Екологічна подорож "Знай, люби, бережи!"

                                           Екологічна подорож

                                          «Знай, люби, бережи!»

Мета. Розширити знання дітей про природу, уявлення про красу українського довкілля. Розвивати вміння бачити красу рідного краю, оберігати і збагачувати природу. Виховувати бажання берегти і захищати українське довкілля.                                                    .              

1.Моя земля чарівна, наче казка!                

   Тут є усе: ліси, степи, поля,

   Моря, озера, сонечкова ласка…

   Зелені гори – дорога земля.

 

2.Найкраща в світі, світла, найрідніша,

   Уся в барвінках, наче у вінку.

   Заквітчана, красива, наймиліша,

   І чути всюди пісеньку дзвінку.

 

3.Це Україна – наша рідна ненька,

   Де над ставками верби в ряд ростуть.

   В садочку квітне вишенька біленька,

   А журавлі з криниці воду п’ють.

 

4.А ввечері тумани над рікою,

   Мов білі лебеді, що тільки піднялись.

   Пісні чарівні з радістю й журбою

   У вічне небо стрімко понеслись.

 

5.Моя земля! Напоєна красою

   І звуками, що в серденьку живуть.

   Навіки ми пов’язані з тобою.

   Одна у нас з тобою довга путь.

 

6.У цім краю домівка наша рідна!

   Коріння наше і уся рідня.

   І землю цю нам берегти потрібно,

   Про неї турбуватися щодня.

 

7.Щоб квітнув сад, родила добре нива

   Й земля була одягнена в ліси.

   І щоб людина тут завжди була щаслива,

   А на землі побільшало краси.

(Пісня-танець)

Вчитель

Сьогодні, діти, наше свято носить пізнавальний характер. Вас чекає екологічна подорож «Знай, люби, бережи!».

Наш девіз: «Рибі – вода, птиці – повітря, звірю – ліси, степи, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти Батьківщину».

Йдемо в гості до природи,

Є в ній різна дивина:

В небі – зорі, в ріках – води,

В полі квіточка ясна.

А зимою є сніжинка.

Літо дощик принесе.

Є метелик і пташинка –

І таке цікаве все!

Росла собі людина і поступово пізнавала дивовижний і чарівний світ. Брала від природи все: повітря – щоб дихати, водичку – щоб пити, а рослини – щоб їсти. Людина була дуже спостережлива і навчилася багато чого від рослин і тварин, та й сама почала вдосконалювати свій світ. Вона навчилася добувати вогонь, приручила тварин, навчилася захищатися від хижих звірів і полювати, будувати житло, знаходити і готувати собі їжу.І чим краще людина пізнавала свій світ, тим більше будувала будинків, мостів, доріг, змінюючи у такий спосіб природне середовище, своє довкілля. І нині людина живе у гарних будинках, що захищають її від холоду, вітру,  дощу, а під рукою в неї – світло, вода, тепло. А ще людину оточують розумні речі – радіо, телефон, телевізор, мікрохвильова піч, пральна машина, газова та електрична плити, комп’ютер. І все це навколишнє середовище, серед якого ми живемо.

Тепер це наше довкілля.

 

Що таке довкілля?

Все, що є навколо тебе:

Сонечко, хмаринка, небо,

І пісок, каміння, води,

Й люди – часточка природи.

Поле, гори і травичка,

Ліс, повітря і водичка,

Бджілка, пташечка і зорі,

Вільний вітер на просторі,

Квіточки і різне зілля –

Це, дитино, й є довкілля.

 

Учні

*Гляньте, ліс вдалині темніє,

  Але я вам сказати мушу,

  Він розказувать казку вміє,

  Має він поетичну душу.

  І живуть у лісі звірі, птахи,

  Для людей вони загадкові.

  І великі, й малі комахи

  Дуже дивні, а ще казкові.

 

*А людина живе у світі,

  Як природи рідна дитина.

  Без довкілля не може й миті

  На землі цій прожить людина.

  Без повітря і без водички,

  І без сонечка, й сині неба,

  І без квіточки, без травички…

  Та природу вивчати треба.

  Щоб не скривдити, не зламати,

  А в гармонії з світом жити.

  Тож природу нам треба знати,

  Бо прийшли ми у світ – любити!

 

Гра «Можна – не можна»

*Саджати квіти, рослини.

*Охороняти первоцвіт і рідкісні рослини.

*Ламати гілочки дерев, кущів.

*Обдирати кору дерев.

*Берегти молоді рослини.

*Обгороджувати мурашники.

*Милуватися красою природи.

*Рвати багато квітів.

*Ловити метеликів, бабок.

*Руйнувати павутиння, вбивати павуків.

*Підгодовувати птахів.

*Прибирати місця відпочинку у лісі, на березі річки.

 

8.Весняний луг. Погляньте, діти!

   Яка краса ось тут живе!

   Летять метелики на квіти,

   І ніжна музика пливе.

   Прокинулось усе, радіє,

   Живе, сміється і росте.

   А сонечко промінням гріє,

   І від тепла земля цвіте.

 

9.Ой, як тут гарно! Як багато квітів! Прийшли ми сюди відпочивати, загадки загадувати. Починаймо!

*Червоне коромисло через річку повисло.  (Веселка)

*Біжить без ніг в ярки, в рови,

  Без рук, а має рукави.

  Я відгадав уже, а ви? (Річка)

*Всі його люблять, всі його чекають,

  А хто подивиться – кожен скривиться. (Сонце)

*Старий дід мости помостив.

  Молодша прийшла – мости рознесла. (Зима і весна)

*У зеленому жакеті галасує в очереті,

  Хоч і плавати мастак, а не риба, і не рак. (Жаба)

 

• Ви тут так захопилися, що не помічаєте, що зараз дощ проллється.

 

• А й справді, зараз дощ буде, ось і перші краплі…

Дощ

А ось і я – дощик краплистий, весняний. Я на землю прийшов, щоб її умити і водичкою живою все довкіл скропити. Чого поховалися? Дощику злякалися?

Ану виходьте, разом погуляємо, бо ж я гуляка-дощ і самому мені зовсім не цікаво. Гайда до мене, я заспіваю, а ви затанцюєте! Разом нам буде весело!

(Пісня)

 

Вітер

Любий ти наш дощику, припиняй,

З лісу, з поля й стежечки утікай.

Ми за сонцем скучили весняним,

За його проміннячком золотим.

Подощив нам трішечки та й іди,

І погоду гарную приведи.

Вийди, вийди, Сонечку, та й світи.

Хоче кожна квіточка зацвісти.

Бо весна-красунечка вже прийшла,

Всім нам світла хочеться і тепла.

 

Сонце

Ви гукали мене? Ви чекали мене?

Ось я, Сонце, прийшло – вогняне і ясне!

Освічу і зігрію ліси і поля,

Щоб вам тепло було, щоб розквітла земля.

І для кожного з вас подарую тепла,

Щоб душа ваша світла, як сонце, була.

Ви для мене тепер заспівайте пісні

Та ще й танці свої покажіть вогняні.

Я люблю вас усіх і даю вам тепло,

Щоб на рідній землі людям добре було!

(Співають, танцюють)

 

• Погляньте, діти, хто це йде до нас?

 

Веселка

Це я – Веселка, бо для мене час.

Був дощ, і хмари небо затуляли,

Тепер же хмари вдаль повідпливали.

А Сонечко краплинки освітило –

В них промені свої переломило.

І сталось диво в небі угорі

Заграли дивні-дивні кольори.

Це райдуга-веселонька заграла,

Щоб диво-казка до людей прийшла,

Їм кольори барвисті принесла.

А кольорів у мене сім – вони відомі вам усім.

Щоб краще їх запам’ятати, давайте разом танцювати.

