Екологічне дослідження "Екологічний стан села Обава"

Про матеріал
В даному дослідженні описані екологічні проблеми села Обава, їх часткове вирішення, прививати в учнів любов до природи, дбайливого ставлення до навколишнього середовища
Перегляд файлу

 

C:\Users\Папа\Pictures\2013-10-06\089.JPGC:\Users\Папа\Pictures\2013-10-06\026.JPG 

 

C:\Users\Папа\Pictures\2013-10-06\088.JPG 

Екологічний стан

с. Обава

 

 

 

 

                                                  

 

 

         Екологічна проблема - це дуже важливий етап в розвитку людства. Вона визначає долю людського світу. Люди, підкорюючи природу, значною мірою руйнували рівновагу екологічних систем. "Раніше природа лякала людину, а зараз людина лякає природу" - сказав французький океанолог Жак Ів Кусто.
Ніхто не може залишатися байдужим до забруднення довкілля. "Поганий той птах, який забруднює власне гніздо", - говорить народне прислів'я.
Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.

        Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.

       Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавилонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.

       Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.

        Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.

        Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже "схопила нас за горло". "Екологічна бомба" уповільненої дії, яку ми, всі країни і народи, посилено начиняємо "вибухівкою" із відходів виробничої діяльності, здатна спустошити наш спільний дім - планету Земля, перетворити її на безлюдну пустелю.

         Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам.

      Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Ми - люди кінця XX століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін у навколишньому середовищі.

     Забруднення околиці, зменшення природних ресурсів ставить перед людством великі завдання. Майбутнє нашої планети залежить від чистоти екології. Щоб добитися усього цього необхідно, щоб людина все сама усвідомила і зробила   крок до охорони природи.


      На нинішній день наша екологічна культура, зокрема екологічна культура мешканців мого села, не на високому рівні. Це говорить про те, що такі предмети як фізика, інформатика, астрономія, математика, хімія приділяє мало увагу екології. У Законі України "Охорона природи" мається на увазі, що екологічні знання повинні поступати безперервно. Їх мета -  поліпшити екологічну культуру кожної людини. Екологічна культура і школа стоять в тісному взаємозв'язку.  І тому мешканці нашого маленького селища перед собою поставили завдання - поліпшити екологічний стан території Обави.

Екологія - це наука, яка вивчає взаємозв'язок між живими організмами і довкіллям. Якщо ви помітили,  промисловість з кожним днем росте, а для сільської місцевості це обертається великим вживанням отруйних препаратів і добрив, збільшенням кількості транспорту. Усе це серйозно впливає на живий світ. Всупереч тому зменшуються природні багатства, зникають багато видів тварин і рослин. З кожним днем все більше і більше забруднюється повітря, вода, довкілля. Тому перед кожною людиною стоїть завдання: змінити екологічну ситуацію у своєму населеному пункті.

 

        Сучасна екологічна ситуація склалась стихійно, в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб.

На сьогоднішній день, в с.Обава я побачила такі проблеми, як :

-         Стихійні звалища.

Раніше сміття викидали де завгодно…

… але через якийсь час це викликало обурення в сільського населення і в селі 2 роки назад мешканці уклали договори з фірмою по вивозу сміття спецмашинами,а селянам роздали баки.

Ніхто навіть не задумувався, як згубно це  сміття впливає на екологію села і здоровя кожного із нас. Адже серед сміття є залізо, скло, поліетилен, папір та ін. А папір - 2, склянки - 90, поліетилен - 200, стекло - 1000 років не розпадаються.

-         Забруднення річок

На Закарпатті пропагують ідеї про будівництво малих гідроелектростанцій на річках. ГЕС, як доказано, можуть зруйнувати дійсну екосистему території ( підтоплення, посуха, руйнування ґрунтів). Наразі наші річки є дуже забрудненими (як-от наприклад Обавка). Після дощу ми можемо бачити численну кількість сміття, яке згодом залишається на берегах та шкодить навколишньому довкіллю.

