Екологічне свято «Від здоров’я природи – до здоров’я людини».

КЗ «Рубіжанська обласна загальноосвітня санаторна

школа-інтернат І-ІІІ ступенів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічне свято

 

 

«Від здоров’я природи – до здоров’я людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:  

вихователь Ліхачова О.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 рік

 

Мета: формувати екологічну культуру людини; Розвивати творчі здібності дітей, естетичне бачення навколишнього середовища; виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до природи рідного краю.

(Звучить музика, на сцену виходять двоє ведучих.)

Ведучий 1.Доброго дня, шановні гості! Здоров’я - це найбільше багатство, яке має людина. А людина - це частина природи. I тому, чим здоровіша природа, тим краще самопочуття у людини.

Ведучий 2.Кожної години на нашій планеті: 1 700 акрів продуктивної землі стає пустелею; близько 2 000 дітей помирають від голоду; 55 чоловік отруюються хімічними речовинами; 1 000 чоловік помирають від отруєння водою; 2000 тонн кислотних дощів випадає в Північній півкулі; 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини: знищується більше 51 акра тропічних лісів; використовується близько 35 000 барелів нафти; знищується 50 тонн родючого ґрунту; виділяється більше 12 000 тонн вуглекислого газу.

Ведучий 1.Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб вирішити спільну для нас із вами і для всього людства проблему. Це проблема збереження довкілля та здоров’я людини. Саме ця проблема вимагає для свого вирішення негайного втручання всього людства.

Планета людей у небезпеці! Слід попередити жахливу катастрофу. Ми звикли вважати, що природа всесильна, забуваємо про те, що вона вразлива й ніжна. Природа, в якій нам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується.

Ведучий 2. А про те, що ми повинні берегти природу, бо ми її діти, нагадають нам учні (5 класу). Зустрічайте «Ми діти неба».

(Звучить пісня «Ми діти неба».)

На сцену виходить актор, що виконує роль Продавця повітря. На грудях у нього лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря» та пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода».

Продавець повітря. Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду. Остання жива вода на Землі! Парасольки від кислотних дощів - для всіх і кожного! Купуйте цілюще гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна жива вода...

На сцену вибігають Актори агітбригади.

Продавець повітря(радіє покупцям). Купуйте парасольки від кислотних дощів, живу воду! Останню живу воду на Землі!

Актори здивовані.

1 -й актор. Парасолька від кислотного дощу?

2 -й актор. Жива вода?

3 -й актор. Чисте повітря?

Продавець повітря. Саме так! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу!

4 -й актор. Навіщо?

5 -й актор. Кому потрібна жива вода?

Актори сміються.

6 -й актор. Усе це бабусині казки!

Продавець повітря(із сумом). Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи - і на Землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою. А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну!..

1 -й актор. Яку ж? Продавець повітря. Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське життя! Наше й наших дітей...

2 -й актор. Та він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів...

Продавець повітря. Так-так... Чудові парасольки від кислотних дощів...

3 -й актор. Та він же божевільний!

4 -й актор. Повітря о-о-он скільки!

5 -й актор. А води? Пий - не хочу! І все безкоштовно.

6 -й актор. Та він звичайний шахрай!

1 -й актор. Ходімо, немає про що з ним розмовляти!

2 -й актор. На наш вік усього вистачить!

Продавець повітря. А після вас?

3 -й актор. Що буде після нас - нікому не відомо...

4-й актор. Після нас - хоч потоп!

Актори сміються.

Продавець повітря (схвильовано). Люди! Невже вам не страшно?

Гуркоче грім. Чути шум дощу...

Продавець повітря. Ось... Я ж казав: кислотний дощ!

5 -й актор. Накаркав!

6-йактор. Не може бути!

Продавець повітря. Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього шкіра стає сірою, життя згасає...

1 -й актор. Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.

Продавець повітря. Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть парасольки!..

Шум дощу стає сильнішим. Актори розбирають парасольки, ховаються під ними від дощу.

2 -й актор. Мені страшно...

Продавець повітря. Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисті повітря й жива вода, ранкова роса й грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї?

3 -й актор. А сонце?

4 -й актор. Невже зникнуть птахи?

5 -й актор. І ми ніколи не побачимо пролісків?

6 -й актор. Не вдихнемо аромату конвалій?

1 -й актор. Не зануримось у прохолодну річку?

1 -й актор. Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?

Продавець повітря хитає головою.

