12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Екологічна вистава-казка для учнів 1-2 класів «Вовча хатка»

Про матеріал
Сценарій складено на основі програмових віршів для дітей молодшого шкільного віку з метою розширення знань про диких тварин, їх спосіб життя, назв домівок; ознайомлення вихованців з актуальними екологічними проблемами; виховання бережливого відношення до навколишнього; відповідального й шанобливого ставлення до природи; поваги до ближнього і вміння прийти на допомогу.
Перегляд файлу

Енергодарський навчально – виховний комплекс

«дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад » № 9

м. Енергодар Запорізької області                    

 

Автор: вчитель, спеціаліст вищої категорії,

керівник театрального гуртка «Грайлик»

Сухорукова Галина Володимирівна

 

 

 

 

Сценарій екологічної казки - вистави для учнів 1-2 класів

«Вовча хатка»                                                   

              

Дійові особи –10 чоловік: Ворона, Вовк, Білочка, Бджілка 1, Бджілка 2, Їжачок, Зайчик, Ведмідь, Метелик 1, Метелик 2

 

Декорації: квіти - бутафорія, пагорби з квітами, вулик- на ньому мед з ложками, барліг, лігво- біля нього сухі гілки, пеньок, грибок –біля нього 3 морквини, дерево –під ним 5 горішків, яблуня-під нею 7 яблук, озеро; на задньому плані – ліс, ялинки.

                   (танок квітів, 2 бджілок і 2 метеликів, залетіли за куліси)

Ворона: кар-р! кар-р!  Кар-р-раул! У нашому енер-ргодарському лісі хоче поселитися сір-р-рий Вовк! Кар-р-раул! звір- р-і, звір- р-і, р-рятуйтесь! ой, р-рятуйтесь! Кар-р-раул! (тривожна музика)

Вовчик: Ого, як тут гарно! У цьому лісі чисто – пластикових пляшок немає і папір не розкиданий, та й дихати легко! Ух- (нюхає)- буду я тут жити. А де? (озирається) Яку б мені побудувати хатинку? Хто там скаче?

                  (музика, білочка стрибає, вовк ховається за дерево)

 

Білочка (музичний фон, пританцьовує)

          Я веселий звірок - плиг з ялинки на дубок. 

Червонясту шубку маю, по гілках радо стрибаю. 
Хоч мала я ще на зріст – та великий маю хвіст. 
Хвіст трубою, спритні ніжки - плиг із гілки на сучок! 
я складатиму горішки  - в золотий свій сундучок.

Скільки їх? Давайте рахувати разом! (рахує з глядачами горішки)

1,2,3,4,5 буду я їх ще збирать!

 (побачила його, боїться, тремтить) 

Ой, здрастуй, Вовчику! Ти мене ображати не будеш?

Вовчик: Доброго здоровя, красунечко!

               Не бійся мене, я хороший! Повір, будь ласка.

                А де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш?

Білочка: Я живу у зеленому ліску, у дуплі, у сосняку.

                А гризу горішки, і гриби, і шишки.
Вовчик: А у морози люті, злі ти не мерзнеш у дуплі?
Білочка: Затишна моя хатинка, тепла в мене кожушинка,
                  І мені зимові дніовсім, зовсім не страшні.  

         Я складаю все в дупло, щоб на зиму вже було. (показує на дупло).

 

Вовчик: Білочко, я хочу поселитися у  цьому лісі та не знаю яку хатинку побудувати. Можна спробую –яке воно- твоє дупло, можливо, і мені таке житло підійде?

Білочка: Вовчику, та де таке видано, щоб вовки по деревам лазили? Ти не можеш по гілках стрибати! Ну, якщо хочеш- спробуй…

Вовчик: нічого, я спробую! ( вона розгублена, вовк стрибає, лізе)

Метелик 1 (музичний фон, залітають): Ой! Що це коїться у нашому лісі?!

Метелик 2: Чудо, чудо, чудо, чудо! що ж далі воно буде? Вовк на дерево лізе! Чудасія! (вовк вдає - падає, бік тре, бо боляче)

Вовчик: Охо- хо…ой, як боляче..ох, ні. Не вмію я лазити по деревах. Дупло - точно не для вовків. Мені зовсім не підходить твоя хатинка. Дякую! 

Білочка: так пошукай собі іншу домівку! Бувай, Вовчику! Рада тебе бачити! (музичний фон, стрибає із зали)

Вовчик: Дякую, білочко, прощавай! Метелики, слухайте, а де ваша хатинка? Можливо, мені ваше житло підійде?

Метелик 1: На ні, Вовчику, така хатка тобі не підійде! Ми можемо спати на травиночці, на листочку чи квіточці.

Метелик 2: Ти ж її завалиш! Ось яка у нас чудова хатинка – веселинка! (показує на квітку)  Ну, якщо хочеш- спробуй…  

Вовчик: нічого, я спробую! ( залізає на квітку, вона падає, тривожна музика) Ого…Ні, не зможу я спати на квітах. Це - точно не для вовків. Мені зовсім не підходить ваша хатинка. Дякую вам, метелики! 

Метелики: прощавай, Сіроманчику! (полетіли)

Вовчик: О! там хтось іде.

                  ( музичний фон, Їжачок іде, вовк став за ялинкою)

Їжачок: ф-ф-ф.. Їжачок я хитрячок, гострі голки маю, 

  На них яблука й гриби швидко натикаю,
  Їжачата з нетерпінням на мене чекають, 
  Своїй мамі-їжачисі вдома помагають. пф-пф-пф.  Хух!

  О! Яблучка! Давайте рахувати разом! (рахує з глядачами яблука)
  1, 2,3, 4,5,6,7, наберу яблук усім! пф-пф-пф..

   (побачив вовка, тремтить) Вітаю вас, пане Вовче! пф-пф-пф

 

Вовчик: Доброго дня, я тобі зла не зроблю, не бійся мене!

                Їжачок-хитрячок!

                а де набрав ти голочок?

                Де пошив ти кожушок?

 

Їжачок: Із голок та шпичок пошив собі піджачок.

                І у тому піджачку я гуляю по садку.
                Натикаю на голки груші, яблука, сливки.
                 І до себе на обід я скликаю цілий рід.

Вовчик: Куди ти лізеш чи ідеш? В якій хатинці ти живеш?

Їжачок: А живу я он- там…за озером, у кублі, і в мене дітки - геть малі.

               Мохом й листям кубло встеляю, діточок своїх ховаю.

Вовчик: Їжачок-хитрячок, я хочу поселитися у  цьому лісі та не знаю яку хатинку побудувати. Дай спробую твою, можливо, і мені така потрібна?

Їжачок: Вовчику, що це ти вигадав? Ще лісові мешканці такого не бачили, щоб вовки  в кублі жили! Ну, якщо хочеш- спробуй..

 Вовчик: нічого, я спробую!(розгублено, вовк лізе, дригає ногою, тре голову)

                       (музичний фон, залітають бджілки, кружляють)

Бджілка 1:  дз-дз...дивина! на весь ліс дз-дз-венить дзвін: вовк ліз-зе-ліз-зе не заліз-зе!

Бджілка 2: після джаз-зу дзвенять бджілки : сірий ліз-з-ліз-з не доліз-з… дз-дз... (хитають голівками)

Вовчик: Охо- хо…ой, як незручно..ох, ні-ні-ні. Не вмію я моститися у кубло. Не підходить мені твоя хатинка- замала твоя домівка.

Їжачок: так пошукай собі інше житло! До побачення, Сірий! Радий тебе бачити! пф-пф-пф.. (виходить із зали)

Вовчик: Дякую, їжачку, прощавай! Слухайте, бджілки, а ваша де хатинка? Можливо, мені ваше житло підійде?

Бджілка 1: Ох, ні! Не підійде! Ми живемо у вулику!

Бджілка 2: Ти туди не пролізеш! Ти нам його розвалиш!

Вовчик: нічого, я спробую! ( лізе лапкою у отвір вулика, вдає- не може) Ой, ні! я не можу  туди залізти! Вулик- точно не для вовків. Мені зовсім не підходить ваша хатинка. Дякую, бджілки!

Бджілка 2: Ну то бувай, Вовчику! Хай тобі щастить! (прощаються)

Вовчик: І що робити? Ох! що за звук? хтось крадеться…

               ( сам заховався за грибок, музичний фон, зайчик стрибає)

 

Зайчик: а я  -Заєць! як їсти схочу, то недовго думаю        
               У поля скоріш біжу – буряк й капусту хрумаю.                   
               Я в гаях гуляю, пю з трави росицю  

               й скоса поглядаю: чи не йде лисиця?
               А як гризу морквину - також  дивлюся в боки.
               Ось чому я полохливий й став я косооким!

               О! морква! Давайте рахувати разом!

               (збирає, рахує разом з глядачами)

                1,2,3 – морквинки і мішок клади.

 (побачив вовка, тремтить) ой.. Привіт, Сіроманчику! Що ти тут робиш?

