На здобуття «Стокгольмського Юнацького водного призу» (Stockholm Junior Water Prize)

«Entry to the Stockholm Junior Water Prize – 2024»

 

«ДОСЛІДЖЕННЯ МОХОВАТОГО БОЛОТА, ЯК ПРИРОДНОГО ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕГУЛЯТОРА ТА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА БОЛОТО»

 

 

Роботу виконали:

                                      Лаврова Поліна Олексіївна,

                                                Лаврова Уляна Олексіївна

                                      учениці 11 класу КЗ «Солоницівський ліцей №3»

                                      Харківської районної ради Харківської області

                                      Науковий керівник:

                                      Лісна Катерина Архипівна,

                                        учитель географії  КЗ «Солоницівський ліцей №3»

                                      Харківської районної ради Харківської області

                                 

 

 

 

 

Харків – 2024

Резюме

Болото є дуже складним і надзвичайно багатим природним середовищем, яке грає дуже важливу роль у водному балансі прилеглих до нього територій в збереженні рослинного і тваринного світу .

Моховате болото розташоване на кордоні селищ Солоницівка та Пересічне Харківської області. Болото утворилося в четвертинний період кайнозойської ери.

Болото виконує важливу функцію утримання води, і його занепад може спричинити зниження рівня ґрунтових вод в нашій місцевості. Це може вплинути на джерела питної води та екосистеми, які залежать від стійкого водного середовища.

Моховате болото зазнало великого антропогенного впливу. Тому його дослідження та оцінка сучасного стану є надзвичайно важливими.

 

 

Resume

The swamp is a very complex and extremely rich natural environment, which plays a very important role in the water balance of the adjacent territories in the preservation of flora and fauna.

The mossy swamp is located on the border of the villages of Solonitsivka and Peresichne in the Kharkiv region. The swamp was formed in the Quaternary period of the Cenozoic era.

The swamp has an important water retention function, and its decline can cause a decrease in the water table in our area. This can affect drinking water sources and ecosystems that depend on a sustainable aquatic environment.

The mossy swamp has been subjected to a great anthropogenic impact. Therefore, its research and assessment of the current state are extremely important.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        ЗМІСТ

Список використаних абревіатур…………………………………………………………………..4

Подяка………………………………………………………………………………………………..4

Біографія……………………………………………………………………………………………..4

Вступ…………………………………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1..........................................................6

ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ...........................................6

1.1   Географічне положення регіону....................................6

1.2     Геологічна будова краю та рельєф.....................................6

1.3 Кліматичні умови

1.4 Особливості внутрішніх вод......................................7

1.5.    Ґрунти.......................................................7

РОЗДІЛ 2..........................................................8

РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КАМЕРАЛЬНИХ РОБІТ.............8

2.1   Товщина торфу.................................................8

2.2   Флора болота...................................................8

2.3 Фауна болота....................................................9

2.4. Оцінка впливу антропогенної діяльності на Моховате  болото.................9

РОЗДІЛ 3..........................................................10

ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОДНО – БОЛОТНИХ УГІДЬ...............10

3.1 Водний кодекс України............................................10

3.2  Рамсарська Конвенція  «Про розширення і збереження водно – болотних угідь»...10

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

                    

 

Список використаних абревіатур

ЮНЕСКО – Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

 

 

 

Подяка

Ми, Поліна Лаврова та Уляна Лаврова, висловлюємо подяку нашому науковому керівнику Лісній Катерині Архипівні, вчителю географії КЗ "Солоницівський ліцей № 3" за допомогу у проведенні дослідження та слушні поради щодо виконання проєкту.

 

 

Біографія

Лаврова Поліна Олексіївна (20.07.2007)  - учениця 11-Б класу КЗ "Солоницівський ліцей №3" Солоницівської Селищної ради Харківської області.

Лаврова Уляна Олексіївна (20.07.2007)  - учениця 11-Б класу КЗ "Солоницівський ліцей № 3" Солоницівської Селищної ради Харківської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Болото є дуже складним і надзвичайно багатим природним середовищем, що виконує накопичувальні та водорегулюючі функції. Болота мають значний вплив на формування режиму малих річок

На нашій планеті загальна площа боліт складає більше 350.млн.га.

Осушення боліт і заболочених земель та використання їх в сільському господарстві має велике народно-господарське значення і є важливим напрямком збільшення сільськогосподарського виробництва. Ці міри є життєвою потребою нашого суспільства, необхідністю подальшого покращення та забезпечення продуктами харчування населення.

Однак є необхідною і охорона деяких найбільш цінних болотних масивів, як унікальних природних ландшафтів біосфери Землі. В іншому разі природним багатствам нашої країни буде нанесена невиправна шкода з великими наслідками. Тому при вирішуванні питання осушення того чи іншого болота повинні бути переглянуті всі за і проти.

Як об'єкт палінологічних досліджень відклади боліт є надзвичайно цінним, а в багатьох випадках єдиним джерелом інформації про рослинність та клімат минулого.

20-е століття характеризувалося  інтенсивним розвитком промисловості, транспорту, енергетики, індустріалізацією сільського господарства. Все це призвело до того, що антропогенний вплив на навколишнє середовище прийняв глобальний характер.

Зараз в нашій країні спостерігаються значні труднощі з забезпеченням природними ресурсами, зокрема прісною водою, внаслідок якісного та кількісного виснаження природних водоймищ, що пов'язано з забрудненням та нераціональним використанням води.

Забруднення води здебільшого відбувається внаслідок скиду до неї промислових, побутових та сільськогосподарських відходів. В деяких водоймищах забруднення води настільки велике, що відбулася повна їх деградація як джерел водопостачання.

Через порушення екологічної рівноваги спостерігається загроза значного погіршення становища водоймищ. Тому перед людством стоїть важлива задача - охорона гідросфери та збереження рівноваги в цілому в біосфері.

 Болота підтримують водний баланс нашої планети. Вони живлять малі річки, на болотах мешкає багато рідкісних видів тварин і рослин.

Болота мають величезну роль накопичувача та фільтра води у природі. Тому від тотального осушення боліт людина переходить до охорони їх унікальних комплексів.

То ж, враховуючи надзвичайну роль боліт в формуванні режиму річок, ми маємо всі шанси втратити цей комплекс і отримати натомість досить вагомі удари стихії у вигляді пилових бур, опустелювання, а також нестачі питної води.

                                                      РОЗДІЛ 1

                                ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ

 

1.1   Географічне положення регіону

У лісі, на кордоні селищ Солоницівка і Пересічне, розташований гідрологічний пам'ятник місцевого значення - Моховате болото. Болото утворилося в четвертинний період кайнозойської ери. На поверхні колись глибоководного озера поступово спліталися кореневища болотних рослин і сфагнових мохів, утворюючи хиткий килим,що загрозливо прогинається при кожному кроці.

 Реліктове болото, що займає 1,7 гектара, оточують листяні дерева: дуб, осика, береза, лісовий горіх, вільха, тополя, верба. Пробравшись крізь густі зарості, можна помилуватися незвичайною для нашого регіону флорою. На Моховатому болоті зустрічаються пухівок - багаторічна трава сімейства осокових, типова для тундри; росичка - комахоїдна рослина, поширена майже по всій земній кулі, але зникає в Україні; мякотіца болотна - рідкісна рослина, занесена до Червоної книги, і багато інших болотних трав.

    На жаль, піщаний кар'єр, який розроблявся поруч з болотом, порушив водний баланс, що призвело до зменшення розмірів гідрологічного пам'ятника. З 1984 р Моховате болото охороняється державою.

Як і всі болота, Моховатое виконує важливу роль: тут виробляється біомаса і кисень, а також воно є природним резервуаром води і одночасно фільтром, який її очищає. Навколо ростуть листяні дерева і чагарники, зокрема дуб, осика, вільха, ліщина. Своєрідний острівець Полісся створив умови, придатні для життя нетипових для зон лісостепу і степу рослин.

1.2     Геологічна будова краю та рельєф

В цілому рельєф, де розташоване Моховате болото,  рівнинно-хвилястий, розчленований річковими долинами, балками та ярами. Загальний похил поверхні на південь (південний захід і південний схід). Абсолютні висоти коливаються від 236м до 59м.

Моховате болото розташоване в південно-західній частині Східноєвропейської платформи, в межах тектонічного прогину-Дніпровсько-Донецької западини. Прогин формувався тривалий час. В середині палеозойської ери (390 млн. років тому) тут утворилися розломи земної кори з виливами вулканічних лав.

Прогин поступово заповнювався багатокілометровими товщами осадових порід морського та континентального походження.

1.3 Кліматичні умови

Клімат нашої області помірно континентальний. Середньорічні температури підвищуються з півночі на південь від +6,4 до +7,6 град С.

Середні температури липня зростають з північного заходу(+20,2) на південний схід(+21,5), а середньосічневі – з північного сходу (-8,2) на південний захід(-6,6)

Опадів в середньому випадає від 550 мм на рік у північних районах до 450 мм – на півдні.

Коефіцієнт зволоження близько 1. Континентальність клімату зростає із заходу на схід.