(Танець)

 

Вчитель

От яка казка завітала до нас! Це все природа, дивовижна і неповторна. За якусь годину було сонячно, погідно і тепло, та раптом напливли хмари, пройшов дощик і умив землю, відшумів вітер і порозганяв хмари, виглянуло сонечко, і з’явилася на небі дивовижна веселка, мов чарівна казка, хіба ж не диво? Природа – це найдивовижніша казка! У природі все цікаве, неповторне і дуже красиве. А особливо вражає і захоплює природа рідного краю, наше українське довкілля, бо це наша рідна земля, найдорожча у світі!

1)А природа – це ще натхнення, творчість! Скільки дивовижних картин написали художники, скільки неповторних полотен вони створили.

2)А скільки віршів написали поети! А от сюжети для своїх творів і натхнення вони беруть у матінки-природи. І кожен з нас вдивляється у природу і відчуває нестримне бажання намалювати її краєвиди, оспівати її красу, осмислити чарівність.

Яке тут диво скрізь навколо мене!

У рідному краю – така краса!

Барвисті квіти, листячко зелене

І голубі бездонні небеса!

 

Учні

*Буває часом, сліпну від краси.

  Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

  Оці степи, це небо, ці ліси,

  Усе так гарно, чисто, незрадливо,

  Усе як є – дорога, явори,

  Усе моє, все зветься Україна,

 Така краса висока і нетлінна,

 Що хоч спинись і з Богом говори…

 

*Ми дуже любим весь наш край

  І любим Україну,

  Її лани, зелений гай,

  В саду – рясну калину.

  Там соловейко навесні

  Співає між гілками:

  Та й ми співаємо пісні –

  Змагається він з нами!

 

3)А скільки людей саме природа надихала на створення чарівної, прекрасної музики, яка зворушує людські серця, робить їх чуйними, добрими, ніжними.

(Звучить музика)

4)А мені теж хочеться співати. Бо музика – це завжди радість і щастя, тоді піднімається настрій і хочеться жити і радіти.

5)Музика – це здорово, без неї не уявляю свого життя. Музика – це краса, лірика! Це велике диво. Бо у природі теж є дивовижна музика. Вона звучить в усьому: у маленькому джерельці і у струмочку, у польоті джмеля і у співах пташок, у шумі дерев і у нічній тиші…

 

10.Прислухайся – Земля співає!

     І линуть звуки чарівні.

     Усе в природі голос має

     Й свої наспівує пісні.

     Від сну травичка потяглася,

     А мак голівку розігнув.

     Роса дзвеніти узялася,

     Тихенько вітерець зітхнув.

 

11.Заграло листя на тополі,

     І очерет зашелестів.

     Чарівні звуки линуть в полі,

     Звучать мелодії без слів.

     Осика листячком тріпоче,

     Сосна задумливо шумить.

     Далеко в небі грім гуркоче.

     З-під кореня вода дзюрчить.

 

12.Он стогне дуб, верба зітхає,

     Зозуля роки нам кує.

     Струмочок весело співає,

     А клен шепоче про своє.

     Берізка з вітром розмовляє,

     Ялина з буком гомонить.

     Метелик квітку забавляє,

     Об берег річка плюскотить.

     А хвиля хвилю доганяє,

     Щоб не спізнитися, бува…

     Прислухайся. Земля співає,

    Земля – звучить, вона – жива!

    Щебече соловейко в гіллі,

    А в небі ластівка дзвенить.

    Лунають звуки у довкіллі…

    Усе співає, все звучить!

 

Вчитель

А давайте і ми заспіваємо своїх пісень, бо пісня – це завжди здорово!

(Співають)

Природа – це невичерпне джерело краси, натхнення, радості, щастя. У природі є все, щоб людина була не тільки ситою, здоровою, задоволеною, але й могла відпочити душею, творити, радіти і бути щасливою.

Тому природу треба любити і берегти. Треба вчитися її розуміти, вчитися дивуватися і бачити красу. Природа – це велике і незбагненне диво, яке людині треба розгадати протягом свого життя. За цю красу, за велике щастя – жити на Землі – ми повинні берегти природу, всю нашу планету, бо вона жива, вона просить нашої допомоги. Давайте будемо постійно думати про це і все робити для того, щоб зберегти Землю: насадимо дерева, щоб шуміли ліси, очистимо річки і джерельця, щоб стала чистою і прозорою вода, насадимо квітів, щоб красивим стало наше довкілля і дарувало кожному серцю красу і радість, задоволення і казку.

 

Учні

*Учись любити все навколо себе:

  Траву і квіти, кущик, деревце.

  Жучка і пташку, і блакитне небо,

  І синьооке чисте джерельце.

  Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

  Щоб дарувати радість і красу.

  Учися дивуватись і любити

  Чистеньку, мов перлиночка, росу.

 

*Поглянь на світ – це дивовижна казка!

  А квіти – це, мабуть, душа землі.

  У кожній з них струмить любов і ласка,

  Вони неначе діточки малі.

  Яка земля! Чарівна, пречудова!

  Вона нам мати. Ми – її дитя!

 

*Усі ми в світ прийшли, щоб жити,

  Добро творити на землі.

  Учіться, діточки, любити,

  Навчайтеся, поки малі.

  Не нищіть квіти, не зривайте,

  Нехай на них блищить роса.

  Усе живе оберігайте,

  Бо для людей ця вся краса.

 

*Щоб наше серце добрим стало,

  Щоб в нім любов палка жила,

  Щоб завжди серце зберігало

  Любов і трішечки тепла.

  До цього радісного світу,

  До всіх живих, що на землі,

  До пташечки, дерев і цвіту…

  Ви знайте, діточки малі.

  Усі прийшли в цей світ, щоб жити:

  Великі звірі і малі.

  Людина в світ прийшла – любити,

  Добро творити на Землі.

Учитель

Усе в природі голос має,

Усе звучить, усе СПІВАЄ.

Шпачок гойдається на гіллі,

Десь ненечко гуде на ЗІЛЛІ.

Гримить у небесному роздоллі,

Співає жайворонок в ПОЛІ.

У всяку пору, кожну мить

В довкіллі музика ЗВУЧИТЬ.

Довкілля – це чарівна казка,

У ньому – сонечкова ЛАСКА.

У ньому світло і тепло,

Щоб всім нам радісно БУЛО.

Метелику, малій пташині,

Ведмедю, мишці і ЛЮДИНІ.

В природі диво є – вода.

А як її нема – БІДА.

Вода усім життя дає,

Трава й людина воду П’Є,

Пташина й звір її вживає,

А дощик землю НАПУВАЄ.

А на траві – жива роса.

Це ж і волога, і КРАСА.

Росу жучок з трави зіп’є,

А скільки радості в ній Є!

Краса людині необхідна,

Вона їй, як вода, ПОТРІБНА.

Повітря чисте – радість всім,

Бо необхідне всім ЖИВИМ.

Для всіх рослин, людей, тварини

Воно потрібне ЩОХВИЛИНИ.

І ліс нам треба, щоб шумів,

І вітер, щоб дощі ПРИВІВ.

І сонечко, що світить й гріє,

Й веселка, що дає НАДІЮ.

Нам треба луг і чиста річка,

Джерельце і жива ТРАВИЧКА.

Наука й радісне дозвілля,

Потрібне чисте всім ДОВКІЛЛЯ.

Бо ми прийшли у світ, щоб жити

І в світі цім – добро ТВОРИТИ.

Тому усі часу не гайте,

А про довкілля завжди ДБАЙТЕ.

Щоб ягідки були і квіти,

Щасливі і здорові ДІТИ.

Щоб все співало і цвіло,

Щоб радісно усім БУЛО!