Вовчик: Зайчику, добридень! Ти мене не бійся. Я добрим став. Я хочу поселитися у  цьому лісі та не знаю яку хатинку побудувати. Ось ти де живеш? Де твоя домівка?

Зайчик: Вовчику, у мене немає ні нірки, ні дупла, ні кубла. Я можу спати будь-де, хоч під кущем, чи пеньком, чи листком або ж просто під грибком– оце і є моя домівка. Дуже спритні ноги маю, тому швидко я втікаю (ховається за грибок).

Вовчик: Дай спробую під твоїм грибком поспати, можливо, і мені така домівка підійде?

Зайчик: Вовчику-братику, та де тобі? Що це ти вигадав? Ще такого не було, щоб вовки під грибком жили! Ну, якщо хочеш- спробуй…

       (розгублено, вовк вкладається  під грибок, крутиться наліво-направо)

Вовчик: ( встає ) Зовсім незручно! Не підходить мені твоя хатинка: то сонце очі сліпить, то прямо на голову дощ ллє. Бувай здоровий, зайчику!

Зайчик: На все добре, Вовчику! Бувай! (стрибає, виходячи із зали)

Вовчик: Так-так-так…яку ж хатку мені побудувати? Хто це так хропе? (прислухається…О! піднімає завісу, а там спить ведмідь, ковдрою вкритий)

 

Ведмідь: (прокинувся, реве, повільно розтягує слова)

        Хто це мені відпочивати заважає?

        Хто це до мене у барліг мій заглядає?

        Було у лісі тихо, яке вже сталось лихо?
        Я не сплю, тільки зітхаю, хочу меду, та немає. (позіхає, гладить живіт)

Вовчик: доброго дня, Ведмедику! Вибач, що потурбував. Я хочу поселитися у вашому лісі, бо він екологічно чистий та не знаю яку хатинку побудувати. Ось як називається твоя домівка?

Ведмідь? Я – Ведмідь, заліг у свій барліг.

                  Вліз у свою теплу хату й смокчу лапу волохату

Вовчик: Чи можна спробувати у твоєму барлозі поспати, можливо, і мені таке ж підійде?

Ведмідь: та чому не можна, можна! Будь ласка, проходь, будь як вдома! (вовк заходить, моститься)

Вовчик: отакої! як тут у тебе зручно, просторо, місця багато! дуже сподобалась мені твоя хатка! Вирішено: я теж собі таку побудую! Тільки трішки меншу. Дякую, Ведмедику!

Ведмідь: так давай ми тобі допоможемо! Тільки ти більше ніколи-ніколи не будеш чіпати слабших! Добре?

Вовчик: Звичайно, не буду! Еге-е-ей! Мешканці лісу! обіцяю! Ми тепер будемо мирно жити!

Ведмідь: Еге-ге-е-ей, лісові звірята, хто може, сюди швиденько біжіть і хмиз усякий несіть!

Вовчик: Прекрасна ідея! Будуймо!

(сюрпризний момент: під веселу музику ведмідь та вовк витягують з-за куліс лігво, всі актори несуть гілки, по черзі підходять, укладають хмиз біля лігвища і  шикуються півколом у центрі зали у визначеному порядку)

Вовчик: (оглядає хатку) Я дуже задоволений! Комфортно, затишно у домівці. О! Придумав! Від того, що мені дуже зручно лежати, назву я свою хатинку «Лігво»! Буде в мене тепер моя вовча хатка- «Лігвище»! Дякую вам, комахи і звірята, ви - справжні друзі!

 

Білочка: Еге ж, дружба - то велика сила! Разом і батька легше бити!

Їжачок: Дружба та братство - найбільше багатство!

Метелик 1: Друга народ прославить, якщо він у біді товариша не оставить.

Метелик 2: Будемо разом майструвати й з новим другом ладнати,

                      хатку творити і з вовчиком дружити.

Зайчик: Памятайте: справжній друг пізнається в біді.

Бджілка 1: Друга -шукай, а знайдеш- тримай!

Бджілка 2: Біда друзів випробовує, а один в полі не воїн. 

Вовчик: Я зрозумів: Яку дружбу заведеш- таке життя й проживеш.

Ворона: кар-р! кар-р! Спр- равжнього др- руга за гр-роші не купиш! 

                Катастр-рофи не сталося! Ур-ра! Ур-ра!

Ведмідь: Хай буде злагода, повага, друж-ж ба та мир віднині

                 У нашій славній родині в рідній Україні! (фанфари)

 

Керівник оголошує виконавців ролей. Овації.

doc
Додано
27 березня 2020
Переглядів
428
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку