"Дзвони пам'яті" до річниці Чорнобильської трагедії

                                                                                       

 

     

Мета. Виховувати почуття співчуття, критичне ставлення до історичних подій,    вчити сприймати чужу біду, чужий біль, як свої власні.  

            Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного   краю.

Обладнання. Стіл,  накритий  рушником,  свічка,  живі квіти,  фотомонтаж,

  магнітофон, фонограми, дві стрічки чорного і червоного кольорів.

              

 

 (Звучить музика «Аве, Марія»)

 

Учень  Чорних дат у людства є немало.

   Кожна з них – це міна під прогрес.

   Найстрашніше, що усіх спіткало, -

   Вибух на Чорнобильській АЕС.

     

      (Гудуть дзвони.)

Учениця  Птахи складають гімн весні.

   Всміхаються до сонця квіти.

   А пам’ять лине в моторошні дні.

   Гудуть жорстокі дзвони квітня.

 

(Гудуть дзвони. Звуки дзвонів посилюються. Учасники запалюють свічки.)

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель

     Чорнобиль … Це назва невеличкого містечка, в 130 км від Києва. Чорнобиль дає своє гірке ім’я атомній електростанції. Але в історію людства Чорнобиль увійшов як найбільша катастрофа.

     26 квітня 1986 р. Ту ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986р.  відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

 

Учениця

   Серед чорного, чорного неба

   Засвітилася зірка Полин.

   Вічно день пам’ятати цей треба.

   Чорну ніч пам’ятати цю треба.

   Перша ночі і двадцять хвилин.

 

Учениця

   Перші хлопці були пів-на-другу

   Блок четвертий, мов сосна палав.

   Лейтенант і пожежна обслуга

   На двобій із реактором став.

Учень

   Шлях вогню до машинної зали

   Ці герої змогли перекрить.

   В ті хвилини щитом вони стали,

   Аби ти, аби я могли жить.

 

Вчитель

     За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким палав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України. До 5 годин ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець, і величезний стовп диму, пилюки, копоті відірвався від реактора і посунув територією України, Білорусі сіючи смертоносну радіацію.

     Ціною власного життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.

 

   Віктор Миколайович Кібенок

   Правик Володимир Павлович

   Тищура Володимир Іванович

   Ігнатенко Василь Іванович

   Ващук Микола Васильович

   Тищенко Микола Іванович

        І кінорежисер Володимир Шевченко

    

ОГОЛОШУЄТЬСЯ хвилина мовчання

 

Вчитель

     За тисячоліття нашої цивілізації людство вигадало багато одиниць виміру. Але до сьогоднішнього дня не існує  одиниці виміру людського горя.

Учень  Крапля води – то не море,

   Крапля біди – то не горе.

   Чашка води – то не море,

   Чашка біди – то вже горе.

   Чашу хтось лиш пригубив,

   Чому хтось її не допив.

   Їм довелося – сповна,

   Їм довелося до дна.

 

 

Вчитель

     Шість героїв пожежників стали жертвами Чорнобильської  катастрофи. На жаль не першими і не останніми. Опромінення отримали 500 тисяч чоловік. Чорнобиль став чорною межею.

     Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь.

     Велике лихо спіткало нашу землю. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. Давайте берегти оточуючий світ! Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

 

Учень

   За днями дні, мина повільно рік,

   За днями дні – і другого немає.

   Нехай же лихо наше проминає

   І в світі не повториться повік.

   Хай стане мир міцнішим у стократ,

   Хай над землею чисте небо буде.

   Чорнобиль – попередження, набат,

   Його уроків людство не забуде.

 

Бібліотекар

У зв’язку з великою радіоактивністю за перший рік після аварії з зони відчуження було евакуйовано 116 тис. чоловік .

І стали ми на землю коліньми,

Прощалися, як з матір'ю, з землею.

У квітні квіти падали грудьми

На сивий попіл спаленого глею.

Дуби беріз востаннє обняли.

Побігли люди... Чи ж дубам побігти?

Жить без людей не стали, не змогли,

Так і посохли, заломивши лікті.

І знову я туди не повернусь

А там так само вишня розквітає

Сумує за домівкою дідусь

І був там рай, та вже його не має.

В пустих домівках вітер там гуля.

Журба оселі сумом оповила.

 

Звучить пісня «Над Чернобылем журавли летят».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 18»

Кам’янської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

                          ДЗВОНИ  ПАМ’ЯТІ

(Сценарій виховного заходу до річниці Чорнобильської трагедії)

 

Захід проведено вчителем 3-А класу

Мельник Ж. В.