4.      Особливості внутрішніх вод

На південь від Моховатого болота несе свої води річки Уди.А взагалі,

          Харківщина відносно багата на підземні води – знаходиться в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Водоносні горизонти залягають на глибинах від кількох метрів до 1000м. Глибше залягають солоні води і розсоли, які мають високу температуру. Багато джерел мінеральних вод (Березівська, Рай-Оленівка, Харківська).

             1.5.    Ґрунти

Зональними типами ґрунтів є чорноземи типові і звичайні. Ясно-сірі та сірі лісові ґрунти трапляються вдовж правих берегів на півночі області, темно-сірі опідзолені ґрунти — в басейнах річок на північному заході; на борових терасах — дерново-підзолисті і дерново-піщані ґрунти. На річкових терасах — чорноземи лучні і солонцюваті, у заплавах — лучно-болотні ґрунти.

Дерновий процес характеризується щорічним надходженням до ґрунту великих мас рослинних решток, що руйнуються в основному бактеріями, тому агресивні кислоти не утворюються і поживні речовини не вимиваються. Гумус утворюється з величезної маси коріння трав, що відмирають. Структура таких ґрунтів зерниста, що сприяє проникненню повітря і води.

Характерні для нашого лісостепу реградовані темно-сірі ґрунти і чорноземи у своєму розвитку пройшли три стадії. Першою була степова, коли під трав’яною рослинністю утворилися типові чорноземи. Друга стадія пов’язана з наступом лісу на степ і перетворенням чорноземів на сірі лісові ґрунти. Знищення лісу і розорювання цих територій припинили процес опідзолювання, а культурна рослинність полів відновила дерновий процес.

 

 

                                              РОЗДІЛ 2

РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КАМЕРАЛЬНИХ РОБІТ

2.1   Товщина торфу

Болота формуються в місцях, де характер рельєфу провокує надмірне зволоження, в регіонах з вологим кліматом вони часто утворюватися і на вододілах.

У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Головна відмінність болотяних екосистем від інших ­­-  переважання в них процесів акумуляції над розкладанням. Торфові болота­ -  це ті, що утворилися у результаті процесу торфонакопичення. У середньому мінімальна товщина шару торфу в цьому випадку становить 30 см.

Зауважимо, що не кожна зволежена ділянка суходолу є болотом. Болотами вважаються лише ті зволожені території, що мають шар торфу товщиною понад 0,3 м.

Декілька років назад на болоті сталася пожежа. Верхній шар болота, товщиною до 6 см вигорів. Вигоріла трав’яна рослинність, були пошкодженні гнізда пташок. Нами були пробурені 6 торфяних скважин, та визначений ботанічний склад торфу. Товщина та визначений ботанічний склад торфу представлені в табл.1.

                                                                                                 Таблиця 1

№ скважини	Товщина торфу,в см.	Ботанічний склад                   торфу
1	37	40%
2	33	40%
3	36	40%
4	29	40%
5	22	40%

 

2.2   Флора болота

Болота — це амфібіальні ландшафти, в яких переважає вища рослинність.  Організми, які населяють ці екосистеми, пристосувалися до життя і на суходолі, і у воді, адже життя в болотах — це щось середнє між наземним і водним способами існування.

Рослинність Моховатого болота дуже різноманітна,  різноманітні й умови його формувавання.

На болоті ми  спостерігали  вологолюбні рослини, з яких найпоширенішими були мохи, осокові (різні види осоки, пухівки, ринхоспора), деякі злаки (очерет, куничник), рогіз,  верби, вільха, береза.На жаль,ми не зустріли на болоті журавлину, хоча листочки її бачили декілька років назад. Залежно від водного режиму та характеру мінерального живлення  рослини болота утворюють різні угруповання з переважанням мохів і трав'янистих рослин або кущів і дерев.

Моховате болото належить до мезотрофних(перехідне між верховим і низинним),отримує живлення як з атмосферними опадами ,так і з грунтовими водами.

2.3 Фауна болота

Тваринний світ боліт дуже різний: від найпростіших організмів до ссавців. До найпростіших можна віднести бактерії, адже багато бактеріальних клітин кожні 20 хвилин діляться навпіл, внаслідок чого одна бактерія за 3 годин може бути родоначальницею для 125000 нових.

Кілька десятиліть тому на болоті жило багато птахів: гуси, куріпки, чаплі, жайворонки, качки і т. Д.  Місцеві жителі в минулому полювали на «дичину» саме на Моховатому болоті.Сьогодні ми спостерігаємо за гніздами пташок на болоті.

2.4. Оцінка впливу антропогенної діяльності на Моховате  болото

В селищі Солоницівка розташовані дачні участки. Коли  стояв вказівник,  що Моховате болото являється гідрологічною пам’яткою, до болота відносилися як до цінності. Але минув час і дачники почали носити з болота торф на свої участки, щоб покращити якість своїх ґрунтів.

Крім цього,  Куряжський завод силікатних виробів почав використовувати при виробництві цегли запаси Гаврилівського і Пересічанського родовища силікатного піску. Кар’єр знаходився в декілька сот метрів від Моховатого болота.  Води болота почали збігати до кар’єру, рівень ґрунтових вод знизився. З цього часу починає частково занепадати Моховате болото.

Так як Моховате болото розташоване в 800 м від річки Уди та поряд з 12 джерелами Солоницівської громади воно виконує надзвичайно  важливу функцію утримання води, і його занепад може спричинити зниження рівня ґрунтових вод. Це може вплинути на джерела питної води та екосистеми, які залежать від стійкого водного середовища нашого краю.

Після масованих атак країни-агресора були пошкоджені резервуари з нафтопродуктами, після чого шкідливі речовини потрапили у водойми Харкова та області. Тому наразі Моховате болото відіграє особливу роль як фільтоа прісної води.

РОЗДІЛ 3.

ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОДНО – БОЛОТНИХ УГІДЬ

3.1 Водний кодекс України

Водний кодекс України був виданий 6 червня 1995 року .У цьому кодексі визначені такі положення про охорону вод: Усі води на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та іншими актами законодавства.

3.2  Рамсарська Конвенція  «Про розширення і збереження водно – болотних угідь»

Підписана 2 лютого, 1971 р.у м. Рамсар, Іран. Набула чинності, число Сторін - 154 держави. Мета конвенції - припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. До водно-болотних угідь відносять узбережні мілини, річки, лимани, лагуни, озера, болота, торфовища, заплавні луки. Водно-болотні угіддя очищують воду, яку використовує людина, захищають людей та їхнє майно від катастрофічних повеней, регулюючи рівень води у річках. Завданням конвенції є привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів. Для доброякісного збереження водно-болотних угідь необхідно розробити відповідні національну політику та законодавство, створити природні заповідники та розробити плани управління природними ресурсами. Щоб зробити це належним чином, важливо використовувати багатобічний підхід. Вирішальними тут є знання не тільки про екологічні процеси, але й про економічну цінність та можливості використання, про гідрологічні умови ґрунтових та поверхневих вод, про властивості різних шарів грунту, солоність тощо.                                               

ВИСНОВКИ

Основними результатами проведеного дослідження Моховатого болота протягом  2023-2024 р. є:

•                  Опрацювли наукову літературу з теми роботи.
•                  Вивчили природні умови Моховатого болота. Ми з’ясували, що болото знаходиться на пісочній терасі і являється реліктовим.
•                  В результаті проведених польових і камеральних  робіт дослідили морфологічні особливості болота з метою визначення значення болота, як гідрологічного регулятора та наслідків антропогенної діяльності . Визначили товщину торфу в торфяних скважинах, особливості  флори і фауни болота. Дали оцінку впливу антропогенної діяльності на болото.
•                  Розробили заходи щодо збереження важливої функції Моховатого болота в утриманні води та збереженні водойм нашої місцевості:

1.               Звернулися з проханням до місцевої влади приділити увагу на охорону болота та відновлення вказівника гідрологічної пам’ятки природи «Моховате болото».
2.               Поширили звернення до жителів Солоницівки та Пересічного щодо збереження екосистеми  болота.
3.               Серед школярів провели бесіди щодо бережного відношення до реліктового болота нашого краю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.             Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
2.             Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
3.             Болотні геокомплекси Волині: Монографія / Ільїна О. В., Кукурудза С. І. – Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 242 с. + вкл
4.             Зєров Д. К. Болота УРСР, рослинність і стратиграфія. К., 1938.
5.             (рос.) Бачурина А. Ф., Брадис Е. М. Торфяные болота Украинской ССР. «Труди Н.-и. института местной и топливной промьтш-ленности при Госплане УССр». к., 1958.
6.             (рос.) Доктуровский В. С. Торфяные болота. Изд. 2. М.-Л., 1935.
7.             (пол.) KulezyAski S. Torfowiska Polesia, t. 1—2. Krakow, 1939—40.

 

 

 

                                                      

 

 

 

 

 

                                                      ДОДАТКИ

 

 

 

 

Розташування Моховатого болота с.Солоницівка

 

 

 

 

 

 

Кліматична карта Харківської області

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. «Скважина»

 

 

 

 

                                                                                          Мал.  «Торф»