї? Про що вони нам можуть розповісти?

Які музеї ви відвідували?

Як потрібно вести себе в музеях?

Y.Закріплення вивченого матеріалу

Ігрова вправа «Археологічні скарби України» за посиланням  https://learningapps.org/watch?v=ptfcjiw1t18

VІ.Рефлексія

Вправа «Плюс-мінус-цікаво»

У графі «П» — «плюс» говориться все, що сподобалося на уроці, інформація та форми роботи, які викликали позитивні емоції, або на думку учня можуть бути йому корисними для досягнення певної мети.

У графі «М» — «мінус» говориться все, що не сподобалося на уроці, здалося нудним, викликало неприязнь, залишилося незрозумілим або інформація, яка, на думку учня, виявилася для нього непотрібною, даремною з точки зору розв’язування життєвих ситуацій.

У графі «Ц» — «цікаво» учні говорять усі цікаві факти, про які дізналися на уроці та що б ще хотіли дізнатися , ставлять запитання до вчителя.

VІІ. Домашнє завдання

Параграф 12, відповіді на запитання. За допомогою додаткових джерел інформації зꞌясувати, яку роль в археологічних дослідженнях України відіграв Борис Мозолевський, дослідити знайдену ним золоту пектораль.