До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Екологічний проект "Каштани під загрозою"

Про матеріал

Одним з етапів екологічної олімпіади в 10-11 класах є написання та захист екологічного проекту. Пропоную вашій увазі один з таких проектів та презентацію до нього. Інші мої проекти за посиланням https://naurok.com.ua/profile/923/biblioteka

Перегляд файлу


ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………………………………….3
1. Завдання роботи………………………………………………………………….………………….…..3

  1. Причини хвороби каштанів…………….……………………………………………..……….….3
  1. Біологічні особливості  та систематичне положення гіркокаштана кінського…………………………………………………………………………………………….…...…4
  2. Використання гіркокаштану людиною…………………………………………………....6
  3. Народні методи лікування каштанами……………………………………………………6
  4. Біосистематична характеристика каштанової молі…………………………………7
  5. Вияв шкодочинності молі…………………………………………………………..…………….8
  6. Заходи боротьби з хворобою каштанів………………………………………….…….…10
  7. Висновки……………………………………………………………………………………………………13

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………………………………………..14

Джерела………………………………………………………………………………………………………….19

 


ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

  1. Завдання роботи

Зараз каштанові насадження по всій Україні (і навіть Європі) потерпають від хвороб. Дерева передчасно жовкнуть, рано втрачають листя. Не є виключенням й наше село Шубків, основною прикрасою вулиць якого завжди були каштани. В нашому селі також знаходиться і відома пам’ятка природи – 350-річний каштан, який теж вже вражений хворобою. Гіркокаштан звичайний є одним із найефективніших поглиначів атмосферних забруднень, його насадження не тільки виконують роль унікального природного фільтра для очищення повітря, води й ґрунту, а й формують ландшафти та виконують естетичну функцію. Окрім цього, гіркокаштан — джерело важливої лікарської сировини.

Виходячи з вищезазначеного, завданнями моєї роботи будуть:

  • вивчити біологічні особливості та практичне значення гіркокаштану;
  • з’ясувати збудників хвороби, від якої страждають каштани, їх біосистематичне положення;
  • винайти шляхи ліквідації небезпеки;
  • привернути увагу мешканців села до даної проблеми.

Об’єкти дослідження: каштан кінський, мінуюча міль.

Предмет дослідження:вивчення хвороби каштанів, викликаної мінуючою моллю та з’ясування методів боротьби.

  1. Причини хвороби каштанів

Якими ж можуть бути причини довчасного пожовтіння каштанів? У пресі висувались гіпотези, наче каштани можуть потерпати від кислотних дощів, але від кислотних дощів страждали б не тільки каштани, але й інші дерева. Деякі екологи також  стверджують, що причиною є велика кількість токсичних речовин або нестача деяких елементів в ґрунті, а саме заліза і калію. На стан дерев у містах може вплинути велика кількість технічної солі, якою посипали дороги й тротуари взимку. Крім цього, листя дерев страждає через повітря, просочене вихлопними газами. Нині достеменно встановлено, що український каштан пошкоджується метеликом міліметрових розмірів, який в ентомології відомий як мінуюча міль.

  1. Біологічні особливості  та систематичне положення гіркокаштана кінського

 Каштанова міль вражає лише одну породу – гіркокаштан кінський. Гіркокашта́н звича́йний (Кінський каштан звичайний Aesculus hippocastanum L.) — рослина родини сапіндових. У народі часто називається просто каштаном, хоча з ботанічної точки зору каштан — зовсім інша рослина.

 Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок:              Сапіндоцвіті (Sapindales), Родина: Сапіндові (Sapindaceae), Рід: Гіркокаштан (Aesculus), Вид: Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum

 Дерево з гарною густою кроною до 30 м заввишки. Старе гілля брунатно-сіре, молоді товсті пагони — світло-бурі, голі. Бруньки до 2,5 см завдовжки, яйцевидні, темно-бурі, клейкі, покриті шкірястою лускою. Листки супротивні, черешкові, до 25 см у поперечнику, пальчастоскладні, складаються з 5-7 сидячих листочків клиновидно-оберненояйцевидних, зморшкуватих, знизу світліших, вздовж жилок пухнастих від рудих волосків. Квітки зібрані в гроно 20-30 см заввишки, чашечки квіток дзвоникуваті, пухнасті з 5 нерівними лопатями. Віночок п'ятипелюстковий, білий з жовтуватою, далі червонястою плямою в зіві. Плід — зелена тристулкова коробочка 6 см завдовжки з неколючими шпичаками і з однією насіниною 2-3 см в поперечнику, покритою блискучою шкіркою, з сірою плямою на основі. Цвіте в травні, плоди дозрівають у вересні — жовтні.

 Кінський каштан виростає до висоти у тридцять шість метрів, має купольну крону і товсте гілля. На старих деревах зовнішні гілки часто відвислі з кучерявим закінченням. Листки протилежні, нагадують пальці рук, з п'ятьма, сімома пелюстками. Кожний пелюсток 13 - 30 см довжиною. Весь листок може сягати в поперек до 60 см. Цвіт зазвичай білий з маленькими червоними цяточками. Каштан цвіте на весні. Цвіт має вертикальну форму нагадуючи волоть 10 - 30 см заввишки з 20 - 50 квіточками в кожній волоті. В кожній волоті як правило виростає від 1 до 5 плодів. Фрукт - зелена, м'яка капсула з шипами. У кожній капсулі по одному (рідко два або три) горіхо-подібні плоди, які називаються каштанами або кінськими каштанами. Кожний каштан діаметром 2 - 4 см., має блискуче коричневе покриття з білявим протином в основі.

  Кінський каштан не можна відносити до сім'ї інших каштанів які в свою чергу належать до родини Букових. За непідтвердженими даними назву кінський, каштан отримав внаслідок схожості на підкову падаючого жовтого листка каштана. Росте по всій території України (походить з південно-східної Європи). Збирають кору молодих гілок — навесні, квіти — в травні, шкірку насіння — восени. Кінський каштан також використовується як їжа для гусені Акронікти.

 Гіркокаштан звичайний, або каштан кінський (Aesculus hyppocastanum L.) в зелених насадженнях монастирів Київської Русі з'явився орієнтовно в XI ст. – очевидно завдяки монахам з Візантії. Жваве поширення гіркокаштану звичайного в Україні спостерігається в XV-XVIII ст. Це дерево завдяки високій декоративності і відносному довголіттю активно використовує ландшафтна архітектура. На сьогодні – це одна з основних деревних порід у вуличному озелененні великих міст, містечок і сіл. Завдяки ефектному вигляду під час цвітіння, оригінальним листкам, добрій приживлюваності після пересаджування,тіньовитривалості та відносній стійкості до забруднення навколишнього середовища, дерева гіркокаштану звичайного часто використовували для придорожнього озеленення, створення алей, бульварів, декоративних груп у скверах і парках, озеленення лікарень, закладів освіти, житлових мікрорайонів. В Україні гіркокаштан досить поширений і трапляються як у вуличних придорожніх насадженнях, так і у скверах житлових масивів, на територіях спеціальних об'єктів. Донедавна ця деревна порода була однією з найстійкіших в умовах урбанізованого середовища. Однак, починаючи з 2003 р., спочатку епізодично, а віднедавна масово, спостерігається враження гіркокаштану хворобами і шкідниками. Найбільшої шкодочинності гіркокаштанові звичайному завдає мінуюча міль.

  1. Використання гіркокаштану людиною

 Плоди Кінського каштана мають в собі велику концентрацію токсинів класу сапонінів які називаються есколінами які також є токсичними для більшості тварин і для людини. Це есколіни спричинюють руйнування червоних клітин крові. Цей токсин можна вивести з каштана шляхом вилуговування при багаторазовій зміні кип’яченої води. Деякі тварини, такі як олень і вивірка, стійкі до цих токсинів і їдять горіхи кінського каштана. Екстракти каштанових горіхів виявлялись корисними при лікуванні венозної недостачі. Застосовують при маткових і гемороїдальних кровотечах, геморагічних діатезах, при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах (стимулює антитромбічну активність сироватки крові й посилює наповнення кров'ю судинної системи), при атеросклерозі (змінює хімізм крові і особливо обмін холестерину), для профілактики апоплексії (в корі містяться глікозиди ескулетин і фраксин, які, подібно до дикумарину, уповільнюють зсідання крові, і речовини, рівноцінні хініну), при захворюваннях жовчного міхура, хронічних захворюваннях кишок, при суглобному ревматизмі, артритах різної етіології, малярії, нічному занімінні рук та ніг.

  1. Народні методи лікування каштанами

 Свіжий, витиснутий з квіток сік вживають при геморої, розширенні вен, тромбофлебітах, атеросклерозі, разом з вітаміном В: всередину — 25-30 крапель на 1 ложку води двічі на день; законсервований спиртом у співвідношенні 1:2 п'ють по чарці (30-40 г) тричі на день при геморої, варикозному розширенні вен. Внаслідок тривалого вживання соку з квіток гіркокаштану зникають болі і гулі розширених вен, якщо хвороба не запущена. Водний настій кори вживають при тривалих проносах і малярії.

 При гемороїдальних кровотечах беруть 1 столову ложку суміші квіток гіркокаштану, квіток арніки і квіток горобини звичайної у співвідношенні 2:1:2 на 1 склянку окропу, запарюють протягом 30 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день. Ще роблять малі холодні клізмочки з відвару кори гіркокаштану в 1 склянці води. М. А. Носаль рекомендує при гемороїдальних кровотечах, безпосередньо після випорожнення, робити п'ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни, куди додають відвар кори гілок гіркокаштану (50 г на 1 л води). При маткових кровотечах (в період клімактерію, але не в зв'язку із злоякісними пухлинами) промивають піхву двічі на день відваром з шкірки стиглих насінин гіркокаштану (15 г на 0,25 л води — кип'ятять на малому вогні 10 хвилин).

 Спиртовою настойкою шкірки стиглих насінин гіркокаштану (40 г шкірок на 1 л спирту) розтирають болісні місця при ревматизмі, артритах. Екстракт кори на олії захищає шкіру від засмаги.

  1. Біосистематична характеристика каштанової молі

 Кашта́нова міну́юча міль (Cameraria ohridella) — метелик невідомого походження, шкідник гіркокаштанів. Помічений лише в деяких країнах Європи. Вперше була виявлена й описана вченими в 1985 році в Македонії поблизу озера  Охрід.  В даний час цього шкідника зареєстровано в більшості країн Центральної, Східної та Західної Європи. У 2002 році цей шкідник був навіть зафіксований на заході Англії і в північній частині Данії. Поширення каштанової мінуючої молі йде в межах помірної зони Північної півкулі. Попри те, що спосіб поширення цієї молі повітрям часто приймався в якості головного, основним чинником експансії все ж, як було встановлено в подальшому, є антропогенний: автомобілі, трейлери, поїзди тощо. Підставою для такого висновку, спочатку висунутого з'явилися численні випадки появи молі в місцях, значно віддалених один від одного.

 В Україні міль з'явилася в 1998 р. на Закарпатті, куди проникла, мабуть, з Угорщини. Далі моль за десять років заселила практично всю територію України. До Донецька потрапила не пізніше 2007 р. У 2008-2009 рр.. міни молі були знайдені в Донецьку, Ясинуватій, Макіївці, Авдіївці, Святогірську, на межі з Луганською обл. (Дронівка) і на узбережжі Азовського моря (Юр'ївка). У парках, скверах і алеях міст центру Донецької обл. міни поширені на 95-100% дерев.