Фото1905.jpg

 

 

-  Зниження родючості ґрунтів.

       Основні причини зниження агрономічних властивостей грунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними зна­ряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і ком­байнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку ґрунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто за­стосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захис­ту рослин, яке супроводжується забрудненням ґрунту різними хімічними речовинами ,накопиченням отрутохіміка­тів у ґрунтах і підгрунтовних водах.

      Ґрунти забруднюються від­працьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, масти­лами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклі­дами.

         Висока розораність сільськогосподарських угідь поблизу Обави , призвела до інтенсивних, наростаючих, ерозійних процесів.

         Процес ерозії ґрунтів та інтенсивна експлуатація земель веде до пониження їхньої родючості, зменшення вмісту гумусу.

       Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в ґрунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів.

       Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родю­чості ґрунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування.

-         Вирубка лісів.

         Історія закарпатських лісів давня і цікава. Вона майже повторюється на протязі віків: спочатку починаються хижацькі вирубки, потім - розкаяння влади, але це швидко минає і все починається спочатку. Здавалося б, ми багато думаємо і намагаємось захистити ліси, але фінал цієї історії вже відомий, якщо ми не захистимо його, ліс. Сьогодні лісовий фонд Закарпаття охоплює 694 тис. гектарів, у тому числі 647 700 га, вкритих лісом (решта припадає на дороги, водотоки, вирубки, сінокоси тощо). Лісистість області нині становить 50,8%(найбільший показник в Україні). Проте, ще у 17 столітті вкритою лісом була майже вся територія Закарпаття.Але згодом в Угорській імперії почали будуватися рудники, металургійні підприємства. Почалася масова вирубка лісів, адже для зведення нових будівель, використання лісу в хімічній промисловості, а також для транспортування підходили якісні породи деревини, які росли в Карпатах.

      Приймалися закони, які мали б допомогти. 22 грудня 1769 р. Марія-Терезія підписала закон "Порядок в горах і збереження лісів". Це був фактично лісовий кодекс. Він вимагав замінити сокиру на пилу, залишати пні максимально низькими, обов'язково заліснювати вирубані території. 1840 р. видано новий австрійський закон, який вперше прирівнював свавільне рубання лісу до крадіжки. 1853 р. вступив в дію Статут про ліси, яким заборонялося зменшувати лісові площі, вимагалося заліснювати зруби протягом п'яти років. Але вони не давали бажаного результату. Не припинялися варварські вирубки і в радянські часи. Навіть навпаки, адже під час другої світової війни деревина-сировина використовувалася на потреби армії. За допустимої норми вирубки в карпатських лісах у 1 – 1,2 млн. кубів лісокомбінати 1948-1956 р. рубали по 4 – 5 мільйонів. З 1964 р. під тиском урядів сусідньої Угорщини і Чехословаччини завдання на рубку лісу значно зменшено. Період створення незалежної України характеризується теж пагубним впливом на ліси. Рубки неухильно зростали, а майже вся сировина вивозилася за кордон. Обліки приховувалися. Можливо навіть припустити, що ліси підпалювалися, щоби приховати сліди рубок. Кількість вирубок зменшилася через значні повені, та потужний суспільний рух, але чи буде це тривати довго?

       До прикладу,ліс, що знаходиться біля сіл Дубино і Обава і по сьогоднішній день вирубують. Але як жаль дивитися, що у нашій країні і , зокрема , в регіоні не дбають про правильне лісокористування. Ліси вирубані у багатьох місцях великими масивами, лісові дороги зруйновані, а величезні машини, заковані у ланцюги (що, до речі, заборонено в Україні), руйнують верхній корисний шар ґрунту на відновлення якого необхідні сотні років.


