ЕФЕКТИВНІ  ШЛЯХИ  РОЗШИРЕННЯ  КУЛЬТУРНОПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРЕЗ

ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

  Характер сучасного життя суспільства відзначається швидкими змінами, що вимагає вносити корективи у систему національної шкільної освіти. В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя, тобто успішної особистості.  На цьому наголошено й у Концепції Нової української школи, у якій зазначено: «Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці».  

Новий зміст освіти тягне за собою зміни у викладанні шкільних предметів, літератури тощо. Отже, сучасний урок літератури необхідно сприймати як засіб формування соціально компетентної особистості учня,  здатної  поціновувати явища класичного та сучасного мистецтва. 

Компетентнісний підхід на уроках літератури реалізується за умови поєднання учителем  сприятливої атмосфери «занурення» кожного школяра у творчість письменника з мотивацією учнів до саморозвитку, їхньою активною читацькою та творчою діяльністю, діалогічністю уроку, емоційним сприйняттям навчального матеріалу та міжмистецьких зв’язків. Це означає, що головною умовою ефективності сучасного уроку літератури є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, вчитель  має переосмислити  пріоритет певних методів, прийомів та видів організації навчальної діяльності.  Закономірно, що останнім часом перевага надається таким  формам роботи, які допомагають  вчителеві створювати сприятливі умови для розвитку та самореалізації особистості сучасного школяра, а учням, в свою чергу, відчути віру у власні можливості, зацікавитись навчальною інформацією, самовиразитись та актуалізувати творчу позицію. Розширити культурно-пізнавальний інтерес особистості в процесі здобуття літературної освіти вчителю дозволяє використання на уроках  дидактичних ігор.

Останнім часом у світі визнано ефективність застосування ігрових технологій під час навчання.  Ігрофікація  (гейміфікація) навчального процесу стала одним з трендів сучасної освіти і полягає у застосуванні ігрових елементів і технік для вирішення неігрових (навчальних) завдань.

 Метою  гейміфікації  навчання є  не створення гри заради гри, а досягнення будь-яких цілей, безпосередньо не пов'язаних з грою: 

Øотримання нових знань і навичок, 

Øспрощення виконання рутинних видів діяльності.

Засобами гейміфікації далеко не завжди є повноцінні ігри, набагато частіше під час  навчальних занять використовуються окремі ігрові елементи і техніки.

  Доцільність використання ігор у навчанні доводять думки відомих вчених та педагогів-практиків. Культуролог  Й.  Ге йзинга  писав: «Людська культура виникла й розгортається у грі, як гра». Видатний педагог  В. О. Сухомлинський вважав, що «…без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». А вчитель-методист І.А. Хроменко стверджує: «Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання».    

У процесі гри учень:

Øзасвоює правила поведінки та ролі в них міні-моделей суспільства;

Øопановує навички колективної діяльності, відпрацьовує індивідуальності, необхідні для досягнення поставлених ігрових цілей;

Øзнайомиться на практиці з можливостями групи (колективу) різних типів;

Øнакопичує культурні традиції, що привнесені у гру дорослими та однолітками;

Øотримує задоволення, тому що ігри впливають на дофамінову систему мозку;

Øемоційно включається у гру, відчуває зацікавленість, легше концентрує увагу на завданні, швидше запам’ятовує;

Øне боїться помилитися, адже завжди можна розпочати знову [28].    

Дослідники порівняли результати ігрового навчання і навчання на основі звичайного тексту. Відразу після закінчення навчального процесу учасники експерименту показали практично однакові результати. А ось через кілька днів більше інформації залишалося в пам'яті у тих, хто навчався в ігровій формі. Цей факт доводить й  «Піраміда засвоєння інформації учнями», відповідно до якої використання в навчанні дидактичних ігор забезпечує засвоєння  нових знань на рівні 70%.

  За допомогою гри учні починають розвивати ті навички, роботі над формуванням яких раніше чинили опір, це означає, що ігрофікація навчального процесу полегшує викладання. 

Виникає питання: які переваги має  ігрофікація уроків літератури? На думку фахівців, використання ігрових технологій у викладання літератури дозволяє реалізувати конкретні завдання шкільної літературної освіти, серед яких:

Øстимулювання пізнавальної активності учнів;

Øстворення   сприятливих        умов для    формування читацької компетентності;

Øвиховання любові до художнього слова;

Øрозширення читацького простору,  літературного та культурного кругозору.

Таким чином, застосування дидактичних ігор на уроках літератури стає актуальним за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких непередбачувана. У цьому сенсі є очевидною необхідність давати школярам змогу проявляти себе, стимулювати їх до активності, формувати критичне мислення ти прищеплювати загальнолюдські духовні цінності. Така робота допомагає вчителю зробити уроки не тільки цікавими, а й ефективними, сприяє розширенню культурнопізнавальних інтересів учнів, спрямовує їхній розвиток відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.

