ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТКУ І КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НУШ

ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТКУ І КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НУШ

Мова – це характерна риса, яка відрізняє людину від інших істот,це соціальний зв’язок між людьми,засіб для виявлення свого внутрішнього світу і для приймання нового знання.

Комунікативна компетентність – це здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим,невимушено спілкуватися. 

Складові комунікативної компетентності:вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування;вміти ефективно взаємодіяти з оточенням;бути готовим до діалогу;вміти контролювати і оцінювати себе;володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування.

Джерелом розвитку комунікативної компетентності є :трансляція комунікативних умінь у процесі міжособистісної взаємодії з іншими людьми;оволодіння культурною спадщиною;спостереження за поведінкою інших людей в процесі комунікації;програвання в уяві комунікативних ситуацій.

Плацдармом для формування у дітей комунікативної компетентності виступають уроки мови, читання та розвитку мовлення.   На них необхідно використовувати мову не тільки в навчальних вправах, а і в її природному призначенні – як засобу пізнання, спілкування , впливу.

Особливий статус відводиться таким формам роботи:навчальний діалог;монологічна промова;словесна творчість і фантазування;рольові ігри;Інсценування; пошукова робота з різними джерелами інформації;творчий переказ;інтерактивні вправи: «мозковий штурм»;«навчаючи – вчуся», « ток – шоу», «інтерв’ю», «дерево рішень», «акваріум», «карусель».

Невід’ємною складовою частиною комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення. Для залучення всіх учнів до діалогу можна вдаватися до таких прийомів як:вибір партнера по спільній роботі;визначення колективної думки;планування спільної праці;використання формул « подумай – обговори з другом – поділися з класом»;« очікування»;побудова оцінних суджень за схемою – опорою.

Працюючи в цьому напрямку, учитель поступово формує у дітей якості особистості , здатної до комунікативної діяльності : Уважність;Урівноваженість;Лагідність;почуття такту;Терплячість;Емоційність;Справедливість;Оптимістичність;Доброзичливість;Організованість;Самовладання. Ці здібності знадобляться учням для подальшого особистого розвитку, здобуття освіти і до активної участі у житті суспільства.