Усі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде райдуга!!!

Актори повертають свої різнокольорові парасольки до глядачів, утворюючи райдугу.

Продавець повітря. Якщо ви не почнете діяти, нічого не будете змінювати, то ваше життя перетвориться на суцільну сірість. Цінуйте своє здоров’я, бережіть природу, і лише тоді ваша планета буде такою ж кольоровою як наступна пісня!!!  Зустрічайте – пісня «Кольорова планета», її виконують учні…

(Учні виконують пісню «Кольорова планета».)

Ведучий 1. 130 років тому німецький учений Гекель увів у мову слово «екологія». З того часу тільки й чуємо: «екологічна небезпека», «екологічна катастрофа» тощо.

Ведучий 2. Поняття «екологія», на жаль, не стало синонімом мальовничого, милуючого око краєвиду: в ньому втілився страшний монстр що розливається чорною маслянистою плямою нафти або, протинаючи до клітин людського організму, змінює до невпізнанності їх генетичний код.

Ведучий 1.Саме тому з’являються новонароджені без рук ніг, інших частин тіла. А додайте до всього цього ще й негативні соціальні фактори: куріння, алкоголь, наркотики...

Ведучий 2. За часів Римської імперії люди при зустрічі бажали одне одному радості, а не здоров’я. Тепер навпаки. Тоді вважалося за норму бути здоровим.

Ведучий 1.Узявши за життєве кредо слова «на наш вік вистачить», людство впевнено наближається до повного самовинищення. І не тільки десь на Заході, а й у нашій країні та в нашій області.

Виходять учні.

1-й учень. Чому шалені бузувіри природу нищать, мов кати?

2 й учень. Невже їх породили звірі?

3-й учень. Та й звір не любить підлоти.

4 -й учень. Де наші ріки та озера?

5 -й учень. Де кришталева та вода?

6 -й учень. Чому замулені джерела?

1 -й учень. Чому спіткала нас біда?

2 -й учень.

Колись давно усім на диво

Цвіло прекрасне місто-сад,

Неначе дівчина вродлива...

3 -й учень. Тепер над містом - сивий чад!..

4 -й учень.

Еней, що з пекла повернувся,

Якби у Київ завітав,

То з жаху, мабуть, відсахнувся б,

6 -й учень. Та й знов у пекло почвалав.

(Учнів 5 класу виконують пісню «Кольоровий метелик».)

Ведучий 2. Наша планета вже не витримує екологічних потрясінь: засухи в Африці, виснаження озонового шару атмосфери, зменшення розмаїття фауни й флори, кислотні дощі над Європою, парниковий ефект, проблеми промислових відходів, Чорнобиль...

Ведучий 1.26 квітня 1986 року українська земля здригнулася від вибуху на Чорнобильській АЕС. Відбувся викид значної кількості радіоактивних речовин. Унаслідок цього було відселено мешканців з тридцяти кілометрової зони навколо станції й установлено так звану зону відчуження. Подих Чорнобиля відчувається й сьогодні та проявлятиметься в багатьох наступних поколіннях.

1 -й учень.(читає вірша М. Луківа)

Загинули ліси і землі занедбали,

Поставили АЕС в верхівці трьох річок.

Та хто ж ви є? Злочинці, канібали!

Ударив чорний дзвін, і досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого вас до віку не простять!

2 -й учень.

На Білорусь лелека лине,

Гортає крилами блакить:

Не знає він, чи долетить,

Чи над Чорнобилем загине...

І я не знаю, я дивлюсь,

Як птах над обрієм зникає,

І серце з жалю завмирає За Україну й Білорусь.

Ведучий 1.Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні. Природоохоронними органами в 1990 році було визначено найбільш забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса та інші.

Ведучий 2.Не менш забрудненими є й води України. Проби води в Чорному й Азовському морях показують серйозне бактеріологічне забруднення. Щороку після промислового використання у водойми України неочищеними скидаються 2,5 млрд. кубометрів води. Забруднення вод на окремих ділянках Південного Бугу в 20 разів перевищує гранично допустимі норми, Сіверського Дінця - в 40 разів, Дніпра - у 80 разів.

3 -й учень.(читає вірша О. Підсухи)

Дніпра нема, а є болотні твані

Та й ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло - ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!

Ведучий 1.Великої шкоди завдають природі браконьєри. Це вони винні, що весною журавлі не летять на знайомі місця. Це вони відібрали пісні птахів у Землі.

Ведучий 2.

Птахи, риби і звірі

Дивляться в душі людей.

Чому ж думки людські сірі

І холод біля грудей?

Адже небо без птиці - не небо!

А море без риби - не море.

Земля без тварин - пустеля,

А разом - це людству горе.

Ведучий 1. Давайте будемо цінувати здоров’я природи - а значить будимо мати здорову націю. І без умовно наша рідна земля матиме надію на здорове майбутнє. Зустрічайте – пісня «Рідна земля» її виконують учні…

(Діти співають пісню «Рідна земля».)

Ведучий 1.Ліс - це наше багатство й гордість. Ліс - це легені планети. Ліс - це життя. Але ми користуємося зараз не своїми лісами, бо посаджені вони були не нами. Промисловість використовує ліс зрілий, який садили декілька десятиріч тому. Саме стільки часу потрібно дереву, аби набратися сил. Недаремно народна мудрість говорить: «За своє життя кожен повинен побудувати дім, виховати сина, посадити дерево».

Ведучий 2.На півострові Мангишлак, у колишньому Новопетрівському укріпленні, Т. Г. Шевченко, позбавлений права писати й малювати, засланий Миколою І до безводного казахського степу, сім років працював над тим, аби серед пісків виник чудовий зелений оазис, даруючи людям радість, віру, надію. Ушановуючи своєрідний подвиг великого Кобзаря, мешканці півострова дбайливо охороняють вирощений ним сад, який згодом було оголошено заповідником Т. Г. Шевченка.

Ведучий 1.Ми настільки звикли до забрудненого та занехаяного довкілля, що на цьому підґрунті виникають навіть кумедні історії.

(Учні розповідають кумедні історії.)

1 -й учень. У гірському санаторії пацієнт скаржиться лікарю, що йому тут важко дихається.

-Як?! - дивується лікар. - У цьому прозорому повітрі?

-Так отож! Вдома я звик бачити, чим дихаю.

2 -й учень. А в одному із зоопарків Німеччини на вході написано такі слова: «Найстрашніший звір на Землі». Коли зацікавлений відвідувач притуляє обличчя до масивних грант і зазирає всередину, - він бачить себе. За гратами встановлено дзеркало...

1 -й учень. Дійсно, людська діяльність настільки змінює природу, що це, почасти, загрожує існуванню самої людини. Навіть у народному гуморі звучать цинічні репліки на адресу недбалих хазяїв.

2 -й учень. Тож слід задуматися над тим, чим ми дихаємо, що ми п’ємо та вживаємо в їжу, як ми дякуємо природі за її щедрість.

А зараз ми пропонуємо вашій увазі висловлення знаменитих особистостей про природу.

(Учні класу по черзі цитують.)

1 -й учень. Природа - такий же унікум, як і картина Рафаеля. Знищити її легко, відтворити неможливо (Бородін).

2 -й учень. Щастя - це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею (Я. Толстой).

3 -й учень. Природа - найкращий з лікарів. Вона виліковує три чверті своїх хворих (Гален).

4 -й учень. Сучасна людина фактично обожествила саму себе. Але вона - фальшиве божество. Створене нею на Землі - не рай, а кошмар, до якого вона сама адаптується (Е. Голдсміт).

5 -й учень. Ми отримали на спадок невимовно прекрасний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва (Д. Дарелл).

6 -й учень. Людство має спільний корінь і живе на одній планеті. Воно не може розраховувати на те, що інші вирішать його проблеми, а повинно само в єдності й мирі створювати своє майбутнє (Т. Ніколов).

7 -й учень. Більшість людей на Землі ще не зайняті своєю головною справою - прикрашанням землі, двору, вулиці, берегу річки (І. Шкляревський).

(Знову входять учні. Читають по черзі.)

Нам жить в одній сім’ї.

Співати в однім крузі.

Іти в однім строю.

Гуляти в однім лузі...

Давайте збережемо ромашки у траві.

Латаття у ріці.

І клюкву на болоті.

О, як природа-мати Нас любить і терпить.

Давайте збережемо На хвилях - осетра.

Лелеку в небесах.

В сибірських хащах - тигра.

Якщо нам жить в одній сім’ї,

Повітрям дихати одним,

Давайте зараз всі

За руки поберемся.

Актори беруться за руки.

Усі. Тоді ми на Землі Самі теж збережемся.

(Звучить пісня «Кольоровий птах з білими крильми».)