Під час навчання в школі провідним видом діяльності дитини є навчання, проте важливим засобом творчого пізнання навколишнього життя залишається гра.      

Проблемам виникнення гри та її ролі в житті людини  приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасного: Я.А. Коменський,  Й. Хейзінга, Е. Фінк, Л. Виготський , Д. Ельконін, А. Макаренко,О. Леонтьєв, П. Гальперін, О. Запорожець та ін.  Можливості використання ігрової діяльності як ефективного засобу методу навчання й виховання у процесі викладання літератури вивчали такі дослідники, як О. Богданова, Є.

Мирошниченко, Є. Пасічник та ін.

  Основні положення цих робіт є актуальними в наш час, їх об’єднує розуміння гри (навчальної гри тощо) як виду діяльності в ситуаціях, спрямованих на фізичне, розумове, моральне виховання дітей.

На думку фахівців, гра – складне соціокультурне явище, оскільки є засобом спілкування, навчання та накопичення життєвого досвіду.

Складність гри полягає в  різноманітті її форм, способів участі в ній, алгоритмі проведення. Складова гри робить її незамінним елементом навчання.

  Дидактичними (навчальними)    називають ігри, що входять безпосередньо до структури уроку і сприяють засвоєнню, поглибленню й закріпленню навчального матеріалу та є засобом загального розвитку школярів. Їх головна особливість – наявність, крім ігрової (для вихованців), чітко визначеної дидактичної мети (для вчителя), регламентування ігрової діяльності спеціально визначеними правилами.  

 У сучасній педагогіці існує загально прийнята класифікація дидактичних ігор. Так, за областю діяльності виділяють:

Øфізичні;

Øінтелектуальні;

Øтрудові;

Øсоціальні;

Øпсихологічні ігри.

За характером педагогічного процесу:

Øнавчальні, тренінгові, контролюючі, узагальнюючі;

Øпізнавальні, виховні, розвиваючі;

Øрепродуктивні, продуктивні, творчі;

Øкомунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні ігри.

    За ігровою методикою:

Øпредметні;

Øсюжетні;

Øрольові;

Øділові;

Øімітаційні;

Øдраматизаційні ігри.

 Плануючи використання дидактичних ігор на уроках, вчителю необхідно пам’ятати, що кожна навчальна гра має певні структурні компоненти:  

Øігровий задум  ( він виражається в назві гри, часто виступає у вигляді запитання чи загадки) ;

Øправила  (визначають порядок дій і поведінку учнів в процесі гри); 

Øігрові дії  (регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів);

Øпізнавальний зміст  (полягає в засвоєнні тих знань і умінь, які застосовуються при розв’язанні навчальної проблеми, поставленої грою);

Øобладнання (технічні засоби навчання,  різні засоби наочності, дидактичні роздаткові матеріали);

Øрезультат гри  (фінал гри, розв’язання поставленої проблеми, яке  учням дає моральне і розумове задоволення, а вчителю – можливість оцінити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу).

    Під час організації ігрової діяльності учнів  на уроці необхідно  дотримуватися її основних принципів, а саме:

Øвідсутність примусу при залученні до гри;

Øпринцип розвитку ігрової динаміки;

Øпринцип підтримки ігрової атмосфери;

Øпринцип переходу від найпростіших ігор до складних ігрових  форм; Ø принцип взаємозв’язку  ігрової та неігрової діяльності.

Під час роботи з зазначеної теми переконалась, що гра  поряд  із працею і навчанням – один з багатьох видів пізнавально-комунікативної діяльності школярів, що спонукає їх до самостійного спілкування з творами художньої літератури, спілкування з однолітками, до розвитку життєвих орієнтацій.

  Доктор психологічних наук А.К Маркова зазначає: «Підлітків не задовольняє роль пасивних слухачів на уроці, їм нецікаво записувати під диктовку вчителя або списувати з дошки. Вони не схильні, як молодші школярі, слухати докладні пояснення вчителя, а чекають нестандартних форм знайомства з новим матеріалом, в яких буде реалізовуватися їх активність, діяльний характер мислення, тяга до самостійності» .  

  Переконана, що саме дидактичні ігри на уроках літератури  дозволяють вчителю нестандартно організувати навчальний процес і оптимізувати роботу з розширення культурно-пізнавального інтересу особистості. Зупинюся на деяких дидактичних іграх, доцільність використання яких я побачила на своїх уроках. Зауважу, що використовую  ігри  та ігрові вправи на різних етапах уроку, оскільки вони  ставлять за мету не тільки і не стільки перевірку, але і стимулювання подальшого загального, культурного, комунікативного розвитку, розширення ерудиції, поглиблення знань школярів.

   Прояву діяльного характеру мислення учнів середніх та старших класів сприяють різні головоломки, які доречні на уроках різної тематики і допомагають реалізувати визначені вчителем дидактичні завдання.

 Так, пропоную учням розгадувати анаграми  –  слова, словосполучення, безглузді комбінації букв, утворені їх перестановкою. Використовую анаграми на різних етапах уроку (див. додаток 1):

Øна етапі знайомства з темою уроку учні розгадують анаграми, з опорою на отримані слова формулюють тему і цілі уроку;

Øна етапі актуалізації опорних знань або перевірки домашнього завдання школярі розгадують анаграми, пояснюють значення отриманих слів і встановлюють їх зв'язок з вивченим матеріалом; 

Øпід час роботи з текстом твору учні розгадують анаграми і пояснюють, як вони пов'язані зі змістом.

 Урізноманітнити роботу на уроці, зробити її більш захоплюючою допомагають традиційні кросворди, які також можна використовувати на різних етапах уроку, доповнюючи їх необхідним дидактичним супроводом (див. додаток 2):

Øдоречним може бути розгадування кросворду на етапі вивчення життєвого і творчого шляху того чи іншого письменника (як під час вивчення нового матеріалу, так і з метою перевірки знань учнів);

Øкросворди роблять більш захоплюючою роботу, спрямовану на перевірку знання учнями змісту досліджуваного твору;

Øвикористання кросвордів може зробити більш ефективною роботу, спрямовану на ідейно-художній аналіз твору, особливо якщо її супроводити додатковим завданням. 

Наприклад, на уроці за поемою Гомера «Іліада», дев'ятикласники, розгадуючи кросворд, називали імена героїв твору, потім складали схему «Система образів поеми», після чого робили висновок про те, які уявлення давніх греків відбилися в такому розподілі героїв, наводили приклади допомоги богів учасникам подій Троянської війни. 

Крім традиційних кросвордів, використовую філворди (або угорські кросворди), розгадуючи які, діти повинні знайти необхідні слова на полі, заповненому буквами (див. додаток 3).

 Такі кросворди можуть бути доречні на етапах уроку, присвячених характеристиці героя (героїв) досліджуваного твору. Наприклад, при складанні порівняльної характеристики героїнь казки «Пані Метелиця»,  характеристиці Прометея або Скруджа з «Різдвяної пісні в прозі» Чарльза Діккенса. Цю роботу можна доповнити додатковим завданням: складанням порівняльної таблиці або схеми.

Зупинюсь ще на деяких дидактичних іграх, які використовую в своїй практиці.

Гра «Знайди зайве»: тематика завдань може бути різна, наприклад, спрямована на перевірку знання біографії письменника, змісту вивчених творів, відомостей  з теорії літератури, розвиток вміння визначати засоби художньої виразності тощо (див. додаток 4).

 «Знайди пару»  –  гра на встановлення відповідності. Наведу приклади завдань для учнів різних класів див. додаток 5). Так, учням 5 класу на початку вивчення теми «Усна народна творчість» з метою повторення відомих їм малих форм фольклору  пропоную встановити зв'язок між твором і жанром. Учні 9 класу під час вивчення комедії Мольєра «Міщаниншляхтич»  знаходили  пари, з'єднуючи серця закоханих героїв твору. Додаткові творчі завдання, запропоновані школярам у ході гри,  допомогли  перевірити рівень знання та розуміння  ними  змісту твору, вміння оцінювати вчинки героїв, продемонстрували, що ставлення героя до кохання є засобом його характеристики та авторської оцінки. Така робота спрямована також на прищеплення учням шанобливого ставлення до загальнолюдських цінностей, спонукає замислитись над тим, що таке справжнє кохання. Під час роботи над змістом повісті Е. Хемінгуея «Старий і море, пропоную учням розшифровувати образи-символи, потім, поєднуючи їх в пари, розкрити морально-філософське значення твору. Така робота у підсумку допомагає учням закріпити уявлення про специфіку повість-притчі як жанру художньої літератури.

З метою активізації навчальної діяльності учнів та підвищення їх інтересу до уроків літератури використовую такі нестандартні форми роботи, як створення «Візитної картки»  мистецької доби (художньої течії), «Анкети» («Паспорта») письменника, твору або літературного героя (див. додаток 6).

 Враховуючи, що сприйняття інформації сучасними дітьми визначає «кліпове мислення», а тому в учнів відсутня здатність до тривалої концентрації уваги й вони візуальні образи сприймають краще, ніж вербальні, використовую на уроках ігрові завдання, спрямовані на візуалізацію сприйняття навчального матеріалу, серед яких «У фотогалереї», «Художня мозаїка», «Що спочатку, що потім», «Бюро знахідок», «В кінотеатрі», «Художня галерея» та ін. (див. додаток 7).

Переконана, що така робота не тільки допомагає учням краще зрозуміти навчальний матеріал, більш глибоко дослідити  літературний твір, активізує їхню пізнавальну діяльність, а й розширює культурний кругозір, розвиває вміння встановлювати взаємозв'язок між різними видами мистецтва, формує естетичні почуття школярів.