 Царство: Тварини (Animalia), Тип: Членистоногі (Arthropoda), Клас: Комахи (Insecta), Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera), Надродина: Gracillarioidea, Родина: Gracillariidae, Рід: Cameraria, Вид: Cameraria ohridella

  1. Вияв шкодочинності молі

 Ступінь шкідливості каштанової молі залежить від різних факторів, а деякі з них ще недостатньо досліджені. Міль має досить малі розміри тіла, тому погано літає, і в місцях, де восени опале листя відносилося вітром, навесні спостерігається зменшення нанесеної шкоди. Помічено, що повне прибирання листя дає ефект лише в тому випадку, коли «хворі» дерева розташовані не ближче ніж 50 м один від одного. При цьому наявність хоч одного ураженого шкідником дерева нівелює ефект від прибирання листя з інших каштанів, які ростуть неподалік. Досить часто загибель дерев відбувається через ураження фітофторою та вторинну інвазію ослабленого дерева каштановою міллю.

Гусінь каштанової молі, живлячись спочатку соком клітин верхнього епідермісу, а потім паренхімою листя, утворює в них  характерні за кольором і формою «міни»- пустотілі порожнини, які заповнені екскрементами.

  В середині або в кінці літа за відсутності хлорофілу листя вихає і опадає, що може призвести до повторного  «осіннього квітнення каштанів». Часткова або повна втрата листя зменшує інтенсивність фотосинтезу і погіршує загальний фізіологічний стан дерева. Розвиток молодого листя і повторне квітнення впливають на фізіологічні механізми стійкості каштанів і в першу чергу на морозостійкість, що негативно позначається на здатності дерев добре переносити зиму. Засоленість і сухість ґрунту, загазованість і інші негативні чинники, які властиві урбанізованим ландшафтам,  підсилюють шкоду, яку спричиняє каштанова міль.

Активність дорослих осіб генерації, яка перезимувала, починається разом із початком цвітіння каштана. Наявність кількох генерацій протягом літнього періоду і практична відсутність природних ворогів (правда, є певні відомості про роль синиць в обмеженні чисельності цього шкідника) роблять каштанову міль неймовірно агресивною стосовно до своєї кормової рослини — гіркокаштану звичайного. Ситуація ускладнюється й особливостями вегетації цього каштана: на відміну від інших дерев, які приблизно через два тижні після спалаху діяльності шкідника відновлюють листяний покрив, для гіркокаштану це нехарактерно. Буває й таке, коли до початку літа каштани стоять повністю без листя. Восени, зазвичай у вересні, найураженіші дерева випускають нове листя й цвітуть. Це явище, за умови регулярного повторення протягом декількох років, сильно пригнічує рослини і може призвести до їх загибелі, що вже колись спостерігалося у Чехії та Угорщині.

Як правило, у місцях з високою щільністю молі вже після першої генерації шкідника листя каштана повністю пошкоджене. Це перешкоджає нормальному накопиченню деревом поживних речовин, необхідних для зимівлі та весняного пробудження.

Ступінь шкідливості каштанової молі залежить від різних факторів, а деякі з них ще недостатньо досліджені. Міль має досить малі розміри тіла, тому погано літає, і в місцях, де восени опале листя відносилося вітром, навесні спостерігається зменшення нанесеної шкоди. Також помічено, що повне прибирання листя дає ефект лише в тому випадку, коли «хворі»  дерева розташовані не ближче ніж 50 м один від одного. Зазначимо, що наявність усього одного враженого шкідником дерева повністю перекреслює ефект від прибирання листя з інших каштанів, які ростуть неподалік. Досить часто загибель дерев відбувається через ураження фітофторою та вторинну інвазію ослабленого дерева каштановою міллю. До того ж у кожному випадку уражені дерева утворюють набагато меншу кількість плодів, які є дрібнішими за звичайні.

Мінуюча моль іноді є стимулом для повторного цвітіння гіркокаштанів наряду з літньою спекою та наступним зниженням температури та дощами. Це явище не є позитивним для рослини, адже цвітіння потребує додаткової енергії і виснажує дерево.

Актуальність дослідження біологічних особливостей Cameraria ohridella та його шкодочинності залежно від екологічних, едафічних та антропних факторів постійно зростає, адже епізоотій цього фітофага несе загрозу не лише декоративності дерев гіркокаштану звичайного, а може стати причиною значного послаблення їх життєздатності і декоративності та часткової загибелі дерев.

  1. Заходи боротьби з хворобою каштанів

Чи можна вберегти каштани? Те, що каштани передчасно жовтіють, селяни помітили.   Боротися за каштани прагнуть і комунальники. Поки заходи із захисту дерев елементарні. Те, що можуть вони собі дозволити: як тільки хворі дерева скидають листя, прибирати їх і вивозити на смітники. Це хоч і запобігає поширенню хвороби, проте не рятує вже уражених паразитом дерев. Адже ми знаємо, що міль зимує в опалому листі. Позбавляючи дерево поживних речовин у пік вегетації, личинка прирікає дерево на передчасну загибель. Якщо дерева не лікувати, то вони за два-три роки усохнуть. Єдиним ефективним способом порятунку дерев є ін’єкції спеціальної вакцини. Одна її ампула коштує до двохсот гривень.

У Львові, наприклад, мінуючу міль спробували побороти навіть за допомогою пернатих, але сподівання, що птахи знешкодять шкідника, не виправдались.

Аби врятувати від зникнення дерева каштану, можна було б використовувати обприскування  крони дерев дефоліантом. Дефоліанти – це хімічні препарати, що прискорюють дозрівання. Тобто, як тільки дерева випустять листя, на якому буде помічено мінуючу міль, варто розприскати на нього дефоліант. Каштан швидко скине так зване «погане» листя і випустить нове – здорове.  Але для дослідження використання дефоліантів і впливу їх на інші живі організми, потрібно заключити договір з ПДАТУ. Для цього потрібні кошти вже не такі значні, як при лікуванні каштану вакцинацією.

Є й варіант обприскування крон дерев інсектицидами, які використовуються проти гусені (інгібітори синтезу хітину, наприклад «Dimiline») та імаго (піретроїди «Karate», «Vaztak»), чи статевими феромонами. Хоч вони і є доволі ефективними, їхнє використання в умовах міста становить певну екологічну небезпеку і потребує ретельного вибору часу для отримання найбільшої ефективності. Вартість такої обробки — приблизно 5—30 доларів США на одне дерево.

Спеціального вивчення потребують біологічні методи захисту, зокрема розроблення феромонних ловчих поясів для приваблювання і знищенняметеликів під час спаровування і яйцекладки. Однак у майбутньому кардинальне вирішення питання боротьби з мінуючою міллю гіркокаштану звичайного можливе лише за умови селекційно-генетичних пошуків і виведення гібридів та форм, стійких до мінуючої молі за рахунок відбору відносно стійких форм, отриманих від схрещування гіркокаштану звичайного та американських видів каштана, а, можливо, і внесення гена стійкості в геном Aesculus hyppocastanum методами генної інженерії. Додаткового дослідження потребують питання стійкості метелика до бактерійних і грибкових паразитів, а також ентомофагів, здатних обмежити його чисельність. Нині видається перспективним вирощування з декоративною метою тих видів каштанів, які виявились стійкими до пошкодження мінуючою міллю та плямистістю листя.

І останній вихід – знищити п’ятдесятирічні хворі дерева та створити на їх місці молоді насадження каштанів. Ймовірно, що це будуть не звичайні білі, а рожеві каштани, які більш стійкі до мінуючої молі. (Навіть у розпал хвороби окремі дерева рожевих каштанів виглядають яскраво зеленими на фоні своїх побляклих сусідів.)

