Екологічний проект "Чужих проблем в природі не буває"

Міністерство освіти і науки України

Розсошенська гімназія

Полтавської районної ради Полтавської області

 

 «Проект, який зробить довкілля чистішим»

 

 

 

«Чужих проблем в природі не буває!»

 

Учнівський колектив

«Друзі природи»

Розсошенської гімназії

Полтавської районної ради

Полтавської області

Керівник:

Тараненко Марина Сергіївна,

вчитель біології, педагог                     

організатор

Розсошенської гімназії

 

 

2017

1. Анотація.

Село Розсошенці є найбільшим на території Щербанівської сільської ради, адже його площа 174,8 га. Територіальна громада села налічує близько 7 тисяч населення, яке потребує постійної зони відпочинку. В межах села розташований каскад Баронівських ставків, що має різноманітний рослинний світ: очерет, рогоза, лепеха, кушир, пухирник, півники, жабурник, водяна сосонка, ряска тощо. По берегах множинно ростуть деревні та кущові види верб, верболіз, стрілолист. Тваринний світ ставків найбільш широко представлений класом риб. Завзяті рибалки можуть отримати задоволення і піймати карася, коропа, краснопірку та окуня.

 На Баронівських ставках можна помилуватись чудодійним джерелом, посмакувати води та набратись сили,  збалансувати свій емоційний стан та покращити моральне самопочуття поруч із капличкою.

Саме для відпочинку населення сільської громади тут побудовані бесідки, встановлені східці для більш зручного спуску до води, є сміттєві баки та проводиться регулярне прибирання берегової зони.

Але маючи такі унікальні можливості для відпочинку, слід відмітити, що:

• прибрежні смуги досить часто забруднені, адже кількість відпочиваючих постійно збільшується і не всі вони дотримуються культури відпочинку;
• не достатньо озеленена територія поруч із Баронівським ставками, а в селі взагалі відсутня паркова зона; що негативно впливає на здоров’я людей. Адже дерево середніх розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання 3 людей, а зелені насадження поглинають до 80% аерозолів та пилу.
• існують фактори, що погіршують якість води в Баронівських ставках, що не дає можливості сільському населенню оздоровлюватись у водах ставків.

Тож проблема, на вирішення якої спрямований наш проект – це вирішення місцевих екологічних проблем для покращення комфортних умов відпочинку громади села.

Очікувані результати проекту:

• покращення екологічного стану території поруч із Баронівськими ставками шляхом розчищення від сміття прибережних смуг;
• збільшення кількості зелених насаджень по  берегах Баронівських ставків шляхом закладення паркової зони;
• дослідження факторів, що впливають на погіршення води в ставках та доведення цих даних до місцевих органів влади;
• залучення різних вікових груп населення територіальної громади до природоохоронної діяльності;
• покращення комфортних умов відпочинку громади села в межах території Баронівських ставків.

Крім території Баронівських ставків є потенціал для відтворення проекту поруч із іншими ставками на території села Розсошенці та села Горбанівка.

2. Мета проекту: навчити учнів вирішувати місцеві екологічні проблеми для покращення комфортних умов відпочинку сільської громади.

3. Термін реалізації: 2015-2016 роки.

4. Дані про виконавців: група «Друзі природи», які є членами центру дитячої дипломатії «Юність» Розсошенської гімназії Полтавської районної ради, Полтавської області у складі 3-х учнів 10-Б класу:

Коваленка Станіслава        

Лисенка Костянтина             

Колотія Михайла    

Група «Друзі природи» діяла під девізом «Унікальний кожен з нас і кожен здатен зробити свою Україну кращою, а світ навколо добрішим. Потрібно лише сильно хотіти – у цьому наша мудрість і наша сила!»

5. План реалізації проекту.

І етап – організаційне забезпечення проектної пропозиції.

 Опис заходів для здійснення І етапу:

• узгодити питання про проектну діяльність з адміністрацією Розсошенської гімназії та Щербанівською сільською радою;
• сформувати учнівський колектив «Друзі природи» з учнів 10-Б класу Розсошенської гімназії;
• визначити мету, час, завдання, засоби здійснення проекту та необхідні ресурси;
• дослідити історію Баронівських ставків;
• провести консультацію з представниками Розсошенського лісництва з  метою підбору посадкового матеріалу;
• створити листівки з закликами до громадськості села Розсошенці підтримати проектну діяльність.

Результат здійснення І етапу: сформовано колектив «Друзі природи», узгоджено етапи проекту з адміністрацією гімназії та Щербанівською сільською радою, проведено дослідження історії Баронівських ставків (Додаток А), налагоджено співпрацю з Розсошенським лісництвом, виготовлено листівки з закликами до громади села (Додаток Б).

Опис заходів для здійснення ІІ етапу:

• розчистити від сміття прибережної смуги та берегів Баронівських ставків;
• закласти парк на берегах Баронівських ставків;
• розчистити джерельце поруч із ставками;
• доглядати територію поруч із капличкою;
• провести акції «Пелюстки надії» та«Схаменись, озернись, навколо себе подивись!!!» серед громади села.

Результат здійснення ІІ етапу: розчищено від сміття прибережні смуги Баронівських ставків (Додаток В), закладено парк на берегах Баронівських ставків (Додаток Г), розчищено джерельце поруч із ставками (Додаток Д), доглянуто територію поруч із капличкою (Додаток Е).

Також проведено акції «Пелюстки надії» та «Схаменись, озирнись, навколо себе подивись!!!» з метою підвищення рівня екологічної свідомості громадян. На кожній пелюстці були записані заклики: очистити, зберегти, відродити, допомогти, збагатити. Під час акції діти виготовили 10 таких квіток і розповсюдили ці пелюстки серед жителів села Розсошенці. При вручені учні розповідали як саме кожен може допомогти зберегти те що нам дала природа. І закликали не забувати про те, що: «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник» (Додаток Є).

Опис заходів для здійснення ІІІ етапу:

• визначити основні фактори забруднення води, які впливають  на зміну біогеоценозів Баронівських ставків;
• провести круглий стіл за участю адміністрації гімназії, депутатів Щербанівської сільської ради, представників Розсошенського лісництва, комунального підприємства, громади села;

Результат здійснення ІІІ етапу.

У ході дослідження Баронівських ставків, ми отримали наступні результати (Додаток Ж).

При вивченні органолептичних властивостей в ставку з'ясувалося, що:

• температура води становить 8° С, в повітря – 19° С;

• колір води зеленуватий в товщі і жовто-зелений на світлі;

• запах води слабо гнильний, що вказує на гниття рослинних організмів і недолік кисню;

Фізико-хімічний аналіз води з ставка ми проводили в кабінеті хімії. Нами визначалися в основному якісні реакції, оскільки кількісні показники хімічних властивостей визначити в наших умовах було складно, через відсутність потрібного обладнання та реактивів. Отримані наступні дані:

• вода в ставку є жорсткою;

• присутність заліза у воді становить 0,1мг / л, а допустима норма 0,3 мг / л;.

• якість води в ставку можна вважати задовільною.

 

Групою «Друзі природи» встановлено, що основними забруднювачами ставків є талі та дощові води, що стікають із балок; стік з сусідніх агроценозів; стоки нечистот у ставки; захаращеність берегів ставків  побутовими рештками, сміттям. Тож основну роль у процесах зміни стану біогеоценозу Баронівських ставків відіграють такі екологічні фактори:

1) біотичні: заростання водно-болотними угрупованнями і зміна панівних видів;

2) абіотичні: замулення джерел, опади, випаровування, фільтрація, кількість сонячного світла, температура;

3) антропогенні: скид нечистот, забруднення берегів і поверхневих вод сміттям, сільськогосподарське забруднення.

Проведено круглий стіл (Додаток З), на якому  презентовано проект та обговорено шляхи вирішення схожої проблеми у Європейських країнах. А саме – роздільний збір на місцях утворення сміття, оновлення контейнерного господарства та облаштування контейнерних майданчиків. Також учні запропонували впроваджувати рекламно-інформаційні та освітньо-виховні заходи для населення у сфері поводження з відходами, адже саме за таких рішучих дій ми зможемо претендувати на «зелене» європейське село з здоровим населенням і гарним екологічним станом.

 6. Інформаційний супровід.

Інформацію про хід реалізації проекту та його напрацювання серед громадськості було висвітлено у публікаціях статей на сторінках Полтавської районної газети  «Вісті» та газети «Вісник» Щербанівської сільської ради (Додаток К).

7. Моніторинг та оцінка проекту:

• проведення соціологічного опитування мешканців сільської громади щодо результатів здійснення проекту;
• проведення акцій серед громади села із закликами щодо збереження довкілля (Додаток Л).

 На даний час на території поблизу Баронівських ставків будують цілий комплекс для відпочинку для дітей і дорослих, що є досить добре для жителів села. Але занепокоєння викликає те, чи зможуть забудовники зробити все, для того щоб ця ситуація не відобразилася негативно на стані ставків і не збільшилася кількість сміття на прибережних смугах.

Доцільно зараз згадати слова Антуана де Сент-Екзюпері, які є завжди актуальні: «ВОДА!!! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш; тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке, ти просто необхідна для життя, ти і є саме життя!»

Хочеться, щоб для кожного жителя громади дбайливе ставлення до навколишнього середовища стало нормою поведінки, а бажання зберегти і примножити це багатство - усвідомленою необхідністю. Тільки так, всі разом, ми зможемо зберегти природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Історія створення Баронівських ставків

Зі слів місцевих жителів Баронівські ставки були ще за часів хутора Баронівка (до 20 хат), що належав, можливо, якомусь барону, хоча виявити баронів серед власників тутешніх земель нам не вдалось. Хоча й дізналися, що серед землевласників були і особи дворянського звання – М. Ісаєв, М. Летуновський. Хутір зник в часи колективізації, а жителів переселили до крупніших населених пунктів, а ставки збереглись і залишили свою стару назву. У статті «З історії Горбанівки» кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури В.Н. Жук ми читаємо: « У дореволюційних виданнях знаходимо відомості, що село Горбанівка Полтавської волості і Полтавського повіту знаходиться за 5 верств (інші пишуть 7) на південний захід від Полтави, біля ставка, неподалік села Мильців». Ці відомості стосуються ще XVII століття. Вочевидь, мається на увазі і саме цей ставок, бо він був найбільший серед декількох інших, що оточували Горбанівку. Виник він у природній западині. Старожили згадують, що ще до війни глибина його сягала 14 метрів, а весною ставок виходив з берегів і заливав навколишні поля і городи. Верещака Явдокія Явтухівна, якій зараз 82 роки, пригадує, як любила вона в дитинстві і в юності тут плавати, показала фото своєї невістки біля ставка ( див. ксерокопію фото) у повоєнний час. Біля ставка у довоєнний і повоєнний час була розташована рятувальна станція, пункт прокату човнів, на березі були вбиральні для переодягання, туалети, обладнані місця для відпочинку. Все це було, коли у Горбанівці діяв будинок для відпочинку, і ставок був улюбленим місцем для відпочиваючих.

Після закриття будинку відпочинку у 80-х – 90х роках у Горбанівці діяла туристична база, влітку перебували оздоровчі табори для дітей із Заполярного, Чорнобильскої зони. Всі вони також для відпочинку використовували цей ставок.

Над малопрониклими гірськими породами (глинами) утворились горизонти підземних вод, що перерізаються ярами, балкою і виходять на поверхню джерелами. Багато таких джерел б’є на дні верхнього ставка. І вище нього. Також є джерело трохи нижче ставка, якому приписують цілющі властивості. Вважається, що воно забило від сльози ікони Божої Матері яку знайшов в траві якийсь косар і випадково потрапив їй косою в око. Джерельце і стік його обкладений і облаштований.

Зараз поблизу Баронівських ставків, як тільки починає теплішати, в лісі з’являються перші проліски , жителі села Розсошенціпочинають активне прибирання. Спорудили нову кав`ярню та побудували нові мости та дерев’яні альтанки. В цілому тут дуже затишно і красиво, такий ніби міні курортний острівець. Природа довкола зачаровує своєю красою: великі, міцні дерева (на деяких прикріплені «тарзанки»), густа покошена травичка і білий пісок вздовж водоймища. Поруч з ставками знаходиться джерело. За переказами поблизу цього місця (тобто джерельця) була знайдена чудотворна ікона Горбанівської Божої Матері. Раніше біля джерела можна побачити було тільки огорожу і рушник над іконою. Тепер замість паркану побудували велику дерев’яну капличку, дорога до неї доречі також викладена плиткою, до того ж поставили монумент з мармуровою іконою,  що знайшли поблизу. Тепер всі бажаючі можуть попити чистої, святої води. Потрібно робити все можливе, щоб зберегти цю красу, чим і займається колектив «Друзі природи».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Листівки для розповсюдження серед сільської громади

 

 

 

Додаток В

Прибирання прибережних смуг та берегів ставків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

Закладення парку на берегах Баронівських ставків

 

Додаток Д

Розчищення джерела поруч із Баронівськими ставками

 

Додаток Є

Акції серед мешканців громади села

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Ж

Дослідження води Баронівських ставків

 

 

 

Додаток З

Круглий стіл за участю представників адміністрації навчального закладу, Щербанівської сільської ради, комунального підприємства та громади села

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток К

Стаття в газеті щодо висвітлення результатів проекту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Л

Соціологічне опитування представників сільської громади на тему: «Схаменись, озирнись, навколо себе подивись!!!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Аналіз виконання міської комплексної програми охорони навколишнього середовища м. Полтави на 2001-2005 р.р. “Екологія-2005”. Екологічний стан м. Полтави. – Полтава, 2004. – 234 с.
2. Бигон М., ХарперДж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: В 2-х т. Т.2: Пер с англ. - М.: Мир, 1989. – 286 с.
3. Булава Л.М. Географія Полтавської області. Підручник для учнів 8-9 класів. – Полтава,1999. – 87 с.
4. Буйволов   Ю.А,   Боголюбов   А.С.   Программа  комплексного   исследования   загрязнений   наземных   экосистем  (Введение   в   проблему   мониторинга   природной   среды).   Методическое   пособие. Ь.:  Экосистема,  1997 г.
5. Калинин   М.Ю.,   Свирелин  В.В.   Чистую  воду – в  наследство   потомкам.  Вестник   экологического   образования   в   России.  2008 г.
6. География. Все для учителя, издательская группа «Основа» научно- методический журнал. №6,2012г.