      Таке відношення наносить непоправимі втрати екологічній , економічній та естетичній складовій країни. На жаль, з плином часу ситуація стає все гіршою та гіршою. Якщо брати приклад наших держав-сусідів, то можна побачити, що ситуація у них краща, ніж у нас. Наприклад, в Австрії кожна лісова ділянка ділиться на рівні квадрати, розділені спеціальними лісовими дорогами. Захисники лісу періодично об'їжджають квартали та своєчасно приймають заходи до захисту: чи то - хвороба дерев, чи ерозії ґрунтів, чи лісові пожежі. На жаль, майже всі спиляні дерева у нас вивозяться за кордон не обробленими. Це не тільки не розвиває нашу лісо обробну промисловість, столярство та випуск меблів, а також сприяє контрабанді. Дерева, які зрубують без спеціальних навичок та інструментів, дуже шкодять зовнішньому вигляду сировини. Залишки вирубки навіть не намагаються приховати, а це показує, наскільки у нас погані справи в контролі за правильним лісокористуванням.


 


 - Забруднення повітря

        Щодо забруднення  повітря я провела дослідницьку роботу,де визначила, що по головній дорозі с. Обава у зимові місяці проходять приблизно 9 вантажних і 19 легкових автомобілів в годину, а у весняні дні ця кількість збільшується до 15 вантажних і 24 легкових автомобілів. По теорії 1 легковий автомобіль викидає 1 кг диму в добу (41,6 г в годину). У складі диму є 30 г чадного газу, 6 г азотного оксиду, сірки, свинцевої домішки. А вантажні ж машини викидають в 3 рази більше отруйних речовин. Виходячи з цих даних, я вичислила, скільки пилу викидають машини, які проїжджають по нашій трасі. Отже, легкові і вантажні машини в годину викидають 3868,8 г диму, звідси 2790 г чадного газу, 558 г азотного оксиду, та ін. речовини, які отруйні для нашого організму. Якщо мати на увазі, що в добі 24 години, в році 365 діб, то не важко представити, скільки отруйних речовин викидається в повітря. А ми усі дихаємо цим повітрям. Так само потрібно додати, що 1 автомобіль, який проїде 1000 км, споживе те повітря, яким би 1 людина дихала цілий рік. Треба мати на увазі, що 1 машина в рік випускає 5-8 кг гумового пилу.

     Добре, що посаджені різні дерева і посадки навколо села. На межі села є хвойні дерева - сосни, знаходиться березовий гай. Уздовж  дороги посаджені дерева, які оберігають нас від вихлопних газів. Окрім усіх цих дерев є і кущі. За статистикою в'яз поглинає 23 кг пилу за одно літо.

       У результаті дерева і кущі, що ростуть уздовж села, за літо поглинають 74,1 т пилу. Але їх все одно бракує.

Екологічна проблема з кожним роком загострюється. Повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п'ємо, грунт з кожним днем все більше і більше забруднюються. По наших дослідженнях видно, що транспорт забруднює повітря, кількість джерел і колодязів з кожним роком стає менше, а кількість звалищ навпаки збільшується. Сільськогосподарські автомобілі і ферми забруднюють воду. Для цього нам необхідно на території села і за її межами проводити суботники, очищати все навкруги від сміття, зменшити кількість звалищ і посадити дерева для озеленення.

Рослини нас оберігають від різних брудних отруйних газів. Тому ми повинні озеленювати територію, що оточує нас. На прохання працівників лісництва щороку учні нашої школи 10-15 га площі висаджують саджанці дерева. Минулого року ми посадили близько 20 га площі дерев. На території лісу виживають 95-99 посаджених молодих саджанців, а в посадках уздовж доріг 85-90.

Неможливо досягти охорони природи тільки одними силами учнів та вчителів. Тому ми стараємося, щоб кожна людина нашого села брала в цьому активну участь. Всі разом ми повинні уберегти нашу планету від екологічної катастрофи.

 

 

doc
Додано
19 лютого
Переглядів
165
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку