Даний матеріал доречно застосовувати як під час занять із дітьми дошкільного віку, так і під час вивчення букв у початковій школі. У цьому матеріалі доречно інтегровані матеріали з української мови та наук природничого циклу.
Екологічна абетка
для дошкільників
А зустріну у словах квітка,
стежка, гілка
Птах, їжачок, сова, сосна.
Скрізь в словах є буква « А»
«Б» за землю зачепилась,
І барвінком застелилась
Тільки травень в ліс прийде
«Б» відразу зацвіте.
«В» у вовчиня гостює
З шишок іграшки майструю
Веселяться всі гуртом
Поки ніч не зморить сном
«Г» сховалось в горобині
І сидить там мов в хатині
Пташок жде що прилетіли,
Ягідок смачних поїли.
«Д» з дубочками зростає
Сили з віком набирає
Хоч чи мало літ пройде
Там де дуб там буква «Д»
«Е» живе в малих звірятах
Білчинятах, зайчинятах,
А як звірі виростають,
Букву «Е» вони втрачають
Єноти довго вчили ноти,
А потім сіли біля плоту.
Сказав єнот дружку-єноту:
— Навіщо ми вчимо ці ноти?
Всі кажуть: ми самі є... ноти.
«Же» жукам на спини сіли
І у небо полетіли,
Тільки й чути бже-бже
Це літають букви «Ж»
«З» із зайчиком стрибає
І від вовчика тікає
Спритно буква стриб і скок
Через пагорб і місток
Три лисички, три сестрички
Миють лапки, миють личка
Не виводить тато-лис
Їх не митими у ліс
«І» ліс інієм вкриває
Білим трави сповиває
Вкрита інієм ялина,
і ожина і малина
«Ї» сидить у їжачка
У колючках піджачка
Разом по лісах гуляють
Звірів голками лякають
Як лапка заболить
Йодом лапку помастить
І звірятко знов радіє
Бо стрибати спритно вміє
Котик мурчик полював,
але мишку не впіймав
Кішка котику сказала
«Л» у лісі кожен знає
Хитру вдачу буква має
Лисинята, лис, лисичка
Буква Л для них сестричка
«М» в малиновий увібралась
І в малині заховалась
До малини підійеш
«М» у ягідках знайдешь
«Н» захована в землі
Бо живе вона в норі
Де борсук чи зайченятко
Мишиня чи лисенятко
Оленя одне блукало.
Оленя когось шукало.
Оля Олю запитала:
— От кого воно шукало?
Оля Олі каже прямо:
— Оленя шукало маму!
«П» в грибочок заховалась
Підберезником назвалась
Причепурилась гарненько
І стоїть собі гарненько
«Р» росинки на листочках
На берізках на дубочках,
Вранці « Р » на сонці сяє
Радо всіх звірят вітає
Сіло сонце на сосну,
Сонно мовило: — Засну!
Сосни сонечко гойдали.
Сосни сонечко благали:
— Сонце, сонечко, не треба!
Стане темно нам без тебе!
«Т» в траві відпочиває
І метеликів ганяє
А щоб там її знайти
Треба близько підійти
Удав — товстезний і строкатий —
У затінку улігся спати.
Увившись між високих трав,
Удав до вечора куняв.
Фазан ходить в очереті
В фіолетовім береті.
А в гнізді співає тихо
Фазанятам фазаниха.
«Х» на соснах і ялинках
Хвоєю росте на гілках
Хоч зелена і колюча
Та не крапельки не злюча
«Ц» у липовому цвіті
Усміхається на віті
Люблять звірі цвіт збирати
Ним у зимку чаювати
Шпак шипить шпачисі гнівно:
— Шершень залетів в шпаківню!
Швидше шибеника гнати,
Шпаченят обороняти!
Щука щавлику нарвала —
Щукам борщ приготувала.
Хвалять щуки борщ зелений.
Просить сом: — Звари й для мене!
Каже щука дядьку-сому:
— Ти приходь до нас додому.
На що знов варити борщик?
В нас його — великий горщик.
Знак називається м’яким.
Пом’якшуєм вимову ним.
Це знає і маля,
Бо слово "пень"
І слово "день"
М’якенько вимовля.
Юрко і Юля
В Юри є сестричка Юля,
Невеличка вередуля.
Любить Юля утікати,
Бо не хоче йти до хати.
Доганяв Юрасик Юлю
І набив на лобі ґулю.
Кожушок вдягла Яринка
І побігла по ялинку‚
А у лісі — завірюха —
Замело її з кожухом.
І стоїть Яринка
Біла‚ мов ялинка.