Нестандартній  організації уроків літератури сприяє і проведення рольових ігор, які спрямовані на створення нереальних ситуацій і дозволяють учням виступити в різних ролях (див. додаток 8).  Рольові ігри різного змісту та дидактичного спрямування допомагають в нестандартній формі познайомити учнів з  особливостями  мистецьких епох, життям і творчістю письменників, організувати роботу над характеристикою героїв літературних творів, що вивчаються. Учні можуть приміряти на себе ролі «дослідників» різноманітних літературних явищ, «літературознавців» (гра «У творчій лабораторії письменника»), «екскурсоводів» (гра «Екскурсія по …»), «журналістів» (гра «Інтерв’ю з письменником або героєм твору»),  «учасників» або «свідків» подій певної епохи, життя письменника, літературного героя та ін.

Крім того, використовую  інші форми й прийоми ігрових завдань, спрямованих на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні літератури, розвитку пізнавальної активності учнів та підвищення їхнього загальнокультурного рівня, серед яких:

Øгронування;

Øп’ятихвилинне есе;

Øлист письменнику (герою) твору;

Øсенкан;

Øкроссенс;

Øігрові вправи на розвиток критичного мислення («Фішбоун», «Кубик Блума», «Шість капелюхів мислення» Боно) тощо.

Значення гри у вивченні літератури (російської та зарубіжної) неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреативними можливостями. Дидактичні ігри розвивають інтелектуальні, творчі здібності дитини,пам’ять, уяву, вміння класифікувати та систематизувати матеріал, комбінувати його, знаходити помилки та недоліки. Вони спрямовані на формування  естетичного смаку дитини, стимулюють її активність, ініціативу, допитливість, допомагають краще зрозуміти свою особистість, свої потреби, прагнення.  

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроках не просто слухати, а ставити питання, обговорювати проблеми, приймати рішення, придумувати, фантазувати, реалізовувати свої можливості, пізнавати, розширювати свій культурний кругозір. Якщо вчитель це враховує й на своїх уроках організовує таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними. 

  Урізноманітнити навчальний процес, організувати його нестандартно з метою успішного вирішення проблеми мотивації пізнавальної діяльності школярів вчителю допомагає використання дидактичних ігор. Практичне використання на  уроках літератури наведених в роботі дидактичних ігор та ігрових вправ і завдань продемонструвало, що змінюється ставлення учнів до предмета, діти не бояться проявляти ініціативу, самостійність й творчі здібності у вирішення запропонованих завдань, висловлювати власну думку, прагнуть оволодіти навчальним матеріалом на більш високому рівні, щоб впоратися з завданням. Залучення учнів до різноманітної діяльності   допомагає вчителю створювати комфортні умови для розвитку особистісних, індивідуальних якостей дитини,  задоволення їхніх духовних потреб, формування компетентного читача, який із любов’ю ставиться до художнього слова та здатен цінувати явища класичного та сучасного мистецтва. 

 

 

 

 

 

                                                                              

                                                                              

                                                                                                             Додаток 1

АНАГРАММЫ

   Анаграмма – слово, словосочетание, бессмысленный комбинация букв,  образованные перестановкой букв. Дидактическая игра, целью которой  является развитие словесно-логического мышления.  

Тема урока: «Литература как искусство слова. Переводная и оригинальная литература. Роль чтения в жизни человека»  (5 класс) Задание (на этапе знакомства с темой урока, целеполагания). Разгадайте анаграммы. С опорой на полученные слова сформулируйте тему урока.

Подумайте, о чем вы узнаете на уроке, чему научитесь.

Анаграмма	Слово
ТТАРАЛИЕРЕУ	ЛИТЕРАТУРА
ИССТОКУВС	ИСКУССТВО
РВПОДЕЕ	ПЕРЕВОД
ЛОГНРАИИ	ОРИГИНАЛ
КГИАН	КНИГА
ЕЧИТЕН	ЧТЕНИЕ

 

Тема урока: «Франческо Петрарка. Сонеты. Воспевание природы и высокой любви к Лауре в лирике поэта. Благородство чувств влюблѐнного героя» (9 класс)

Задание (на этапе актуализации опорных знаний). Разгадайте анаграммы.

Раскройте значение полученных слов.

Анаграмма	Слово
ДРЗЖИНОВЕЕО	ВОЗРОЖДЕНИЕ
СНСЕАСЕРН	РЕНЕССАНС
НМАИГМУЗ	ГУМАНИЗМ
РЕПАТРКА	ПЕТРАРКА
ТСЕОН	СОНЕТ
АЛАУР	ЛАУРА

 

При изучении романа Жюля Верна «Пятнадцатилетний капитан»

(6 класс)

Задание (на этапе работы с содержанием произведения). Разгадайте анаграммы, объясните, как они связаны с содержанием романа  Ж. Верна «Пятнадцатилетний капитан».

Анаграмма	Слово
КДИ	ДИК
КНЕДТЕБИ	БЕНЕДИКТ
АИКРАФ	АФРИКА
ПМИИИЛГР	ПИЛИГРИМ
ГОНОЕР	НЕГОРО
ГДНИО	ДИНГО
ШУНХА	ШХУНА
КУСЛГЕЕР	ГЕРКУЛЕС
ОСКАМП	КОМПАС
ААКИЕРМ	АМЕРИКА
ТАИНАКП	КАПИТАН
АИРСРГ	ГАРРИС

 

https://childdevelop.ru/generator/letters/anagram.html

                                                               

                                                                              Додаток 2

КРОССВОРДЫ

 

 

 

 

 

По горизонтали:

1. Этот пролив Байрон проплыл во время первого путешествия, чем очень гордился.

4.  Недуг Байрона.

5.  Учебное заведение, в котором в детстве учился будущий поэт.

                                                                                                                                                                    7.              Имущественное

положение семьи Байрона.

9. В этом городе родился Байрон.

11.   Литературная форма произведения Байрона  «Паломничество Чайльд Гарольда».

12.   Герой одноименной поэмы, прославленный украинский гетман.

По вертикали:

2.  К этому направлению относится творчество Дж. - Н. Г. Байрона.

3.  Национальным героем этой страны считается Байрон.

6. Ее принесло автору произведение «Паломничество Чайльд Гарольда».

8. Титул Байрона.

10. Она обрушилась на первую книгу Байрона.

 

 

 

 

 

 

 

 

Кроссворд по содержанию немецкой народной сказки «Госпожа

Метелица» (5 класс)

По горизонтали

1. Место, возле которого дочери получали свое вознаграждение.

4. То, чем родная дочь расцарапала себе до крови палец.

7. То, что должна была взбивать падчерица, чтобы на всем свете пошел дождь.

9.       То, куда падчерица уронила веретено.

10.   То, чем родная дочь была награждена за свою работу.

11.   То, чем падчерица вытаскивала хлеб из печи. По вертикали

2.  Тот, кто извещал о возвращении девушек домой.

3.  То чувство, которое начала испытывать падчерица вдали от дома.

5.  Имя старухи, к которой падчерица поступила на службу. 

6.  То, чем падчерица была награждена за хорошую работу.

7.Тот, кто извещал о возвращении дочерей домой. 

12. То, что нарочно уронила в колодец родная дочь.

 

 

Кроссворд по содержанию поэмы Гомера «Иллиада» (9 класс)

Задание 1. Разгадайте кроссворд, заполните таблицу: «Система образов поэмы Гомера «Илиада» («лагерь ахейцев», «лагерь троянцев»).

 

                                                             12                                                                                                           

                                                                                                                                                                                 

                                                                                                        1                                                                    

                                                                                                   6                                                                         

                                                                                                                                                         

                                                                                                                                                         

 

По горизонтали:

1. Бог, выковавший сыну Пелея новые доспехи перед боем с троянским царевичем.

3. Бог, стрелы которого принесли мор в лагерь ахейцев.

6.  Троянский царевич, с которым сын Пелея вступил в бой.

7.  Троянский царевич, похитивший Елену Прекрасную.

9. Бог, который предрешил исход боя между сыном Пелея и троянским царевичем.  

11. Богиня, которая помогала  Пелиду во время боя.

По вертикали:

2. Царь Мекен, возглавлявший греческое войско в походе на Трою.

4.  Сын Пелея и Фетиды, один из лучших воинов ахейцев.

5.  Великий царь Трои, в годы правления которого происходила Троянская война.

8. Спартанский царь, жену которого похитил сын царя Трои.

10. Друг сына Пелея, смерть которого стала причиной боя между славным ахейцем и троянским царевичем.

12. Богиня,  которая помогла троянскому царевичу похитить жену царя

Спарты.

 

                                                                  12                                                                                                            

 

Таблица «Система образов поэмы Гомера «Илиада»

Лагерь ахейцев	Лагерь троянцев
Гефест	Аполлон
Зевс	Гектор
Афина	Парис
Ахилл	Афродита
Менелай

 

Патрокл

 

Беседа по вопросам:

-      Какие представления о жизни древних греков отражает система образов  поэмы? 

-      Приведите примеры помощи богов ахейцам и троянцам.

 

 

                                         https://childdevelop.ru/generator/letters/cross.html#CR26612EA5C

 

 

                                                                                                          Додаток 3

ФИЛВОРДЫ (ВЕНГЕРСКИЕ КРОССВОРДЫ)

 

      Филворд – это разновидность кроссворда, отличающаяся от классического варианта. Венгерский кроссворд (другое название  филворд) имеет поле без черных клеток и нумерации. Все поле  заполнено буквами.  Каждая буква может входить в состав только одного слова. Слова в этом кроссворде не пересекаются и не образуют «крестов».

 

 

     Сравнительная характеристика падчерицы и мачехиной дочери (по немецкой сказке «Госпожа Метелица», 5 класс)

Задание. Найти слова, характеризующие падчерицу и родную дочь.