Для покращення стану саджанців та дорослих дерев гіркокаштану звичайного науковці рекомендують вживати такі заходи:

– своєчасне виявлення мінерального та водного дефіцитів шляхом візуальної та спектральної листкової діагностики каштанових насаджень;

– внесення органічних і мінеральних добрив для ліквідації ґрунтової нестачі основних елементів живлення;

– позакоренева обробка фосфорними та калійними розчинами з додаванням мікроелементів з метою збалансування й оптимізації ґрунтового живлення;

– забезпечення оптимального водного режиму рослин шляхом дотримання науково обґрунтованих строків і об’ємів поливу та збільшення водозатримувальної здатності ґрунту;

– механічна обробка ґрунту для покращення стану водно-повітряного обміну;

– поліпшення якості посадкового матеріалу, застосування технологій для підвищення життєздатності саджанців при їх пересаджуванні.

Що стосується стратегічних заходів, які при правильній методиці дадуть позитивний результат у майбутньому, варто вказати на такі моменти:

• каштанову мінуючу міль необхідно офіційно занести до переліку особливо небезпечних карантинних організмів, які здатні здійснювати великомасштабні масові інвазії;

• на державному рівні взяти участь в ініційованому Європейським Союзом проекті „CONTROCAM”. У рамках цього проекту головними є три аспекти вивчення каштанової мінуючої молі: дослідження сучасного та майбутнього впливу на гіркокаштан звичайний цього шкідника в європейських урбанізованих екосистемах та природних лісах на Балканах; розвиток інтегрованих методів боротьби з міллю; узагальнення отриманого досвіду з метою використання у випадку вторгнення на території країн Європейського Союзу інших екзотичних шкідників.

  1. Висновки

Отже, для того, щоб вберегти каштанові насадження від мінуючої молі, необхідно дотримуватися таких заходів:

  • ін’єкції спеціальними вакцинами;
  •  досконале вивчення впливу скроплення дерев дефоліантом, інсектицидами, статевими феромонами;
  • прибирання і вивезення опалого листя;
  • знищення хворих дерев і створення молодих насаджень;
  • заміна білих каштанів на рожеві, які більш стійки проти мінуючої молі.

Не будемо байдужими і ми до такої екологічної проблеми не тільки нашого села – масового захворювання і жовкнення каштанів!


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

  1. Дослідження впливу ступені ураженості гіркокаштану звичайного мінуючою моллю на величину річних кілець

Об’єкт дослідження – насадження гіркокаштану звичайного по вулиці Незалежності села Шубків (12 дерев) та поодинокі дерева у дворі будинку 27 (2 дерева).

Навесні 2013 року дерева були спиляні місцевими жителями на висоті біля 2м. Ми порівняли ширину останніх річних кілець. Каштани у дворі будинку менш пошкоджені, ширина їхніх річних кілець – приблизно 0,75мм. Ширина річних кілець каштанів, що ростуть суцільною алеєю вздовж вулиці на відстані 4м один від одного – приблизно 0,6мм, за виключенням двох каштанів, що знаходяться над каналізаційною мережею (0,7мм – там більше температура ґрунту, обидва дерева навіть зацвітали на тиждень-півтора раніше, ще до 1 травня).

D:\ocomp\d d\фото\екологія\DCIM\101MSDCF\DSC06474.JPG

Фото 1. Зрізані каштани вздовж вулиці Незалежності

D:\ocomp\d d\фото\екологія\DCIM\101MSDCF\DSC06468.JPG

Фото 2. Каштан на зрізі, річні кільця

Висновки: зменшення радіального приросту дерев є наслідком шкідливої дії мінуючої молі, тому що передчасне пошкодження листків каштану призводить до зменшення фотосинтезу, адже вже на середину літа гіркокаштан може втратити майже все листя. Дерева біля тепломережі (каналізаційної) мають більший приріст у зв’язку із дещо більшим періодом фотосинтезу, а також швидшим зміцненням молодих листків.

