Назва гривня походить від слова "гривна", яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Вже у VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у XII-XIV століттях роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися "гривнями".
У Київській Русі ж "гривна" спочатку була ваговою, а пізніше й лічильної одиницею. У ваговій гривні зважували срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривня відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні – ромбоподібні злитки вагою близько 164 грами.
Гривна лишалась грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова рубати, тобто обрубок гривні), які стали основною грошовою одиницею на українських землях у складі Великого князівства Московського, Московського царства та Російської імперії аж до XX століття.
У грудні 1918 року гривню проголосили основною грошовою одиницею відновленої УНР. Однак на початку 90-х, коли лише вирішували як має називатись українська національна валюта, гривня була одним з основних, але не єдиних варіантів. Були прихильники залишити назву "карбованець", а дехто навіть наполягав на запровадженні українського долара.
Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один із невід'ємних атрибутів державності — національну валюту. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації української економіки.