Заполнить таблицу.

 

 

 

Падчерица	Мачехина дочь
красивая	безобразная
трудолюбивая	ленивая
отзывчивая	равнодушная
вежливая	грубая
бескорыстная	жадная
добрая	злая

 

 

 

 

 

 

 

 

Прославление величия подвига Прометея, его силы воли и гуманности (6 класс) 

Задание. Найдите слова, которыми можно охарактеризовать Прометея.

Проиллюстрируй каждую черту характера героя примером из мифа.

 

Ответы: ответственный, учитель, борец, герой, мужественный, умный, провидец, справедливый, выносливый, гуманист, добрый, решительный.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ч. Диккенс

«Рождественская песня в прозе»

Рождественское путешествие Скруджа во времени и пространстве как возможность переосмыслить свою жизнь (6 класс) Задание.   Найдите      слова,         характеризующие Скруджа     до      и        после произошедших в нем изменений. Составьте схему «Сердце Скруджа до и после перерождения».

                                               Схема «Сердце Скруджа до и после перерождения»

 

 

https://childdevelop.ru/generator/letters/puzzle.html

 

 

 

 

 

                                                                          

                                                                                               Додаток 4

ИГРА «НАЙДИ ЛИШНЕЕ»

(задания разной тематики)

 

Подчеркните, кем пришлось работать Джеку Лондону   Золотоискатель, рабочий на консервной фабрике, актер, военный, рыбачий патрульный, продавец газет, певец в церковном хоре, писатель, матрос, фермер, журналист. 

 

Подчеркните имена древнегреческих богов

  Ярило, Афина, Гефест, Зевс, Перун, Велес, Аполлон, Мокоша, Сварог,

Посейдон, Афродита, Даждьбог.  

 

Подчеркните жанры, которые относятся к эпосу

  Элегия, повесть, баллада, комедия, новелла, дружеское послание, рассказ, поэма, трагедия, басня, роман, драма. 

 

Подчеркните словосочетания, в которых прилагательное является эпитетом

  Тучки небесные, злоба открытая, нивы бесплодные, зависть тайная, старый утес, тучка золотая, цепью жемчужною, клевета ядовитая.  

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              

                                                                                                            Додаток 5

ИГРА «НАЙДИ ПАРУ»

Устное народное творчество. Истоки устного народного

творчества, его основные виды. Воплощение в произведениях фольклора народного опыта, идеалов и стремлений человека (5 класс)  Задание. Установите          соответствие        между произведением    и жанром фольклора.

Произведение	Жанр фольклора
1. На дворе трава, на траве дрова.	1. Дразнилка
2. Раз, два, три, четыре, пять, Будем в прятки мы играть. Звезды, месяц, луг, цветы, Ты поди-ка поводи!	2. Колыбельная
3. Над рекой повисло разноцветное коромысло.	3. Скороговорка
4. Ваня, Ваня, простота! Купил лошадь без хвоста! Сел задом наперед  И поехал в огород.	4. Считалка
5. Сон да дрема,  Приди к Ване в голова,  Сон да дрема,  Накатись на глаза.	5. Загадка

 

 

 

 

 

 

 

  Э. Хемингуэй «Старик и море».  

«Старик и море» – повесть-притча о человеке.

 Философско-символическое содержание произведения (11 класс)

Задание1. Установите соответствие между образами-символами, которые используются в повести, и их значением. 

Образ-символ	Значение
1.Старик	1. Успех, победа
2. Море	2. Будущее
3. Рыба	3. Опыт человека и в то же время его ограниченность
4. Акулы	4. Мечты о счастье, восстановление жизненных сил
5. Большая рыба	5. Жизнь
6. Мальчик	6. Владение миром
7. Львы	7. Неумолимость и верховная власть природы

 

Задание 2. «Прочитайте» морально-философское содержание повести Э. Хемингуэя «Старик и море», раскрыв значение пар образов-символов.

1.   Человек и море  –  человеку свойственно желание жить.

2.   Море и старик – в жизни человек приобретает опыт.

3.   Старик и рыба – опыт помогает в достижении успеха.

4.   Старик и большая рыба – опыт ограничен, когда человек стремиться владеть миром.

5.   Большая рыба и акулы – желание владеть миром вызывает неумолимость природы.

6.   Старик и мальчик – опыт, в котором нуждается будущее, наполняет жизнь человека смыслом.

7.   Человек и львы – у человека всегда остается надежда, мечты о счастье, которые придают ему новые силы. 

 

 

Задание. Соедини сердца влюбленных.

Дополнительные задания

1.  Подбери 3 эпитета, чтобы описать чувства героев.

2.  С чем можно сравнить чувства героев, приведи примеры сравнений.

3.  Объясни, почему чувства героев были именно такими, как ты их описал(а). Можно ли их назвать любовью?

4.  Дай совет героям, чтобы изменить ситуацию к лучшему или сберечь любовь.

 

 

 

 

                                                                                                       Додаток 6

ВИЗИТНАЯ КАРТОЧКА 

ЭПОХИ (ХУДОЖЕСТВЕННОГО НАПРАВЛЕНИЯ)

План (ориентировочный)

1.  Название, его значение:

2.  Временные рамки:

3.  Исторические предпосылки:

4.  Достижения эпохи, известные представители:

5.  Главный принцип (философская основа):

6.  Основные тенденции развития литературы (идеи, черты, жанры, герои):

7.  Выдающиеся литераторы и произведения:

АНКЕТА (ПАСПОРТ) ПИСАТЕЛЯ (ПРОИЗВЕДЕНИЯ, ГЕРОЯ)

Анкета писателя

1.  Имя:

2.  Дата и место рождения:

3.  Родители:

4.  Образование:

5.  Род занятий:

6.  Мечты (взгляды):

7.  Творческое наследие:

8.  Новаторство:

9.  Дата и место смерти:

                                                                               Анкета произведения

1.     Название:

2.     Жанр:

3.     Место действия:

4.     Действующие лица (главный герой):

5.     Элементы сюжета:

6.     Тема:

7.     Идея:

8.     Основной конфликт (проблематика):

9.     Художественное своеобразие:

 

Анкета (паспорт) героя

1.       Имя:

2.       Возраст:

3.       Место проживания:

4.       Родители:

5.       Род занятий:

6.       Мечты (взгляды):

7.       Друзья:

8.       Враги:

9.       Физические данные:

10.   Черты характера:

 

 

 

 

 

 

                                                                                                               

 

                                                                                                                 Додаток 7

ИГРОВЫЕ ЗАДАНИЯ, направленные на визуализацию восприятия учебного материала

Художественная литература как составная часть мировой культуры.

Литература как искусство слова. Роль литературы среди других видов искусств. Книга и ее роль в духовной жизни человека и общества (6 класс)  Игра «В фотогалерее». Определите, «фотопортреты» каких видов искусства представлены в галерее, составьте схему «Виды искусства».

Игра «Художественная мозаика». 

Задание. Перед вами изображения 12 подвигов Геракла. По картинкам вспомните названия этих подвиги. Подпишите под каждой картинкой  номер, восстановив хронологическую последовательность подвигов Геракла.

При изучении повести Н.В. Гоголя «Ночь перед Рождеством» (6 класс)

Игра «Что сначала, что потом».  Рассмотрите иллюстрации к повести

«Ночь перед Рождеством», нарисованные художницей Ольгой Ионайтис. Расположите их, восстановив последовательность событий, описанных в произведении.

 

 

Ро

ж

де

ст

ве

нское путешествие Скруджа во времени и пространстве как возможность переосмыслить свою жизнь (6 класс)    

Игра «Бюро находок». Определите, кому из героев повести Ч. Диккенса «Рождественская песня в прозе» принадлежат эти вещи (свой выбор аргументируйте).  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Игра «В кинотеатре». Рассмотрите кадры из фильма «Рождественская история», снятого по мотивам «Рождественской песни в прозе». Определите, какой эпизод повести они отображают. Проанализируйте эпизод, ответив на вопросы:

-  Что увидел Скрудж во время путешествия с Духом?

-  Что почувствовал? Что понял? 

 

 

Библия. Ее духовная, историко-культурная и литературная ценность.

«Притча о блудном сыне» (6 класс)

 

Игра «В художественной галерее». Рассмотрите репродукции картин голландского художника Рембрандта и русского художника Николая Лосева.

Ответьте на вопросы:

-                      Какой эпизод притчи изобразили художники на своих полотнах? - Чем отличается интерпретация известного библейского сюжета Рембрандтом и Н. Лосевым?

-                      Какая из картин более точно передает  идею притчи о необходимости прощения? Объясните свою точку зрения.

 

 

 

 

Ветхий Завет и Новый Завет – две части Библии. Роль Библии в

формировании европейской культуры (9 класс)

 

Игра «В художественной галерее». Рассмотрите репродукции картин известных художников, ответьте на вопросы: 1. Какой библейский сюжет нашел отражение в картине? 2. Какой эпизод изобразил художник? Как вы думаете, почему именно он вызвал интерес? 3. Какой важный жизненный урок преподает этот библейское сказание? 

Иоганн Мюллер «Нагорная проповедь »

                                                      

 

на 1,62 кубический, звездный период обращения 29,5 сут. Светит отраженным солнечным светом. Поверхность Луны в основном гористая, покрыта многочисленными кратерами.

                                                                                                Из энциклопедии

П. Б. Шелли  К Луне

Скиталица небес, печальная луна,

Как скорбно с высоты на землю ты глядишь!

  Не потому ли ты бледна,

            Не потому ли ты грустишь,

Что между ярких звезд свершать свой путь должна

        Всегда, везде — одна,

Не зная, на кого лучистый взор склонить,

Не зная ничего, что  можно полюбить!                                              

Вопросы для беседы:

-      Что вы представили, прослушав 1-ый отрывок?  Что – 2-ой?

-      Какой отрывок вызвал в вашем воображении более живую картину?

-      В чем, по-вашему, главное отличие этих текстов?

А.С. Пушкин «И. И. Пущину». Яркость чувств и мыслей, преданность

идеалам дружбы в стихотворении (8 класс) 

Ролевая игра «Экскурсия по Царскосельскому лицею» (ученики в роли экскурсоводов выступают с короткими сообщениями)

I-й экскурсовод. На Царскосельский Лицей возлагали большие надежды: он должен был готовить воспитанников к государственной деятельности и приравнивался к российским университетам. 

Торжественное     открытие    Лицея состоялось 19 октября 1811 года. Первыми

директорами были В.Ф. Малиновский и Е.А. Энгельгардт. Они и другие наставники воспитывали лицеистов в духе уважения к личности и неприятия рабства (существующего в то время в России крепостного права). 

II-й экскурсовод. Вся обстановка Лицея, царскосельский парк, аллеи со статуями, пробуждала в его воспитанниках лучшие душевные и творческие порывы. Атмосфера лицейского воспитания способствовала развитию дарования юного Пушкина. Здесь поощрялись поэтические опыты, составлялись рукописные журналы. Талант Пушкина уже в ту пору был по достоинству оценен поэтами старшего поколения: В. Жуковским, К. Батюшковым. А на переводном экзамене с первого на второй курс Пушкин читает свое стихотворение «Воспоминания в Царском Селе» перед

тогдашним мэтром русской поэзии Г.Р. Державиным.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картина И.Е.Репина «Пушкин на лицейском   экзамене»

III-й экскурсовод. Воспитанников в Лицее было немного, всего 30 человек. За 6 лет обучения в пушкинском выпуске утвердится тот высокий строй отношений, который поэт называл «лицейским братством».

 Спустя годы после окончания Лицея Пушкин напишет:

 

                Куда бы нас ни бросила судьбина,

                И счастие куда б ни повело,

                Все те же мы: нам целый мир  

                                                                       чужбина;    

                 Отечество нам – Царское Село.

 

Александр Сергеевич дорожил теми дружескими отношениями, которые связывали его со многими лицеистами – Антоном Дельвигом, Вильгельмом Кюхельбекером, Алексеем Илличевским. Одним из самых первых и самых любимых друзей Пушкина был Иван Пущин. В Лицее Пушкин и Пущин были неразлучны, возможно, потому, что комнаты, в которых они жили, находились рядом. 

 

                 

 

 

 

Ролевая игра «И. И. Пущин вспоминает о Пушкине-лицеисте» (подготовленный ученик в роли И.И. Пущина рассказывает о Пушкинелицеисте.

 

 «Все мы видели, что Пушкин нас опередил, многое прочел, о чем мы и не слыхали, все, что читал, помнил, но достоинство его состояло в том, что он отнюдь не думал выказываться и важничать».

 

«Пушкин… иногда неуместными шутками ставил себя в затруднительное положение, не умея потом из него выйти. Я, как сосед, часто, когда все уже засыпали, толковал с ним через перегородку о какомнибудь вздорном поступке того дня. Вместе мы, как умели, сглаживали некоторые шероховатости».

 

«Пушкин, с самого начала, был раздражительнее многих и потому не возбуждал общей симпатии… Чтобы полюбить его настоящим образом, нужно было взглянуть на него с тем полным благорасположением, которое знает и видит все неровности характера, мирится с ними и начинает любить даже их в своем товарище». 

 

«Старик и море» Э. Хемингуэя – повесть-притча о человеке.

Философско-символическое содержание произведения (11 класс)

Ролевая игра «О чем расскажет море?»  (монолог от имени моря читает заранее подготовленный ученик)

Я – безграничное и свободное море. Миллионы лет я качу свои волны и поняло множество загадок и тайн нашего мира. Я много узнало о странном существе, которое называет себя «Человек»… Есть среди них один, который удивил даже меня.

Это старый рыбак Сантьяго… Мысленно старик зовет меня la mar, как зовут меня по-испански те из людей, которые чувствуют ко мне любовь: как женщине, в женском роде… Старик Сантьяго называет меня добрым и прекрасным. Он любит зеленых морских черепах, испытывает нежную привязанность к летучим рыбам… Он разговаривает с рыбами, которых ловит. Он жалеет птиц… К старику я бываю жестоким. Но я никогда не слышало от него жалоб. Доверяя мне, старик сделал меня свидетелем своих разговоров с далекими звездами и луной… Это удивительный старик, и иногда я им по-настоящему восхищаюсь.

 

Беседа по вопросам:

-  Что узнали о старике, выслушав море?

-  Чем для Сантьяго является природа?