Розробка екологічної стежки це відкриття шкільного майданчика з нового боку. такі заняття будуть корисні дітям будь яких класів тому що несуть еколого-просвітницьку роботу.
Екологічна стежка:
Одна з найважливіших проблем сьогодення – охорона довкілля. Це питання стає актуальним і в нашому селищі. Чим чистіше наше середовище, тим більше користі для нашого здоров’я. Стан повітря, води, ґрунту залежить від діяльності людей.
Уявіть собі, що буде з нами, і з землею , якщо не буде на ній ні гарної квітки, ні чистого струмка, ні зеленої долини. Процес пізнання природи та її законів нелегкий. Він здійснюється поступово, шляхом спостережень та відкриттів. У цьому процесі певне місце посідають такі форми організації екологічного виховання як експедиції екологічною стежкою. Ця форма роботи включає не лише ознайомлення з природою рідного краю, а й елементи дослідної, практичної, природоохоронної та ігрової діяльності.
Для створення екологічної стежки була обрана місцевість с. Попівка Миргородського району Полтавської області. У географічному відношенні територія села Попівка являє собою рівнину, яка у південно-східній частині перетинається пологими ярами. Село з усіх сторін оточують мішані ліси у яких можна зустріти зникаючі види рослин та тварин. В селі успішно функціонує середня загальноосвітня школа, в якій навчаються понад 300 дітей. Тому організація екологічної стежки буде ефективно впливати як на екологічне виховання учнів так і всього населення.
Наша екологічна стежка завдовжки близько 800 метрів.
Маршрут складається з 7 зупинок, які відповідно називаються: «Березова доріжка», «Увага, ефемероїди», «Клумба безперервного цвітіння», «Метеорологічний майданчик», «Під липовим цвітом», «Будь для природи другом».
Ця зупинка є початковою на маршруті. Дорога до дверей школи неодмінно веде через березовий парк. Давайте звернемо увагу, на особливість такої рослини як береза. Тут ми намагаємось відмітити птахів, що найчастіше бачимо на гілках, їхні гнізда. Давайте пригадаємо, а чим корисна береза?
1. Соком смачним і корисним, чистим, як сльоза.
2. Листям, гілочками – з берези в’яжуть віники для лазні. У відварі з листя берези купають дітей.
3. Бруньками – їх збирають на весні та роблять відвар, яким лікують нирки.
4. Корою – лікують хвороби шкіри, з кори добувають дьоготь.
Парк складається близько з 50 дерев, він сприяє естетичному задоволенню, адже завжди охайний.
Тут ми маємо можливість спостерігати за проліскою дволистою, що навесні утворює синьо-блакитний аспект. Проліска дволиста належить до групи ефемероїдів. Ефемероїди — багаторічні трав'янисті рослини, з коротким весняним циклом розвитку і літнім періоду спокою. Надземні частини цих рослин живуть лише протягом кількох тижнів, а решту року перебувають у стані спокою у вигляді бульб, цибулин чи кореневищ. Розповідаємо про будову, біолого-екологічні особливості. Дуже добре само відтворюється вегетативно, адже грунт та сама рослина не страждає від згубного впливу людини.
Далі маршрут стежки виводить до великої клумби, де зібране велике видове різноманіття декоративних форм рослин. Тут ми бачимо як ранньою весною зацвітають крокуси, проліски, медунка, незабудка, а відразу ж за ними свої ніжно-фіолетові квіти розкриває сон-трава. Приємні маргаритки, фіалки на початку травня роблять клумбу досить ошатною. Неймовірно духмяні суцвіття гіацинту садового розпускаються в другій половині травня. Дещо пізніше з’являються шикарні квіти рябчика імператорського, кущ має розлогу будову, що дозволяє розміщувати його серед клумби. Майже синхронно починають цвісти тюльпани і нарциси, до них приєднується півонія. Починається літнє цвітіння що складається з гіацинтів, лілій, календули, троянд. Ближче до осені увагу на себе привертають айстри, хризантеми, жоржини. Все це різноманіття дає змогу дослідити їхню вибагливість до екологічних факторів та взаємозв’язки між собою.
На території географічно метеорологічного майданчика функціонують такі відділи як: 1) агрометеорологічний; 2) астрономічний: 3) геоморфологічний; 4) математичний; 5) «зелений клас». В кожному з відділів учні мають змогу дізнатись про типові форми рельєфу, відносну вологість та температуру повітря, напрям і силу вітру, визначити географічну широту місцевості. Є можливість ознайомитись з будовою та принципом роботи наступних приладів: горизонтальний сонячний годинник, опадомір, флюгер, нефоскоп та ін..
Говоримо про липу як про медоносну, деревинну, харчову, вітамінозну, лікарську, ефіроолійну, танідоносну, волокнисту, кормову, декоративну і фіто меліоративну рослину. Виступає в якості грунтозатінюючої супутної породи. Під деревом помічаємо і незначний трав’яний покрив утворений пирієм, деревієм, кульбабою, тонконогом та ін.. Відмічаємо вплив липи на низькорослі рослини, які вона затінює, пояснюємо її зв’язки з оточуючими видами.
Розглядаємо поняття «кущ» як життєву форму, згадуємо типи кущів. Характеризуємо біолого-екологічні, морфологічні особливості калини. Давайте пригадаємо загадки про калину:
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
***
***
Підводиться підсумок екскурсії, діти діляться своїми враженнями. Вчитель нагадує по правила поведінки в природі. Намагається виховати любов до навколишнього середовища, пробудити захоплення силою та красою природи.