Н.С.Задорожня – вихователь ГПД,
спеціаліст вищої категорії, старший вихователь,
Шполянської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №1
Шполянської міської ради
об'єднаної територіальної громади
Черкаської області
Віртуальна прогулянка
4 клас
Тема. Екологічна стежинка В. Сухомлинського «Уже тепер з маленьких літ
Іди добро творити в світ!»
Мета: формування компетентності:
вміння вчитися;
інформаційно – комунікативна:
загальнокультурна:
здоров’язбережувальна:
соціальна:
громадянська:
Місце проведення: класна кімната.
Оформлення: плакат екологічного змісту: «Земля мій рідний дім»,
конкурс малюнків «Природа навколо нас»
Обладнання: мультимедійна дошка, книги В. Сухомлинського, маски жабок, олівці, ватман.
Хід прогулянки
І Організаційний момент.
Діти, у цей морозний зимовий день, я хочу запропонувати вам здійснити незвичайну віртуальну прогулянку у літо. Ми будемо мандрувати екологічною стежинкою за творами В. Сухомлинського. Наша прогулянка називається «Уже тепер з маленьких літ іди добро творити в світ».
ІІ Основна частина.
Доброго дня бажаю вам я,
Діти кмітливі, ви – дружна сім’я.
Бачу, ви працювати охочі,
Тому й сяють допитливі очі,
Один одному всміхнемося
І мерщій до роботи візьмемося.
Діти, я знаю, що ви любите казки, захоплюєтесь щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв, засуджуєте тих, хто вчиняє погані вчинки. Ми сьогодні з вами будемо читати невеликі оповідання В. Сухомлинського. Його казочки – це ключик до глибокої мудрості, знань, умінь, до всього прекрасного, що оточує нас.
(Мультимедійна дошка. Слайди про В. Сухомлинського).
Діти, ви знаєте хто такий Василь Сухомлинський? Так, він працював вчителем початкових класів, а потім директором Павлиської школи на Кіровоградщині. Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжну і добру посмішку. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб діти росли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами. Спостерігаючи за хлопчиками і дівчатками він написав багато оповідань та казочок, які мають на меті лише одне – зробити маленьку людину людяною. На простих, зрозумілих і цікавих прикладах діти вчаться відчувати різницю між гарними й недобрими вчинками та їх наслідками – вчаться бути Людиною. Твори педагога пронизані любов’ю до всього живого, вчать у кожній ситуації і прислухатися не до своїх примх і амбіцій, а до голосу людського серця. Кажуть, цей світ збереже краса. Але справжня краса людини – у сердечному ставленні до тих, хто поруч.
(Психологічне налаштування).
Сядьте рівненько, заплющте очі, уявіть теплий літній день, чисте голубе небо, повіває легенький вітерець, тихо шелестить листя на деревах, навколо зелено.
Ми поспішаємо стежинкою до лісу. Стежинка веде нас за село. Ось на краю стоїть хатинка, а на подвір’ї граються братик і сестричка.
(Текст книги В.Сухомлинського «Чиста криниця», оповідання « Чого синичка плаче»)
У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей –Мишко й Оля.
Біля хати ріс високий гіллястий осокір.
- Зробимо на осокорі гойдалку, -сказав раз Мишко.
- Ой, добре буде гойдатися, - зраділа Оля. Поліз Мишко на осокір, прив’язав до гілки вірьовку. Стали на гойдалку Мишко й Оля та й давай гойдатися.
Гойдаються діти, й осокір гойдається. Гойдаються діти, а навколо них синичка літає та співає, співає.
Мишко й каже:
- І синичці весело, що ми гойдаємось. Як вона радісно співає.
Глянула Оля на стовбур осокора й побачила дупло, а в дуплі гніздечко синиччине, а в гніздечку пташенят маленьких
- Синичка не радіє, плаче, - сказала Оля.
- Чого ж їй плакати? – здивувався Мишко.
- Подумай чого, - відповіла Оля.
Мишко зліз із гойдалки, став на землю, дивиться на синиччине гніздо й думає: «Чого синичка плаче?»
Діти, а чого плаче синичка?
- Що ви можете порадити Олі і Мишкові?
- Яке добро повинні зробити діти?
Екологічне правило ми можемо висловити прислів’ям: «До природи не неси шкоди».
Молодці, ви сказали правильно. А ми поспішаємо далі стежинкою.
( Слайди про ліс)
Ось ми прийшли до лісу.
Дивосвіт, дивосвіт.
Хто придумав оцей світ?
Землю красну отаку
У зеленому вінку
І пташині голоси?
Ліс і річка, й поле –
Це ж усе моя земля чудова!
Йдучи на прогулянку до лісу, згадайте, що все, що нас оточує, милує наш зір і слух, дає насолоду, все це наше і все це треба залишити чистим і неушкодженим, і все це належить всім і повинно радувати всіх, а не когось одного. Ліс – легені планети. Пам’ятайте!
Зараз ми пригадаємо правила поведінки у лісі:
- не ламати гілочки на деревах і кущах;
- не рвати квіти з корінням;
- не чіпати пташиних гнізд;
- не кричати.
Ліс нас зустрів прохолодою, пташиним співом. Давайте послухаємо їх спів. (Запис співу птахів.)
Яких птахів ви впізнали?
Нас зачаровує спів соловейка, дивний свист іволги, стукіт дятла, цінькання синичок.
Який настрій викликав у вас пташиний спів? (Відповіді учнів)
Прислів’я. Де багато пташок – там немає комашок.
Екологічне прогнозування.
Молодці, ви дуже добре сказали.
А зараз подивіться довкола і назвіть рослини які ростуть у затінку .
Так, пахуча конвалія, синьоокий барвінок, ромашка, а ось на сонячному горобочку розцвіла сон-трава.
Оповідання «Хлопчик і дзвіночок конвалії»
Прийшла весна. Із землі виткнулась зелена стрілка. Вона швидко росла, потім розділилася на два листочки. Листочки стали великими. Між ними з’явився маленький пагін. Він піднявся, нахилився до одного листка й ось на світанку розцвів сріблястим Дзвіночком. Це був Дзвіночок Конвалії.
Раненько Дзвіночка побачив хлопчик. Його зворушила краса квітки. Він не міг відвести очей від Конвалії. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квітку.
А квітка йому шепоче.
- Хлопчику, навіщо ти хочеш мене зірвати?
- Ати мені дуже подобаєшся. Ти дуже гарна, - каже хлопчик.
- Добре, - зітхає Дзвіночок Конвалії. - Зривай. Тільки перед тим, як зірвати, скажи який я гарний.
Подивився хлопчик на Дзвіночок Конвалії. Квітка була справді чудова. Вона була схожа на ранкове небо, й на блакитну воду ставка, і ще на щось дивовижно красиве. Хлопчик усе це відчув, але висловити не міг. Він стояв біля Дзвіночка Конвалії, зачарований красою квітки.
Діти, як ви оцінюєте вчинок хлопчика? Яка небезпека загрожує рослинам?
Щорічно на землі зникають десятки видів рослин і тварин які заносяться до «Червоної книги», а це може призвести до екологічної катастрофи. (Слайди рослин і тварин занесених до « Червоної книги».)
В «Червону книгу» ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Тому рятунку в нас благає.
Прийом фантазування. Робота в парах.
Багато повчального ми з вами почули від звіряток.
Поспішаймо далі стежинкою. Ось на галявинці сидить дві дівчинки і про щось розмовляють. Давайте послухаємо їхню розмову. «Соромно перед соловейком».
Оля й Ліда надумали сходити до лісу. Ішли тай ішли, в дорозі стомились та й сіли на траву перепочити.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідують. Коли це сів на дерево соловейко і заспівав.
Зачаровані його красивим співом Оля й Ліда сиділи й боялися поворухнутися.
Аж тут він замовк.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
Діти, чому Ліді соромно перед соловейком? (Відповіді).
Фізкультхвилинка
Листоноша принесла нам телеграму. Давайте її прочитаємо. «Діти, дякуємо вам за теплі шпаківні і пташині їдальні із смачним зерном і хлібом. Ми віддячимо влітку. Знищимо шкідників ваших садів.» Птахи.
Так, ліс дім птахів, звірів тому ми повинні берегти його.
Ми посадим довкола берізки і клени.
Хай наш край розквітає і буде зелений.
Ми очистимо землю від сміття
І буде в нас чарівне і здорове життя.
А зараз ми стежинкою спустимось до джерела. Нап’ємося смачної водиці і відпочинемо. Сідайте зручно на зелену травичку і послухайте оповідання В. Сухомлинського «Камінь».
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне».
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло та ще й дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно криниці і закрив джерело.
Вода перестала прибувати.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів на інший луг. Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила студена криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.
«Де ж воно все поділося?» - подумав дідусь.
А зараз хлопчики надінуть рукавички і зберуть біля джерела папірці, кульки, поліетиленові пляшки, а дівчатка напишуть прислів’я «Чиста вода – для хвороби біда». Молодці, гарно зробили.
Очистимо струмочки і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода – це є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас – природі послужити!
А зараз я пропоную вам розв’язати задачі екологічного змісту.
І. Поліетиленовий пакет гниє у грунті 200 років, а папір – у 100 разів швидше. За скільки років згниє папір у грунті.?
2. 1 т макулатури рятує від вирубування 0,4 га лісу середнього віку. Скільки гектарів лісу збереже 100 т макулатури?
Добре, швидко ви розв’язуєте задачі.
А стежинка веде нас до річки. Ми помилуємось її краєвидами.(Слайди.)
Ось на березі річки сидить дві жабки і щось по-своєму розмовляють. Давайте їх послухаємо.
Інсценівка вірша «Дві жабки»
Сиділо дві жабки біля ставка, була в них розмова така!
-Ква? –питала перша жабка стривожено дуже.
-Ква, Ква, Ква - відповідала друга їй байдуже.
-Ква?, Ква,? Ква? - перепитала друга жабка знову,
і на тому закінчилась жаб’яча розмова.
Діти, про які екологічні проблеми розмовляли жабки?
Так, мешканці водойм хочуть жити в чистих ріках, ставках, озерах.
Людина не Бог, а частина природи
І більше від неї не благо, а шкоди.
Нам треба довкілля своє відновити.
Бо все прийшло в цей світ, щоб жити.
Плаче хвора Земля. Природа просить:
Зараз я пропоную окремо хлопчикам і дівчаткам скласти екологічну пам'ятку.
Наша прогулянка закінчилась.
Погляньте, діти, на виставку книжок В. Сухомлинського. Я раджу вам їх прочитати. Ці книги розкажуть вам про життя хлопчиків і дівчаток, про життя рослин і тварин. Книжки навчать вас бачити красу природи, рости добрими людьми.
ІІІ. Підсумок уроку.
Діти, морозним днем ми здійснили віртуальну прогулянку рідним краєм. А навіщо ця прогулянка нам потрібна? Де ви зможете використати свої знання, досвід?
Наша земля красива, квітуча, найкраща і найдорожча, і зветься Україна, а ми маленькі українці, ми будемо любити її і берегти, примножувати її багатства і піклуватися про неї.
І тоді ніякі екологічні лиха не будуть страшні.
Назавжди запам’ятай –
Бережи свій рідний край!
Це твоя земля, країна,
Край батьківський – Батьківщина!