Екологічна казка
«Бурштинове намисто»
Було це багато століть назад. На території України у той час жили племена скіфів. Племена поділялися на скіфів-кочівників і хліборобів. Скіфи-землероби жили в лісостеповій смузі. Застосовували дерев’яний плуг, тяглову худобу. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох, цибулю, сочевицю. Високо розвинуті у скіфів були чорна металургія та обробка металів. Виготовляли прикраси, зброю, сокири, стамески, долота та інші знаряддя, виливали котли.
Одного разу, коли чоловіки цього племені на полі, під час орання знайшли камінець, схожий на краплинку сонця, дали йому назву «дар сонця». Почали видобувати ці камінці, а майстрині з цих камінців виготовляли намиста для своїх донечок. Саме ці намиста стали особливою ознакою цього племені. Жінки дуже цінували і пишалися своїми прикрасами. Жінки з інших племен дуже заздрили цим жінкам, що в них немає таких прикрас.
У цьому племені жив дуже жадібний чоловік, який зміг переконати ще деяких чоловіків, що можна видовувати і обмінювати ці камінці на пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох, цибулю, сочевицю
Вони видобували більше і більше цих камінців, допоки зовсім не залишилося жодного камінця. Все те, що вони отримали при обміні, зіпсувалося, тому що вони не могли одразу все це використати. Люди дізналися, про це і вигнали їх з цього племені.
В цьому племені жила маленька дівчинка Оленка. І коли вона виросла, стала дуже гарною дівчиною, дуже засмутилася, що в неї немає такого намиста.