  1. Дослідження впливу мікрокліматичних умов оточуючого середовища, а також своєчасної утилізації опалого листя на ступінь пошкодженості листків гіркокаштану

Листки гіркокаштану звичайного відбиралися по 5 штук із 5-ти випадково обраних дерев у 2-х вуличних та парковому насадженнях (навколо стадіону), на висоті 1,5–2 м. Всього було зібрано 75 пошкоджених листків із усіх перелічених маршрутів спостереження. Гіркокаштани по вулиці Рівненській знаходяться вздовж автомагістралі, вулиця Незалежності більш віддалена від автошляху. Відстань між деревами і на улицях, і у парку – 4м.

Місце розташування пробної площі

Кількість мін на одній листковій пластинці, шт

1

вул. Рівненська

40+ 5

2

вул. Незалежності

25  + 5

3

Паркове насадження

33  + 5

 

D:\ocomp\d d\фото\екологія\DCIM\101MSDCF\DSC06475.JPG

Фото 3. Пошкоджений листок, міни

Висновки: можна припустити, що саме мікрокліматичні особливості оточуючого середовища найбільше впливають на стан популяції C. ohridella. З’ясувалось, що в більш посушливих та загазованих умовах вул. Рівненської каштани є більш пошкодженими, це може бути пов’язано із скороченням строків розвитку всіх чотирьох генерацій молі, що призводить до більшої кількості випадків заляльковування. Досить сильне пошкодження листків гіркокаштіну у парковій зоні скоріше за все пов’язане із тим, що там не проводиться восени загрібання і спалення опалого листя, як це робиться жителями вулиці Незалежності.

D:\ocomp\d d\фото\екологія\DCIM\101MSDCF\DSC06477.JPG

D:\ocomp\d d\фото\екологія\DCIM\101MSDCF\DSC06480.JPG

Фото 4, 5. Міни, личинка мінуючої молі

D:\ocomp\d e\школа\екологія 2\наукові роботи\к.png

Фото 6. Жовкнуть каштани

D:\ocomp\d e\школа\екологія 2\наукові роботи\0_ad9ba_cbfd47d8_XXL.png

Фото 7. Малоушкоджений поодинокий  каштан

Джерела:

1. Біологія каштанів / Григорюк І.П., Машковська С.П., Яворівський П.П., Колесніченко О.В. – К.: Логос, 2004

2. Биологические инвазии в водных и наземных экосистемах. – М.: Тов. научн. изд.,2004

3. Каштановая минирующая моль в Украине / Зерова М.Д., Никитенко Г.Н., Нарольский Н.Б., Гершензон З.С., Свиридов С.В., Лукаш О.В., Бабидорич М.М. – К., 2007

4. Нікітенко Г.М., Свірідов С.В. Комплекс шкідливих членистоногих на кінському каштанів умовах м. Київа // Захист і карантин рослин. – К., 2007

5. матеріали Інтернету

http://stetsyuk.com.ua/kashtan

http://doctor.wpoonline.com/post.php?id=1089

http://7d.rv.ua/2011/07/21/золотий-укол-для-каштана/

http://rss.novostimira.com/n_3079974.html

http://www.naturalist.if.ua/?p=110

http://news.city.zt.ua/zhitomir/2014-minuyucha-mil-zyidaye-kashtani-v-zhitomiri.html

http://tvradiozt.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6574:2012-08-13-10-57-28&catid=1:latest-news&Itemid=99

http://zhitomir.info/news_110934.html

http://www.fortecia.com/soc/627-profesor-gor-rixlvskij-lvryatuvati-kashtani-mozhnar.html

http://www.fortecia.com/soc/545-ml-zda-kamyaneck-kashtani.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/Каштанова_мінуюча_міль

http://www.zakinppo.org.ua/2010-06-01-18-45-19/2010-06-02-07-11-04/622-podih-oseni-v-seredini-lita

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/hto-vryatuye-kiyivski-kashtani/

 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Екологія, Інші матеріали
Додано
4 лютого
Переглядів
279
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку